"Зінаїда Серебрякова. Біля туалетного столика", 1909. Фрагмент
22-річна американка Райлі Медісон Ладнер впізнала себе на автопортреті Зінаїди Серебрякової. На неймовірну схожість з героїнею полотна, написаного понад 115 років тому, вказали підписники тіктокерки.
Жінка була шокована після того, як незнайомець сказав, що вона є двійником картини 1909 року. 22-річна Райлі Медісон Ладнер ніколи не чула про картину “За туалетним столиком” російської художниці родом з України Зінаїди Серебрякової.
Райлі спочатку відмахнулася від коментаря, але коли подібних повідомлень стало більше, вирішила поцікавитися картиною.
Дівчина знайшла у мережі репродукцію картини 1909 року і була приголомшена, побачивши майже ідентичну версію себе.
На картині зображена молода жінка з розпущеним темним волоссям, яка стоїть перед туалетним столиком.
Подібність в рисах обличчя і волоссі настільки вражала, що американка вирішила відтворити цей образ. Чоловік Ладнер звернув увагу, що в неї навіть є така сама нічна сорочка, як на Серебряковій.
Фото – Riley Ladner / SWNS
Райлі, авторка контенту із затоки Сент-Луїс, штат Міссісіпі, США, каже: “Це було страшно і навіть нервувало — настільки вийшло схоже. Я подумала, що це дуже цікаво, бо я сама художниця. Картина виглядає такою сучасною, я дуже здивувалася, коли дізналася, що їй понад 100 років”.
Коментатори пожартували, що вона може бути реінкарнацією Серебрякової, а сама Ладнер не проти зробити ДНК-тест, щоб дізнатися, чи вона, бува, не є родичкою художниці. “Було б так цікаво побачити, чи є тут якийсь зв’язок, чи це просто збіг”, – каже Райлі Медісон.
Як розповідало BitukMedia, мешканка штату Техас (США) знайшла свого двійника зі штату Північна Кароліна. Жінки неймовірно схожі. Тож, захотіли дізнатись, чи вони бодай не родички.
Нуук є найменшою столицею у світі. Її населення - лише 18 тисяч людей. Фото - guidetogreenland.com
Кількість туристів, які приїжджають до Гренландії, останнім часом дуже зросла. Очікується, що їх буде ще більше. Все це наслідок резонансних заяв Дональда Трампа. Президента США привернув до острова увагу всього світу.
Заяви Дональда Трампа щодо Гренландії у поєднанні з відкриттям нового міжнародного аеропорту в столиці острова вже збільшили кількість туристів, і очікується ще більше.
Івік Кнудссен-Остерманн, глава компанії Greenland Cruises, що організує морські тури до айсбергів, розповів, що у банку йому порадили розширюватися: замовити більше човнів і збільшити персонал.
“Вже зараз ми отримуємо набагато більше замовлень, аніж раніше, особливо завдяки людині з прізвищем Трамп. Він справді знову поставив Гренландію на мапу”, – каже Кнудссен-Остерман. Разом з тим, чоловік налаштований обережно. “Я хочу побачити, що принесе нам новий аеропорт, що принесе нам 2025 рік. Ми не знаємо майбутнього, тому я трохи стримуюся”, – поділився він.
Гренландія опинилася в центрі уваги міжнародної спільноти в січні, коли син Трампа, Дональд Трамп-молодший, відвідав аеропорт Нуук, який нещодавно відкрився.
З того часу президент США подвоїв свою обіцянку зробити арктичний острів частиною Сполучених Штатів. За його словами, величезні багатства рідкісноземельних мінералів Гренландії мають вирішальне значення для високотехнологічних галузей.
Влада Гренландії, зі свого боку, сподівається, що нові аеропорти сприятимуть розвитку туризму та гірничодобувної промисловості. Це дозволило б підняти економіку, яка зараз залежить від рибальства, забезпечуючи 95% її експорту.
Зокрема генеральний директор Гренландських аеропортів Єнс Лорідсен очікує побачити “досить значне зростання вже цього літа”.
За даними статистичного управління Гренландії, в січні 2025 року кількість пасажирів на міжнародних рейсах до Гренландії зросла на 14%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Кількість ночівель у готелях неухильно зростала протягом останнього десятиліття: минулого року їх було зафіксовано 355 тисяч, порівняно з 210 тисячами у 2014 році.
За даними Visit Greenland, три чверті туроператорів повідомили про збільшення кількості бронювань через три місяці після відкриття нового аеропорту Нуука в листопаді 2024 року.
Воно спростило поїздки на острів. United Airlines (UAL.O) запускає у червні прямий рейс з Нью-Йорка до Нуука. Раніше туристам доводилося летіти через Копенгаген і транзитом через колишню військову базу США Кангерлуссуак.
Ілуліссат, головний туристичний центр Гренландії, відомий своїм крижаним фіордом, внесеним до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, також готується до відкриття нового міжнародного аеропорту у 2026 році. Ще один, у Какортоку на півдні Гренландії, ще в процесі будівництва.
Нагадаємо, 13 березня американський президент Дональд Трамп допустив анексію Гренландії. Про це він заявив під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. За його словами, це потрібно “для міжнародної безпеки”.
Після цього сотні гренландців вийшли на вулиці на знак протесту. Близько 800 людей пройшли вулицями міста Нуук з прапорами Гренландії та з плакатами: “змусьте Америку піти геть”, “ми не продаємося”. Демонстрація завершилася біля консульства США виконанням гімну Гренландії. Лідери гренландських партій на зустрічі 14 березня відкинули неодноразові заклики Трампа до захоплення острова.
Гренландія, колишня колонія, а нині автономна територія Королівства Данія, отримала право мати свій парламент у 1979 році. А законом про самоврядування від 2009 року гренландський народ був визнаний міжнародним правом як народ, що має право на самовизначення. А з 2012 року єдиною офіційною мовою на острові визнано гренландську.
Як розповідало BitukMedia, жителі містечка Гальштат, що у центральній частині Австрії, вийшли на акцію протесту проти масового туризму. “Кіношний” Гальштат, що є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, налічує трохи більше 700 мешканців, але у розпал сезону його відвідує до 10 тис. людей на добу.
Археологи нібито виявили під плато Гізи в Єгипті невідомі раніше підземні об’єкти та давні останки. Вони можуть змінити уявлення про будівництво пірамід. Науковий світ не підтверджує цю інформацію, а отже, можливо, це просто ще одна конспірологічна теорія.
Група дослідників з Університету Гізи та Університету Стратклайда стверджує, що використовувала радіолокацію, щоб вивчити, що ховається під комплексом пірамід Гізи. Вони виявили мережу підземних об’єктів: вісім колодязів глибиною 648 метрів, п’ять ідентичних споруд біля основи піраміди Хефрена (друга за величиною споруда на плато Гіза після піраміди Хеопса), а також два кубічні об’єкти завширшки 80 м.
Ця мережа простяглася на два кілометри та охоплює три піраміди. Дослідники вважають, що це не природні утворення, їхнє призначення поки що залишається загадкою.
У березні 2025 року археологи знайшли в районі плато Гізи останки людей, які мешкали тут понад 5000 років тому — ще до будівництва пірамід. Аналіз показав, що вони походять з Нубії, регіону на південь від Єгипту. Остеолог Сара Філд вважає, що нові дані можуть змінити уявлення про будівельників пірамід. Досі вважалося, що їх зводили лише місцеві робітники.
За офіційною версією, піраміди побудували близько 2500 до н. е. як гробниці фараонів. Однак пропорції пірамід пов’язані з числом пі, золотим перетином і навіть швидкістю світла, що викликає суперечки про їхнє справжнє призначення.
Деякі дослідники припускають, що піраміди могли бути не лише усипальницями. Є версії, що піраміди використовувалися для передачі енергії або навіть в якості стародавніх генераторів.
Вчені хочуть провести розкопки, але отримати дозвіл на них поки що не вдалось. В країні діє обмеження на земляні роботи, які можуть зашкодити стародавнім будовам.
Пізніше з’ясувалося, що цю інформацію поширив чоловік на ім’я Грег Різ, який широко відомий своїми конспірологічними теоріями. За його словами, дослідники нібито змогли виявити комплекс за допомогою радара із синтезованою апертурою (SAR).
20 березня онлайн-ресурс Ancient History X, що займається викриттям недостовірних археологічних відомостей, спростував інформацію про нібито виявлений підземний комплекс під пірамідами Гізи. Фахівці відзначили, що вони дійсно використовують такі технології у вивченні пірамід і вже багато разів сканували ґрунт. Однак вони нічого подібного там не виявили.
При цьому підставою для виникнення такої теорії можуть бути дані про наявність порожнин під пірамідою Хуфу, які були документовані Французьким інститутом HIP. Однак під іншими об’єктами немає нічого схожого.
Фахівці б’ються над розгадкою створення пірамід уже багато десятиліть. Незважаючи на безліч досліджень, ці величні споруди досі зберігають свої таємниці, довкола їхнього створення продовжують виникати нові теорії та гіпотези.
Як розповідало BitukMedia, у піраміді фараона Сахура знайшли вісім нових кімнат.
Американка зі штату Огайо придбала в комісійному магазині картину за $3, а пізніше продала її на аукціоні майже за $3 тис. Ціна різко зросла після того, як з’ясувалося, що робота належить імпресіоністу Йоганну Бертельсену.
Марісса Олкорн розповіла, що вони з нареченим абсолютно випадково купили невідому картину в магазині Goodwill у Дейтоні. Жінка помітила полотно у візку, який співробітник викотив із підсобки. Сама картина американку не вразила, а от її рамка сподобалася.
Олкорн зізнається, що картина здалася їй “жахливою”, але вони її купили, бо вона коштувала лише $2,99.
Вже коли клала покупку в машину, помітила маленьку табличку внизу рами. “З цікавості ввела ім’я й дізналася, що це був Йоганн Бертельсен”, — розповідає жінка.
Бертельсен, відомий американський художник-імпресіоніст, помер 1972 року. Його роботи часто продаються за тисячі доларів. “Моєю першою думкою було: “Ймовірно, це просто підробка””, — зізнається Олкорн.
Спочатку жінка не повірила очам і вирішила переконатися в справжності картини. Вона замовила експертизу в аукціонному домі Caza Sikes, експерти якого підтвердили авторство Бертельсена. До того ж вони змогли встановити назву полотна — “Каплиця, церква Святого Патрика в Нью-Йорку”.
Рішення продати картину на аукціоні сформувалося миттєво. Отримані майже $3 тис. вона планує витратити на весілля. “Вважаю, що таке трапляється раз у житті. Не думаю, що колись знову знайду щось подібне, але ніколи не знаєш напевно”, — каже американка.
Зображення – скрін Caza Sikes
Схожі випадки дійсно трапляються. Раніше картину, придбану на гаражному розпродажі в Міннесоті (США), визнали невідомим твором знаменитого голландського художника Вінсента ван Гога. П’ять років тому музей Ван Гога в Амстердамі не підтвердив авторство майстра, а зараз з’явилися нові докази. Так вартість полотна зросла з $50 до $15 млн..
Як повідомляло BitukMedia, картина в дешевій рамі, яка десятиліттями висіла в будинку італійської родини, може виявитися оригіналом Пабло Пікассо. Дружина чоловіка, який знайшов портрет у підвалі, називала його “жахливим” і воліла позбутися. Тепер, після багатьох експертиз, шедевр оцінюється у 6 млн євро.
11-річна Ася з Запоріжжя захворіла на грип, а вже за п’ять днів в неї відмовили легені. Єдиним шансом на порятунок дівчинки було застосування “зовнішньої легені”, яка є у столичній лікарні “Охматдит”. До термінової евакуації Асі долучилися пілоти й медики СБУ та ГУР.
Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров’я.
Попри зусилля лікарів Запорізької обласної дитячої клінічної лікарні стан дівчинки швидко погіршувався. Діагноз – респіраторний дистрес-синдром важкого ступеня. Це ускладнення пневмонії, при якому рівень кисню в крові критично знижується, а вуглекислоти – зростає.
У випадках, коли інші методи лікування не приносять покращення, лікарі застосовують “зовнішню легеню” або ЕКМО. Ця методика екстракорпоральної мембранної оксигенації працює як протез – не лікує, проте дає час для відновлення. У випадку Асі, це був єдиний шанс на порятунок.
Запорізькі медики, маючи досвід успішної співпраці з НДСЛ “Охматдит” у подібних випадках, ухвалили рішення транспортувати юну пацієнтку до Києва.
“У мирний час медики обрали б медичний літак, але у час війни такий варіант транспортування неможливий. Тож лікарі почали шукати альтернативні варіанти. На допомогу миттєво прийшли у Центрі спеціальних операцій “А” СБУ та Головному управлінні розвідки МО України. Підрозділ Medevac, який займається медичною евакуацією українців, у надкороткі терміни надав спеціально обладнаний вертоліт, готовий летіти в Запоріжжя”, – йдеться у повідомленні Міністерства.
Через туман виліт довелося відтермінувати, але завдяки професіоналізму пілотів та злагодженій роботі змішаної команди медиків, Асю безпечно і швидко доправили до столиці.
В Охматдиті застосували ЕКМО, завдяки якому медики виграли час на відновлення легенів дівчинки. “ЕКМО – це шанс вижити там, де звичайне лікування вже не дає перспектив”, – пояснює Андрій Висоцький, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії медзакладу.
Сьогодні Ася вже у свідомості і може дихати самостійно. Дівчинка ще лікується, але лікарі обережно сподіваються, що незабаром зможуть повністю відключити її від підтримки.
Фото – МОЗ України
“Я просто вірила і молилась, щоб усе було добре, щоб мою дитину врятували, щоб вона вижила. Ми з чоловіком вдячні усім, хто долучився до порятунку Асі”, — сказала мама дівчинки Рита.
Як розповідало BitukMedia, унікальну мікрохірургічну операцію вперше виконали у столичній клінічній лікарні “Феофанія”. Вона дозволила зберегти ногу пораненому військовому та уникнути ампутації. Хірурги оперували протягом 13 годин.
Британський принц Вільям зустрівся з українськими школярами в Естонії. 20 березня у Таллінні принц Уельський відвідав школу Свободи (Freedom School), де навчаються та викладають українські біженці. Він навіть зіграв у баскетбол разом з учнями.
Метою візиту до Естонії спадкоємця британського престолу стала підтримка військових на тлі зростаючих побоювань щодо загрози з боку росії.
“Яскравий візит до Талліннської Школи свободи, де щодня виховують стійкість та надію. Заснована для підтримки українських дітей та молоді, що постраждали від війни, школа пропонує їм гостинне та безпечне середовище для навчання. Історії вчителів та учнів є потужним нагадуванням не лише про людський вплив конфлікту, а й про мужність та силу, яку демонструють ті, хто постраждав від нього, – прокоментував поїздку принц.
У мережі Х також виклали ролик, в якому одна зі школярок дарує принцу Уельському браслет у синьо-жовтих кольорах. Вільям розчулив своєю відповіддю і згадав принцесу Шарлоту.
Фото – Facebook/ The New Royalty World
“Моя донька, мабуть, спробує забрати його у мене пізніше. Їй подобаються браслети дружби. Дуже дякую, мені подобаються українські кольори. Дякую, це дуже мило”, – сказав представник монаршої родини.
“Школу Свободи” у Таллінні, де навчаються українські діти, заснувало Міністерство освіти та досліджень Естонії у травні 2022 року у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України.
Як розповідало BitukMedia, американська актриса Шерон Стоун показала картину українського художника у себе вдома.
Восьмимісячне цуценя зі США виявилося найдорожчим собакою у світі — його продали за 5,7 млн доларів. При зрості 76 см тварина важить 75 кг. Йдеться про рідкісну помісь вовка та кавказької вівчарки.
Пса з кличкою Кадабомб Окамі рекламували як найрідкіснішого у світі, адже він помісь вовка та кавказької вівчарки.
Як частково вівчарка, в глибині душі Окамі належить до охоронних порід, відомих своїми захисними інстинктами та інтелектом, до яких “ніколи не слід ставитися легковажно”. Тож Окамі буде відмінним сторожовим псом.
Собака народився вісім місяців тому в США, але знайшов нового господаря в Індії. Кадабомба Окамі придбав 51-річний собаківник з Бангалора (Індія). У минулому чоловік на ім’я Сатіш займався розведенням собак, але покинув це заняття близько десяти років тому. Тепер він колекціонує незвичайних псів. Індієць стверджує, що любить собак та хоче знайомити мешканців рідної країни з різними породами.
Загалом у колекції індійця близько 150 собак різних порід. Минулого року Сатіш придбав за 3,25 млн доларів рідкісного чау-чау, породи, що нагадує китайську червоно-білу панду. Чоловік заробляє гроші, демонструючи вихованців охочим. Залежно від унікальності вихованця господар бере від $2,8 тис. за 30 хвилинне шоу. А от п’ятигодинний показ приносить йому близько 11,7 тис. доларів.
“Я витратив гроші на цих собак, тому що вони рідкісні. Крім того, я отримую достатньо грошей, тому що людям завжди цікаво на них дивитися, — пояснює Сатіш. — Вони роблять селфі та фотографуються. Ми з собакою привертаємо більше уваги, ніж актор на кіносеансі, ми обидва притягуємо натовп”.
Собаки Сатіша живуть на фермі площею близько трьох гектарів, де кожна з них має кімнату розміром 6 на 6 м, яка слугує їм за будку. Тварин оглядають шестеро людей.
Як розповідало BitukMedia, формула “фізичної досконалості” допомогла визначити найкрасивіші породи собак у світі. Експертам прислужився так званий Золотий перетин краси — розроблений ще древніми греками математичний розрахунок, який довів свою точність протягом століть. Титул найкрасивішої породи здобув … шотландець.
100-річна італійка не збирається виходити на пенсію. Анна Поссі щодня працює баристою у своєму кафе, готуючи ароматну каву для відвідувачів. Довгожителька стверджує, що востаннє була у відпустці 67 років тому, проте її це цілком влаштовує. “Я серед людей. Мені добре тут”, — каже Анна.
Анна Поссі народилася у 1924 році й усе життя присвятила роботі в ресторанному бізнесі. 1958 року разом із чоловіком вона відкрила власний бар, який швидко став популярним серед місцевих жителів. Після смерті чоловіка жінка продовжила керувати закладом самостійно, не пропустивши жодного робочого дня.
Бар Centrale розташований у містечку Неббьюно на півночі Італії, біля озера Лаго-Маджоре. Це вже давно не просто кав’ярня, а справжній соціальний центр громади. Уже понад 60 років — з 1958-го — Нонна Анна (бабуся Анна) відкриває двері свого закладу щодня о 7-й ранку. Взимку бар працює до 19:00, а влітку — до 21:00.
Фото – Christoph Sator/dpa
“Мені не потрібно багато. Важливо те, що я серед людей. Тоді мені добре”, – каже літня жінка. У листопаді минулого року Анна відзначила 100-річний ювілей, і на згадку про це в кафе з’явилася табличка з написом La barista più longeva d’Italia (“Найстарша бариста Італії”). Таким досягненням можна і похвалитися!
Але є й проблеми: в італійських кафе-барах, багато з яких є сімейними, закінчується “нова кров”. Згідно з останніми даними, між Південним Тіролем на півночі Італії та Сицилією на півдні 132 тис. кафе. Між тим, ще 10 років тому їх було на 20 тис. більше.
Причини падіння майже скрізь однакові: робочі дні тривалістю 12-14 годин, низькі зарплати, висока оренда, а тепер ще й зростання цін на зернову каву. Робота баристи вже не приваблює молодь.
Але кафе-бари є невід’ємною частиною повсякденного життя в Італії. Кава, відома в багатьох інших частинах світу як еспресо або капучіно вранці, часто з корнетто (круасаном), ще одна або дві філіжанки в обід, а потім “аперитиво” ввечері, є повсякденною рутиною для багатьох італійців.
…Колись бар Centrale приваблював музичним автоматом, настільним футболом і затишною атмосферою, що робило його одним із найсучасніших барів у місті. Сюди приїжджали люди з різних куточків регіону, щоб поспілкуватися і потанцювати.
Фото з архіву Anna Possi
Після смерті чоловіка у 1974 році Анна вирішила не виходити заміж вдруге і присвятила себе дітям та улюбленій справі. Вона згадує, що 1960–1980-ті роки були “золотою добою” для її бару. Серед відомих гостей закладу були футболісти “Мілана” Джанні Рівера та Фульвіо Колловаті.
Оіційно Анна Поссі вийшла на пенсію в 60 років ще в 1984-му. “Але чому я маю зупинятися? Мій бар для мене набагато більше, ніж робота. Це моє життя”, – каже вона зараз. Жінка біля кавомашини навіть в неділю та святкові дні. “Люди теж хочуть пити каву на Різдво”. Її остання відпустка була в 1950-х – вісім днів у Парижі.
Найстаріша бариста Італії Анна Поссі перед своїм баром Centrale. Фото – Christoph Sator/dpa
З часом музичний автомат зник, але в барі з’явився книжковий куточок, де відвідувачі можуть обмінюватися книгами й читати за філіжанкою кави. А в неділю гостей чекає частування — домашній яблучний пиріг. “Люди приходять сюди, бо не можуть повірити, що я досі працюю”, — жартує Анна, яка заслужено носить титул “найстаршої баристи Італії”.
Як розповідало BitukMedia, Книга рекордів Гіннеса визнала 108-річну японку найстарішою перукаркою у світі. Шіцуї Хакоїсі отримала ліцензію в 1936 році і досі стриже у своєму салоні в місті Накагава.
Надя Дорофєєва, Artem Pivovarov, MONATIK, Jerry Heil, Ramil Nasirov з гурту “Курган & Agregat” знялися в рекламних роликах зоозахисної організації UAnimals. Українські знаменитості зʼявляються на відео буквально на пару секунд – в цьому і є задум.
“Лише секунди достатньо, аби UAnimals продовжували порятунок!” У надкоротних роликах знаменитості на власному прикладі демонструють: лише секунди достатньо, щоб налаштувати кешбек у monobank на благодійність— на роботу UAnimals.
“Українські зірки з’являються у відео всього на секунду! Чому? Бо відтепер саме стільки часу потрібно, аби оформити кешбек на благо від monobank та надіслати його фонду UAnimals“, — написали в організації.
Спрощена підписка на кешбек працює з 25 лютого. Тепер замість низки кроків клієнти банку можуть підписатися на фонд завдяки одному посиланню. Лінк скеровує користувача чи користувачку на екран у застосунку monobank, де він чи вона може за секунду підключити цю функцію. А раніше доводилося поморочитися: шукати відповідний пункт меню в застосунку та обирати потрібну організацію серед сотень інших.
“Сьогодні увага людей, які донатять, розфокусована по різних напрямках та фондах. Кожен та кожна намагається допомогти скрізь. Тому ми створили можливість швидкої та простої пожертви — достатньо секунди та одного натискання на лінк. До того ж людина навіть не витрачає власні гроші, а спрямовує на допомогу ті, які їй повернув банк у вигляді кешбеку. Тому закликаємо українців оформити підписку на благо. Саме завдяки підтримці людей UAnimals щодня бореться за життя тварин”, — розповів “ШоТам” засновник UAnimals Олександр Тодорчук.
“Щомісячний кешбек від однієї людини в monobank не перевищує 500 гривень. Тому що більше людей підключать цю функцію, то потужніше підсилення отримає команда UAnimals для втілення проєктів з допомоги тваринам”, – пишуть зоозахисники.
UAnimals — українська організація, яка з 2016 року займається захистом тварин та боротьбою за їхні права. Вона відома своєю активною діяльністю у сфері гуманного ставлення до тварин, боротьби з жорстокістю, протидії експлуатації тварин у цирках, дельфінаріях, на хутряних фермах тощо.
Після початку повномасштабного вторгнення фонд рятує домашніх, диких та свійських тварин від війни – постачає корм і медикаменти для притулків та власників, які опинилися у скруті. За цей час команда UAnimals вивезла з-під обстрілів близько 7 тисяч тварин, підтримала відбудову понад 24 притулків, роздала тисячу тонн корму та стерилізувала понад 43 тисяч безпритульних тварин. Наразі спільнота фонду налічує близько трьох тисяч волонтерів.
Як розповідало BitukMedia, зоозахисна організація UAnimals презентувала унікальну іграшку – цуценя без лапи. Вона має допомогти дорослим поговорити з дитиною про інклюзивність. Одним з облич інформаційної кампанії стала ветеранка Руся Данілкіна.
Риба-крапля, яку колись визнали “найпотворнішою твариною” у світі, стала рибою року в Новій Зеландії. Цей особливий вид, що складається з пухкої тканини та живе глибоко в океані, переміг у щорічному змаганні довгоперого вугра та карликового морського коника.
Фонд збереження природи Mountains to Sea Conservation Trust запустив конкурс “Риба року” у 2020 році, надихнувшись популярним конкурсом “Птах року”.
Цього року за претендентів віддали найбільшу кількість голосів — 5583. Риба-крапля (Psychrolutes marcidus) набрала 1286 голосів, випередивши атлантичного великоголова (Hoplostethus atlanticus) на 300 голосів.
“Ми дуже раді за рибу-краплю”, — сказав Аарон Паккард, представник Environmental Law Initiative.
Серед інших учасників конкурсу були таємничий довгоперий вугор, карликова морська голка, мулова риба, що перебуває на межі зникнення, а також акули та скати.
Риба-крапля набула всесвітньої популярності понад десять років тому — тоді її сфотографував член екіпажу новозеландського дослідницького судна. Уже невдовзі риба стала героїнею численних мемів. У 2013 році рибу-краплю визнали “найпотворнішою твариною” у світі.
Psychrolutes marcidus мешкає на глибоководді Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Її анатомія унікальна: риба не має плавального міхура, повноцінного скелета, м’язів і луски. Її тіло складається з особливої тканини з меншою щільністю, ніж у води. Це дозволяє їй плавати над морським дном.
За словами представника фонду Mountains to Sea, риба-крапля повільно росте та пересувається. “Вона просто сидить на місці й чекає, поки здобич сама практично не заповзе їй до рота”, — пояснює Конрад Курта.
Вона може прожити до 130 років. Представники цього виду також вважаються відданими батьками: самка відкладає до 100 тис. ікринок в одну кладку та захищає її доти, доки не з’явиться потомство.
Тиск води надає рибі-краплі форми звичайної, хоч і опуклої риби, але на поверхні представники цього виду можуть нагадувати “невдалий медичний експеримент”. “На жаль, при різкому підйомі з глибини раптове зниження тиску призводить до того, що рибина стає абсолютно спотвореною”, — пояснює зоолог.
“У нас є запаморочлива різноманітність морських і прісноводних риб. Сам факт їхнього існування — це вже перший крок до того, щоб люди почали цікавитися і піклуватися про те, що відбувається під водою”, — зазначив Курта, додавши, що близько 85% із них перебувають на межі зникнення.
Як розповідало BitukMedia, біля берегів іспанського острова Тенерифе вперше при денному світлі зафільмували живого морського чорта. Ці риби мешкають на глибинах від 200 до 1500 м.
Харківська друкарня “Фактор-Друк” відновлює свою роботу. Рік тому, в травні 2024-го, вона була зруйнована в результаті російського обстрілу. Одним з перших на заклик про допомогу та підтримав відбудову підприємства відгукнувсяамериканський меценат Говард Баффет.
Про це повідомила перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
“Рік тому російський обстріл зруйнував друкарню у Харкові. Пам’ятаю, як Сергій Політучий приніс обгорілі дитячі книжки – ті ж, що читає моя донька і це просто розбило мені серце. Досі зберігаю їх як нагадування про удари Росії по нашій культурі. Тоді, ми шукали допомоги. Говард Баффет відписав першим: “Ми відновимо”. І сьогодні – фото відновленого цеху”, – написала Свириденко у Facebook та опублікувала фото.
Росіяни влучили ракетою по друкарні “Фактор-Друк” у Харкові 23 травня 2024 року. Влучання сталося у палітурний цех. На момент обстрілу в друкарні перебувало пів сотні працівників. Сім людей загинули та ще 22 постраждали. Також згоріло 50 тис. книг.
“Фактор-Друк” — це один з найбільших поліграфічних комплексів повного циклу в Європі. Тут друкують газетно-журнальну та книжкову продукцію. У Міністерстві економіки вказували, що в друкарні випускали кожну третю книгу в Україні. Тому тут друкують багато книжок українських видавництв. Зокрема тут друкують шкільні підручники.
У травні 2024 року росіяни зруйнували майже половину технологічних ліній підприємства. Вже восени того ж року “Фактор-Друк” частково відновив свою роботу. Для відновлення друкарні значний внесок зробив філантроп Говард Баффет.
Фото – Мінекономіки/ Facebook
На початку 2025-го на Всесвітньому економічному форумі Юлія Свириденко презентувала одне з перших видань, які повністю створили на підприємстві. Це була книга-блокнот “Уроки стійкості” – десять історій підприємців, які працюють в Україні поблизу лінії фронту.
Фінляндію восьмий рік поспіль визнали найщасливішою країною світу, тоді як Україна опустилася на 111-те місце. Рейтинг складається на основі опитування Gallup World Poll, проведеного серед жителів понад 140 країн.
ООН випустила чергову доповідь, присвячену Міжнародному дню щастя. Щорічний World Happiness Reportпідготовлено у співпраці Центру дослідження благополуччя Оксфордського університету та Gallup.
Держави в цьому глобальному рейтингу розподіляються за рівнем щастя, виходячи з їхньої середньої оцінки життя за останні три роки. Фінляндія посідає перше місце в рейтингу з 2018 року.
Україна цього року опустилася на 111-те місце, пропустивши поперед себе шість країн: у 2024 році вона посідала 105-те місце серед 145-ти. Для порівняння: у 2023 році була 92-ю, а у 2021 році, до початку повномасштабної війни, перебувала на 110-му місці.
Країни Північної Європи продовжують лідирувати. Після Фінляндії розташувалися Данія, Ісландія та Швеція. Норвегія цього року опинилася на сьомому місці.
До двадцятки найщасливіших країн світу увійшли: Нідерланди, Коста-Рика, Ізраїль, Люксембург, Мексика, Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія, Бельгія, Ірландія, Литва, Австрія, Канада, Словенія та Чехія.
США, опустившись на 24-те місце, досягли найнижчого показника в історії, а Велика Британія (23-тє місце) зафіксувала найнижчу середню оцінку життя з моменту публікації звіту у 2017 році. Натомість Коста-Рика (6-те місце) та Мексика (10-те місце) вперше потрапили до першої десятки найщасливіших країн.
Афганістан знову, вже вшосте, посів останнє – 147-ме – місце. П’ятірку найбільш нещасливих країн світу замикають Сьєрра-Леоне, Ліван, Малаві та Зімбабве.
Доповідь про щастя також виявила, що:
незнайомці добріші, ніж ми вважаємо – у ході експерименту із втраченими гаманцями з’ясувалося, що рівень їхнього повернення власникам був майже вдвічі вищим, ніж прогнозували люди;
зниження рівня щастя та соціальної довіри у США та деяких частинах Європи відбувається через політичну поляризацію;
розмір домогосподарства тісно пов’язаний із рівнем щастя – в Європі та Мексиці найщасливішими були родини з чотирьох-п’яти людей.
Щорічний звіт World Happiness Report – це глобальне дослідження, яке оцінює рівень щастя в різних країнах світу. Він складається на основі опитувань людей, які оцінюють якість свого життя. Звіт враховує такі фактори, як ВВП на душу населення, соціальна підтримка, тривалість здорового життя, рівень корупції, свобода вибору та інші аспекти, що впливають на загальне благополуччя громадян.
Країни ранжуються за рівнем щастя на основі їхніх середніх оцінок життя за три попередні роки – цьогоріч йдеться про період з 2022 до 2024 року.
World Happiness Report публікують щорічно з 2012 року. Його вважають важливим інструментом для порівняння рівня життя в різних країнах, а також для аналізу змін у цих показниках з часом
Як розповідало BitukMedia, вчені знайшли час дня, коли людина щаслива найбільше.
На аукціоні Bearnes Hampton Littlewood у британському місті Ексетер продали куряче яйце незвичайної сферичної форми. Про такі кажуть “одне на мільярд”. Лот пішов з молотка за £420 (22,6 тисяч гривень).
Ідеально кругле яйце знайшла ще у грудні минулого року жінка на ім’я Елісон Грін, яка працює на фермі Фентон, що неподалік Сомерсета. Вона розповіла виданню Independent, що ніколи раніше не бачила яєць такої форми. Ба більше, жінка ніколи не думала, що яйця взагалі можуть бути круглими. Каже, коли “ви бачите стільки форм яєць, ви в певному сенсі “сліпнете”. 57-річна Грін працює на фермі вже три роки та щодня обробляє близько 30 тис. яєць.
“Коли я помру, люди шукатимуть у Google “кругле яйце” і побачать моє обличчя – а це зовсім не те, чого я очікувала”, – жартує жінка.
Фото – Alison Greene
Дізнавшись, що інше ідеально кругле яйце було продано на аукціоні в Англії за £200, Грін запитала свого начальника, чи може вона також виставити яйце на торги.
Перед торгами Грін хвилювалася через те, що яйце може зіпсуватись майже за три місяці зберігання. Щоб зберегти його, жінка застосувала старовинний метод ірландських фермерів – покрила салом та сіллю.
Аукціон, до речі, жінці сподобався. “Це було схоже на те, якби я спостерігала за одним зі своїх дітей у спортивних перегонах, коли всі роблять ставки. Це було просто блискуче”, – сказала вона. “Я просто дуже, дуже вдячна усім, хто робив ставки”.
Ім’я покупця не називається. Виручені з продажу яйця кошти, як і хотіла Грін, спрямують до благодійної організації Devon Rape Crisis, яка допомагає жертвам сексуального насильства. Генеральний директор аукціонного дому Давіна Калл заявила, що виручені за яйце кошти допоможуть щонайменше одній людині, яка звернулася по допомогу.
Як розповідало BitukMedia, камінь з агатом всередині з Мінералогічної колекції лондонського Музею природознавства порадував вчених. Вони виявили, що насправді камінь, що зберігався у музеї понад 150 років, – яйце динозавра віком понад 60 млн років.
Ліна Костенко і Сергій Жадана. Фото - Facebook/ serhiy.zhadan
19 березня Ліні Костенко, письменниці та представниці покоління шестидесятників, виповнилося 95 років. Письменник і музикант Сергій Жадан у день народження визначної української поетеси показав фрагменти трьох різних бесід, записаних у листопаді 2024-го. Жадан вказав, що інтерв’ю вийде незабаром.
У ролику в Instagram Жадан та Костенко розмовляють про різні періоди життя поетеси та її колег-письменників, написані нею книжки та українську націю. За словами Жадана, глядачі зможуть подивитись довгоочікувану розмову вже зовсім скоро.
“Ми росли на її текстах та текстах її друзів або, навпаки, ідеологічних чи поетичних опонентів. Наше уявлення про поезію здебільшого сформовано або завдяки їй, або всупереч їй. Вона тримає в пам’яті сотні імен, подій і явищ, які становлять кілька епох, котрі для більшості з нас – історія, для неї – сторінки з життя, створює зі спогадів деталізовані полотна цих епох та іронізує: “Я ж була “запрещенная”, мені пощастило”.
Сьогодні Ліна Василівна Костенко святкує своє 95-річчя, і ми бажаємо їй ще не раз здивувати нас своїми текстами – поезією, прозою, мемуарами – і з величезною радістю анонсуємо вам “триптих” розмов із нею, записаних Сергієм Жаданом та “Радіо Хартія”. Почекайте ще зовсім трішечки – невдовзі на ваших екранах”, – йдеться у пості.
Інтерв’ю з Ліною Костенко – це завжди сенсація. Поетеса на них не щедра, про особисте, про свою громадянську позицію воліє говорити віршами.
Лавреатка Шевченківської премії та премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону (2022 рік) почала публікувати твори у 16 років.
До ювілею Ліни Костенко у Києві в Будинку кіно відбулася презентація перевидання її роману у віршах “Берестечко”. Цей роман поетеса писала майже 30 років. На зустріч із читачами ювілярка прийти не змогла. Була її донька Оксана Пахльовська. За її словами, Ліна Василівна “дуже рада, що такі зустрічі з читачами відбуваються, навіть без її участі”. Оксана Пахльовська також додала, що з мамою все добре і вона з початку повномасштабного вторгнення знаходиться у себе вдома в Києві.
Як розповідало BitukMedia, акторка Віра Фарміґа заспівала “Червону руту” на концерті в Нью-Йорку.
Команда медиків (зліва на право) під час операції - хірурги: Євгеній Левицький, Давид Бородюк, Михайло Сауляк; лікар-інтерн Олександр Альчаков; медичний брат операційний Констянтин Федоренко. Фото - МОЗ України
Унікальну мікрохірургічну операцію вперше виконали у столичній клінічній лікарні “Феофанія”. Вона дозволила зберегти ногу пораненому військовому та уникнути ампутації. Хірурги оперували протягом 13 годин.
Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров’я.
Поранений захисник мав важку мінно-вибухову травму з пошкодженням значної частини м’яких тканин і кісток гомілки. Під час евакуації через масштабність ураження (дефект тканин 14×30 см) йому неодноразово пропонували ампутацію, але чоловік категорично відмовлявся. У лікарні “Феофанія” вирішили боротися за збереження кінцівки до останнього.
27-річний реконструктивний хірург Михайло Сауляк разом із командою хірургів-травматологів провів складну трансплантацію шкірно-м’язового клаптя latissimus dorsi flap. У МОЗ зазначили, що це одна з найскладніших мікрохірургічних операцій, і її можуть виконати лише кілька фахівців в Україні.
Кожен етап втручання вимагає від лікарів високої точності. Додаткові ускладнення під час операції виникали через тяжкість отриманих травм. Операція тривала 13 годин. Найскладнішим етапом стало виконання мікросудинного анастомозу — з’єднання судин діаметром 1-3 мм, що забезпечують кровопостачання трансплантованого клаптя.
“Операція пройшла успішно. Протягом місяця військовий перебував під ретельним наглядом лікарів, щоб уникнути можливих ускладнень. Сьогодні його гомілка повністю загоїлась, кінцівку вдалося зберегти. Попереду наступний етап лікування для відновлення великогомілкової кістки”‚ — написали в МОЗ.
Фото – МОЗ України
Фахівці зазначають, що така операція відкриває нові можливості для збереження кінцівок та відновлення функціональності поранених військових і цивільних, які раніше були приречені на ампутацію. Реконструктивна медицина допоможе якомога більшій кількості пацієнтів повернутися до активного життя.
Як розповідало BitukMedia, український захисник Олександр вижив після того, як провів із турнікетом на пораненій нозі 900 годин. Медики вперше на практиці мали справу з випадком такого тривалого турнікету.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
