На Закарпатті знаходилося найдревніше відоме поселення первісних людей у Європі – дослідження

На Закарпатті знаходилося найдревніше нині відоме поселення гомінінів – первісних людей – у Європі. Про це свідчить нове дослідження знахідок зі стоянки біля селища Королево. Артефактам звідти більш як 1 млн років. Такого висновку дійшли чеські науковці, дослідивши сліди космічної радіації.

Про це повідомляє CNN.

Дослідження здійснив Роман Гарба, науковець із Чеської академії природничих наук. Він стверджує, що люди на Закарапатті жили не 800 тис. років тому, а близько 1,4 млн років.

Гарба припускає, що у Королево була стоянка Людини прямоходячої – Homo erectus. І це могли бути перші первісні люди, які покинули Африку.

Серед його висновків – люди розселялися по Європі, рухаючись зі сході на захід.

Стоянку у Королево відкрили у 1970-х. Археологи розкопали близько 90 тис. різноманітних кам’яних знарядь праці. Щоправда, якому саме виду первісних людей вони належали, невідомо. Жодних людських решток у Королево не знайшли. Швидкому розкладанню тіл посприяли і кислотні ґрунти, кажуть науковці.

Раніше припускали, що стоянці 800 тис. років. Гарба ж каже – інструментам із Королево, які його команда досліджувала, більш як 1 млн років.

Для встановлення більш точної дати, команда використовувала відносно новий метод датування, який передбачає аналіз радіоактивних частинок усередині мінеральних зерен. Ці частинки були створені космічними променями — потоком заряджених частинок, які подорожують у космосі та падають на Землю.

“Це ніби як космічний годинник, який розкриває таємниці людської історії”, – каже Гарба.

Потік радіації може проникати крізь каміння, створюючи космогенні нукліди або ізотопи. Вчені вимірюють швидкість розпаду цих нуклідів, щоб визначити, як довго камені перебували під землю. Справа в тому, що космічна радіація не здатна подолати щільний шар ґрунту, тому ізотопи в цей час у каменях не утворюються.

Колеги Гарби вимірювали два нукліди, алюміній-26 і берилій-10. Ці радіоактивні часточки знайшли у зернах кварцу із семи камінців, виявлених у Королево у тому ж шарі, що й кам’яні інструменти. Використовуючи два методи розрахунку, дослідники визначили, що камінцям 1,4 млн років.

Стоянка у Королево заповнює пробіл у даних щодо розселення людей по Європі. Відомо про стоянку у Грузії біля Дманісі – їй 1,8 млн років. Стоянка у муніципалітеті Атапуерка у Іспанії значно “молодша” – їй 1,1 млн років.

Тож науковці вважають, що найпершою (або принаймні одною із найперших) зупинок у розповсюдженні гомінінів по Європі було Закарпаття.

Як повідомляло BitukMedia, мідний кинджал віком понад 4000 років знайшли у лісі поблизу міста Ярослав на річці Сан на південному сході Польщі. Ця знахідка є найдавнішим металевим кинджалом, знайденим у Підкарпатському воєводстві. Археологи ідентифікували артефакт як надзвичайно рідкісний.