Науковці схрестили у лабораторії рис та яловичину – що із цього вийшло

Південнокорейський науковець Сойон Парк разом із командою змогли виростити “у пробірці” зерна рису, які містять м’ясний яловичий протеїн. Кажуть, їх продукція більш поживна, ніж звичайний рис, а негативні екологічні наслідки від неї менші, ніж від розведення великої рогатої худоби.

Про це повідомляє CNN.

Коров’ячі ферми вважаються одним із головних джерел вуглекислого газу, який викликає парниковий ефект і сприяє підвищенню температури на Землі. Тож науковці працюють над різними рослинними аналогами м’яса та “м’яса у пробірці”, аби якщо не повністю відмовитися від твариництва, то зменшити поголів’я.

“Рис сам по собі має високу поживну цінність, але додавання клітин худоби значно її підивщує”, – йдеться у дослідженні, яке Парк та його колеги опублікували у  journal Matter.

Ось як виготовляють такий рис. Спочатку покривають рис риб’ячим желатином, щоб допомогти клітинам м’яса краще закріпитися. Потім уміщують коров’ячі стовбурові клітини м’язів і жиру в рисові зерна, і залишають їх для культивування в чашці Петрі.

Рис підходить для вирощування на ньому м’яса, оскільки структура зерен – пориста. Вона нагадує біологічні матрикси – своєрідні каркаси, на яких наростають м’язові волокна. Також рис має певні сполуки, які живлять м’язові клітини.

Через 9-11 днів науковці отримують “мікрояловичі суші”, які відрізняються від звичного рису за текстурою, смаком та поживними якостями.

Гібрид яловичини та рису більш твердий і крихкий. Науковці готували його на пару. Той продукт, де більше м’язових волокон, нагадує яловичину та мигдаль, а де більше яловичого жиру, пахне вершками чи кокосовим молоком.

Парк розповідає, що вони експерементували із різними зернами. Але, наприклад, у сої матрикс дуже великий, тому продукт не мав м’ясної текстури.

Яловичий рис порівняно із м’ясом. За умов комерційного виробництва він може коштувати лише  $2.23 за 1 кг, кажуть розробники.

Як розповідало BitukMedia, британський стартап Moolec збирається конкурувати із “м’ясом у пробірці”. Вони створили соєві боби, багаті на свинячий протеїн. Кажуть, це дешевше, ніж вирощувати тканини в лабораторії.