З нацпарку “Тузлівські лимани”, що на Одещині, до Болгарії відлетіли фламінго, натомість з різних місць прилетіло багато галагазів. Це гусеподібні птахи родини качкових.
Про це повідомив доктор біологічних наук та начальник науково-дослідного відділу “Тузлівських лиманів” Іван Русєв.
Він зазначив, що наразі найбільш чисельними на лиманах Причорномор’я є качки таких видів – галагази, попелюхи, чернь чубата, мала чирянка та крижень. За словами Русєва, галагази далеко не відлітають від місць гніздування – Причорноморських лиманів.
Наразі на двох лиманах – більше 30 тисяч галагазів. Йдеться про лимани Шагани та південну частину Алібея. Чисельність галагазів на лиманах залежить від наявності корму. На внутрішніх водоймах вони здобувають поживу на плаву, але, на відміну від більшості качок, не пірнають.
“Раціон галагаза складається переважно з поживи тваринного походження. Харчується дрібними ракоподібними, молюсками, а взимку – вегетативні частини рослин і водорості. Чималу частку раціону складають рачки артемії (Artemia salina) і личинки деяких двокрилих. Але найбільша в його їжі зараз – це тонни червоного мотиля”, – зазначає Русєв.
Галагаз – довірливий птах і справжня перната окраса “Тузлівських лиманів”. Спостереження за ним навіть увійшли у відому книгу нобелівського лауреата Конрада Лоренца
Хоча шлюбні ігри і бійки у галагазів спостерігаються щороку, партнери зберігають вірність один одному упродовж всього життя. Статева зрілість у самок настає на другому році життя, а у самців у віці більше трьох років. Між самцями нерідко трапляються сутички за право на територію, розповідає біолог.
“Цікавим є той факт, що гніздо галагази часто роблять у норі, використовуючи старі нори ссавців – шакалів, лисиць, борсуків”, – додає Русєв.
Як розповідало раніше BitukMedia, червонокнижні хом’яки повертаються у степи Одещини. У регіон завезли групу червонокнижних гризунів, яка оселилася у степу ландшафтного заказника “Тарутинський степ” Болградського району.