птахи

Червонокнижного чорного лелеку помітили у гнізді на багатовіковому дубі в Нобельському національному природному парку на Рівненщині. Для науковців така знахідка — не просто цікаве спостереження, а свідчення того, що тут і досі збереглися цінні природні екосистеми.

Ще трохи — і вони вперше злетять із рідного гнізда, а згодом вирушать у далеку подорож до теплих країв. Але перед цим четверо лелеченят найвідомішої в Україні пташиної родини отримали власні "паспорти", які допоможуть ученим стежити за їхньою долею протягом багатьох років.

Як попередити потомство про небезпеку, якщо воно ще не народилось? Виявляється, деякі птахи знайшли спосіб зробити це просто крізь шкаралупу яйця. Вчені з'ясували, що зеброві діамантники передають майбутнім пташенятам своєрідне "повідомлення про спеку", яке змінює розвиток мозку ще до появи на світ.

У цієї історії міг бути зовсім інший фінал. Але зусиллями людей одне крихітне лелеченя вагою лише 23 грами та ще троє сиріт із різних куточків України отримали другий шанс на життя. Тепер вони ростуть разом у незвичайній пернатій родині, яку для них створили зооволонтери з Київщини.

Коли екзотичного птаха вперше помітили на вулицях шотландського міста Інвернесс, місцеві жителі були в захваті. Але захоплення швидко змінилося роздратуванням. Тепер папугу звинувачують у тому, що він пошкодив автомобілів на тисячі фунтів стерлінгів і перетворив життя цілого району на справжню гру в хованки.

У знаменитому лелечому гнізді на Полтавщині цього року підростатимуть четверо пташенят замість п’ятьох. Одне з яєць у пари лелек Одарки та Грицика, за словами фахівців, завмерло й уже, найімовірніше, не вилупиться.

Курчата, які вилупилися не зі звичайних яєць, а з лабораторних "штучних оболонок", можуть стати одним із найбільш обговорюваних біотехнологічних експериментів року. Американська компанія Colossal Biosciences заявила, що успішно виростила у синтетичних яйцях 26 здорових пташенят. Саме цю технологію стартап називає ключем до майбутнього "відродження" вимерлих птахів — зокрема додо та гігантського моа. Науковий прорив чи гучний піар?

Сова, яку знайшли майже замурованою всередині бетонозмішувача, знову повернулася у дику природу. Цьому передували кілька місяців лікування та незвична операція з пересадки донорського пір’я.

У ГО "Садиба Нюшанік", що на Київщині — справжня пташина сенсація. Лелека на ім’я Ципа, яку понад 12 років вважали самцем, несподівано знесла чотири яйця й остаточно довела: вона — таки "дівчинка". Ба більше, птаха включила режим "яжемать".

У курортному містечку Пунта-Марина, на півночі Італії, павичі стали майже такими ж відомими, як місцеві пляжі. Яскраві птахи гуляють дорогами, сидять на дахах і балконах, роздивляються себе у вітринах магазинів і навіть заважають руху транспорту. Але поки туристи фотографують незвичних "господарів" міста, самі мешканці дедалі частіше сперечаються: павичі — окраса курорту чи справжня проблема?

Він називає себе на ім’я, просить їсти та уважно стежить за людьми. Ворона Яшу, який вміє розмовляти, евакуювали з Краматорська до притулку для тварин у Дніпрі. Волонтери кажуть: птах був виснажений, зневоднений і роками жив у неналежних умовах.

Вона не несе яєць, майже нічого не бачить — і все ж б’є рекорди. Курка Герті прожила довше, ніж більшість собак і котів, пережила чотири "покоління" співмешканців і навіть напад у власному курнику. Тепер їй аплодує світ.

Чи можуть курчата відчувати щось схоже на радість від людського дотику? Нове дослідження показує: так — і цей ефект може змінити підхід до вирощування тварин. Адже, яки виявилось, отримувати задоволення від мʼякої взаємодії з людиною можуть не лише коти та собаки.

Вогонь знищив лелече гніздо за лічені хвилини. Але історія на цьому не закінчилась — на Великдень птахи повернулися парою туди, де, здавалося, вже нічого не лишилося.

Гніздо, яке роками було домівкою для лелек, раптом стало небезпечним — і для самих птахів, і для людей. Але його не знищили, а… врятували.