Легенда усіх спецпризначенців – ГУРівець 14 годин плив у відкритому морі

Боєць спецпідрозділу ГУР “Артан” із позивним “Конан” випав із моторного човна, який маневрував під обстрілом російського винищувача Су-24. Завдяки своїй інтуїції, чоловік зміг вижити 14 годин у Чорному морі, гребучи проти течії.

Про це військовий розповів Українській Правді.

Пригода з ним сталася всередині серпня цього року. Російська “сушка” помітила загін ще під час руху до місця операції, але її вдалося підбити. Коли наступного ранку бійці поверталися назад, із неба їх знову почали обстрілювати ворожі літаки. Шкіпер почав маневрувати, “Конан” не втримався – і впав у воду.

“Я важу 120 кілограмів без екіпірування, з екіпіруванням було би десь ще плюс 30. Але за 20 хвилин до того, як я мав випасти, мені чомусь стало неспокійно. І я стягнув все: каску, бронежилет, РПС, відклав зброю. На мені був водолазний термокостюм і я надягнув рятувальний жилет. Якось на серце лягло, що треба це зробити”, – пригадує війсковий.

До берега йому було близько 130 км. Човен спобував повернутися за “Конаном”, але був підбитий, і тому відступив.

“Конан” побачив газовидобувну вишку із “факелом” і вирішив плисти до неї. Йому треба було подолати відстань у 20 км.

“Хвиль не було, а от течія була дуже сильною. Вона постійно зносила мене то назад, то вліво, то вправо. Виходить, весь цей час я плив проти течії. Я не зупинявся ні на хвилину, тому що в цьому разі вона відносила б мене далі і далі від мого орієнтира”, – розповідає чоловік.

“Плавати я навчився в шість років у ставку в селі, куди потайки від батьків пішов разом із друзями. Пам’ятаю, як почав тоді тонути. Допомогти не було кому, тож почав сам потихеньку-помаленьку гребти до берега”, – пригадує “Конан”.

“Постійна була боротьба в думках: здатися чи не здатися? Але здоровий глузд говорив, що треба плисти далі. Було дуже важко морально думати, що моєму синові за місяць виповниться рік, а ти не знаєш, чи виживеш, чи побачиш ще його.”, – розповідає боєць про свою пригоду у Чорному морі.

Від зневоднення і втоми чоловік почав переживати галюцинації, газову вишку сприйняв за човен. Але все ж він доплив до вишки – витратив на це близько 10 годин. Однак підпливти до неї не зміг – там було надто гаряче, а хвилі навпаки відносили від неї.

Зрештою “Конана” почали обсідати чайки. Так його і помітили із “Байкрактара” – за тепловим слідом від птахів. Оператори побачили об’єкт, який “катає” на собі сімох чайок.

За військовим прибули побратими на човні – попри те, що поруч відбувався бій між українським військовим кораблем і російським винищувачем.

“Конан” розповідає, що одразу кинувся усіх обіймати, але бойовий медик швидко загорнув його у термоковдру і поставив крапельниці. Температура тіла бійця була 35,5 градусів.

“Наш командир батальйону не тільки відправив пошукову групу у відкрите море, але ще й “Байрактар” підняв і рятувальний корабель задіяв”, – каже військовий.

“За порадою лікаря воду пив маленькими дозами і маленькими ковтками. Апетиту не було навіть на наступний день – хотілося лише яблук і солодкої води. Я коли плив, дивився на ту вишку, і так хотів фруктів і “пепсі”! Зараз я вже випив, напевне, літрів із двадцять тієї “пепсі””, – пригадує “Конан”.

“Перше, що зробив, відчувши під ногами тверду землю, написав повідомлення дружині, бо довго не виходив на зв’язок”, – каже він.

Але дружині розповів цю історію від третьої особи.

“Як думаєш, як же він плив, що в нього в той час у голові було?”. Дружина відповідає: “Мабуть, він дуже сильно жити хотів”. А я їй: “Так, він дуже хотів жити”, пригадує Конан.

“Він вже легенда не лише нашого підрозділу, але й усіх спецпризначенців”, – каже командир спецпідрозділу “Артан” Віктор Торкотюк.

Як розповідало BitukMedia, 51-річного австралійця Тіма Шеддока врятували рибалки після трьох місяців дрейфу у Тихому океані. Чоловік та його собака Белла три місяці їли сиру рибу й…