Імперіалістичне безумство Кремля та незламність України – які підсумки 300 днів війни бачать на Заході

Сьогодні, 20 грудня, 300-й день нашої повномасштабної війни із росією. Війни, яка за розрахунками не лише кремля, але й наших західним друзів, мала тривати кілька днів.

Ми “вивезли”. Вивезли наші жінки, які разом з дітьми під обстрілами колон із написом “Діти” тікали у нікуди. Вивезли наші волонтери, які швидко зорієнтувалися і навчилися доправляти потрібне військове устаткування з-за океану. Вивезли наші правоохоронці і рятувальники, які на своїх плечах евакуювали? витягали людей з-під завалів. Вивезли військові, які виводили цивільних під шквальними обстрілами з-під розбитих мостів, йшли вперед попри спротив ворога і у засніжених полях записували відео “мамо, я у шапці, не хвилюйся!”.

BitukMedia підбило короткі підсумки запеклого у боях періоду та звернулося за коментарями до західних експертів.

“300 днів страждань українського народу і нескінченого переліку військових злочинів російської армії матимуть далекосяжні наслідки для всього світу”, – каже політолог Католицького університету у Парижі Ульріх Буна.

За цей час Україна, не маючи власного флоту, потопила російський флагман “Москва”, змогла відбити острів Зміїнний, встановивши французькі гаубиці Caesar на баржі, почала створювати флот човнів-дронів і отримала змогу бити на 1 тис. км. в глибину території росії. А головне – змогла переконати весь західний світ, що можна наносити удари по російському аеродрому, на якому базуються стратегічні бомбардувальники, – і не отримувати значної ескалації. А також, що “Іскандери”, якими росія лякала увесь світ, можна і потрібно збивати.

Європа, спостерігаючи за героїчним опором українців, вийшла на інший стратегічний рівень, на шлях енергетичної незалежності від Росії, каже Буна. Вашингтон повернув собі роль лідера вільного світу. Стійкість України відкрила вікно можливостей для країн Центральної Азії позбутися від опіки Москви та відкрила шлях до Європи для України, Молдови та західних Балкан. На фоні російської агресії, Захід посилив зобов’язання щодо безпеки для країн на схід від Європи.  

Щодо росіян, то логістично вони не можуть забезпечили базові потреби їхніх військових. Натомість вони збирають балалайки і баяни  для відправки на фронт. У відчаї від провалу дипломатичної боротьби росіяни шлють в українські посольства пакети із вибухівкою та бомблять цивільну інфраструктуру.

Погроми цивільної інфраструктури, які чинить росія – не нова тактика. Її уже застосовували у війні проти Північної Кореї, у В’єтнамі та в Іраку. Шантаж із енергопостачанням використовували також учасники війни на Балканах після розпаду колишньої Югославії. Однак численні приклади доводять – нищення інфраструктури не діє. Народ лише більш озлоблюється і об’єднується у боротьбі.  

Протистояння в Україні стало війною ракет та артилерії

Війна в Україні стала війною ракетів та артилерії, кажуть військові експерти.  Здебільшого це некеровані снаряди різного калібру – в основноум радянського зразка.  За деякими даними, росія запускає до 20 тис. снарядів на день, тоді як Україна – 4-7 тис. Таку величезну кількість припасів росіяни використовують, аби компенсувати їхню низку точність.

Разом з тим, українська армія стала найбільш тренованою і найбільш загартованою в боях і навченою використовувати різноманітне озброєння НАТО – від старого – радянських часів і радянського зразка – до більш нового. І хоча різниця у типах озброєння, калібрах і відстанях ускладнює роботу командуванню, сили оборони України залишаються успішними. Захід же бачить, що для потенційного протистояння напряму з росією йому знадобиться як значно висока якість озброєння, так і велика його кількість.  

Що ж до головного партнера України – США – то вони обирають тиск на росію через контрольовану ескалацію. Нажаль, Україні не надають найбільш передове та ефективне озброєння, яке схилило б паритет сили однозначно на український бік і допомогло б швидко закінчити війну. Проте росію ослаблюють і їй демонструють певний потенціал – і це буде вигідно у подальших переговорах Кремля та Заходу.

Головною проблемою війни лишається те, що росія досі переслідує максималістські цілі і не маю наміру поступатися ними. Попри заяви про готовність до переговорів.

“Ця війна виявилася трагедією не лише для України, а й для Росії”, – каже Стівен Пайфер, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні за президентства Білла Клінтона. Старший дослідник Інституту Брукінґса.

Після війни росія помітно зменшиться у силі у військовому, економічному та геополітичному сенсах

“Коли вона завершиться,  Росія майже напевно стане країною, яка помітно зменшиться у силі – у військовому, економічному та геополітичному сенсах. Рішення Володимира Путіна розпочати війну увійде в історію як велика помилка”, – додає дипломат.

Попри це, вважає Пайфер, 24 лютого 2023 року війна все ще триватиме.

Буна погоджується із головкомом ЗСУ Валерієм Залужним, який в інтерв’ю The Economist припустив, що росіяни можуть наважитися на ще один наступ на Київ. Такі думки видаються розумними, зважаючи що путін особисто прилетів у Мінськ переконувати олександра лукашенка почати військову операцію.  Пайфер, щоправда, сумнівається, що Росія може відновити армію на стільки, щоб досягти цілей, які ставили перед собою 24 лютого – захопити Київ і окупувати половину чи дві третини території України.

“Це просто поза межами можливості російської армії, яка не може утримати навіть ту територію, яку захопила за 10 місяців війни”, – каже дипломат.

“Імперіалістичне безумство Кремля зараз подвоюється. Там думають, що зможуть перевершити витривалість Заходу та український опір”, – коментує Буна. Тому, вважає він, росія проводить мобілізацію, руйнує українську інфраструктуру та посилає хвиля за хвилею своїх людей на штурм Донбасу.

“Обов’язком Заходу, – каже Буна, – є продовжувати озброювати та тренувати українську армію в довгостроковій перспективі, щоб допомогти Україні перемогти майбутній російський наступ і назавжди знищити дурні мрії про велич, які плекає Володимир Путін”.

Лише єдиним і тривалим фронтом Захід і Україна зможуть перемогти путінську Росію

“Є надія, що якщо Захід продовжить постачати Україні зброю, включаючи більш досконалі зразки, українські військові зможуть витіснити росіян з України. Або як мінімум, вони звільнять достатню кількість окупованих територій, щоб Кремль вирішив домовитися про врегулювання на прийнятних для України умовах. Але, на жаль, це може статися лише після тривалого періоду боротьби”, – каже Пайфер

“Лише єдиним і тривалим фронтом Захід і Україна зможуть перемогти путінську Росію та притягнути її до відповідальності за всю кров, сльози та руйнування, які вона завдала Україні”, – підсумовує Буна.