Ефективний початок дня за наукою — який він?

Дослідники з США, Великої Британії та Швеції визначили фактори, які впливають на легкість ранкового прокидання. З’ясувалося, що вплив мають і тривалість та години сну, і поживна цінність сніданку, і фізична активність напередодні. Натомість генетичні особливості виявилися несуттєвими.

Про це йдеться у статті журналу Nature Communications, розповідає Наука.

Важкість у ранковому прокиданні й початку робочого дня, яка відома багатьом людям, зазвичай не розглядається як суттєва проблема. Утім, вона така. Окрім того, що денна сонливість збільшує ризик автомобільних аварій та нещасних випадків серед людей із небезпечною роботою, вона ще й обходиться країнам приблизно у 2 відсотки від величини валового внутрішнього продукту. Тож було б корисно для всіх знати, які фактори впливають на легкість прокидання і як їх можна модифікувати. Пошуком цих чинників бадьорості зайнялися вчені Каліфорнійського університету в Берклі з британськими та шведськими колегами.

У пошуках відповідей науковці провели дослідження за участі 833 учасників, частина з яких були однояйцевими близнюками. Автори тестували, чи має вплив на прокидання сон у попередню ніч (його тривалість, якість тощо), фізична активність, поживність сніданку та зміна рівня глюкози внаслідок нього, а також — генетичні особливості.

Якість сну, фізична активність та поживна цінність сніданку — усі вони мали суттєвий і незалежний вплив на легкість прокидання. Так, триваліший і якісніший, ніж зазвичай, сон пов’язали з більшою бадьорістю наступного ранку. Схожий ефект мали й пізніше, ніж типове, прокидання, а також раніше засинання. Щодо фізичної активності напередодні, то все залежить від часу доби. Найкраще, якщо її більше протягом дня, але менше уночі. 

Зрештою, кращу ранкову бадьорість пов’язали зі сніданками, у яких більше вуглеводів, ніж у типовій збалансованій страві, навіть при однаковій калорійності. Але краще уникати вуглеводів, які призводять до різкого збільшення рівня глюкози у крові, яке має протилежний ефект на бадьорість. Снідання багатими на білок стравами теж пов’язали з більшою сонливістю. Вживання кофеїну виявилося не суттєвим у передбаченні ранкової бадьорості. Що цікаво, частота приймання їжі виявилася важливою. Люди, які їли п’ять разів на день, вставали важче, ніж ті, що 3-4 рази.

Генетичні фактори продемонстрували несуттєвий вплив на легкість прокидання, яке все ще на 59 відсотків визначалося індивідуальними факторами середовища, на які ми маємо вплив. А отже, змінами способу життя, врахувавши наведені вище результати, можна полегшити ранкове прокидання.

Та варто зазначити, що інші фактори, не враховані у цій роботі, теж можуть мати вплив на ранкову бадьорість. Крім того, варто зазначити, що учасники дослідження були загалом здоровими, а отже рекомендації науковців можуть не підходити для людей з окремими хворобами.

Як повідомляло раніше BitukMedia, американські вчені озвучили вік, до якого варто кинути палити, аби зберегти здоров’я і знизити ризики.