П’ятниця, 23 Лютого, 2024
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська

Не лоскотно і не смішно – чому самолоскотання не має ефекту?

Важливо

Чому люди не можуть лоскотати самі себе? Німецькі нейробіологи задались цим питанням і з’ясували, як мозок реагує на таку спробу людини. “Самолоскотання” має свої особливості.

Про це розповідає Newsweek.

Люди не відчувають лоскоту, коли намагаються полоскотати самі себе, через специфічну реакцію мозку. Якщо торкатись своєї шкіри, мозок миттєво розсилає по всьому тілу сигнали, які тимчасово пригнічують чутливість до дотиків. 

Якби не це, ми б постійно хихотали, вважає німецький нейробіолог Міхаель Брехт.

Він та його колеги з Берлінського університету імені Гумбольдта вже багато років вивчають нейробіологічну природу сміху, лоскоту та грайливості. Лоскіт вони вважають найбільш загадковим.

Чому один дотик видається лоскітним, а інший – ні? Що при цьому відбувається в головному мозку? Чому одні люди сильніше реагують на лоскіт, ніж інші? Чому одні частини тіла «лоскотливіші» за інші? І чому, зрештою, людині не вдається полоскотати саму себе?

У своєму останньому дослідженні, результати якого опубліковані в журналі Philosophical Transactions of the Royal Society B, Брехт та його колеги спробували принаймні дати відповідь на останнє запитання. 

12 добровольців за командою вчених лоскотали один одного і самих себе. А дослідники, тим часом, заміряли час і характер реакції, особливості сміху, стежили за диханням піддослідних. Як і очікувалося, коли учасники намагалися лоскотати самих себе, нічого не відбувалося. Їм не було ані лоскотно, ані смішно. 

При цьому дослідники помітили щось дивне. «Самолоскотання» робить лоскіт з боку іншої людини не таким відчутним. Взяти, наприклад, пятку, чемпіона з лоскітності. Якщо лоскотати її разом з кимось ще, то вам буде майже не лоскітно.

Таке спостереження і дозволив Брехту висунути припущення, що вся справа у зниженні чутливості шкіри внаслідок блокуючих сигналів з боку мозку. Він розсилає їх по всьому тілу, щоб люди не відволікались на непотрібні відчуття.

Як повідомляло раніше BitukMedia, університет Юти у США виростив зі стовбурових клітин органоїди, подібні до мозку людини. Їх використовуватимуть для вивчення аутизму.

Останні новини

Читайте позитивні новини у нашому Telegram каналі