Четвер, 23 Травня, 2024
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська

Надійна гарантія безпеки України – це розгортання військ союзників, – дипломат

Важливо

Про скоординованість міжнародної позиції стосовно російської війни в Україні і майбутнє світової безпеки BitukMedia поговорило із послом США у Німеччині часів Білла Клінтона, а нині головою Центру міжнародної безпеки та управління в Бонні Джеймсом Бінденагелем.

7 і 8 липня на індонезійському острові Балі відбулася зустріч голів зовнішньополітичних відомств країн G20. На меті було узгодити порядок денний перед зустріччю очільників країн «великої двадцятки», яка відбудеться 15-16 листопада цього року. Насправді ж захід перетворився на відверте бойкотування делегатами G7 будь-яких подій в рамках саміту, на яких був присутній представник росії Сергій Лавров. Тож дипломатичного діалогу і пошуку виходу із глобальної кризи, спричиненої москвою, не вийшло. Натомість Лавров ображено заявив, що «наслухався, як росіян називають агресорами і окупантами», – і передчасно покинув Балі.

Саміт головних дипломатів «великої двадцятки» відбувся на фоні заяв про те, що зараз Захід обговорює нові безпекові стратегії для України. BitukMedia запитало у Джеймса Бінденагеля, які це мають бути стратегії та чи готовий Захід прописати у них протистояння із москвою.

«Дебати про те, чим закінчиться війна Путіна проти України перетворилися останнім часом на дискусію про перемир’я. Але перемир’я – це не мир. І перш за все, міжнародна спільнота повинна зрозуміти причини війни, аби зрозуміти, чи буде короткий мир на час припинення вогню достатнім», – одразу зауважує Бінденагель.

Він вважає, що причиною війни стали імперіалістичні інтереси путіна і його відмова співпрацювати із Заходом. Дипломат розповідає, як все починалося: коли 1990 європейські країни та США встановили мирний порядок, підписавши Паризьку хартію для нової Європи, вони спробували встановити стосунки з Росією.

Однак Путін відмовився від цієї хартії на Мюнхенській конференції у 2007-му – до слова, багато хто називає його виступ про кінець «однополярного світу» актом проголошення нової холодної війни. Путін обрав радянські і царистські імперіалістичні цілі і вирішив відновити Росію як супердержаву. І з усіх можливих методів демонстрації сили обрав війну – у Чечні, Грузії, Молдові, Україні і Сирії.

«Зараз, коли вдруге відбулося вторгнення в Україну, західна еліта пропонує перемир’я без миру – перманентно заморожену війну. Канцлер Німеччини Олаф Шольц сказав, що разом із союзниками Берлін обговорює безпекові гарантії для України після війни з Російською Федерацію. Але які гарантії можуть відбити у Путіна бажання наміру коли-небудь почати війну?», – розмірковує Бінденагель.

Експосол наголошує, що Україна має отримати більше, ніж «гарантії» на зразок Будапештського меморандуму.

 «Гарантії мають включати надійне розгортання міжнародних військових сил в Україні. Якщо не вдасться досягти розгортання вагомої військової потужності і демонстрації сили, здатної стримувати ворога, як це відбулося під час українського опору і оборони проти російської агресії, то заморозка конфлікту стане лише паузою у війні», – підкреслює дипломат. 

Джеймс Бінденагель висловив думку, що нова безпекова архітектура має включати у себе низку країн, які зазнали або зазнають утисків із боку сусідів-диктаторів.

«Нова безпекова архітектура у Європі з одного боку має включати Україну, а з іншого – росію і Китай. Це допоможе захистити не лише свободу демократію, а й верховенство права на глобальному рівні. Нова система безпеки має включати Австралію, Японію, Тайвань, Південну Корею – тобто, країни, які зазнали утисків із боку сусідів-диктаторів і які підтримують Україну у її боротьбі за мир і свободу. Принципи, на яких мирні угоди укладалися у ХІХ і ХХ сторіччі уже не спрацюють», – переконаний Бінденагель.

Останні новини

Читайте позитивні новини у нашому Telegram каналі