Природа Чорнобильського біосферного заповідника ділиться наймотаємнішим. Фахівці дедалі частіше спостерігають самок оленя шляхетного, які водять за собою потомство. Доказ – світлина Сергія Домашевського.
Під час однієї з польових експедицій еколог Сергій Домашевський зафіксував зворушливу мить — новонароджене оленятко, що сховалося під кущем. Мами поруч не було, але тваринка залишалася спокійною: інстинкт підказує, що вона десь поблизу і стежить.
Подібна поведінка — природна для перших днів життя диких копитних. Малята не рухаються, ховаються в траві чи серед чагарників, покладаючись на маскування. Матері повертаються до них лише на короткий час, щоб погодувати.
У заповіднику наголошують: така стратегія є важливою для виживання новонароджених у дикій природі. Саме тому людям вкрай важливо не втручатися у ці процеси — не торкатися малят, не лякати їх і не порушувати спокій.
Олені шляхетні (Cervus elaphus) — одні з найвідоміших мешканців Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Їхня присутність тут свідчить про відновлення екосистеми у зоні відчуження після катастрофи 1986 року. Ці тварини заселяють ліси, заболочені ділянки та галявини на території заповідника.
Точна чисельність популяції варіюється залежно від сезону та умов спостереження, але дослідники регулярно фіксують стабільну популяцію. В осінньо-зимовий період оленів часто помічають групами, а весною і влітку самки народжують малят і ведуть самітній спосіб життя.
Як розповідало BitukMedia, на території Чорнобильського заповідника виявили нове гніздо чорного лелеки з трьома пташенятами.
У Дитячій Лікарні Святого Миколая у Львові нейрохірурги успішно видалили небезпечну пухлину головного мозку у новонародженого хлопчика. Життя маленького Миколки врятувала складна операція, без якої він міг не дожити й до першого дня народження.
Про те, що їхній первісток має новоутворення в мозку, Тетяна та її чоловік дізналися ще на п’ятому місяці вагітності. УЗД виявило в головному мозку малюка “чорну кульку”. Подружжя вирішило народжувати в лікарні, де працює команда досвідчених фахівців — неонатологів, онкогематологів, нейрохірургів та ендокринологів.
Після народження хлопчика, якого назвали Миколкою, МРТ підтвердило наявність пухлини між півкулями мозку, яка вже займала третину об’єму органу. Через вік та вагу дитини лікарі не могли одразу провести операцію — спершу провели хіміотерапію за рекомендацією провідного нейроонколога світу, Еріка Буфе з канадської лікарні Sick Kids. Проте пухлина продовжувала рости. Тож єдиним виходом лишалася надскладна і ризикована операція. Без неї хлопчик не дожив би і до року.
На момент операції розмір пухлини сягнув 5 см. Нейрохірурги змогли дістатися до неї через лівий боковий шлуночок мозку, обережно видаливши новоутворення, не пошкодивши критично важливі ділянки, відповідальні за зір та гормональну регуляцію. Згодом гістологія підтвердила — у Миколки була краніофарингіома, рідкісна пухлина ембріонального походження.
Через два тижні після першої операції лікарі встановили шунтуючу систему для відтоку надлишку мозкової рідини. Після стабілізації стану та покращення аналізів Миколку разом із мамою виписали додому. Увесь час хлопчика підтримувала і громадська організація Evum, яка допомагає дітям із онкологією.
Зараз Миколці 4 місяці, він під постійним наглядом лікарів, але головне — він живий і має шанс на щасливе дитинство.
Як розповідало BitukMedia, у Львові дитячі хірурги вперше в Україні виконали надскладну операцію Касаї новонародженій дівчинці. Малечі сформували жовчовивідні шляхи за допомогою робота Da Vinci. Унікальне втручання врятувало життя маленької Оксанки з Івано-Франківщини.
Неподалік антарктичної станції “Академік Вернадський” вже майже місяць дрейфує льодовий гігант — айсберг розміром з головну вулицю Києва. Українські полярники вперше за багато років спостерігають таку масштабну крижану брилу буквально з вікон станції.
Про це розповідає НАНЦ на своїй сторінці у Facebook.
Айсберг, що з’явився поблизу станції “Академік Вернадський”, має вражаючі розміри: 1285 м завдовжки, близько 90 м завширшки і до 80 м заввишки над поверхнею води. За розмірами — це як столичний Хрещатик, тільки з криги.
“Зараз моя шоста зимівля на “Вернадському”, і я ще ніколи не бачив тут таких величезних айсбергів. Ми спостерігаємо за ним прямо з вікон станції, хоча він дрейфує за кілька десятків кілометрів від нашого острова”, — розповів керівник 30-ї Української антарктичної експедиції Олександр Полудень.
Айсберг має характерну столову форму — з вертикальними краями та пласкою верхівкою. Такі гіганти зазвичай відколюються від шельфових льодовиків і можуть дрейфувати на тисячі кілометрів.
Фото – Євген Шаталов, Зоя Швидка, Олександр Полудень / НАНЦ
Українські полярники припускають, що цей айсберг утворився внаслідок відколу від льодовиків Георга VI або Вілкінса, які розташовані південніше.
Хоч айсберг біля “Вернадського” вражає, він далеко не рекордсмен. Найбільший зафіксований айсберг у світі — B-15, мав площу 11 000 км² (довжина майже 300 км). Але він розтанув. Сьогодні найбільшим вважається A23a, площею 3100 км² — на ньому помістилося б майже 4 Києва!
A23a відірвався ще в 1986 році разом із радянською сезонною станцією “Дружна-1”. Багато років айсберг стояв на місці, поки не зірвався з місця у 2020-му і не вирушив у 2000-кілометровий дрейф до острова Південна Джорджія, де цього року сів на мілину й почав руйнуватися.
Полярники уважно стежать за рухом і станом айсберга біля української станції. Його подальша доля поки невідома — але вона, безумовно, стане предметом пильного спостереження вчених.
Як розповідало BitukMedia, пінгвіни залишили острів Галіндез, де розташована станція “Академік Вернадський”, до весни.
“Спогад про те, як я танцюю шкільний вальс, буде зі мною все життя”, — каже 17-річний Павло з Рокинь, що на Волині. Хлопець пересувається у кріслі колісному через спінальну м’язову атрофію, але це не завадило йому станцювати випускний вальс із однокласниками після важкої операції й тривалого відновлення.
Його історія про силу духу, дружбу та велику мрію розповідає UNICEF Ukraine.
За місяць до випускного Павло переніс надскладну операцію, що тривала майже пів доби. Але він поставив собі мету — повернутися до школи вчасно, аби станцювати шкільний вальс разом зі своїм класом.
Танок у кріслі колісному став справжнім символом незламності та любові до життя. “Ми готувалися до свята майже весь цей рік, було багато репетицій. І для мене це було дуже важливо. Це був такий сильний мандраж перед тим, як ми вийшли на сцену — все аж тремтіло всередині. Але все пройшло чудово”, – посміхається Павло.
За роки навчання однокласники стали для Павла Липовського справжньою другою сім’єю. Два роки тому вони здійснили неймовірне — підняли його на гору Шпиці в Карпатах, аби він теж міг побачити вершину. Більше 10 кілометрів хлопці несли візок у руках. Висота самої гори – 1 863 м.
Вони також допомагали йому спускатися в укриття під час повітряних тривог і підніматися на другий поверх школи на уроки. “Мабуть, у мене дійсно унікальний випадок. Я ніколи не стикався через хворобу з булінгом чи нерозумінням, ніколи не почувався якимось не таким — навпаки, завжди відчував підтримку”, – розповідає випускник.
Попереду у Павла — вступ до вишу. Хлопець мріє стати IT-фахівцем, здобути професію та знайти хорошу роботу. А ще — здійснити мрію, яка гріє серце.
Найбільше в житті Пашу підтримує його мама Яна. Тому хлопець має велику мрію — знову встати на ноги, вивчитися, знайти гарну роботу та заробити мамі на відпочинок на Мальдівах.
Раніше BitukMedia розповідало про підлітка з Сум, який рятував людей під час ракетного удару. Восьмикласник отримав президентську відзнаку “Майбутнє України”.
Фрагменти тіла комахи Nebesna sotnia gen. et sp. nov/Nature.com
Українські науковці зробили відкриття світового масштабу — описали новий вид доісторичної комахи віком близько 40 млн років. Але не менше, ніж саме відкриття, вражає й те, яку назву він отримав: Nebesna sotnia. Таким чином вчені увічнили пам’ять про Героїв Небесної Сотні та всіх українців, які загинули у боротьбі за свободу.
У шматку балтійського бурштину, що сформувався ще в еоценовому періоді (геологічний відрізок часу, коли утворювався балтійський бурштин зі смоли тогочасних дерев), українські вчені виявили добре збережену викопну комаху. Виявлену особину — самця — вдалося настільки детально дослідити, що науковці змогли визначити її приналежність до рідкісної родини одноденок Ameletopsidae.
Сьогодні сучасні представники цієї комашої родини зустрічаються лише у Південній Америці, Австралії та Новій Зеландії. Та, як пояснює біолог Роман Годунько з Державного природознавчого музею НАН України, нововідкритий рід є близьким до цих сучасних видів, хоча у далекому минулому мешкав саме в Європі.
“Новий рід – близький, як не дивно, до своїх родичів з Австралії та Нової Зеландії, але в еоцені, він був мешканцем Європи”, – каже Роман Годунько.
Новий вид отримав наукову назву Nebesna sotnia gen. et sp. nov. на честь Героїв Небесної Сотні — учасників Революції Гідності, які загинули за свободу України, а також в пам’ять про всіх українців, загиблих внаслідок російської агресії.
За словами Романа Годунька, ідея такого найменування в української команди вчених виникла вже давно: “Це шана за подвиг, мужність і самопожертву. Явище Небесної Сотні не може бути забутим. Саме вони показали, що українці будуть захищатися, боротися, рятувати побратимів навіть ціною власного життя. У цьому морі страждань і смертей ми не повинні про них забути”.
Знахідка походить із колекції литовського дослідника Йонаса Дамзена у Вільнюсі. Наразі бурштин із комахою зберігається в Державному природознавчому музеї НАН України в Києві. Авторами відкриття стали українські дослідники Роман Годунько та Олександр Мартинов.
Останній — науковець із Донецька, який після окупації виїхав до Києва разом із родиною. Він не тільки продовжив дослідження, а й вивіз і зберіг унікальні колекції комах зі сходу України — зокрема з Донеччини та Луганщини. “Це непересічна особистість. Завдяки таким, як він, зберігається наукова й історична пам’ять нашої країни”, — додає Годунько.
Як розповідало BitukMedia, в Австралії вчені виявили ідеально збережену скам’янілість гігантського павука. Йдеться про раніше невідомий вид членистоногих, що існував в епоху міоцену (11-16 млн років тому). Цей павук був приблизно в п’ять разів більший за нинішніх родичів.
Індійський стартап з Хайдарабаду вдався до, здається, найприємнішого HR-кроку року — офіційно прийняв до свого штату золотистого ретривера на посаду Chief Happiness Officer. Собаку на ім’я Денвер вже встигли охрестити “наймилішим працівником року”, а в соцмережах він стрімко збирає вподобайки.
В епоху, коли корпоративна культура змінюється ледь не щотижня, індійська компанія Harvesting Robotics вирішила зробити, можливо, найтепліший внесок у добробут працівників. Вони призначили на посаду директора зі щастя (Chief Happiness Officer) золотистого ретривера на ім’я Денвер.
Компанія, що спеціалізується на технологіях сталого лазерного прополювання для фермерів, оголосила про “найприємніше кадрове рішення” у дописі співзасновника Рахула Арепаки на LinkedIn.
“Знайомтесь — Денвер, наш новий Chief Happiness Officer. Він не пише коди. Йому не до цього. Він просто приходить, краде серця і заряджає всіх позитивом. До речі, тепер ми офіційно pet-friendly. І так, у нього найкращі корпоративні бонуси!”, – написав Арепака і додав фото щасливого пса.
Хоча пес не займається розробкою програмного забезпечення чи фінансовими презентаціями, його присутність в офісі, за словами команди, відчутно змінила атмосферу. “Створення pet-friendly середовища та запрошення Денвера — одне з найкращих рішень, які ми ухвалювали”, — зазначив Арепака.
Денвер одразу став улюбленцем не тільки співробітників, а й соцмереж. Пост про його призначення на посаду набрав понад 17 тис. вподобайок. Після публікації допису в LinkedIn коментарі посипались один за одним: користувачі жартували на тему собак і захоплено відгукувались про нову корпоративну політику стартапу.
“Директор зі щастя виглядає виснаженим від відповідальності за щастя всіх працівників”, — пожартував один користувач. На що Арепака відповів: “Не виснажений. Ми просто сказали йому подбати про наступний раунд інвестицій”.
Інші ж доповнили свою думку влучними каламбурами та захопленням. “Денвер Полсон — ласкаво просимо, Денвер! Команда тепер у сто разів крутіша (і пухнастіша)!” — написав один. Інший пожартував: “Тепер працювати можна тільки з його дозволу!”.
Попри легкість і кумедність історії, вона відображає реальну тенденцію: дедалі більше компаній поєднують ефективність і турботу про емоційне здоров’я співробітників. Harvesting Robotics приєднався до великих гравців на кшталт Google та Amazon, які вже давно зрозуміли: хвостаті колеги – чудова інвестиція в атмосферу та командний дух.
За даними Human Animal Bond Research Institute (HABRI), 91% співробітників у компаніях, де дозволено тварин, почуваються більш залученими в роботу, а 87% виявляють більшу лояльність до роботодавця.
Призначення Денвера — не просто PR-хід. У часи зростання вигорання і тривоги компанії шукають нові способи збереження здорової атмосфери в колективі. Іноді найкращим рішенням виявляється звичайний собака, який зустрічає тебе щоранку, весело метеляючи хвостом.
Він, можливо, ніколи не сидітиме на стратсесії або не напише жодного рядка коду — але вже зараз впливає на найголовніше: настрій команди. І справді: з таким співробітником понеділки здаються не такими вже й страшними.
Як розповідало BitukMedia, у США зірковий мопс-блогер Doug the Pug, відомий своїм гумором, кіноролями та понад 15 млн підписників у соцмережах, отримав почесний диплом… з “шерстознавства”. Урочисте вручення відбулося в Університеті Нью-Гейвена (штат Коннектикут) під час випускної церемонії.
Консерватор Кароль Навроцький — новий президент Польщі. Його обрання стало політичним шоком для багатьох — передусім через заяви щодо України. Схоже, Києву доведеться адаптуватися до нового, складнішого польського політичного ландшафту.
У Польщі завершився другий тур президентських виборів. З мінімальним відривом перемогу здобув кандидат від консервативного табору — Кароль Навроцький. За офіційними даними, оприлюдненими польським виданням Wyborcza, він здобув 50,89% голосів, випередивши свого суперника, ліберала Рафала Тшасковського, який набрав 49,11%. Різниця — менш як один відсоток. Символічна, але достатня для того, щоб змінити політичний вектор країни.
Вибори, які сприймалися як змагання між умовним “проєвропейським центром” і “правоконсервативною опозицією”, завершилися несподіваною перемогою кандидата, який одразу після оголошення результатів став фігурою політичного обговорення не лише в Польщі, а й в Україні. Причина — неоднозначна риторика Навроцького, яка лунала під час виборчої кампанії.
Зокрема, він неодноразово виступав проти вступу України до Європейського Союзу та НАТО до моменту “остаточного врегулювання історичних суперечок” між Варшавою та Києвом — зокрема, в контексті Волинської трагедії. Крім того, Навроцький критикував українську владу за нібито недостатню вдячність Польщі за підтримку під час повномасштабної війни. У своїх виступах він неодноразово наголошував, що завершення війни має відбутися шляхом мирної угоди, а обговорення питань територіальної цілісності України повинно вестися за участю європейських лідерів.
Ще більший резонанс викликали його заяви про “часткову відповідальність європейських еліт” за початок війни в Україні. Із трибуни він прямо звинувачував, зокрема, Дональда Туска — чинного прем’єра Польщі — у геополітичній сліпоті. Така риторика викликала обурення не лише серед політичних опонентів, а й у ЗМІ: низка журналістів та експертів назвали Навроцького “голосом путіна” в польській політиці.
Фото – PAP/Marcin Obara
Термін чинного президента Анджея Дуди завершується в серпні 2025 року. Після цього Кароль Навроцький офіційно обійме пост глави держави. Для України це — зміна, що потребує нових дипломатичних підходів. Польща залишається стратегічним партнером, але риторика нового президента сигналізує про можливу ревізію пріоритетів у двосторонніх відносинах. Києву доведеться відповідати точніше, переконливіше — й іноді жорсткіше.
У День заснування легендарного підрозділу ГУР МО України “Артан” на Центральному автовокзалі Києва відкрили мурал, присвячений подвигам його бійців. Стінопис відображає бойову історію “Артана” — елітного загону, що виконував одні з найскладніших операцій в тилу ворога.
1 червня — у третю річницю створення спецпідрозділу ГУР МО України “Артан” — у Києві на Центральному автовокзалі презентували мурал, присвячений воєнним розвідникам цього легендарного формування.
Воїни “Артана” з перших днів повномасштабного вторгнення рф брали участь у ключових операціях: обороні Київщини та Донеччини, боях за Бахмут, Куп’янськ, Часів Яр, Запоріжжя, визволенні Харківщини, поверненні “вишок Бойка”, сприяли розблокуванню зернового коридору та зміні розстановки сил в акваторії Чорного моря. Також розвідники виконували надскладні завдання в тилу противника.
“Ваша відвага та мужність у боях викликають повагу й захоплення. Ви — ті, хто постійно ламає російські наративи про “руський мир”. Ваші здобутки є вагомими для України та фатальними для ворога”, – привітав бійців із річницею під час відкриття муралу начальник ГУР МО генерал-лейтенант Кирило Буданов.
Представник ГУР Андрій Юсов подякував бійцям і особисто командиру “Артана” — полковнику Віктору Торкотюку з позивним “Титан”: “Сьогодні на автовокзалі — тисячі українців, які вірять у перемогу. І хлопці, які думають, яке майбутнє обрати. Тепер вони мають ще один аргумент — бути частиною гідного товариства”.
Сам “Титан” наголосив, що мурал — це не лише про минуле: “Це про відповідальність за майбутнє. Ми не маємо права зупинитися. Імена тих, хто не повернувся — з нами назавжди”.
На стінописі зображено миттєвості бойових дій, операцій та епізодів, які змінили хід війни. Авторкою муралу стала відома українська художниця Діана Сорокіна. У її доробку — понад сотню розписаних стін у різних містах України.
“Тепер кожен, хто вирушатиме з Центрального автовокзалу, зможе на мить зупинитися й відчути, що захист України — справа тих, хто діє рішуче і без страху”, — зазначила Сорокіна.
Фото – ГУР
Спецпідрозділ ГУР МО України “Артан” було офіційно створено 1 червня 2022 року. За три роки підрозділ провів десятки важких та унікальних операцій і став одним із символів сучасної української розвідки.
“Підрозділ зараз такий, яким я його й уявляв на самому початку, – каже командир “Артану” “Титан”. – Кожен наш воїн – частина великої родини і частина великої історії”.
Як розповідало BitukMedia, Президент Володимир Зеленський назвав операцію СБУ “Павутина” “абсолютно блискучим результатом”, який увійде до підручників історії. Унаслідок атаки дронів на російські аеродроми було знищено понад 40 стратегічних літаків, що становить 34% носіїв крилатих ракет рф.
Президент Володимир Зеленський назвав операцію СБУ “Павутина” “абсолютно блискучим результатом”, який увійде до підручників історії. Унаслідок атаки дронів на російські аеродроми було знищено понад 40 стратегічних літаків, що становить 34% носіїв крилатих ракет рф.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
1 червня 2025 року Служба безпеки України провела масштабну спецоперацію під кодовою назвою “Павутина”, у результаті якої було уражено понад 40 стратегічних бомбардувальників на аеродромах рф. За словами Президента Володимира Зеленського, операція готувалася 1 рік, 6 місяців і 9 днів і стала “найбільш далекобійною” в історії України.
“Абсолютно блискучий результат. Самостійний результат України”, — наголосив Зеленський у своєму зверненні. Він також повідомив, що “офіс” операції розташовувався безпосередньо поруч з управлінням ФСБ росії в одній з областей рф.
У ході операції було використано 117 дронів, керованих відповідною кількістю операторів. За даними СБУ, уражено 34% стратегічних носіїв крилатих ракет на аеродромах базування. Орієнтовна вартість знищеної авіації становить 7 мільярдів доларів США.
Фото – Служба Безпеки України/ Telegram
Українські сили діяли в трьох часових поясах та за кілька тисяч кілометрів від кордону. Президент підкреслив, що всі українські учасники операції були вчасно виведені з території Росії і наразі перебувають у безпеці.
“Україна захищає себе, і цілком справедливо — ми робимо все, щоб росія відчула необхідність завершення цієї війни. Росія цю війну почала, росія повинна її закінчити”, — додав Президент.
Глава держави подякував Службі безпеки України, особисто генералу Василю Малюку, а також усім, хто був задіяний в операції.
Нагадаємо, в неділю, 1 червня, було здійснено атаку на стратегічні аеродроми у кількох регіонах вглибині росії за допомогою безпілотників, які вилітали просто з фур, припаркованих біля заправок.
Унаслідок ударів дронами було уражено 41 літак, серед яких – А-50, Ту-95, Ту-22 М3 і Ту-160. Дрони СБУ відпрацювали цілі відразу на 4-х військових аеродромах рф – “Бєлая”, “Дягілєво”, “Олєнья” та “Іваново”.
“Ворог майже щоночі бомбив нашу державу із цих літаків, а сьогодні на ділі відчув, що “відплата неминуча”. СБУ робить і буде робити все можливе, щоб захистити Україну і припинити російські обстріли”, – відзначив Василь Малюк. За його словами, це був не просто нищівний удар по ворожій авіації, а серйозний ляпас по могутності й терористичній сутності рф.
Президент Зеленський доручив СБУ поінформувати суспільство про деталі та результати операції, які можуть бути оприлюднені. Він також зазначив, що ці дії України “точно будуть у підручниках історії”.
Так 2 червня стало відомо, що спочатку СБУ переправила до росії fpv-дрони, а згодом – мобільні деревʼяні будиночки. Вже на території рф дрони були заховані під дахи будиночків, розміщені на вантажних авто. У потрібний момент дахи будинків дистанційно відкрили, а дрони полетіли уражати визначені цілі – російські бомбардувальники.
“Згідно із законами та звичаями війни ми відпрацювали абсолютно законні цілі – військові аеродроми та авіацію, яка бомбардує наші мирні міста. Тож з нашого боку відбувається реальна демілітаризація рф, адже ми знищуємо саме військові цілі. І наші удари триватимуть рівно стільки, скільки рф тероризуватиме українців ракетами і шахедами”, – наголошує Василь Малюк.
Як розповідало BitukMedia, у День заснування легендарного підрозділу ГУР МО України “Артан” на Центральному автовокзалі Києва відкрили мурал, присвячений подвигам його бійців. Стінопис відображає бойову історію “Артана” — елітного загону, що виконував одні з найскладніших операцій в тилу ворога.
34-річна Олівія Вінсон з Австралії встановила новий світовий рекорд, виконавши 7 079 підтягувань за 24 години — майже вдвічі більше за попереднє досягнення. Її шлях до рекорду був не менш напруженим, ніж сама доба випробування.
Вперше дізнавшись про рекорд із підтягувань за 24 години, Олівія Вінсон… розсміялася. Число 4 081 (стільки підтягувань виконала попередня рекордсменка — полька Паула Горло у 2021 році) здавалося їй за межами людських можливостей. Та через кілька хвилин математичних підрахунків і ще трохи віри в себе вона сказала: “Може, й зможу”.
Те, що відбулося з 29 на 30 березня 2025 року, змінило не лише її уявлення про власні сили, а й саме поняття про межі витривалості. За добу Олівія виконала 7 079 підтягувань — у середньому 5 разів за хвилину безперервно протягом 24 годин.
“Мене приваблювали складні виклики, і тоді мій чоловік і тренер запропонували: а чому б не спробувати 24 години підтягувань?” — згадує Вінсон. Спочатку вона сприйняла це як жарт. Але невдовзі все стало серйозно.
Після тримісячної підготовки Олівія зробила першу спробу восени 2024 року. Пройшовши половину дистанції, вона травмувала біцепс лівої руки. Їй довелося припинити спробу й зробити двомісячну паузу на відновлення. “На той момент я не могла підтягнутися жодного разу”, — розповідає спортсменка.
Втім, вона не здалася. Повернувшись до тренувань, Вінсон провела 12-годинний пробний марафон і вирішила: час діяти. Вона роздрукувала графік повторень і повісила його біля себе, встановила таймер, що спрацьовував кожні 45 секунд, і розпочала.
Не все йшло гладко. На 19-й годині марафону Олівії стало зле. “Мене нудило — організм був виснажений до краю. Найбільше я боялася, що тіло просто не витримає”, — зізнається вона. Та її тіло витримало. І дух — також.
“Я зробила те, у що не вірила. Це змушує мене переглянути все, що я вважала неможливим для себе”, — каже Вінсон.
На її думку, у встановленні світових рекордів є щось глибоко людське — прагнення відчувати межі, а потім їх долати. “Я думаю, що світові рекорди — це дуже конкретний спосіб пізнати потенціал людини”, — підсумовує Олівія.
Як розповідало BitukMedia, американець зробив 10 тисяч і одне підтягування за добу та встановив новий світовий рекорд. Труєт Хейнс завоював статус рекордсмена вже вдруге. До цього його результат перевершив спортсмен з Австралії.
Цього тижня Президент України відвідав Німеччину з офіційним візитом. У новому випуску OnTheRecords студенти-журналісти Київського фахового коледжу ПНЗ “Університет сучасних знань” розібрали головні меседжі з візиту Володимира Зеленського до Берліна та зустрічі з новим канцлером Німеччини — Фрідріхом Мерцем.
Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, схоже, обрав Київ як точку перезавантаження європейської політики. Він лише кілька тижнів на посаді, але вже демонструє політичну хребетність. Його перша зустріч із українським лідером — не протокол, а сигнал. І не лише для України.
Студентський проєкт OnTheRecords уважно стежив за візитом, щоб відповісти на головне запитання: чи справді Європа говорить із нами новим голосом — і що означає цей голос для Києва?
Канцлер, який не боїться називати речі своїми іменами
Мерц чітко окреслив пріоритети: Німеччина продовжуватиме підтримку України — і фінансову, і військову. Водночас він дозволяє собі те, чого уникав його попередник — відверту риторику, чіткі формулювання, геополітичну ініціативу. Особливо показовим стало його твердження про можливість використання західної зброї для ударів по території Росії. Це не просто зміна позиції — це зміна епохи.
Зустріч без дипломатичних реверансів
Атмосфера пресконференції — відчутно відкрита. Зеленський говорить жорстко, місцями саркастично. Мерц — стримано, але принципово. Ця комунікація не про протокольну чемність, а про стратегічну ясність.
Президент України не уникає болючих тем. Зокрема, дає зрозуміти: так званий “меморандум Росії” — чергова гра на час, в якій не варто шукати змісту. Зеленський наголошує: ми не просимо чогось надзвичайного — ми просимо засоби, які рятують життя під час масованих атак.
Мерц відповідає впевнено, з власною політичною вагою. На провокаційні питання журналістів щодо “планів” Німеччини реагує лаконічно: “Спочатку розмова між урядами”. І цим самим чітко вибудовує нову рамку — менше медійної гри, більше стратегічного діалогу.
На місці США — вакуум. І Мерц його заповнює
Поки у Вашингтоні триває політична невизначеність, Берлін дедалі чіткіше позиціонує себе як ключового європейського союзника України. І це вже не “внутрішньонімецьке питання”, а крок до нової безпекової архітектури Європи. Архітектури, де Київ — не в ролі прохача, а в ролі партнера.
Мерц не просто підтримує Україну — він вшиває Київ у нову політичну тканину Європи. І цим самим — перепрошиває саму ідею європейської єдності.
Поворотна точка у відносинах
Цей візит Зеленського до Берліна — не просто робоча зустріч. Це поворотна точка у німецько-українських відносинах. Можливо, один із тих моментів, коли стає зрозуміло: історія вже розгорнулася. І тепер справа за тим, хто не боїться говорити відверто — і діяти рішуче.
Нові дані японських науковців підтверджують, що домашні коти здатні розпізнавати запах свого господаря та відрізняти його від запаху незнайомої людини. Це вкотре підтверджує, що наші улюбленці набагато уважніші до нас, ніж нам здавалося.
Домашні коти здатні розрізняти запах свого власника і незнайомця — про це свідчать результати дослідження, проведеного Токійським сільськогосподарським університетом. За словами дослідників, це демонструє здатність котів відрізняти знайомих і незнайомих людей за запахом, хоча наразі не доведено, чи можуть вони розпізнавати конкретну особу.
У рамках експерименту вчені надали 30 котам пластикові трубки з ватними тампонами, які містили запах їхнього господаря, запах незнайомої людини тієї ж статі або були зовсім чистими. Для отримання запаху тампони протирали під пахвою, за вухом і між пальцями ніг — тобто в ділянках, де запах людини найінтенсивніший.
Результати виявилися показовими: коти витрачали значно більше часу на обнюхування запаху незнайомця, ніж на запах власника або порожній тампон. На думку вчених, це свідчить про здатність тварин відрізняти знайомі запахи від незнайомих.
Цікаво, що подібна поведінка вже спостерігалася в кошенят — вони довше обнюхують незнайомих самок, ніж власну матір. Але автори дослідження наголошують: це ще не означає, що коти здатні точно ідентифікувати конкретну людину виключно за запахом.
“У нашому дослідженні ми використовували лише запахи знайомих і незнайомих осіб. Щоби довести, що коти здатні розпізнавати саме свого господаря, необхідно проводити поведінкові експерименти з кількома відомими особами та фіксувати специфічні реакції тварин саме на їхні запахи”, — зазначив один із авторів дослідження, професор Хідехіко Учіяма.
Котів знімали на відео та засікали час, коли вони нюхали різні зразки. Зображення – Miyairi et al., 2025, PLOS One, CC-BY 4.0
Зовнішній експерт, Серенелла д’Інгео з Університету Барі, яка не брала участі у цьому проєкті, підтвердила, що дослідження переконливо демонструє різну реакцію котів на знайомі й незнайомі запахи. Втім, вона зауважила, що поки неясно, чим саме зумовлені ці реакції — наприклад, чи відчували тварини інтерес, тривогу чи інші емоції.
Д’Інгео також додала, що самі власники, які були присутні під час експериментів, могли вплинути на поведінку своїх котів: їхній запах вже був у приміщенні, тому поява іншого — незнайомого — могла викликати більший інтерес.
На завершення дослідження вчені також зафіксували, що після обнюхування коти часто терлися мордою об пластикові трубки — типовий спосіб маркування території. Це може вказувати на те, що обнюхування слугує початком дослідницької чи соціальної поведінки, пов’язаної з власною ідентифікацією простору.
Хоча питання, чи здатні коти точно впізнати свого господаря за запахом, потребує подальших досліджень, нове відкриття вкотре підтверджує: наші пухнасті друзі уважніше до нас, ніж ми звикли думати.
Можна чи ні пускати вихованців до себе на ліжко вночі? Вчені вже давно сперечаються з цього приводу. Як розповідало BitukMedia, нове дослідження, схоже, дало остаточну відповідь.
Восьмикласник Кіріл Ілляшенко став одним із перших, кого удостоєно відзнаки Президента України “Майбутнє України”. Під час ракетного удару в Сумах підліток допомагав рятуватися пасажирам автобуса, що загорівся.
13 квітня під час ракетного удару по центру Сум Кіріл їхав з мамою в автобусі. Унаслідок удару транспорт загорівся. Хлопець вибив вікно, розблокував двері та допоміг пасажирам вибратися. При цьому хлопець і сам був травмований: три уламки влучили йому в голову.
Пізніше Кірілу зробили операцію, він відновився, повернувся до змагань і навіть встиг відзначитися на чемпіонат Європи з пляжної боротьби серед юнаків – виборов срібло.
“Попри численні поранення, Кіріл зумів вибратися з палаючого салону й допоміг матері та іншим пасажирам врятуватися, фактично рятуючи життя людям”,— розповів начальник Сумської ОВА Олег Григоров. “Цей хлопець – гордість Сумщини. Щира подяка Президенту України за те, що відзначив Кіріла Ілляшенка та багатьох інших українських дітей, які щодня демонструють силу духу, гідність і любов до своєї країни”.
Раніше Кіріл отримав відзнаку Сумської міської ради “За заслуги перед містом” III ступеня.
Нагадаємо, 13 квітня російські окупанти запустили балістичні ракети по центру Сум. Внаслідок атаки загинуло щонайменше 34 людини, серед них двоє дітей. Ще понад 119 цивільних отримали поранення.
Відзнака “Майбутнє України” – нова для країни. Цю нагороду засновано для відзначення громадян України, іноземців та осіб без громадянства віком до 18 років “за прояв особистої хоробрості, відваги, стійкості, патріотизму, активну громадянську позицію, волонтерську діяльність, відстоювання загальнолюдських цінностей, національних інтересів України, її розвитку та гідного майбутнього”.
Разом з Кірілом відзнаку Президента Зеленського отримали ще 22 учні й студенти з різних регіонів, а також волонтер з Данії, про якого розповідало BitukMedia. 11-річний Єнс зібрав для українських дітей, які втратили свої домівки, понад 34 тис. данських крон. Хлопчик виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру та продає їх.
Альпіністка Антоніна Самойлова стала першою українкою, яка підкорила п’ять найвищих вершин світу. За 200 метрів до вершини Канченджанги в неї закінчився кисень, однак завдяки допомозі шерпа жінка вижила та завершила сходження.
Альпіністка з України Антоніна Самойлова стала першою українкою, яка підкорила п’ять найвищих вершин світу. Останньою у цьому списку стала гора Канченджанга — третя за висотою на планеті, розташована в Гімалаях, її висота 8586 м.
Під час фінального етапу сходження на Канченджангу трапилася надзвичайна ситуація — за 200 метрів до вершини в альпіністки закінчився кисень. Два запасні балони також виявилися порожніми. На такій висоті це смертельно небезпечно.
“Двадцять хвилин без кисню на висоті 8400 негайно вдарили по організму. Через те, що кисень не надходить, кров не циркулює організмом повноцінно. Відтак починається миттєве переохолодження кінцівок. Уже за мить не відчуваєш ніг, і єдиний спосіб врятуватися від відмороження – бити кінцівками по камінню, щоб розігріти їх”, – поділилася спогадами альпіністка.
Її врятував шерпа (представник місцевого народу, який часто супроводжує альпіністів під час сходжень) — він віддав альпіністці власний балон з киснем, а сам спустився вниз.
Сходження на Канченджангу відоме як одне з найнебезпечніших. Раніше здійснити сходження на неї і самостійно спуститися вдавалося небагатьом жінкам, тому вершина дістала серед місцевих прізвисько “вбивця жінок”.
Сама Антоніна зізнається: маршрут складний, зі скелястими і крижаними ділянками, кут схилу — до 70 градусів. “Керувати своїм підйомом надважко. Ти виснажений до межі, і тут виявляється, що залишки кисню можуть закінчитися в будь-який момент”, – розповіла альпіністка.
Під час підйому Антоніна взяла з собою шеврон загиблого захисника України Олександра Гряника. На початку березня 2022 року він добровільно вирушив на допомогу побратимам в оточений Маріуполь, де й загинув. Олександр мріяв підкорити Еверест — минулого року Самойлова здійснила цю мрію, піднявши його фото на найвищу вершину світу. Цьогоріч вона взяла його шеврон, аби продовжувати підкорювати вершини разом.
Антоніна Самойлова займається альпінізмом із 2018 року. Уперше вона підняла український прапор на Евересті у 2022-му і відтоді підкорила його ще двічі. Тепер кар’єрі альпіністки — три підйоми на Еверест, вершини Лходзе, Манаслу, К2, Макалу та цьогорічний траверс Еверест–Лходзе.
Як розповідало раніше BitukMedia, волонтерка Всеукраїнського благодійного Фонду “Ми всі з України” Алевтина Ковальчук піднялася на вершину найвищого у світі вулкана — чилійський Охос-дель-Саладо. Його висота – 6891 м. Там розгорнула стяг України та прапори військових підрозділів.
Історія без нудьги — такою бачить її вчитель із Дніпра Андрій Бондік. Щоб пробудити цікавість до минулого у своїх учнів, він написав альтернативний підручник з історії України для 5-го класу. У книжці — мінімум “сухої” теорії, максимум малюнків і фактів, які хочеться обговорювати.
Андрій Бондік викладає історію та географію у приватній школі Steam в Дніпрі. Його головна мета — щоб діти не засинали на уроці, а навпаки, прагнули дізнатися більше. Тож під час літніх канікул він створив власний підручник “Історія України з малюнками. Звідки ми взялися і як стали тими, ким ми є“.
Ідея виникла через те, що класичні підручники НУШ для п’ятикласників здалися вчителю надто складними і відірваними від інтересів дітей. “У 5-му класі починається вивчення історії України, і програма мені бачиться абсолютно нелогічною, дискретною, без логічної послідовності і такою, що аж ніяк не прищеплює інтерес дітей до цього предмета. То ж я вирішив підкорегувати програму. І написав власний підручник”, – розповів Андрій Бондік.
“У програмі 5-го класу — усе й одразу: від первісних людей до сучасності. Це як “галопом по Європах”. Дітям складно втримати цікавість. Тому я вирішив змінити підхід”, — пояснює автор.
У своєму підручнику Бондік охоплює історію від кам’яної доби до Київської Русі. Книга написана простою мовою, зрозумілою для дітей. Автор зробив акцент на візуалізації: тут багато яскравих ілюстрацій, ретрофотографій (деякі — з власного архіву), схем і мінімум домашніх завдань.
Тексти доступні для сприйняття, а теми — такі, що викликають щирий інтерес: як працює радіовуглецевий аналіз, що таке культурний шар, чи літали американці на Місяць і як фейкам не дати зіпсувати уявлення про минуле.
П’ятикласники, які першими читали підручник, у захваті. “Про фейки цікаво! У нас такого на уроках ще не було”, — зізнається школярка Вікторія. “Малюнки — супер! Про культурний шар усе зрозуміло навіть без тексту”, — додає її однокласник Артем.
Після знайомства з темою про первісних людей діти почали згадувати прабабусь і прадідусів, складати власні родинні дерева, а за формат “менше “домашки”” одразу дали підручнику найвищу оцінку — 12 з 12.
“Історію України з малюнками. Звідки ми взялися і як стали тими, ким ми є” Андрій Бондік написав за три місяці – працював над підручником впродовж минулорічних літніх канікул. Каже, одразу знав, якою має бути книга. Але і до думки учнів дослухався. Вчитель використовував книгу в реальному навчанні з двома 5-ми класами, поступово вдосконалюючи її на практиці.
“Роздруковував окремі розділи або задавав як домашку в електронному вигляді. Ось так книга проходила випробовування на дітях (усміхається). Зрозумів, що учням «заходить» мій підручник”, – розповідає автор.
Друк профінансувала школа, але будь-хто охочий може придбати підручник — у різних форматах і навіть із автографом автора. Замовлення оформлюються через Google-форму. Вартість підручника у форматі А5 і м’якій обкладинці 440 грн, у форматі А4 і м’якій обкладинці – 620 грн, А4 і твердій обкладинці – 930 грн.
“Історія — це не просто минуле. Це дзеркало сьогодення. Без її знання ми ризикуємо втратити майбутнє”, — переконаний Андрій Бондік.
Він наводить приклад: “Історія безумовно може нас чомусь навчити. Російсько-українська війна. Наші стосунки з РФ були очевидними щонайменше останні 400 років. І циклічно повторюються. Те ж саме можна сказати про наші стосунки з Заходом. Тобто є певні цивілізаційні патерни (шаблони. – Авт.), які не зникають. Більш того, історія інколи навіть вимушена повторюватися. Саме тому вивчення історії має бути не зубрінням дат, а спробою зрозуміти логіку подій і поведінки суспільств”.
Підручник Андрія Бондіка — це не просто книжка, а спроба перезавантажити ставлення дітей до історії. Вона доводить: якщо подати складне просто і цікаво, навіть п’ятикласники знатимуть, що таке радіовуглецевий аналіз — і ще багато чого. А ще — історія може бути веселою, зрозумілою й захопливою. Особливо, якщо її розповідає вчитель, якому самому цікаво.
Як розповідало BitukMedia, у Києві відкрили “Кубоїд” – перший в Україні інтерактивний музей математики. Він покликаний зробити математику захопливою, доступною та цікавою. Це лише четвертий подібний музей в Європі та п’ятий у світі.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
