Вівторок, 29 Квітня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 4

Десь у сузір’ї Лева: вчені знайшли вагомий доказ існування позаземного життя

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - CAMBRIDGE UNIVERSITY

Вчені з Кембриджського університету виявили нові, хоча і поки що гіпотетичні, свідчення існування позаземного життя. Йдеться про планету K2-18b, яка знаходиться у сузір’ї Лева. Там знайшли молекули, які на Землі можуть продукувати тільки прості організми.

Про це розповідає The New York Times.

Дослідники виявили на планеті диметилсульфід та диметилдисульфід, які на Землі виробляються тільки живими організмами, переважно морським фітопланктоном. Хоча хімічний процес може бути джерелом цих молекул в атмосфері K2-18b, результати є найвагомішим доказом існування життя за межами сонячної системи.

Для вивчення K2-18b, яка розташована за 124 світлові роки від Землі, використовувалися дані NASA. У 2023 році за допомогою телескопа James Webb агентство зафіксувало в атмосфері небесного тіла метан і вуглекислий газ. Це стало першим випадком виявлення молекули на основі вуглецю в атмосфері екзопланети.

Незважаючи на отримані дані, необхідно зібрати більше інформації, щоб стверджувати про існування позаземного життя, зазначив професор Кембриджського університету Нікку Мадхусудхан. Зараз ймовірність випадкового походження органічних сполук на K2-18b становить 0,3%. Щоб результати дослідження визнали науковим відкриттям, показник має опуститися нижче 0,00006%.

Планету K2-18b відкрили у 2015 році за допомогою телескопа Kepler. Ця екзопланета обертається навколо червоного карлика K2-18. За масою вона класифікується як суперземля (важча Землі, але легше Нептуна). K2-18b у два з половиною рази більша за Землю. Планета знаходиться більш ніж за тисячу трильйонів кілометрів від нас. Об’єкт, швидше за все, складається з води, а його атмосфера — з водню і гелію.

Хоча умови на K2-18b можуть бути надто суворими для земного життя, науковці вважають її однією з найперспективніших екзопланет для пошуків біологічних слідів поза межами Сонячної системи.

Мадхусудхан розвиває свою думку: “Якщо ми підтвердимо, що на K2-18b є життя, ми тим самим по суті підтвердимо, що життя в нашій галактиці досить поширене”.

Як розповідало BitukMedia, вченим вперше вдалося отримати знімки полярного сяйва на Нептуні.

Сокіл розміром із монету: в зоопарку вилупився крихітний хижак (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - sanantoniozoo

У зоопарку міста Сан-Антоніо, штат Техас, з’явилося на світ пташеня одного з найменших хижаків світу — карликового сокола. Це перше потомство цього виду, що вилупилося у США за останній рік, і перше для цього зоопарку з 2004-го.

Про це розповідає портал UPI.

Зоопарк Сан-Антоніо представив нового мешканця — крихітне пташеня карликового сокола. Маля важить трохи більше, ніж американська монета у 25 центів (близько 6,5 г). Пташеня з’явилося на світ 18 березня й одразу ж отримало від працівників зоопарку статус “”крихітного велетня”.

“Найменший хижак із найяскравішим характером щойно вилупився в нашому зоопарку”, — йдеться у дописі San Antonio Zoo в соцмережах.

Це вже 12-й птах цього виду, який вилупився у Сан-Антоніо, але перший за останні 20 років. Також він є єдиним представником свого виду, що народився в зоопарках США за останні 12 місяців.

Батьками малюка стали Скуіґґі (2023 р.н.) та Лаверн (2021 р.н.), які самі вилупилися в зоопарку Сан-Дієго. Тепер вони започаткували власну місцеву династію. Дитинча вигодовують наглядачі вручну в спеціальному закладі для пташенят під назвою NEST.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений San Antonio Zoo (@sanantoniozoo)

Карликові соколи (Microhierax) поширені у Південно-Східній Азії і є найменшими птахами у ряді соколоподібних. Деякі представники сягають 15 см завдовжки і 35 г ваги.

Вони неймовірно цікаві птахи. Самка має сіре пір’я зі світло-каштановою плямою на спині, що робить її легко впізнаваною. Вони часто використовують гнізда ткачиків (Ploceus), птахів, які живуть колоніями, а іноді навіть захищають їх від хижаків — хоча й не гребують поласувати самими ткачиками.

У зоопарку сподіваються, що новонароджене пташеня стане початком нового етапу в розведенні цього рідкісного виду у США.

Новина привернула увагу не лише відвідувачів зоопарку, але й орнітологів зі всього світу, адже карликові соколи є одними з найменших хижих птахів у природі. Спостерігати за їхнім розвитком у неволі — без перебільшення унікальна можливість.

Як розповідало BitukMedia, на українській антарктичній станції “Академік Вернадський” зафіксували унікальну гостю — єгипетську чаплю. Цей птах не мешкає в Антарктиці, але іноді випадково залітає до крижаного континенту. Таке явище — справжній подарунок для біологів.

Львів’янка представить Україну на міжнародному конкурсі з екологічним акцентом (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Максим Козицький/ Facebook

26-річна львів’янка Єлизавета Адамська виступить у фіналі конкурсу Miss Eco International-2025, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії. Цей міжнародний конкурс об’єднує учасниць з усього світу навколо теми екологічної свідомості та сталого розвитку.

Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.

Єлизавета Адамська вже п’ять років є активною учасницею мережі Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.

Вона вийде на сцену у витонченій сукні в синьо-золотих кольорах, оздобленій цитатами з поезій Ліни Костенко, Сосюри, Рильського, Стуса та інших українських класиків.

До слова, минулого року в конкурсі перемогла українка Ангеліна Усанова. Вона стала першою представницею України, яка перемогла в цьому міжнародному конкурсі краси, що відбувся 28 квітня 2024 року в Каїрі.

Тож цього року, за словами Козицького, Єлизавета має реальні шанси продовжити переможну традицію.

Miss Eco International — це міжнародний конкурс краси, започаткований у 2015 році в Єгипті. Його головна мета — привернення уваги до екологічних проблем планети та популяризація екологічно відповідального способу життя через моду, красу та просвітницьку діяльність. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля.

Як розповідало BitukMedia, 79-річна Рут Мейджор із міста Редрут, Корнуолл, використовує свій безкоштовний проїздний, аби збирати сміття в усій Англії. Каже, кожен спроможний на невеликі, але значимі вчинки.

918 людей зіграли в “Монополію” в памʼять про дівчинку, яка мріяла про “ще одну партію”

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Little Legs Foundation/ Facebook

У Сіднеї (Австралія) пройшла масштабна благодійна подія, присвячена Алегрі Васіліу. Ця дівчинка померла від раку мозку у віці шести років. У грі “Монополія” взяли участь понад 900 людей — і встановили світовий рекорд. Це була улюблена гра Алегри, і саме так її родина вирішила вшанувати її памʼять та підтримати дослідження раку мозку у дітей.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

У березні в австралійському Сіднеї відбулася незвична благодійна подія: 918 людей одночасно зіграли в “Монополію”, щоб вшанувати памʼять Алегри Васіліу — яскравої, щирої й доброї дівчинки, яка у 2017 році пішла з життя через рак мозку. Подію організувала родина дівчинки разом із благодійною організацією Little Legs Foundation.

Алегра обожнювала грати в м”Монополію” — особливо у версію з іграшками Shopkins — й завжди дотримувалась правил гри та просила: “Давайте ще одну партію!”. Після смерті дівчинки родина довго шукала спосіб вшанувати її пам’ять. “Ми хотіли подію, яка обʼєднає людей різного віку, щоб разом згадати Алегру та зробити щось справді значуще”, — розповіла мама дівчинки, Сью-Еллан Васіліу.

Так народилася ідея “Армії Алегри” — спеціальної версії гри “Монополія” з її зображенням, яка стала центральним елементом благодійного заходу. Понад 150 столів, по шестеро гравців за кожним — і рекорд: 918 гравців, які одночасно змагались, щоб зробити добро. Під час попередньої спроби побити рекорд у жовтні минулого року команді не вистачило лише 30 учасників. Але цього разу перемогли з великим відривом.

“Ми — родина, яка не здається, — каже Сью-Еллан. — Життя навчило нас, що добре не дається легко. Ми мали пройти цей шлях ще раз — і зробити це заради Алегри”.

Під час заходу лунала жива музика, присутні спілкувалися з лікарями, волонтерами та родинами інших дітей, що зіткнулися з онкологією. Наймолодших учасників, на жаль, довелося дискваліфікувати — правила гри вимагають певного віку. Але це не зіпсувало атмосфери — захід був дружнім, живим і сповненим вдячності.

Кульмінацією став момент, коли представник Книги рекордів Гіннеса вручив сертифікат — і вся зала вибухнула оплесками.

Сьогодні родина Васіліу не планує нових партій у “Монополію” найближчим часом, але зізнається: для улюбленої гри Алегри завжди знайдеться місце. І якщо виникне новий виклик — вони точно приймуть його. Адже в них є Армія Алегри — і величезна сила любові.

Як розповідало BitukMedia, британка в костюмі білого ведмедя пробігла марафон у Норвегії та встановила світовий рекорд. Вона подолала дистанцію за 4 години, 58 хвилин та 29 секунд. За словами Джилл Пунт, вона використовує свої забіги для збору коштів для благодійної організації на згадку про свого батька, який помер від раку у віці 56 років у 1999 році.

“Птах зальотний”: до станції “Вернадський” завітала єгипетська чапля

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Зоя Швидка

На українській антарктичній станції “Академік Вернадський” зафіксували унікальну гостю — єгипетську чаплю. Цей птах не мешкає в Антарктиці, але іноді випадково залітає до крижаного континенту. Таке явище — справжній подарунок для біологів.

Про це розповідають у НАНЦ.

До українських полярників зі станції “Академік Вернадський” несподівано завітала єгипетська чапля — птах, який зазвичай мешкає у тропіках і субтропіках. Цей унікальний момент вдалося зафіксувати біологині 30-ї Української антарктичної експедиції Зої Швидкій.

“Ми готувалися до морського виходу на човнах і чекали колег надворі біля станції. Кілька людей пішли до причалу, й раптом саме з того боку вилетіло щось незвичне: здається, я почала фотографувати раніше, ніж зрозуміла, що це за тварина. Але думка була якраз про чаплю, адже в Україні багато займалася водно–болотними птахами, а в чапель дуже характерний силует. Вже потім на фото роздивилася, що це дійсно вона”, — розповіла Зоя.

Фото – Зоя Швидка/ НАНЦ

Хоч політ біля станції тривав лічені секунди, однак цей випадок — справжній фарт для біологів. “Побачити єгипетську чаплю біля “Вернадського” випадає далеко не кожній експедиції. А допис про неї ми точно робимо вперше”, – зазначають дослідники у своєму дописі.

Єгипетська чапля (Ardea ibis) — найпоширеніший представник родини чаплевих. Вона поширена на всіх континентах, крім Антарктиди, і раніше її природний ареал обмежувався Африкою. Проте протягом останнього століття птах активно розширював межі проживання, зокрема з’явився у Західній півкулі та Австралії.

В Антарктиді цей вид не затримується надовго — тут для нього просто немає улюбленого середовища. Адже єгипетські чаплі полюбляють жити поруч із великими дикими або домашніми копитними, сидіти в них на спині й полювати на комах, яких ті збурюють у траві. В Антарктиці таких “друзів” просто немає.

За розміром єгипетська чапля невелика: її довжина — до пів метра, а розмах крил — до метра. Здебільшого вкрита білим пір’ям, але на голові, спині та зобі має бежево-жовтуватий відтінок.

Як розповідало BitukMedia, українські полярники здобули рекордну кількість відзнак на Міжнародному конкурсі наукових зображень для Вікіпедії — одразу п’ять фото з Антарктики увійшли до числа переможців. Це перший такий успіх за всю історію участі України в цьому престижному змаганні.

Гайворонська вузькоколійка встановила національний рекорд

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Укрзалізниця - Ukrzaliznytsia

Гайворонська вузькоколійна залізниця отримала визнання Національного реєстру рекордів як найдовша діюча вузькоколійка в Україні. Сертифікат вручили під час 21-го ретротуру на вузькоколійці.

Про це повідомила “Укрзалізниця”.

Гайворонська залізниця, збережена на Поділлі, є найдовшою серед усіх європейських вузькоколійок зі стандартом колії 750 мм. ЇЇ загальна історична протяжність становить 130 км.⠀

На сьогодні в експлуатації перебуває ділянка Рудниця – Гайворон – Хащувате довжиною 87 км.

Під час чергового, 21-го ретротуру до Гайворона, експерти на місці підтвердили: “Гайворонська залізниця — найдовша діюча вузькоколійка в Україні” та вручили відповідний сертифікат.

“Функціонування Гайворонської вузькоколійної залізниці, регулярний приміський рух на її маршрутах і, звісно, постійні паровозні ретротури — це внесок “Укрзалізниці” у збереження унікальної історичної спадщини, підтримку місцевого туризму та популяризацію пізнавально-розважальних подорожей Україною”, — написали в компанії.

Фото – Укрзалізниця – Ukrzaliznytsia

Наступна мета — офіційна фіксація європейського рекорду кажуть в “Укрзалізниці”. Після відновлення сполучення до Голованівська можна буде претендувати на звання найдовшої діючою вузькоколійної залізниці Європи.

Трохи історії. Будівництво Гайворонської вузькоколійки почалося у 1897 році, а перші ділянки відкривалися на початку XX століття. Вона сполучала Гайворон (Кіровоградська обл.) із містами Голованівськ, Підгородна, Рудниця (Вінницька обл.). Створена як частина великої мережі вузькоколійок для перевезення сільгосппродукції, лісу та пасажирів, вона була частиною Одеської залізниці.

У XX столітті активно розвивалася, особливо в радянський період. У Гайвороні був навіть локомотиворемонтний завод для вузькоколійної техніки.

Залізнична станція Рудниця. Фото – Wikipedia

Гайворонська вузькоколійка — єдина діюча вузькоколійка, де раніше регулярно курсували пасажирські потяги з тепловозами ТУ2. Останніми роками на ній проводили ретро-заїзди, зйомки та екскурсії.

Ця залізниця входить до переліку об’єктів, які можуть стати технічними пам’ятками чи туристичними атракціями. Її іноді називають “останньою романтикою залізниці”.

Як розповідало BitukMedia, “Укрпошта” презентувала нову серію марок з проєкту “Власна марка”. Вона покликана підтримати працівників “Укрзалізниці” після масштабної кібератаки. Марки розіграють серед тих, хто знайде добрі слова.

У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Юлія Свириденко

У ресторані Veselka, який вважається осередком української культури в Нью-Йорку, друзі України — дипломати ООН, підприємці, меценати і лідери думок у США — разом спекли особливі українські паски. Для їх випікання використали борошно з зерен, які зібрали на півночі Харківщини.

​Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Захід мав за мету продемонструвати світу єдність довкола питання безпеки української землі.

Особливістю заходу стало приготування паски з борошна, виготовленого із зерна, що виросло на півночі Харківщини — регіоні, який зазнав обстрілів та замінування. Це зерно ледь не знищили росіяни під час влучання поблизу зерносховища, але все ж потрапило до млина, а згодом — до Нью-Йорка.

​”Цим заходом ми хотіли показати партнерам, які допомагають розміновувати українську землю: завдяки їхній допомозі мільйони людей не лише в Україні, а в усьому світі мають хліб на столах”, — написала міністерка.

Юлія Свириденко висловила вдячність заступнику Генерального секретаря ООН Хаоляну Сюю, дипломатам постійних представництв при ООН з Німеччини, Японії, Італії, Кореї, Хорватії та Данії за участь у події.​

Захід організували за підтримки тимчасової повіреної у справах України при ООН Христини Гайовишин, керівниці благодійного фонду Razom for Ukraine Дори Хомяк, партнерів з ПРООН в Україні та Тетяни Ніколенко, яка ініціювала розширення цієї ініціативи з України на США.​

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Юлія Свириденко (@svyrydenko.official)

Veselka — легендарний український ресторан у самому серці Манхеттена. Вже понад 70 років заклад годує ньюйоркців і гостей міста традиційною українською кухнею. У 1954 році заклад відкрив Володимир Дуряк, українець, який емігрував до США після Другої світової війни.

Veselka — це не лише їжа, а й культурний простір: місце зустрічі української діаспори, осередок благодійних ініціатив і символ підтримки України у США.

Після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році ресторан активно долучився до волонтерських проєктів, збирає кошти на допомогу українцям, а також привертає увагу американської публіки до української теми через свою публічну присутність у медіа, фільмах та серіалах.

Як розповідало BitukMedia, британський принц Гаррі вперше відвідав Україну та провів день із ветеранами.

“До Зірок і в коханні”: пропонується весілля у стилі “Зоряних війн”

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото ілюстративне

На День Зоряних війн, який у США відзначають 4 травня, в одній з весільних каплиць Лас-Вегаса обіцяють справжнє святкування сили — у прямому і романтичному сенсі. Там запустили тематичні пакети весіль у стилі Star Wars – аби пари могли одружитися в атмосфері далекої-далекої галактики.

Про це розповідає портал UPI.

Весільна каплиця The Little Vegas Chapel вже має досвід проведення шлюбних церемоній із зоряним антуражем. І цього року знову відзначає Star Wars Day — 4 травня. Гра слів May the Fourth be with you давно стала неофіційним святом для фанатів саги.

Пари, які мріють обмінятися обітницями під звуки імперського маршу або серед квітів на стилізовану тему джедаїв, можуть обрати один із двох весільних пакетів — YODA One For Me та Love Star.

У кожному пакеті передбачено:

  • церемонію з ведучою/ведучим у костюмі Принцеси Леї або Дарта Вейдера,
  • авторську Star Wars-музику,
  • тематичний весільний сертифікат,
  • весільні букети й бутоньєрки,
  • професійну фотозйомку та відео.

Пакет Love Star коштує $600. А YODA One For Me — дорожчий ($860), але включає трансфер у лімузині туди й назад та “церемонію єднання піску” (unity sand ceremony).

На додачу до святкової атмосфери, співробітники каплиці позують у футболках із написом Til Death Star Do Us Part— “Поки Зірка Смерті не розлучить нас”.

Це не перший рік, коли The Little Vegas Chapel влаштовує тематичні весілля до Дня “Зоряних війн”. Такі події давно стали візитівкою Лас-Вегаса — міста, де кожне весілля може бути як з кіно.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений The Little Vegas Chapel (@thelittlevegaschapel)

Як розповідало BitukMedia, крокодила із зоопарку у Флориді навчили маршувати під музику із “Зоряних війн”. Дарту Гейтору вдається не лише потрапляти у ритм, а й тонко передавати всі емоції, які відчуваєш, почувши легендарну музичну тему.

Маленьке диво після великого буревію: зниклу черепаху повернули господарям (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Міртл знов вдома. Фото - АР

У штаті Міссісіпі родина возз’єдналася зі своїм улюбленцем — черепахою Міртл. Він зник під час смертоносного торнадо. Кілька тижнів потому поранену тваринку знайшли і повернули додому.

Про це розповідає AP.

Ця історія сталася у сільській місцевості Кокомо, штат Міссісіпі. У березні регіон накрило серією руйнівних торнадо. Родина Емануель була змушена екстрено залишити свій будинок 15 березня, коли стихія наближалася. Люди встигли евакуюватися, але не встигли вивезти свого улюбленця — самця черепахи на ім’я Міртл.

“Ми повернулися — і побачили, що два соснових дерева впали просто на його вольєр,” — згадує власниця тварини Тіффані Емануель. Черепаха зникла. Родина була у відчаї, не знаючи, чи вона вижила.

Минав час, і надії залишалося все менше. Але 4 квітня, майже через три тижні після стихії, сталося диво. Міртла знайшли! Його виявила сусідка родини — знесиленого, пораненого, але живого.

Жінка одразу зв’язалася з волонтерами Центру порятунку черепах Центрального Міссісіпі, де тварину прийняли на лікування.

“Пані, яка її знайшла, сказала, що бачилася з власниками. Вона додала: ‘Вони, певно, зателефонують вам.’ І дійсно — за якийсь час подзвонила Тіффані і сказала: ‘Так, це наша черепаха,'” — розповіла Крісті Мілборн, засновниця центру.

Зараз Міртл знову вдома. Він ще проходить реабілітацію — має пошкодження панцира, ще слабкий, але поступово відновлюється. Тіффані доглядає за ним, як за дитиною. “Міртл пережив багато,” — каже жінка. — “Але я знаю, що він відчуває: я поруч, я піклуюся і не залишу його. Ми пройдемо цей шлях разом.”

Для родини це возз’єднання стало променем надії. “Це добре — мати хоч щось радісне серед усього болю і втрат,” — додає Тіффані.

Як пише CNN, в результаті руйнівних торнадо, які пронеслися Середнім Заходом і Півднем США в березні, загинули понад 40 людей. Смертельні випадки зафіксовані в Міссурі, Арканзасі, Алабамі та Міссісіпі.

Як розповідало BitukMedia, столітня африканська черепаха на ім’я Бісквіт щасливо возз’єдналася зі своєю родиною. Кілька днів тому він втік зі свого будинку в штаті Луїзіана і застряг в річковому каналі.

“Ми просто зійшли на борт і лишилися”: пара вирішила провести 15 років на круїзному лайнері (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Living Life on a Cruise

Подружжя американців Ланетт і Йоган Канени вирішили, що майбутнє — за хвилями. Вони покинули звичне життя на Гаваях та обрали безперервну навколосвітню подорож тривалістю в 15 років. Зараз їм обом по 55, і вже пів року вони живуть на круїзному лайнері Villa Vie Odyssey — кораблі, що став їхнім новим домом.

Про їхні пригоди розповідає Daily Mail.

“Це було очевидне рішення. Ми не шукали втечі — просто знайшли новий спосіб жити”, — розповідає Йоган.

Пара понад 10 років жила на Гаваях і була переконана, що зустріне старість саме там. Але звичайна круїзна подорож усе змінила: вони дізналися про лайнер Odyssey — і закохалися. Продали свій бізнес з прокату авто й переїхали на борт.

Лайнер пропонує не просто мандрівку, а повноцінне життя: за 15 років судно має відвідати 425 портів у 147 країнах. Пасажири укладають договір на довгострокову оренду каюти — і вона залишається за ними весь цей час.

“Люди думають, що ми надбагаті, якщо можемо собі це дозволити, але це дешевше, ніж наша оренда та витрати на життя на Гаваях. Це для звичайних людей”, – розповідає Йохан.

Вартість проживання? Лише £2 716 на місяць — це дешевше за життя на Гаваях, кажуть Канени. До вартості входять харчування, напої, Wi-Fi, прибирання двічі на тиждень та сервіс, який самі мешканці називають “королівським”.

“Нас обслуговують як у п’ятизірковому готелі. Постіль змінюють двічі на тиждень, прати самим не треба. Нам навіть вклоняються!” — сміється Ланетт.

Для порівняння: проживання вдвох у найдешевшій каюті коштує £1 403 з людини — приблизно у таку ж суму обходиться середньостатистична оренда квартири з рахунками в Лондоні. Але без океанських краєвидів, галапагоських ігуан і щоденних заходів сонця в новій країні.

Життя на кораблі повністю змінило пріоритети пари. Вони відмовилися від власності, речей і буденності: “Ми мали 31 авто. Зараз — жодного. І нам це подобається”, — зізнається Йоган. “Нам не потрібні речі. Ми хочемо пригод і досвіду”, — додає Ланетт.

Пара вже встигла побувати у 25 країнах, зокрема в Іспанії, Португалії, Південній Америці та на Галапагоських островах, які вважають одним із найяскравіших досвідів. Там вони бачили морських коників розміром з долоню — і це лише початок.

На відміну від звичайних круїзів, пасажири Odyssey мають до чотирьох днів на дослідження кожного порту. У Бразилії вони навіть орендували з друзями будинок на березі океану — за “смішні гроші”.

Попри те, що родичі залишились на суші, зв’язок з ними не втрачається. У травні пара планує зійти на берег у Мексиці та вперше побачити свого однорічного онука в Аризоні (США). А каюту на цей час вони здадуть іншим пасажирам — таке дозволяється.

До того ж, рідні можуть приєднатися до них на кораблі безкоштовно — аж до 28 днів, із окремою каютою. “Ми вже маємо друзів, які стали родиною. Тут усі з подібними цінностями й життєвими історіями. Це спільнота, в якій ти не залишаєшся на самоті”, — кажуть Канени.

Є, звісно, й мінуси. Через негоду пара так і не потрапила на Фолклендські острови — порт був закритий. Іноді на кораблі складно дістати певні інгредієнти для меню. А ще — “морські ноги”. “Після довгого плавання трохи хитає на суші, але це не заважає. Просто нова норма”, — сміється Йоган.

Та навіть із дрібними труднощами, Канени не шкодують про свій вибір: “У нас немає плану “Б”. Ми в цій пригоді — на всі сто. І наші друзі не здивувалися. Бо це — ми”. Чим вони займатимуться після сімдесяти, придумають якось потім.

Звісно, ​​на одні тільки накопичення Канени не розраховують — вони завели канал на YouTube, на який, до речі, вже підписано понад 30 тис. людей. Підписники приносять парі мільйони переглядів і гроші, яких вистачає для безбідного існування в комфортній каюті серед безмежних морських просторів.

Як розповідало BitukMedia, австралійські пенсіонери Марті та Джесс Ансен провели 500 днів на круїзному лайнері, мандруючи довкола світу. Пара просто вирішила зекономити – така мандрівка коштує дешевше, ніж сплата за будинок для людей похилого віку. Полишати корабель вони не планують.

7 годин заради життя: у Львові лікарі врятували немовля з рідкісною вадою серця

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Перше медичне об'єднання Львова

У Дитячій лікарні Святого Миколая у Львові провели одну з найскладніших операцій у дитячій кардіохірургії — операцію Норвуда — аби врятувати немовля з критичною вродженою вадою серця. Пацієнтом став новонароджений хлопчик на ім’я Нестор, який міг загинути в перші дні життя.

Історію порятунку  розповіли у Першому медичному об’єднанні Львова.

Про небезпеку для життя дитини батьки дізналися ще під час вагітності — на одному з планових УЗД лікарі виявили, що серце плода розвивається неправильно. Жінку направили до Львова, до єдиного на заході України відділення дитячої кардіохірургії, де медики поставили діагноз — синдром гіпоплазії лівих відділів серця.

“Це найважча з усіх вроджених вад, за якої ліва частина серця є недостатньо розвиненою і не здатна передавати насичену киснем кров до життєво важливих органів. Без операції дітки з цією патологією гинуть після народження. Тож врятувати малюка могло лише складне кардіохірургічне втручання”, – пояснюють у медзакладі.

Мама Нестора вирішила народжувати саме в цій лікарні — тут є власне пологове відділення, що дозволяє не транспортувати немовлят у критичному стані до інших медзакладів.

Нестор з’явився на світ на 41-му тижні вагітності. Після шести днів у реанімації, на сьомий день життя хлопчика прооперувала команда під керівництвом завідувача відділення кардіохірургії Олександра Ячніка.

Операція Норвуда тривала 7 годин і пройшла успішно. Її суть полягає в тому, щоб змусити праву частину серця працювати за обидві половини, забезпечуючи повноцінний кровообіг в організмі дитини.

Фото – Перше медичне об’єднання Львова

Попереду — ще кілька етапів корекції вродженої вади, але головний крок для збереження життя вже зроблено.

В Україні щороку народжується близько 3 500 дітей з вадами серця, і стан 30–40% з них критичний. На жаль, майже половина таких пацієнтів не доживає навіть до року.

Відділення дитячої кардіохірургії Дитячої лікарні Святого Миколая — єдине на заході країни, що приймає найважчих пацієнтів з усієї України. Щороку тут проводять близько 200 складних операцій. Олександр Ячнік і його команда виконують втручання, які в Україні здійснюють лише в поодиноких центрах — зокрема неонатальну операцію Росс-Конно, операцію Норвуд-Сано, мініінвазивні втручання через розріз під пахвою та навіть операції для немовлят вагою лише від 4,5 кг.

Як розповідало BitukMedia, отоларингологи Львова повернули голос і відновили дихання 1-річній Софії із складним захворюванням – папіломатозом гортані. Це захворювання зустрічається приблизно у 4-5 дітей на 100 000.

Пінгвіни, веселка й глибини океану: світлини українських полярників тріумфували на міжнародному конкурсі

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Олександр Богома/ НАНЦ

Українські полярники здобули рекордну кількість відзнак на Міжнародному конкурсі наукових зображень для Вікіпедії — одразу п’ять фото з Антарктики увійшли до числа переможців. Це перший такий успіх за всю історію участі України в цьому престижному змаганні.

Про це розповідає НАНЦ на своїй сторінці у Facebook.

Полярники не лише відкривають таємниці далекого континенту, а й допомагають побачити красу науки — у кадрі.

Перше місце у категорії “Люди в науці” здобули два знімки геофізика 29-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) Олександра Богомаза. Обидва фото зображають біолога Сергія Єрмоленка, який відбирає проби води з прісних озер неподалік станції “Академік Вернадський”.

Ще одна світлина Олександра посіла п’яту позицію в категорії “Живі організми”. На ній зафіксовано унікальний момент — дефекацію субантарктичного пінгвіна дженту. Гуано (послід) цих птахів відіграє важливу роль у наземних екосистемах Антарктики, впливаючи як на ріст рослин, так і на ґрунтові процеси.

Четверте місце в цій же категорії посів знімок антарктичної морської зірки лабідіастер кільчастий (Labidiaster annulatus), зроблений полярним біологом Андрієм Утєвським. Зірка — активний хижак глибин, який не гребує навіть “канібалізмом”: полює на всіх доступних бентосних безхребетних і навіть на своїх родичів. Фото зроблено на глибині близько 40 метрів в акваторії “Вернадського”.

Фото – Андрій Утєвський/ НАНЦ

Другу сходинку “Загальної категорії” зайняло ще одне антарктичне фото — яскрава веселка на тлі снігопаду. Його авторка — геофізикиня Анна Соїна. Цей рідкісний знімок відображає одночасну присутність у повітрі крапель рідкої води та кристаликів льоду — умову, за якої можуть виникнути одночасно веселка й сніг.

Фото – Анна Соїна/ НАНЦ

За попередні роки в конкурсі також перемагали українські дослідники Євген Прокопчук, Юрій Шепета та Вікторія Іванець.

Конкурс наукових зображень щороку проводить в Україні ГО “Вікімедіа Україна”. У 2024-му він тривав з листопада до груденя. До участі долучилися 72 учасники, які подали 470 світлин у п’яти основних номінаціях — “Мікроскопія”, “Живі організми”, “Люди в науці”, “Нефотографічні зображення” та “Загальна категорія”. Окремо оцінювали роботи у спецномінації “Наслідки війни”.

Як розповідало BitukMedia, на українській станції “Академік Вернадський” пінгвіни взялися “контролювати” наукову роботу геофізиків — птахи не зводили очей з процесу закопування зондів. Витріщак полярники назвали своєю “групою підтримки”.

У центрі Львова зʼявився стінопис в пам’ять про “собачого мера”

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Анастасія Смольєнко

У Львові намалювали мурал в памʼять про собаку Каштанчика з площі Ринок. Львівʼяни жартома називали його “собачим мером Львова”. Пес багато років жив на центральній площі міста та став його символом.

Про це повідомили у Львівській міській раді.

На жаль, місяць назад Каштанчик помер. За ініціативи мешканців, щоб зберегти памʼять про собаку, мурал намалювали у пасажі Андреоллі.

Зобразив собаку львівський художник Тарас Довгалюк. Мурал намалювали біля підʼїзду будинку, де жив Каштанчик. “Якщо що – я на місці”, – написано поряд.

Також зʼявилась публікація на сторінці Каштанчика в Instagram.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Каштанчик (@kashtan_chyk)

Фото – Анастасія Смольєнко

Судячи з коментарів під постом Львівської міськради, ініціатива сподобалася не всім.

“Такого цинізму ще не бачила… Тобто замість того, щоб вирішити питання з безпритульними тваринами, побудувати обіцяний притулок, малюють стіни!”

“Львів не дружній до тварин, лише до піару на тваринах?“

“Мурал це добре, але тварь яка його отруїла далі спокійно ходить містом? Знайти і покарати, було б справедливо”.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Львівська Пошта 📮 (@lviv.poshta)

Як розповідало BitukMedia, у Києві фасад притулку для тварин прикрасили яскравими муралами. Артоб’єктом став “ДворНяшкам Дім”, що на Виноградарі. Мурали створили, щоб привернути увагу тих, хто готовий допомагати притулку.

Як неандертальці голили бороди? У кам’яній добі було більше стилю, ніж ми думаємо

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - Chat GPT

Уявляєте первісну людину — зі скуйовдженим волоссям, брудним і зі шкурою замість одягу? Але нові дослідження ставлять це під сумнів. Навіть без металу та дзеркал — прадавні люди піклувалися про свій вигляд більше, ніж ми звикли уявляти. Їхній зовнішній вигляд — не просто справа естетики, а питання виживання.

Про це розповідає IFL Science.

Ми звикли уявляти “печерну людину” неохайним бороданем зі шкурою на стегнах і примітивною палицею в руках. Але археологи й антропологи стверджують: це стереотип. Ще 30 тис. років тому люди вже, ймовірно, стежили за зачісками і намагалися видаляти волосся — і не лише з естетичних причин.

Мистецтво догляду за собою простежується і в археологічних знахідках. Так, знаменита фігурка “Венера з Віллендорфа” має складну зачіску чи головний убір, а інші “венери” з тієї доби мають чіткі зачіски — аж до довжини по плечі. А деякі печерні малюнки зображують людей без борід — можливо, поголених. Це свідчить не тільки про наявність певних стандартів краси, а й про локальні стилі, моду, і, можливо, навіть особисту гігієну.

“Венера з Віллендорфа”

Чому вони це робили? Не лише через моду. “Волосся могло слугувати додатковим важелем для супротивника під час сутички, накопичувало бруд, їжу, та було домівкою для паразитів”, – пояснюють автори дослідження. Тож видалення волосся мало і гігієнічний, і практичний сенс.

Але як саме це робили без металу і без бритв? Що знає наука про інструменти кам’яної доби? Для гоління первісні люди могли використовувати:
– обсидіан — вулканічне скло, з якого можна виготовити надгострі леза (навіть сучасні хірурги іноді його використовують),
– кремінь, який легко розщеплюється на гострі уламки,
– мушлі та зуби акул — у наскельному мистецтві теж є натяки на їх використання.

Ще одним способом могла бути епіляція — тобто виривання волосся вручну або за допомогою примітивних пінцетів. Деякі народи, зокрема кочові племена Близького Сходу в Середньовіччі, практикували саме такий підхід.

Аналогічні практики зустрічаються в описах кочових племен VIII століття нашої ери, які документував ісламський юрист аль-Шафії. Згідно з його спостереженнями, іноді волосся могли навіть припалювати вогнем – ефектно, небезпечно, але доволі дієво для тих часів.

Однак варто пам’ятати про обмеження джерел. Як зазначала антропологиня Джудіт Берман ще у 1999 році, не має прямих доказів того, як саме виглядали неандертальці – ні щодо шкіри, ні волосся, ні одягу.

Кістки не зберігають таких деталей, а наскельні малюнки й статуетки залишають простір для інтерпретацій. І все ж навіть побіжна згадка про те, що на зображеннях люди часто без бороди, дає привід замислитись.

Як розповідало BitukMedia, через 115 років після виявлення скелета ніби з небуття постало обличчя 60-річного неандертальця, відомого науковому світу як “Старий”. Його показала Група вчених з Університету Катанії (Італія) на чолі з відомим бразильським 3D-дизайнером Сісеро Мораесом. Він спеціалізується на комп’ютерному відновленні зовнішності давніх людей за їхніми черепами.

Ветеранка дикої природи: Фату зустріла 68-й день народження фруктовим бенкетом

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Фату — справжня легенда тваринного світу. Найстаріша у світі горила, яка живе в неволі, відсвяткувала свій 68-й день народження в Берлінському зоопарку. Цю знакову дату західна рівнинна горила зустріла 11 квітня у колі шанувальників та журналістів.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

Для ювілярки приготували особливий святковий обід — добірку овочів, листя та фруктів, серед яких були й її улюблені полуниці. Усе ретельно підібрали, адже Фату вже давно беззуба.

Горили цього виду зазвичай живуть 40–50 років, тож Фату далеко перевершила очікування і стала справжньою рекордсменкою.

“Фату — надзвичайна, — каже директор зоопарку Андреас Кнірім. — Вона вражає не лише віком, а й своєю спокійною, гідною поведінкою. Вона — справжній посол для своїх зникаючих родичів у дикій природі”.

Зараз горила має власну частину вольєра, але може спілкуватися з сусідами: 39-річним Мпензі, Бі-бі (28), Джамбалою (23), Санго (20) та наймолодшою Тіллою (4). Фату вже не так активна, як її молодші родичі, та все ще із задоволенням спостерігає за життям у зоопарку та займається легкими вправами.

Історія Фату — ще й кіношний сюжет. Її знайшли дитинчам у Західній Африці у 1959 році. Французький моряк обміняв горилу на борг у таверні в Марселі. Потім її викупила французька торговка тваринами та продала Берлінському зоопарку. Приблизний вік Фату тоді оцінювали у 2 роки, тож вона, найімовірніше, народилася у 1957-му.

Щороку на день народження вона отримує кошик з фруктами-ягодами. Але в повсякденному раціоні майже немає фруктів — через вік Фату важко перетравлює цукри. Її здоров’я ретельно контролюють — навіть включають у розпорядок дня заняття на канатах та пошук їжі в просторі.

Фото – Zoo Berlin

День народження Фату, який зоопарк призначив приблизно на 13 квітня, давно приваблює безліч відвідувачів та представників преси, особливо відтоді, як у 2017 році тварина перетнула 60-річний рубіж.

До Фату найстарішою горилою, яка перебуває під опікою людини, була Коло, західна горила, яка провела все своє життя в зоопарку Колумбус у Пауеллі, штат Огайо, США. Вона народилася там 22 грудня 1956 року, а тому стала першою у світі горилою, народженою в неволі. Вона померла 18 січня 2017 року у віці 60 років та 27 днів.

Як розповідало BitukMedia, лама Вайттоп офіційно названа найстарішою живою ламою в неволі та найстаршою ламою, яку коли-небудь утримували в неволі. За даними Книги Гіннеса, вік тварини на момент реєстрації рекорду – 27 років та 251 день. Рекордсмен проводить своє життя, розважаючи дітей із хронічними захворюваннями.

1...345...491Page 4 of 491

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання