Чи можна науково пояснити, як правильно сякатися? Як чоловікам справляти потребу без бризок? А що станеться, якщо на два місяці закопати в землю тисячі однакових трусів? Виявляється, усе це цілком серйозні наукові питання. Саме за такі дослідження цього року вручили “Ігнобелівські премії” – нагороди за відкриття, які спочатку змушують сміятися, а потім замислитися.

Про це повідомляють CNN та EuroNews.

36-та церемонія премії відбулася 3 вересня у Цюриху, Швейцарія. Вперше за всю історію нагородження пройшло не у США: попередні 35 церемоній відбувалися в Кембриджі та Бостоні. Цьогорічною темою стали … гриби.

“Ігнобелівська премія” (The Ig Nobel awards) є своєрідною сатиричною відповіддю на Нобелівську. Її заснували 1991 року, а вручають за дослідження та наукові досягнення, які “спочатку змушують людей сміятися, а потім – думати”. Організовує премію журнал Annals of Improbable Research.

Цього року науковці, зокрема, досліджували поцілунки, поведінку заможних людей, молоко тарганів, запах немовлят і підлітків, правильне сякання та навіть способи зробити чоловічі туалети безбризковими.

Одну з найцікавіших нагород, у галузі біомеханіки, отримали Матильда Бріндл, Кетрін Талбот і Стюарт Вест. Вони спробували дати точніше наукове визначення поцілунку та простежити історію цієї поведінки в різних видів.

Дослідники порівнювали поцілунки людей та інших тварин і дійшли висновку, що така поведінка має дуже давню еволюційну історію. На їхню думку, цілуватися могли навіть неандертальці. “Наступного разу, коли ви когось цілуватимете, можете подумати: це традиція, якій 21,5 млн років”, – сказала співавторка дослідження Матильда Бріндл.

Премію з економіки отримали дослідники, які вивчали поведінку людей із високим соціальним статусом. Вони проаналізували результати семи досліджень і дійшли висновку, що заможні люди частіше демонструють різні форми неетичної поведінки.

Серед іншого, дослідники перевіряли, хто частіше забирає цукерки, призначені дітям, хто більше схильний брехати про результати кидання кубиків і хто частіше підрізає інших водіїв на перехрестях. Також з’ясувалося, що заможні люди частіше сприймають жадібність як позитивну рису. Автори дослідження вважають, що зі зростанням добробуту та влади люди можуть ставати менш чутливими до потреб інших.

Хімікам цього року дісталася премія за відкриття, яке звучить як жарт, але має цілком реальне наукове підґрунтя. Вчені досліджували молочні білки таргана Diploptera punctata. Цей вид народжує живих дитинчат. Виявилося, що білки з його молока містять приблизно втричі більше енергії, ніж білки коров’ячого молока. Для дослідження науковці вивчали кристали молочних білків, які утворюються в організмі тарганів.

Не менш практичним виявилося дослідження переможців у галузі фізики. Вони вирішували проблему, знайому відвідувачам громадських туалетів у всьому світі: як зробити так, щоб під час сечовипускання не виникали бризки.

Команда з Університету Ватерлоо з’ясувала, що бризок майже не буде, якщо струмінь потрапляє на поверхню під кутом менше ніж 30 градусів. Науковці навіть створили спеціальну конструкцію пісуара, яка мінімізує розбризкування незалежно від того, наскільки точно людина влучає.

Медичну премію посмертно присудили японському лікарю Токуї Унно за дослідження 1977 року під назвою “Як сякатися: аеродинамічне дослідження сякання”. Вчений порівнював особливості цієї звичної процедури та намагався визначити, як ефективніше позбутися слизу з носа. Висновок дослідника був простим: що сильніший поштовх повітря під час сякання, то ефективніше воно очищає ніс.

Ще одна нагорода стосувалася запахів. Дослідники з Польщі, Німеччини та Швеції з’ясовували, як батьки сприймають запах дітей різного віку. Результат багатьом батькам може здатися знайомим: запах немовлят зазвичай оцінюють як приємний, тоді як запах підлітків після настання статевого дозрівання подобається значно менше.

Премію миру отримали вчені, які досліджували дружбу та ворогів. Вони з’ясували, що люди можуть хотіти різної поведінки від своїх друзів залежно від ситуації: щодо них самих — доброзичливості, а щодо людей, яких вони не люблять, — навпаки, більшої жорсткості.

Ще одне дослідження допомогло вченим створити новий спосіб 3D-друку. Для цього вони використали хоботки самиць комарів як надзвичайно тонкі сопла. Сам процес дослідники назвали “некродруком”.

Були й дослідження, які звучать ще дивніше. Вчені закопали 2000 однакових бавовняних трусів, а через два місяці викопали їх назад. За ступенем руйнування тканини вони оцінювали біологічну активність ґрунту. За цю роботу дослідники отримали премію в галузі ґрунтознавства.

А ще одна команда намагалася з’ясувати, що саме провокує отруйних змій кусати людину. Дослідники обережно натискали на різні частини тіла змій, щоб визначити, яка стимуляція найчастіше викликає укус. Серед факторів, які впливали на реакцію, називали час доби, температуру та місце контакту.

Традиційно церемонія не обійшлася без жартів. Глядачі запускали паперові літачки, а лауреати отримали незвичні статуетки. Цьогорічна нагорода була виконана у вигляді шматка блакитного сиру, на якому стоїть нога, з якої ростуть гриби, — відповідно до теми церемонії.

На сцені також виступили лауреати справжньої Нобелівської премії, переодягнені в гриби, а загалом цього року нагородили десять наукових команд.

Організатори наголошують: попри кумедність тем, такі дослідження не обов’язково є марними. Саме цікавість до речей, які на перший погляд здаються неважливими, іноді приводить до несподіваних відкриттів.

Один із дослідників, який перетворив частини комара на 3D-сопло, зазначив, що ніхто не починає наукову роботу з планом створити пристрій із комариного хоботка — до такого результату можна прийти, якщо уважно придивлятися до незвичних речей.

Наступну церемонію “Ігнобелівської премії” планують провести 2027 року в Антверпені, Бельгія.