Йому пересадили нирку свині, щоб дочекатися людської: чоловік прожив без діалізу рекордні 9 місяців

Як допомогти людині, якій потрібна нова нирка, але чекати на відповідного донора доведеться роками? Американські лікарі випробували незвичайне рішення. Вони пересадили 66-річному чоловікові генетично модифіковану нирку свині. Та головний експеримент полягав не лише в тому, чи запрацює чужорідний орган.

Про це повідомляє EuroNews.

Цей випадок став першим задокументованим прикладом, коли орган тварини використали як своєрідний “місток” до трансплантації людського органа. Результати дослідження опублікували в журналі The Lancet.

Пацієнтом був 66-річний американець Тім Ендрюс, який мав тяжку ниркову недостатність, спричинену діабетом 2-го типу. До експериментальної операції він два роки залежав від гемодіалізу. Йдеться про процедуру, під час якої спеціальний апарат очищує кров, коли нирки вже не можуть виконувати цю роботу самостійно.

Чоловік не мав живого донора, тому його внесли до списку очікування на нирку від померлого донора. Але перспективи були невтішними: очікуваний термін становив понад п’ять років. За розрахунками спеціальної системи оцінки, ймовірність отримати необхідну нирку становила лише близько 9%, тоді як ризик померти або бути виключеним зі списку очікування перевищував 40%.

Тоді лікарі запропонували йому експериментальну трансплантацію нирки свині. Операцію провели в січні 2025 року в Массачусетській загальній лікарні.

Але це була не звичайна свиняча нирка. Орган генетично модифікували, щоб людський організм краще його прийняв і щоб зменшити ризик передачі інфекцій. У геномі донора зробили 69 змін. Зокрема, видалили гени, які можуть провокувати сильну імунну реакцію, додали людські гени для кращої сумісності та вимкнули свинячі віруси, здатні становити небезпеку для людини.

Нирка почала працювати практично одразу після пересадки. Протягом 271 дня вона виконувала свою основну функцію, і Тім Ендрюс обходився без діалізу. Це найдовший зафіксований період роботи пересадженої свинячої нирки в живої людини на той момент.

Приблизно через дев’ять місяців орган почав втрачати функціональність, тому лікарі його видалили. Однак на цьому історія не закінчилася.

У січні 2026 року Ендрюс отримав нирку від померлого людського донора. Причому це сталося раніше, ніж очікували спочатку: лікарі знайшли орган із надзвичайно високим рівнем тканинної сумісності з пацієнтом. Така сумісність трапляється рідко й значно підвищує пріоритет людини під час розподілу донорських органів.

Найважливіше — попередня пересадка свинячої нирки не завадила чоловікові отримати людський орган. Після трансплантації людська нирка почала працювати, а лікарі не виявили ознак того, що організм пацієнта виробив антитіла проти людських тканин через попередню свинячу трансплантацію. Також у нього не виявили інфекцій, які могли б передатися від тварини.

Саме це робить випадок особливо важливим. Раніше генетично змінені свинячі органи розглядали передусім як можливу альтернативу людським трансплантатам. Тепер дослідники показали ще один варіант: такий орган може тимчасово підтримувати людину, поки вона чекає на людську нирку.

Ідея полягає в тому, щоб пацієнт, який роками може залежати від діалізу, отримував свинячу нирку як тимчасове рішення. Якщо згодом знаходиться відповідний людський донор, її можна замінити на людський орган.

“Дефіцит органів — найбільша криза, яку ми зараз маємо у трансплантації”, — заявив провідний автор дослідження Леонардо Рієлла з Mass General Brigham. За його словами, дослідники сподіваються, що ксенотрансплантація (тобто пересадка органів між різними видами) спочатку допоможе пацієнтам відмовитися від діалізу на час очікування людського донора. У майбутньому, якщо вдасться довести безпеку та довговічність таких органів, вони потенційно можуть стати самостійним методом лікування.

Проблема, яку намагаються вирішити вчені, величезна: людей, яким потрібні донорські органи, значно більше, ніж доступних органів. Саме тому свині стали одним із головних об’єктів досліджень у цій галузі: їхні органи за розміром і функціями достатньо близькі до людських, хоча імунна система людини зазвичай сприймає їх як чужорідні.

Першу пересадку генетично зміненої свинячої нирки живій людині провели у березні 2024 році. Американські лікарі з Массачусетської лікарні пересадили орган 62-річному Ріку Слейману. Вона працювала справно, виробляла сечу та дозволила чоловіку повернутися додому без гемодіалізу. Попри те, що через два місяці після операції пацієнт помер, медики зазначили, що причина була пов’язана із супутніми серцево-судинними хворобами, а не з відторгненням нирки. Досвід Слеймана став важливим проривом для всієї ксенотрансплантації.

Друга пацієнтка, Ліза Пізано, прожила з органом 52 дні, після чого померла від проблем із серцем, не пов’язаних безпосередньо з трансплантацією. До нинішнього випадку не було задокументовано роботи свинячої нирки в людини понад два місяці.

Водночас науковці застерігають від передчасних висновків. Тім Ендрюс – лише один пацієнт, без контрольної групи, а його лікування проводила спеціалізована команда в умовах дуже ретельного медичного нагляду. Тож поки що йдеться не про готовий метод для широкого застосування, а про важливий доказ того, що свиняча нирка може стати тимчасовою “запасною” системою для людини, яка чекає на свій шанс отримати людський орган.

У випадку Тіма Ендрюса цей шанс зрештою настав. Після дев’яти місяців зі свинячою ниркою він отримав людську і зміг перейти до нового етапу лікування.

Як розповідало BitukMedia, у США здійснили безпрецедентну трансплантацію: у медичному центрі в Нью-Йорку зробили першу у світі трансплантацію легень від ВІЛ-позитивного донора ВІЛ-позитивному реципієнту.