Субота, 4 Квітня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 3

Дерево з історією: столичний дуб Пимоненка отримав новий статус

0
Дуб Пимоненка. Фото - з відкритих джерел

Він пережив імперії, війни і зміни епох, а тепер отримав офіційний охоронний статус. У Києві під захист взяли дуб, якому понад 300 років і який навіть потрапив на картину.

Про це повідомили в КМДА.

Київська міська рада оголосила дуб Миколи Пимоненка ботанічною пам’яткою природи місцевого значення.

Йдеться про вікове дерево, що росте на вулиці Сергія Гусовського, 12/7 у Печерському районі столиці. За оцінками фахівців, це дуб звичайний віком понад 300 років, який має не лише екологічну, а й історичну та культурну цінність.

Ініціатором створення пам’ятки став киянин Олександр Загоровський. Дослідження проводили науковці Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка, які підтвердили, що дерево належить до вікових і є цінним для міської екосистеми.

Проєкт рішення підготував Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА і передав до Київради ще у грудні 2025 року.

Фото – КМДА

У відомстві пояснюють: для таких об’єктів діє спеціальний режим охорони. Він визначає, що можна і не можна робити поруч із деревом, а також передбачає відповідальність за порушення природоохоронних правил.

Наразі дуб перебуває у доброму стані — має сформовану крону, без ознак серйозних хвороб чи пошкоджень. Водночас, як і будь-яке старе дерево, він потребує регулярного догляду: обробки, контролю стану стовбура та зменшення впливу людини.

Охороною та утриманням займатиметься комунальне підприємство зелених насаджень Печерського району. На місці також встановлять інформаційні та охоронні знаки.

Дуб має і культурну цінність: його зобразив український художник Микола Пимоненко на картині “Вихід з церкви у Страсний Четвер” (1904 рік).

Микола Пимоненко “Вихід з церкви у Великий четвер” (варіант), 1904 р.
Полотно, олія. 60 х 77. Національний художній музей України, Київ

За словами директора профільного департаменту Павла Іванова, такі дерева є не лише частиною природи, а й носіями історичної пам’яті міста, які важливо зберегти для наступних поколінь.

Як розповідало BitukMedia, у Київзоо провели санацію вікового бука, який потребував термінового втручання. Завдяки теплій грудневій погоді фахівці змогли продовжити сезон догляду за деревами та виконати комплекс робіт у дендропарку.

“Глухий кут”: радикальне 20-річне дослідження руйнує міф про клонування

0
Фото - Peter Finch/Stone/Getty Images

Вони виглядали однаково — покоління за поколінням. Але на 58-му щось пішло не так: клоновані миші почали гинути. Так вчені зрозуміли — й у копіювання є межа. Ідея безкінечного клонування звучала як наукова фантастика, але реальність виявилася значно складнішою і набагато менш ідеальною.

Про це розповідає Reuters.

Японські вчені протягом 20 років клонували мишей і несподівано виявили, що цей процес має межу. Дослідження опублікували в журналі Nature Communications.

Експеримент розпочався ще у 2005 році. Вчені створили 1206 клонованих лабораторних мишей від однієї самки-донора. Кожне нове покоління отримували, клонуючи попереднє — приблизно раз на три-чотири місяці.

Перші результати виглядали обнадійливо. До 25-го покоління миші залишалися здоровими, без видимих проблем. У 2013 році дослідники навіть припустили, що клонування може тривати безкінечно.

Але згодом ситуація змінилася.

Починаючи приблизно з 27-го покоління, у клонів почали накопичуватися генетичні мутації, зокрема серйозні порушення у хромосомах. З кожним новим поколінням ці зміни ставали дедалі відчутнішими.

Кульмінація настала на 58-му поколінні: миші народжувалися без зовнішніх відхилень, але гинули вже через кілька днів.

Вчені зібрали яйцеклітини у клонованих мишей 25-го покоління та запліднили їх, з яких виросли ембріони на ранній стадії. Фото – Univ. Yamanashi

Керівник дослідження, біолог Терухіко Вакаяма з Університету Яманасі, пояснив: раніше вважалося, що клони є ідентичними копіями, але це не так. Насправді мутації у них виникають утричі частіше, ніж у тварин, народжених природним шляхом.

Щоб зрозуміти, що відбувається, науковці проаналізували ДНК мишей з різних поколінь. Виявилося, що процес клонування працює як копіювання зображення: кожна нова “копія” трохи втрачає якість. І якщо повторювати це багато разів — результат сильно відрізняється від оригіналу.

Дослідники також перевірили здатність клонів до розмноження. До 20-го покоління вони народжували приблизно по 10 дитинчат — як і звичайні миші. Але згодом кількість потомства почала зменшуватися.

У роботі використовували метод перенесення ядра клітини: саме так свого часу створили знамениту клоновану вівцю Доллі у 1996 році.

Вчені визнають: результати стали розчаруванням. Вони показали, що ссавці не можуть нескінченно відтворюватися шляхом клонування, адже всі генетичні помилки передаються і накопичуються.

Це відкриття, за словами дослідників, ще раз підкреслює важливість природного розмноження — саме воно допомагає “очищати” ДНК від шкідливих мутацій.

Як розповідало BitukMedia, у США власника ранчо у штаті Монтана засудили до шести місяців увʼязнення за незаконне клонування овець. Десять років 81-річний Артур Шубарт намагався створити вівцю-мутанта для трофейного полювання у Техасі та Міннесоті. Для цього він використовував тканини та яєчка диких тварин.

Поповнення у зоопарку: троє капібар підкорюють світ (і воду)

0
Фото - palmbeachzoo

Вони вже намагалися підкорити воду, але щось пішло не так. У зоопарку Флориди народилися троє капібар, і їхні перші пригоди вже змушують усміхатися. Бо капібари – то милота.

Про це розповідає портал UPI.

У зоопарку Палм Біч повідомили про поповнення — там народилися троє здорових дитинчат капібари.

Їхні батьки, Іярі та Зевс, кілька місяців жили разом в одному вольєрі. Перед цим працівники зоопарку обережно знайомили тварин і поступово готували їх до спільного життя. Увесь цей час фахівці уважно стежили за станом самки: проводили регулярні огляди та навіть ультразвукові обстеження, щоб переконатися, що вагітність проходить добре.

Після народження малюків нова родина певний час перебуває окремо від відвідувачів — у спокійній обстановці, щоб звикнути одне до одного. Але навіть за лаштунками їхнє життя вже сповнене пригод.

Наприклад, перша спроба малюків поплавати завершилася несподівано: вони швидко зрозуміли, що ще не готові до води, і поспіхом вибралися назад. Та вже наступного дня, за підтримки мами і під “заохочення” у вигляді бананового листя, трійка капібар таки наважилися на нову спробу — і цього разу успішно поплавали у ставку.

Зараз малюки поступово ростуть і набираються сил. Іноді їх уже можна помітити у більшому вольєрі, але такі “виходи у світ” відбуваються без графіка і лише тоді, коли сама родина до цього готова.

Працівники зоопарку та ветеринари уважно спостерігають за кожним кроком дитинчат, щоб переконатися: вони добре адаптуються до нових умов і почуваються комфортно.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Palm Beach Zoo (@palmbeachzoo)

Відвідувачам радять уважніше придивлятися, адже поява малюків у вольєрі поки що спонтанна і може статися у будь-який момент. А за їхніми новими пригодами можна стежити і в соцмережах зоопарку.

Як розповідало BitukMedia, у зоопарку на Київщині з’явилося на світ дитинча, яке майже не має шансів у дикій природі. Йдеться про чорне маля далекосхідного леопарда.

Вперше в історії НГУ звання Героя України отримала жінка-військова

0
Фото - 4-та Бригада оперативного призначення "Рубіж" Національної гвардії України

Вперше в історії Національної гвардії звання Героя України отримала жінка-військова. Це Олександра Давиденко. Її історія — це не лише про відвагу, а про рішення, які рятують життя під вогнем.

Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Указом Президента України №255/2026, старшому солдату 3-го батальйону оперативного призначення “Свобода” Бригади “Рубіж” Олександрі Анатоліївні Давиденко присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка”.

Звання Героя України жінці-військовослужбовиці Національної гвардії присвоєно вперше. Олександра Давиденко – кулеметниця. Вона проходить службу з 2024 року та виконувала бойові завдання на Донецькому напрямку.

За словами очільниці уряду, військовослужбовиця неодноразово проявляла витримку і професіоналізм у надскладних умовах. Попри постійну небезпеку, Олександра рятувала побратимів, а після поранення змогла самостійно евакуювати одного з них з-під ворожого обстрілу.

У зверненні наголошується, що це не лише історія особистого подвигу, а приклад сили, характеру та відданості Україні.

Фото – Юлія Свириденко

Прем’єрка також підкреслила роль Національної гвардії у війні. За її словами, гвардійці щодня виконують бойові завдання, обороняють українські міста та стримують ворога на найскладніших ділянках фронту.

Цього ж дня отримали високі нагороди за професіоналізм і мужність під час оборони України й інші воїни Бригади “Рубіж”.

Нацгвардія є частиною Сил оборони України та об’єднує підрозділи з бойовим досвідом, здобутим ще з 2014 року. Сьогодні ці сили продовжують розвиватися, посилюючи свої можливості та адаптуючись до нових умов війни.

Як розповідало BitukMedia, троє бійців 93-ї бригади “Холодний Яр” 224 дні тримали позиції на Костянтинівському напрямку.

Таємниця д’Артаньяна: у Нідерландах знайшли його останки? (ВІДЕО)

0
Найвідоміший пам’ятник стоїть у селі Люп'як — це батьківщина д’Артаньяна. Д’Артаньян у повний зріст, у класичному мушкетерському образі. Це фактично “офіційне обличчя” героя.

Його смерть описували в книгах, але місце поховання залишалося загадкою понад 350 років. Тепер у церкві в Нідерландах знайшли скелет, який може належати самому д’Артаньяну, легендарному мушкетеру короля.

Про це повідомляє нідерландське медіа NOS.

У місті Маастрихт під час ремонтних робіт у старій церкві знайшли скелет, який може належати легендарному мушкетеру д’Артаньяну — прототипу героя роману Александра Дюма “Три мушкетери”.

Йдеться про історичну постать — Шарля де Батц де Кастельмор д’Артаньяна, який був правою рукою короля Людовіка XIV і очолював елітний підрозділ мушкетерів. Він загинув у 1673 році під час облоги Маастрихта, коли французькі війська намагалися захопити місто. Імовірно, він мав смертельне поранення мушкетною кулею в груди або горло.

Що сталося з тілом після загибелі — залишалося загадкою понад 350 років. Існувала версія, що через бойові дії його поховали просто на місці — неподалік табору французької армії, у сільській церкві району Волдер.

Фото – Reuters

Саме там і зробили знахідку. У лютому частина підлоги церкви просіла, і під час ремонту під нею виявили людські останки.

Скелет лежав у місці, де колись був вівтар. А в ті часи там ховали лише знатних або впливових осіб. Це вже дало підставу припусти, що йдеться про особливу людину.

Додаткові деталі лише підсилили інтерес: біля грудної клітки небіжчика знайшли залишки мушкетної кулі, а в могилі — французьку монету.

Наразі вчені взяли зразок ДНК і відправили його до лабораторії в Мюнхені. Там його порівняють із ДНК нащадків роду де Батц, які досі живуть поблизу Авіньйона у Франції. Результати очікують найближчим часом.

Археологи обережні у висновках: поки що жоден із фактів не суперечить версії, що це може бути саме д’Артаньян, але остаточну відповідь має дати генетична експертиза.

Д’Артаньян вважається національним героєм Франції. Він виконував важливі місії, займався шпигунством і залишався відданим королю до останнього. Після його смерті Людовік XIV писав, що втратив людину, якій повністю довіряв.

Світову славу мушкетеру принесла книга Александра Дюма, яка вийшла у 1844 році. В ній д’Артаньян став четвертим серед легендарних героїв поряд з Атосом, Портосом і Арамісом.

Статуя д’Артаньяна в Парижі (Франція)
Статуя д’Артаньяна в Маастріхті (Нідерланди)

Як розповідало BitukMedia, археологи думали, що це череп сестри Клеопатри, але аналіз ДНК та томографія внесли свої корективи. Майже через століття після виявлення вчені нарешті з’ясували, кому належали ці кістки.

Ще не зірка, а перший крок: український ресторан у Лондоні потрапив до гіду Michelin

0
Фото - tatarbunar.london

Український ресторан у Лондоні зробив перший крок до гастрономічного “Оскара”. “Татар Бунар” потрапив до гіда Michelin — і це може бути лише початком.

Про це розповідає видання Forbes з посиланням на соцмережі Алекса Купера.

Лондонський ресторан “Татар Бунар”, який відкрили українські ресторатори Алекс Купер та Анна Андрієнко, потрапив до міжнародного гіда Michelin.

Заклад додали до списку рекомендованих. Йдеться про перший етап перед можливим отриманням зірки Michelin або відзнаки Bib Gourmand. У гіді такі ресторани позначають як ті, що “варті уваги”.

Ресторан бессарабської кухні “Татар Бунар” відкрився у 2025 році в районі Шордіч і, за оцінкою інспекторів, вже встиг вплинути на місцеву гастрономічну сцену. У Michelin звернули увагу не лише на кухню, а й на атмосферу: інтер’єр закладу порівняли зі стильним шоурумом української кераміки.

Ресторан, названий на честь міста Татарбунари на Одещині, має відкриту кухню та простору залу, а також затишну криту терасу у внутрішньому дворі. У закладі готують страви на відкритому вогні, пропонують фірмову випічку та використовують специфічні південні спеції.

Тому справи експерти відзначили окремо. У гіді радять замовляти їх на компанію — за щедрі порції та насичені смаки. Серед фаворитів — мариновані помідори з лимонним йогуртом, які вже назвали “обов’язковими до замовлення”, а також банош із томленими яловичими щоками — як приклад “комфортної їжі, що огортає теплом”.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений TATAR BUNAR (@tatarbunar.london)

Ще до цього, у серпні 2025 року, “Татар Бунар” потрапив до добірки Five Top Tables видання Bloomberg.

Видання пояснює: потрапляння до Michelin Guide означає, що ресторан пройшов оцінку анонімних інспекторів за ключовими критеріями — якість продуктів, майстерність приготування, індивідуальність кухні та стабільність рівня.

Фото – Sergei Sarakhanov

Алекс Купер — один з відомих українських рестораторів, співвласник низки проєктів в Україні та за кордоном. Його бренд також пов’язаний із розвитком української кераміки: посуд ручної роботи, створений українськими митцями, використовується і в лондонському Tatar Bunar.  У ресторані представлені керамічні тарілки, чашки та глечики майстрині Світлани Шоломіцької – увесь посуд можна буде придбати.

Раніше BitukMedia розповідало про інший український ресторан в Лондоні. Сувору та анонімну оцінку інспекторів Michelin пройшов ресторан Sino.

Троє бійців 224 дні тримали позиції на Костянтинівському напрямку

0
Фото - 93-тя ОМБр Холодний Яр

224 дні без ротації — під постійними атаками, дронами і штурмами. Вийти живими з цих позицій здавалося майже неможливим. Але трьом бійцям 93-ї бригади “Холодний Яр” це вдалося.

Про це повідомили в пресслужбі бригади.

Троє піхотинців 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” провели на позиціях на Костянтинівському напрямку понад 7 місяців — без повноцінної ротації.

Усі вони — бійці батальйону Alcatraz. За цей час кілька спроб замінити їх зривалися через дії противника. Лише нещодавно групі вдалося вийти — багато в чому цьому сприяли погодні умови.

За словами військового з позивним “Блондин”, саме погода допомогла провести успішну ротацію.

Наймолодшому з групи, бійцю з позивним “Жид”, лише 21 рік. Він пригадує, що перші атаки почалися майже одразу після заходу на позицію.

“Нас почали розбирати одразу ж у перший день — за пів години після того, як ми змінили іншу групу. На нас витратили, мабуть, до сорока FPV-дронів”, — розповідає він. За його словами, протягом двох днів противник безперервно намагався знищити їхнє укріплення.

За час перебування на позиціях піхотинцям вдалося знищити понад десяток російських військових. Водночас основну роботу по ураженню живої сили виконували оператори дронів.

Безпосередні бої відбувалися рідше — здебільшого під час негоди. У туман і дощ російські військові могли підійти впритул до позицій, що призводило до ближніх зіткнень.

Як бійці переживали поранення, організовували побут і протягом місяців отримували ліки та їжу — у бригаді розповіли у відеосюжеті.

Як розповідало BitukMedia, бійці “Сталевого Кордону” повернулися після майже 5 місяців на позиціях.

Рекорд із сиром і м’ясом: в аеропорту створили найдовшу лінію чізстейків (ВІДЕО)

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Більше тисячі сендвічів, викладених в одну лінію просто в аеропорту. У Філадельфії (США) вирішили відзначити гастросвято так, щоб це побачив увесь світ. І потрапили до Книги рекордів Гіннеса.

Про це розповідає портал UPI.

У міжнародному аеропорту Філадельфії пасажири стали свідками незвичайного видовища — там створили найдовшу у світі лінію чізстейків і встановили новий рекорд Гіннеса.

Подія відбулася 24 березня — у Національний день чізстейка. У терміналах B і C виклали в ряд 1291 сендвіч, які разом розтягнулися більш ніж на довжину трьох футбольних полів.

Для цього знадобилися вражаючі обсяги інгредієнтів: близько 449 кілограмів яловичини, 102 кілограми сирного соусу та понад 1200 довгих булок.

Чізстейк — одна з головних гастрономічних “візитівок” Філадельфії, і саме цей аеропорт має найбільшу кількість закладів, де його готують, під одним дахом у місті.

До встановлення рекорду готувалися кілька місяців. Участь взяли понад сотня людей — кухарі, постачальники та працівники аеропорту. Інгредієнти надали місцеві компанії, а один із ресторанів допоміг із кухонним обладнанням для такого масштабного приготування.

Цікаво, що категорію “найдовша лінія чізстейків” у Книзі рекордів створили вперше — тобто Філадельфія стала її дебютним рекордсменом.

Після офіційного вимірювання сендвічі не пропали дарма — їх роздали пасажирам, учасникам і гостям події.

Фото – Книга рекордів Гіннеса

У місті кажуть, що цей рекорд — лише початок насиченого року. У 2026-му Філадельфія прийматиме одразу кілька великих подій, зокрема Матч усіх зірок MLB, чемпіонат світу з футболу FIFA 2026, студентський турнір March Madness і чемпіонат PGA.

А в самому аеропорту святкування триває: протягом тижня відвідувачам пропонують спеціальні страви та акції, присвячені легендарному сендвічу.

Фото – Serious Eats / Amanda Suarez

Що таке чізстейк?

  • Основа: тонко нарізана яловичина (зазвичай рібай)
  • Булка: довга, схожа на багет
  • Добавки: розплавлений сир (часто сирний соус), цибуля, інколи перець
  • Смак: насичений, соковитий, “м’ясний”
  • Походження: Філадельфія, США

Це повноцінний гарячий сендвіч — більш “серйозна” страва, ніж, скажімо, хот-дог.

Як розповідало BitukMedia, Буффало – місто, яке вважають батьківщиною курячих крилець, – підтвердило свій статус гучно й офіційно. Тут одночасно зібрались сотні людей, аби встановити світовий рекорд Гіннеса з поїдання цієї культової страви.

Може не витримати дорогу: поранений олень Борис у важкому стані

0
Фото - Домівка врятованих тварин

Його можна рятувати або не чіпати взагалі. У випадку оленя Бориса ветеринари не мають єдиної думки, і кожен варіант може як допомогти, так і остаточно знищити шанс на життя. Після аварії життя улюбленця соцмереж з Рівненщини тримається на волосині.

Про це розповідає “Суспільне. Рівне”.

23 березня оленя Бориса збив автомобіль. Зараз тварина перебуває у Руслана Христюка, інженера з охорони та захисту лісу, який доглядає за оленем.

За словами чоловіка, стан тварини залишається вкрай тяжким, після обстеження ветеринари виявили у Бориса перелом гомілки зі зміщенням. Водночас що відбувається з внутрішніми органами — невідомо: повноцінної діагностики провести не вдалося.

Спочатку розглядали можливість перевезення тварини на лікування до Львова. Однак після консультацій із фахівцями з Києва та Львова від транспортування відмовилися — через ризик, що олень не переживе дорогу.

“Не могли визначити, що там у його всередині в грудній клітці, в черевній порожнині. Ніхто ж не міг зробити дослідження. Тобто ніхто не давав гарантії, що він дорогу перенесе”, – пояснив Руслан Христюк.

Інженер з охорони та захисту лісу зауважив, що ні львівські, ні київські ветеринари не давали гарантії, що транспортування не погіршить стан Бориса

Станом на 25 квітня Борис не встає і майже не реагує. Він лежить, не піднімає голову і майже не їсть — лише з’їв частину банана.

Місцеві ветеринари намагаються допомогти хоча б підтримуючою терапією — планують ставити крапельниці та давати знеболювальні. Але, як зізнається доглядач, шансів на виживання “дуже-дуже мало”.

Ситуація викликала різні думки серед фахівців.

У львівській “Домівці врятованих тварин” наполягали на транспортуванні та хірургічному втручанні — зокрема, встановленні апарата для фіксації кістки. Там вважають, що без допомоги олень може загинути.

Натомість у київському Центрі порятунку диких тварин радять не рухати Бориса. За словами керівниці центру Наталії Попової, у таких випадках головне — стабілізувати стан та уникнути стресу, адже можуть бути серйозні внутрішні травми.

“Від перелому не помирають. Але якщо є ушкодження внутрішніх органів, будь-яке втручання чи транспортування можуть стати фатальними”, — пояснює вона. Фахівчиня додає: у природі дикі тварини інколи здатні відновлюватися самостійно, якщо їм забезпечити спокій.

Але олень Борис — не дика тварина у звичному сенсі. Його привезли з Волині сім років тому, і з того часу він вільно гуляв вулицями селища Зарічне. Місцеві жителі підгодовували його, а взимку він повертався до лісу. Завдяки своєму контактуванню з людьми він став популярним у соцмережах.

Після ДТП водійку, яка збила оленя і втікла з місця події, знайшли — це 28-річна місцева жителька.

Наразі Борис залишається під наглядом власника. Ветеринари продовжують консультувати дистанційно, а питання подальшого лікування залишається відкритим.

Фото – Домівка врятованих тварин/ Орест Заліпський

Як розповідало BitukMedia, у Харкові врятували 900 червонокнижних кажанів. 

Не “вимкнення”, а занурення: вчені дослідили, як сновидіння впливають на якість сну

0
Фото - з відкритих джерел

Можливо, секрет відчуття ідеального сну не в кількості годин і навіть не в глибині фаз. Нове дослідження натякає: вирішальну роль можуть відігравати… саме сновидіння.

Про це розповідає EuroNews.

Вчені з Вищої школи передових досліджень міста Лукка (Італія) дійшли несподіваного висновку: яскраві та насичені сновидіння можуть робити сон більш глибоким і відновлювальним.

Дослідження, опубліковане в науковому журналі PLOS Biology, ставить під сумнів звичне уявлення про те, що якісний сон — це стан, коли мозок майже повністю “вимикається”.

Раніше вважалося, що найглибший сон супроводжується мінімальною активністю мозку, а сновидіння — це ознака більш активної фази, близької до неспання. Але нові дані показують: усе не так просто.

У ході дослідження проаналізували 196 нічних записів сну 44 здорових людей. За допомогою спеціального обладнання вчені відстежували активність мозку, а учасників протягом ночі кілька разів будили та просили описати свої відчуття — чи бачили вони сни і наскільки глибоким їм здавався сон. Загалом зафіксували понад тисячу таких пробуджень.

Виявилося, що люди відчували найглибший сон не лише тоді, коли нічого не пам’ятали, а й після яскравих, “занурюючих” сновидінь. Натомість уривчасті думки або слабкі образи давали відчуття поверхневого сну.

Один з авторів дослідження, італійський нейробіолог Джуліо Бернарді, пояснив: важливо не просто те, чи є під час сну якась розумова активність, а її якість — наскільки вона захоплює людину.

Цікаво, що ближче до ранку учасники відчували свій сон глибшим, навіть попри те, що організм уже відновлювався і потреба у сні зменшувалася. Це збігалося з тим, що сни ставали більш яскравими та насиченими.

Вчені припускають, що саме сни можуть підтримувати відчуття глибокого відпочинку, навіть коли тіло вже відновило сили.

Це відкриття може змінити підхід до оцінки якості сну. Адже раніше її визначали переважно за тривалістю сну, фазами та активністю мозку. Тепер стає зрозуміло: важливо також те, як сама людина відчуває свій сон.

У майбутньому це може вплинути навіть на лікування розладів сну — фахівці можуть зосередитися не лише на тривалості сну, а й на характері сновидінь.

Можливо, саме ті сни, які здаються найдивнішими чи найяскравішими, і є ознакою того, що ваш сон був справді якісним.

Як розповідало BitukMedia, дослідники з Нанкінського медичного університету рекомендують тим, хто не висипається протягом робочого тижня, дозволяти собі довше поспати у вихідні. Як показало нове дослідження, дві додаткові години сну у вікенд на 63% знижують ризик стенокардії, інфаркту або інсульту.

Чорна, як ніч: в Україні показали рідкісну леопардку Геру (ВІДЕО)

0

Ця красуня народилася ще влітку, але про неї досі мовчали. У зоопарку на Київщині з’явилося на світ дитинча, яке майже не має шансів у дикій природі. Йдеться про чорне маля далекосхідного леопарда.

Про це розповів зоопарк “XII місяців” на своїй сторінці у Facebook.

У Парку «XII Місяців» рідкісне поповнення — народилося чорне дитинча далекосхідного леопарда.

Малечу назвали Герою. Вона відрізняється від інших представників свого підвиду через меланізм — генетичну особливість, яка робить її шерсть цілковито чорною.

У дикій природі далекосхідні леопарди живуть переважно у засніжених регіонах. Через це темне забарвлення значно ускладнює маскування під час полювання, а отже — і виживання. Саме тому такі випадки вважаються надзвичайно рідкісними.

Гера народилася ще влітку, однак у парку свідомо не розголошували цю новину, поки не переконалися, що вона успішно пережила найскладніші перші місяці життя.

Зараз леопардка підросла й активно розвивається: вона вже впевнено лазить по деревах, швидко рухається і демонструє хижацькі інстинкти, – наголосили у прес-службі.

Побачити Геру відвідувачі зможуть уже з перших вихідних квітня. Парк розташований у селі Демидів на Київщині.

Як розповідало BitukMedia, у британському зоопарку вперше показали публіці дитинча однієї з найрідкісніших тварин планети — малюка окапі на ім’я Нео.

З окопів — до рекорду: військовий вразив Україну своєю силою

0
Фото - Лана Вєтрова

Фізика підказує — це неможливо. Реальність фронту — що сил уже не лишається. Але український військовий зробив те, що змушує сумніватися в обох твердженнях. Сергій Білов за хвилину зробив 60 відтискань на тильній стороні однієї долоні – і встановив рекорд.

Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

Український захисник Сергій Білов встановив рекорд України, який складно навіть уявити: 60 відтискань за 60 секунд на тильній стороні долоні однієї руки.

За словами Лани Вєтрової, це не просто спортивне досягнення — це результат сили волі, яка формується в умовах війни.

Вправа, яку виконав боєць, вважається надзвичайно складною навіть для підготовлених спортсменів. Вона потребує не лише витривалості, а й контролю над тілом, адже навантаження припадає на одну руку і ще й на її тильну сторону.

Ще вчора, зазначає Вєтрова, військовий перебував на передовій — на лиманському напрямку. А вже наступного дня встановив рекорд, не маючи часу на відпочинок чи підготовку.

Після виконання вправи Сергій Білов, переводячи подих, вигукнув: “Слава Україні!” і подякував побратимам, які в цей час продовжують тримати оборону.

Подія відбулася за підтримки Стрийської міської ради та стала не лише фіксацією рекорду, а й частиною збору коштів на потреби військових, зокрема на засоби радіоелектронної боротьби для 60-ї окремої механізованої бригади.

Організатори наголошують: рекорд уже встановлено, але збір допомоги триває.

Фото – Лана Вєтрова

Як розповідало BitukMedia, на висоті майже шість тисяч метрів, де кожен крок дається з надзусиллям, українець Роман Маслов розгорнув прапор, який побачив увесь світ. У лютому 2026 року на “даху Африки” зафіксували новий національний рекорд.

Незвичний трюк: чоловік показав “найсильніші соски у світі” (ВІДЕО)

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Це виглядає як цирковий трюк, але ні, це — офіційний рекорд, хоча і один з найдивніших. Чоловік протягнув вагу двох роялів власним тілом. Невже йому не боляче?

Про це розповідає портал UPI.

Фінський артист на прізвисько Барон (The Baron) встановив один із найбільш незвичних рекордів у світі, здивувавши навіть досвідчених глядачів шоу Гіннеса Die große Show der Weltrekorde.

30 серпня 2025 року в Мюнхені він протягнув спеціальний віз вагою 991 кг — це приблизно як півтори корови або два концертні роялі. І зробив це не руками, а за допомогою металевих кілець, закріплених у пірсингу.

У візку під час спроби сиділа його партнерка — щоб довести вагу до потрібного показника для рекорду. Артист зробив кілька кроків, поступово тягнучи конструкцію вперед, і врешті виконав завдання.

Це дозволило йому побити попередній рекорд, який належав американцю Сейджу Вербоку і становив 988,5 кг.

Після успішної спроби Барон назвав себе “власником найсильніших сосків у світі” та відсвяткував перемогу разом із ведучими й глядачами.

Це не перше його досягнення. Артист уже понад десять років утримує рекорд із підняття ваги за допомогою пірсингу — ще у 2013 році він підняв понад 32 кг і утримував їх у повітрі майже 8,5 сек.

Барон з Фінляндії є рекордсменом з найважчої ваги, піднятої за допомогою сосків, – 32,6 кг. Фото – Guinness World Records

The Baron відомий своїми екстремальними трюками по всьому світу: він виступав у різних країнах, брав участь у шоу талантів і демонструє номери, які поєднують силу, витривалість і… неабияку сміливість.

Його рекорди викликають одночасно шок і захоплення — і змушують вкотре задуматися, на що насправді здатне людське тіло.

Раніше BitukMedia розповідало про ще одного дивака з рекордом Гіннеса. Австрієць Мальте Дюнзер змусив глядачів буквально закривати очі. На шоу у німецькому Мюнхені він за хвилину 10 разів протягнув повітряні кульки… через ніс і витягнув їх через рот.

Ефект Доріана Грея: азійський фотограф не старіє навіть у 60 (ВІДЕО)

0
Фото - chuando_chuandoandfrey

Йому — 60. Але в це не вірять навіть ті, хто бачить його фото щодня. Чоловік, якого називають «азійським вампіром», знову змусив інтернет сумніватися у своєму віці. Він стверджує, що не робив жодної операції.

Про це розповідає Oddity Central.

Сінгапурський фотограф і модель Чуандо Тан знову привернув увагу світу — цього разу з нагоди свого 60-річчя. Його зовнішність і досі викликає подив: чоловік виглядає на десятки років молодшим.

У соцмережах Тана давно охрестили «азійським вампіром» і «людиною, яка не старіє». Він став символом так званого «успішного старіння» і не втрачає цього статусу вже понад десять років.

Світову популярність Чуандо Тан здобув у 2017 році, коли фото тоді ще 50-річного чоловіка стали вірусними. Користувачі не могли повірити, що перед ними не 20-річний юнак. Відтоді він зібрав сотні тисяч підписників і надихнув мільйони людей.

У день свого ювілею Тан поділився роздумами про життя:
«Час — єдине справжнє багатство. Кожен світанок — це не гарантія, а подарунок» — написав він, побажавши миру у світі.

У коментарях під фото, де він тримає кульки з цифрами 6 і 0, користувачі не стримують емоцій:
«60 і виглядає на 35 — це неймовірно!», — пишуть одні.
«Я знаю, що він вампір, просто не можу це довести», — жартують інші.

Сам Тан запевняє, що не користується пластичною хірургією чи косметичними процедурами. Свій вигляд він пояснює здоровим харчуванням, фізичною активністю та правильним способом життя.

Втім, попри репутацію «людини без віку» фотограф зізнається: внутрішньо відчуває тиск. «Глибоко всередині я знаю, що вже не такий молодий. Я старію», — каже він.

Але, схоже, зовні це помітити поки що неможливо. Його фото продовжують переконувати світ у протилежному.

Як розповідало BitukMedia, 81-річна підприємиця знялася у купальнику для спортивного журналу.

Новий рівень БПЛА: український BULLDOG адаптується під різні місії

0
Фото - Roboneers

Він може «переключатися» між ролями просто в небі. Українські розробники тестують дрон, який одночасно здатен підтримувати зв’язок і виконувати ударні місії. Йдеться про дрон-трансформер BULLDOG.

Про це пише «Оборонка» з посиланням на розробників.

Українська компанія Roboneers анонсувала новий безпілотник BULLDOG — багатофункціональний дрон-трансформер, який може змінювати конфігурацію залежно від завдання.

За словами розробників, платформа здатна виконувати одразу кілька ролей. Зокрема, працювати як ретранслятор зв’язку — забезпечувати стабільний радіоканал між підрозділами у складних умовах, наприклад, у щільній забудові або пересіченій місцевості.

Крім того, BULLDOG може використовуватися як ударний безпілотник-бомбер — для точної доставки та скидання корисного навантаження по визначених цілях.

У компанії наголошують, що дрон розрахований на роботу в складних умовах: при обмеженій видимості, втраті GPS-сигналу, підвищеній вологості чи пилу, а також у нічний час.

Серед основних характеристик:

  • до 70 хвилин польоту без навантаження;
  • дальність — до 20 км, тактичний радіус — до 10 км;
  • вантажопідйомність — до 10 кг;
  • крейсерська швидкість — 12–15 м/с;
  • захищений канал управління.

Наразі безпілотник проходить етап тестування.

Раніше Roboneers також представила нову модифікацію турелі «Шабля» — «Шабля К-2», яка отримала спарену установку озброєння для підвищення ефективності у ближньому бою.

Розробка таких універсальних платформ може суттєво змінити підхід до використання безпілотників — коли один дрон здатен закривати одразу кілька критичних задач на полі бою.

Як розповідало BitukMedia, українська компанія Armolab представила прототип важкого наземного роботизованого комплексу Mamont, призначеного для логістики та евакуації на фронті.