Свої 19 років Юрій зустрів на позиції — з тяжкими пораненнями обличчя та руки внаслідок скиду з ворожого дрона. Проте завдяки українсько-американській хірургічній місії, юнак уже пройшов складну операцію з відновлення щелепи, і невдовзі зможе знову посміхатися.
Юрію — 19. День народження він провів на бойовій позиції, з тяжкими пораненнями, отриманими внаслідок скидання боєприпасу з ворожого дрона. Внаслідок травми хлопець утратив значну частину нижньої щелепи, зуби та можливість нормально харчуватись. Постраждала також і рука — її рухливість була суттєво обмежена.
Але це не кінець, а початок нового шляху відновлення.
У рамках українсько-американської хірургічної місії, яка відбулась за участі провідних лікарів із США, Юрію провели надскладну багатоетапну операцію. Хірурги пересадили власні тканини з віддалених ділянок тіла, щоб реконструювати втрачений фрагмент щелепи.
Попереду — ще кілька важливих етапів: встановлення дентальних імплантатів і протезування. Це дозволить Юрію знову повноцінно жувати, говорити, усміхатися та повернутися до життя, яке він захищав на фронті.
Окреме втручання також провели на травмованій руці — її функції поступово відновлюються завдяки майстерності медиків клініки Superhumans.
Як розповідало BitukMedia, 29-річний Павло — український військовий, який отримав важке поранення обличчя на фронті. Уламок влучив у зону навколо ока, пройшов через очну орбіту та заблокував лобову пазуху. Його історія — це приклад того, як міжнародне медичне партнерство здатне рятувати навіть у найскладніших клінічних ситуаціях.
У Сіднеї місцеві папуги какаду не просто окраса парків — вони ще й вміють вмикати питні фонтани, сконструйовані для людей. Австралійські дослідники зафіксували, як ці кмітливі птахи опанували механізм подачі води й влаштовують собі імпровізовані “водні вечірки”.
Популяція білоголових какаду (Cacatua galerita) у Сіднеї продовжує вражати вчених своїм інтелектом. Команда дослідників з Австралії оприлюднила в журналі Biology Letters результати дослідження, які свідчать: папуги навчилися користуватися питними фонтанчиками, створеними для людей.
Протягом 44 днів вчені спостерігали за папугами через встановлені камери. Було зафіксовано понад 500 спроб доступу до води. Успішними виявилися 46% із них — птахи натискали важіль лапами та дзьобом, активуючи струмінь води, а потім нахилялися, щоб попити. Науковці вважають, що какаду навчилися цьому, спостерігаючи за людьми.
“Спочатку одному з них вдалося — і всі інші одразу підхопили: “О, це весело!””, — розповів старший еколог компанії Ecosure і співавтор дослідження Джон Мартін в інтерв’ю The Guardian.
Водночас, за словами дослідників, птахи не залежать від фонтанів як джерела води — поблизу є струмок. Але сам процес користування фонтаном приносить їм задоволення, збагачуючи поведінкову активність.
“Зграя прилітає, хтось шукає їжу, хтось п’є — ніби розслабляються й насолоджуються життям”, — додає Мартін.
Це не перший раз, коли міські какаду демонструють вміння адаптуватися до урбанізованого середовища. Раніше команда вчених уже документувала, як птахи навчилися відкривати кришки вуличних смітників у пошуках їжі — використовуючи лапи, дзьоб і вагу тіла.
Цей новий випадок підтверджує: какаду — не просто яскраві декоративні птахи, а справжні розумники, здатні до навчання, спостереження та координації дій.
Як розповідало BitukMedia, півень Лейсі із канадського острова Габріола встановив світовий рекорд Гіннеса за розпізнаванням чисел, літер та кольорів. Так добре його натренувала власниця Емілі Керрінгтон.
У Британії чоловік подолав гірський маршрут завдовжки 70 миль (понад 112 км) із морозильником вагою 37 кг на спині. Тим самим він виконав обіцянку, яку дав своїй покійній дружині, та зібрав кошти для дитячого хоспісу.
Британець Метт Джонс здійснив неймовірний фізичний і душевний подвиг, пройшовши у горах понад 15 тис. футів вертикального підйому (близько 4,6 км) — з морозильником на спині вагою 37 кг. За 34 години чоловік пройшов відомий маршрут Llangollen Round двічі — загалом 70 миль (112 км).
Цей неймовірний виклик був не просто забаганкою чи рекордом. Метт присвятив свій похід дружині Вікі, яка померла незадовго до Різдва. Одночасно з вшануванням її пам’яті, Джонс збирав кошти для благодійного дитячого хоспісу Hope House Ty Gobaith.
Все почалося з жарту: у вересні, після операції на стегні, яку чоловік пережив через стару спортивну травму, Вікі пожартувала: “Цей божевільний наступного разу піде Llangollen Round з холодильником на спині”. Метт відповів, що зробить це не просто з холодильником, а з морозильником, і ще й двічі. “Домовились, містере Джонс”, — відповіла дружина.
Після її смерті ці слова стали для нього дороговказом. “Мені потрібно було на чомусь зосередитися. Я почав вірити, що гори — це мій храм”, — сказав він в ефірі BBC Radio 5 Live.
Чоловік готувався до походу з холодильником із січня. Щодня він присідав із мішками з піском, тренувався долати обраний маршрут і робив різноманітні вправи.
За словами самого Метта, він досягнув результату завдяки командній роботі, родині, друзям.
“Усе, від харчування до темпу, контролювалося дуже ретельно, але навіть попри це я не мав жодної впевненості, що зможу пройти до кінця. Уже на старті я задав надто високий темп в перші 20 км і майже “перегорів”. Команда підтримки зупинила мене, щоб я пригальмував і повернувся до ритму”, – ділився чоловік в Instagram.
Метт Джонс – колишній морський піхотинець і батько чотирьох дітей: 6-річної Еври, 8-річної Араї, 11-річного Алістера і 13-річного Чарлі. За словами чоловіка, похід із морозильником став не лише випробуванням сили, а й способом зцілення, символом обітниці коханій та способом допомогти іншим.
Благодійна акція зібрала кошти на підтримку важкохворих дітей у хоспісі, який був близьким для його родини.
Іноді обіцянки, сказані напівжартома, стають глибокими символами любові, пам’яті й сили людського духу.
Як розповідало BitukMedia, у штаті Айдахо (США) чоловік отримав подарунок у грі “Таємний Санта”. Він був неймовірно розчулений, коли дізнався, що його зробила його покійна дружина. Жінка хотіла в такий спосіб подякувати коханому за піклування і підтримку.
Неймовірна стійкість до екстремальних умов, криптобіоз і… український слід у науці. Польські вчені назвали новий вид тихоходів — унікальних мікроорганізмів — на честь загиблого біолога і військового Біжана Шаропова.
Про це повідомив Інститут фізіології імені Богомольця НАН України.
Науковці з Університетів Познаня і Гданська описали кілька нових видів тихоходів (Tardigrada), виявлених у гірських районах Еквадору. Один із них отримав назву Macrobiotus sharopovi — на честь українського науковця і військового, Героя України Біжана Шаропова. Він загинув 2022 році, захищаючи країну від російських окупантів.
Тихоходи — мікроскопічні безхребетні, відомі своєю неймовірною живучістю. Вони здатні витримувати умови, смертельні для більшості живих істот: – температуру від -272°C до +150°C, – дозу радіації, в сотні разів вищу за смертельну для людини, – відсутність води, – навіть перебування у відкритому космосі.
Ці істоти здатні впадати у криптобіоз — стан, коли їхній метаболізм майже повністю зупиняється. У такому вигляді вони можуть виживати десятиліттями, а потім “повертатися до життя”, щойно з’являються сприятливі умови.
На фото – мікроскопічне зображення нового виду тихохода Macrobiotus sharopovi, присвяченого пам’яті Біжана Шаропова
Назвавши один із нововідкритих видів Macrobiotus sharopovi, дослідники вшанували не лише науковця, а й символічно підкреслили стійкість, мужність і безсмертну пам’ять про українських героїв.
“Автори присвятили назву виду українському вченому, доктору Біжану Шаропову – нейрофізіологу, активісту та військовому, який трагічно загинув у бою, захищаючи Україну під час російсько-української війни”, – йдеться у статті журналі Plos.
Біжан Шаропов закінчив програму “Біологія” в Києво-Могилянській академії, був активним учасником Революції Гідності, а у 2014-2015 роках служив у батальйоні “Айдар”.
Після демобілізації захистив кандидатську дисертацію та продовжив працювати в науці.
У 2019-2021 роках очолював Раду молодих вчених Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, був науковим співробітником відділу нервово-м’язової фізіології цього ж інституту, а також головним біологом компанії “Українські генетичні технології”.
З початком повномасшрабної війни Біжан повернувся на фронт у складі 112 бригади ТрО.
32-річний науковець і боєць ТРО Біжан Шаропов загинув 13 квітня 2022 року біля села Борове на Харківщині. Виконуючи бойове завдання, група українських бійців потрапила у ворожу засідку. Після важкого бою з окупантами зв’язок з ними був втрачений. Тривалий час Біжан та його товариші вважалися зниклими безвісти, однак 2023 року інформація про загибель підтвердилася.
29 вересня 2023 року Біжану Шаропову посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
У січні 2024 року в Києві було вручено першу Меморіальну стипендію імені Героя України Біжана Шаропова. Її отримала аспірантка кафедри біології НаУКМА Вікторія Плигун для проведення досліджень у галузі генетики рослин у Польщі.
Як розповідало BitukMedia, українські науковці зробили відкриття світового масштабу — описали новий вид доісторичної комахи віком близько 40 млн років. Але не менше, ніж саме відкриття, вражає й те, яку назву він отримав: Nebesna sotnia. Таким чином вчені увічнили пам’ять про Героїв Небесної Сотні та всіх українців, які загинули у боротьбі за свободу.
У ніч проти 1 травня 2025 року російські дрони в черговий раз атакували Одесу. Однією з родин, які потрапили під обстріл, була Антоніна Звіряка з 10-річною донькою Даріною. Її звичка дівчинки не спати допізна стала порятунком для родини.
Про це повідомили в Міністерстві внутрішніх справ.
“У ніч з 30 квітня на 1 травня 2025 року Одеса здригнулася від люті російських дронів. Це була не просто атака – це була спроба зламати дух міста, яке вже стільки пережило. Тієї ночі загинули двоє людей, п’ятнадцятьох було поранено, а десятки житлових будинків перетворилися на руїни, немов карткові будиночки”, – пишуть у МВС.
Але серед цього жаху народилась історія сили, інтуїції та справжнього дитячого героїзму.
Даріна Звіряка звикла засинати пізно — і саме ця звичка, за яку мама її часто сварила, виявилася рятівною. Тієї фатальної ночі, коли смертоносні дрони розривали тишу, Даріна розбудила маму. “У мене було передчуття, що щось може статися”, – згадує дівчинка.
Даріна з мамою та їхньою собачкою встигли вибігти у тамбур, і саме в ту мить стався жахливий вибух. Скло з тріском посипалося на підлогу. “Якби жінка залишилася в кімнаті, все це пекло обрушилося б на неї. Десятирічна дівчинка, сама того не усвідомлюючи, врятувала життя найріднішої людини”, зазначають в Міністерстві.
Ця родина вже знайома з болем втрат. У 2014 році вагітна Антоніна була змушена покинути окупований Луганськ. Тікаючи від війни, вона оселилася в Одесі, де й народила доньку. Здавалося, тут вони почали нове життя. Але через 10 років війна знову наздогнала їх.
Сьогодні Даріна з мамою — живі й разом, попри зруйноване житло. Вона закінчила четвертий клас. Дівчинка баегато читаю, мріє побувати у Києві та Карпатах. Але найбільше, щоб “більше такого, що сталося з нами, не було”.
Тепер Даріна — наймолодша лауреатка патріотичної акції “Діти-герої”.
Фото – МВС України/ Facebook
Міністерство внутрішніх справ України висловило подяку всім дітям-героям, які виявляють мужність, підтримують близьких і стають прикладом сили духу. “Ви — наше майбутнє, наша надія і наша гордість”, — наголосили у відомстві.
Як розповідало BitukMedia, Президент Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською зустрілися з українськими дітьми та вручили їм нову почесну відзнаку — “Майбутнє України”. Цю нагороду отримали діти, які проявили сміливість, небайдужість та високі моральні цінності.
Французькі пілоти здійснили демонстраційний політ над Чорним морем на винищувачах Mirage 2000, проклавши маршрут у формі тризуба — національного герба України. Це стало символом солідарності й стратегічного партнерства з нашою державою.
Французькі винищувачі Mirage 2000 здійснили демонстраційний політ над Чорним морем, що став потужним символом підтримки України у війні з Росією. Особливістю місії став маршрут літака, який на картах авіаційного моніторингу чітко повторював контури українського тризуба.
Цей маршрут був миттєво зафіксований на платформах відстеження авіаруху, зокрема Flightradar24, і привернув увагу не лише аналітиків та російських радарів, а й мільйонів користувачів у соцмережах та світових ЗМІ.
“Для України цей жест має більше, ніж просто символічне значення. Він ілюструє міжнародну підтримку та готовність до дій наших союзників,” — зазначають у Командуванні Повітряних Сил ЗСУ.
У Повітряних Силах висловили вдячність французьким партнерам за цю публічну демонстрацію солідарності у важкий для країни час.
На оприлюднених фото видно момент польоту винищувачів Mirage 2000 над Чорним морем. Також є світлина, де українські пілоти дякують народу Франції за підтримку.
Нагадаємо, Франція є однією з країн НАТО, які активно підтримують Україну з початку повномасштабної агресії рф, зокрема постачанням зброї, навчанням військових та участю у спільних ініціативах безпеки.
Як розповідало BitukMedia, у США вперше пролунав “дзвін солідарності”, який виготовили з незліченної кількості гільз, зібраних під час війни в Україні. А на самому дзвоні викарбувано рядки українського поета Тараса Шевченка.
У Великій Британії фізики з Лафборо створили мікроскопічну скрипку — меншу за товщину людської волосини. Інструмент не призначений для гри, зате може відкрити нові горизонти в нанотехнологіях, енергетиці та обчислювальній техніці.
В Університеті Лафборо (Велика Британія) фізики створили найменшу у світі скрипку — щоправда, почути її неможливо. Її довжина становить лише 35 мікронів, а ширина — 13 мікронів. Для порівняння: людське волосся має товщину від 17 до 180 мікронів.
Хоч інструмент і не звучить, вчені наголошують — це не жарт, а справжній прорив у нанотехнологіях. Робота над скрипкою дала змогу протестувати нову систему нанолітоґрафії, що дозволяє з надзвичайною точністю створювати й досліджувати структури на мікрорівні.
“Багато чого з того, що ми дізналися у процесі, стало основою для подальших досліджень”, — зазначила професорка Келлі Моррісон, керівниця фізичного факультету Лафборо.
У створенні “скрипки” взяли участь також докторка Наемі Лео та технік Артур Ковені. Спочатку дослідники нанесли два шари спеціального гелеподібного матеріалу (резисту) на мікрочип. Потім використали пристрій під назвою NanoFrazor — наноскульптурну машину, яка за допомогою гарячого голкоподібного наконечника “вирізає” надточні візерунки. Так було нанесено форму скрипки.
Після цього нижній шар розчинили, утворивши отвір у формі скрипки. Потім нанесли тонкий шар платини, а рештки матеріалу прибрали ацетоном — і “інструмент! був готовий.
Зображення – Loughborough UniversityПрофесорка Келлі Моррісон (ліворуч) каже, що вона “дуже рада рівню контролю та можливостям, які ми маємо з цією установкою”.
На виготовлення однієї такої скрипки потрібно близько трьох годин, утім фінальна версія створювалася кілька місяців, бо команда тестувала різні методи нанесення форми.
Попри те, що скрипка не є музичним інструментом у звичному сенсі, її створення — вагомий крок для дослідження нових матеріалів і технологій. У майбутньому ці знання можуть допомогти у створенні енергоефективних пристроїв або поліпшенні роботи комп’ютерів.
“Наша система дозволяє по-новому досліджувати матеріали — за допомогою світла, магнетизму або електрики — і бачити, як вони поводяться”, — каже проф. Моррісон.
Цікаво, що фраза “ти чуєш, як грає найменша у світі скрипка?” вперше прозвучала в епізоді серіалу “Польовий шпиталь” (M*A*S*H) у 1978 році і використовується як саркастична реакція на чиїсь скарги. Тепер у Лафборо з’явився свій, хоч і умовний, “саундтрек” до цього жарту — але з серйозним науковим підтекстом.
Як розповідало BitukMedia, інженери Каліфорнійського університету в Берклі розробили найменшого у світі бездротового літаючого робота. Натхненний комахами робот має діаметр менше сантиметра, він може зависати, змінювати напрямок і навіть вражати маленькі цілі. Робот має форму невеликого пропелера і складається з двох невеликих магнітів.
Найстаршій мешканці Львова Олені Рибалко виповнилося 108 років. Працівники управління соціального захисту Львівської міської ради (ЛМР) завітали до довгожительки з подарунками та вітаннями.
“Пані Олена – справжній приклад сили духу, мудрості й незламності. Її життєвий шлях є джерелом натхнення для багатьох поколінь львів’ян. Щиро бажаємо іменинниці міцного здоров’я, родинного затишку, Божого благословення і ще довгих років життя”, – зазначила керівник управління соціального захисту міста Тетяна Колесник.
Олена Рибалко народилася на Вінниччині та переїхала на Львівщину в 1944 році. Вона закінчила медичний інститут у Вінниці й була зв’язковою УПА.
У неї не простий родовід, розповідає “Lviv.Media”. Батько походив з козацької старшини, а мати була зі шляхетного роду князя Болеслава Потоцького, тож пані Олена є його онукою.
До Львова Олена Рибалко переїхала після навчання, отримавши пропозицію роботи в Пустомитівській лікарні. Пані Олена була зв’язковою УПА та, працюючи завідувачкою відділення, таємно лікувала поранених повстанців. Серед її пацієнтів були також такі видатні особистості, як письменник Дмитро Павличко, історик Іван Крип’якевич та священник Української греко-католицької церкви Йосиф Кладочний.
Жінка вийшла на пенсію у 89 років. До слова, її бабуся теж була довгожителькою — дожила до 100 років.
Від міської громади Олені Рибалко вручили матеріальну допомогу в розмірі 10 тисяч гривень.
Рішенням міської ради Львова кожен, хто відзначає сторіччя, отримує від міста одноразову виплату в розмірі 10 тисяч гривень, пам’ятну монету та вітальний лист від міського голови. А мешканці громади, вік яких сягнув 101 та більше років, отримують матеріальну допомогу в розмірі 10 тисяч гривень.
Працівники управління соціального захисту Львівської міської ради вітають довгожителів громади вже понад 17 років. Торік привітали 45 ювілярів, які відзначали 100 та більше років. Цього року свої 100-літні уродини відзначать 24 мешканців громади (2 чоловіки та 22 жінки). А понад столітні уродини відзначать 42 довгожителі: 7 чоловіків та 35 жінок.
Як розповідало BitukMedia, 105-річний атлет виграв чотири золоті медалі на Всесвітніх іграх майстрів.
У США трирічний хлопчик став наймолодшим мотиваційним спікером у світі. Сьогодні йому 11, і він продовжує надихати тисячі дітей, аби ті повірили в себе, відкрили для себе радість читання і не боялися мріяти масштабно.
Кейлеб Стюарт із міста Таллахассі, штат Флорида (США), у віці 3 років і 307 днів виголосив свою першу публічну промову — про важливість віри в себе. Так він став наймолодшим чоловіком-мотиваційним спікером, офіційно визнаним Книгою рекордів Гіннеса.
Свій виступ він провів у церкві ALARM International Church. Маленький оратор згадує той день із теплотою: “Усі встали, щоб мене привітати, і я відчув гордість. Це було неймовірно — бачити, як я зміг надихнути людей”.
З того часу Кейлеб виступав у школах, перед вчителями, лідерами громад, у церквах та бібліотеках. Його теми — мрії,певненість у собі, сила знань, грамотність і любов до читання. Його місія незмінна: заохочувати дітей розвивати навички читання, вірити у свої можливості та наполегливо працювати задля мети.
Своє почесне звання “Майстер Кейлеб” хлопець отримав від старійшини церкви, який охрестив його “Майстром читання”, коли той у два роки вже вільно читав. Сам Кейлеб із гумором пояснює: “Як Майстер-кухар або Майстер-садівник, я — Майстер-читач!”
Кейлеб полюбляє читати у будь-яку вільну мить. І не лише читає, а й ділиться любов’ю до книжок з іншими. У віці семи років він відкрив мобільну благодійну бібліотеку Master Caleb’s Discovery Library, через яку роздає книги зі своєї колекції іншим дітям.
Юний спікер сам пише свої промови: обирає тему, розбиває думки на частини, а потім об’єднує їх у єдину структуру. Його поради для доброго виступу:
Будь упевненим.
Будь спокійним.
Якщо щось пішло не так — просто продовжуй.
Говори голосно й чітко.
Його другий публічний виступ — у середній школі Raa Middle School — став вірусним у соцмережах. Він буквально став на парту, щоб звернутись до вчителів з промовою про значення читання та сміливих мрій.
“Знайдіть те, що у вас добре виходить, і наполегливо працюйте над цим”, – радить своїм одноліткам Кейлеб.
Кейлеб навчається вдома. Каже, це дає йому змогу “зробити навчання веселим”. Його надихає родина — улюблений спікер хлопчика — дядько, єпископ Елвін Стюарт. А найбільше підтримує і допомагає — бабуся Валері, яку він лагідно називає “Мема”. Вона супроводжує його в академічному зростанні та в підготовці до публічних виступів.
Коли Кейлеб виросте, він мріє стати вчителем, тренером із читання, а також заснувати власну школу. А ще — виступити на великому стадіоні під час перерви на спортивному матчі.
У вільний час хлопець, як і більшість дітей, грає в бейсбол, проводить час із сестрами, грає у відеоігри й насолоджується моментами з родиною.
Як розповідало BitukMedia, Президент Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською зустрілися з українськими дітьми та вручили їм нову почесну відзнаку — “Майбутнє України”. Цю нагороду отримали діти, які проявили сміливість, небайдужість та високі моральні цінності.
Рейксмузей у Нідерландах виставляє незвичний експонат — презерватив початку XIX століття, ймовірно виготовлений із овечого апендикса. Окрім історичної цінності, він привертає увагу еротичною ілюстрацією та сатиричним посилом у стилі античної міфології.
Цього тижня в Рейксмузеї в Амстердамі відкривається камерна виставка Safe Sex?, присвячена темам секс-праці та статевого здоров’я в європейській культурі. Центральним експонатом стала унікальна знахідка — 200-річний презерватив, виготовлений близько 1830 року.
За оцінкою кураторки виставки Йойс Зелен, виріб походить із дорогого паризького борделю й, найімовірніше, слугував як “подарунковий сувенір” для заможного клієнта. Його родзинка — еротичне гравіювання: напівроздягнена монахиня, яка вказує на оголені геніталії трьох клериків. Підпис під малюнком іронічно свідчить: Voila, mon choix — “Ось мій вибір”.
Фото – Kelly Schenk/Rijksmuseum
За словами Зелен, композиція відсилає до давньогрецького міфу про Суд Паріса, в якому троянський принц мав обрати найвродливішу з трьох богинь. “Це показує, що покупець був не лише заможним, а й освіченим і знайомим із класикою”, — зазначає кураторка.
Музей придбав презерватив на аукціоні в нідерландському Гарлемі за €1000. Тепер він виставлений у скляній вітрині та, як жартують у музеї, “світиться” не лише під UV-лампою, а й увагою відвідувачів.
Цікаво, що аналіз в ультрафіолеті не виявив ознак використання: ймовірно, цей презерватив залишився сувеніром, а не став засобом контрацепції. Його довжина — 20 см, що, як зазначає кураторка, могло “потішити” потенційного власника.
Презервативи до епохи вулканізації гуми в 1839 році виготовляли з льону, кишок тварин або навіть черепашачих панцирів. Їх продавали потай у борделях, перукарнях, а іноді й у розкішних магазинах, що пропонували індивідуальне шиття. Але їхня ефективність як засобу захисту від хвороб чи вагітності була вкрай низькою.
На завершення, Йойс Зелен іронізує: “Досі не зовсім зрозуміло, на якого саме клерика вказує монахиня — лисого, худого чи трохи огрядного. Завдяки цьому кожен чоловік міг відчути, що обраний саме він”.
Як розповідало BitukMedia, у місті Маашорст, що в Нідерландах, зізналися: один із шовкографічних принтів американського художника Енді Ворхола, найімовірніше, потрапив на смітник. Це сталось під час реконструкції міської ратуші. Йдеться про зображення королеви Беатрикс, створене у 1985 році в межах серії Reigning Queens.
У Канаді сімейство з шести єнотів проникло на завод авіабудівної компанії Airbus під Монреалем. Через інцидент компанія тимчасово зупинила частину виробничих процесів, аби перевірити літак на ушкодження.
Несподіваною проблемою для Airbus стали не комплектуючі чи затримки постачань, а лісові гості. На заводі поблизу Монреаля, де збирають лайнери A220, нещодавно виявили п’ятьох дитинчат єнота. Їхню матір помітили тоді, коли вона дерлася по шасі літака, який збирався для європейського перевізника.
“Один із працівників заводу буквально зіштовхнувся носом із єнотом, коли зайшов у літак”, — розповів інший співробітник. За його словами, тварини залишили по собі характерні “сліди” — пошкоджені дроти та сліди сечі. Невідомо, як довго тварини перебували на фабриці.
Після інциденту працівників, які й так були перевантажені через нестачу персоналу, тимчасово зняли з основних завдань, аби провести дезінфекцію літака, перевірку систем і усунути можливі наслідки. Відомо, що єноти — доволі винахідливі створіння й часто нишпорять по сміттєвих баках у пошуках їжі, що, вочевидь, і привело їх до авіаційного заводу.
У компанії Airbus факт проникнення тварин підтвердили, однак запевнили, що “літак і далі проходить процес складання”, а також наголосили, що вжито додаткових заходів для забезпечення безпеки та якості виробництва. Компанія не уточнила, чи призвело це до затримки поставки літака.
Втім, інцидент стався у невдалий момент. Airbus уже попередив авіакомпанії, що затримки з постачанням триватимуть щонайменше до 2027 року через глобальні проблеми в логістиці, включно з нестачею двигунів, затримками внутрішніх компонентів та постачанням салонів.
“Нам довелося відкрити й перевірити все наново”, — прокоментував ситуацію ще один співробітник заводу.
У компанії також повідомили, що єнотів безпечно вилучили та перемістили “в надійне місце”.
Як розповідало BitukMedia, в нью-йоркському аеропорту Ла-Гуардія стався дивний інцидент. Там зчинився чималий переполох, причиною якого став єнот. Тварина звалилась на пасажирів біля виходу на посадку. Один з пасажирів встиг зняти “вторгнення” і виклав ролик у соцмережі.
Президент Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською зустрілися з українськими дітьми та вручили їм нову почесну відзнаку — “Майбутнє України”. Цю нагороду отримали діти, які проявили сміливість, небайдужість та високі моральні цінності.
“Ви – наше майбутнє. Я дуже пишаюся, що в нас такі діти, діти з такими цінностями, з таким відчуттям правильного”, – наголосив Президент. Він подякував дітям за їхні вчинки, сміливість та небайдужість.
Діти, які отримали відзнаку “Майбутнє України”, пережили окупацію, депортацію, втрату рідних, надавали допомогу постраждалим, а також підтримують українських воїнів і займаються волонтерством.
Це 16-річний Дмитро Амальський із Миколаївщини, який під час пожежі в будинку дістав із полум’я свого дев’ятирічного брата, передав його мамі, а сам намагався загасити вогонь.
Восьмирічний Захар Бабак із Луцька. Після того, як його тато-військовий потрапив у полон, 22 місяці поспіль щотижня разом із мамою бере участь в акціях на підтримку полонених і зниклих безвісти воїнів.
14-річний Андрій Балабанов, 11-річний Назар Донець та 14-річний Артем Шемигон із Харківщини, які до приїзду рятувальників допомогли вибратися з води чоловікові, що провалився під кригу.
11-річна Маргарита Гаряга, яка вижила після бомбардування будинку в Маріуполі, де загинули дев’ятеро її рідних. Рятувальники змогли допомогти дівчинці, її мамі та сусідам лише завдяки тому, що Маргарита з-під завалів кликала на допомогу.
16-річна Адріана Гой із Хмельниччини, яка до приїзду медиків реанімувала дворічного хлопчика, що потрапив у ДТП. Завдяки цьому вдалося врятувати його та доправити до лікарні вже у стабільному стані.
17-річний Ілля Завальний на Житомирщині за допомогою гілок урятував друга, який провалився під кригу. Поряд нікого не було, тож хлопець самостійно надав усю необхідну допомогу.
13-річний Кіріл Ілляшенко, який під час російського ракетного обстрілу Сум 13 квітня цього року врятував пасажирів автобуса, що загорівся після удару. Попри те, що йому в голову влучили три уламки, він розбив вікно, вибрався з автобуса та допоміг іншим.
15-річний боксер Марк Комаров з Енергодара, який під час перебування в окупації відмовився виступати за Росію на спортивних змаганнях.
Восьмирічна Діана Костиря, яка під час перебування в окупації на Херсонщині співала гімн України, щодня розвішувала на будинку українські прапори, свої малюнки з національною символікою та ховала все, коли чула, що йдуть російські окупанти.
16-річна Ольга Лактіонова з Херсонщини, яка врятувала з річки Інгулець дівчинку, що тонула під кригою.
Двоє підлітків із Рівненщини – 15-річний Максим Миронець і 14-річний Павло Подвишенний – попри сильну течію змогли врятувати з води жінку, що тонула, та викликали разом із друзями медиків і поліцейських.
15-річна Кіра Обединська та 14-річний Олександр Радчук, які пережили депортацію з Маріуполя, втратили рідних, але знайшли в собі сили свідчити про злочини Росії на міжнародних майданчиках.
14-річний Костянтин Орєхов із Київщини, який у 2022 році врятував сестру та дідуся після влучання в їхній будинок російської ракети.
16-річний Тимофій Потеряйло з Дніпра, який допомагав постраждалим і рятувальникам на місцях ракетних ударів, витягнув з-під скла майже непритомну жінку, а також грав на бандурі, щоб зібрати гроші на підтримку українських воїнів.
17-річна Ілона Тарасова, яка з перших днів окупації села на Харківщині попри ризик для свого життя передавала українським захисникам інформацію про переміщення ворога.
16-річний Кирило Шавкун, який на човні рятував людей з-під води після підриву Каховської ГЕС. Попри погрози окупантів хлопчик переконував однолітків не зраджувати України.
“Герой не той, хто не боїться й ніколи не плаче, а той, хто навіть коли боїться, все ж таки робить правильний вчинок. Я хочу ще раз вам за це подякувати — за ваші вчинки й за те, які ви є”, — сказала Олена Зеленська.
Відзнака Президента “Майбутнє України” – нова нагорода, яку Глава держави затвердив своїм указом 29 травня, а вже наступного дня видав перший указ про нагородження 24 дітей.
За словами глави держави, надалі вручення цієї відзнаки стане традицією, адже в Україні “багато сильних, сміливих і гідних людей”.
Всі фото – Офіс президента України
Як розповідало BitukMedia, в Україні народився хлопчик, зачатий після загибелі тата-Героя.
У Центрі порятунку диких тварин на волю відпустили бобра, якого лікували після падіння в колектор з великої висоти. Інцидент спровокував в тварини порушення координації та сильну анемію.
“Бідолаха впав до колектора з великої висоти, унаслідок чого отримав порушення координації та сильну анемію. Після надання допомоги в Ветеринарній клініці Інни Васильковської бобер проходив подальше лікування у нашому Центрі”, – пишуть зоозахисники.
Стан тварини вдалося покращити, і тепер він повертається у своє природне середовище. В Центрі радіють, “що змогли повернути ще одній тваринці справжнє, вільне життя”.
Як розповідало BitukMedia, на Хмельниччині на територію приватного домоволодіння прибилася сарна. Тварина була налякана та дезорієнтова. Рятувальники допомогли тварині повернутися до її природного середовища.
Природа Чорнобильського біосферного заповідника ділиться наймотаємнішим. Фахівці дедалі частіше спостерігають самок оленя шляхетного, які водять за собою потомство. Доказ – світлина Сергія Домашевського.
Під час однієї з польових експедицій еколог Сергій Домашевський зафіксував зворушливу мить — новонароджене оленятко, що сховалося під кущем. Мами поруч не було, але тваринка залишалася спокійною: інстинкт підказує, що вона десь поблизу і стежить.
Подібна поведінка — природна для перших днів життя диких копитних. Малята не рухаються, ховаються в траві чи серед чагарників, покладаючись на маскування. Матері повертаються до них лише на короткий час, щоб погодувати.
У заповіднику наголошують: така стратегія є важливою для виживання новонароджених у дикій природі. Саме тому людям вкрай важливо не втручатися у ці процеси — не торкатися малят, не лякати їх і не порушувати спокій.
Олені шляхетні (Cervus elaphus) — одні з найвідоміших мешканців Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Їхня присутність тут свідчить про відновлення екосистеми у зоні відчуження після катастрофи 1986 року. Ці тварини заселяють ліси, заболочені ділянки та галявини на території заповідника.
Точна чисельність популяції варіюється залежно від сезону та умов спостереження, але дослідники регулярно фіксують стабільну популяцію. В осінньо-зимовий період оленів часто помічають групами, а весною і влітку самки народжують малят і ведуть самітній спосіб життя.
Як розповідало BitukMedia, на території Чорнобильського заповідника виявили нове гніздо чорного лелеки з трьома пташенятами.
У Дитячій Лікарні Святого Миколая у Львові нейрохірурги успішно видалили небезпечну пухлину головного мозку у новонародженого хлопчика. Життя маленького Миколки врятувала складна операція, без якої він міг не дожити й до першого дня народження.
Про те, що їхній первісток має новоутворення в мозку, Тетяна та її чоловік дізналися ще на п’ятому місяці вагітності. УЗД виявило в головному мозку малюка “чорну кульку”. Подружжя вирішило народжувати в лікарні, де працює команда досвідчених фахівців — неонатологів, онкогематологів, нейрохірургів та ендокринологів.
Після народження хлопчика, якого назвали Миколкою, МРТ підтвердило наявність пухлини між півкулями мозку, яка вже займала третину об’єму органу. Через вік та вагу дитини лікарі не могли одразу провести операцію — спершу провели хіміотерапію за рекомендацією провідного нейроонколога світу, Еріка Буфе з канадської лікарні Sick Kids. Проте пухлина продовжувала рости. Тож єдиним виходом лишалася надскладна і ризикована операція. Без неї хлопчик не дожив би і до року.
На момент операції розмір пухлини сягнув 5 см. Нейрохірурги змогли дістатися до неї через лівий боковий шлуночок мозку, обережно видаливши новоутворення, не пошкодивши критично важливі ділянки, відповідальні за зір та гормональну регуляцію. Згодом гістологія підтвердила — у Миколки була краніофарингіома, рідкісна пухлина ембріонального походження.
Через два тижні після першої операції лікарі встановили шунтуючу систему для відтоку надлишку мозкової рідини. Після стабілізації стану та покращення аналізів Миколку разом із мамою виписали додому. Увесь час хлопчика підтримувала і громадська організація Evum, яка допомагає дітям із онкологією.
Зараз Миколці 4 місяці, він під постійним наглядом лікарів, але головне — він живий і має шанс на щасливе дитинство.
Як розповідало BitukMedia, у Львові дитячі хірурги вперше в Україні виконали надскладну операцію Касаї новонародженій дівчинці. Малечі сформували жовчовивідні шляхи за допомогою робота Da Vinci. Унікальне втручання врятувало життя маленької Оксанки з Івано-Франківщини.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
