Субота, 31 Травня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 3

“Виявляю, знищую”: до Дня морської піхоти відкрили памʼятний знак і презентували пісню

0
Фото - Генштаб ЗСУ

На Алеї Захисників у Києві встановили новий пам’ятний знак – на честь воїнів морської піхоти Збройних сил України. Окрім цього, до Дня морпіха “Культурні сили” ЗСУ презентували пісню “Виявляю, знищую”.

Про це повідомили “Суспільне. Київ” та платформа “Культурні сили”.

Відкриття приурочили до Дня морської піхоти, який відзначають щороку 23 травня.

На пам’ятному знаку у вигляді вмонтованої в землю таблички графічно зображено хвилі шторму, десантний катер морських піхотинців, спрямований до укріпленого ворожими позиціями берега, й напис “Морська піхота”.

Фото – КМВА/Facebook

“Цей знак графічно відображає хвилі шторму, які розбивають укріплення на березі, зайнятому противником. І саме це є символічним, тому що рідна стихія для морської піхоти – це якраз дії на морі. Україна була, є і буде морською державою, і надзвичайно важливо, що у нас в складі Збройних сил України є рід військ, який здатен захищати морські рубежі, захищати порти, відбивати будь-які загрози противника з моря”, – сказав начальник Генерального штабу ЗСУ генерал-майор Андрій Гнатов під час урочистого відкриття.

Фото – КМВА

На церемонії були присутні військовослужбовці, ветерани, родини загиблих та представники командування ВМС. На відкритті капелан Василь Вирозуб прочитав молитву за Україну та українських воїнів. Українська співачка Христина Соловій виконала пісню “Чорноморчик”.

Алея захисників України є спільною ініціативою ЗСУ, Сухопутних військ ЗСУ та обʼєднання “Культурні сили”. Першим елементом Алеї, закладеної біля Арки Свободи українського народу, 6 травня став памʼятний знак “Піхота”. На знаку вигравіювані відбитки черевиків піхотинця, направлених у бік сходу. Він стоїть “на нулі”, твердо впершись в землю, як символ опору ворожій навалі.

На знаку вигравіювані відбитки черевиків піхотинця. Фото – КМВА

Очільник платформи “Культурні сили”, капітан ЗСУ Микола Сєрга підкреслив важливість пам’яті про подвиг українських військових, зокрема морських піхотинців.

Цього ж дня “Культурні сили” презентували нову музичну композицію — пісню “Виявляю, знищую”, присвячену українським морпіхам.

Слова написав Ян Шипула — боєць 53-ї окремої механізованої бригади, актор, перекладач і репер, який створює музику між бойовими завданнями. Текст народився дорогою на завдання в Серебрянському лісі — як каже автор, це пісня про воїна, який прийняв війну, але не втратив здатність радіти життю. Музику створив Євген Зюзін.

“Морська піхота — моя спільнота. Брудна погода, крута пригода…” — звучить у приспіві.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Культурні сили (@culturalforces)

“Морська піхота на землі та в небі, у вогні та на воді – завжди демонструє результат, яким захоплюється та пишається вся країна. Як хвиля – вони змивають оборону супротивника. Як хвиля – очищують нашу землю від ворогів”, – пишуть “Культурні сили”.

Як розповідало BitukMedia, всесвітньовідомий вокаліст гурту U2 Боно подякував ЗСУ за захист. На червоному хіднику Каннського кінофестивалю його супроводжували українські військові-учасники платформи “Культурні сили”. Вони приїхали на запрошення Боно з нагоди прем’єри його документальної стрічки.

Закривавлені рукавички Лінкольна продані за $1,5 млн: історична спадщина пішла з молотка через борги

0
Фото - Freeman’s/Hindman

У Чикаго на аукціоні виставили 144 історичні артефакти, пов’язані з 16-м президентом США Авраамом Лінкольном. Серед них – закривавлені шкіряні рукавички, що були в кишені політика в ніч його вбивства. Лоти пішли з молотка заради погашення 8-мільйонного боргу, який тягнувся за фондом майже два десятиліття.

Про це розповідає AP.

Аукціон Freeman’s/Hindman став однією з найрезонансніших історичних подій року у США. Артефакти, які мали залишатися у Президентському фонді на вічне зберігання та експонування для публіки, опинилися в центрі міжвідомчого конфлікту через давній борг у $8 млн.

Борг зʼявився у 2007 році, коли Фонд викупив у приватних колекціонерів 1540 предметів для новоствореної Президентської бібліотеки та музею Авраама Лінкольна. 

22 травня в Чикаго зі 144 лотів було продано 136. Найдорожчим виявився лот із закривавленими рукавичками Авраама Лінкольна, які були в нього в кишені в ніч замаху – 14 квітня 1865 року. Їх продали за $1,52 млн з урахуванням премії покупця.

Серед інших артефактів були: одна з двох хусток, які Лінкольн мав при собі в ніч вбивства ($826 тис.), плакат “Розшукується” із фотографіями трьох підозрюваних у змові щодо вбивства ($762,5 тис), найдавніший відомий зразок почерку президента із зошита 1824 року ($521,2 тис.).

Усі ці предмети належали до приватної колекції, яку у 2007 році викупив Загалом колекція налічувала 1 540 об’єктів. Фонд мав на меті посилити привабливість Президентської бібліотеки та музею Лінкольна в Спрингфілді (Іллінойс), де той провів значну частину своєї політичної кар’єри.

Проте темпи збору коштів виявилися надто повільними, що призвело до часткового розпродажу колекції ще до цього аукціону. Окремі предмети взагалі довелося зняти з торгів — зокрема знаменитий циліндру Лінкольна, який начебто належав президентові. У 2019 році виявилось, що жодних підтверджень його справжності немає.

На сайті фонду зазначено, що всі кошти з аукціону підуть на погашення боргу, а надлишок – на догляд і подальше збереження колекції. За підсумками торгів вдалося виручити $7,9 млн, однак ця сума включає близько 28% премії для аукціонного дому.

Ця історія не лише про унікальні артефакти, а й про тонку межу між приватною ініціативою та публічною відповідальністю. Артефакти Лінкольна – це не просто музейні експонати, а живі свідки однієї з найбуремніших епох в історії США.

Авраам Лінкольн — 16-й президент США. Він очолював країну під час Громадянської війни та відіграв важливу роль у скасуванні рабства. 14 квітня 1865 року, за п’ять днів після капітуляції Конфедерації, його застрелив у театрі у Вашингтоні прихильник конфедератів Джон Бут.

Як розповідало BitukMedia, лист Джорджа Вашингтона, написаний понад 240 років тому, виставлено на продаж. У ньому генерал і майбутній перший президент США висловлює впевненість у перемозі американців у війні за незалежність.

Знову на волі: поліція вполювала “найнеочікуванішого рецидивіста” міста (ВІДЕО)

0
Ілюстрація згенерована ChatGPT

У місті Дуранґо, штат Колорадо, стався незвичний інцидент — червоний кенгуру на ім’я Ірвін втік з дому та змусив поліцію вже вдруге організовувати “облогу” на нього. Тварину назвали “найнеочікуванішим рецидивістом” — і не дарма.

Про це розповідає People.

Ірвін — домашній червоний кенгуру з американського міста Дуранґо, який втік від господарів і влаштував погоню вулицями міста. Це вже другий його “вихід у люди”: вперше Ірвін прославився у жовтні 2024 року, коли поліція понад годину ловила тварину по сусідських подвірях.

Другий епізод стався 19 травня: кенгуру знову вистрибнув на волю, змусивши поліцейських згадати навички “сафарі у передмісті”. Про це повідомив місцевий відділок у жартівливому пості на своїй сторінці у Facebook: “Хтось виїжджає на виклики ДТП, а наші — на порятунок кенгуру!”

На відео, оприлюдненому поліцією, видно, як офіцер наздоганяє Ірвіна у дворі одного з будинків, після чого без опору переносить тварину до поліцейської машини. Наостанок кенгуру обертається, ніби кидаючи останній погляд на свою коротку “свободу”.

У поліції зазначають, що з минулої зустрічі Ірвін підріс. Втім, повторну втечу він пережив без стресу, а копи діяли з гумором і турботою.

“Безпека громади — це безпека для всіх, навіть якщо в когось є хвіст і сумка”, — жартують правоохоронці.

Після пригоди Ірвін отримав нове почесне звання — “Найнеочікуваніший рецидивіст Дуранґо”.

Згідно з даними Департаменту парків та дикої природи штату Колорадо, червоних кенгуру, як і деяких інших екзотичних тварин (зебр, валабі чи короткохвостих опосумів), у цьому штаті дозволено утримувати в якості домашніх улюбленців. Проте вочевидь, із ними іноді буває… несподівано.

Раніше BitukMedia розповідало про віслюка-втікача, якого знайшли через 5 років … у стаді оленів.

Знищив понад 20 ворогів у першому бою: історія львівського десантника “Лаваша” (ВІДЕО)

0
Фото - скріншот 80 окрема десантно-штурмова Галицька бригада ДШВ ЗСУ

У боях на Курщині біля селища Гуєво український десантник з позивним “Лаваш” знищив понад 20 окупантів, серед яких — російський офіцер. Це був його перший бойовий вихід.

Про це повідомили на сторінці 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ЗСУ.

Протягом 25 днів “Лаваш” разом із побратимами тримав позиції під постійними штурмами ворога. Інколи контакт з противником відбувався просто впритул. 

Львівському десантнику разом з побратимами вдалося взяти полоненого, який видав цінну інформацію. Проте, через поранення та безперервні “накати” противника, “Лавашу” та його побратимам довелося відступити.

“Це історія про силу та незламність. Про воїнів з надлюдськими можливостями, які попри біль і втому, до останнього бʼються за свободу рідної землі”, – пишуть у бригаді.

Як розповідало BitukMedia, двоє українських ветеранів спецпідрозділів ГУР МО з ампутаціями — Іван Тарн і Олександр Дашко — здійснили сходження до базового табору Евересту на висоті понад 5 тис. метрів. Їхня мета — не лише подолання гір, а й допомога побратимам у боротьбі з фантомними болями. Участь у проєкті стала серйозним викликом для чоловіків.

Диво наживо: у родині рудої чаплі з Франківщини народилося вже друге пташеня (ВІДЕО)

0
Ardea purpurea. Фото ілюстративне. Автор - Pierre Dalous/ Wikipedia

На Івано-Франківщині підглядають за справжнім дивом дикої природи — вже друге пташеня рудої чаплі з’явилося на світ у гнізді, за яким ведеться онлайн-спостереження. Обидва малюки — представники виду, занесеного до Червоної книги України. У гнізді досі залишаються ще три яйця.

Про це повідомив у Facebook Володимир Бучко, голова організації Eco-Halych: Wildlife Rehab – Реабілітація дикої природи.

“Вчора матуся весь день вовтузилась (ремонтувала гніздо, чепурилася, намагалася погодувати пташеня). І ось — ще одне пташеня”, — розповів він. Перше маля пари вилупилось за день до другого.

Камери зафіксували момент, коли доросла чапля Ardea purpurea годує малюків тритонами та бичками-ротанами — останні є інвазійним видом риб, тож чаплі, фактично, допомагають очищувати водойму.

У кладці залишаються ще два яйця. “Згідно літературних джерел, насиджують по черзі обидва птахи. На превеликий жаль, нам не вдалося жодного разу зафіксувати момент “перезмінки”. Насиджування повинно тривати 21–24, навіть до 28 діб”, – розповіли в Eco-Halych.

Онлайн-спостереження ведеться на території Опілля, де знаходиться рівнинна частина Івано-Франківської області. Тут руді чаплі трапляються рідко, адже загалом це рідкісний гніздовий перелітний вид, який частіше зустрічається в степовій та лісостеповій зонах.

У цій колонії раніше виявили ще 8 гнізд рудих чапель. У 7-ми з них по 4 яйця. Одне гніздо – порожнє.

Руда чапля — не лише окраса дикої природи, а й важливий індикатор екосистеми. Сучасні технології, такі як відеоспостереження, дають змогу не лише досліджувати, а й залучати людей до збереження біорізноманіття в Україні.

Спостерігати за гніздом чапель можна у соцмережах Eco-Halych.

BitukMedia також розповідає про гніздо лелек-стрімерів з парку “Пирятинський” на Полтавщині. У пари Грицика та Одарки вилупились вже всі пятеро лелеченят. Вони швидко набирают вагу. Відео з онлайн-трансляції можна бачити у наших соцмережах.

Українська поетка з Бучі отримала престижну літературну премію в США

0
Дарина Гладун отримала премію у США за свої поезії англійською мовою. Фото - Anna Siedykh/Facebook

Дарина Гладун, українська поетка, перекладачка та перформерка, здобула премію The Billy Maich Prize від Університету Нотр-Дам у штаті Індіана (США). Це відзнака за її вірші англійською мовою. 

Про це повідомляють на сайті університету.

Премія імені Біллі Мейча (Billy Maich Prize) — це щорічна відзнака, яка вручається студенту (бакалавру або магістру) Університету Нотр-Дам (США) за високу поетичну майстерність.

Мета премії — підтримка та визнання талантів у галузі поезії серед студентської спільноти

Критерії — найкраща група поезій серед надісланих на конкурс.

Учасники можуть подати не більше п’яти поезій, загальний обсяг яких не має перевищувати 250 рядків.

Університет Нотр-Дам — приватний католицький дослідницький університет у штаті Індіана (СШ), заснований у 1842 році.

Пізніше вірші Дарини Гладун, як лауреатки, допублікують на сайті Academy of American Poets.

Нагорода для Дарини Гладун від Університету Нотр-Дам. Надано Дариною Гладун “Суспільне. Культура”

Дарина Гладун — українська поетка, перекладачка, перформерка та дослідниця, яка активно формує сучасний літературний ландшафт України.

Вона є авторкою чотирьох поетичних збірок: “Рубати дерево” (2017), “Із тіні красивих червоних хлопчиків” (2020), “Радіо “Війна”” (2022), “Війна не почнеться завтра” (2023). Співавторка разом із Лесиком Панасюком збірки поезій “Портрет сонця в бомбосховищі” (2023), перекладеної польською мовою Анетою Камінською. Її поезія перекладена на понад 25 мов і публікувалася в численних українських та міжнародних виданнях.

Гладун є лауреаткою численних літературних премій, зокрема Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова”, Україно-німецької премії імені Олеся Гончара, літературної премії видавництва “Смолоскип”. Її збірка “Із тіні красивих червоних хлопчиків” була визнана однією з найкращих поетичних книжок 2020 року за версією PEN Ukraine.

Поезія Гладун була покладена на музику та використана в різних п’єсах, поетичних перформансах та художніх виставках по всьому світу. Чеський кінорежисер Філіп Ремунда зняв короткометражний документальний фільм про Дарину Гладун для своєї серії про сучасних українських поетів “Війна однієї бази”.

Окрім творчої діяльності, Дарина є редакторською асистенткою в видавництві Action Books та викладає студентам університету вступ до літературної творчості.

Дарина Гладун розповіла Суспільне Культура, що нині “поглиблює знання” з кіномистецтва в межах програми “Екранна культура” (Screen Culture Minor): “Протягом 29 років, англійська для мене була переважно мовою музики й кіно, тож у своїх англомовних текстах я використовую прийоми кіно- і телемистецтв”.

Вона також працює над своєю шостою поетичною збіркою Ukrainian Beauty, яка стане її першою книжкою, написаною англійською мовою.

Як розповідало BitukMedia, Святослав Колодій, український підліток, став фіналістом престижного мовного конкурсу SAG’S MULTI в Австрії. Його патріотичний вірш про Україну, написаний німецькою та рідною мовою, зворушив журі та глядачів.

Свинки в місті: у столиці з’явилося кафе, де можна попити кави з мініпігами

0
Фото - Instagram/ piggycafe.kiev

У Києві відкрили Piggy Cafe — першу в Україні кавʼярню, де можна випити кави в товаристві мініпігів. Заклад працює в тестовому режимі, адже тварини ще адаптуються до нового середовища. Але вже з перших днів кафе викликало хвилю емоцій у соцмережах — не завжди позитивних.

Про це повідомляють на сторінці кафе в Instagram.

У кафе є спеціальна зона, де можна взаємодіяти зі свинками. Власники зазначають, що у мініатюрних свинок свій режим, який може змінюватися. Тому вони не завжди доступні для відвідувачів.

“Якщо ми бачимо що тваринам потрібен вільний час, ми обмежуємо відвідування. Ставтеся з розумінням, це живі істоти, а не іграшки. Вони живі, розумні й емоційні створіння. Їм потрібен час на самостійні ігри, прогулянки на свіжому повітрі та сон”, – зауважують власники.

Правила спілкування з тваринами роз’яснюють на місці. Попри те що заклад працює з 10:00 до 20:00, поспілкуватися з мініпігами можна з 12:00 до 13:00 та з 16:00 до 19:00. Плата за таке задоволення 250 гривень за годину.

Де знайти – Київ, вул. Березнева, 12, ЖК “Комфорт Таун”, підʼїзд №3.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Юля | 📍Київ, Україна | Локації, підказки, враження (@jb_kiev)

Ідея поєднати каву та спілкування з тваринками давно популярна у світі. Кав’ярні з котами, собаками чи навіть єнотами можна знайти у великих містах Європи та Азії. Але Piggy Cafe стало першим в Україні простором, де головні герої — милі свинки.

Інтер’єр Piggy Cafe оформлений у стилі скандинавського мінімалізму з теплим освітленням, затишними подушками та декором у стилі еко. В меню — класичні кавові напої, трав’яні чаї, десерти та сезонні авторські напої.

Думки користувачів щодо нового закладу розділились. Чимало людей пишуть про негуманне поводження з тваринами та експлуатацію. Під постами Piggy Cafe зустрічаються такі коментарі:

“Дивно для мене іграшкове кафе, де в якості іграшок-живі істоти. Можете скільки завгодно говорити про те, як їм там класно, але уявіть себе на їхньому місці кожнісінький день”

“Оце так креативність! 🙌👍 А плямисті манюні – прегарненькі! ☺️🐽 Я б їх потискала, якщо дозволяють! 😁”

“…міні-пігів в природі ж не існує. Є просто маленькі поросята, яких з часом без зайвих сентиментів замінять на нових молодшеньких, як тільки ці виростуть і перестануть вміщатися в коробку з-під взуття. Сумна історія”

“От мені цікаво, щоб зайти і взяти каву треба за вхід заплатити, це як? Ви ж, наче, кав’ярня, а не контактний зоопарк, де за вхід платять”.

“Котячі кафе роблять для того щоб люди могли прийти і подивитись може забрати котика собі, це спосіб прилаштувати пухнастиків, у вас це просто експлуатація навіть якщо ви за ними прекрасно “доглядаєте”.

“Мініпіг” — це не чарівне слово, яке робить тварину маленькою назавжди. Мініпіги — справжні свині, які виростають більшими, ніж здаються на перший погляд. Попри слово “міні”, дорослий мініпіг може важити до 60 кг, а іноді й більше. Маленьке поросятко, яке ви бачите на фото в Instagram — це просто дитина. Як і всі діти, вони виростають.

Раніше BitukMedia розповідало про кафе з мініпігами в Японії. На сьогодні в країні вже 10 подібних закладів. За пів години часу з поросям у токійському кафе Mipig треба заплатити 15 доларів.

Мер, бібліотекарка та барменка в одній особі: 90-річна жінка живе одна в цілому місті (ВІДЕО)

0
Елсі Ейлер у 2018 році. Фото - Instagram/eliot.stein

У глибинці штату Небраска, де прерії простягаються до горизонту, існує місто з населенням… одна особа. І ця жінка — пані мер, бібліотекарка, барменка та ще кілька посад водночас. Елсі Ейлер — єдина мешканка містечка Монові, яке потрапило до Книги рекордів Гіннесса через найменшу кількість населення.

Про це розповідає сайт Книги рекордів.

90-річна Елсі Айлер — єдина мешканка американського містечка Монові в штаті Небраска, яка вже кілька десятиліть утримує його від зникнення. Вона офіційно виконує всі адміністративні функції: є мером, скарбником, секретарем, бухгалтером (утримує бюджет, що включає фінансування чотирьох світлофорів) та видає… собі ж ліцензії на продаж алкоголю. Та найголовніше — вона зберігає живу душу свого містечка, обслуговуючи відвідувачів у місцевому барі, який водночас є і центром громади, і своєрідним музеєм.

Після переїзду в північну Небраску, коли вона була ще дитиною, Елсі росла тут разом із п’ятьма братами та сестрами. Вона познайомилася зі своїм чоловіком Руді у школі. Пара влаштувалась у Монові і стала свідками того, як населення скоротилося до двох осіб, а промисловість покинула цей район.

Після смерті чоловіка у 2004 році Елсі залишилась у місті сама. Саме з ним вона колись відкрила таверну, яка працює з 1971 року. Тут можна купити пиво за $2 і бургер за $3,5 — ціни майже як пів століття тому. А ще — відчути ту справжню сільську Америку, яка давно зникла.

“Бар — це місто. А я — місто”, — каже Елсі. І справді: з трьох активних будівель у Монові — будинок, бар і бібліотека — всі три належать їй. У 2005 році вона заснувала бібліотеку на основі 5 тисяч книжок, які залишив Руді. Тепер видає книги сама собі та тим, хто завітає.

Попри самотність, Елсі працює по 12 годин шість днів на тиждень. У барі збираються фермери, подорожні, старі друзі та туристи — вона приймала гостей із усіх 50 штатів США і понад 60 країн. А в 2018-му місто навіть потрапило до Книги рекордів Гіннеса, коли мережа Arby’s розмістила тут найбільший рекламний борд у світі.

Втім, слава Елсі не хвилює. Вона залишається вірною своїй землі та спогадам, а найбільше цінує не розголос, а увагу до своєї частинки Небраски.
“Я не розумію, що в цьому такого вражаючого. Але якщо це допомагає людям побачити, що на півночі штату теж є життя — то це добре”, — каже вона.

У 2021 році рідні, друзі та мешканці навколишніх містечок зібралися, аби відсвяткувати її 50-річний ювілей за шинквасом таверни. Донька Елсі, Рене, зізнається, що багато хто не розуміє справжньої цінності цього життя: “Люди не бачать ранкової кави, п’ятничного пива, справжньої людяності — того, що тримає маму тут”.

Схожі історії трапляються і в інших країнах. Наприклад, у французькому селі Рушфорша ще донедавна теж жила лише одна мешканка. Вона зізнавалася, що щаслива, маючи мало. Та, як і в Монові, життя таких місць тримається на одному імені. І коли його не стане — зникне і місто.

“Якщо почну думати про це, стане сумно, — каже Елсі. — Я не знаю, що чекає Монові в майбутньому. Але дуже хочу, щоб воно залишалося живим. Інакше це буде ще одна купа покинутих будівель при дорозі”.

Як розповідало BitukMedia, 100-річна італійка не збирається виходити на пенсію. Анна Поссі щодня працює баристою у своєму кафе, готуючи ароматну каву для відвідувачів. Довгожителька стверджує, що востаннє була у відпустці 67 років тому, проте її це цілком влаштовує. “Я серед людей. Мені добре тут”, — каже Анна.

Директор Одеського зоопарку знайшов своїх котів після атаки дронів

0
Фото - Ігор Біляков

Після нічної атаки російських дронів 16 травня, яка зруйнувала будинок директора Одеського зоопарку Ігоря Білякова, він повідомив, що знайшов своїх двох котів. Тварини зникли після обстрілу, але згодом повернулися додому наляканими, але цілими.

Про це чоловік розповів у відеозверненні, подякувавши всім за підтримку, інформує “ШоТам”. 

За словами дружини Ігоря Білякова, одного кота знайшли в підвалі зруйнованого будинку, інший повернувся самостійно. Обох відвезли до ветеринарної клініки для огляду. Наразі родина продовжує пошуки ще одного собаки – Альбуса, який зник після атаки.

У своєму відеозверненні директор зоопарку подякував усім, хто надав допомогу та підтримку після трагедії. Він зазначив, що його родина не постраждала, хоча один з його собак отримав поранення, але вже перебуває в безпеці.

Як розповідало BitukMedia, у Центрі порятунку диких тварин на Київщині з’явився новий підопічний — ручний кабанчик Гарік. Ще малюком його врятував український військовий та виростив власноруч. Тепер тварина житиме у безпеці під опікою зоозахисників, бо на те є причина.

Несіть ложки. Несіть багато!: людина-магніт встановив новий світовий рекорд

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Аболфазл Сабер Мохтарі з Ірану вже втретє встановлює світовий рекорд з балансування ложок на тілі. Цього разу 54-річний чоловік утримав на собі 96 столових приборів, продемонструвавши надзвичайний контроль та концентрацію.

Про це розповідає сайт Книги рекордів.

Іранець Аболфазл Сабер Мохтарі — не просто рекордсмен. Він стверджує, що здатен примагнитити до свого тіла будь-який предмет: пластик, скло, фрукти, дерево, каміння, метал — і навіть іншу людину. Його незвичайна здатність вже принесла йому славу: в січні цього року він втретє встановив світовий рекорд з балансування ложок на тілі.

Вперше Аболфазл потрапив до Книги рекордів у 2021 році, коли йому вдалося втримати 85 ложок — і цим перевершити попередній рекорд у 64 одиниці. У 2023 він підвищив планку до 88. І ось тепер — 96 ложок: нове досягнення, зняте на відео. Мохтарі стоїть оголений по пояс, а його асистентка методично прикладає до його тіла столові прибори.

Під час процесу кілька ложок падають, але жінка терпляче повертає їх на місце, домагаючись ідеального розміщення. Після завершення підрахунку Аболфазл святкує, демонструючи м’язи — і сріблясті ложки з дзвоном осипаються на підлогу.

Свою здатність чоловік відкрив ще у дитинстві і випадково. Згодом багато років тренувався, щоб довести її до рівня, який вражає світ. Він вірить, що може передавати об’єктам свою внутрішню енергію, і саме так вони “прилипають” до його шкіри. “Я можу передати свою енергію предметам, якщо доторкаюся до них і концентруюсь. Ключ — у фокусі й контролі”, — пояснює він.

Аболфазл не планує зупинятися. Його мета — не просто ставити нові рекорди, а й надихати інших розвивати свої унікальні здібності.

Як розповідало BitukMedia, артистка цирку Лейла Нун довела, що людські можливості не мають меж: вона провисіла у повітрі, підвішена лише за волосся, понад 25 хвилин. Американка встановила новий світовий рекорд, який тримався понад десятиліття.

На Хмельниччині рятувальники напоїли налякану сарну та повернули її до лісу

0
Фото ілюстративне

На Хмельниччині на територію приватного домоволодіння прибилася сарна. Тварина була налякана та дезорієнтова. Рятувальники допомогли тварині повернутися до її природного середовища.

Про це повідомило у Facebook Головне управління ДСНС у Хмельницькій області

“На приватне подвір’я в місті Кам’янець-Подільський прибилася сарна. Тварина була налякана й дезорієнтована — з її поведінки було видно, що вона заблукала та опинилася в пастці. На допомогу приїхали рятувальники”, – йдеться у повідомленні.

Рятувальники дбайливо впіймали сарну й дали їй води. Незабаром тварина почала виявляти довіру до своїх рятівників, але оскільки дикі звірі повинні жити в природному середовищі, фахівці ДСНС випустили її поблизу лісу.

У ДСНС зазначили, що “для рятувальників кожне життя має значення”.

Як розповідало BitukMedia, трьох маленьких лисенят, народжених просто на лінії бойового зіткнення на Донеччині, врятували небайдужі люди та волонтерська команда “12 Вартових”. Малюки переїхали до Центру порятунку диких тварин, де їм допоможуть вирости й повернутись у дику природу.

Таємниця з пляшки: 10-річні школярі знайшли любовний лист із 1959 року

0
Фото - Trojmiasto.pl

Під час звичайної прогулянки стежкою прибережних укріплень у Гданську (Польща) двоє десятирічних хлопців виявили щось, що могло б успішно стати початком пригодницького фільму. Вони знайшли пляшку з листом. Виявилось, що це послання датоване 1959 роком.

Про це пише Trojmiasto.

Двоє учнів 4-го класу з Пршуша-Гданського, Ерик і Куба, під час звичайної прогулянки вздовж прибережних фортифікацій у районі Стоги в Гданську, виявили стару скляну пляшку. Всередині знаходився згорнутий аркуш паперу — лист, написаний від руки в 1959 році. Його автором була жінка з околиць Тарнува.

Спочатку хлопці подумали, що це може бути жарт або стара етикетка від пляшки з лимонадом. Однак їхня цікавість взяла гору, і вони вирішили дістати аркуш. Оскільки пляшка не піддавалася, вони обережно розбили її, щоб витягти вміст.

Всередині було кілька аркушів, але лише один з них зберігся в читабельному стані. Інші вицвілі або були повністю знищені. Лист був написаний від руки – через плин часу та почерк автора його важко розшифрувати повністю. Відомо лише, що в листі згадується прізвище професора з університету поблизу Тарнува.

Ерик і Куба принесли своє відкриття до школи та показали його вчительці польської мови. Вона порадила хлопцям звернутися до музею. За допомогою батьків фотографії листа вже були надіслані до місцевого музею в Тарнуві.

“Я завжди захоплювався історією, але ця пригода ще більше розпалила мою цікавість”, — поділився Ерик. Наразі цінний лист зберігається в папці та чекає на відповідь від музейних працівників.

Як розповідає видання, згодом одному з його читачів таки вдалося прочитати послання. Виявилось, що в пляшці заховали любовного листа. Його авторка – Рися. Як пояснив пан Лукаш, він намагався зберегти оригінальне написання та пунктуацію. От фрагмент цього послання, яке було закорковано у пляшку.

“…Я пишу тобі про все, як комусь, хто не може втратити жодної нитки мого життя, ось так… Мені здається, що між нами є зв’язок. Мені здається, що ти тут зі мною, або що ти за мить підеш, або що ти постукаєш у двері. Запевняю, що я тиха та скромна, ні з ким не дружу, просто уникаю чоловіків. Кохання моє, я страшенна егоїстка — пишу тільки про себе, але думаю лише про тебе. Я бачу тебе щомиті: задумливого, сумного, веселого, як ти надуваєш губи… як ти щось ліпиш, і чую твої ніжні слова, і те найболючіше питання: “вона відчувала, що так мусить бути”. Нещодавно ти сказав мені думати та аналізувати, тож я думаю та аналізую, і в мене ще є на це 20 днів, тому я тепло прощаюся з тобою і тисячу разів цілую тебе і все, що в тобі є. Твоя Рися”.

Як розповідало BitukMedia, на півдні Шотландії під стінами маяка Корсволл у північній частині півострова Райнс-оф-Галлоуей знайшли пляшку з посланням 132-річної давнини. Знахідку виявив інженер Росс Рассел під час огляду маяка.

Світ Peppa Pig вже не буде таким, як раніше: мама Свинка народила ще одну дочку

0
Фото - officialpeppa

В улюбленому мультяшному всесвіті “Свинка Пеппа” — поповнення. До родини Свинок приєдналася нова героїня — маленька Іві. Мама Свинки Пеппи народила ще одну дочку.

Про це було оголошено в ефірі ранкового шоу Good Morning Britain.

Бренд Peppa Pig, відомий у всьому світі завдяки добродушній свинці Пеппі та її пригодам, офіційно презентував нового персонажа — маленьку свинку на ім’я Іві (Evie). За сюжетом це новонароджене поросятко, донька Мами Свинки та Тата Свина, а отже — молодша сестра Пеппи й Джорджа.

Новину оголосили на офіційних сторінках Peppa Pig у соцмережах, де з’явилося зворушливе зображення сім’ї Свинок із малечею Іві. У повідомленні зазначається, що Іві — “маленьке сонечко”, яке приносить ще більше радості у вже знайому всім глядачам мультяшну родину.

У соцмережах мультфільму повідомляється, що сестра Свинки Пеппи “з’явилася на світ” у лікарні Святої Марії в Паддінгтоні. Саме там народила своїх трьох дітей Кейт Міддлтон, дружина принца Вільяма.

Це перше поповнення в родині Свинок з моменту створення серіалу у 2004 році. Виробники шоу зазначають, що новий персонаж був створений, щоб розширити всесвіт Peppa Pig і показати нові сюжети для малюків та їхніх батьків — про народження, турботу про немовлят і родинну підтримку.

Про те, що мама Свинка чекає на ще одну дитину, було оголошено в лютому 2025 року. “Я рада повідомити, що наша сім’я стає ще більшою, бо в нас буде ще одна дитина. Я маю народити влітку, і ми всі так раді”, — сказала мама Свинка в ефірі спеціального випуску шоу Good Morning Britain.

Фанати вже активно коментують появу Іві, називаючи її “наймилішим доповненням” до сім’ї. Глядачі можуть очікувати на появу Іві в нових серіях мульт-серіалу цієї осені. Молодша сестра головної героїні також стане одним із персонажів повнометражного мультфільму “Пеппа зустрічає малюка”, прем’єра якого відбудеться 30 травня.

Нагадаємо, мультфільм Peppa Pig перекладений понад 40 мовами й транслюється у 180 країнах світу. Його герої вже давно стали іконами дитячої культури, а кожна нова серія — справжньою подією для мільйонів сімей.

2024 року мультсеріал відсвяткував 20-річчя. Есра Кафер, старша віце-президентка зі стратегії та управління франчайзингом у компанії Hasbro, яка володіє франшизою Peppa Pig, заявила, що це ідеальний момент, щоб привнести в сім’ю героїв “абсолютно нову динаміку”.

Як розповідало BitukMedia, понад 3 тисячі людей у костюмах легендарних “смурфів” зібралися у французькому містечку Ландерно та оновили світовий рекорд. Колективна акція довела: навіть у XXI столітті казкові персонажі здатні об’єднувати людей по-справжньому масово й весело.

Ектор Хіменес-Браво підтвердив свою мобілізацію. Чим займатиметься шеф-кухар?

0
Фото - Hector Jimenez-Bravo

Ектор Хіменес-Браво підтвердив свою мобілізацію. Багаторічний суддя кулінарного шоу “Мастершеф” напередодні пройшов військовий вишкіл. В Instagram ресторатор та шеф-кухар зазначив, що має намір представляти 429 полк безпілотних систем “Ахіллес” і буде задіяний у різного роду завданнях, до яких його долучить командування.

Зас словами Ектора він міг приєднатися до іноземного легіону, але обрав для себе інший шлях. “Я знаю, багато пабліків та ЗМІ уже написали, що я мобілізувався. Бути українським воїном – велика честь і відповідальність. Це звання носять найкращі. Тому маю уточнити. Як іноземець, я міг би долучитись до іноземного легіону, але моє серце давно належить “Ахіллес”. Це підрозділ, бійців якого я підтримую довгий час, тому наразі пройшов спеціальний вишкіл разом із ними. Намагаюсь зсередини зрозуміти, як функціонує полк, які виникають проблемні питання, і які є шляхи їх вирішення. В подальшому я буду представляти полк “Ахіллес”, братиму участь у тих активностях підрозділу, до яких мене долучить командування, і, звісно, зроблю все можливе, аби допомагати із забезпеченням”.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Ектор Хіменес-Браво (@hectorjimenezbravo)

Мобілізаціяі не означатиме, що Ектор Хіменес Браво повністю зникне з цивільного життя і більше не буде суддею “МастерШеф”.

“Мій фокус уваги наразі найбільше буде спрямований туди, куди справді, як ніколи, важливо дивитись усім, хто прагне Нашої Перемоги! І так, МастерШеф і я в ньому – будемо) Просто тепер частіше я буду також із @achilles_429regiment, з тими, хто захищає наше сьогодення і майбутнє”, – написав шеф-кухар.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Ектор Хіменес-Браво (@hectorjimenezbravo)

Деталі мобілізації навів командир полку Юрій Федоренко. “На жаль, у 429 полк “Ахіллес” не можемо мобілізовувати іноземців. Хоча з потенціалом Ектора з нього б вийшов відмінний боєць! Тож домовилися про іншу опцію співпраці – Ектор долучиться до позаштатної команди полку “Ахіллес”, інтегрованої у життєдіяльність та забезпечення підрозділу. Попри все, війна не закінчується і свої навички потрібно удосконалювати, щоб бути готовим чинити спротив та захищати своє!”, – написав під постом Ектора майор Федоренко.

Ектор Хіменес-Браво — канадсько-колумбійський шеф-кухар, ресторатор, телеведучий та один із найвідоміших кулінарів в Україні. Народився 14 січня 1972 року в Колумбії. З 2011 року він, будучи громадянином Колумбії та Канади, активно працює та живе в Україні, ставши популярним завдяки телешоу та гастрономічним проєктам.

В травні 2021 році Ектор Хіменес-Браво отримав українське громадянство, заявивши, що Україна стала для нього другою домівкою. Він вивчив українську мову та активно підтримує українську культуру.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Ектор призупинив комерційну діяльність і зосередився на волонтерстві та благодійності, готував їжу для військових, медиків, переселенців і допомагав у фандрейзингу для ЗСУ. Він системно бере участь у кампаніях підтримки України на міжнародному рівні.

Ектор Хіменес-Браво активно веде сторінки в соціальних мережах, має мільйонну аудиторію. У лютому 2020 року він заявив, що почав вивчати українську мову, зобов’язавшись більше не писати в мережі пости російською.

Як розповідало BitukMedia, всесвітньовідомий вокаліст гурту U2 Боно подякував ЗСУ за захист. На червоному хіднику Каннського кінофестивалю його супроводжували українські військові-учасники платформи “Культурні сили”. Вони приїхали на запрошення Боно з нагоди прем’єри його документальної стрічки.

Шість років тиші — і раптом “трагедія”: свиня Джек розсварив сусідів

0
Фото - Kennedy News and Media

У Великій Британії сусіди посварилися через домашню свиню, яка живе в садку. В епіцентрі гучного конфлікту опинився шестирічний мініатюрний свин Джек. Місцеві жителі незадоволені неприємним запахом та шумом, які, мовляв, створює тварина, проте господарі не згодні.

Про це розповідає The Telegraph.

В британському містечку Сполдінг, графство Лінкольншир, родина Репперів вже шість років утримує в саду домашнього свина на ім’я Джек. Вони всиновили Джека, після того як їхні друзі помилково прийняли тварину за маленьку свинку.

Джек був улюбленцем району — його гладили перехожі, годували залишками з недільного обіду сусіди, а песо-свинячий характер Джека вважали взірцевим. Та ситуація різко змінилася після того, як одна з мешканок району почала публічно обурюватися: мовляв, Джек “смердючий і гучний”.

За словами Мішель Реппер, після нещодавньої відпустки вони з чоловіком Карлом почули, як сусідка кричить крізь паркан: “Це огидно! Як можна тримати свиню в садку?” Жінка наголошує: це був перший конфлікт за шість років, і її шокувало, що замість розмови сусіди одразу подали скаргу до муніципалітету.

Згодом родина отримала офіційного листа від окружної ради Саут-Голланд із повідомленням про формальну скаргу на “нестерпний запах і шум”. Представники ради провели дві перевірки і не виявили жодних порушень. Ба більше, тварина має всі потрібні дозволи на утримання й навіть вигул.

“Він мовчить по шість годин на день, дуже чистий, усе справляє в одному місці, яке ми регулярно прибираємо, — каже Мішель. — Якщо нас змусять віддати його, це буде як втратити члена родини. Ми боротимемось!”.

Інша сторона конфлікту каже, що життя з Джеком за парканом “нестерпне” і називає ситуацію “трагедією”. У відповідь Мішель зазначає: “Назвати це трагедією? Джек був тут шість років, і це вперше хтось на щось поскаржився. Якби сусіди просто поговорили, усе можна було б вирішити по-людськи”.

Власниця також запросила представників ради знову прийти та пересвідчитися: “Ми нічого не приховуємо. Джек — наш домашній улюбленець. Для нас він як собака. Він частина родини”.

Мішель Реппер з домашнім поросятком Джеком. Фото – Kennedy News and Media

Як розповідало BitukMedia, в Англії дивного вигляду ялиця стала популярною туристичною пам’яткою. Йдеться про дерево, яке через сусідську суперечку було розрізане навпіл. Тепер сюди заглядають мандрівники, а саме дерево з’явилося на онлайн-картах й отримало рейтинг.