15 473 долари для медичної допомоги Україні зібрав латвійський військовослужбовець та альпініст Юріс Улманіс під час своєї антарктичної експедиції. Чоловік пройшов 120 кілометрів на лижах у 40-градусний мороз і розгорнув прапор України на Південному полюсі.
Про завершення благодійної ініціативи повідомили у платформі UNITED24.
Юріс Улманіс подолав 120 кілометрів на лижах у 40-градусний мороз. Протягом шляху він тягав за собою сани вагою 40 кілограмів. Діставшись до Південного полюса, він розгорнув український прапор із логотипом UNITED24.
Суспільний мовник Латвії LSM+ повідомляв, що Юріс Улманіс досяг Південного полюса 14 січня 2025 року.
Це не перша вершина, на якій Юріс розгорнув український прапор, нагадують організатори. У 2023 році альпініст підняв синьо-жовтий стяг на Евересті, найвищій точці планети.
Фото – Instagram/ Juris Ulmanis
Після повернення з експедиції Улманіс провів презентації у США та Канаді, де закликав людей підтримати збір на напрям “Медична допомога”. Його кампанія завершилась розіграшем 20 ексклюзивних подарунків серед донорів — переможцям вже надіслали листи з підтвердженням.
Як розповідало BitukMedia, два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тис. грн призових.
Українські науковці з антарктичної станції “Академік Вернадський” показали “цікавезний кадр” – морський леопард пливе в океані, а тюлень-крилеїд відпочиває на крижині, поки захід сонця “фарбує” обрій у фантастичний рожево-фіолетовий (аж до чорничного) колір.
Світлину зробила біологиня 30-ї експедиції Зоя Швидка, розповідають на сторінці НАНЦ у Facebook.
Як пояснюють вчені, саме взимку біля “Вернадського” (а зараз там зима) можна побачити найбільш насичене різнокольорове небо. “Це пов’язано з тим, що сонце не підіймається високо над горизонтом. З низького положення світлу треба пройти довший шлях до поверхні, ніж коли сонце високо над горизонтом, тож кольори розсіюються інакше. “Короткі” сині хвилі поступаються місцем “довгим” червоним, і з рухом сонця змінюється палітра,” – пишуть полярники.
Свою роль відіграють і специфічні антарктичні хмари, а також відбивна здатність поверхні — снігу, льоду чи води. Разом ці фактори створюють унікальні візуальні ефекти.
Полярники та полярниці, які нині продовжують наукову місію в Антарктиці, завдяки ЗСУ можуть не лише проводити дослідження світового рівня, а й дарувати світу такі дивовижні знімки.
До речі, серед антарктичних дослідників є і “бойові пінгвіни” — учасники експедицій, які нині захищають Україну на фронті. Один із них зараз потребує підтримки, тому команда проводить збір коштів, взявши участь у якому можна виграти унікальний антарктичний мерч.
Деталі — у дописі на сторінці Національного антарктичного наукового центру.
Як розповідало BitukMedia, посеред антарктичної зими до української станції “Академік Вернадський” несподівано завітав пернатий гість. Субантарктичний пінгвін з’явився просто біля головного входу — і це неабияк здивувало наших полярників. Такий візит трапився вперше за всю історію спостережень на острові Галіндез.
Українець Денис Бібіков з Полтави офіційно став новим світовим рекордсменом. Протягом 24 годин він виконав неймовірні 2 тисячі 331 вихід на дві руки на турніку протягом доби, перевершивши попереднє досягнення у 2003 повторення.
Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова
Наприкінці червня 33-річний полтавський воркаутер Денис Бібіков здійснив неймовірне — встановив світовий рекорд у категорії “Найбільша кількість силових виходів на дві руки на перекладині за 24 години”.
Він виконав 2 331 силовий вихід. А отже навіть з надлишком перевершив попередній рекорд. Для встановлення рекорду Денису потрібно було подолати позначку в 2003 виходи.
Загальна кількість повторень не лише вражає, а й символізує міць українського характеру. Бібікову вдалось побити попередній рекорд американця на 329 підтягувань. “Це не лише особистий виклик, а й можливість показати всьому світу силу українського духу, нашу витривалість та непохитну волю. Я прагну довести, що межі існують лише в наших головах, а справжня міць народжується в наполегливості й вірі в себе”, каже Денис Бібіков.
Теперішнє досягнення — результат 14 років наполегливої праці, вдосконалення техніки та роботи над собою.
Керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова вже підтвердила встановлення світового досягнення. Його офіційно буде подано до міжнародного реєстру як новий еталон витривалості у воркауті.
Полтава може пишатися своїм земляком, а вся Україна — черговим прикладом того, як сила духу та відданість справі творять історію.
“Друзі, ви неймовірні! Щиро вдячний за вашу підтримку. Мій результат — це і ваша заслуга, бо саме ваша віра й переживання надихали мене”, – написав Денис Бібіков на своїй сторінці у Facebook після встановлення рекорду.
Воркаут (від англ. workout — тренування) — це система фізичних вправ, що виконується переважно на вулиці з використанням ваги власного тіла. Основні елементи воркауту включають підтягування, відтискання, присідання, планки, силові виходи на перекладині тощо.
В Україні воркаут став популярним після 2010 року, і в багатьох містах почали з’являтися спеціальні майданчики. Українські атлети регулярно беруть участь у міжнародних змаганнях і навіть встановлюють світові рекорди — як це зробив Денис Бібіков.
Як розповідало BitukMedia, у Харківській області, під час виконання бойових завдань, український захисник Дмитро Косатий разом із волонтером Дмитром Грунським встановили рекорд Гіннеса — 42 віджимання на кулаках у тандемі за одну хвилину. Сертифікат із Великої Британії вже в Україні.
Вперше у світі зафіксовано одразу п’ять бойових рекордів, яких досягла українська воєнна розвідка завдяки морським дронам MAGURA. Визнання прийшло не лише на полі бою, а й офіційно — Книга рекордів України вручила сертифікати представникам ГУР МО.
Україна знову переписує сторінки сучасної воєнної історії. Головне управління розвідки Міністерства оборони України отримало офіційне підтвердження п’яти унікальних досягнень, встановлених завдяки морським дронам MAGURA. Представники Книги рекордів України вручили сертифікати начальнику ГУР генерал-лейтенанту Кирилу Буданову, команді підрозділу Group 13 та фахівцям з безпілотних систем
Зафіксовані рекорди:
• перше у світі потоплення бойових кораблів морськими дронами;
• перше збиття бойового літака морським дроном;
• перше збиття повітряної цілі морським дроном;
• найбільшу кількість уражень бойових кораблів та катерів: у період із 2023 по 2024 рік ГУР МО України уразило 15 одиниць із корабельно-катерного складу чорноморського флоту рф;
• найбільшу кількість потоплених кораблів та катерів.
Офіційна реєстрація рекордів відбулася в Музеї воєнної розвідки України, де нещодавно відкрилася експозиція, присвячена сімейству морських дронів MAGURA.
Представник Книги рекордів Андрій Масюк відзначив, що ці досягнення — унікальні в масштабах світу і доводять інноваційність України навіть в умовах повномасштабної війни.
Генерал-лейтенант Кирило Буданов наголосив, що кожен вдалий удар по ворожих кораблях і повітряних цілях — це не лише технічне досягнення, а реальний внесок у зниження бойового потенціалу ворога.
Командир підрозділу Group 13 із позивним “Тринадцятий” подякував усім, хто причетний до розробки й підтримки морських спецоперацій, а також інженерам, які створили MAGURA.
До події долучилися експерт із воєнної безпеки Михайло Гончар, який побажав українським дронам наступний рекорд. “Дрони MAGURA вже встановили рекорди бойової ефективності у воді та в повітрі. Бажаю Головному управлінню розвідки, щоб наступний рекорд був підводним, адже російські субмарини вже зачекались знайомства з українськими безпілотниками”, — сказав Михайло Гончар.
Представник ГУР Андрій Юсов підкреслив: “Встановлені рекорди — свідчення того, як Україна змінює військову історію світу, доводячи, що інновації та відвага є сильнішими за будь-яку кількість ворога”.
Як розповідало BitukMedia, “Дикі Шершні” створили найшвидший FPV-дрон в Україні.
Британська родина виграла шестимісячну боротьбу за повернення коштів за зірвану зимову мрію — поїздку до Лапландії. Хоча туроператор гарантував: “нема снігу — не їдете”, туристам відмовили у скасуванні туру. Між тим, вже в перший день їхньої подорожі дощ змив увесь сніг, а всі активності довелося скасувати.
У грудні 2024 року Ліза О’Ніл з міста Ґосфорт разом з чоловіком витратили сімейні заощадження, аби подарувати восьмирічному сину Фінну зимову подорож до Лапландії. У пакеті чотириденного туру від TUI — катання на собачих упряжках, снігоходах та зустріч з оленями.
За кілька днів до від’їзду сім’я висловила побоювання – за прогнозом, у регіоні очікувалися дощі. У TUI на це відповіли, що погодні умови не завадять відпочинку та сніг буде. “Усе під контролем, сніг є, скасовувати не варто — гроші не повернемо”, – запевнив туроператор.
У перший день Лапландія зустріла “магічним краєвидом”, однак вже вночі все змінилося — дощ змив увесь сніг. Із запланованих розваг не відбулося жодної, родині довелося самостійно шукати та оплачувати альтернативні активності.
Фото – LISA O’NEIL
Після повернення додому родина подала скаргу — спочатку TUI погодилася повернути лише 50% вартості, але потерпілу сторону це не влаштувало. Зрештою справу передали на розгляд незалежного арбітра через організацію ABTA (Асоціація туристичних агентств). І арбітр ухвалив: TUI не дотрималася власної політики “без снігу — не їдеш”, а сім’я не поїхала б, якби мала можливість скасувати подорож.
Висновок від арбітра: “Основна мета подорожі — снігові активності — не була реалізована. Клієнтів ввели в оману, не дозволивши скасувати або перенести поїздку згідно з політикою туроператора”.
Результат: повне відшкодування £3,500 плюс юридичні витрати.
“Це був емоційний момент. Ми довго сумнівалися, чи варто боротися. Але коли знаєш, що маєш рацію, треба йти до кінця”, — поділилася Ліза О’Ніл з BBC.
Цікаво, що подолати стрес і дійти до фіналу сім’ї допомогла підтримка — після публікації їхньої історії з ними зв’язалася пара, яка вела шестирічну судову тяганину через зіпсований круїз вартістю £20,000. Їхній досвід став для Лізи та її родини потужною мотивацією.
Як розповідало BitukMedia, біржовий брокер Майк Баттл та його дружина Елісон створили найбільшу у Британії “Зимову країну див”.
У штаті Вашингтон пройшов чемпіонат світу з бігу серед людей у костюмах тиранозаврів. У змаганнях взяли участь понад три сотні людей.Публіка шаленіла від захвату, спостерігаючи, як “прадавні хижаки” несуться по треку, ледве не перечіпаючись об власні надувні лапи.
На іподромі Emerald Downs в місті Оберн зібралися десятки учасників, щоби взяти участь у найвеселішому чемпіонаті літа — забігу в костюмах динозаврів.
Щорічні змагання серед “тиранозаврів” проводять у стилістиці перегонів: це окремі забіги серед чоловіків, жінок та дітей. Однією з “дисциплін” чемпіонату є приземлення на іподром на парашуті.
Чемпіонат з T-Rex-забігів пройшов вперше ще 2017 року як корпоративна розвага співробітників компанії з дезінсекції. Але за кілька років він перетворився на повноцінне видовищне шоу, що збирає сотні глядачів і десятки “динозаврів” з усієї країни.
Всі фото – emeralddowns
Для довідки: справжні Tyrannosaurus rex мешкали на планеті від 67 до 65 млн років тому. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Science, загалом за час існування виду Землею ходило приблизно 2,5 млрд цих гігантів.
Тож T-Rex World Championship Race — не лише кумедне шоу, а й креативний спосіб популяризувати палеонтологію серед широкого загалу.
Цікаво, що в Японії також проходять забіги “тиранозаврів”. За останні два роки такі змагання провели вже понад 40 разів.
Як розповідало BitukMedia, найбільше збіговисько динозаврів пройшло в штаті Флорида (США). Йдеться про черговий дивний рекорд Гіннеса: в одному місці зібрались 468 людей в костюмах доісторичних хижаків.
Сотні норвежців вже будували плани на нові квартири, відпустки чи ремонти, коли дізналися: повідомлення про виграш у лотерею — помилка. Причиною стала банальна технічна похибка під час конвертації валюти.Ошуканими почуваються 47 тисяч людей.
Національна лотерея Норвегії Norsk Tipping просить вибачення в тисяч гравців, які помилково отримали повідомлення про великий виграш у лотереї Eurojackpot.
Наприклад, одному гравцеві повідомили, що він виграв понад 1,9 млн крон (приблизно $170 тис.), тоді як реальна сума сягала лише 199 крон (~$17 доларів). Іншому пощастило “виграти” 5,1 м крон ($ 0,5 млн), але насправді це були 510 крон, уточнюють The Guardian і AftenPosten. Виграші, що мали становити кілька сотень крон, перетворилися на мільйони.
Як з’ясувалося, причина — людська помилка в коді програми, через яку суми виграшів були не зменшені (діленням), а помножені на 100 під час конвертації євро в норвезькі крони. Справа в тому, що Національна лотерея Норвегії Norsk Tipping отримує суми виграшів з Німеччини в євроцентах, а далі конвертує їх у норвезькі крони.
Помилка виникла в п’ятницю ввечері: величезна кількість учасників лотереї отримали повідомлення і push-сповіщення, що стали для них “щасливою новиною”. Щоправда, лише на кілька годин. Після цього компанія розіслала нові повідомлення — виправленні.
Попри плутанину, жодному з гравців не виплатили неправильну суму, зазначають у Norsk Tipping.
У суботу з публічними вибаченнями виступила CEO компанії Тон’є Сагстюен (Tonje Sagstuen), яка вже невдовзі подала у відставку. “Я отримала безліч повідомлень від людей, які вже встигли спланувати відпустку, купівлю житла чи ремонт. Мені дуже шкода. Але я розумію, що ці вибачення — слабка розрада”, — зауважує Сагстюен.
Norsk Tipping розіслала нове вибачення вже від імені нового тимчасового CEO. В листі зазначено, що компанія працює над тим, щоб подібне не повторилося.
Цікаво, що під час цього розіграшу жоден з учасників не вгадав усі номери, тож джекпот Eurojackpot сягнув 377 млн норвезьких крон (близько $37,3 млн).
Фото – Beata Zawrzel/NurPhoto/Shutterstock/File
Eurojackpot — це міжнародна європейська лотерея, заснована у 2012 році. Участь у ній беруть гравці з понад 18 країн, а джекпоти можуть перевищувати сотні мільйонів євро.
Як розповідало BitukMedia, житель Альберти (Канада) Девід Серкін потрапив у заголовки світових медіа після того, як вчетверте виграв джекпот. Імовірність такого – майже нульова. Але для нього – цілком реальна.
На Запорізькому напрямку стався випадок, який міг би стати сюжетом фільму про супергероїв. Дикий хижий птах кинувся атакувати російський дрон. І хоча у цьому повітряному бою боривітер зазнав поранення, люди не залишили його в біді.
Про історію порятунку розповіла на своїй сторінці у Facebook зоозахисниця Вероніка Конькова.
“Цей відважний боривітер справедливо вирішив, що російським дронам не місце на нашій (і його особистій) території, і атакував один з них”, пише Конькова.
За її словами, пощастило з тим, що свідками відчайдушного вчинку стали українські дроноводи. Вони не полишили в біді “раптового дикого побратима”, одразу забрали до себе і за першої ж можливості евакуювали з волонтерами до Запоріжжя, а далі — до Дніпра.
Скоріше за все, птах збив з курсу російський безпілотник, але під час нападу зламав праве крило. Наразі Шрайка, як називає пернатого зооактивістка, лікують у Дніпрі – ветеринари клініки “Колібрі” спробують врятувати крило.
Шрайк. Фото – Veronica Konkova/ Facebook
Попри складність травми, шанс на одужання є. Військові пообіцяли повністю оплатити лікування свого несподіваного союзника. “Сподіваюсь, все складеться. В прямому та переносному сенсі”, – з надією додала Вероніка.
А наступного дня написала: “Відвідали зі Шрайком лікаря. В цілому все непогано, тож скоро будемо робити остесінтез. Тримайте за нього кулачки”. Конькова, яка опікується пораненим боривітером, обіцяє розповісти про долю птаха, “коли ми будемо впевнені, що все пройшло добре, і всі готові”.
Боривітер (Falco tinnunculus) — хижий птах із родини соколів. Його часто можна побачити завислим у повітрі на одному місці — саме так боривітер вичікує здобич. У багатьох культурах його вважають символом відваги та незалежності.
Як розповідало BitukMedia, випадкова зустріч з рідкісним пернатим гостем стала для Антона Мартиненка із Закарпаття несподіваним викликом. Під під’їздом він знайшов травмованого червонокнижного птаха і вирішив доглядати його, поки той не одужає.
Посеред антарктичної зими до української станції “Академік Вернадський” несподівано завітав пернатий гість. Субантарктичний пінгвін з’явився просто біля головного входу — і це неабияк здивувало наших полярників.Такий візит трапився вперше за всю історію спостережень на острові Галіндез.
Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Хоча субантарктичних пінгвінів навесні та влітку на острові Галіндез тисячі, у зимовий період їх тут не побачиш: акваторія скута кригою, і пінгвіни відпливають північніше, у пошуках відкритої води для полювання.
Саме тому поява одного-єдиного субантарктичного пінгвіна посеред антарктичної зими стала справжньою сенсацією для команди 30-ї Української антарктичної експедиції.
Як розповіла біологиня 30-ї УАЕ Зоя Швидка, час від часу вона фіксує поодинокі заходи цих пернатих на Галіндез, але прям до будівлі станції такий гість прийшов уперше.
За словами науковців, пернатий дослідник не лише прогулявся біля головного входу, а ще й навідався до дизельної електростанції. А тоді — спокійно пішов собі у невідомому напрямку. Чи то перевіряв готовність станції до весняного шлюбного сезону, чи, можливо, почув про млинці, які полярники готували на Мідвінтер, – жартують полярники.
Поки у північній півкулі — літо, на Галіндезі панує справжня зима. Але вже за кілька місяців полярники чекають на масове повернення пінгвінів: саме тут, біля “Вернадського”, вони щороку створюють гнізда, проводять шлюбний сезон та виводять пташенят.
Субантарктичні пінгвіни (або антарктичні пінгвіни, Pygoscelis antarcticus) відомі своїми гучними криками, смішною ходою та вірністю обраному партнеру. Щороку вони повертаються до вже знайомих гніздових територій — і цілком можливо, що цей несподіваний гість саме це й робив: розвідував собі “місце під сонцем” на прийдешню весну.
Як розповідало BitukMedia, айсберг біля “Вернадського” назвали на честь морського дрона “Маґура”.
Картки, блоки і неймовірна зосередженість. Китаєць Тянь Жуй, відомий як “Картковий архітектор”, вразив світ, встановивши одразу чотири рекорди Гіннеса за лічені дні. Один із них — за балансування 3149 дерев’яних брусків Jenga на одному-єдиному вертикальному блоці!
Вражаюча тиша, жодного поруху — лише руки майстра, що накладають один предмет на інший. Китайський ентузіаст Тянь Жуй довів, що мистецтво балансування може бути не менш видовищним, ніж спорт або циркове шоу. Його талант до укладання карт і дерев’яних блоків Jenga приніс йому одразу чотири світові титули.
Свій перший рекорд Жуй встановив три роки тому, побудувавши 27-рівневу карткову вежу за одну годину. Проте, коли його досягнення перевершили інші відчайдухи, він повернув собі титул у квітні цього року — цього разу з вежею на 32 рівні!
За кілька днів до того він побив інший рекорд: найвища карткова вежа, зведена за 8 годин — вражаючі 62 рівні.
Після успішного “карткового реваншу” Жуй звернув увагу на блоки Jenga. І знову шокував світ, встановивши рекорд із 3149 брусків, складених на один-єдиний вертикальний блок. А далі — ще одне досягнення: повторення трюку, але вже з гігантськими Jenga-блоками. Новий рекорд — 918 блоків на одній опорі!
“Це вже як друга натура, — розповів Жуй команді Guinness World Records. — Я просто вловлюю ритм і занурююсь у процес”.
Тянь Жуй — не просто рекордсмен, а справжній архітектор терпіння, концентрації й творчості. Його досягнення доводять, що неймовірне — реальне, коли поєднуються майстерність, витримка і віра у власні сили.
Як розповідало BitukMedia, американська ютуберка Лілі Хевеш разом із командою ентузіастів встановила світовий рекорд, збудувавши найвищу у світі вежу з доміно — вона здійнялась у височінь на 10, 128 м. Досягнення зафіксував представник Книги рекордів Гіннеса.
152 бари за 24 години — звучить як початок жарту, але для аргентинця Мартіна Переса це стало приводом для гордості і навіть світового визнання. У Буенос-Айресі він здійснив запаморочливий нічний алкоквест. В цьому йому допомогли старанність, висока переносимість алкоголю та знання нічного життя рідного міста.
З 19-ї 14 березня до 6:59 вечора наступного дня аргентинець побував у 152 закладах — і став людиною, яка відвідала найбільше пабів упродовж доби (індивідуальний залік).
“Це був мій особистий спосіб віддати шану місту, в якому я народився, живу і яке люблю. Я хотів показати світу, наскільки яскравим і винятковим є Буенос-Айрес”, — пояснив Мартін.
Попри вражаючі цифри, рекорд не був лише про алкоголь. За умовами “Гіннеса”, у кожному барі можна випити будь-який напій, головне — щоб його об’єм становив щонайменше 125 мл (0,2 пінти).
Маршрут Мартіна почався у престижному районі Реколета, далі він рушив до популярних кварталів Палермо Сохо, Палермо Голлівуд, Колехіалес і Чакаріта. Саме тут він досяг першої мети — 100 барів до закриття більшості закладів на ніч.
Потім він повернувся додому, щоб трохи відпочити, а опівдні в суботу знову вирушив у путь, обравши вже центральні райони міста — від Сан-Тельмо й Белграно до Нуньєса.
Мартін заздалегідь підготувався до випробування — найняв двох незалежних свідків, які змінювалися кожні 4 години, мав публічних нотаріусів, які підтверджували чеки, і навіть отримав підтримку місцевого депутата Яміля Санторо, який приєднався до його марафону.
Під час цього незвичного виклику Мартін зробив понад сотню фото, зустрівся з десятками людей, які його впізнавали, і спілкувався з журналістами та містянами, які поставились до його ініціативи прихильно.
За словами організаторів, ідея мала не лише розважальну, а й туристично-культурну місію — показати гедоністичний, жвавий бік Буенос-Айреса як столиці нічного життя Латинської Америки.
Зрештою Мартін зупинився на 152-му барі, значно перевищивши свою мету в 140 барів і побивши попередній рекорд 69-річного Девіда Кларксона з Сіднея, Австралія, який водив козу у 120 барах.
Як результат — задоволені бармени, офіційний сертифікат Книги рекордів Гіннеса, задоволений Мартін, і, ймовірно, один з найгучніших похмільних ранків в його житті.
Як розповідало BitukMedia, група туристів з Німеччини в іспанській Майорці побила попередній рекорд з кількості випитого пива групою людей протягом одного, часто короткого проміжку часу. 55 німців здолали 1245 кухлів пива за 3 години. Кажуть, добре розважились.
Ця зустріч зворушила до сліз: у Києві прикордонник Денис вперше за понад три роки побачив свою бойову напарницю — службову собаку Джилі. Їх розлучила війна, полон й окупація, але тепер зусиллями волонтерів вони знову разом.
Про це розповіли Радіо “Свобода” та благодійна організація Humanity, яка допомагає мешканцям Херсонщини виїхати з окупації.
Ще до повномасштабного вторгнення Денис та Джилі несли службу на адміністративній межі з Кримом, у контрольному пункті в’їзду-виїзду “Чонгар”. Вони були командою: людина і пес, які разом охороняли рубежі.
Архівне фото – Денис і Джилі
Але з початком повномасштабної агресії рф усе змінилося. Денис потрапив у російський полон.
“24 лютого нас обстріляли, почалося повномасштабне вторгнення. Поки ми переховувалися від обстрілу, нас взяли в оточення. Після цього нас взяли в полон, а Джилі сказали відпустити”, – пригадує прикордонник.
Собака не хотіла залишатися без свого господаря та до останнього намагалася застрибнути в КАМАЗ. Але їй цього не дали зробити. Денис каже, тоді не думав, що коли-небудь ще зможе побачити тварину.
Вівчарка залишилася на окупованій Херсонщині. “Потрапила до рук росіян. І вижила. Хоча під час затримання прикордонників теж чинила опір, як могла”, — розповіли волонтери.
Спершу про неї дбали батьки військового, але згодом були змушені виїхати, а забрати собаку не змогли — через відсутність документів.
У лютому 2024 року Дениса вдалося звільнити в межах обміну полоненими. Повернувшись додому, він одразу вирішив знайти Джилі. І завдяки Humanity, волонтерам з організації з Нової Каховки, які вивозить людей з тимчасово окупованих територій, це стало можливим.
Там розповіли, що майже не працюють з тваринами, але цей випадок став “винятком і викликом”. “Ми дізналися про собаку. Скоординували транспорт, логістику, безпеку — і повернули її на підконтрольну [Україні територію]”, — розповіла Естер Вратарьова з Humanity.
29 червня в Києві відбулося довгоочікуване возз’єднання: Денис і Джилі знову зустрілися. Їхні щемкі обійми зафіксувала камера “Радіо Свобода”.
“Реакція не така, як я очікував. Але такий варіант я також розглядав, тому що пройшло дуже багато часу. Я змінився, мій запах змінився, зовнішній вигляд змінився. Але я вже зараз відчуваю, що вона поводить себе як завжди. Наче нічого і не було”, – каже Денис.
Зараз він лікується і проходить реабілітацію. І, як зазначили волонтери, мріє, що в майбутньому разом із Джилі вони допомагатимуть іншим, займаючись реабілітацією воїнів з ПТСР.
Як розповідало BitukMedia, рятувальники возз’єднали кота з власницею після трьох років розлуки.
Чорнобильська зона відчуження — не лише про атомну катастрофу чи сліди російської окупації 2022 року. Вона зберігає у своїй тиші й значно давніші шрами — зокрема, з часів Другої світової війни. І водночас демонструє унікальну здатність природи зцілювати.
Про це розповіли у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.
Під час обстеження території поблизу села Новосілки науковці Чорнобильського Радіаційно-екологічного Біосферного Заповідника натрапили на польові укріплення, що простягаються приблизно на 200 метрів. Це залишки лінії окопів, що майже повністю злилася з ландшафтом — заросла травою, поглинута лісом, перетворена на частину екосистеми.
Природа відвойовує простір м’яко, але впевнено. У стіні одного з окопів облаштувала нору лисиця, а на колишньому бруствері мурахи збудували мурашник. Сліди війни перетворюються на притулки для життя.
Ці знахідки — нагадування про те, що на території Чорнобильського заповідника зійшлися відлуння кількох трагічних подій: Другої світової, аварії 1986 року, повномасштабного вторгнення 2022-го. Проте попри це — ліс росте, звірі повертаються, екосистема оживає.
“Життя триває, залишаючи поверх старих шрамів нові сліди…”, – йдеться в повідомленні заповідника.
Як розповідало BitukMedia, у Чорнобильському заповіднику помітили дитинча оленя шляхетного та гніздо чорного лелеки з трьома пташенятами.
На Черкащині лелеченя, яке випало з гнізда, знайшло тимчасову домівку в сараї. Його прихистила місцева мешканка Юлія Ружина з Білозір’я. Тепер птах живе поряд із Ватрушкою, Сонькою, Ладушкою, Мальвою та ще десятком кіз — і вже встиг стати їхнім улюбленцем.
Дзьобик — так господиня назвала врятованого птаха. Він оселився серед домашньої худоби після того, як Юлія побачила його на пасовищі. “Бачу, що сидить біла дупка пухнаста в траві аж там за огорожею на пасовищі. А коли назад поверталася, погукала сина, щоб він забрав його. Тепер він у нас живе”, – розповіла жінка.
Ймовірно, лелеченя випало з гнізда, що було на старій зрубаній вербі. За цією лелечою родиною вже давно спостерігали сусіди. Одна з місцевих жительок, пані Валентина, пригадує, як пташка-матір цілими днями дбала про малечу: “Вона їх підіймає, крилами махає біля них і скрекоче — ко-ко-ко і ка-ка-ка. І так цілий день”.
Коли ж з гнізда зникло одне з двох пташенят, думали, що його могла вполювати собака. Втім, лелеченя врятувалося і знайшло прихисток у сараї Юлії Ружиної. Там воно не лише оговтується від пригод, а й “співає”: “Він так співає, що їм, мабуть, тут весело. Як сюди заходиш, він одразу включає моторчик свій і співає пісні. Я йому водичку давала, корм. В нього дуже гарний апетит з самого початку, їсть усе, що дають”.
“Їм” – це п’ятнадцяти козам, з якими “квартирант” тепер ділить сарай. Сусідами для птахи стали кози пані Юлії: Ватрушка з козенятами, Сонька, Ладушка та Мальва.
Попри те, що пір’я у птаха ще тільки з’являється, він поки не ходить та не літає, Юлія мріє, аби з часом він зміцнів і приєднався до своєї зграї: “Лелеки ходять тут навколо хати і в мене в городі. Я думаю, що він до своїх прийде і вони всі полетять в Африку”.
Цей сценарій цілком реальний, кажуть фахівці. Директор Черкаського зоопарку Євгеній Ван пояснює: якщо птах здоровий і не має травм, він зможе піднятися у небо. “Восени, коли пташка зможе літати, вона побачить, як це буде. Пробуватиме змахувати крилами, стимулюватиме себе і тренуватиме мускулатуру: буде підлітати і сідати на якісь присади, а потім вже й полетить. Коли побачить своїх, вона полетить”, — пояснив фахівець.
Втім, якщо лелеченя випало з гнізда, краще за все повернути його назад — за можливості, з використанням драбини чи підйомника.
А от якщо батьки викинули пташеня з гнізда, то повертати його туди не потрібно, додав директор зоопарку, — тоді всі сподівання на небайдужих людей.
На щастя, Дзьобик вже знайшов свою “тимчасову родину” — з кізоньками, співом, їжею і піклуванням.
Як розповідало BitukMedia, випадкова зустріч з рідкісним пернатим гостем стала для Антона Мартиненка із Закарпаття несподіваним викликом. Під під’їздом він знайшов травмованого червонокнижного птаха і вирішив доглядати його, поки той не одужає.
Президент Володимир Зеленський посмертно присвоїв звання Героя України пілоту F-16 підполковнику Максиму Устименку. Військовий загинув в ніч проти 29 червня під час відбиття масованого ракетно-дронового удару російських окупантів.
Відповідний указ № 444/2025 опублікований на сайті президента.
Льотчика 1 класу також нагородили орденом “Золота Зірка”.
Максим Устименко 1993 року народження. Як зазначив Зеленський, Устименко воював ще з часів АТО, освоїв чотири типи літаків, і на його рахунку — дійсно важливі результати для України.
У ніч проти 29 червня 2025 року російські окупанти вкотре завдали масованого ракетно-дронового удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та ударних БпЛА.
“Пілот застосував увесь комплекс бортового озброєння, збив сім повітряних цілей. Під час відпрацювання останньої – його літак зазнав ушкоджень і почав втрачати висоту. Максим Устименко зробив усе можливе, відвів машину від населеного пункту, але катапультуватись не встиг… Загинув, як Герой!”, розповіли у Повітряних силах.
Тієї ночі рф запустила по Україні 537 цілей. Повітряні сили звітували про збиття 38 ракет та 211 дронів, ще 226 БпЛА були локаційно втрачені.
“Вічного польоту, брате, ти зробив усе, що міг!..”, – написали Повітряні сили.
Як розповідало BitukMedia, 19-річний прикордонник вивів побратимів з напівоточення та став наймолодшим Героєм України.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
