Британський принц Вільям зустрівся з українськими школярами в Естонії. 20 березня у Таллінні принц Уельський відвідав школу Свободи (Freedom School), де навчаються та викладають українські біженці. Він навіть зіграв у баскетбол разом з учнями.
Метою візиту до Естонії спадкоємця британського престолу стала підтримка військових на тлі зростаючих побоювань щодо загрози з боку росії.
“Яскравий візит до Талліннської Школи свободи, де щодня виховують стійкість та надію. Заснована для підтримки українських дітей та молоді, що постраждали від війни, школа пропонує їм гостинне та безпечне середовище для навчання. Історії вчителів та учнів є потужним нагадуванням не лише про людський вплив конфлікту, а й про мужність та силу, яку демонструють ті, хто постраждав від нього, – прокоментував поїздку принц.
У мережі Х також виклали ролик, в якому одна зі школярок дарує принцу Уельському браслет у синьо-жовтих кольорах. Вільям розчулив своєю відповіддю і згадав принцесу Шарлоту.
Фото – Facebook/ The New Royalty World
“Моя донька, мабуть, спробує забрати його у мене пізніше. Їй подобаються браслети дружби. Дуже дякую, мені подобаються українські кольори. Дякую, це дуже мило”, – сказав представник монаршої родини.
“Школу Свободи” у Таллінні, де навчаються українські діти, заснувало Міністерство освіти та досліджень Естонії у травні 2022 року у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України.
Як розповідало BitukMedia, американська актриса Шерон Стоун показала картину українського художника у себе вдома.
Восьмимісячне цуценя зі США виявилося найдорожчим собакою у світі — його продали за 5,7 млн доларів. При зрості 76 см тварина важить 75 кг. Йдеться про рідкісну помісь вовка та кавказької вівчарки.
Пса з кличкою Кадабомб Окамі рекламували як найрідкіснішого у світі, адже він помісь вовка та кавказької вівчарки.
Як частково вівчарка, в глибині душі Окамі належить до охоронних порід, відомих своїми захисними інстинктами та інтелектом, до яких “ніколи не слід ставитися легковажно”. Тож Окамі буде відмінним сторожовим псом.
Собака народився вісім місяців тому в США, але знайшов нового господаря в Індії. Кадабомба Окамі придбав 51-річний собаківник з Бангалора (Індія). У минулому чоловік на ім’я Сатіш займався розведенням собак, але покинув це заняття близько десяти років тому. Тепер він колекціонує незвичайних псів. Індієць стверджує, що любить собак та хоче знайомити мешканців рідної країни з різними породами.
Загалом у колекції індійця близько 150 собак різних порід. Минулого року Сатіш придбав за 3,25 млн доларів рідкісного чау-чау, породи, що нагадує китайську червоно-білу панду. Чоловік заробляє гроші, демонструючи вихованців охочим. Залежно від унікальності вихованця господар бере від $2,8 тис. за 30 хвилинне шоу. А от п’ятигодинний показ приносить йому близько 11,7 тис. доларів.
“Я витратив гроші на цих собак, тому що вони рідкісні. Крім того, я отримую достатньо грошей, тому що людям завжди цікаво на них дивитися, — пояснює Сатіш. — Вони роблять селфі та фотографуються. Ми з собакою привертаємо більше уваги, ніж актор на кіносеансі, ми обидва притягуємо натовп”.
Собаки Сатіша живуть на фермі площею близько трьох гектарів, де кожна з них має кімнату розміром 6 на 6 м, яка слугує їм за будку. Тварин оглядають шестеро людей.
Як розповідало BitukMedia, формула “фізичної досконалості” допомогла визначити найкрасивіші породи собак у світі. Експертам прислужився так званий Золотий перетин краси — розроблений ще древніми греками математичний розрахунок, який довів свою точність протягом століть. Титул найкрасивішої породи здобув … шотландець.
100-річна італійка не збирається виходити на пенсію. Анна Поссі щодня працює баристою у своєму кафе, готуючи ароматну каву для відвідувачів. Довгожителька стверджує, що востаннє була у відпустці 67 років тому, проте її це цілком влаштовує. “Я серед людей. Мені добре тут”, — каже Анна.
Анна Поссі народилася у 1924 році й усе життя присвятила роботі в ресторанному бізнесі. 1958 року разом із чоловіком вона відкрила власний бар, який швидко став популярним серед місцевих жителів. Після смерті чоловіка жінка продовжила керувати закладом самостійно, не пропустивши жодного робочого дня.
Бар Centrale розташований у містечку Неббьюно на півночі Італії, біля озера Лаго-Маджоре. Це вже давно не просто кав’ярня, а справжній соціальний центр громади. Уже понад 60 років — з 1958-го — Нонна Анна (бабуся Анна) відкриває двері свого закладу щодня о 7-й ранку. Взимку бар працює до 19:00, а влітку — до 21:00.
Фото – Christoph Sator/dpa
“Мені не потрібно багато. Важливо те, що я серед людей. Тоді мені добре”, – каже літня жінка. У листопаді минулого року Анна відзначила 100-річний ювілей, і на згадку про це в кафе з’явилася табличка з написом La barista più longeva d’Italia (“Найстарша бариста Італії”). Таким досягненням можна і похвалитися!
Але є й проблеми: в італійських кафе-барах, багато з яких є сімейними, закінчується “нова кров”. Згідно з останніми даними, між Південним Тіролем на півночі Італії та Сицилією на півдні 132 тис. кафе. Між тим, ще 10 років тому їх було на 20 тис. більше.
Причини падіння майже скрізь однакові: робочі дні тривалістю 12-14 годин, низькі зарплати, висока оренда, а тепер ще й зростання цін на зернову каву. Робота баристи вже не приваблює молодь.
Але кафе-бари є невід’ємною частиною повсякденного життя в Італії. Кава, відома в багатьох інших частинах світу як еспресо або капучіно вранці, часто з корнетто (круасаном), ще одна або дві філіжанки в обід, а потім “аперитиво” ввечері, є повсякденною рутиною для багатьох італійців.
…Колись бар Centrale приваблював музичним автоматом, настільним футболом і затишною атмосферою, що робило його одним із найсучасніших барів у місті. Сюди приїжджали люди з різних куточків регіону, щоб поспілкуватися і потанцювати.
Фото з архіву Anna Possi
Після смерті чоловіка у 1974 році Анна вирішила не виходити заміж вдруге і присвятила себе дітям та улюбленій справі. Вона згадує, що 1960–1980-ті роки були “золотою добою” для її бару. Серед відомих гостей закладу були футболісти “Мілана” Джанні Рівера та Фульвіо Колловаті.
Оіційно Анна Поссі вийшла на пенсію в 60 років ще в 1984-му. “Але чому я маю зупинятися? Мій бар для мене набагато більше, ніж робота. Це моє життя”, – каже вона зараз. Жінка біля кавомашини навіть в неділю та святкові дні. “Люди теж хочуть пити каву на Різдво”. Її остання відпустка була в 1950-х – вісім днів у Парижі.
Найстаріша бариста Італії Анна Поссі перед своїм баром Centrale. Фото – Christoph Sator/dpa
З часом музичний автомат зник, але в барі з’явився книжковий куточок, де відвідувачі можуть обмінюватися книгами й читати за філіжанкою кави. А в неділю гостей чекає частування — домашній яблучний пиріг. “Люди приходять сюди, бо не можуть повірити, що я досі працюю”, — жартує Анна, яка заслужено носить титул “найстаршої баристи Італії”.
Як розповідало BitukMedia, Книга рекордів Гіннеса визнала 108-річну японку найстарішою перукаркою у світі. Шіцуї Хакоїсі отримала ліцензію в 1936 році і досі стриже у своєму салоні в місті Накагава.
Надя Дорофєєва, Artem Pivovarov, MONATIK, Jerry Heil, Ramil Nasirov з гурту “Курган & Agregat” знялися в рекламних роликах зоозахисної організації UAnimals. Українські знаменитості зʼявляються на відео буквально на пару секунд – в цьому і є задум.
“Лише секунди достатньо, аби UAnimals продовжували порятунок!” У надкоротних роликах знаменитості на власному прикладі демонструють: лише секунди достатньо, щоб налаштувати кешбек у monobank на благодійність— на роботу UAnimals.
“Українські зірки з’являються у відео всього на секунду! Чому? Бо відтепер саме стільки часу потрібно, аби оформити кешбек на благо від monobank та надіслати його фонду UAnimals“, — написали в організації.
Спрощена підписка на кешбек працює з 25 лютого. Тепер замість низки кроків клієнти банку можуть підписатися на фонд завдяки одному посиланню. Лінк скеровує користувача чи користувачку на екран у застосунку monobank, де він чи вона може за секунду підключити цю функцію. А раніше доводилося поморочитися: шукати відповідний пункт меню в застосунку та обирати потрібну організацію серед сотень інших.
“Сьогодні увага людей, які донатять, розфокусована по різних напрямках та фондах. Кожен та кожна намагається допомогти скрізь. Тому ми створили можливість швидкої та простої пожертви — достатньо секунди та одного натискання на лінк. До того ж людина навіть не витрачає власні гроші, а спрямовує на допомогу ті, які їй повернув банк у вигляді кешбеку. Тому закликаємо українців оформити підписку на благо. Саме завдяки підтримці людей UAnimals щодня бореться за життя тварин”, — розповів “ШоТам” засновник UAnimals Олександр Тодорчук.
“Щомісячний кешбек від однієї людини в monobank не перевищує 500 гривень. Тому що більше людей підключать цю функцію, то потужніше підсилення отримає команда UAnimals для втілення проєктів з допомоги тваринам”, – пишуть зоозахисники.
UAnimals — українська організація, яка з 2016 року займається захистом тварин та боротьбою за їхні права. Вона відома своєю активною діяльністю у сфері гуманного ставлення до тварин, боротьби з жорстокістю, протидії експлуатації тварин у цирках, дельфінаріях, на хутряних фермах тощо.
Після початку повномасштабного вторгнення фонд рятує домашніх, диких та свійських тварин від війни – постачає корм і медикаменти для притулків та власників, які опинилися у скруті. За цей час команда UAnimals вивезла з-під обстрілів близько 7 тисяч тварин, підтримала відбудову понад 24 притулків, роздала тисячу тонн корму та стерилізувала понад 43 тисяч безпритульних тварин. Наразі спільнота фонду налічує близько трьох тисяч волонтерів.
Як розповідало BitukMedia, зоозахисна організація UAnimals презентувала унікальну іграшку – цуценя без лапи. Вона має допомогти дорослим поговорити з дитиною про інклюзивність. Одним з облич інформаційної кампанії стала ветеранка Руся Данілкіна.
Риба-крапля, яку колись визнали “найпотворнішою твариною” у світі, стала рибою року в Новій Зеландії. Цей особливий вид, що складається з пухкої тканини та живе глибоко в океані, переміг у щорічному змаганні довгоперого вугра та карликового морського коника.
Фонд збереження природи Mountains to Sea Conservation Trust запустив конкурс “Риба року” у 2020 році, надихнувшись популярним конкурсом “Птах року”.
Цього року за претендентів віддали найбільшу кількість голосів — 5583. Риба-крапля (Psychrolutes marcidus) набрала 1286 голосів, випередивши атлантичного великоголова (Hoplostethus atlanticus) на 300 голосів.
“Ми дуже раді за рибу-краплю”, — сказав Аарон Паккард, представник Environmental Law Initiative.
Серед інших учасників конкурсу були таємничий довгоперий вугор, карликова морська голка, мулова риба, що перебуває на межі зникнення, а також акули та скати.
Риба-крапля набула всесвітньої популярності понад десять років тому — тоді її сфотографував член екіпажу новозеландського дослідницького судна. Уже невдовзі риба стала героїнею численних мемів. У 2013 році рибу-краплю визнали “найпотворнішою твариною” у світі.
Psychrolutes marcidus мешкає на глибоководді Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Її анатомія унікальна: риба не має плавального міхура, повноцінного скелета, м’язів і луски. Її тіло складається з особливої тканини з меншою щільністю, ніж у води. Це дозволяє їй плавати над морським дном.
За словами представника фонду Mountains to Sea, риба-крапля повільно росте та пересувається. “Вона просто сидить на місці й чекає, поки здобич сама практично не заповзе їй до рота”, — пояснює Конрад Курта.
Вона може прожити до 130 років. Представники цього виду також вважаються відданими батьками: самка відкладає до 100 тис. ікринок в одну кладку та захищає її доти, доки не з’явиться потомство.
Тиск води надає рибі-краплі форми звичайної, хоч і опуклої риби, але на поверхні представники цього виду можуть нагадувати “невдалий медичний експеримент”. “На жаль, при різкому підйомі з глибини раптове зниження тиску призводить до того, що рибина стає абсолютно спотвореною”, — пояснює зоолог.
“У нас є запаморочлива різноманітність морських і прісноводних риб. Сам факт їхнього існування — це вже перший крок до того, щоб люди почали цікавитися і піклуватися про те, що відбувається під водою”, — зазначив Курта, додавши, що близько 85% із них перебувають на межі зникнення.
Як розповідало BitukMedia, біля берегів іспанського острова Тенерифе вперше при денному світлі зафільмували живого морського чорта. Ці риби мешкають на глибинах від 200 до 1500 м.
Харківська друкарня “Фактор-Друк” відновлює свою роботу. Рік тому, в травні 2024-го, вона була зруйнована в результаті російського обстрілу. Одним з перших на заклик про допомогу та підтримав відбудову підприємства відгукнувсяамериканський меценат Говард Баффет.
Про це повідомила перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
“Рік тому російський обстріл зруйнував друкарню у Харкові. Пам’ятаю, як Сергій Політучий приніс обгорілі дитячі книжки – ті ж, що читає моя донька і це просто розбило мені серце. Досі зберігаю їх як нагадування про удари Росії по нашій культурі. Тоді, ми шукали допомоги. Говард Баффет відписав першим: “Ми відновимо”. І сьогодні – фото відновленого цеху”, – написала Свириденко у Facebook та опублікувала фото.
Росіяни влучили ракетою по друкарні “Фактор-Друк” у Харкові 23 травня 2024 року. Влучання сталося у палітурний цех. На момент обстрілу в друкарні перебувало пів сотні працівників. Сім людей загинули та ще 22 постраждали. Також згоріло 50 тис. книг.
“Фактор-Друк” — це один з найбільших поліграфічних комплексів повного циклу в Європі. Тут друкують газетно-журнальну та книжкову продукцію. У Міністерстві економіки вказували, що в друкарні випускали кожну третю книгу в Україні. Тому тут друкують багато книжок українських видавництв. Зокрема тут друкують шкільні підручники.
У травні 2024 року росіяни зруйнували майже половину технологічних ліній підприємства. Вже восени того ж року “Фактор-Друк” частково відновив свою роботу. Для відновлення друкарні значний внесок зробив філантроп Говард Баффет.
Фото – Мінекономіки/ Facebook
На початку 2025-го на Всесвітньому економічному форумі Юлія Свириденко презентувала одне з перших видань, які повністю створили на підприємстві. Це була книга-блокнот “Уроки стійкості” – десять історій підприємців, які працюють в Україні поблизу лінії фронту.
Фінляндію восьмий рік поспіль визнали найщасливішою країною світу, тоді як Україна опустилася на 111-те місце. Рейтинг складається на основі опитування Gallup World Poll, проведеного серед жителів понад 140 країн.
ООН випустила чергову доповідь, присвячену Міжнародному дню щастя. Щорічний World Happiness Reportпідготовлено у співпраці Центру дослідження благополуччя Оксфордського університету та Gallup.
Держави в цьому глобальному рейтингу розподіляються за рівнем щастя, виходячи з їхньої середньої оцінки життя за останні три роки. Фінляндія посідає перше місце в рейтингу з 2018 року.
Україна цього року опустилася на 111-те місце, пропустивши поперед себе шість країн: у 2024 році вона посідала 105-те місце серед 145-ти. Для порівняння: у 2023 році була 92-ю, а у 2021 році, до початку повномасштабної війни, перебувала на 110-му місці.
Країни Північної Європи продовжують лідирувати. Після Фінляндії розташувалися Данія, Ісландія та Швеція. Норвегія цього року опинилася на сьомому місці.
До двадцятки найщасливіших країн світу увійшли: Нідерланди, Коста-Рика, Ізраїль, Люксембург, Мексика, Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія, Бельгія, Ірландія, Литва, Австрія, Канада, Словенія та Чехія.
США, опустившись на 24-те місце, досягли найнижчого показника в історії, а Велика Британія (23-тє місце) зафіксувала найнижчу середню оцінку життя з моменту публікації звіту у 2017 році. Натомість Коста-Рика (6-те місце) та Мексика (10-те місце) вперше потрапили до першої десятки найщасливіших країн.
Афганістан знову, вже вшосте, посів останнє – 147-ме – місце. П’ятірку найбільш нещасливих країн світу замикають Сьєрра-Леоне, Ліван, Малаві та Зімбабве.
Доповідь про щастя також виявила, що:
незнайомці добріші, ніж ми вважаємо – у ході експерименту із втраченими гаманцями з’ясувалося, що рівень їхнього повернення власникам був майже вдвічі вищим, ніж прогнозували люди;
зниження рівня щастя та соціальної довіри у США та деяких частинах Європи відбувається через політичну поляризацію;
розмір домогосподарства тісно пов’язаний із рівнем щастя – в Європі та Мексиці найщасливішими були родини з чотирьох-п’яти людей.
Щорічний звіт World Happiness Report – це глобальне дослідження, яке оцінює рівень щастя в різних країнах світу. Він складається на основі опитувань людей, які оцінюють якість свого життя. Звіт враховує такі фактори, як ВВП на душу населення, соціальна підтримка, тривалість здорового життя, рівень корупції, свобода вибору та інші аспекти, що впливають на загальне благополуччя громадян.
Країни ранжуються за рівнем щастя на основі їхніх середніх оцінок життя за три попередні роки – цьогоріч йдеться про період з 2022 до 2024 року.
World Happiness Report публікують щорічно з 2012 року. Його вважають важливим інструментом для порівняння рівня життя в різних країнах, а також для аналізу змін у цих показниках з часом
Як розповідало BitukMedia, вчені знайшли час дня, коли людина щаслива найбільше.
На аукціоні Bearnes Hampton Littlewood у британському місті Ексетер продали куряче яйце незвичайної сферичної форми. Про такі кажуть “одне на мільярд”. Лот пішов з молотка за £420 (22,6 тисяч гривень).
Ідеально кругле яйце знайшла ще у грудні минулого року жінка на ім’я Елісон Грін, яка працює на фермі Фентон, що неподалік Сомерсета. Вона розповіла виданню Independent, що ніколи раніше не бачила яєць такої форми. Ба більше, жінка ніколи не думала, що яйця взагалі можуть бути круглими. Каже, коли “ви бачите стільки форм яєць, ви в певному сенсі “сліпнете”. 57-річна Грін працює на фермі вже три роки та щодня обробляє близько 30 тис. яєць.
“Коли я помру, люди шукатимуть у Google “кругле яйце” і побачать моє обличчя – а це зовсім не те, чого я очікувала”, – жартує жінка.
Фото – Alison Greene
Дізнавшись, що інше ідеально кругле яйце було продано на аукціоні в Англії за £200, Грін запитала свого начальника, чи може вона також виставити яйце на торги.
Перед торгами Грін хвилювалася через те, що яйце може зіпсуватись майже за три місяці зберігання. Щоб зберегти його, жінка застосувала старовинний метод ірландських фермерів – покрила салом та сіллю.
Аукціон, до речі, жінці сподобався. “Це було схоже на те, якби я спостерігала за одним зі своїх дітей у спортивних перегонах, коли всі роблять ставки. Це було просто блискуче”, – сказала вона. “Я просто дуже, дуже вдячна усім, хто робив ставки”.
Ім’я покупця не називається. Виручені з продажу яйця кошти, як і хотіла Грін, спрямують до благодійної організації Devon Rape Crisis, яка допомагає жертвам сексуального насильства. Генеральний директор аукціонного дому Давіна Калл заявила, що виручені за яйце кошти допоможуть щонайменше одній людині, яка звернулася по допомогу.
Як розповідало BitukMedia, камінь з агатом всередині з Мінералогічної колекції лондонського Музею природознавства порадував вчених. Вони виявили, що насправді камінь, що зберігався у музеї понад 150 років, – яйце динозавра віком понад 60 млн років.
Ліна Костенко і Сергій Жадана. Фото - Facebook/ serhiy.zhadan
19 березня Ліні Костенко, письменниці та представниці покоління шестидесятників, виповнилося 95 років. Письменник і музикант Сергій Жадан у день народження визначної української поетеси показав фрагменти трьох різних бесід, записаних у листопаді 2024-го. Жадан вказав, що інтерв’ю вийде незабаром.
У ролику в Instagram Жадан та Костенко розмовляють про різні періоди життя поетеси та її колег-письменників, написані нею книжки та українську націю. За словами Жадана, глядачі зможуть подивитись довгоочікувану розмову вже зовсім скоро.
“Ми росли на її текстах та текстах її друзів або, навпаки, ідеологічних чи поетичних опонентів. Наше уявлення про поезію здебільшого сформовано або завдяки їй, або всупереч їй. Вона тримає в пам’яті сотні імен, подій і явищ, які становлять кілька епох, котрі для більшості з нас – історія, для неї – сторінки з життя, створює зі спогадів деталізовані полотна цих епох та іронізує: “Я ж була “запрещенная”, мені пощастило”.
Сьогодні Ліна Василівна Костенко святкує своє 95-річчя, і ми бажаємо їй ще не раз здивувати нас своїми текстами – поезією, прозою, мемуарами – і з величезною радістю анонсуємо вам “триптих” розмов із нею, записаних Сергієм Жаданом та “Радіо Хартія”. Почекайте ще зовсім трішечки – невдовзі на ваших екранах”, – йдеться у пості.
Інтерв’ю з Ліною Костенко – це завжди сенсація. Поетеса на них не щедра, про особисте, про свою громадянську позицію воліє говорити віршами.
Лавреатка Шевченківської премії та премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону (2022 рік) почала публікувати твори у 16 років.
До ювілею Ліни Костенко у Києві в Будинку кіно відбулася презентація перевидання її роману у віршах “Берестечко”. Цей роман поетеса писала майже 30 років. На зустріч із читачами ювілярка прийти не змогла. Була її донька Оксана Пахльовська. За її словами, Ліна Василівна “дуже рада, що такі зустрічі з читачами відбуваються, навіть без її участі”. Оксана Пахльовська також додала, що з мамою все добре і вона з початку повномасштабного вторгнення знаходиться у себе вдома в Києві.
Як розповідало BitukMedia, акторка Віра Фарміґа заспівала “Червону руту” на концерті в Нью-Йорку.
Команда медиків (зліва на право) під час операції - хірурги: Євгеній Левицький, Давид Бородюк, Михайло Сауляк; лікар-інтерн Олександр Альчаков; медичний брат операційний Констянтин Федоренко. Фото - МОЗ України
Унікальну мікрохірургічну операцію вперше виконали у столичній клінічній лікарні “Феофанія”. Вона дозволила зберегти ногу пораненому військовому та уникнути ампутації. Хірурги оперували протягом 13 годин.
Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров’я.
Поранений захисник мав важку мінно-вибухову травму з пошкодженням значної частини м’яких тканин і кісток гомілки. Під час евакуації через масштабність ураження (дефект тканин 14×30 см) йому неодноразово пропонували ампутацію, але чоловік категорично відмовлявся. У лікарні “Феофанія” вирішили боротися за збереження кінцівки до останнього.
27-річний реконструктивний хірург Михайло Сауляк разом із командою хірургів-травматологів провів складну трансплантацію шкірно-м’язового клаптя latissimus dorsi flap. У МОЗ зазначили, що це одна з найскладніших мікрохірургічних операцій, і її можуть виконати лише кілька фахівців в Україні.
Кожен етап втручання вимагає від лікарів високої точності. Додаткові ускладнення під час операції виникали через тяжкість отриманих травм. Операція тривала 13 годин. Найскладнішим етапом стало виконання мікросудинного анастомозу — з’єднання судин діаметром 1-3 мм, що забезпечують кровопостачання трансплантованого клаптя.
“Операція пройшла успішно. Протягом місяця військовий перебував під ретельним наглядом лікарів, щоб уникнути можливих ускладнень. Сьогодні його гомілка повністю загоїлась, кінцівку вдалося зберегти. Попереду наступний етап лікування для відновлення великогомілкової кістки”‚ — написали в МОЗ.
Фото – МОЗ України
Фахівці зазначають, що така операція відкриває нові можливості для збереження кінцівок та відновлення функціональності поранених військових і цивільних, які раніше були приречені на ампутацію. Реконструктивна медицина допоможе якомога більшій кількості пацієнтів повернутися до активного життя.
Як розповідало BitukMedia, український захисник Олександр вижив після того, як провів із турнікетом на пораненій нозі 900 годин. Медики вперше на практиці мали справу з випадком такого тривалого турнікету.
Італійська газета Il Foglio презентувала свій перший випуск, повністю створений штучним інтелектом. Нейромережа придумала для неї статті, заголовки та цитати. Випуск ШІ-видання – частина експерименту редакції.
Редактор Il Foglio Клаудіо Чераза зазначив, що перший випуск складається з чотирьох шпальт. У процесі підготовки номера працівники редакції ніяк не брали участі у створенні матеріалів, лише ставили питання нейромережі. Тексти, заголовки, цитати і навіть іронія було згенеровано нейромережею.
За словами Клаудіо Чераза, метою створення випуску за допомогою ШІ була демонстрація впливу штучного інтелекту “на наш спосіб роботи та наше життя”.
У випуску є статті про “парадокс італійських трампістів”, які заплющують очі на те, що їхній кумир “поводиться, як деспот бананової республіки”.
ШІ пише про економіку Італії, реформу прибуткового податку. Також у газеті опублікували історію про те, як європейці уникають постійних стосунків.
На останній шпальті містяться питання та відповіді, також повністю створені нейромережею. Одне з таких питань стосується можливої заміни людини на нові технології. Штучний інтелект відповів, що про це поки що рано говорити: “ШІ — це чудова інновація, але він ще не знає, як замовити каву, не помиляючись із цукром”.
З 18 березня ШІ-газета вже доступна в інтернеті та продається в кіосках. Зазначається, що всі статті у ній структуровані та зрозумілі, а також написані без явних граматичних помилок. Il Foglio продовжить експеримент і публікуватиме подібні випуски регулярно, але не замість звичайних.
Як розповідало BitukMedia, для боротьби з інтернет-шахраями британська компанія розробила “ШІ-бабусю” (AI granny). Її звати Дейзі і вона зводить шахраїв з розуму. Бот розмовляє з аферистами про в’язання, рецепти та нічне небо.Завдання “бабусі зі штучним інтелектом” витрачати час людей, які намагаються її обдурити.
Режисер стрічки розповів, що колись у нього була кішка. Саме цей зв'язок із твариною надихнув його на створення нового фільму. Зображення - DREAM WELL STUDIO
У Бразилії через успіх анімаційного фільму “Потік” люди почали частіше забирати чорних котів з притулків. Ба більше, нових вихованців часто-густо називають Флоу — на честь головного героя оскароносного мультика.
Тренд запустила користувачка X, яка шукала господарів для двох чорних кошенят. У пості вона назвала чорних “хвостиків” малюками “типу Флоу” і додала картинку, на якій головний герой мультфільму тримає статуетку “Оскара”.
Такий маркетинговий хід сподобався користувачам соцмереж. Бразильці не просто почали брати в родину нових вихованців, а й називати всіх чорних котів Флоу. “Тільки сьогодні я бачив трьох людей, які називали чорних кошенят Флоу, і тепер не можу думати інакше. Щоразу як бачу чорного кота, у голові автоматично виникає думка: “О, це флоузик”, – написав один із користувачів.
Бразильська зоозахисна організація Instituto Ampara Animal заявила, що стрічка Гінтса Зілбалодиса “змінює реальність” для чорних котів. “Не всі уявляють, наскільки відчутним є вплив цього фільму: він збільшує інтерес до адопції чорних котів, які так довго стикалися із забобонним ставленням”, – заявили представники.
Нагадаємо, цьогоріч Латвія вперше в історії отримала найпрестижнішу в світі кінонагороду. Мультфільм “Потік. Останній кіт на Землі” (в оригіналі – Straume, у міжнародному прокаті – Flow) латвійського режисера Гінтса Зілбалодіса отримав “Оскар” у номінації “Найкращий анімаційний фільм”. Стрічку номінували одразу в двох категоріях – анімаційний та найкращий фільм іноземною мовою.
Трохи раніше “Потік” зробив сенсацію на “Золотому глобусі”, несподівано перемігши беззаперечних фаворитів “Думками навиворіт 2”, “Моану 2” та “Воллес і Громіт: Перната відплата”.
Бюджет “Потоку” склав 3,5 млн євро, а сам мультфільм намальований у безплатному 3D-редакторі Blender.
В основі сюжету – історія чорного кошеняти, яке під час повені втратило домівку. Спочатку воно рятується на горищі старого будинку, але вода продовжує підійматися, тому доводиться шукати нове укриття.
Зрештою пухнастик знаходить притулок у човні. Туди ж потрапляють інші вижилі: пес, капібара, лемур та птах. Разом тварини вирушають у грандіозну подорож затопленим світом без людей. Але щоб вижити, їм потрібно забути про відмінності та навчитися довіряти одне одному.
Автор свідомо відмовився від персоніфікації персонажів. “У багатьох фільмах тварини поводяться як люди. Але мені здається, що так втрачається їхня суть. Тварини цікаві самі по собі, і не потрібно перебільшувати їхню поведінку”, —розповів Гінтс Зілбалодіс.
У “Потоці” немає діалогів. За задумом автора, це створює унікальний звуковий ландшафт, коли музика і звуки тварин замінюють слова. Так передається атмосфера виживання.
Як розповідало BitukMedia, у Китаї нова знаменитість. Це майже священний кіт із золотим ланцюжком на шиї. Він зустрічає відвідувачів біля входу до храму Сіюань у Сучжоу і вправно “дає пʼять”. Люди вірять, що його лапка приносить удачу, а тому шикуються у чергу на зустріч зі смугастим і готові чекати годинами.
Фото - Офіційне інтернет-представництво Президента України
У Києві відкрили “Кубоїд” – перший в Україні інтерактивний музей математики. Він покликаний зробити математику захопливою, доступною та цікавою. Це лише четвертий подібний музей в Європі та п’ятий у світі.Відвідувачів чекають у травні.
Основна мета “Кубоїда” — допомогти українським учням подолати освітні втрати в математиці, змінити підходи до її викладання через інноваційні методики навчання та популяризацію STEM-дисциплін.
У ньому сотні експонатів, тематичних зон і навчальних просторів, які допоможуть школярам “відчути” математику, а вчителям – підвищити свою кваліфікацію.
У відомстві розповіли, що працювати над створенням простору почали ще у 2021 році, який був роком математичної освіти. Але через повномасштабне російське вторгнення та завдяки міжнародним донорам проєкт вдалося реалізувати лише зараз.
Музей розміщений у третьому павільйоні Національного комплексу “Експоцентр України” (ВДНГ) у Києві. Для відвідувачів він стане доступним у травні 2025 року. Квитки до музею будуть доступними на сайті з 18 березня, а також Instagramта Facebook.
Загалом представлено 120 експонатів, 6 тематичних зон та 4 навчальні простори для школярів і педагогів. “Музей має допомогти подолати освітні втрати в галузі математики, спричинені війною, та стати центром розвитку новаторів, які відіграватимуть ключову роль у відновленні країни”, – розповідає пресслужба президента України.
Для освітян у музеї пропонуватимуть курси, тренінги для інтерактивного навчання, а також платформу для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
В інтерактивному математичному музеї відвідувачі зможуть через гру розв’язувати задачі, вивчати теорію, розвивати критичне мислення, логіку та просторову уяву.
Окрім експозицій, в установі матимуть освітні програми для освітян та учнів, які будуть доступні в очному та онлайн форматі.
У МОН додали, що в музеї учні зможуть вивчати теорію через дотик і взаємодію з експонатами, а педагоги – мати професійне середовище для підвищення кваліфікації та впровадження в навчання інтерактивних методик.
Під час відкриття Президент України Володимир Зеленський поспілкувався з учнями й ученицями, які показали найкращі результати на олімпіаді з математики в Україні.
Як розповідало BitukMedia, 10-річний британський школяр Альберто Давіла Арагон встановив рекорд зі швидкісного відтворення числа Пі. За хвилину він озвучив напам’ять 280 цифр після коми.
Професор палеонтології Мартін Бекер тримає зуби акул-гоблінів, яким понад 70 млн років. Фото - AMY NEWMAN/NORTHJERSEY.COM
У США професор позивається до університету. Обурений науковець звинувачує виш у тому, що через недбальство скам’янілості віком 380 млн років опинилися на сміттєзвалищі. А все тому, що рахунки транспортної компанії не були сплачені вчасно.
Американський палеонтолог Мартін Беккер — в розпачі. Через недбалість Університету Вільяма Патерсона в Нью-Джерсі значну частину його великої колекції скам’янілостей викинули десь на звалищі.
Особи винних тепер встановлюють у суді, адже професор Беккер подав проти університету позов.
А тепер дедалі справи. Минулого року палеонтолог і професор Університету Вільяма Патерсона зібрався написати монографію про свою колекцію скам’янілостей морських безхребетних девонського періоду. Це мала бути робота у співавторстві з колегою з іншого штату. В якийсь момент Беккеру знадобилось відправити скам’янілості, віком близько 380 млн років, до Флориди.
18 червня палеонтолог ретельно запакував близько двох сотень цінних зразків у 19 окремих коробок і того ж дня передав їх для відправки поштовому відділенню Університету, сповістивши про це його керівника Реймонда Буна. У позові Беккер уточнює, що у посилках опинилося близько 80% його колекції, на збір та систематизацію якої пішли “сотні та сотні годин”.
Коробки зі скам’янілістями оперативно передали до сервісу доставки UPS. Бун пообіцяв передати Беккеру треккінг-коди для відстеження посилок та дані про страховку, але так і не зробив цього. Минуло кілька тижнів, перш ніж флоридський колега вченого повідомив, що так і не отримав цінного вантажу.
З кінця серпня Беккер безуспішно вимагав від Буна інформацію про місцезнаходження посилок. У відповідь останній запевняв, що працює над їх пошуком. 20 вересня начальник університетського поштового відділення припустив, що коробки зі скам’янілістю могли бути затримані як підозрілі.
Ще через десять днів Бекер напряму зв’язався з UPS, де його ошелешили жахливою правдою: доставку було скасовано. Університет Вільяма Патерсона не сплатив виставлені логістичною компанією рахунки й обслуговування організації було заморожено. Як наслідок, коробки зі скам’янілостями з колекції професора палеонтології не стали доставляти адресату й викинули “на якесь звалище десь у Нешвілл” (штат Теннессі).
Як зазначається у позові, в UPS призупинили обслуговування Університету ще наприкінці квітня, а Реймонд Бун дізнався про це на початку липня. До того ж, постраждав не лише Беккер — через цю недбалість було викинуто ще кілька посилок.
До слова, UPS (United Parcel Service) — одна з найбільших у світі логістичних компаній, що спеціалізується на доставці посилок, вантажних перевезеннях та логістичних послугах. Заснована в 1907 році в США, UPS обробляє мільйони посилок щодня.
Тепер Мартін Беккер вимагає від університету відшкодування збитків за колекцію, а також компенсації медичних витрат, повʼязаних зі стресом, якого він зазнав. Розмір позовних вимог науковця не розкривається.
Університет Вільяма Патерсона в Нью-Джерсі. Фото – Google maps
Тим часом знайти скам’янілості тепер допоможе лише диво. Щоправда, як і британцю, який шукає на звалищі жорсткий диск зі своїми біткоїнами на суму понад пів мільярда фунтів стерлінгів.
Але і щасливі випадки теж бувають. Як розповідало BitukMedia, сміттярі із американського штату Нью-Гемпшир перебрали 20 тонн відходів, аби знайти обручку. Її випадково втратила місцева мешканка, коли її партнер викидав сміття.
Для вогневої підтримки військових в Україні розробили наземний роботизований комплекс “Лють”.Солдат-робот призначений для виконання широкого спектра завдань у складних умовах. Міністерство оборони кодифікувало та дозволило використовувати його у Силах оборони.
Про це повідомили в Міноборони з посиланням на Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки.
У відомстві вказують, що комплекс вже випробовували в реальних бойових умовах. НРК озброїли кулеметом калібру 7.62, а також обладнанням, завдяки якому він може вражати цілі і вдень, і вночі.
Робот компактний, його можна перевозити у кузові пікапа. Комплекс оснастили електричним двигуном, який працює безшумно. У міністерстві зазначили, що ємності акумуляторів вистачає на тривалий час роботи.
Також “Лють” може переміщатися місцевістю зі складним рельєфом та працювати за широкого діапазону температур.
“Оператор керує комплексом із захищеної позиції, не наражаючись на небезпеку. Головне завдання наземних роботів — посилити наші підрозділи та замінити солдата на найнебезпечніших ділянках”‚ — написали в Міноборони.
У лютому міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що відомство запускає проєкт, який дає змогу масштабувати застосування безпілотних наземних роботизованих комплексів у військах.
Як розповідало BitukMedia, Міністерство оборони України кодифікувало та дозволило використовувати у ЗСУ наземний комплекс “Змій логістичний”, створений українськими фахівцями. Платформа виконуватиме логістичні та евакуаційні місії у районі бойових дій.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
