Субота, 5 Липня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 2

“Куплю дім… ой, ні”: тисячам людей помилково повідомили про виграш у лотерею

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - ZUMAPRESS.com

Сотні норвежців вже будували плани на нові квартири, відпустки чи ремонти, коли дізналися: повідомлення про виграш у лотерею — помилка. Причиною стала банальна технічна похибка під час конвертації валюти. Ошуканими почуваються 47 тисяч людей.

Про це розповідає CNN.

Національна лотерея Норвегії Norsk Tipping просить вибачення в тисяч гравців, які помилково отримали повідомлення про великий виграш у лотереї Eurojackpot.

Наприклад, одному гравцеві повідомили, що він виграв понад 1,9 млн крон (приблизно $170 тис.), тоді як реальна сума сягала лише 199 крон (~$17 доларів). Іншому пощастило “виграти” 5,1 м крон ($ 0,5 млн), але насправді це були 510 крон, уточнюють The Guardian і AftenPosten. Виграші, що мали становити кілька сотень крон, перетворилися на мільйони.

Як з’ясувалося, причина — людська помилка в коді програми, через яку суми виграшів були не зменшені (діленням), а помножені на 100 під час конвертації євро в норвезькі крони. Справа в тому, що Національна лотерея Норвегії Norsk Tipping отримує суми виграшів з Німеччини в євроцентах, а далі конвертує їх у норвезькі крони.

Помилка виникла в п’ятницю ввечері: величезна кількість учасників лотереї отримали повідомлення і push-сповіщення, що стали для них “щасливою новиною”. Щоправда, лише на кілька годин. Після цього компанія розіслала нові повідомлення — виправленні.

Попри плутанину, жодному з гравців не виплатили неправильну суму, зазначають у Norsk Tipping.

У суботу з публічними вибаченнями виступила CEO компанії Тон’є Сагстюен (Tonje Sagstuen), яка вже невдовзі подала у відставку. “Я отримала безліч повідомлень від людей, які вже встигли спланувати відпустку, купівлю житла чи ремонт. Мені дуже шкода. Але я розумію, що ці вибачення — слабка розрада”, — зауважує Сагстюен.

Norsk Tipping розіслала нове вибачення вже від імені нового тимчасового CEO. В листі зазначено, що компанія працює над тим, щоб подібне не повторилося.

Цікаво, що під час цього розіграшу жоден з учасників не вгадав усі номери, тож джекпот Eurojackpot сягнув 377 млн норвезьких крон (близько $37,3 млн).

Фото – Beata Zawrzel/NurPhoto/Shutterstock/File

Eurojackpot — це міжнародна європейська лотерея, заснована у 2012 році. Участь у ній беруть гравці з понад 18 країн, а джекпоти можуть перевищувати сотні мільйонів євро.

Як розповідало BitukMedia, житель Альберти (Канада) Девід Серкін потрапив у заголовки світових медіа після того, як вчетверте виграв джекпот. Імовірність такого – майже нульова. Але для нього – цілком реальна.

Воїн неба: у Дніпрі рятують боривітера, який атакував ворожий дрон

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - соцмережі

На Запорізькому напрямку стався випадок, який міг би стати сюжетом фільму про супергероїв. Дикий хижий птах кинувся атакувати російський дрон. І хоча у цьому повітряному бою боривітер зазнав поранення, люди не залишили його в біді.

Про історію порятунку розповіла на своїй сторінці у Facebook зоозахисниця Вероніка Конькова.

“Цей відважний боривітер справедливо вирішив, що російським дронам не місце на нашій (і його особистій) території, і атакував один з них”, пише Конькова.

За її словами, пощастило з тим, що свідками відчайдушного вчинку стали українські дроноводи. Вони не полишили в біді “раптового дикого побратима”, одразу забрали до себе і за першої ж можливості евакуювали з волонтерами до Запоріжжя, а далі — до Дніпра.

Скоріше за все, птах збив з курсу російський безпілотник, але під час нападу зламав праве крило. Наразі Шрайка, як називає пернатого зооактивістка, лікують у Дніпрі – ветеринари клініки “Колібрі” спробують врятувати крило.

Шрайк. Фото – Veronica Konkova/ Facebook

Попри складність травми, шанс на одужання є. Військові пообіцяли повністю оплатити лікування свого несподіваного союзника. “Сподіваюсь, все складеться. В прямому та переносному сенсі”, – з надією додала Вероніка.

А наступного дня написала: “Відвідали зі Шрайком лікаря. В цілому все непогано, тож скоро будемо робити остесінтез. Тримайте за нього кулачки”. Конькова, яка опікується пораненим боривітером, обіцяє розповісти про долю птаха, “коли ми будемо впевнені, що все пройшло добре, і всі готові”.

Боривітер (Falco tinnunculus) — хижий птах із родини соколів. Його часто можна побачити завислим у повітрі на одному місці — саме так боривітер вичікує здобич. У багатьох культурах його вважають символом відваги та незалежності.

Як розповідало BitukMedia, випадкова зустріч з рідкісним пернатим гостем стала для Антона Мартиненка із Закарпаття несподіваним викликом. Під під’їздом він знайшов травмованого червонокнижного птаха і вирішив доглядати його, поки той не одужає.


Неочікуваний гість: субантарктичний пінгвін вперше завітав до “Вернадського” посеред зими (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - НАНЦ/Facebook, ілюстративне

Посеред антарктичної зими до української станції “Академік Вернадський” несподівано завітав пернатий гість. Субантарктичний пінгвін з’явився просто біля головного входу — і це неабияк здивувало наших полярників. Такий візит трапився вперше за всю історію спостережень на острові Галіндез.

Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.

Хоча субантарктичних пінгвінів навесні та влітку на острові Галіндез тисячі, у зимовий період їх тут не побачиш: акваторія скута кригою, і пінгвіни відпливають північніше, у пошуках відкритої води для полювання.

Саме тому поява одного-єдиного субантарктичного пінгвіна посеред антарктичної зими стала справжньою сенсацією для команди 30-ї Української антарктичної експедиції.

Як розповіла біологиня 30-ї УАЕ Зоя Швидка, час від часу вона фіксує поодинокі заходи цих пернатих на Галіндез, але прям до будівлі станції такий гість прийшов уперше.

За словами науковців, пернатий дослідник не лише прогулявся біля головного входу, а ще й навідався до дизельної електростанції. А тоді — спокійно пішов собі у невідомому напрямку. Чи то перевіряв готовність станції до весняного шлюбного сезону, чи, можливо, почув про млинці, які полярники готували на Мідвінтер, – жартують полярники.

Поки у північній півкулі — літо, на Галіндезі панує справжня зима. Але вже за кілька місяців полярники чекають на масове повернення пінгвінів: саме тут, біля “Вернадського”, вони щороку створюють гнізда, проводять шлюбний сезон та виводять пташенят.

Субантарктичні пінгвіни (або антарктичні пінгвіни, Pygoscelis antarcticus) відомі своїми гучними криками, смішною ходою та вірністю обраному партнеру. Щороку вони повертаються до вже знайомих гніздових територій — і цілком можливо, що цей несподіваний гість саме це й робив: розвідував собі “місце під сонцем” на прийдешню весну.

Як розповідало BitukMedia, айсберг біля “Вернадського” назвали на честь морського дрона “Маґура”.

Картковий архітектор: чоловік побудував найвищу вежу з карт та підкорив Jenga (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Картки, блоки і неймовірна зосередженість. Китаєць Тянь Жуй, відомий як “Картковий архітектор”, вразив світ, встановивши одразу чотири рекорди Гіннеса за лічені дні. Один із них — за балансування 3149 дерев’яних брусків Jenga на одному-єдиному вертикальному блоці!

Про це розповідає портал UPI.

Вражаюча тиша, жодного поруху — лише руки майстра, що накладають один предмет на інший. Китайський ентузіаст Тянь Жуй довів, що мистецтво балансування може бути не менш видовищним, ніж спорт або циркове шоу. Його талант до укладання карт і дерев’яних блоків Jenga приніс йому одразу чотири світові титули.

Свій перший рекорд Жуй встановив три роки тому, побудувавши 27-рівневу карткову вежу за одну годину. Проте, коли його досягнення перевершили інші відчайдухи, він повернув собі титул у квітні цього року — цього разу з вежею на 32 рівні!

За кілька днів до того він побив інший рекорд: найвища карткова вежа, зведена за 8 годин — вражаючі 62 рівні.

Після успішного “карткового реваншу” Жуй звернув увагу на блоки Jenga. І знову шокував світ, встановивши рекорд із 3149 брусків, складених на один-єдиний вертикальний блок. А далі — ще одне досягнення: повторення трюку, але вже з гігантськими Jenga-блоками. Новий рекорд — 918 блоків на одній опорі!

“Це вже як друга натура, — розповів Жуй команді Guinness World Records. — Я просто вловлюю ритм і занурююсь у процес”.

Тянь Жуй — не просто рекордсмен, а справжній архітектор терпіння, концентрації й творчості. Його досягнення доводять, що неймовірне — реальне, коли поєднуються майстерність, витримка і віра у власні сили.

Як розповідало BitukMedia, американська ютуберка Лілі Хевеш разом із командою ентузіастів встановила світовий рекорд, збудувавши найвищу у світі вежу з доміно — вона здійнялась у височінь на 10, 128 м. Досягнення зафіксував представник Книги рекордів Гіннеса.

Пити — не перепити: чоловік за добу відвідав 152 бари і встановив світовий рекорд

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

152 бари за 24 години — звучить як початок жарту, але для аргентинця Мартіна Переса це стало приводом для гордості і навіть світового визнання. У Буенос-Айресі він здійснив запаморочливий нічний алкоквест. В цьому йому допомогли старанність, висока переносимість алкоголю та знання нічного життя рідного міста.

Про це розповідає сайт Книги рекордів.

З 19-ї 14 березня до 6:59 вечора наступного дня аргентинець побував у 152 закладах — і став людиною, яка відвідала найбільше пабів упродовж доби (індивідуальний залік).

“Це був мій особистий спосіб віддати шану місту, в якому я народився, живу і яке люблю. Я хотів показати світу, наскільки яскравим і винятковим є Буенос-Айрес”, — пояснив Мартін.

Попри вражаючі цифри, рекорд не був лише про алкоголь. За умовами “Гіннеса”, у кожному барі можна випити будь-який напій, головне — щоб його об’єм становив щонайменше 125 мл (0,2 пінти).

Маршрут Мартіна почався у престижному районі Реколета, далі він рушив до популярних кварталів Палермо Сохо, Палермо Голлівуд, Колехіалес і Чакаріта. Саме тут він досяг першої мети — 100 барів до закриття більшості закладів на ніч.

Потім він повернувся додому, щоб трохи відпочити, а опівдні в суботу знову вирушив у путь, обравши вже центральні райони міста — від Сан-Тельмо й Белграно до Нуньєса.

Мартін заздалегідь підготувався до випробування — найняв двох незалежних свідків, які змінювалися кожні 4 години, мав публічних нотаріусів, які підтверджували чеки, і навіть отримав підтримку місцевого депутата Яміля Санторо, який приєднався до його марафону.

Під час цього незвичного виклику Мартін зробив понад сотню фото, зустрівся з десятками людей, які його впізнавали, і спілкувався з журналістами та містянами, які поставились до його ініціативи прихильно.

За словами організаторів, ідея мала не лише розважальну, а й туристично-культурну місію — показати гедоністичний, жвавий бік Буенос-Айреса як столиці нічного життя Латинської Америки.

Зрештою Мартін зупинився на 152-му барі, значно перевищивши свою мету в 140 барів і побивши попередній рекорд 69-річного Девіда Кларксона з Сіднея, Австралія, який водив козу у 120 барах.

Як результат — задоволені бармени, офіційний сертифікат Книги рекордів Гіннеса, задоволений Мартін, і, ймовірно, один з найгучніших похмільних ранків в його житті.

Як розповідало BitukMedia, група туристів з Німеччини в іспанській Майорці побила попередній рекорд з кількості випитого пива групою людей протягом одного, часто короткого проміжку часу. 55 німців здолали 1245 кухлів пива за 3 години. Кажуть, добре розважились.

Возз’єднання після полону: український прикордонник зустрів свою службову собаку після трьох років розлуки (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Джилі вдома. Фото - Естер Вратарьова/ Facebook

Ця зустріч зворушила до сліз: у Києві прикордонник Денис вперше за понад три роки побачив свою бойову напарницю — службову собаку Джилі. Їх розлучила війна, полон й окупація, але тепер зусиллями волонтерів вони знову разом.

Про це розповіли Радіо “Свобода” та благодійна організація Humanity, яка допомагає мешканцям Херсонщини виїхати з окупації.

Ще до повномасштабного вторгнення Денис та Джилі несли службу на адміністративній межі з Кримом, у контрольному пункті в’їзду-виїзду “Чонгар”. Вони були командою: людина і пес, які разом охороняли рубежі.

Архівне фото – Денис і Джилі

Але з початком повномасштабної агресії рф усе змінилося. Денис потрапив у російський полон.

“24 лютого нас обстріляли, почалося повномасштабне вторгнення. Поки ми переховувалися від обстрілу, нас взяли в оточення. Після цього нас взяли в полон, а Джилі сказали відпустити”, – пригадує прикордонник.

Собака не хотіла залишатися без свого господаря та до останнього намагалася застрибнути в КАМАЗ. Але їй цього не дали зробити. Денис каже, тоді не думав, що коли-небудь ще зможе побачити тварину.

Вівчарка залишилася на окупованій Херсонщині. “Потрапила до рук росіян. І вижила. Хоча під час затримання прикордонників теж чинила опір, як могла”, — розповіли волонтери.

Спершу про неї дбали батьки військового, але згодом були змушені виїхати, а забрати собаку не змогли — через відсутність документів.

У лютому 2024 року Дениса вдалося звільнити в межах обміну полоненими. Повернувшись додому, він одразу вирішив знайти Джилі. І завдяки Humanity, волонтерам з організації з Нової Каховки, які вивозить людей з тимчасово окупованих територій, це стало можливим.

Там розповіли, що майже не працюють з тваринами, але цей випадок став “винятком і викликом”. “Ми дізналися про собаку. Скоординували транспорт, логістику, безпеку — і повернули її на підконтрольну [Україні територію]”, — розповіла Естер Вратарьова з Humanity.

“Джилі вкрала моє серденько”, – написала Естер Вратарьова в Інстаграм. Фото – vratarova

29 червня в Києві відбулося довгоочікуване возз’єднання: Денис і Джилі знову зустрілися. Їхні щемкі обійми зафіксувала камера “Радіо Свобода”.

“Реакція не така, як я очікував. Але такий варіант я також розглядав, тому що пройшло дуже багато часу. Я змінився, мій запах змінився, зовнішній вигляд змінився. Але я вже зараз відчуваю, що вона поводить себе як завжди. Наче нічого і не було”, – каже Денис.

Зараз він лікується і проходить реабілітацію. І, як зазначили волонтери, мріє, що в майбутньому разом із Джилі вони допомагатимуть іншим, займаючись реабілітацією воїнів з ПТСР.

Як розповідало BitukMedia, рятувальники возз’єднали кота з власницею після трьох років розлуки.

Життя поверх “шрамів”: у Чорнобильській зоні виявили укріплення часів Другої світової війни

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Денис Вишневський/ Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник

Чорнобильська зона відчуження — не лише про атомну катастрофу чи сліди російської окупації 2022 року. Вона зберігає у своїй тиші й значно давніші шрами — зокрема, з часів Другої світової війни. І водночас демонструє унікальну здатність природи зцілювати.

Про це розповіли у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

Під час обстеження території поблизу села Новосілки науковці Чорнобильського Радіаційно-екологічного Біосферного Заповідника натрапили на польові укріплення, що простягаються приблизно на 200 метрів. Це залишки лінії окопів, що майже повністю злилася з ландшафтом — заросла травою, поглинута лісом, перетворена на частину екосистеми.

Природа відвойовує простір м’яко, але впевнено. У стіні одного з окопів облаштувала нору лисиця, а на колишньому бруствері мурахи збудували мурашник. Сліди війни перетворюються на притулки для життя.

Фото – Денис Вишневський/ Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник

Ці знахідки — нагадування про те, що на території Чорнобильського заповідника зійшлися відлуння кількох трагічних подій: Другої світової, аварії 1986 року, повномасштабного вторгнення 2022-го. Проте попри це — ліс росте, звірі повертаються, екосистема оживає.

“Життя триває, залишаючи поверх старих шрамів нові сліди…”, – йдеться в повідомленні заповідника.

Як розповідало BitukMedia, у Чорнобильському заповіднику помітили дитинча оленя шляхетного та гніздо чорного лелеки з трьома пташенятами.

“Співає пісні” серед кіз: як на Черкащині рятують лелеченя на ім’я Дзьобик (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Дзьобик. Фото - Суспільне Черкаси

На Черкащині лелеченя, яке випало з гнізда, знайшло тимчасову домівку в сараї. Його прихистила місцева мешканка Юлія Ружина з Білозір’я. Тепер птах живе поряд із Ватрушкою, Сонькою, Ладушкою, Мальвою та ще десятком кіз — і вже встиг стати їхнім улюбленцем.

Про це розповідає “Суспільне.Черкаси”.

Дзьобик — так господиня назвала врятованого птаха. Він оселився серед домашньої худоби після того, як Юлія побачила його на пасовищі. “Бачу, що сидить біла дупка пухнаста в траві аж там за огорожею на пасовищі. А коли назад поверталася, погукала сина, щоб він забрав його. Тепер він у нас живе”, – розповіла жінка.

Ймовірно, лелеченя випало з гнізда, що було на старій зрубаній вербі. За цією лелечою родиною вже давно спостерігали сусіди. Одна з місцевих жительок, пані Валентина, пригадує, як пташка-матір цілими днями дбала про малечу: “Вона їх підіймає, крилами махає біля них і скрекоче — ко-ко-ко і ка-ка-ка. І так цілий день”.

Коли ж з гнізда зникло одне з двох пташенят, думали, що його могла вполювати собака. Втім, лелеченя врятувалося і знайшло прихисток у сараї Юлії Ружиної. Там воно не лише оговтується від пригод, а й “співає”: “Він так співає, що їм, мабуть, тут весело. Як сюди заходиш, він одразу включає моторчик свій і співає пісні. Я йому водичку давала, корм. В нього дуже гарний апетит з самого початку, їсть усе, що дають”.

“Їм” – це п’ятнадцяти козам, з якими “квартирант” тепер ділить сарай. Сусідами для птахи стали кози пані Юлії: Ватрушка з козенятами, Сонька, Ладушка та Мальва.

Попри те, що пір’я у птаха ще тільки з’являється, він поки не ходить та не літає, Юлія мріє, аби з часом він зміцнів і приєднався до своєї зграї: “Лелеки ходять тут навколо хати і в мене в городі. Я думаю, що він до своїх прийде і вони всі полетять в Африку”.

Цей сценарій цілком реальний, кажуть фахівці. Директор Черкаського зоопарку Євгеній Ван пояснює: якщо птах здоровий і не має травм, він зможе піднятися у небо. “Восени, коли пташка зможе літати, вона побачить, як це буде. Пробуватиме змахувати крилами, стимулюватиме себе і тренуватиме мускулатуру: буде підлітати і сідати на якісь присади, а потім вже й полетить. Коли побачить своїх, вона полетить”, — пояснив фахівець.

Втім, якщо лелеченя випало з гнізда, краще за все повернути його назад — за можливості, з використанням драбини чи підйомника.

А от якщо батьки викинули пташеня з гнізда, то повертати його туди не потрібно, додав директор зоопарку, — тоді всі сподівання на небайдужих людей.

На щастя, Дзьобик вже знайшов свою “тимчасову родину” — з кізоньками, співом, їжею і піклуванням.

Як розповідало BitukMedia, випадкова зустріч з рідкісним пернатим гостем стала для Антона Мартиненка із Закарпаття несподіваним викликом. Під під’їздом він знайшов травмованого червонокнижного птаха і вирішив доглядати його, поки той не одужає.

Пілоту F-16, який загинув під час відбиття атаки, присвоїли звання Героя України

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Повітряні сили ЗСУ

Президент Володимир Зеленський посмертно присвоїв звання Героя України пілоту F-16 підполковнику Максиму Устименку. Військовий загинув в ніч проти 29 червня під час відбиття масованого ракетно-дронового удару російських окупантів.

Відповідний указ № 444/2025 опублікований на сайті президента.

Льотчика 1 класу також нагородили орденом “Золота Зірка”.

Максим Устименко 1993 року народження. Як зазначив Зеленський, Устименко воював ще з часів АТО, освоїв чотири типи літаків, і на його рахунку — дійсно важливі результати для України.

У ніч проти 29 червня 2025 року російські окупанти вкотре завдали масованого ракетно-дронового удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та ударних БпЛА.

“Пілот застосував увесь комплекс бортового озброєння, збив сім повітряних цілей. Під час відпрацювання останньої – його літак зазнав ушкоджень і почав втрачати висоту. Максим Устименко зробив усе можливе, відвів машину від населеного пункту, але катапультуватись не встиг… Загинув, як Герой!”, розповіли у Повітряних силах.

Тієї ночі рф запустила по Україні 537 цілей. Повітряні сили звітували про збиття 38 ракет та 211 дронів, ще 226 БпЛА були локаційно втрачені.

“Вічного польоту, брате, ти зробив усе, що міг!..”, – написали Повітряні сили.

Як розповідало BitukMedia, 19-річний прикордонник вивів побратимів з напівоточення та став наймолодшим Героєм України.

Назвали найстарішим в Європі: науковці визначили вік доісторичного бумеранга з печери у Польщі

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Talamo et al., 2025, PLOS One, CC-BY 4.0)

У печері Облазова на півдні Польщі 1985 року археологи зробили надзвичайну знахідку — бумеранг, виготовлений з бивня мамонта. А тепер нове дослідження показує, що артефакту може бути щонайменше 40 тис. років. Це робить його найдавнішим з відомих в Європі, а можливо — й у світі.

Про це розповідає Live Science.

Знахідку з печери Облазова (Південна Польща), яка може перевернути уявлення про технічні навички стародавніх людей, нещодавно знов дослідили. Виготовлений із бивня мамонта, вигнутий мисливський інструмент, що нагадує бумеранг, тепер вважається одним із найдавніших у світі.

Хоча сам предмет було знайдено ще 40 років тому, лише нещодавній аналіз дозволив вченим точно визначити його вік. Як показало дослідження, опубліковане у журналі PLOS ONE, бумеранг було виготовлено в період між 42 365 і 39 355 роками тому.

“Цей предмет має всі ознаки класичних бумерангів аборигенів Австралії”, — каже співавтор дослідження, археолог Павел Вальде-Новак із Ягеллонського університету в Кракові. За його словами, форма, переріз та розміри цілком відповідають не зворотним (тобто не поворотним) бумерангам, які аборигени використовують для полювання й риття землі.

Зброя завдовжки близько 72 см не була створена для того, щоб летіти дугою в повітрі та повертатися до свого власника. Науковці вважають, що мисливці використовували цю важку зброю, щоб точно влучити у здобич та вбити або щонайменше оглушити її.

Артефакт знайшли ще у 1980-х разом з людськими рештками, прикрасами з іклів лисиці та кам’яними знаряддями, вкритими червоною вохрою — характерною ознакою культурних практик ранніх Homo sapiens. У 1987 році вчені вже припускали, що печеру використовували як неандертальці, так і сучасні люди.

Однак лише зараз вдалося створити чітку хронологію, провівши радіовуглецевий аналіз людської кістки пальця, знайденої у тому ж культурному шарі, що й бумеранг. Цей аналіз підтвердив: кістка належала сучасній людині, яка жила понад 31 тис. років тому. А рештки тварин з тієї ж глибини датуються віком у 41,5 тис. років.

Сам артефакт не тестували, щоб уникнути ушкоджень, але статистична модель на основі стратиграфії та супутніх дат показала: вік бумеранга перевищує 35 тис. років, а його виготовили приблизно 40 тис. років тому.

“З економічного погляду створення та транспортування такого великого об’єкта є унікальним. Навмисне стоншення бивня мамонта для досягнення симетрії відображає значні інвестиції ресурсів в умовах, коли мобільність була важливою”, – написали автори роботи.

На місці знахідки бумеранга не було фрагментів кістки мамонтів, тому, ймовірно, зброю виготовили в іншому місті, а згодом перенесли до печери.

До сьогодні найдавніші бумеранги людство пов’язувало з Австралією та Африкою. А в Німеччині знайдено палицю для метання віком 300 тис. років. Проте знахідка з Облазової печери є першим європейським прикладом складного кривого мисливського знаряддя, виготовленого Homo sapiens.

“Наш аналіз показує: це не лише витвір технічної майстерності, а й свідчення когнітивного прориву стародавньої людини”, — підкреслюють автори дослідження.

Як розповідало BitukMedia, у Польщі Щепан Скибицький, співробітник Військового музею у Білостоці, виявив у річці Супрасль стародавній меч. У цій водоймі часто купаються місцеві жителі, але це перша подібна знахідка. Її датують IX століттям.

122 хвостатики на одне “Сидіти!” — встановили новий світовий собачий рекорд

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - James Wellbeloved

У німецькому Дортмунді зібралися понад сотня пухнастих учасників, аби довести: собаки не лише найкращі друзі людини, а й чемпіони з дисципліни! Під час веселого ярмарку Dogs and Fun Fair одразу 122 собаки сіли за командою одночасно — і потрапили до Книги рекордів Гіннеса.

Про це розповідає сайт Книги рекордів.

У травні 2025 року в місті Дортмунд (Німеччина) пройшов яскравий та гучний захід — щорічний ярмарок Dogs and Fun Fair. Та цього разу чотирилапі гості влаштували щось більше, ніж просто веселощі. Разом зі своїми господарями вони встановили офіційний рекорд Гіннеса: найбільша кількість собак, які виконали команду “Сидіти” одночасно — 122 пухнастих чемпіони!

Ідею належить бренду натурального гіпоалергенного корму James Wellbeloved спільно з Німецьким кінологічним клубом (VDH). Після запуску британського бренду в Німеччині компанія вирішила відзначити досягнення чимось особливим. А що може краще ілюструвати довіру між собакою та людиною, ніж масовий “sitz!” (“сидіти” німецькою)?

Перед рекордом собак зібрали у великій залі, де на них чекали частування та лагідні погладжування. Господарі тренували своїх улюбленців: тренували команду “Сидіти!” і вчилися терпляче чекати на сигнал.

У визначений момент усіх собак вишикували, і після команди — вони сіли одночасно. І просиділи у такому положенні аж 30 секунд! Представники Книги рекордів Гіннеса на чолі з арбітром Шейдою Субаші-Джемічі ретельно фіксували дотримання правил. І зрештою — перемога! Всі 122 песики витримали випробування.

Фото – Dogs & Fun/ Facebook
Фото – Книга рекордів Гіннеса

“Це справді неймовірно — встановити світовий рекорд завдяки взаємній довірі між собаками та їхніми господарями”, — прокоментували організатори. Після вручення сертифіката всі учасники отримали заслужені смачненькі нагороди, а зал вибухнув оплесками.

Як розповідало BitukMedia, канадець Мітчелл Руді встановив новий світовий рекорд. Чоловік вигуляв на повідках одночасно 38 собак. Вони пройшли разом з Руді один кілометр. У рекордній прогулянці брали участь тварини з колишніх собачих ферм у Кореї, яким тепер шукають господарів.

Після обстрілу — на дерево: як у дендропарку рятували налякану єнотиху

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Головне управління ДСНС України у Київській області

Втеча під час обстрілів, кілька днів на дереві й порятунок за допомогою автодрабини — такою виявилася історія єнотихи з дендропарку “Олександрія” в Білій Церкві. 27 червня місцеві рятувальники провели незвичну операцію з повернення тварини до безпечного місця.

Про це повідомили в ДСНС Київщини.

У Білоцерківському дендропарку “Олександрія” рятувальникам довелося виконати завдання, яке більше нагадує сюжет анімаційного фільму, ніж будні ДСНС. Після масованого обстрілу 23 червня одна з мешканок місцевого зоопарку — єнотиха — у паніці втекла зі свого вольєра та заховалася високо на дереві.

Перелякана самка єнота не злазила з дерева кілька днів, незважаючи на спроби зоокіперів її заспокоїти. Лише 27 червня, коли стало зрозуміло, що тварина потребує допомоги, до справи долучили рятувальників.

Фото – Головне управління ДСНС України у Київській області/ Facebook

За допомогою автодрабини ДСНСники дісталися утікачки. Рятувальна операція була надзвичайно делікатною: тварина була налякана та мала поранену лапку, тому діяти треба було з обережністю, аби не нашкодити їй ще більше.

Після успішного зняття тварини з дерева її передали працівникам зоопарку для подальшого лікування та догляду.

“Для нас не існує неважливих викликів — будь то порятунок людини чи тварини, ми завжди там, де потрібна допомога”, — зазначили в ДСНС Білоцерківського району.

“Наша мамочка-єнотиха вже поруч зі своїми малюками. Трішки налякана, але неушкоджена. Жива, здорова, в теплі та безпеці. Ці кілька днів були дуже хвилюючими. Ми шукали, хвилювалися, сподівались…”, – йдеться у публікації Музею живої природи флори і фауни “Олександрія”. Працівники зоопарку дякують всім небайдужим, які “дзвонили, писали, тримали кулачки, поширювали дописи, допомагали — як могли”.

Як розповідало BitukMedia, на Закарпатті чоловік виходив пораненого боривітра.

Пернаті новосели: у КиївЗоо відкрили просторий авіарій для мешканців водно-болотних угідь

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Київський зоологічний парк загальнодержавного значення

У Київському зоопарку чергове новосілля! Косар, священний ібіс, чорний лелека та вінценосний журавель переселились у нову домівку — просторий авіарій, який максимально імітує природні умови проживання птахів. Відтепер гості зоопарку можуть побачити цих пернатих серед зелені, струмків і променів сонця.

Про це розповідає сайт Київського зоологічного парку загальнодержавного значення.

Новий вольєр для птахів водно-болотних угідь розташований у Нижньому парку КиївЗоо. Площа — понад 260 квадратних метрів, і кожен метр спроєктований так, аби створити відчуття дикої природи. Тут ростуть живі кущі, насипано різні типи ґрунтів, встановлено два басейни з водограями, а також облаштовано зручні годівнички та напувалки.

Особливу увагу приділили деталям: для птахів встановили дерев’яні присади зі справжніх стовбурів, щоб ті могли відпочивати та спостерігати за світом згори. Тепер ібіс, журавель, косар і чорний лелека не лише активно спілкуються між собою, а й охоче приймають сонячні ванни, купаються та ласують спеціальними смаколиками.

“Ми створили середовище, максимально близьке до природного. Це не просто вольєр, а справжня оаза для наших птахів”, — зазначають у КиївЗоо.

Зараз пернаті новосели вже освоїлися на новому місці й демонструють відвідувачам свої граційні рухи та яскраве забарвлення. Зустрітися з мешканцями авіарію можна просто завітавши до зоопарку.

Як розповідало BitukMedia, КиївЗоо оновив простір для бурих ведмедів. Клишоногі мешканці зоопарку вже насолоджуються новим басейном, гірською річкою, ігровими зонами та водними забавами.

Кохання на мільйони: Джефф Безос влаштував весілля року під шум гондол і гніву активістів

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - соцмережі

У мальовничій Венеції (Італія) розпочалася триденна весільна церемонія мільярдера Джеффа Безоса та Лорен Санчес, яка вже встигла стати найобговорюванішою подією 2025 року. Урочистості вартістю кілька мільйонів доларів відбудуться попри протести мешканців Венеції.

Організація весілля, яку оцінюють у 40‑48 млн євро, включає заходи на о. Сан-Джорджо Маджорі, вечірку у середньовічному комплексі Madonna dell’Orto, а завершиться балом в Арсеналі, історичній верфі. За попередніми даними, витрати на готелі, приватну авіацію та логістику перевищують у тисячу разів середній бюджет весілля.  

Серед запрошених – близько 200 знаменитостей: Опра Вїнфрі, Кім Кардаш’ян, Леонардо ДіКапріо, Мік Джаггер, Іванка Трамп і Том Бреді. Супровід – поліція на човнах і водні таксі для папараці.  

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений MAG LEBANON (@maglebanon)

Губернатор регіону Венето Лука Дзайя підтримує церемонію, називаючи її “рекламою, дорожчою за 5 Супербоулів” завдяки 90 приватним літакам, які прибудуть до міста. Проте місцеві активісти виступили під гаслом No Space for Bezos, протестуючи проти овертуризму, нерівності та екологічних ризиків.  

Проте влада міста виступила на захист весілля. Радник мерії Венеції з туризму Симон Вентуріні назвав свято “честю для Венеції”. На його думку, протестувальники просто хочуть привернути увагу. “Оце справжній акт любові до міста, на відміну від цих надуманих протестів”, — підкреслив Вентуріні, прокоментувавши великі пожертвування Безоса на захист венеціанської лагуни.

Безос та Санчес відмовилися від традиційних подарунків гостей — натомість зробили пожертвування на екологічні ініціативи Венеції (серед них Corila) загальною сумою до 3 млн євро і закликали гостей робити пожертви цим організаціям.  

Про стосунки Безоса з Санчес стало відомо на початку 2019 року, коли американський мільярдер розлучився з Маккензі Скотт через 25 років спільного життя. У травні 2023 року засновник Amazon  зробив пропозицію новій коханій.

Весілля Безоса в Італії — поєднання яскравого гламурного дійства, зіркових гостей, економічного впливу на Венецію та протестів через проблему переобтяженого туризму й соціальної нерівності.

Автор – Готмар Олександра

“Я повірила йому”: як банківське пограбування збагатило термінологію психології “стокгольмським синдромом”

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Кларк Улофссон в різні роки життя. Фото - Anna-Karin Nilsson/Expressen/TT / Picture Alliance, Getty Images

Шестиденна облога банку в центрі Стокгольма в 1973 році породила термін, який сьогодні знає увесь світ — “стокгольмський синдром”. Ця драматична історія знову на слуху: пішов із життя Кларк Улофссон, один з двох харизматичних злочинців, через яких увесь світ уперше замислився, чому жертви можуть захищати своїх викрадачів.

Про це розповідає BBC.

У серпні 1973 року Ян-Ерік Ульссон, озброєний нападник, під час відпустки з в’язниці захопив чотирьох заручників, трьох жінок і одного чоловіка, у банку в центрі Стокгольма. Однією з його вимог було… доставити до банку Кларка Улофссона, злочинця, з яким він познайомився у в’язниці.

Шведська поліція погодилася. Улофссона привезли до банку — формально як переговірника, неофіційно ж як спільника. Того, хто зсередини допомагатиме “контролювати” ситуацію. Сам Улофссон роками потому стверджував, що домовився з владою: він мав стежити, аби із заручникам нічого не сталося, в обмін на пом’якшення покарання. Проте, за його словами, обіцянки так і не дотримались.

Однією із заручниць була 23-річна Крістін Енмарк. Саме її пізніше почали згадувати як головний приклад “стокгольмського синдрому”. Під час облоги Енмарк вийшла на зв’язок із прем’єр-міністром Швеції та… захищала своїх викрадачів.

“Я цілковито довіряю Кларку та грабіжнику. Вони не заподіяли нам нічого поганого. Навпаки — були добрими. Повірте, ми тут непогано провели час”, — сказала вона у телефонній розмові, благаючи дозволити їм залишити банк разом із нападниками.

Після шести днів протистояння поліція увірвалася до банку через дах і використала сльозогінний газ. Але навіть після звільнення заручники не поспішали полишати злочинців — боялися, що поліція їх застрелить.

Ще більшим здивуванням для влади стало те, що жоден із заручників не погодився свідчити проти Улофссона чи Ульссона в суді. Зрештою Ульсона засудили до десяти років в’язниці, а Олофссона виправдали.

Те, що сталося у Стокгольмі, спантеличило психологів, журналістів і судову систему. Пояснення запропонував шведський психіатр і кримінолог Нільс Бейєрот. Він описав це явище як “стокгольмський синдром” — психологічну реакцію, за якої жертва починає симпатизувати агресору і навіть захищає його, щоби вижити.

Наступного року цей термін розійшовся світом — після гучного викрадення американської спадкоємиці газетної імперії Петті Герст, яка почала допомагати своїм викрадачам-революціонерам.

У 2021 році, в подкасті BBC Sideways, Крістін Енмарк відкинула діагноз. “Це просто спосіб звинуватити жертву. Я робила все, аби вижити”, — сказала вона.

Кларк Улофссон, чия присутність у банку і породила новий психологічний термін, не зник з поля зору ЗМІ. Після звільнення Кларк продовжив кримінальне життя: грабував банки й торгував наркотиками. Востаннє Улофссона засудили у 2009-му в Бельгії за контрабанду наркотиків. Більшу частину терміну чоловік провів у Бельгії й достроково звільнився у 2018-му. Під час перебування у в’язниці Олофссон також здобув освіту журналіста.

У 2022 році його історію екранізував Netflix у мінісеріалі Clark, де роль Улофссона виконав актор Білл Скарсгард.

24 червня 2025 року Кларк Улофссон помер у віці 78 років після тривалої хвороби. Родина чоловіка підтвердила його смерть. Улоффсона вважають одним із найвідоміших злочинців Швеції. 

Чи існує “стокгольмський синдром” насправді — й досі точаться суперечки. Але факт залишається фактом: один телефонний дзвінок із банку в серпні 1973 року змінив мову психології назавжди.

Як розповідало BitukMedia, небезпечного розбійника на ім’я Ом Пракаш, відомого як “Паша”, затримали індійські правоохоронці. Він переховувався 30 років і встиг знятися у 28 фільмах. Два останні роки його вважали найбільш розшукуваним злочинцем у індійському штаті Гар’яна.

123...509Page 2 of 509

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання