Субота, 4 Квітня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 18

72 години з деревом: як тихий жест став гучним екопротестом (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Труфена Мутоні. Фото - Книга рекордів Гіннеса

Вона не перекривала дороги й не тримала плакатів — натомість три дні не відпускала дерево. 22-річна екоактивістка встановила світовий рекорд, перетворивши простий жест на гучне послання світу.

Про це розповідає сайт Книги рекордів.

Екологічна активістка Труфена Мутоні встановила світовий рекорд із тривалості обіймів дерева, протримавшись без відриву понад 72 години. Таким чином вона вдруге за рік перевершила попередні досягнення та повернула собі рекорд, який лише ненадовго переходив до іншого учасника.

Історія рекорду розгорталася стрімко. Рекорд вперше був встановлений у 2024 році Фейт Патрісією Аріокот (Уганда) з часом 16 годин 6 секунд. Того ж року свій результат показав Абдул Хакім Авал з Гани — 24 години 21 хвилина 4 секунди. У лютому 2025-го Труфена Мутоні вперше перевершила його, протримавшись 48 годин. Згодом Фредерік Боак’є (Гана) ненадовго очолив рейтинг із результатом 50 годин 2 хвилини 28 секунд, але кенійка Труфена швидко повернула лідерство, встановивши рекорд, який суттєво перевищив усі попередні показники.

Труфена Мутоні є засновницею ініціативи “Обійми Землю” (Hug the Earth) та амбасадоркою кампанії “15 мільярдів дерев” (15 Billion Trees Campaign). За її словами, перша спроба була символічною, а друга — усвідомленим кроком.

“Перший раз був заявою. Другий — зобов’язанням. Я зрозуміла, що світові потрібна не лише символіка, а витривалість і послідовність. Турбота про планету — це не разова дія”, — пояснила активістка.

Після першої спроби Труфена переглянула підхід до підготовки. Вона відмовилася від жорстких обмежень, зокрема сухого голодування, визнавши, що це шкодить здоров’ю. Новий підхід з правильним водним балансом і відновленням дозволив їй витримати значно довше без фізичного виснаження. Найскладнішим, за її словами, стала сонливість.

Згідно з правилами марафонських рекордів, активістка мала п’ять хвилин відпочинку в кожній годині. Цей час можна було накопичувати або використовувати одразу. Після перевищення попереднього рекорду вона навмисно зав’язала очі, аби привернути увагу до людей з інвалідністю. На місці чергувала швидка допомога.

Своїм рекордом Труфена прагне донести, що захист довкілля не обов’язково має бути конфліктним.

“Зцілення планети може починатися з турботи. Природа — це не щось окреме від нас, це наша родина. Перш ніж садити мільйон дерев, варто виростити мільйон сердець, яким не байдуже”, — наголосила вона.

Активістка каже, що сприймає рекорд не як особисту перемогу, а як час, подарований Землі — для тиші, переосмислення й спільної відповідальності.

Як розповідало BitukMedia, 29-річний Абубакар Тахіру за годину обійняв 1123 дерева у природному парку Таскігі у США. Чоловік голодує під час Рамадану, тож не міг собі дозволити навіть випити води. Проте встановив світовий рекорд заради збереження природи.

Діброва, ніби з “Володаря перснів”: хто збереже один з останніх помірних дощових лісів світу (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - garyholpinphoto/ Instagram

Скручені дуби, вічний туман і мох, якому сотні років. У самому серці англійського Дартмура існує ліс, який виглядає так, ніби зійшов зі сторінок творів Толкіна — і водночас опинився на межі зникнення.

Про це розповідає IFLScience.

Ліс Вістмана (Wistman’s Wood) — один із небагатьох вцілілих фрагментів помірного дощового лісу Великої Британії. Він розташований на висоті понад 380 м над рівнем моря в графстві Девон і перебуває під постійним впливом вологих атлантичних повітряних мас. Поєднання прохолодного клімату й високої вологості створює тут унікальну екосистему, яка майже зникла в Європі.

Такі ліси ще називають атлантичними або кельтськими дощовими. Колись вони вкривали значну частину Британії. Але за століття землеробства та вирубок понад 90% цих екосистем зникли. Сьогодні вони займають менше 1% території країни.

А ліс Вістмана вцілів завдяки важкодоступному рельєфу. Його основу складають черешчаті дуби, а також ясен, бук, горобина, ліщина й падуб. Усе — від каміння до гілок — вкрите товстим шаром мохів і лишайників. Серед них — надзвичайно рідкісний лишайник бріорія (Bryoria smithii), який у Британії росте лише у двох місцях.

Повільний ріст робить цю екосистему особливо вразливою: деяким лишайникам потрібні десятки або сотні років, аби сформуватися.

Це ліс оповитий легендами. За переказами, тут збиралися друїди, а місцеві історії розповідають про привидів і надприродних істот. Дехто навіть вважає, що саме ліс Вістмана міг надихнути Дж. Р. Р. Толкіна на створення лісу Фангорн та ентів — хоча підтверджень цьому немає.

Однак сьогодні найбільша загроза для лісу — його популярність. Після численних публікацій у медіа та соцмережах кількість туристів різко зросла, особливо під час пандемії COVID-19. За оцінками місцевої влади, до 400 людей на день відвідували цю крихку природну пам’ятку.

Чиновники фіксували незаконний збір мохів і лишайників, а також пошкодження ґрунту велосипедами — шкоду, яку неможливо відновити.

Додаткову небезпеку становить зміна клімату. Дослідження 2024 року попереджає: у найближчі десятиліття до 68% помірних дощових лісів світу можуть зникнути, а в окремих регіонах — до 90%.

Утім, з’являється й надія. У березні 2025 року герцогство Корнуолл оголосило про програму відновлення Wistman’s Wood. План передбачає висадку 450 молодих дерев і розширення лісу вдвічі — зі створенням захищеної зони, яка має стати “дзеркалом” давньої екосистеми.

Як розповідало BitukMedia, британців, які спиляли “дерево Робіна Гуда”, засудили до чотирьох років ув’язнення. Історичний платан простояв майже 200 років біля валу Адріана, знімався у кіно й був символом цілої місцевості. Але у вересні 2023 року двоє чоловіків зрізали його бензопилою “заради жарту”.

Гриб, який змушує бачити “маленьких чоловічків”: науковці розгадують дивний феномен з Китаю

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Colin Domnauer

Лікарі в китайській провінції Юньнань щороку фіксують сотні пацієнтів із однаковими галюцинаціями — люди масово бачать крихітних “чоловічків”, що повзають по стінах, меблях і навіть по їжі. Причиною виявився звичайний на вигляд їстівний гриб.

Про це розповідає BBC.

Йдеться про Lanmaoa asiatica — гриб, популярний у південному Китаї завдяки насиченому смаку умамі. Його продають на ринках, готують у ресторанах і вживають вдома в сезон дощів з червня до серпня. Однак якщо гриб недостатньо добре термічно обробити, він може викликати рідкісний тип галюцинацій — так звані “ліліпутські”, коли люди бачать десятки крихітних істот.

За словами біолога Коліна Домнауера з Університету Юти, у місцевій культурі про цей ефект добре знають. У грибних ресторанах відвідувачів навіть попереджають не куштувати страву до завершення термічної обробки — інакше можна “побачити маленьких чоловічків”.

Феномен зацікавив вчених ще десятиліття тому. У 1991 році китайські дослідники описали випадки, коли пацієнти бачили понад десять мініатюрних істот одночасно — вони “ходили всюди”, з’являлися на одязі та посуді, а із заплющеними очима видіння ставали ще яскравішими. Подібні історії фіксували й у Папуа–Новій Гвінеї ще в середині ХХ століття, але тоді їх вважали фольклором.

Лише у 2015 році Lanmaoa asiatica офіційно описали як окремий вид, однак без пояснення його психоактивних властивостей. Домнауер вирішив з’ясувати, що саме викликає настільки схожі галюцинації у людей з різних країн.

Під час експедицій до Китаю та Філіппін учений зібрав зразки грибів і провів генетичний аналіз. Дослідження підтвердили: гриби з різних регіонів — це один і той самий вид. Експерименти на мишах показали зміни поведінки, схожі на описані у людей: спочатку гіперактивність, а згодом — тривалий ступор.

Водночас науковці встановили, що ефект не пов’язаний із псилоцибіном чи іншими відомими психоделіками. Галюцинації після вживання L. asiatica можуть тривати від одного до трьох днів, а в окремих випадках — до тижня, що робить цей гриб особливо небезпечним.

Ще одна загадка — виняткова повторюваність видінь. На відміну від більшості психоактивних речовин, які викликають різні переживання, Lanmaoa asiatica майже завжди “показує” людям одне й те саме — маленьких гуманоїдних істот.

“Це звучало настільки дивно – що десь існує гриб, який викликає казкові видіння, про які повідомляють люди з різних культур та епох, – каже Домнауер. – Я був здивований, мені стало цікаво дізнатися про це більше”.

Фото -Colin Domnauer

Дослідники вважають, що вивчення цього гриба може допомогти краще зрозуміти механізми свідомості та походження спонтанних “ліліпутських” галюцинацій, які іноді виникають у людей без будь-яких речовин.

Вчені сподіваються, що розгадка хімічного складу “ліліпутського боровика” допоможе зрозуміти природу спонтанних галюцинацій у людей з неврологічними захворюваннями. Поки що дослідники продовжують вивчати “біохімічну бібліотеку” грибів, яка описана менш ніж на 5%.

“Тепер ми, можливо, зможемо зрозуміти, в яких галузях мозку виникають [ліліпутські галюцинації]”, – зазначає етнофармаколог Денніс Маккенна. На його думку, вивчення цих механізмів у майбутньому може призвести до створення нових ліків для терапії психічних розладів.

Як розповідало BitukMedia, вперше в історії знайдено протиотруту від блідої поганки.

НАНЦ відкрив власну лабораторію для аналізу біологічних зразків з Антарктики

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - НАНЦ

Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) запустив власну лабораторію полярної біології для аналізу зразків, привезених з Антарктики. Це стало важливим кроком для розвитку наук про життя — одного з ключових дослідницьких напрямів Центру.

Про це повідомили в НАНЦ.

Біологічні дослідження українські полярники проводять на кількох рівнях: безпосередньо на станції “Академік Вернадський”, в Південному океані на борту науково-дослідного судна “Ноосфера”, а також у лабораторіях на “великій землі”. Раніше зразки з Антарктики доставляли до Києва й розподіляли між різними установами НАН України, університетами або передавали для аналізу за кордон.

Однак обсяг біологічних досліджень НАНЦ за останні роки суттєво зріс, що зробило необхідним створення власної спеціалізованої лабораторії, повністю адаптованої до потреб полярної науки. Нині така лабораторія вже працює.

Як повідомив директор НАНЦ Євген Дикий, лабораторні приміщення безкоштовно надав Київський авіаційний інститут, тоді як Центр забезпечив їх сучасним обладнанням і оперативно запустив роботу.

“Звісно ж, під час війни ніхто не став би витрачати кошти на будівництво: лабораторні приміщення люб’язно надав Київський авіаційний інститут. НАНЦ же завіз обладнання та буквально “з коліс” запустив роботу”, — зазначив Євген Дикий.

Керівницею лабораторії стала Марія Павловська — фахівчиня з морської мікробіології та аналізу ДНК з довкілля (eDNA). Цей метод дозволяє в межах однієї проби визначати повний спектр біорізноманіття — від бактерій і вірусів до риб і китів.

Наразі лабораторія вже забезпечує повний цикл молекулярно-генетичних досліджень. Одним із ключових напрямів роботи є біопроспектинг — пошук у рослинах і мікроорганізмах Антарктики сполук, потенційно корисних для медицини, харчової промисловості та інших галузей, зокрема нових антибіотиків і антиоксидантів.

Всі фото – НАНЦ

Основним партнером НАНЦ у КАІ стала кафедра біотехнологій. Спільні дослідження охоплюють складні взаємодії в полярних екосистемах — від обміну продуктами біосинтезу між бактеріями й мікроводоростями Південного океану до симбіотичних зв’язків антарктичних комах і рослин із мікроорганізмами.

До роботи в лабораторії активно залучають студентів, які виконують тут курсові та дипломні роботи. Йдеться як про студентів КАІ, так і про представників КНУ імені Тараса Шевченка, а в перспективі — й інших українських вишів.

У НАНЦ анонсують, що згодом детальніше розповідатимуть про дослідження, які відбуваються у так званому “магічному трикутнику”: станція “Вернадський” — судно “Ноосфера” — лабораторія полярної біології.

Як розповідало BitukMedia, команду річної експедиції на станцію “Академік Вернадський” уперше очолить жінка. Керівницею 31-ї Української антарктичної експедиції у 2026–2027 роках стане метеорологиня Анжеліка Ганчук.

TikTok приніс майже $1 млрд: найбільший креатор світу виходить у великий бізнес

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - https://www.facebook.com/khabylameofficial00/

Він починав із мовчазних жартів у TikTok, а закінчив угодою на $900 мільйонів. Найбільший тіктокер світу, сенегальсько-італійський блогер Хабі Ламе продав частину свого бізнесу та фактично переписав правила гри для всієї індустрії цифрових інфлюенсерів.

Про це повідомило видання Business Insider Africa.

Хабі Ламе народився в Сенегалі та виріс в Італії, злет його до слави розпочався під час пандемії COVID-19. Втративши роботу на заводі, він почав публікувати в соціальних мережах німі відео, в яких висміює надто складні лайфхаки. Саме відсутність слів зробила його контент універсальним і зрозумілим у будь-якій культурі.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Khabane Lame (@khaby00)

Сьогодні блогер має близько 360 млн підписників у соцмережах і вважається одним із найвпливовіших цифрових творців у світі. Нову угоду експерти називають сигналом переходу індустрії від рекламних контрактів до індустріальних бізнес-моделей навколо особистих брендів.

Хабі Ламе уклав договір про придбання та стратегічне партнерство з американською публічною компанією Rich Sparkle Holdings. У межах угоди компанія отримала ексклюзивні глобальні комерційні права на бренд Ламе строком на 36 місяців.

Угода передбачає частковий продаж компанії Step Distinctive Limited, що належить Ламуу, а також його входження до структури Rich Sparkle як контролюючого акціонера. Таким чином, блогер переходить від класичної моделі інфлюенсер-маркетингу до бізнесу з часткою власності та управлінням інфраструктурою.

Права, передані Rich Sparkle, охоплюють брендові партнерства, рекламу, ліцензування та e-commerce. Компанія заявляє, що інтегрована модель — поєднання трафіку, логістики, операцій і власних технологій — у перспективі може забезпечити понад $4 млрд річних продажів.

Реалізацію стратегії планують протягом трьох років. Першими ключовими ринками стануть США, Близький Схід та Південно-Східна Азія.

Окремим пунктом угоди є створення ШІ-цифрового двійника Хабі Лама, який дозволить легально використовувати його зовнішність, голос і поведінкові патерни для багатомовного контенту, віртуальних трансляцій і цілодобової взаємодії з аудиторією.

Як розповідало BitukMedia, українець став найкращим креатором року на TikTok Awards UK & Ireland.

Оксфордський словник оголосив дитяче слово 2025 року та найпопулярніший сленг

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - Oxford University Press

Одне слово — про мир у світі, інше — про жарти між друзями: у Британії Оксфордський словник визначив дитяче слово року і головний сленг 2025-го.

Діти у Великій Британії обрали слово peace (“мир”) Дитячим словом року у 2025 році. У голосуванні взяли участь майже 5 тис. дітей віком від 6 до 14 років з різних регіонів країни.

За результатами опитування, мир набрав 35% голосів, випередивши слова ШІ (AI) (33%) та “стійкість” (resilience) (21%).

Дослідження показало високу обізнаність дітей щодо глобальних подій. Кожна десята дитина, пояснюючи свій вибір, згадувала слово “війна”. Частина опитаних прямо називала конкретні конфлікти — зокрема Україну та Газу.

У відповідях дітей часто звучали слова “потрібно”, “хочу” та “має бути“, коли йшлося про мир у світі.

Дані Oxford Children’s Corpus — найбільшої у світі бази дитячих текстів англійською мовою — свідчать: згадки про мир у дитячих оповіданнях, надісланих на конкурс BBC 500 Words, зросли на 60% з 2015 року.

Слово ШІ (“штучний інтелект”) стало другим за кількістю голосів вже другий рік поспіль. Кожна п’ята дитина зазначила, що обрала його через те, що постійно чує і говорить про AI (ШІ) у повсякденному житті.

Більше ніж 10% дітей описували свої відчуття від цього слова як “захоплення” або “цікавість”. Серед дітей віком 6–8 років 29% назвали AI словом року — це свідчить про раннє усвідомлення ролі технологій.

Окремо дітей попросили обрати сленгове слово року. Перемогло слово six-seven — його обрали 47% опитаних. Далі йдуть aura (24%) та delulu (7%).

Слова “аура” використовується для позначення стильності, впевненості, досконалості, харизми. “Делулу” – людина, яка живе в ілюзіях, має нереалістичні або надмірно ідеалістичні переконання.

Щодо six-seven, це вираз, який використовується як вигук і не має конкретного значення. Дослідники зазначають, що six-seven допомагає дітям відчувати належність до спільноти: майже 10% згадували друзів, а 28% пов’язували слово з веселощами та сміхом.

Водночас 12% дітей зізналися, що слово не має для них конкретного значення, але 72% вважають важливим мати слова, якими користуються лише з друзями.

Нагадаємо, у 2024-му дитячим словом року за версією Оксфордського словника була “доброта”. А “слей” стало найпопулярнішим серед сленгу.

Операція “Твіс”: бійця витягнули з-за позицій ворога за допомогою НРК (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - скрін YouTube

Його вважали майже недосяжним — поранений боєць опинився за позиціями ворога, у сірій зоні. Але командування не припинило спроб. Одинадцята стала вирішальною.

Про це повідомили в 1-му окремому медичному батальйоні.

Під час стрілкового бою боєць 53-ї окремої механізованої бригади Третього армійського корпусу отримав кульове поранення та опинився у сірій зоні — фактично за позиціями противника. Через надзвичайно високий ризик для особового складу було ухвалено рішення про термінову евакуацію за допомогою наземних роботизованих комплексів (НРК).

Ситуація була критичною. Силами бригади здійснили вісім спроб евакуації, однак усі вони виявилися безуспішними. Попри це, командування не відмовилося від боротьби за життя бійця.

До операції залучили 1-й окремий медичний батальйон Першого медичного об’єднання. Було прийнято рішення застосувати НРК, обладнаний броньованою капсулою для транспортування поранених.

Після кількох невдалих заходів і втрати двох роботизованих комплексів, 11-та спроба завершилася успіхом. Пораненого вдалося евакуювати з небезпечної ділянки, доставити у безпечну зону та надати необхідну медичну допомогу. Нині він проходить лікування на наступних етапах евакуації, загрози його життю немає.

Деталі операції “Твіс”:

  • Загальна довжина маршруту: 64 км
  • Тривалість місії: 5 годин 58 хвилин
  • Середня швидкість НРК: 14 км/год
  • Максимальна швидкість: 34 км/год

Операція стала прикладом злагодженої взаємодії бойових та медичних підрозділів, а також ефективного використання роботизованих технологій у надскладних бойових умовах.

“Неважливо скільки спроб доведеться зробити. Неважливо скільки техніки доведеться витратити. Кожен боєць заслуговує, аби за нього боролися”, – наголошують у батальйоні.

Як розповідало BitukMedia, на передовій бійці бригади “Хартія” евакуювали… кота. Чотирилапого з позивним “Прапор” вивезли з “нуля” на наземному роботизованому комплексі (НРК) після виконання основної бойової місії.

Зайва вага в 40 — деменція в 70? Вчені знайшли новий доказ зв’язку

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - STOCK PHOTO/Adobe

Зайва вага може шкодити мозку так само непомітно, як і судинам. Нове генетичне дослідження показало, що ожиріння у середньому віці суттєво підвищує ризик розвитку судинної деменції в майбутньому.

Про це пише The Washington Post.

Ожиріння у середньому віці може значно підвищувати ризик розвитку судинної деменції в літньому віці — такого висновку дійшли вчені у новому дослідженні, опублікованому в Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism.

За даними науковців, високий індекс маси тіла збільшує ймовірність судинної деменції на 50–60%. Ключову роль у цьому процесі відіграє підвищений артеріальний тиск, який роками пошкоджує кровоносні судини мозку.

“Ми додали новий рівень доказів, який вказує на причинно-наслідковий зв’язок”, — зазначила керівниця дослідження Рут Фрікке-Шмідт, професорка та головна лікарка Університетської лікарні Копенгагена (Данія). За її словами, це важливий сигнал для системи громадського здоров’я.

Судинна деменція є другою за поширеністю формою деменції у світі після хвороби Альцгеймера. Вона виникає через порушення кровопостачання мозку — після інсультів або внаслідок тривалого впливу гіпертонії, діабету та атеросклерозу. На відміну від Альцгеймера, першими симптомами тут зазвичай стають проблеми з плануванням, ухваленням рішень та організацією, а не втрата пам’яті.

Особливістю дослідження став метод менделівської рандомізації, який імітує рандомізоване клінічне випробування. Вчені аналізували генетичні варіанти, пов’язані зі схильністю до набору ваги, — тобто фактори, які не залежать від способу життя чи соціальних умов.

“Це ніби природний клінічний експеримент”, — пояснив нейрорадіолог Сайрус Раджі з Вашингтонського університету, який не брав участі у дослідженні. За його словами, гени, що підвищують масу тіла, також опосередковано підвищують ризик деменції — насамперед через високий тиск.

Дослідники проаналізували дані понад 500 тисяч осіб із біобанків Данії та Великої Британії, відстежуючи розвиток деменції, хвороби Альцгеймера та серцево-судинних захворювань протягом десятиліть. При цьому 18–25% підвищеного ризику судинної деменції пояснювався саме гіпертонією.

Водночас автори визнають обмеження роботи: всі учасники дослідження були білошкірими, а діагнози встановлювалися за медичними кодами, які не завжди повно відображають стан пацієнтів.

Попри це, лікарі вважають результати переконливими. “Контроль артеріального тиску у людей з ожирінням може реально допомогти запобігти деменції”, — зазначив професор медицини UCLA Джон Мафі.

Нині близько 50 млн людей у світі живуть із деменцією, і ефективних способів її профілактики небагато. Нове дослідження додає ще один аргумент на користь контролю ваги та тиску в середньому віці — не лише для серця, а й для збереження мозку.

Як розповідало BitukMedia, два масштабні дослідження з США і Нової Зеландії відкривають нову еру в діагностиці старіння: тепер вік мозку можна оцінити за допомогою звичайного МРТ або аналізу крові. І це має величезне значення, адже “старий” мозок – це не лише про пам’ять, а й про ризик деменції та навіть передчасної смерті.

500 років відданості, прагнення, самопожертви та пристрасті: у Лондоні покажуть знамениті любовні листи

By
Riabchuk Yuliia
-
0

Заради кохання зрікалися корони, йшли на страту і просили помилування … У Британії відкривають виставку листів, що оголюють найінтимніший бік історії останніх пʼяти століть.

Про це розповідає AP.

У Національному архіві Великої Британії відкривається публічна виставка Love Letters (“Листи кохання”), яка об’єднала понад п’ять століть зізнань у коханні — від монархів і політиків до шпигунів, злочинців і звичайних людей.

Як розповіла кураторка виставки Вікторія Ігліковскі-Брод, експозиція демонструє не лише “легендарні романи з британської історії”, а й голоси тих, чиї почуття зазвичай залишалися поза увагою істориків. “Ми хочемо розширити уявлення про те, чим може бути любовний лист. Прояви любові трапляються в найнесподіваніших місцях”, — зазначає вона.

На виставці представлені дуже різні документи: від оголошень початку ХХ століття з пошуком одностатевих стосунків до листів закоханих солдатів з фронту та середньовічної пісні про розбите серце.

Серед найцінніших експонатів — зворушливий лист Роберта Дадлі, графа Лестера, до королеви Єлизавети І. Він написав його за кілька днів до смерті у 1588 році, називаючи себе “вашим бідним старим слугою”. Цей лист знайшли біля ліжка королеви після її смерті майже через 15 років.

Останній лист графа Лестера до королеви Єлизавети I – він помер через кілька днів після його написання.

Є тут також марне прохання лорда Альфреда Дугласа до королеви Вікторії помилувати його бойфренда Оскара Вайлда. Класика англійської літератури зрештою засудили до 2 років ув’язнення за “грубу непристойність” після того, як батько Дугласа викрив їхні стосунки.

Пристрасне благання про помилування від коханця Оскара Уайльда, лорда Альфреда Дугласа.

Окремий розділ виставки присвячено листу офіцера британської розвідки Джона Кернкросса до ексдівчини. Лист, датований 1944 роком, уперше представили публіці саме на цій виставці. У посланні до колишньої Кернкросс розмірковував, чи могли б вони залишитися разом. Згодом його викрили як радянського шпигуна (одного з так званої “кембриджської п’ятірки”).

Окремий розділ виставки присвячений не лише романтичному, а й родинному коханню. Тут можна побачити заповіт Джейн Остін 1817 року, в якому письменниця залишила майже все своїй сестрі Кассандрі, а також лист батька лондонських гангстерів братів Крей, який у 1956 році благав суд виявити милість до синів.

Заповіт Джейн Остін, який дає захопливе уявлення про сімейні стосунки культової авторки.

Поруч — документи з разючим контрастом: петиція 71-річного безробітного ткача, який просив не розлучати його з дружиною, та акт зречення престолу короля Едварда VIII (дядька королеви Єлизавети ІІ), який відмовився від трону заради шлюбу з двічі розлученою американкою Волліс Сімпсон.

Експозиція не оминає і трагічні історії. Серед них — лист леді Кетрін Говард, п’ятої дружини Генріха VIII, до її таємного коханця Томаса Калпепера. За словами архівіста Ніла Джонстона, у цьому листі Кетрін попереджає коханця і закликає його бути дуже обережним. Послання завершувалося словами “твоя, доки триває життя”.  Незабаром після цього обох стратили за державну зраду.

Підписаний королем Едуардом VIII документ про зречення від престолу, який шокував монархію та націю.

Ще одна рідкісна знахідка — інтимний лист королеви Генрієтти Марії до Карла I, знайдений серед речей монарха після його втечі під час Англійської громадянської війни. Королева звертається до нього “моє дороге серденько”. Карла I згодом судили й стратили, а лист опинився в архівах парламенту.

“У нас не так багато інтимних листів між монархами. Це маленька перлина серед катастрофи Англійської громадянської війни”, – зазначив Джонстон.

Виставка Love Letters триватиме до 12 квітня. Вхід — безкоштовний.

Як розповідало BitukMedia, у військово-морських архівах Великої Британії знайшли забуту пачку любовних листів. Всім їм понад 260 років. Листи були надіслані полоненим французьким морякам. Не відкриті і не читані, відправлення розкривають інтимні подробиці подружнього та сімейного життя XVIII століття.

“Шукав бакси”: олень розтрощив офіс банку (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - скрін-шот Suffolk County Police Department

Сигнал тривоги, розбите вікно і повністю розгромлений офіс… От тільки замість грабіжника поліція знайшла всередині… оленя. Малий, що тобі там знадобилось?

Про це розповідає UPI.

У штаті Нью-Йорк поліція зреагувала на спрацювання сигналізації і припустила, що йдеться про пограбування банку. Але на місці з’ясувалося: причиною тривоги став дикий олень, який влетів у приміщення через вікно.

Як повідомив департамент поліції округу Саффолк, інцидент стався у відділенні Webster Bank у місті Ридж. Правоохоронців викликали після спрацювання охоронної сигналізації.

Прибувши на місце, офіцери виявили самця оленя, який пробив вікно та опинився заблокованим всередині будівлі. Намагаючись вибратися, тварина влаштувала справжній хаос: пошкодила офісні меблі та розкидала речі.

Поліцейським вдалося за допомогою ласо заспокоїти оленя та безпечно вивести його з приміщення. Після цього тварину відпустили назад у дику природу.

У департаменті не втрималися від жарту й написали в соцмережах: «Ми думаємо, що цей олень шукав “бакси”».

Про серйозні пошкодження або постраждалих унаслідок інциденту не повідомляється.

Як розповідало BitukMedia, єнот, який у Чорну п’ятницю вдерся до магазину алкоголю у штаті Вірджинія, виявився не випадковим порушником, а справжнім рецидивістом. Місцева служба захисту тварин з’ясувала: це вже щонайменше третє “пограбування” за його участі.

Кохання попри війну: у Центрі Шалімова одружився важкопоранений військовий

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - shalimov_surgery/Instagram

Серед палат та операційних Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова відбулася подія, яка вийшла за межі звичних лікарняних буднів. Український захисник, який на фронті втратив три кінцівки, одружився під час лікування.

Про це розповіли в медзакладі.

У ННЦХТ ім. О.О. Шалімова в Києві одружилися Денис і Мілена — пара, історія якої почалася під час війни та пройшла через важкі поранення, тривале лікування і реанімацію.

Молоді люди познайомилися торік у Краматорську. Денис перебував у місті по службі, а Мілена працювала у кав’ярні. Спілкування переросло у стосунки, і з часом вони зрозуміли, що не уявляють життя одне без одного.

У листопаді Денис зазнав важкої мінно-вибухової травми поблизу Костянтинівки. Через інтенсивні обстріли евакуація з позиції затягнулася, що призвело до тривалої ішемії та розвитку турнікетного синдрому. Унаслідок цього медикам довелося ампутувати обидві ноги та ліву руку. Також постраждали органи черевної порожнини та око.

Після екстрених оперативних втручань у Харкові військового перевели до Центру Шалімова. Він тривалий час перебував у реанімації, де лікарі боролися за його життя. Увесь цей період поруч із Денисом була Мілена, підтримуючи його під час найскладніших етапів лікування.

Не чекаючи виписки, пара вирішила офіційно оформити стосунки просто на території лікарні.

Для медичної команди Центру ім. Шалімова ця подія стала особливою — прикладом людської стійкості, підтримки та рішучості бути разом попри всі випробування.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений ННЦХТ імені О.О.Шалімова (@shalimov_surgery)

Як розповідало BitukMedia, аеророзвідник бригади “Хижак” з позивним “Пегур”, який нині виконує бойові завдання в Костянтинівці на Донеччині, одружився дистанційно — через застосунок “Дія”.

Рука з кам’яної доби: вчені знайшли один із найстаріших арт-об’єктів людства

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Ahdi Agus Oktaviana/Maxime Aubert/AP/TT

Людська рука, притиснута до стіни печери майже 70 тисяч років тому. В Індонезії вчені виявили відбиток, який може бути найдавнішим зразком наскельного мистецтва у світі — і ключем до розгадки того, як перші люди дісталися Австралії.

Про це розповідає CNN.

Вчені виявили в Індонезії наскельний відбиток руки, вік якого становить щонайменше 67 800 років. Знахідка може бути найдавнішим відомим прикладом наскельного мистецтва у світі, йдеться в новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature.

Фрагмент мистецтва — тьмяний трафарет руки, виконаний червоним пігментом, — розташований у печері Метандуно на острові Муна, що входить до архіпелагу Сулавесі. Малюнок створили шляхом нанесення охри навколо руки, притиснутої до стіни. Дослідники припускають, що пігмент могли розпилювати з рота або за допомогою примітивного інструмента.

За словами археолога й геохіміка Максима Обера з Університету Ґріффіта в Австралії, який очолював дослідження, відкриття є “захопливим і водночас смиренним”. Науковці зазначають, що згодом пальці відбитка були навмисно звужені, надавши руці вигляду, схожого на кігті.

Команда дослідила 44 археологічні пам’ятки на південному сході Сулавесі та датувала 11 зразків наскельного мистецтва, серед яких сім відбитків рук. Вік малюнків визначали за допомогою аналізу мінеральних нашарувань, що утворилися поверх зображень. Такий метод дозволяє встановити мінімальний вік “твору”.

Наскельне мистецтво Сулавесі виявилося старшим за знамениті європейські печерні розписи, зокрема у французькому Ласко, а також за відбиток руки в Іспанії, який пов’язують із неандертальцями. Окрім рук, у регіоні раніше знайшли сцену полювання на бородавчасту свиню за участі напівлюдей-напівтварин — найдавніший відомий приклад сюжетного мистецтва.

Фото – Maxime Aubert/Griffith University

Дослідники вважають, що ці малюнки створили ранні представники Homo sapiens, які під час льодовикового періоду мешкали в Південно-Східній Азії. У той час рівень моря був нижчим, але людям усе одно доводилося долати морські простори, щоб дістатися так званого континенту Сахул — суходолу, що поєднував сучасні Австралію, Папуа–Нову Гвінею та частину Індонезії.

На думку вчених, вік мистецтва Сулавесі підтримує гіпотезу, що предки перших австралійців прибули до Сахулу щонайменше 60–65 тис. років тому, використовуючи північний маршрут через острівні ланцюги. Це передбачало перші в історії людства сплановані далекі морські подорожі.

Водночас деякі дослідники застерігають від остаточних висновків. Вони зазначають, що відбиток руки може бути ще старшим, а його автором могли бути не лише Homo sapiens, а й інші людські види, зокрема денисівці.

Як розповідало BitukMedia, науковці із Кембріджського університету у Британії припускають, що крапки, лінії і Y-подібні знаки на стінах печер можуть бути першими спробами протописьма, чимось на кшталт смайликів. Він знахідок оцінюють у 20 тис. років. Протосмайлики могли означати поведінку тварин, яка була важлива для людини.

Шість діб під водою при мінус 15 градусів: водолази провели унікальну спецоперацію в Києві (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - ДСНС України

Крижана вода, температура до –15 °C і обладнання, від якого залежить тепло в домівках тисяч людей. У таких умовах водолази ДСНС України провели надскладну багатоденну спецоперацію, щоб відновити одну із ТЕЦ в Києві після російського обстрілу.

Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

Водолази Державної служби України з надзвичайних ситуацій провели унікальну підводну спецоперацію в екстремальних умовах морозу та крижаної води. Роботи тривали на одній зі столичних теплоелектроцентралей, яка зазнала підтоплення внаслідок російського обстрілу.

Через пошкодження труби на об’єкті виник витік води, що суттєво ускладнювало ремонт обладнання. Від його відновлення залежали тепло- та електропостачання в оселях тисяч киян.

Попри складні умови, водолази ДСНС розпочали роботи з ліквідації пошкоджень. Спецоперація тривала шість діб. У крижаній воді та за мінусових температур рятувальникам вдалося зупинити витік, що дозволило іншим службам продовжити відновлювальні роботи на ТЕЦ.

За проявлену мужність і професіоналізм учасників операції відзначили державними нагородами. Відповідно до Указу Президента України:

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено Артема Орлова, Дениса Фролова та Михайла Хижняка;
  • орденом Данила Галицького — Андрія Власенка;
  • медаллю «Захиснику Вітчизни» — Антона Гайтана.

Ця спецоперація стала ще одним прикладом відповідальності й витримки рятувальників, які в найскладніших умовах забезпечують безпеку критичної інфраструктури та життя цивільних.

Два місяці боротьби: поранена під час атаки на Тернопіль дівчинка зробила перші кроки

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Дитяча Лікарня Святого Миколая

Вона втратила маму, дідуся і дім, але не втратила сили боротися. 14-річна тернополянка Настя, поранена під час російського ракетного удару по місту 19 листопада 2025 року, зробила свої перші кроки після двох місяців лікування важких опіків.

Про це повідомили в Дитячій лікарні святого Миколая.

14-річна Анастасія Цяпало з Тернополя, яка постраждала під час ракетного удару по місту, зробила перші кроки після тривалого лікування. Дівчинка готується до виписки з Дитячої лікарні Святого Миколая у Львові, де провела майже два місяці.

На світанку 19 листопада 2025 року Анастасія разом із родиною намагалася спуститися в укриття після оголошення повітряної тривоги. Вони не встигли — російська ракета влучила у багатоповерхівку, де мешкала сім’я.

“Я почула сильний удар і відкрила двері в коридор. На мене ринула хвиля полумʼя та диму. Дихати було дуже важко. Мама знепритомніла в мене на руках. Потім я дізналася, що вони з дідусем загинули”, — розповідає Настя.

Нагадаємо, внаслідок ракетного удару по Тернополю загинули 38 людей, восьмеро з них — діти.

Анастасія отримала глибокі опіки близько 15% поверхні тіла. Постраждали руки, ліва нога, обличчя, шия, очі та дихальні шляхи. Стан дівчинки був важким, біль — нестерпним. Для проведення перевʼязок лікарі були змушені вводити її в медикаментозний сон. До тями Настя прийшла лише на третій день після обстрілу — вже у Львові.

Перший тиждень за життя дівчинки боролися лікарі відділення інтенсивної терапії та анестезіології. Їй наклали трахеостому для забезпечення дихання через апарат ШВЛ, знеболювальні вводили кожні чотири години, а всі перевʼязки проводили під наркозом. Тим часом бабусю Насті, яка також зазнала опіків, лікували у Тернополі.

Після стабілізації стану дівчинку перевели до хірургічного відділення. Лікарі виконували некректомії — видалення відмерлих тканин, а також аутодермопластику — пересадку власної шкіри пацієнтки. Лікування здійснювала мультидисциплінарна команда опікового відділення за підтримки проєкту Burn Care Alliance від Християнської медичної асоціації України.

Ще під час перебування в реанімації до Насті долучилися спеціалісти дитячої реабілітації Unbroken KIDS — фізичний терапевт, ерготерапевт і психолог. Через опіки верхніх і нижніх кінцівок дівчинці довелося заново вчитися ходити та виконувати базові побутові дії. Також із нею працювала команда “Школи супергероїв”.

Нині Настя вже зробила свої перші кроки та продовжує працювати над витривалістю. Її мета — повернутися у спорт. Дівчинка вже чотири роки займається баскетболом і є капітанкою команди.

Зараз бабуся Анастасії перебуває поруч із нею у Львові. Невдовзі вони повернуться до Тернополя. Їхня квартира повністю зруйнована внаслідок ракетного удару.

Допомогти Анастасії та її бабусі можна за номером картки:4149 4975 1740 5264. Фото – Дитяча Лікарня Святого Миколая

Як розповідало BitukMedia, 11-річний Ромчик Олексів, який вижив після ракетного удару по Вінниці, станцював на сцені Львівської опери.

Вам би так чухалось! Австрійська корова показала новий рівень інтелекту (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Корова Вероніка демонструє свої навички користування інструментами, чухаючи себе. Фото - Antonio J. Osuna-Mascaró

Як корова може почухати спину там, де не дістають копита? Виявляється — за допомогою інструмента. Відео з австрійської ферми змусило вчених переглянути уявлення про інтелект свійських тварин.

Про це розповідає CNN.

Вчені вперше задокументували випадок використання інструментів серед великої рогатої худоби. Головною героїнею дослідження стала корова на ім’я Вероніка, яка мешкає на фермі в Австрії та використовує палиці й щітки, щоб чухати важкодоступні ділянки свого тіла.

Дослідження опубліковане у журналі Current Biology. За словами авторів, це перший науково описаний випадок справжнього інструментального мислення у корови.

Протягом майже десяти років власник Вероніки помічав, як тварина час від часу бере в рот палиці та використовує їх для почісування спини. Коли відео з цією поведінкою побачили фахівці з поведінки тварин з Ветеринарного університету Відня, вони дійшли висновку: дії корови є навмисними та систематичними.

Під час контрольованих експериментів дослідники клали перед Веронікою щітку для підлоги у різних положеннях. Корова щоразу свідомо обирала, яким боком інструмента користуватися. Жорстку частину з щетиною вона застосовувала для чухання товстої шкіри верхньої частини тіла, тоді як гладку ручку — для більш чутливих ділянок, зокрема вимені.

Науковці наголошують: це відповідає класичному визначенню використання інструментів — коли об’єкт застосовується для досягнення функціональної мети та розширює фізичні можливості тіла.

“Це означає, що корови здатні до інноваційного використання інструментів, але ми ігнорували цей факт тисячоліттями”, — зазначив провідний автор дослідження Антоніо Осунья-Маскаро.

Провідний автор дослідження Антоніо Дж. Осуна-Маскаро позує з Веронікою. Фото – Antonio J. Osuna-Mascaró

За словами дослідників, подібне багатофункціональне використання одного інструмента раніше фіксували лише у шимпанзе. При цьому Вероніка, не маючи рук чи протиставленого великого пальця, демонструвала високий рівень контролю, змінюючи захоплення щітки залежно від завдання.

Незалежні експерти погоджуються з висновками дослідження. Професор еволюційної біології Марк Бекофф зазначив, що корова явно усвідомлює призначення інструмента і маніпулює ним цілеспрямовано.

Вчені вважають, що відкриття може змінити ставлення до когнітивних здібностей свійських тварин. На їхню думку, Вероніка — не унікальний випадок, а радше приклад того, наскільки мало люди спостерігали за поведінкою тварин, яких звикли вважати “простими”.

Наразі команда дослідників планує продовжити вивчення поведінки Вероніки та закликає фермерів і власників тварин повідомляти про подібні випадки використання предметів як інструментів.

Як розповідало BitukMedia, на узбережжі Канади камера зафільмувала вовчицю, що витягує з води рибальську пастку, розриває її й забирає здобич. Це випадкова хитрість чи перший у світі доказ того, що дикі вовки можуть користуватися знаряддями?

А в Сіднеї (Австралія) місцеві папуги какаду вміють вмикати питні фонтани, сконструйовані для людей. Австралійські дослідники зафіксували, як ці кмітливі птахи опанували механізм подачі води й влаштовують собі імпровізовані “водні вечірки”.

1...171819...571Page 18 of 571

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання