Неділя, 15 Лютого, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 13

130 днів оборони: українські піхотинці повернулися з позицій біля Костянтинівки (ВІДЕО)

0
Скрін відео 93-тя ОМБр Холодний Яр/ Facebook

Після 130 днів безперервної оборони з “нуля” повернулися піхотинці Денис з позивним “Барс” та Дмитро “К2”. Бійці 93-ї ОМБр Холодний Яр розповіли про перший бойовий контакт, трофеї та складну евакуацію з передової. Їхня історія — ще одне свідчення того, якою ціною українська піхота утримує лінію оборони на Донеччині.

Про це повідомили у бригаді.

Піхотинці Збройних сил України Денис “Барс” і Дмитро “К2” завершили 130-денне перебування на “нулі” у районі міста Костянтинівка на Донеччині, де виконували завдання з оборони.

За словами військових, найважчим випробуванням став перший стрілецький контакт із противником. Після нього, кажуть бійці, психологічно стало легше. “Оце найстрашніше було. А далі вже як по накатаній. Добре, коли стріляєш ти, а не в тебе”, – розповіли піхотинці.

За час перебування на позиціях, за словами військових, було ліквідовано семеро російських окупантів. Із тіл загиблих солдатів противника “Барс” і “К2” забрали трофейні радіостанції, які протягом двох місяців використовували для прослуховування переговорів ворога та передачі інформації на командно-спостережний пункт батальйону.

Також бійці продемонстрували трофейний автомат АК-12. Особисту зброю Дениса було втрачено під час атаки ворожого FPV-дрона — автомат засипало ґрунтом, тож у подальшому бою військовий був змушений використовувати захоплену зброю противника.

Евакуацію з позицій здійснювали квадроциклом із причепом. Разом із українськими бійцями вивезли і 23-річного російського військовополоненого Даніла Сичова з Волгограда. Він здався у полон бійцям із сусідньої позиції, однак через складну ситуацію на напрямку евакуація одразу була неможливою.

У результаті полонений перебував разом з українськими військовими на позиціях понад два місяці, до моменту виведення підрозділу.

Як розповідало BitukMedia, боєць 7-го батальйону 114-ї бригади ТрО ЗСУ Сергій “Сержик”, родом із Миколаївщини, перетворив звичайний BMW-седан на унікальну реактивну систему залпового вогню “Партизан”.
.

Віагра під ялинку: чи дійсно препарат може “підбадьорити” лісову красуню

0
Фото - dpa

У Німеччині знову обговорюють незвичний спосіб продовжити життя новорічній ялинці — додавання у воду препарату з діючою речовиною силденафіл, відомого як Віагра. Ідея має навіть наукове підґрунтя, хоча експерти ставляться до неї скептично.

Про це розповідає німецька Bild.

Німецькі ЗМІ звернули увагу на незвичний тренд: деякі покупці різдвяних ялинок додають у воду Віагру, сподіваючись, що дерево довше залишатиметься свіжим. Про це повідомляє Баварське радіо (BR) з посиланням на продавців різдвяних дерев.

За словами одного з них, клієнти справді експериментують із препаратом, який зазвичай застосовують для лікування еректильної дисфункції. Втім, ідея не є новою і навіть має науковий бекґраунд.

У 2023 році четверо данських науковців провели експеримент, щоб з’ясувати, що краще впливає на “витривалість” ялинкових гілочок — “Віагра” чи аспірин. Про дослідження писало медичне видання Ugeskrift for Læger.

Фото – Universitätsklinikum Odense

Науковці помістили 60 гілок ялини у склянки з водою:

  • 20 — з додаванням силденафілу (діюча речовина Віагри),
  • 20 — з ацетилсаліциловою кислотою (аспірин),
  • 20 — з плацебо (шипучі таблетки зі смаком лимона).

Різниця між групами виявилася незначною, однак гілки з високою концентрацією силденафілу справді трималися найдовше — до 36 днів.

Фото – Universitätsklinikum Odense

Втім, фармацевти й аптекарі ставляться до таких експериментів обережно. В одному з сюжетів BR аптекар іронічно зауважив, що придбати нову ялинку обійдеться значно дешевше, ніж оформлювати рецепт на популярний препарат. Представниця Аптекарської палати Гамбурга наголосила, що Віагра є ліками для людей, а не для дерев.

Експерти радять не вдаватися до аптечних експериментів і дотримуватися перевірених методів:

  • піхти Нордмана та блакитні ялини зазвичай стоять у приміщенні понад два тижні;
  • звичайні ялини починають осипатися вже через тиждень;
  • дерево варто ставити подалі від опалення та регулярно поливати.

Зрештою, зазначають фахівці, головне — не спосіб збереження ялинки, а святковий настрій.

Експеримент із Віагрою для ялинок радше виглядає як курйоз, ніж як практична порада. Але він ще раз нагадує: навіть різдвяні традиції іноді стають приводом для несподіваних наукових досліджень.

Як розповідало BitukMedia, дослідники генетично вдосконалили ялицю Фрейзера, щоб створити ідеальну різдвяну ялинку.

Вуличний художник Бенксі підтвердив авторство нового муралу (ВІДЕО)

0
Фото - Бенксі

У Лондоні з’явилися два майже ідентичні мурали, авторство яких пов’язують із вуличним художником Бенксі. Один із них митець уже підтвердив офіційно, інший, за даними BBC, також належить його авторству.

Невловимий вуличний художник Бенксі підтвердив, що є автором нового стінопису, який з’явився в районі Бейсуотер на заході Лондона. Роботу вперше помітили в понеділок на стіні над рядом гаражів на Queen’s Mews.

Мурал зображує двох дітей, які лежать на землі в гумових чоботах, зимових куртках і шапках із помпонами. Один із них вказує рукою вгору — у бік неба.

Водночас BBC повідомляє, що Бенксі також причетний до ідентичного муралу, який з’явився в п’ятницю біля вежі Centre Point у центрі Лондона. Офіційно представники художника підтвердили лише роботу в Бейсуотері. Про новий твір Бенксі повідомив, опублікувавши його зображення у своєму Instagram.

 

 
 
 
 
 
View this post on Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

A post shared by Banksy (@banksy)

Лондонський художник Деніел Ллойд-Морган вважає, що локація біля Centre Point була обрана не випадково і є натяком на проблему дитячої безпритульності. “Усі навколо святкують, але багато дітей не мають щасливого Різдва”, — зазначив він

За його словами, перехожі часто не зупиняються біля стінопису, що лише підсилює меседж роботи: “Люди проходять повз бездомних і не помічають їх, так само як і це зображення. Наче вони просто дивляться в небо”.

Ентузіаст творчості Бенксі Джейсон Томкінс також переконаний, що робота є “чіткою заявою про бездомність”. Він звернув увагу, що зображена дитина схожа на персонажа з муралу Бенксі, створеного у 2018 році в Порт-Толботі. “Це доволі незвично — Бенксі майже ніколи не повторює одного й того ж персонажа”, – каже він.

Будівля Centre Point має особливе символічне значення. Зведена у 1963 році як офісний центр, вона понад десять років стояла порожньою, що викликало обурення активістів. Саме у відповідь на це з’явилася благодійна організація Centrepoint, яка допомагає бездомній молоді. Її засновник, священник Кен Ліч, називав будівлю “ляпасом у бік бездомних”. Згодом хмарочос перетворили на елітні житлові апартаменти.

Сам Бенксі не коментував значення обраних локацій для жодного з нових муралів.

Робота біля Centre Point з’явилася після вересневого муралу Бенксі в Лондоні, де був зображений протестувальник на землі з кривавим плакатом і суддя з молотком. Ту роботу стерли через кілька днів після появи.

У 2024 році художник також створив серію графіті у вигляді “тваринного маршруту” Лондоном — із зображеннями козла, слонів, горили, мавп, піраній, носорога, пеліканів та інших тварин.

Батько з донькою випадково знайшли рідкісний меч часів Київської Русі – і віддали музею

0
Фото - Національний музей історії України

Напередодні Різдва Національний музей історії України отримав несподіваний і надзвичайно цінний подарунок — давній меч варязької доби, знайдений поблизу Радомишля. Артефакт може бути пов’язаний з трагічними сторінками підкорення древлянських земель Київською Руссю.

Про це повідомляється на Facebook-сторінці музею.

Мешканець Житомирщини Віктор Мощенко разом із донькою Наталією передали до Національного музею історії України давній меч та дві сокири, які випадково знайшли поблизу міста Радомишль. За оцінками фахівців, меч датується другою половиною Х — початком XI століття.

Саме такою зброєю користувалися варязькі дружини київських князів, які брали участь у військових походах на землі слов’янського племені древлян. І місце знахідки, зазначають історики, не є випадковим.

У середньовіччі Радомишль був відомий як Микгород — одне з укріплених міст древлянського князівства. Древляни мешкали на території Лівобережного Полісся і мали власну державу з розвиненою економікою та системою управління. Саме ці землі у IX–X століттях стали об’єктом експансії київських князів.

У 884 році князь Олег здійснив перший похід на древлян, а його наступник Ігор загинув під час збору данини — за літописами, його стратили, розірвавши між двома деревами. Остаточно древлян було підкорено у 946 році княгинею Ольгою, яка зруйнувала столицю племені — Іскоростень (нині Коростень).

Генеральна директорка музею Олена Земляна наголосила, що передача артефакта має особливе значення. “Саме на таких свідомих і патріотичних громадян і спрямована наша програма по боротьбі з незаконним обігом археологічних знахідок. Ми закликаємо усіх небайдужих українців до супротиву перетворенню нашої історії на товар”, – наголосила вона.

Реставратор музею Юрій Бут зазначив, що попри пошкоджений клинок, меч є надзвичайно цінним. “Попри погану збереженість клинка, він буде достойним експонатом в експозиції музею. По-перше, цей меч знайдений з бутероллю (закінченням піхов), що трапляється нечасто. Бутероль бронзова та декорована срібною інкрустацією. Також на диво добре збереглися закінчення руків’я та перехрестя. На мечах такого типу вони завжди орнаментовані, кожного разу це інший, відмінний декор. Судячи з того, що я бачу, тут йдеться про хрести та плакування сріблом і міддю”, – розповів фахівець.

Археолог Сергій Діденко заявив, що є підстави припустити, що меч походить із поховання, ймовірно – з розореного кургану.

Родина, яка передала артефакти музею, отримала подяку, пам’ятний альбом із колекцією музею та індивідуальну екскурсію. Про хід реставрації меча та результати археологічних досліджень у музеї пообіцяли повідомляти додатково.

Як розповідало BitukMedia, військові знайшли древні артефакти під час створення фортифікацій.

“Чисте везіння”: рибалка може встановити одразу два рекорди

0

Збирався вже повертатися додому, але вирішив закинути вудку ще раз — і зловив рибу, яка може переписати рекорди. Молодий рибалка з Каліфорнії витяг із Тихого океану морського окуня вагою понад 4.65 кг — і цей улов може стати як рекордом штату, так і світовим.

Про це розповідає агентство AP.

26-річний рибалка з округу Мендосіно Брендан Волш повідомив, що спіймав помаранчевого морського окуня (Canary rockfish) вагою 10,25 фунта — це приблизно 4,65 кг. Рибу він витягнув біля узбережжя містечка Альбіон, приблизно за 240 кім на північ від Сан-Франциско.

За словами Волша, того дня він рибалив разом із батьком Віллом. Погода була холодною й дощовою, улов — посередній. Уже прямуючи назад після кількох спійманих жовтохвостів, Брендан запропонував зробити ще одну зупинку на глибшій ділянці. Саме там і трапився несподіваний трофей.

“Це було чисте везіння. Я ніколи не бачив нічого подібного”, — розповів рибалка.

Помаранчеві морські окуні зазвичай виростають до 75 см у довжину і важать близько 4,5 кг. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), це практично їхня максимальна вага. Волш каже, що зазвичай ловить значно менших риб — приблизно по 1,3–1,5 кг.

Спійманий цього разу окунь мав довжину близько 68 см.

Рибалка офіційно подав заявку до Департаменту рибальства та дикої природи Каліфорнії, який фіксує рекорди серед любителів риболовлі. Чинний рекорд штату — рибина вагою 9 фунтів (трохи більше 4 кг), спіймана в листопаді минулого року — також в окрузі Мендосіно.

Щоб підтвердити рекорд, рибу зважили на сертифікованому рибному ринку, а місцевий науковець департаменту особисто перевірив вид і підписав документи.

Крім того, Волш надіслав заявку до Міжнародної асоціації спортивного рибальства у Флориді. Чинний світовий рекорд — 10 фунтів (близько 4,54 кг) — тримається з 1986 року. Сам рибалка припускає, що більших особин могли ловити й раніше, але не подавали на офіційну реєстрацію.

Поки фахівці перевіряють документи, рекордна риба не пропала марно: наступного дня мати Брендана, Дірдра Лемб, приготувала улов із часником і маслом. “Було дуже смачно”, — підсумував можливий рекордсмен.

Як розповідало BitukMedia, на узбережжі Панами спіймали рибину, яка може стати легендою світового рибальства. Завдяки своїй довжині цей гігантський куберовий снаппер може сміливо претендувати на рекорд.

9-річний українець здобув “бронзу” на чемпіонаті світу з шахів

0
Фото - CHESSVIN.ORG.UA

Юний український шахіст Олександр Савчук здобув бронзу на чемпіонаті світу з бліцу, що проходив у турецькій Анталії. Школяр успішно виступив у категорії до 9 років.

Про це повідомили в Міністерстві молоді та спорту.

У змаганнях серед юнаків до 9 років Олександр набрав 6,5 очка з 9-ти можливих (+6=1-2), поділив 3–5 місця і став бронзовим призером завдяки кращому додатковому коефіцієнту.

Олександр Савчук – вихованець Вінницької шахової школи. “Цей вагомий результат на міжнародній арені — плід великої щоденної праці самого хлопчика, незмінної підтримки його батьків та високої майстерності тренерів”, зазначають у школі. 

Фото – CHESSVIN.ORG.UA
Фото – Міністерстві молоді та спорту/ Facebook

У цій віковій категорії також близьким до медалі був наймолодший найтитулованіший шахіст України Мирон Нетребка. Але у заключному турі Мирон поступився та фінішував шостим.

Чемпіонат світу з шахів серед юнаків та дівчат 9-17 років (рапід та бліц) зібрав у турецькій Анталії 314 юних шахістів з 33 країн.

Як розповідало BitukMedia, 10-річка стала наймолодшою шахісткою в історії, яка перемогла гросмейстера.

День енергетика: Надя Дорофєєва передала на день свій Instagram майстру бригади ДТЕК

0
Фото - соцмережі ДТЕК

22 грудня українська співачка Надя Дорофєєва у День енергетика передала свій Instagram працівнику ДТЕК. Він покаже підписникам зірки роботу людей, які щодня відновлюють електропостачання після російських атак.

Про це повідомила Дорофєєва.

За словами музикантки, цей день — насамперед про людей, які без вихідних і без пафосу тримають енергосистему країни в умовах війни. Вона нагадала, що жодну енергосистему у світі ніколи не атакували з такою інтенсивністю, як українську, а лише у 2025 році було зафіксовано понад 4500 атак.

Співачка зазначила, що енергетики відновлюють десятки тисяч кілометрів ліній електропередач, піднімають із руїн електростанції після обстрілів і щоразу знаходять рішення, аби повертати світло мільйонам українських родин.

“Цей день — про чоловіків і жінок, які тримають світло щодня, без пафосу і без вихідних”, — написала Дорофєєва, привітавши українських енергетиків зі святом.

Вона також закликала підписників стежити за сторіс, де працівник ДТЕК покаже свою щоденну роботу. За словами артистки, це можливість побачити зсередини, як саме люди на місцях відновлюють електропостачання після атак.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений DOROFEEVA (@nadyadorofeeva)

Сторіз артистки веде Максим Яценко — майстер бригади ДТЕК Дніпровських електромереж, який працює в компанії з 2018 року. Упродовж дня він демонструє робочі будні енергетиків та розповідає, як фахівці відновлюють електропостачання після ворожих ударів.

Як повідомляли в ДТЕК, Максим живе і працює в Нікополі — місті, яке регулярно зазнає обстрілів. Він займається аварійно-відновлювальними роботами та нерідко працює в умовах прямої загрози. Його фронт — це зруйновані електролінії, енергообладнання й оселі, які чекають бодай іскру світла та життя. Особливо складними залишаються ремонти на береговій лінії Дніпра. “Тут працювати доводиться майже навпомацки – під постійною загрозою ворожого вогню. Часу обмаль: півтори-дві години – усе, що є до наступної атаки. За цей період потрібно виявити пошкодження, відновити лінію, перевірити все – і поїхати до того, як прилетить знову”, – розповідають в ДТЕК.

“Відновлення ліній триває цілодобово, бо світло – це життя. На виклики виїжджаємо у касках і бронежилетах. Ніхто не знає, коли і де прилетить, але кожен з нас усвідомлює важливість свої справи”, – каже Максим Яценко.

Раніше Надя Дорофєєва вже передавала свій Instagram парамедикині “Госпітальєрів” Каті Галушці.

Як розповідало BitukMedia, напередодні Різдва українські музиканти виконали “Щедрик” у машинному залі розбитої російськими обстрілами теплоелектростанції ДТЕК Енерго. Цим виступом компанія звернулася до міжнародних партнерів із закликом допомогти відновити та захистити українську енергосистему.

89 врятованих життів: як Україна повертала своїх громадян з сирійських таборів (ВІДЕО)

0
Фото із допрем’єрного показу стрічки. Автор - Артем Попков

Документальний фільм “10 втрачених років”, присвячений багаторічній роботі з повернення українських жінок і дітей із сирійських таборів, вийшов у відкритий доступ. Стрічка розповідає про складну операцію, яку Україна проводила в умовах війни, міжнародних ризиків і терористичної загрози.

Фільм створено у співпраці Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Громадського радіо та проєкту “На лінії вогню”.

Стрічка “10 втрачених років” розкриває деталі п’ятирічної операції з репатріації українських жінок і дітей, які після розгрому “Ісламської держави” опинилися в регіоні, охопленому діяльністю терористичних угруповань.

Над стрічкою працювали воєнна журналістка Ірина Сампан та операторка Євгенія Таранченко, які вирушили в сирійську пустелю, щоб зафіксувати умови утримання українок і поспілкуватися з ними безпосередньо. Зйомки проходили в Україні, а також на території Сирії та Іраку в умовах нестабільної безпекової ситуації, загроз з боку бойовиків ІД та присутності російської агентури.

“Героїні фільму – українки, які разом зі своїми дітьми стали свідками жорстоких страт терористів, пережили голод у період блокади, а згодом — важкі випробування таборами для вдів на півночі Сирії”, – пише пресслужба ГУР.

За даними авторів фільму, в результаті операції вдалося повернути 89 жінок і дітей. Так Україна стала єдиною державою, яка репатріювала з сирійських таборів Аль-Хол і Родж усіх своїх громадянок, які висловили бажання повернутися на Батьківщину.

Начальник ГУР МО України Кирило Буданов у фільмі наголошує, що одним із ключових обов’язків держави є забезпечення безпеки своїх громадян незалежно від обставин, в яких вони опинилися. “Перш за все, ми маємо забезпечити безпеку нашого громадянина, де б він не був. І якою б ціна не була, її треба платити за безпеку наших громадян, бо інакше й держави не буде”, — каже Буданов.

Окрема частина стрічки присвячена історії маленького Камрана — сина однієї з українок, який отримав кульове поранення в Сирії у віці 11 місяців. Через тяжкі пошкодження кісток, м’язів і сухожиль хлопчик досі не може повноцінно ходити й потребує подальшого лікування та реабілітації. Потрібно зібрати 250 тис. грн.

Автори зазначають, що фільм “10 втрачених років” — це не лише хроніка спецоперації, а й розповідь про невидимі наслідки війни, зламане дитинство та відповідальність держави перед своїми громадянами.

Раніше, 14 грудня, у Києві в кінотеатрі “Жовтень” відбувся допрем’єрний показ стрічки. Його відвідали журналісти, правозахисники, громадські діячі та представники сектору безпеки.

Як розповідало BitukMedia, українські історії знову опинилися в центрі уваги Американської кіноакадемії. Одразу чотири фільми, пов’язані з Україною, увійшли до короткого списку премії “Оскар-2026” у різних категоріях.

Бебі-бум у крижаних умовах: біля станції “Вернадський” вже майже 1200 пінгвінят (ВІДЕО)

0
Фото - НАНЦ

Поки в Україні зима, у субантарктичних пінгвінів біля української станції “Академік Вернадський” — найвідповідальніший період року. Тут одночасно з’являються на світ пташенята, висиджуються яйця і навіть формуються нові кладки.

Про це повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.

Біля української антарктичної станції “Академік Вернадський” на острові Галіндез триває активний період гніздування субантарктичних пінгвінів. Перші пташенята з’явилися тут ще наприкінці листопада, а нині на острові можна побачити весь спектр “сімейного життя” птахів — від щойно народжених малюків до пар, які ще тільки чекають на потомство.

За словами біологині 30-ї Української антарктичної експедиції Зої Швидкої, наразі пінгвінята є вже у 730 гніздах. Загальна кількість малечі сягає майже 1200 пташенят, адже субантарктичні пінгвіни зазвичай відкладають по два яйця.

Водночас частина птахів усе ще продовжує висиджувати кладки, а деякі пари навіть досі несуть яйця. Науковці пояснюють це кількома можливими причинами. Зокрема, окремі пінгвіни могли пізніше прибути на острів або обрали місця для гнізд, які довше залишалися вкритими снігом. Інша причина — втрата першої кладки та повторна спроба вивести потомство.

Такий “розтягнутий у часі” сезон робить нинішній період особливо цікавим для спостережень. Поруч із гніздами з яйцями вже можна побачити пінгвінят, які активно ростуть і потребують постійної турботи батьків.

Найяскравіші кадри з життя пінгвінячих родин біля “Вернадський” біологиня Зоя Швидка зафільмували — саме зараз там можна побачити справжній антарктичний “дитсадок”.

Як розповідало BitukMedia, повернення пум до національного парку в аргентинській Патагонії призвело до неочікуваних наслідків: великі хижаки почали активно полювати на пінгвінів — і водночас стали значно терпимішими одне до одного.

“Сам удома” — у реальному житті: зʼявився пряниковий дім-рекордсмен

0
Фото - Walt Disney Studios

Уявіть різдвяний будинок із пряників заввишки з триповерхівку. Саме така інсталяція зʼявилася в Лос-Анджелесі — і одразу увійшла до Книги рекордів Гіннеса. Американські стрімінгові сервіси Disney+ та Hulu відзначили 35-річчя культового фільму “Сам удома” створенням найбільшого у світі пряникового будиночку, натхненного домом родини Маккаллістерів.

Про це розповідає Secret LosAngeles.

Гігантський пряниковий будинок встановили на перехресті Hollywood Boulevard і Vine Street у Лос-Анджелесі. Він майже точно відтворює знаменитий будинок із фільму “Сам удома”.

Розміри інсталяції вражають:

  • висота — понад 7,8 м;
  • довжина — 17,7 м;
  • ширина — 12,8 м.

Перед будинком розміщено офіційний сертифікат Книги Рекордів Гіннеса, датований 18 грудня 2025 року.

За даними Disney+, для створення гігантського пряникового будинку використали:

  • приблизно 2,6 тонни борошна,
  • понад 4 200 яєць,
  • 4 400 пряникових “цеглин”,
  • 800 елементів даху,
  • близько 75 літрів їстівного “клею”,
  • приблизно 9 кг мастики (фондану).

Усі ці матеріали — справжні харчові інгредієнти, а не декоративні муляжі.

Це не лише рекорд, а й благодійність. Відвідувачів інсталяції закликають приносити нові, нерозпаковані іграшки для благодійної організації Toys for Tots, яка допомагає дітям із малозабезпечених родин.

Фото – Frank Micelotta/PictureGroup for Disney
Фото – Frank Micelotta/PictureGroup for Disney
Фото – Frank Micelotta/PictureGroup for Disney
Фото – Frank Micelotta/PictureGroup for Disney

Титульний фільм франшизи “Сам удома” був знятий у 1990 році режисером Крісом Коламбусом за сценарієм Джона Гʼюза, одразу ставши однією з найулюбленіших різдвяних стрічок у світі. Головну роль Кевіна Маккаллістера зіграв Маколей Калкін — за цю роботу він отримав номінацію на “Золотий глобус”.

До 35-річчя фільму Disney+ та Hulu також запустили тематичні попап-піцерії Little Nero’s у США та спеціальні різдвяні прикраси “Сам удома” в аеропортах країни.

Схоже, різдвяна класика здатна дивувати навіть через 35 років — і робити це з розмахом світового рекорду.

Як розповідало BitukMedia, будинок Кевіна з фільму “Сам удома” виставили на продаж.

“Жабʼяча” бактерія: вчені знайшли несподіваного союзника в боротьбі з раком

0
Фото - Norio Nomura/iNaturalist/(CC By-SA 4.0)

Уявіть: одна інʼєкція — і пухлина повністю зникає. Саме такий ефект зафіксували японські вчені, коли ввели лабораторним мишам бактерію, взяту з кишківника японської деревної жаби. Нове дослідження відкриває перспективу принципово іншого підходу до лікування раку — за допомогою природних бактерій.

Про це розповідає New Atlas.

Дослідження провела команда Японського інституту передових наук і технологій (JAIST). Науковців давно цікавило, чому у диких амфібій і плазунів майже не трапляються спонтанні пухлини — навіть попри стрес, регенерацію, життя у середовищі з безліччю мікробів.

Вчені припустили: річ не лише в клітинах, а й у бактеріях, які живуть у кишківнику цих тварин. Вони дослідили 45 різних бактерій, узятих у жаб, тритонів і ящірок. У результаті відібрали девʼять, які впливали на пухлини. Найпотужнішою виявилася бактерія Ewingella americana, знайдена саме у японської деревної жаби.

Як працює “жабʼяча” бактерія: Мишам із колоректальним раком ввели одну інʼєкцію бактерії у вену. Результат був вражаючий:у всіх мишей пухлини повністю зникли; коли тваринам знову вводили ракові клітини, нові пухлини не зʼявлялися.

Причина — подвійна дія бактерії:

  1. Вона знаходить пухлину сама.
    Усередині ракових утворень мало кисню — і саме такі умови бактерія “любить”. За добу вона збільшує свою кількість у пухлині у тисячі разів, не зачіпаючи здорові органи.
  2. Вона вбиває рак двома шляхами.
    • безпосередньо знищує ракові клітини токсинами;
    • одночасно “пробуджує” імунну систему – організм починає активно атакувати пухлину власними захисними клітинами.

Досліди показали:

  • бактерія зникає з крові менш ніж за добу;
  • запалення, яке вона викликає, тимчасове і минає за кілька днів;
  • за два місяці спостережень не виявлено ушкоджень органів;
  • бактерія чутлива до антибіотиків, тобто за потреби її можна швидко знищити.

Поки що всі експерименти проведені лише на мишах. Хоча механізми раку у тварин і людей багато в чому схожі, людський організм складніший, і попереду — роки перевірок.

Утім самі вчені називають відкриття доказом принципу: природні бактерії можуть стати основою нового покоління ліків проти раку, особливо у випадках, коли стандартна терапія не працює.

Наступним кроком дослідники планують перевірити дію бактерії при раку молочної залози, раку підшлункової залози, меланомі та інших видах онкології.

Також вивчають можливість поєднання такого підходу з хіміотерапією та імунотерапією.

Це відкриття ще не обіцянка швидкого дива, але дуже сильний сигнал: природа зберігає відповіді навіть на найскладніші медичні виклики — і наука поступово вчиться їх читати.

Як розповідало BitukMedia, вчені розробили барвник, що підсвічує ракові клітини.

Домашній “бранець”: волонтери врятували макаку, що тікав вулицями Гостомеля

0
Фото - Київський зоологічний парк загальнодержавного значення

У Київському зоопарку тепер житиме магот, якого доставили волонтери. У Гостомелі врятували мавпу, якого роками тримали вдома, поки тварина не почала поводитися так, як і має поводитися дика макака.

Про це повідомляє Київський зоологічний парк загальнодержавного значення.

Цього тижня у Гостомелі за участі волонтерів вдалося врятувати самця магота (берберійської макаки), якого утримували в домашніх умовах. За словами зоозахисників, тварину завели “для розваги”, однак з часом вона виросла й почала демонструвати природну поведінку — агресію, страх, неконтрольовану активність.

Саме це часто стає причиною, чому диких тварин намагаються позбутися або залишають напризволяще. У Гостомелі макаку неодноразово бачили на міських вулицях — тікаючи від неналежних умов, вона наражалася на небезпеку.

Наразі магот пройшов повне ветеринарне обстеження та перебуває на обов’язковому 30-денному карантині у ветеринарному шпиталі. Попереду — лікування, тривала реабілітація та адаптація до безпечних умов.

Фахівці зазначають: глибокий стрес — лише одна з проблем тварини. Невідповідне харчування, відсутність належного догляду та постійний психологічний тиск серйозно вплинули на її стан.

Зоозахисники вкотре наголошують: утримання диких тварин у домашніх умовах є неприпустимим. Те, що виглядає “мило” у соцмережах, у реальному житті часто закінчується стражданнями тварин і небезпекою для людей.

Магот із Гостомеля — ще одне нагадування, що дика тварина не може бути іграшкою.

Маготи, або берберійські макаки (Macaca sylvanus) — це вид диких приматів, який мешкає переважно в Північній Африці та на Гібралтарі. Це соціальні, високоінтелектуальні тварини, які живуть групами з чіткою ієрархією та потребують складної соціальної взаємодії. У дорослому віці маготи можуть проявляти агресію, особливо в умовах стресу чи ізоляції, що робить їх утримання в домашніх умовах небезпечним і негуманним. У багатьох країнах маготи перебувають під охороною, а їхнє нелегальне утримання або торгівля є порушенням закону.

Як розповідало BitukMedia, на сміттєзвалищі врятували дев’ятьох лелек, які загрузли у токсичних відходах.

“Щедрик” серед руїн: різдвяну мелодію виконали в машинному залі пошкодженої ТЕС

0
Фото - скрін ДТЕК

У світі Carol of the Bells асоціюється з родинним теплом і різдвяним затишком. В Україні ж “Щедрик” Миколи Леонтовича сьогодні звучить інакше — на тлі війни, повітряних тривог та зруйнованої енергетичної інфраструктури.

Про це розповіли в ДТЕК.

Напередодні Різдва українські музиканти виконали “Щедрик” у машинному залі розбитої російськими обстрілами теплоелектростанції ДТЕК Енерго. Цим виступом компанія звернулася до міжнародних партнерів із закликом допомогти відновити та захистити українську енергосистему.

Для енергетиків, які щодня працюють у зоні ризику та безперервно відновлюють станцію, цей виступ став короткою миттю підтримки й символом надії.

Ініціативу реалізувала команда Svitlo Concert, об’єднавши музикантів з різних регіонів України. У концерті взяли участь 23 виконавці, які грали та співали не на сцені, а в умовах, далеких від концертних.

У ДТЕК Енерго наголошують: компанія інвестує значні ресурси у відновлення теплової генерації, а енергетики працюють 24/7, попри небезпеку та загрози. Водночас масштаби руйнувань потребують довготривалої й посиленої підтримки — як у відновленні, так і в захисті критичної енергетичної інфраструктури.

Саме тому цей виступ став не лише різдвяним жестом, а й зверненням до міжнародних партнерів і друзів України з проханням про подальшу допомогу, “бо “Щедрик” сьогодні — не лише про Різдво. Це про світло, яке потрібно зберегти”.

Зараз ключове завдання – це пошук обладнання для відновлення пошкодженої внаслідок обстрілів енергосистеми. Про це заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко в коментарі виданню The Washington Post.

“Ми втратили значну частину наших потужностей. Зараз ключовим завданням є пошук обладнання на заміну в різних частинах Європи, яке ми можемо швидко доставити до України”, – сказав він.

Париж піднявся над містом: запустили найдовшу міську канатну дорогу Європи

0
Фото - Laurent GRANDGUILLOT / IDFM

Проєкт, який обговорювали майже два десятиліття, нарешті став реальністю. У Парижі запустили найдовшу міську канатну дорогу Європи — інноваційне транспортне рішення, яке має з’єднати райони, що роками залишалися “білими плямами” на мапі громадського транспорту.

Про це розповідає The Independent.

У французькій столиці офіційно відкрили Paris Téléphérique — або канатну дорогу C1, яка простягається на 4,5 км над південно-східними передмістями Парижа. Це перша міська канатна дорога такого типу в історії столиці Франції.

Маршрут з’єднує лінію метро №9 у Кретей із районом Villa Nova у Вільнев-Сен-Жоржі — територією, яка раніше була слабо забезпечена громадським транспортом.

Будівництво проєкту коштувало 138 млн євро і стало реальністю через 17 років після першої пропозиції. На лінії працюють 105 гондол, кожна з яких вміщує до 10 пасажирів. Загалом канатна дорога здатна перевозити понад 11 тисяч людей щодня.

Гондоли рухаються зі швидкістю близько 21,7 км/год, а повна поїздка займає приблизно 18 хвилин — удвічі швидше, ніж місцевим автобусом, який долає той самий маршрут щонайменше за 35 хвилин. Інтервал між кабінами становить від 23 до 37 секунд.

Канатна дорога повністю інклюзивна: гондоли пристосовані для людей на кріслах колісних, батьків із дитячими візочками та велосипедистів.

Графік роботи: щодня — з 5:30 до 23:30, у суботу — до 00:30.

Скористатися канатною дорогою можна за проїзним Navigo, який діє в Парижі та регіоні Іль-де-Франс. Пасажирам без картки проїзд коштуватиме 2 євро.

Віцепрезидент регіональної ради Іль-де-Франс з питань транспорту Грегуар де Ластейрі пояснив, що канатна дорога стала економічною альтернативою метро: “Підземна лінія метро ніколи б не була реалізована — бюджет понад мільярд євро просто неможливо було профінансувати”, – заявив чиновник.

Як розповідало BitukMedia, Нью-Йорк став першим містом у США, де запровадили плату за затори.

Материнський інстинкт сильніший за виживання: полярна ведмедиця всиновила ведмежа (ВІДЕО)

0
Фото - polarbearsinternational

Вони не родичі, але тепер — одна сім’я. Канадські науковці зафіксували надзвичайно рідкісний у дикій природі випадок: полярна ведмедиця всиновила осиротіле ведмежа, прийнявши його як власне. За пів століття спостережень це лише 13-й задокументований випадок такого усиновлення.

Про це розповідає портал UPI.

Про унікальне спостереження повідомила некомерційна організація Polar Bears International, яка досліджує популяції білих ведмедів у Канаді.

Навесні науковці встановили GPS-ошийник на самицю полярного ведмедя з одним дитинчам. Коли дослідники знову помітили тварину восени, їх здивувала деталь: ведмедиця опікувалася вже двома ведмежатами приблизно одного віку.

Маму ідентифікували як X33991 — вона належить до субпопуляції полярних ведмедів Західної затоки Гудзона. За словами дослідників, за понад 50 років спостережень і вивчення 4 600 ведмедів цієї групи, це лише 13-й підтверджений випадок, коли самиця всиновила чуже дитинча.

“Усиновлення у полярних ведмедів — надзвичайно рідкісне й незвичне явище. Ми досі не знаємо, чому це відбувається”, — зазначила Аліса МакКолл, директорка з комунікацій у сфері збереження природи та науковиця Polar Bears International.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Polar Bears International (@polarbearsinternational)

Дослідник Еван Річардсон з канадського відомства Environment and Climate Change Canada пояснює це винятково сильним материнським інстинктом. “Самиці полярних ведмедів — надзвичайно турботливі матері. Якщо на узбережжі вони чують плач маленького ведмежати, яке втратило матір, їм складно пройти повз. Це дуже цікава й малодосліджена риса поведінки”, – каже біолог.

Науковці припускають, що всиновлене ведмежа втратило матір, але точна причина поки невідома. Для з’ясування обставин дослідники взяли генетичний зразок у дитинчати — це може допомогти встановити долю його біологічної матері.

Полярні ведмеді зазвичай одинаки, а самиці виховують власних дитинчат протягом кількох років, витрачаючи величезні енергетичні ресурси. Тому усиновлення чужого малюка в дикій природі вважається винятковим і ризикованим кроком для матері.

Як розповідало BitukMedia, повернення пум до національного парку в аргентинській Патагонії призвело до неочікуваних наслідків: великі хижаки почали активно полювати на пінгвінів — і водночас стали значно терпимішими одне до одного. Чому це дивує науковців і що це означає для сучасної охорони природи?