П’ятниця, 26 Грудня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 13

“Нагадують про мир”: мальтіпу Персей став бойовим напарником Грині

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Михайло Гришко, 43 ОМБр

На Куп’янському напрямку на передовій вже понад два роки працює незвичний, але дуже скоординований екіпаж. Це водій батальйону безпілотних систем із позивним Гриня та його незмінний штурман, мальтіпу з позивним Персей.

Про це розповіли в Сухопутних військах ЗСУ.

Йдеться не просто про собаку. “Це стратег, психолог і головний контролер перекусів. Кажуть, що ворог боїться не дронів, а Персея, бо його “гав”  — це не просто звук, це сигнал: “Гриня, час діяти!”, – пишуть у відділі комунікацій 43 омбр.

Фото – Михайло Гришко, 43 ОМБр

Попри війну життя не зникає з наших окопів, штабів і польових наметів. “Тварини на фронті — не просто супутники. Вони — частинка мирного, цивільного життя, яку військові зберігають у серці”‚ — розповіли в Сухопутних військах. “Поруч із нашими захисниками вони завжди нагадують про мир: хвостаті, вухаті, пухнасті друзі ділять із ними бліндажі, чергування і короткі хвилини відпочинку”.

Тварини поряд із військовими ділять із захисниками холод, втому, нічні чергування і короткі хвилини, коли можна перевести подих. Вони нагадують: за цими рубежами є світ, де люди обіймаються, варять каву, збираються біля столу — і якого треба дочекатися.

Військові кажуть, що тварини допомагають не втрачати рівновагу: коли поряд хтось маленький, теплий і довірливий — пам’ятаєш, заради чого стоїш. Часто цих хвостатих рятують буквально з-під обстрілів і виносять на руках.

І навіть у найскладніших обставинах залишається місце для ніжності, гумору і дружби, яку не здатні зламати ані вибухи, ані холод, ані війна.

Раніше BitukMedia розповідало про пса на ім’я Каштан, який служить разом із бійцями танкового батальйону 41 окремої механізованої бригади, єнотиху на ім’я Моллі з 65-ї окремої механізованої бригади “Великий Луг”. А у “Сталевій Сотці” третій рік поспіль служить волинянка Людмила. Жінка долучилася до війська разом зі своїм котом Ґріджьо.

“Веселі старти”: українські полярники показали, як зграя пінгвінів пірнає в океан (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - НАНЦ

Як виглядає “старт” у воду для кількох сотень пінгвінів? Це не просто стрибок — це момент сміливості й довіри всередині зграї. Геофізик Альберт Грабовецький побачив його на власні очі о п’ятій ранку на причалі “Вернадського” і зафільмував захопливе відео пінгвінячого плюху в океан.

Про це полярники НАНЦ розповідають на своїй сторінці у Facebook.

Раніше українські зимівники з “Вернадського” вже показували, як кількасот пінгвінів чимчикують островом Галіндез до улюбленої точки на березі. Проте тоді птахи довго вагалися — і моменту їхнього стрибка у воду побачити не вдалося. Але тепер геофізик 30-ї Української антарктичної експедиції Альберт Грабовецький дочекався свого кіномоменту.

Чому пінгвіни тягнуть час перед зануренням? Вчені припускають, що птахи чекають на того самого першого, найсміливішого. Адже саме він ризикує найбільше: в океані чатують хижаки — передусім морські леопарди. Тож перший стрибок може бути фатальним. Інколи пінгвіни навіть підштовхують одне одного — ніби перевіряючи, кому випаде честь (або ризик) почати.

Але щойно перший птах торкається води — уся зграя стрімко рушає за ним. Це не лише інстинкт гуртування, а й елемент стратегії виживання. Якщо занурюватися і полювати гуртом, ризик для кожного окремого птаха менший: хижак може вхопити когось одного, але решта спокійно матиме час на трапезу. А головний делікатес сезону — криль.

Зараз на Галіндезі — близько 7 тисяч пінгвінів. Вони активно гніздують і вже почали відкладати яйця. Це найважливіший період року, сповнений руху, турботи та змагання за їжу.

Як розповідало BitukMedia, біля антарктичної станції “Академік Вернадський” пінгвіни відклали своє перше яйце сезону. І знову — на тому самому місці, де торік з’явилася перша кладка.

Кошеням, яке розмалювали фломастерами, опікуватимуться зоозахисники

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - соцмережі

Кошеня, якого дитина зі Львівщини розмалювала фломастерами, перебуватиме на перетримці у зооволонтерів до рішення суду. Малюк в безпеці, спокійний й активно грається з іншими тваринами.

Про це “Суспільному” повідомила голова ГО “Зелена сила” та зоозахисниця Андріана Байло.

“Йому три місяці. Імені він не має. На відео видно, що в тій родині котик був млявим, безсилим, не міг навіть утекти чи опиратися. Воно бідне просто терпіло. А зараз бігає, їсть, грається з іншим кошеням”, — розповіла зоозахисниця.

Котика вже відмили від фарби. Попереду — нове життя і, можливо, невдовзі зʼявиться нова домівка.

“Кошенятко будемо прилаштовувати, але поки нема рішення суду — не можемо цього робити. Дуже багато людей уже написали, що хочуть його забрати. Та прилаштовувати треба відповідально, щоб це не було емоційне рішення”, — пояснила Байло.

Вона також підкреслила, що це перший випадок на Львівщині, коли тварину вилучили до рішення суду. “Таке трапляється дуже рідко. Є багато ситуацій, коли тварини потребують вилучення, але це складно організувати — не вистачає притулків, а поліції непросто розпочати процес. Зазвичай ми чекали рішення суду. А щоб вилучили раніше — вперше. Хоча в цьому випадку родина добровільно віддала кошеня поліції”, — каже зоозахисниця.

У поліції Львівщини підтвердили, що на батька дитини склали два адмінпротоколи: за ч.1 ст.184 КУпАП (невиконання батьківських обов’язків) — штраф до 1700 грн; та за ч.1 ст.89 КУпАП (жорстоке поводження з тваринами) — штраф 5100 грн.

Нагадаємо, поліцейські Львівщини звернули увагу на відео жорстокого поводження з котом у соцмережах – маленька дівчинка розмальовує кошеня. Дитина бере тварину за шию та тикає їй фломастерами в очі. Батько дівчинки не зупинив доньку, а натомість зняв відео, яке й опублікував. Правоохоронці встановили, що батьком дитини є 30-річний житель Золочівського району.

Мати дитини стверджує, що пояснила дітям про те, як варто поводитися із тваринами. За її словами, пізніше кота помили, а фарба з фломастерів була нетоксичною, тому улюбленцю “нічого не сталося”.

“Це сталося вдома – діти гралися, не розуміючи, що своїми діями можуть нашкодити тварині. Чоловік, на жаль, виклав відео у TikTok без усвідомлення, як його можуть сприйняти інші […] Я розумію, що відповідальність лежить на нас, дорослих. І мені справді прикро, що ситуація викликала такий негативний резонанс. Ми зробили висновки, і я щиро прошу вибачення за цю необачність”, – написала жінка.

Як розповідало BitukMedia, яскраво-зелений голуб, який привернув увагу перехожих у центрі британського міста, став вірусною зіркою TikTok. Проте його популярність викликає серйозне занепокоєння в зоозахисників. Фахівці б’ють на сполох: інтернет-тренди можуть загрожувати дикій природі.

Без собаки, але з повідком: на зміну хобіхорсингу приходить … хобідогінг (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Так виглядає хоббідоггінг. Фото - Jason Tschepljakow / DPA

Повідок, нашийник, команда “Сидіти!”. А де ж собака? Хобіхорсинг вже в минулому. У Німеччині набуває популярність хобідогінг – прогулянки з уявним собакою. І хоча більшість реагує на це сміхом чи подивом, його авторка, 65-річна тренерка тварин Барбара Герлінґер, запевняє: усе серйозно.

Про це розповідає Stern.

“Жодних податків за собаку. Жодних рахунків від ветеринара. Ніякої шерсті на килимах, гавкоту чи слідів брудних лап”, — жартують учасники. Бо головна особливість тренду — собаки не існує. Вона лише в уяві.

Після hobby horsing, де дорослі стрибають з палицями-конячками, прийшов час для hobby dogging — дресирування без собаки. Звучить як жарт з TikTok, але виглядає майже правдоподібно: у містечку Бад-Фрідріхсхалл поблизу Гайльбронна тепер можна “вигулювати” уявного пса під керівництвом професійного інструктора.

Суть проста і водночас абсурдна. Людина виходить на вулицю зі справжнім повідцем, але без вихованця. Чоловік поводиться так, ніби пес поряд: віддає команди, зупиняється, щоб “дочекатися, поки той обнюхає кущ”, і навіть хвалить за послух. Прихильники запевняють, що така прогулянка приносить спокій, а оточуючі отримують привід усміхнутися.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Pack Dog Training 🇨🇦🍉🏳️‍🌈🏳️‍⚧️ (@the_pack_dog_training)

Коментарі у соцмережах — один дотепніший за інший: “Що б вони там не курили — хочу те саме!”, “Зняв із собаки шлею, тепер не можу знайти її вдома”, “Світ остаточно збожеволів”. Та Барбара Герлінґер лише усміхається.

Вона сама створює спецкурси з хобідогінгу — із фішками, бар’єрами й великою дозою уяви. “Хоп! Хоп! Молодець!”, — гукає вона, поки учасники перестрибують невеликі перешкоди з порожніми повідками. Потім “погладжують повітря” біля ніг і дістають уявні ласощі. “Гарний песик! Правильно зробив!” — чути у залі. І, здається, навіть чується уявне важке дихання.

“Так, це трохи дивно, — зізнається Герлінґер. — Але що сьогодні не дивно? Ми живемо у дивному світі”. Ідея народилася випадково — у місцевому клубі, під келих вина. Спочатку це був жарт, але Барбара побачила у ньому сенс: “Проблема ніколи не у собаці — вона завжди на іншому кінці повідка. Це про концентрацію, дисципліну й психічну рівновагу.”

Тепер її курси використовують “уявних псів” як ментальну підготовку перед справжнім дресируванням. “Коли собаки нема, ніхто не відволікається. Ти мусиш контролювати себе — поставу, голос, рухи. 20 хвилин такої концентрації — це непросто,” — пояснює вона.

Після того, як Барбара з сином виклала кілька відео в мережу, одне з них набрало п’ять мільйонів переглядів. Про Hobby Dogging уже написали ЗМІ США та Японії. “Так, ми всі трохи ненормальні, — сміється вона, роздаючи повідки. — У тебе ротвейлер? Тоді візьми більший.”

61-річна Аннєт Гількерт, одна з учасниць, “вигулює” свою уявну боксерку на ім’я Шанталь. Колись у неї була справжня собака з таким самим ім’ям. “Я не просто тримаю повідок. Моя Шанталь має характер, і я з нею розмовляю. Це допомагає мені тренуватися перед тим, як візьму на прогулянку свою справжню Мотхен,” — каже жінка. Її пес Мотхен тим часом терпляче чекає у машині. І хто знає — махає хвостом схвально чи крутить головою з подивом?

Психологи погоджуються: уявна взаємодія може знімати тривожність і давати відчуття піклування. “Це форма емоційного тренування, – зазначають фахівці. – Вона допомагає відчути контроль над ситуацією та налагодити контакт хоча б із самим собою”.

@stuttgarterzeitung Nach Hobby Horsing nun Hobby Dogging: Gassi gehen ohne Hund, aber mit Leine und Halsband. Das klingt verrückt. Doch Barbara Gerlinger, eine Hundetrainerin aus Bad Friedrichshall bei Heilbronn, ist überzeugt davon. Ihre Videos auf TikTok und Instagram dazu gehen aktuell viral. Was haltet Ihr von Hobby Dogging? 🐕   #heilbronn #Hobby #Hund #hobbydogging ♬ Originalton – StZ

Поки хобідогінг не досяг масштабів хобіхорсингу, але вже встиг вийти за межі Німеччини. Схожі ініціативи з’являються у Чехії, Фінляндії та Нідерландах.

Тож якщо на прогулянці ви раптом зустрінете людину з порожнім повідцем, не поспішайте сміятися. Можливо, він просто вигулює уявного друга – найвідданішого з усіх, хто ніколи не підведе.

“Я вийшла заміж, а не продалася”: молоді наречені переписують шлюбні традиції

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - stock.adobe.com

Молоді американські наречені дедалі частіше порушують вікову традицію –  відмовляються брати прізвище чоловіка. Для мілініалок та представників покоління Z це не бунт, а свідоме рішення зберегти свою ідентичність. Бо “я – це я”, навіть після “так”.

Про це розповідає The New York Post.

“Для дівчат, які не змінили своє прізвище після весілля — скажіть, чому”, — запитала блогерка Люсі у своєму відео, яке набрало понад 438 тис. переглядів.
“Я ніколи не розглядала такий варіант, — каже вона. — Це моє ім’я, дане мені при народженні. Навіщо змінювати його заради когось іншого?”

Її слова спричинили справжню хвилю обговорень у соцмережах. Коментаторки погоджувалися: жінка не зобов’язана відмовлятися від своєї ідентичності лише тому, що виходить заміж.

“Це старомодна традиція, що походить із часів, коли жінок вважали власністю чоловіків. А люди – не власність”, — написала одна користувачка TikTok.
Інша додала: “Я вийшла заміж, а не продалася”.

Дехто пояснює своє рішення іронічно: “50% — фемінізм, 50% — ненависть до паперової тяганини”, — пожартувала одна коментаторка, натякаючи на складну бюрократію зміни документів. А інша відверто визнала: “Моє прізвище — Кінг (у перекладі “король”), його — Батлер (“дворецький”). Чому я маю йти на зниження?”.

Паралельно з цією тенденцією дослідження демонструють зростання кількості пар, що взагалі рішучіше переписують правила шлюбу — з першого ж дня. Наречені частіше обирають брючні костюми замість суконь, а дехто з чоловіків залишає престижну роботу, щоб стати “татом у декреті”. І для всіх них важливе одне — право на вибір.

“Я — це я, а не він”, — коротко підсумувала одна з дівчат під вірусним постом Люсі. Саме ця фраза стає своєрідним гаслом нового покоління американок, котре хоче будувати сімʼї без відмови від власної ідентичності, зазначає видання.

Як розповідало BitukMedia, авіакомпанія розбурхала соцмережі через нову програму найму бортпровідниць під назвою “повітряні тітоньки”. Саме вона викликала хвилю обурення. Чи справді це крок до рівності, чи просто елегантно загорнутий стереотип?

Жадан виставив Медаль Свободи на аукціон заради дітей військових

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Сергій Жадан [офіційна сторінка]/ Facebook

Сергій Жадан передає свою Медаль Свободи на аукціон. Письменник, музикант і військовий збирає кошти на літній табір для дітей бійців бригади “Хартія”.

Про це Сергій Жадан повідомив на своїй сторінці у Facebook .

Йдеться про медаль, яку Жадан отримав на “Іграх свободи” у польському місті Лодзь. Одразу після нагородження він пообіцяв передати її на добру справу. 

Отримати відзнаку можна, зробивши донат від 200 гривень на банку Жадана та поширивши допис про збір.

“Усі зібрані кошти підуть на проведення літнього табору для дітей військовослужбовців “Хартії” “Хартизяки”. Діти бійців не мають почуватись забуто і загублено – це наша робота і наш обов’язок”, – анонсував письменник. “Кожен твій донат допомагає зробити літо для дітей військових справді теплим, добрим і сповненим радісних вражень”.

“Ігри свободи” заснували в пам’ять про людей, які зробили вагомий внесок у захист і поширення демократичних цінностей — свободи, незалежності народів та поваги до прав людини.

51-річний Сергій Жадан мобілізувався до лав 13-ї бригади Національної гвардії України “Хартія” у червні 2024 року.   В інтерв’ю виданню Vogue музикант наголосив, що служить не на бойовій посаді: його відповідальність – це комунікації, а також Радіо “Хартія”, незалежне онлайн-медіа, яке він заснував торік із командою журналістів та військовослужбовців.

Як розповідало BitukMedia, під час концерту гурту “Жадан і Собаки” в Рівному юна волонтерка Олександра Данилюк передала FPV-дрон для 13-ї бригади Національної гвардії України “Хартія”.

Юний інноватор із Рівненщини створив із LEGO тренажер для реабілітації ветеранів (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - скрін "Суспільне"

Якщо реабілітаційна техніка здається справою дорослих, то дев’ятикласник із Клеваня довів протилежне. 15-річний Андріан Гордійчук розробив із конструктора LEGO діючий макет тренажера для відновлення ніг і вже готується надрукувати його у 3D-версії.

Про це розповідає “Суспільне. Рівне”.

“Я живу поруч із госпіталем ветеранів війни і щодня бачу людей, які потребують реабілітації. Хотів створити щось, що допоможе їм швидше відновитися”, — розповів школяр.

Його винахід — це прототип тренажера для відновлення м’язової сили, рухливості колінного суглоба та стопи. Пристрій працює на базових деталях LEGO: трьох сервомоторах (двох великих і одного малого) та контролері LegoHub, який дозволяє керувати рухами конструкції.

За словами наставника, Віталія Переходька, заступника директора Клеванського обласного наукового ліцею, проєкт під назвою StepUp створювався два місяці. “Головна перевага цього тренажера — доступність і простота у використанні. Він не потребує спеціального персоналу, а вартість такого прототипу може становити від 1,5 до 4 тисяч гривень. Аналогів в Україні поки немає”, — зазначив педагог.

За свою розробку Андріан потрапив до переліку найкращих юних новаторів України та отримав срібну медаль у фіналі всеукраїнського конкурсу від Малої академії наук.

Наступний крок — створення 3D-моделі і виготовлення першого діючого тренажера. Після закупівлі потужнішого обладнання команда планує протестувати його у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни.

Директор закладу Андрій Бурачик уже зацікавився винаходом:
“Ми найближчим часом обов’язково оглянемо цей пристрій і перевіримо його ефективність для реабілітації наших пацієнтів”, – зазначив він.

Як розповідало BitukMedia, у львівському Центрі UNBROKEN втілили мрію 40-річного захисника України Миколи Шота — ветерана, який втратив на війні всі кінцівки. Чоловік отримав нові постійні протези ніг зі спеціальним військовим дизайном, що став для нього символом незламності.

Веслуй, Ґері, веслуй: затятий гарбузовий моряк знову встановив світовий рекорд (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Noah Thomas / OPB

Коли човен – це гарбуз, а замість моря – річка! Американський фермер і ентузіаст гігантських овочів Ґері Крістенсен (Gary Kristensen) знову вийшов у плавання у своєму овочевому судні і побив власний рекорд. Що змушує людину плисти понад 20 годин, сидячи всередині гарбуза?

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

Американець Ґері Крістенсен з Орегону знову встановив світовий рекорд. 24 травня він проплив у гігантському гарбузі, який сам і виростив, 94,26 км. Його човен під назвою Marchflower, названий на честь легендарного корабля Mayflower, став новою сенсацією на річці Колумбія.

Цим запливом Ґері побив власний рекорд 2023 року, коли він у човні Punky Loafster подолав 73,5 км. Від старту до фінішу чоловік веслував понад 20 годин, доводячи, що навіть гарбуз може бути надійним транспортом, якщо підійти до справи з фантазією. До речі, Punky Loafster  – це вигадане слово, гра на основі англійських pumpkin (гарбуз) і lobster (омар). Крістенсен навмисно назвав свій човен у кумедний спосіб, бо гарбузовий транспорт нагадував одночасно і човен-гарбуз, і омара, що пливе.

Американець вирощує гігантські гарбузи ще з 2011 року. Він розповідає, що вирішив повторити спробу, бо вважав: попередній результат можна поліпшити, якщо стартувати навесні, коли течія сильніша. Найбільшим викликом стало виростити гігантський гарбуз узимку — адже для весняного плавання плід мав бути “готовий” уже в травні. “Це було найважче, але й найбільш надихаюче завдання,””— каже рекордсмен.

Своєму човну він дав назву Marchflower (“Березнева квітка”). Гарбуз було запилено у березні, а зібрано в травні. Цей плід виявився на 136 кг легшим за попередній, тож сидіти всередині було менш зручно, проте Крістенсен не здавався.

“Після минулого разу я навчився краще стежити за припливами — це допомагає веслувати ефективніше,” — каже він. Ґері планував подолати удвічі більшу відстань, але змушений був зупинитися, коли гарбуз дістав пошкодження під час короткої зупинки. “Я пошкодив борт, коли намагався прив’язати човен, тому вирішив не ризикувати. Але наступного року хочу повторити спробу.”

У своїх рекордних запливах він не сам. Обидва рази поруч був його товариш Девід Начанд, який супроводжував гарбузовий човен на катамарані. “Без Девіда це було б небезпечно. Він передавав мені їжу, стежив за навігацією, прикривав від хвиль великих суден і координував зв’язок із берегом. Без його допомоги я не впорався б,” — зізнався Ґері.

До слова, у назві човна американець зробив посилання до корабля Mayflower — англійського торгового судна, на якому англійці в 1620 перетнули Атлантичний океан і заснували одне з перших британських поселень в Північній Америці.

Як розповідало BitukMedia, у місті Туалатін в штаті Орегон, США пройшла Регата Західного узбережжя на гарбузах-велетнях (West Coast Giant Pumpkin Regatta). Щороку ця регата доводить, що навіть гарбуз може стати човном, якщо мати достатньо віри у божевільні ідеї.

“Повітряні тітоньки”: авіакомпанія розбурхала соцмережі через нову програму найму бортпровідниць

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - соцмережі

У Китаї новий тренд в авіації: тепер бортпровідниць набирають не лише серед молодих дівчат, а й серед жінок, які мають сім’ї та дітей. Назва нової програми – “повітряні тітоньки”. Саме вона викликала хвилю обурення. Чи справді це крок до рівності, чи просто елегантно загорнутий стереотип?

Про це розповідає SCMP.

Китайська авіакомпанія Spring Airlines, що базується в Шанхаї, спровокувала гарячу дискусію після оголошення про набір бортпровідниць, яких назвала “повітряними тітоньками” (air aunties). За новими правилами, компанія шукає жінок віком від 25 до 40 років, бажано заміжніх або з дітьми. Кандидатки мають мати вищу освіту, зріст від 162 до 174 см і досвід роботи з клієнтами. Загалом планують взяти на роботу 30–60 жінок.

Для китайської авіації це незвичне рішення — традиційно компанії набирають молодих жінок віком 18–25 років. У Spring Airlines пояснили, що прагнуть розширити можливості для жінок 30+ років, адже вони приносять із собою “життєвий досвід та емпатію”, що допомагає краще піклуватися про дітей і літніх пасажирів.

Рекрутери зазначили, що такі працівниці мають природну витримку, терпіння й відчуття відповідальності. Компанія підкреслила, що цей крок є частиною політики підтримки гендерного різноманіття і створення нових шансів для тих, хто після шлюбу чи декрету прагне повернутися на роботу.

Втім, соціальні мережі вибухнули критикою — новину переглянули понад 70 млн разів. Головна суперечка точиться навколо самої назви “повітряні тітоньки”. Чимало користувачів назвали її принизливою. “Це звучить зневажливо. Навіщо підкреслювати, що жінка заміжня або має дітей?” — написала одна з коментаторок. Інші зазначають, що слово “тітонька” у китайській культурі асоціюється з хатніми обов’язками, а не з професійністю.

У Spring Airlines заявили, що не мали на меті образити жінок. Їхні умови праці, оплата та кар’єрні можливості не відрізняються від звичайних бортпровідниць. У компанії пояснили, що термін air auntie має історичне походження, мовляв, у 1990-х роках у Китаї так називали колишніх текстильниць, яких після масових скорочень брали працювати стюардесами.

Нині в авіакомпанії вже працює 88 таких “повітряних тітоньок”, і 74% із них обіймають керівні посади. Одна з бортпровідниць розповіла: “Ми маємо перевагу над випускницями — ми вже виховували дітей, доглядали старших, вміємо працювати в команді. Ми стаємо для колежанок старшими сестрами”.

Компанія навіть запровадила знижені навчальні збори для кандидаток старшого віку, хоча поки не повідомила, чи планує брати на роботу чоловіків.

У соціальних мережах думки розділились: одні вітають такий крок як прогрес — перехід від культу молодості до визнання досвіду, інші вважають, що навіть найкраща ініціатива втрачає сенс, якщо супроводжується застарілою мовою. “Якщо прагнете рівності, називайте всіх просто бортпровідниками, без ярликів”, – пишуть користувачі.

Як розповідало BitukMedia, Hainan Airlines, один з найбільших китайських авіаперевізників, оголосив про запровадження нових вимог для бортпровідників. Передусім це стосується ваги. Якщо їхня вага перевищить встановлений ліміт, співробітників усунуть від польотів і посадять на дієту під наглядом.

“Рік Коня”: НБУ представив нову пам’ятну монету з серії “Східний календар”

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - НБУ

Вогонь, рух і свобода — саме такими енергіями буде сповнений 2026 рік. За східним календарем це рік Вогняного (Червоного) Коня, і Національний банк України вже представив пам’ятну монету, що втілює символику нового циклу. Чи принесе вона удачу тим, хто вірить у силу знаків і натхнення?

Про це повідомляє Нацбанк. 

Кінь — сьомий знак східного календаря, що уособлює активність, життєлюбство, незалежність, витривалість і цілеспрямованість. А ще — динаміку, рішучість і прагнення до свободи. Саме ці риси втілено в новій монеті Національного банку України — “Рік Коня”, яка поповнить улюблену серед колекціонерів серію “Східний календар”.

За китайською астрологією 2026 рік пройде під знаком Вогняного (Червоного) Коня, тож дизайн монети створено з урахуванням елементу вогню — сили, руху й трансформації.

На реверсі зображено стилізований символ східного календаря 2026 року — коня на тлі підкови. Підкова символізує удачу та захист, яких українці сьогодні зичать і собі, і своїм захисникам.

Під зображенням розміщено три крапки — символ продовження боротьби, нескінченної віри та руху вперед. Грива коня передає динаміку руху “за вітром” або “проти вітру” — як метафору внутрішньої сили, спротиву та прагнення до свободи.

На аверсі – 12 символів східного календаря, розташованих по колу.
У центрі – стилізований годинник зі стрілкою, що вказує на головуючий у 2026 році знак китайського зодіаку — Коня.

Авторка художнього рішення — Марина Куц, скульптор — Володимир Атаманчук.

Пам’ятна монета “Рік Коня” вводиться в обіг 3 листопада 2025 року.
Її номінал — 5 гривень, тираж — 80 тисяч штук у сувенірній упаковці. Придбати монету можна буде в інтернет-магазині НБУ з 4 листопада, а також у банках-дистриб’юторах.

Як розповідало BitukMedia, Національний банк України представив новий набір пам’ятних монет “Мешканці морських глибин”, який нагадує: Чорне й Азовське моря — це не лише відпочинок і спогади, а частина природної спадщини, яку варто берегти.

Вино життя: літній велосипедист пережив падіння у прірву

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото ілюстративне. Pexels

Три дні на дні прірви — і жодного ковтка води. 77-річний велосипедист із Франції вижив після падіння з висоти 40 м. Чоловік дочекався на допомогу завдяки червоному вину.

Про це розповідає Metro.

У горах Севен у південній Франції 77-річний велосипедист пережив неймовірне випробування. Повертаючись із супермаркету, чоловік не впорався з керуванням, з’їхав зі схилу й упав у 40-метрову прірву поблизу села Сен-Жюльєн-де-Пуен.

Протягом трьох діб він лежав унизу, змоклий і змерзлий, без можливості вибратися. Кожного разу, почувши шум дороги, гукав про допомогу — та марно.
Його єдиним порятунком став продуктовий пакет із кількома пляшками червоного вина, які дивом залишилися цілими після падіння. Саме вони допомогли чоловікові протриматися до прибуття допомоги, замінивши потерпілому і воду, і калорії.

Зрештою дорожні робітники помітили його велосипед і повідомили рятувальників. Команда пожежників із департаменту Еро знайшла чоловіка у важкодоступному місці. “Це справжнє диво, що він вижив у холоді й під дощем, майже без їжі й рідини”, — сказав лікар-рятувальник Лоран Сават.

Попри обставини, літній велосипедист відбувся лише незначними травмами та легкою гіпотермією.

Медики зазначають, що чоловік кілька разів намагався вибратися самотужки — падав у струмок, знову замерзав, але не здавався. “Він надзвичайно витривалий. Його врятувала сила духу — і, мабуть, трошки вина”, — додав лікар із усмішкою.

Цього року вже кілька разів світ чув подібні історії, зазначає видання. Так влітку туристка з Німеччини Кароліна Вілга вижила 12 днів у глушині австралійського бушу, після того як її фургон злетів у яр. А у січні 8-річний хлопчик із Зімбабве Тінотєнда Пунду провів п’ять днів на території, де водяться леви, — виживши завдяки фруктам і воді, яку сам добував із землі.

Історія французького велосипедиста швидко облетіла світ і вже породила хвилю жартів про “еліксир життя” та “святе бордо”.

Як розповідало BitukMedia, в штаті Індіана 41-річна жінка зірвалась в машині в урвище. Перш ніж її знайшли, американка провела у розбитій автівці шість днів. У неї були зламані ноги та зап’ястя, але навіть у цій ситуації вона змогла вижити.

18-річний китайський турист Сунь Лян хотів самостійно пройти маршрут через гірський хребет Ціньлін в провінції Шеньсі, але заблукав. 10 днів він виживав, харчуючись снігом та зубною пастою.

Повелися на корівку: червонокнижні зубри повернулись додому

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Державна екологічна інспекція Поліського округу

Двоє червонокнижних зубрів, що забрели просто у двори мешканців села Червоні Хатки, що на Житомирщині, могли потрапити у біду. Але ситуацію врятувала… корова. Свійська тварина допомогла екологам повернути лісових велетнів додому.

Про це йдеться на Facebook-сторінці “Житомир GO”.

Двоє лісових велетнів, що забрели у село Червоні Хатки Романівської громади, мирно вешталися вулицями, заглядали до дворів і навіть паслися біля хат. Місцеві мешканці спершу не повірили очам: просто поміж людей — зубри!

Коли на місце прибули фахівці Державної екологічної інспекції Поліського округу разом із лісівниками, постало питання — як переконати гігантів перейти у безпечне місце без стресу?

І тут у гру вступила… корова. Домашня рогата спокійно рушила в бік ферми — і зубри, довірившись її “командуванню”, слухняно пішли слідом. Саме завдяки їй лісових велетнів вдалося безпечно завести до приміщення ферми, де вони відпочили після двох днів мандрів.

“Зубри врятовані!”, – відзвітували фахівці.

“Ми змогли зберегти життя і спокій цим неймовірним тваринам – сильним, гордим і благородним, як сам український дух”,— розповів керівник ДЕІ Поліського округу Євгеній Медведовський.

Наступного дня зубрів пішки перегнали на 27 кілометрів до вольєра Баранівського надлісництва у Явенському лісництві. Уздовж дороги місцеві мешканці вітали їх, як справжніх героїв.

Тепер пара червонокнижних тварин спокійно живе у просторому вольєрі площею 56 га серед поліських лісів — під наглядом спеціалістів.

Як розповідало BitukMedia, військовий у відпустці врятував косулю, поранену собаками.

“Дикий, але ввічливий”: ведмідь зайшов у зоопарк і спокійно повернувся назад у ліс

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Ведмідь барибал. Фото ілюстративне. bearsinmind.org

Що буде, якщо “дуже ввічливий” дикий ведмідь завітає в зоопарк? Саме це сталося у Каліфорнії, де молодий чорний ведмідь несподівано з’явився на території зоопарку парку Секвойя (Sequoia Park Zoo), прогулявся між деревами — і спокійно повернувся у ліс.

Про це розповідає Fox News.

Інцидент стався у місті Юрика (Eureka), неподалік узбережжя Північної Каліфорнії. Молодий американський чорний ведмідь (Ursus americanus), якому близько півтора року, переліз через огорожу, вилізши на дерево біля периметру зоопарку, а потім неквапливо спустився і зайшов усередину.

Співробітники зоопарку кажуть, що це був “дуже ввічливий” ведмідь — без агресії, без страху і без шкоди для будь-кого. “Він просто обнюхував територію, зацікавлено роздивлявся все навколо, тримався на безпечній відстані від наших ведмедів”, — повідомили в адміністрації зоопарку.

Відвідувачів на момент несподіваного візиту поблизу не було, тож ситуація розвивалася спокійно. Ведмідь не заходив у вольєри і не контактував з жодною твариною. Коли ж співробітники відчинили спеціальні ворота, щоб показати шлях назад, він спокійно вийшов із території зоопарку й рушив у ліс, звідки, ймовірно, і прийшов.

Зоопарк парку Секвойя розташований поруч лісом Sequoia Park Forest — домівкою для безлічі диких тварин, серед яких і чорні ведмеді. Працівники кажуть, що зустрічі з ведмедями в цій місцевості не рідкість, але цей випадок — перший, коли дикий ведмідь вирішив “завітати в гості” до своїх родичів у зоопарку.

“Це не історія про конфлікт між дикими і зоопарковими ведмедями, — зазначають у зоопарку. — Навпаки, це приклад спокійного співіснування. Ми всі поділяємо цей простір з дикою природою, і саме повага до неї допомагає зберегти гармонію”.

У Sequoia Park Zoo мешкають ведмеді, яких неможливо повернути у дику природу через минулі травми або з інших обставин. Вони мають просторий природний вольєр з високими секвойями й водоймами, де можуть плавати та лазити по деревах — майже як у дикій природі.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Sequoia Park Zoo (@sequoiaparkzoo)

Хоча відео моменту “візиту” не збереглося, зоопарк оприлюднив кілька офіційних фото “ввічливого гостя”. Фахівці наголошують, що чорні ведмеді зазвичай неагресивні, уникають контактів із людьми і стають небезпечними лише тоді, коли відчувають загрозу або мають доступ до людської їжі.

Як розповідало BitukMedia, у Ванкувері (Канада) крихітний померанський шпіц на ім’я Скаут самотужки вигнав ведмедя, який вдерся до будинку господарів. Потішний момент потрапив на відео з домашніх камер спостереження — і ролик став вірусним.

Львівські медики за допомогою робота-хірурга врятували підлітку з рідкісною пухлиною

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Дитяча Лікарня Святого Миколая

Українська медицина знову робить крок у майбутнє. У Львові вперше за допомогою робота Da Vinci хірурги видалили рідкісну пухлину підшлункової залози 16-річній танцівниці з Чернівців — і зберегли повну функціональність органу.

Про це розповіли у дитячій лікарні святого Миколая.

Іринка — юна акробатка, яка мріє стати хореографкою. Вона з дитинства живе танцями: сальто, шпагати, перевороти — її звичний ритм життя. На одному з тренувань дівчинка відчула, що в лівому підребер’ї щось пульсує. Згодом з’явилося випинання — і батьки звернулися до лікарів.

Діагноз виявився надзвичайно рідкісним — пухлина Франца-Грубера, або солідна псевдопапілярна неоплазія підшлункової залози. Такі випадки становлять лише 1–2% усіх пухлин підшлункової. Зазвичай вони доброякісні, але єдиний спосіб лікування — оперативне втручання.

Батьки Іри довірили операцію фахівцям Дитячої лікарні Святого Миколая у Львові. Тут уже мають досвід роботи з такими рідкісними випадками, але цього разу вирішили використати найсучасніший інструмент — роботичну систему Da Vinci.

“Підшлункова залоза — делікатний орган. Прооперувати його без наслідків для функціональності – одне із ряду складних завдань для будь-якого хірурга. Тож робот Da Vinci та підтримка наших колег з дорослої лікарні стали дуже у пригоді”, — каже керівник Центру хірургії Лікарні Святого Миколая Андрій Дворакевич.

Робот Da Vinci допоміг мінімізувати ризики та травмування, а також зробити розрізи мінімальними.

У команді працював і досвідчений хірург Юрій Шаваров з лікарні Святого Пантелеймона, який має великий досвід операцій на підшлунковій залозі.

Пухлина завдовжки майже 10 см була видалена разом із хвостом і частиною тіла підшлункової. Завдяки точності Da Vinci лікарям вдалося повністю зберегти функції органу, без ускладнень чи порушень.

Для фахівців Першого медоб’єднання Львова це була перша операція з видалення пухлини Франца-Грубера за допомогою робота-хірурга, і вона пройшла блискуче.

“Якби операцію проводили звичайним способом, Іринка залишалася б у лікарні 2–3 тижні. А зараз уже за тиждень після втручання вона була вдома”, — розповідають лікарі.

Фото – Дитяча Лікарня Святого Миколая

Тепер юна пацієнтка відновлюється і мріє якнайшвидше повернутися до улюблених тренувань.

Як розповідало BitukMedia, кардіохірурги усунули ваду серця дитині через розріз лише 3 см.

Сліпуча краса: візажистка встановила світовий рекорд за кількістю стразів на тілі (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Коли макіяж перетворюється на витвір мистецтва. Британська візажистка Голі Мюррей вкрила все своє тіло з голови до п’ят понад 74 тисячами стразів і побила світовий рекорд. Чи може краса буквально засяяти на сцені?

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

Британська візажистка Голі Мюррей (Holly Murray) вкрила все своє тіло 74 880 стразами, встановивши новий світовий рекорд Гіннеса у категорії “Найбільша кількість стразів, розміщених на тілі“. На це знадобилося 15 годин безперервної роботи — і неймовірна витримка.

Разом із командою з Італії та Великої Британії Голі поступово вкривала кожен сантиметр шкіри блискучими кристалами. Навіть голову довелося приховати під спеціальною лижною латексною шапочкою, щоб і вона засяяла.

“Ми жили на каві та шоколаді, щоб не заснути під час цього марафону блиску”, — жартувала художниця після завершення роботи.

Її зірковий виступ відбувся на італійському телешоу Lo Show dei Record, де глядачі побачили її сліпучу появу на сцені. У променях софітів вона буквально сяяла, мов діамантова комета.

Попередній рекорд, встановлений 2010 року італійкою Федерікою Чераккі, складав 33 139 стразів — тож Голі більш ніж удвічі перевищила попередній результат.

Самоучка-візажистка Мюррей має понад 2 млн підписників у соцмережах, де регулярно демонструє свої креативні образи — від фентезі-макіяжу до моторошних гелловінських перевтілень. Нещодавно вона створила навіть “моторошного Пікачу” — і цим остаточно підкорила фанатів.

“Після цього рекорду я найбільше мрію… прийняти душ і зняти всі ці блискітки”, — пожартувала рекордсменка, яка тепер офіційно стала найбільш сяючою жінкою світу.

Як розповідало BitukMedia, 23-річний ювелір зі США вставив у своє протезоване око справжній діамант. 

1...121314...547Page 13 of 547

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання