Середа, 29 Липня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 10

У “Короля Лева” поповнення? В зоопарку народилися троє малюків Пумби (ВІДЕО)

0
Фото - bioparcvalenciа

Вони народилися майже без шерсті, потребували особливого догляду та перші дні життя провели подалі від сторонніх очей. Тепер троє кумедних малюків вже досліджують свою першу савану й знайомляться з відвідувачами. У зоопарку іспанської Валенсії на світ з’явилися троє дитинчат бородавочника — тварини, яку багато хто впізнає завдяки мультфільму “Король Лев”.

Про це розповідає портал UPI.

У зоопарку BIOPARC Valencia повідомили про народження трьох самців бородавочника (Phacochoerus). Перші дні після появи на світ малюки перебували у внутрішньому приміщенні разом із матір’ю під наглядом ветеринарів і працівників зоопарку.

Зараз підсвинки вже достатньо зміцніли, щоб виходити до відкритого вольєра, стилізованого під африканську савану. Там вони поступово знайомляться з рештою своєї родини. Окрім батьків, у сімейній групі живуть і дві старші сестри — самки бородавочника, яким вже виповнився рік.

За словами працівників зоопарку, новонароджені бородавочники потребують особливої уваги. На відміну від дорослих тварин, вони з’являються на світ із дуже незначною кількістю шерсті, тому є більш чутливими до зовнішніх умов.

Саме тому поки що малюки проводять на відкритому повітрі лише частину дня. Близько полудня їх повертають до внутрішнього приміщення, де вони можуть відпочити в комфортних умовах.

У BIOPARC Valencia зазначають, що розвиток дитинчат відбувається успішно. Якщо все й надалі йтиме за планом, уже незабаром вони зможуть залишатися на відкритій території протягом усього дня.

Для цього у вольєрі створили середовище, максимально наближене до природного. Воно дозволяє тваринам проявляти характерну поведінку: ритися в землі, досліджувати територію, взаємодіяти з родичами та вчитися навичок, необхідних у дикій природі.

Бородавочники мешкають у саванах і степах Африки. Вони належать до родини свинячих і відомі своїми характерними по боках голови трьома бородавчастими шкірними виростами, звідки й назва.

Попри дещо грізний вигляд, бородавочники є доволі соціальними тваринами та часто живуть сімейними групами. А їхні дитинчата традиційно стають одними з найулюбленіших мешканців зоопарків завдяки допитливості та кумедній поведінці.

Схоже, що й у Валенсії троє новонароджених братів уже почали завойовувати симпатії відвідувачів, які можуть спостерігати за їхніми першими пригодами на африканській савані — нехай і створеній посеред Іспанії.

Для багатьох глядачів бородавочники насамперед асоціюються з Пумбою — одним із найулюбленіших персонажів мультфільму “Король Лев”. Саме завдяки цьому добродушному герою мільйони людей у світі вперше дізналися про існування цих незвичайних африканських тварин. Щоправда, справжні бородавочники значно менші за свого анімаційного родича і не співають веселих пісень, зате не менш кумедно бігають, піднімаючи хвостики догори, немов маленькі прапорці.

Як розповідало BitukMedia, у Київському зоопарку левові тамарини, яких свого часу врятували зооволонтери, вперше оселилися у просторі, доступному для відвідувачів.

Руді бешкетники КиївЗоо: врятовані тамарини переїхали до нової домівки

0
Фото - Київський зоологічний парк загальнодержавного значення

Ще кілька років тому ці крихітні мавпочки потребували порятунку та особливого догляду. Тепер вони готові до нового етапу життя. У Київському зоопарку левові тамарини, яких свого часу врятували зооволонтери, вперше оселилися у просторі, доступному для відвідувачів.

Про новосілля рудих приматів повідомили у КиївЗоо.

Історія тамаринів розпочалася у 2017 році, коли зооволонтери врятували кількох тварин і передали їх на реабілітацію до столичного зоопарку. Для них облаштували спеціальний вольєр на службовій території, де мавпочки могли адаптуватися до нових умов та отримувати необхідний догляд.

За роки перебування у КиївЗоо тварини не лише успішно освоїлися, а й збільшили свою зграю.

Саме тому працівники зоопарку вирішили створити для них новий простір — цього разу вже на території, відкритій для відвідувачів.

Для найменших приматів облаштували комфортний вольєр із численними конструкціями для активного життя. Тут є дерев’яні платформи, лазалки з природних гілок, драбинки, канати та інші елементи, які дозволяють тваринам стрибати, досліджувати територію та демонструвати свою природну поведінку.

Окремо для пухнастих мешканців встановили кормовий столик для своєрідних пікніків та фонтанчик із водою.

А для відпочинку створили спеціальний будиночок з оглядовим склом, де тварини можуть усамітнитися або спостерігати за тим, що відбувається навколо.

Левові тамарини належать до найменших приматів світу. У природі вони мешкають у тропічних лісах Південної Америки та відомі своїм яскравим рудувато-золотистим хутром, через яке й отримали назву.

Попри невеликі розміри, ці мавпочки надзвичайно активні, допитливі та товариські. Саме тому для них особливо важливі простір для руху, різноманітні ігрові елементи та життя у групі.

Фото – Київський зоологічний парк загальнодержавного значення

У КиївЗоо сподіваються, що новий вольєр допоможе тваринам продовжити соціалізацію та водночас подарує відвідувачам можливість ближче познайомитися з одними з найменших представників світу приматів.

Як розповідало BitukMedia, у Миколаївському зоопарку підростає особливий малюк — перше в історії закладу біле кенгуреня валлабі Беннета. Тваринка вже настільки підросла, що все частіше залишає мамину сумку, досліджує вольєр і з цікавістю спостерігає за людьми.

Музей майбутнього: картини створює штучний інтелект, а запахи підлаштовуються під ваш настрій (ВІДЕО🔥)

0
Фото - REFIK ANADOL STUDIO

Що буде, якщо художником стане штучний інтелект, а музей почне реагувати на емоції відвідувачів? У Лос-Анджелесі відкривається простір, який спробує дати відповідь на це запитання. Тут картини не висять на стінах, а народжуються в реальному часі. А те, що бачить одна група гостей, може кардинально відрізнятися від того, що побачать наступні.

Про це розповідає видання Forbes.

20 червня в центрі Лос-Анджелеса відкривається Dataland — проєкт турецького митця та медіахудожника Рефіка Анадола. Його автор називає заклад першим у світі музеєм мистецтва штучного інтелекту.

Новий комплекс розмістився в будівлі, спроєктованій знаменитим архітектором Френком Гері, неподалік від концертного залу Walt Disney Concert Hall.

Площа Dataland становить близько 2300 квадратних метрів. Усередині працюють п’ять галерей, де зображення створюються за допомогою штучного інтелекту та транслюються через систему із загальною роздільною здатністю понад 1,5 мільярда пікселів.

Головна особливість музею — його інтерактивність. Перед входом відвідувачі отримують спеціальний браслет, який вимірює частоту серцебиття, температуру шкіри та інші фізіологічні показники. Також гостям видають персональні ароматичні дифузори, які носяться на шиї.

Зібрані дані надходять до системи штучного інтелекту, яка аналізує реакції людей і змінює візуальні ефекти в режимі реального часу. У результаті дві різні групи відвідувачів можуть побачити зовсім різні версії однієї й тієї самої експозиції.

Щоправда, варто уточнити: система не читає думки і не визначає емоції буквально. Насправді вона фіксує фізіологічні реакції організму, які розробники інтерпретують як певні емоційні стани.

Наймасштабнішим простором музею став Data Pavilion. Тут працюють 84 проєктори з роздільною здатністю 4К.

Для створення візуальних образів штучний інтелект використав понад 500 мільйонів фотографій тропічних лісів, отриманих від музеїв, наукових установ і природоохоронних організацій. Також система отримує актуальні екологічні дані з реальних лісів.

На величезних екранах з’являються фантастичні квіти, дивовижні птахи, світлові тунелі та сюрреалістичні ландшафти, які постійно трансформуються. Іноді вони нагадують реальні природні сцени, а іноді розпадаються на потоки даних і абстрактні форми. Враження доповнюють аромати дощу, вологої землі чи квітів, які періодично подаються через персональні дифузори.

Ще одна галерея дозволяє гостям самостійно створювати зображення природи за допомогою сенсорних екранів і тієї ж моделі штучного інтелекту.

Особливою популярністю користується Infinity Room — кімната, куди одночасно допускають лише 12 людей. Її стіни, підлога та стеля повністю вкриті LED-панелями. Під час восьмихвилинного шоу відвідувачам здається, ніби простір рухається, нахиляється і переносить їх углиб амазонських джунглів. Насправді кімната залишається нерухомою — ефект створюють лише зображення та світло.

Наприкінці екскурсії гостям видають спеціальний цифровий чип. З його допомогою можна створити персоналізований аромат або замовити футболку із зображенням, яке штучний інтелект сформував під час відвідування музею.

Втім, не всі мистецтвознавці однаково захоплені новим проєктом. Дискусії про те, чи можна вважати подібні цифрові інсталяції справжнім мистецтвом, тривають уже кілька років.

Критики називають роботи Анадола ефектними технологічними шоу, тоді як його прихильники бачать у них новий етап розвитку мистецтва, де творцем виступає не лише людина, а й алгоритм.

У будь-якому разі Dataland уже став одним із найобговорюваніших культурних відкриттів року і, схоже, демонструє, якими можуть бути музеї майбутнього.

Пухлина росла разом з дитиною: 46-річна львів’янка з фіброміомою народила первістка

0
Фото ілюстративне. ShannonReeceJones

Коли львів’янка Тетяна побачила дві смужки на тесті, вона насилу могла повірити в те, що сталося. У 46 років жінка вже змирилася з думкою, що ніколи не стане мамою. Але справжні випробування чекали попереду: разом із майбутньою дитиною в її матці стрімко росла велика пухлина, яка могла становити загрозу і для матері, і для немовляти.

Про незвичайний випадок розповіли у львівській Лікарні Святої Анни.

Вагітність стала для подружжя цілковитою несподіванкою. Та вже під час першого ультразвукового дослідження медики виявили у жінки фіброміому матки — доброякісну пухлину, яка формується з м’язової тканини.

Під час вагітності такі утворення можуть швидко збільшуватися через гормональні зміни. Це здатне спричинити серйозні ускладнення: від загрози переривання вагітності до порушення розвитку плода або небезпечних кровотеч під час пологів.

Попри ризики, вагітність Тетяни перебігала добре. За її станом постійно спостерігали лікарі, а народжувати жінка вирішила у пологовому відділенні Лікарні Святої Анни під наглядом акушера-гінеколога та завідувача відділення Михайла Івасівки.

Через супутню патологію медики ухвалили рішення провести плановий кесарів розтин на 38-му тижні вагітності. До моменту операції пухлина сягла гігантських розмірів. За словами лікарів, деякі з п’яти міоматозних вузлів виросли до 25 см завдовжки.

Перед медичною командою стояло подвійне завдання: безпечно прийняти пологи та одночасно видалити новоутворення.

Операція завершилася успішно. На світ з’явився здоровий хлопчик вагою 2800 грамів. Під час того ж хірургічного втручання лікарям вдалося видалити всі міоматозні вузли та зберегти репродуктивне здоров’я пацієнтки.

“У випадку з Тетяною операція минула чудово. Ми тішимося, коли наші пацієнтки всупереч усім страхам та діагнозам нарешті беруть на руки своїх довгоочікуваних малюків”, — розповів завідувач пологового відділення Михайло Івасівка.

Зображення – Лікарня Святої Анни/ Львів, вул. Мечникова,8

Щасливі батьки назвали новонародженого Северином. За словами Тетяни, ім’я син обрав ще до народження. Майбутні мама й тато перебирали різні варіанти, а малюк, як жартує жінка, найактивніше реагував саме на ім’я Северин.

Тепер мама й син почуваються добре та готуються до виписки. Тетяна не приховує вдячності медикам, які супроводжували її під час вагітності та складних пологів.

Як розповідало BitukMedia, у Львові народилася природна трійня – 1 випадок на 80 тис. вагітностей.

12-річний школяр піднявся на найвищі вершини Карпат і встановив рекорд України

0
Фото з сайту "Експрес"

Більшість дітей у 12 років лише мріють про великі пригоди. А тернополянин Тимур Прохира вже встиг піднятися на всі найвищі вершини Українських Карпат і встановити рекорд України. Тепер у його планах — нова висота.

Про це розповідає місцеве видання “Експрес”.

12-річний житель Тернополя став наймолодшим українцем, якому вдалося здійснити сходження на всі карпатські вершини заввишки понад 2000 м. Його досягнення офіційно зафіксували представники Національного реєстру рекордів України.

До списку підкорених вершин увійшли всі шість українських двотисячників: Говерла, Бребенескул, Піп Іван Чорногірський, Петрос, Гутин Томнатик та Ребра.

Любов до гір хлопцеві прищепив батько, який сам багато років захоплюється походами та сходженнями. Свою першу вершину, Говерлу, Тимур підкорив ще в першому класі. Відтоді кількість гірських маршрутів в його житті лише зростала.

За словами матері рекордсмена Вікторії Прохири, особливий інтерес у батька й сина викликали саме карпатські двотисячники. На деякі з них вони підіймалися по кілька разів, причому в різні пори року. Цьогоріч чимало сходжень відбувалися взимку, коли погодні умови роблять підйом значно складнішим.

До кожного походу хлопець готується серйозно. У його спорядженні — трекінгове взуття, теплий одяг, туристичні палиці, рюкзак, страхувальне обладнання та кішки — спеціальні металеві насадки на взуття для пересування льодом і снігом. Час підйому на вершини Тимур фіксує за допомогою спортивного годинника.

Цікаво, що ідея встановити рекорд належала самому хлопцеві. За словами матері, Тимур почав цікавитися, чи вдавалося дітям раніше підкорити всі карпатські двотисячники. Восени минулого року родина подала заявку до Національного реєстру рекордів.

Щоб підтвердити досягнення, школяр самостійно збирав необхідні докази. Він підготував презентацію, систематизував фотографії з кожного сходження та вказав дати підйомів і висоту кожної вершини.

Нещодавно хлопець отримав офіційний диплом, який засвідчив його рекорд.

Фото – Вікторія Прохира

Відсвяткували подію теж по-особливому — сімейним сходженням на Говерлу. Цього разу на найвищу вершину України вперше піднялися бабуся Тимура та його молодший брат, якому лише п’ять років.

Тимур Прохира закінчив шостий клас тернопільської ЗОШ №3. Окрім гірського туризму, Тимур захоплюється греко-римською боротьбою. Він уже має нагороди та грамоти за призові місця на змаганнях.

Але головна мрія юного рекордсмена сьогодні пов’язана не зі спортзалом, а з новою вершиною. Хлопець хоче побувати на острові Тенеріфе в Канарському архіпелазі та піднятися на вулкан Тейде заввишки 3718 метрів — найвищу точку Іспанії. Його родина переконана: після всіх карпатських двотисячників ця мета цілком реальна.

Як розповідало BitukMedia, 13-річний дніпрянин Андрій Бірців встановив новий рекорд України, продемонструвавши вибухову силу, витривалість і бездоганну техніку. Підліток виконав на швидкість 100 поштовхів 16-кілограмової гирі.

Служив людям до останнього: помер легендарний пошуковий пес ДСНС Хан (ВІДЕО)

0
Фото - ДСНС України

Багато років служив у ДСНС та допоміг врятувати не одне життя… Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомила про смерть пошуково-рятувального собаки Хана — чотирилапого рятувальника, який присвятив своє життя служінню людям.

Про втрату повідомили на офіційній сторінці ДСНС.

Хан (HAN Zoterhof) був одним із досвідчених службових собак пошуково-рятувального підрозділу. Протягом багатьох років він працював разом із кінологами-наставниками, беручи участь у пошукових операціях і допомагаючи знаходити людей у складних умовах.

У ДСНС зазначають, що пес невтомно долав кілометри пошуків, працював там, де потрібні були витривалість, дисципліна та бездоганне чуття.

Завдяки своєму винятковому нюху, професійній підготовці та відданості службі Хан допоміг урятувати не одне людське життя.

Для рятувальників службові собаки — не просто помічники. Вони стають повноцінними членами команди, з якими людей пов’язують роки спільної роботи, взаємної довіри та особливого зв’язку, що виникає під час складних операцій.

Ще в грудні 2025 року ДСНС розповідала про кінологічний тандем Мобільного рятувального центру швидкого реагування “Суми” – німецьку вівчарку Хана та його провідницю Альону Сіленко. Вони щодня відпрацьовували пошук людей під завалами, витримку та швидке виконання службових команд. Під час тренувань Хан демонстрував високий рівень дисципліни й професійної підготовки, а під час реальних пошуково-рятувальних операцій тандем неодноразово доводив свою ефективність. У ДСНС наголошували, що Альону та Хана вирізняли взаєморозуміння, злагодженість і готовність діяти там, де людям потрібна була допомога та надія.

Саме тому звістка про смерть Хана стала болісною для його колег і наставників. “Світла пам’ять про Хана назавжди залишиться в серцях тих, з ким він єднав роки спільної служби, довіри та справжньої дружби. Дякуємо тобі за службу, Хане,за врятовані життя, відданість і велике добре серце!”, — зазначили у ДСНС.

Імена службових собак рідко потрапляють у заголовки новин. Але за кожним із них стоять години тренувань, складні пошукові операції та врятовані люди. Хан був саме таким рятувальником — відданим, надійним і завжди готовим прийти на допомогу.

Як розповідало BitukMedia, рятувальники знайшли собаку, якого вітер відніс у відкрите море.

Марк Стронг озвучив українського козака, який врятував Відень

0
Фото - Ukraine WOW

Що сказав би пам’ятник, якби раптом отримав голос? У Відні це більше не фантазія. Відтепер монумент трьом українським козакам на горі Леопольдсберг може розповісти власну історію — голосом зірки світового кіно британського актора Марка Стронга.

Про це повідомила громадська організація Ukraine WOW.

Пам’ятник став частиною міжнародного культурного проєкту Talking Statues (“Статуї, що говорять”), який оживляє відомі монументи за допомогою сучасних технологій.

Тепер біля монумента можна відсканувати QR-код і прослухати аудіоісторію про українського козака Юрія Кульчицького — людину, чиє ім’я пов’язують не лише з порятунком Відня, а й із зародженням знаменитої віденської кавової культури.

Аудіогід доступний двома мовами. Англійською Юрій Кульчицький говорить голосом британського актора Марка Стронга, а українською його озвучив актор Роман Луцький.

Особливість проєкту в тому, що після сканування QR-коду на смартфон надходить символічний дзвінок від самого Кульчицького. Користувачеві залишається лише обрати мову та “відповісти” на виклик із XVII століття.

Історія, яку розповідає козак, переносить слухачів у 1683 рік. Тоді війська Османської імперії взяли Відень в облогу. За переказами, Кульчицький, переодягнений у турецький одяг, зміг пройти крізь ворожі позиції та передати союзникам важливу інформацію про становище обложеного міста.

Після перемоги над османами він звернув увагу на покинуті мішки з кавовими зернами. Саме з цією історією пов’язують відкриття однієї з перших кав’ярень у Відні та становлення місцевої кавової традиції, яка згодом стала відомою на весь світ.

Віденський монумент став уже шостим українським пам’ятником, який долучився до проєкту Talking Statues за підтримки Ukraine WOW та мережі мультимаркетів «Аврора».

Раніше голосами сучасних акторів і знаменитостей заговорили пам’ятники Івану Мазепі в Полтаві, Пилипу Орлику в Києві, Антону Головатому в Одесі, Юрію Кульчицькому у Львові та Дмитру Вишневецькому в Запоріжжі.

Реалізувати проєкт у столиці Австрії вдалося за підтримки Міністерства закордонних справ України та Посольства України в Австрії.

Сам проєкт Talking Statues започаткував у Лондоні режисер Девід Пітер Фокс. За роки існування до нього долучилися пам’ятники у Парижі, Нью-Йорку, Берліні, Копенгагені, Чикаго, Римі та багатьох інших містах світу.

Фото – UNITED24

Марк Стронг має репутацію одного з найкращих характерних акторів. Його часто запрошують на ролі харизматичних антагоністів, військових, політиків та агентів спецслужб. Глядачам він знайомий ролями у фільмах – Кінгсмен, Шерлок Холмс (режисер Гай Річчі), Рок-н-рольникЗоряний пилПипець тощо.

Марк Стронг є одним із найактивніших британських акторів, які публічно підтримують Україну після початку повномасштабного російського вторгнення. У вересні 2023 року він став офіційним амбасадором державної фандрейзингової платформи України UNITED24 за напрямом «Освіта і наука». Його місія — допомога у відновленні українських шкіл та створенні безпечних умов для навчання дітей.

Давньоримські крокси? Археологи виявили стародавнє взуття для лазень

0
Фото - The Vindolanda Trust

Сучасні гумові шльопанці для басейну чи душу здаються доволі новим винаходом. Та археологи з’ясували, що їхній принцип люди використовували ще майже дві тисячі років тому. Під час розкопок давньоримського форту у Великій Британії дослідники виявили незвичне взуття, яке могло захищати від гарячої підлоги та слизьких поверхонь у громадських лазнях.

Про це повідомляє Live Science.

Знахідку зробили у фортеці Віндоланда, розташованій неподалік знаменитого Адріанового вала на півночі Англії. Саме тут археологи вже багато років знаходять напрочуд добре збережені предмети римської доби.

За цей час у Віндоланді виявили понад 5 тис. давньоримських черевиків і сандалій. Серед них близько 50 особливо цікавих екземплярів — так званих лазневих черевиків або “банних клогів”.

Вони складалися з дерев’яної підошви-платформи заввишки від 2,5 до 5 см і шкіряного ремінця зверху. По суті, це були прадавні аналоги сучасних капців для душу або басейну. Римляни називали таке взуття “скульпонеї” (sculponeae). Воно мало цілком практичне призначення: захищати ноги від гарячої підлоги та допомагати не послизнутися в лазнях.

Римські терми були не просто місцем для купання. Вони виконували роль своєрідних громадських центрів, де люди відпочивали, спілкувалися та проводили час.

Відвідувачі поступово переходили між холодними, теплими та гарячими залами. Для обігріву використовувалася передова для свого часу система — гіпокауст. Під підлогою розпалювали спеціальні печі, які нагрівали приміщення та басейни. Така технологія була ефективною, але мала побічний ефект: підлога ставала дуже гарячою. Саме тому захисне взуття було не розкішшю, а необхідністю.

За словами археологині Елізабет Грін із Університету Західного Онтаріо, деякі знайдені черевики були доволі простими, а інші прикрашали геометричними візерунками або навіть вирізьбленими зображеннями пальців ніг.

Чи є знахідка з Віндоланди найстарішими у світі “шльопанцями для душу”, поки що залишається предметом дискусій. Фактом є те, що люди носили сандалі значно раніше. Наприклад, відоме взуття фараона Тутанхамона датують приблизно 3300 роком до нашої ери. Відомі також етруські сандалі на металевій основі, створені ще у VI столітті до нашої ери. Однак жодне з цих стародавніх взуттів не пов’язане саме з відвідуванням лазень.

Цікаво, що у 2025 році археологи у Франції знайшли дві дитячі дерев’яні підошви римської доби, які можуть виявитися ще старішими лазневими капцями. Проте це припущення поки що потребує додаткового підтвердження.

Науковці також не виключають, що деякі з дерев’яних клогів використовувалися не лише в лазнях. Через кілька століть після падіння Римської імперії схоже взуття почали носити поверх звичайних черевиків для захисту від багнюки, снігу та води.

Тому дослідники припускають, що частина знахідок із Віндоланди могла виконувати подвійну функцію — служити і лазневим взуттям, і своєрідними захисними накладками для прогулянок.

Наразі один із найкраще збережених екземплярів можна побачити на виставці Unearthing Vindolanda у Музеї взуття в Торонто (Канада). Експозиція триватиме до вересня 2027 року.

Історія людства часом нагадує, що багато «сучасних» винаходів мають набагато давніше коріння, ніж здається. Схоже, бажання не обпекти ноги в лазні та не підхопити зайвих проблем зі слизької підлоги об’єднує людей уже майже дві тисячі років.

Як розповідало BitukMedia, на дивовижну знахідку натрапили археологи на території римського форту Магна на півночі Британії. Йдеться про надзвичайно велике шкіряне взуття. Одразу вісім пар мали довжину понад 30 см, що відповідає сучасному українському 46–47 розміру. Що за велетні носили таке взуття?

Папа Римський освятив вежу, яка зробила Саграда Фамілія світовою рекордсменкою (ВІДЕО)

0

Архітектор Антоніо Гауді міг побачити завершення свого головного творіння — він помер ще у 1926 році. Його найвідоміший проєкт продовжували будувати покоління майстрів, пройшовши крізь війни, політичні потрясіння та технологічні зміни. Тепер легендарна Саграда Фамілія в Барселоні досягла нової історичної вершини: після завершення центральної вежі храм офіційно став найвищою церквою у світі.

Урочисту церемонію освячення нової Вежі Ісуса Христа провів Папа Римський Лев XIV. Подія стала центральним заходом святкувань, присвячених 100-річчю від дня смерті геніального каталонського архітектора Антоніо Гауді.

На святкову месу та церемонію зібралися близько 120 тисяч людей. Серед гостей були король Іспанії Філіп VI, королева Летиція та прем’єр-міністр Іспанії Петро Санчес, що підкреслило значення події для всієї країни.

Перед богослужінням понтифік відвідав крипту базиліки та вшанував пам’ять Гауді біля його могили. Саме архітектор присвятив понад чотири десятиліття життя створенню храму, який сьогодні став одним із найвідоміших символів не лише Барселони, а й усієї Європи.

Головною подією стало освячення нової центральної вежі, увінчаної великою підсвіченою керамічною хрестовиною. Вежа Ісуса Христа сягає 172,5 м заввишки й тепер домінує над панорамою Барселони. Саме завдяки її завершенню Саграда Фамілія офіційно отримала статус найвищої церкви у світі.

Під час проповіді Папа Лев XIV назвав храм шедевром “каменю, кольору та світла” і символом єдності та гармонії для всієї Іспанії.

Після завершення меси святкування перемістилося на площу перед собором. Фасади базиліки засяяли масштабною світловою інсталяцією, а небо над містом освітили феєрверки. Особливе захоплення викликало шоу дронів, які створили в небі портрет Гауді над його найвідомішим творінням.

Саграда Фамілія має унікальну структуру з 18 веж. Дванадцять із них присвячені апостолам, чотири — євангелістам, одна — Діві Марії, а центральна, найбільша, — Ісусу Христу.

Попри завершення головної вежі, будівництво храму ще триває. За нинішніми планами, повністю завершити всі роботи мають протягом наступного десятиліття.

Собор давно вважають одним із найвидатніших архітектурних творів світу. Усередині його величезні колони нагадують стовбури дерев, створюючи враження кам’яного лісу. Світло, що проходить крізь кольорові вітражі, постійно змінює інтер’єр: вранці простір наповнюють сині та зелені відтінки, а ввечері його заливають помаранчеві та червоні кольори заходу сонця.

Сам Гауді пояснював своє натхнення простою фразою: “Природа — мій учитель”. Через століття після смерті архітектора його головний витвір продовжує зростати, дивувати та приваблювати мільйони відвідувачів з усього світу.

Як розповідало BitukMedia, компанія Lego презентувала найбільший набір із серії “Архітектура” (Architcture) — масштабну модель знаменитого храму Саграда Фамілія в Барселоні (Іспанія). Новинку випустили до 100-річчя з дня смерті видатного каталонського архітектора Антоніо Ґауді, який створив проєкт цієї унікальної споруди.

Антибіотики лише за потреби: вчені створили “розумну” пов’язку для ран

0
Фото ілюстративне

Щороку стійкі до антибіотиків бактерії забирають понад мільйон життів у світі. Одна з головних причин — надмірне використання цих препаратів. Тепер американські вчені пропонують несподіване рішення: пов’язку, яка сама визначає, коли антибіотики справді потрібні.

Про це пише пише Scitech Daily.

Інженери-біомедики з Браунського університету (США) створили новий тип гідрогелю — м’якого матеріалу, схожого на желе, який можна наносити безпосередньо на рану під звичайну пов’язку.

Особливість розробки полягає в тому, що вона реагує лише на присутність небезпечних бактерій. Усередині гідрогелю містяться антибіотики, але вони не вивільняються постійно. Ліки залишаються заблокованими доти, доки система не виявить ознаки бактеріальної інфекції.

За словами керівниці дослідження, професорки інженерії Аніта Шукла, проблема стійкості бактерій до антибіотиків стає дедалі серйознішою в усьому світі. Тому медики шукають способи застосовувати такі препарати більш вибірково та обережно.

Принцип роботи нового матеріалу досить незвичний. Багато бактерій, які викликають інфекції ран, виробляють спеціальні ферменти — бета-лактамази. Саме вони стають своєрідним сигналом для “розумного” пластиру.

Гідрогель містить спеціальні молекулярні зв’язки, які руйнуються під впливом цих ферментів. Щойно це відбувається, структура матеріалу починає розпадатися й вивільняє антибіотики безпосередньо в місці зараження.

Якщо ж у рані присутні лише безпечні бактерії, які природно живуть на шкірі й не виробляють таких ферментів, пов’язка залишається незмінною та не виділяє ліки.

Під час лабораторних експериментів дослідники перевірили, наскільки вибірково працює система. Результати показали, що матеріал реагував лише на бактерії, які дійсно можуть спричиняти інфекції.

Також вчені встановили, що антибіотики майже не просочуються з гідрогелю до моменту його активації. Іншими словами, препарат не витрачається даремно і не контактує з мікроорганізмами без потреби.

Ще цікавішими виявилися випробування на мишах. Дослідники повідомляють, що одне нанесення нового гідрогелю повністю усунуло бактеріальну інфекцію в експериментальній рані. Крім того, нова система показала кращі результати у боротьбі з бактеріями та загоєнні пошкоджень порівняно з антимікробною пов’язкою, яка вже використовується в медицині.

Втім, важливо розуміти: поки що технологія випробувана лише в лабораторії та на тваринах. Даних про її безпечність та ефективність для людей наразі немає. Тому говорити про появу таких пов’язок у лікарнях ще зарано.

Фактом є те, що результати дослідження виглядають багатообіцяючими. Але припущенням залишається, чи зможе технологія так само добре працювати в реальних клінічних умовах і чи допоможе суттєво знизити рівень антибіотикорезистентності.

Науковці нагадують, що сьогодні інфекції, стійкі до антибіотиків, щороку спричиняють понад мільйон смертей у світі. Деякі прогнози свідчать: якщо проблему не вдасться взяти під контроль, до середини століття кількість таких смертей може наблизитися до 10 мільйонів на рік.

Розробники вже запатентували новий матеріал і продовжують працювати над його вдосконаленням. У перспективі вони сподіваються вивести технологію на ринок і зробити її доступною для медичного використання.

Як розповідало BitukMedia, американські вчені створили електронний пластир BLAST. Його завдання – знищувати небезпечні бактерії на шкірі. Для цього він битиме пацієнта струмом. Новий винахід може стати справжнім проривом у медицині, адже бактерії дедалі частіше чинять опір антибіотикам. 

“Голка в копиці сіна”: рятувальники знайшли собаку, якого вітер відніс у відкрите море (ВІДЕО)

0
Фото - Serenity Farne Island Boat Tours

Коли пес Брюс вирушав на прогулянку з господарем, ніщо не віщувало пригоди. Але раптовий порив вітру перетворив звичайний день на справжню морську драму. Собака опинився сам у надувному каяку посеред холодного Північного моря та дрейфував далеко від берега. Його порятунок став справою відваги людей, які ризикували власною безпекою заради чотирилапого мандрівника.

Про це пише ABC.

Інцидент стався біля архіпелагу Фарнських островів неподалік узбережжя Англії. За словами капітана туристичного судна Джиммі Ріда, який брав участь у рятувальній операції, берегова охорона повідомила про зниклого собаку, якого разом із каяком віднесло у відкрите море.

На той момент Брюс перебував більш ніж за чотири кілометри від берега.

Раніше того дня господар вирушив на воду разом із собакою на надувному каяку. Однак зі зміною припливу погода різко змінилася: зірвався сильний вітер, який застав їх зненацька.

Каяк почало стрімко відносити від берега. Чоловік спробував наздогнати човен уплав, але швидко зрозумів, що не встигає. Тоді він повернувся назад і викликав допомогу.

Пошуки були надзвичайно складними. За словами рятувальників, знайти синьо-білий каяк на тлі синьо-білої морської поверхні було майже неможливо. “Це було як шукати голку в копиці сіна”, — розповів Джиммі Рід.

Коли судно нарешті дісталося до Брюса, почалася найнебезпечніша частина операції. Стандартне обладнання для порятунку людей за бортом виявилося не надто ефективним для переляканого собаки.

У якийсь момент член екіпажу Аарон кинувся вперед і схопив Брюса за загривок саме тоді, коли той зникав під водою. За словами колег, сила ривка була такою, що чоловіка самого ледь не стягнуло в море.

Його тіло майже повністю опинилося за бортом, і лише одна нога залишалася зачепленою за судно. Помітивши небезпеку, капітан миттєво схопив Аарона за ногу.

Кілька напружених секунд над водою буквально висіли одразу троє — собака, рятувальник і його напарник. Зрештою екіпажу вдалося затягнути Брюса на борт.

До того часу пес провів у морі приблизно дві години. Температура води становила близько восьми градусів за Цельсієм. “Він був сильно переохолоджений і тремтів”, — розповів капітан. Собаку загорнули в рушники та почали зігрівати. Вже через пів години Брюс помітно ожив, а до моменту повернення на берег був у значно кращому стані. “Мало не доплив до Норвегії”, – жартують рятявальники.

Капітан зізнається, що найбільше його вразило не саме знаходження каяка, а можливість повернути собаку живим людям, які щиро про нього піклуються.

Відео порятунку швидко розлетілося мережею, а сам Брюс став героєм дня. Після небезпечної морської пригоди він благополучно повернувся до господаря, довівши, що іноді навіть посеред холодного моря щасливий фінал можливий.

Як розповідало BitukMedia, біля узбережжя Західної Австралії 13-річний підліток здійснив майже неймовірне. Він проплив кілька кілометрів до берега, аби врятувати свою родину, яку відносило в океан.

Секрет пінгвінів-невдах: вони підглядають за тими, кому щастить

0
Фото - Nigel Pavitt / Getty Images

Що робить пінгвін, якщо повернувся з моря майже без здобичі? Як з’ясували науковці, він не покладається лише на власний досвід. Натомість придивляється до сусідів і може вирушити слідом за тими, кому пощастило більше. Нове дослідження показало, що антарктичні пінгвіни Аделі використовують справжню “соціальну мережу” для пошуку їжі.

Про це розповідає Eurek Alert.

Дослідники вивчали колонію пінгвінів Аделі (Pygoscelis adeliae) в затоці Торіносу в Антарктиді. У ній мешкали 135 пар птахів. Науковці одночасно оснастили GPS-пристроями від 96 до 116 дорослих особин — це понад третина всіх птахів, які брали участь у розмноженні.

Завдяки спеціальним датчикам вчені змогли відстежити 653 подорожі за їжею. У період вигодовування пташенят батьки регулярно залишають колонію, вирушають до моря на пошуки корму, а потім повертаються до своїх малюків.

Аналіз маршрутів показав цікаву закономірність. Якщо попередня подорож була успішною, пінгвіни часто поверталися до того самого місця, де вже знаходили їжу. Така поведінка свідчить, що вони покладаються на власний досвід.

Однак ситуація змінювалася після невдалих вилазок. Птахи, які здобули менше їжі, значно частіше змінювали напрямок наступної подорожі та більше орієнтувалися на інших членів колонії.

Науковці помітили, що багато пінгвінів залишають колонію не поодинці, а невеликими групами. Вони разом прямують до моря, а іноді відвідують місця, де їхні супутники успішно полювали під час попереднього виходу.

Фактично це означає, що пінгвіни можуть отримувати корисну інформацію від своїх родичів і сусідів. Якщо власний досвід не спрацював, вони використовують чужий.

Дослідники описують цю поведінку як стратегію “переміг — залишайся, програв — змінюй маршрут”. Якщо місце принесло достатньо їжі, варто повернутися туди знову. Якщо ж улов виявився мізерним, краще пошукати нову ділянку й скористатися підказками інших.

Вчені вважають, що саме така поведінка допомагає пінгвінам ефективніше знаходити їжу протягом усього сезону вирощування пташенят. А це безпосередньо впливає на виживання потомства.

Дослідження також допомагає відповісти на давнє питання біологів: чому багато тварин живуть великими групами, попри конкуренцію за ресурси та ризик поширення хвороб. Схоже, одна з важливих переваг колоній полягає в обміні інформацією.

Водночас вчені наголошують: дослідження проводилося лише на одній колонії пінгвінів Аделі в конкретних умовах Антарктиди. Тому поки що немає підтверджень, що всі колоніальні морські птахи поводяться так само.

Наступним кроком стане перевірка, чи працюють такі “інформаційні центри” в більших колоніях і в інших середовищах. Якщо так, це допоможе краще зрозуміти, як тварини пристосовуються до змін клімату та пошуку їжі в дедалі складніших умовах.

Схоже, пінгвіни давно освоїли принцип, знайомий людям: коли власний план не спрацював, варто придивитися до тих, у кого справи йдуть краще.

Як розповідало BitukMedia, пінгвіни поповнили лави самосвідомих тварин. Вчені провели дзеркальні тести з дюжиною пінгвінів Аделі, що живуть у Східній Антарктиді, і виявили, що ці нелітаючі птахи впізнали себе в двох з трьох експериментів.

Тим часом орнітологи з Італії виявили, що африканські пінгвіни можуть відрізнити свого партнера від іншого пінгвіна з колонії за малюнком крапок на його “фартушку”. Птахи довше дивилися на фотографії партнерів, аніж на фотографії інших знайомих родичів, але лише в тому випадку, якщо бачили крапки на тілі.

Підкорив 252,5 кг: студент із Полтави став чемпіоном світу з жиму лежачи

0
Фото - "Полтавщина"

Що важче — підняти понад чверть тонни чи витримати тиск світового чемпіонату? Студент Полтавської політехніки Іван Крига впорався з обома завданнями. На чемпіонаті світу з класичного жиму лежачи у Польщі він підкорив штангу вагою 252,5 кг та став найкращим у світі у ваговій категорії до 120 кг.

Про це пише інтернет-видання “Полтавщина”.

Студент групи 401-БП Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка” здобув золоту медаль на Чемпіонаті світу з класичного жиму лежачи, який проходив у Варшаві.

У змаганнях взяли участь найсильніші спортсмени з різних країн світу. У боротьбі за чемпіонський титул Іван Крига продемонстрував високий рівень підготовки та впевнено виконав жим штанги вагою 252,5 кг. Саме цей результат приніс йому перемогу та звання чемпіона світу серед чоловіків у ваговій категорії до 120 кг.

Університет відзначає, що за гучним успіхом стоять роки наполегливих тренувань, дисципліна та професійна підготовка. Значний внесок у перемогу спортсмена зробила його тренерка Оксана Гордієнко — майстер спорту України міжнародного класу та суддя міжнародної категорії з пауерліфтингу.

Перемога Івана Криги стала не лише особистим досягненням спортсмена, а й вагомим здобутком для українського спорту. У Полтавській політехніці наголошують, що цей результат є яскравим підтвердженням високого рівня підготовки студентської молоді та гідного представлення України на міжнародній арені.

Як розповідало BitukMedia, юний пауерліфтер з Сум Артем Бакляк не просто виграв чемпіонат України, а встановив одразу дев’ять рекордів і перевершив норматив міжнародного класу.

Старіння як хвороба, яку можна “перезавантажити”? Стартували випробування революційної генної терапії

0
Фото ілюстративне

Ще донедавна ідея омолодження людських клітин звучала як сюжет наукової фантастики. Тепер американські дослідники заявляють про історичний крок: вперше людині ввели експериментальну генну терапію, яка має повернути пошкодженим клітинам молодший стан. Чи означає це, що людство наблизилося до перемоги над старінням?

Про це розповідає EuroNews.

Американська біотехнологічна компанія Life Biosciences повідомила про початок першого клінічного випробування препарату ER-100 (AAV2-OSK). Це перший випадок, коли людина отримала лікування, спеціально створене для відновлення вікових змін у клітинах.

Поки що йдеться не про “ліки від старості”, а про терапію для важких захворювань зорового нерва, які можуть призводити до втрати зору. Саме на таких пацієнтах дослідники перевірятимуть безпечність нового підходу. Основою технології стали так звані фактори OSK — три білки: Oct4, Sox2 і Klf4. Вони працюють як своєрідна кнопка перезавантаження для клітин.

Вчені пояснюють: наша ДНК протягом життя залишається відносно незмінною, але з віком змінюється так званий епігенетичний код — система, яка визначає, які гени мають бути активними, а які вимкненими. На цей процес впливають старіння, хвороби, травми, куріння, алкоголь та інші чинники.

Терапія ER-100 доставляє в клітини генетичні інструкції, що активують фактори OSK. Передбачається, що вони допомагають стерти частину накопичених шкідливих змін і повернути клітини до більш “молодого” функціонального стану.

Саме ця ідея лежить в основі відкриття, за яке в 2012 році Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали сер Джон Бертран Гурдон та Шинья Яманака. Вони показали, що звичайні клітини можна перепрограмувати та повернути їм властивості стовбурових клітин.

До переходу на людей нову терапію випробовували на гризунах і приматах. Наразі дослідження перебуває на першій фазі клінічних випробувань. На цьому етапі головна мета — не довести ефективність, а перевірити безпечність лікування для людей.

У дослідженні братимуть участь пацієнти з двома серйозними захворюваннями очей. Перше — відкритокутова глаукома, хронічна хвороба, за якої підвищується тиск усередині ока і поступово погіршується зір. Друге — неартеріїтна передня ішемічна нейропатія зорового нерва (NAION), яку іноді називають “мініінсультом” ока. Вона виникає через порушення кровопостачання зорового нерва та може спричинити раптову втрату зору.

Співзасновник компанії, професор генетики Девід Сінклер, назвав початок випробувань важливим моментом для науки про старіння. За його словами, попередні дослідження свідчать, що старіння може бути пов’язане не лише з незворотними пошкодженнями організму, а й із втратою епігенетичної інформації, яку потенційно можна відновити.

Втім, це поки що лише наукова гіпотеза. Немає підтверджень, що терапія дійсно омолоджує людські клітини або здатна сповільнювати старіння організму. Саме це і мають показати майбутні етапи досліджень.

Компанія вже працює над іншими проєктами. Зокрема, розробляється подібна терапія для лікування захворювань печінки, а також вивчається можливість застосування технології в інших органах.

Life Biosciences не єдина, хто намагається використати фактори Яманаки для боротьби зі старінням. Американська компанія Retro Biosciences, яку підтримує американський підприємець, інвестор і генеральний директор компанії OpenAI, творця ChatGPT, Сем Альтман, ставить за мету додати людям десять здорових років життя. Подібні дослідження веде й британська Shift Bioscience.

Однак жодна з таких технологій поки не отримала офіційного дозволу як засіб для омолодження або продовження життя. Тому нинішнє випробування варто розглядати не як прорив, що вже змінив медицину, а як перший реальний тест однієї з найамбітніших ідей сучасної біології.

Якщо експеримент виявиться успішним, він може започаткувати нову еру медицини, де лікуватимуть не лише окремі хвороби, а й самі механізми старіння. Але до відповідей на ці питання науці ще доведеться пройти довгий шлях клінічних перевірок.

Як розповідало BitukMedia, британські вчені заявили про перше у світі випробування на людях вакцини, ключовий елемент якої створив штучний інтелект. І хоча дослідження лише на початковому етапі, розробка вже змушує науковців говорити про можливий прорив у боротьбі з майбутніми вірусами.

Усик у топ-100: журнал Time відзначив українського боксера серед спортивних лідерів світу

0
Фото - Bradley Collyer—PA/AP

Сьогодні його ім’я знають у всьому світі. Український боксер Олександр Усик увійшов до списку 100 найвпливовіших людей у спорті за версією журналу Time. Видання відзначило не лише його спортивні досягнення, а й внесок у підтримку України під час війни.

Про це написали в статті видання.

Український боксер Олександр Усик потрапив до списку 100 найвпливовіших людей у спорті у 2026 році, який щороку складає журнал Time. Спортсмена включили до категорії “Лідери”.

У виданні назвали Усика одним із найвидатніших боксерів свого покоління. Журналісти нагадали про його перемоги над Тайсоном Ф’юрі та Ентоні Джошуа, а також зазначили, що після травневого бою з Ріко Верховеном українець довів свій професійний рекорд до 25 перемог у 25 поєдинках.

Окрему увагу Time приділив життєвому шляху спортсмена. У дитинстві Усик допомагав родині заробляти гроші: продавав морозиво, абрикоси та персики, працював на сімейній фермі. Боксом він почав займатися у 15 років, а вже у 2012 році став олімпійським чемпіоном, виборовши золоту медаль на Олімпіаді в Лондоні.

У публікації також згадується роль спортсмена після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. “Після початку повномасштабного вторгнення Росії Усик став символом українського спротиву. У перші дні війни він долучився до територіальної оборони Києва. Його фонд допомагав закупити військову техніку і засоби зв’язку, а також доставити гуманітарну допомогу. Усик також виділяв кошти на відбудову багатоквартирного будинку в Україні та забезпечення лікарень генераторами”, – йдеться на сайті видання.

Таким чином, до рейтингу найвпливовіших людей спорту Усик потрапив не лише завдяки своїм успіхам на рингу, а й через активну громадянську позицію та допомогу країні у найскладніший період її сучасної історії.

Нагадаємо, рейтинг TIME100 Спорт складається ще з трьох груп – “Кумири”, “Титани” й “Новатори”.

Як розповідало BitukMedia, юний пауерліфтер з Сум Артем Бакляк не просто виграв чемпіонат України, а встановив одразу дев’ять рекордів і перевершив норматив міжнародного класу.