Не лише звички, а й бактерії: дослідження показало прихований бік спільного життя

Ви можете ділити з сусідами квартиру, холодильник чи ванну кімнату, навіть не підозрюючи, що обмінюєтеся ще й мільйонами мікроскопічних “пасажирів”. Нове дослідження показало: люди, які живуть під одним дахом, поступово починають мати схожі бактерії в ротовій порожнині та кишківнику. Кажуть, це може впливати не лише на травлення.

Про це розповідає EuroNews.

Спільне проживання може об’єднувати людей значно сильніше, ніж вважалося раніше. Вчені з Університету Тренто в Італії з’ясували, що люди, які живуть разом, частково обмінюються мікроорганізмами свого кишківника та ротової порожнини.

Результати дослідження свідчать: співмешканці мають спільними близько 19% штамів кишкових бактерій і 26% бактерій ротової порожнини. Для порівняння, між людьми, які не живуть разом, цей показник становить лише 6% і практично нуль відповідно.

Особливо помітним виявився ефект серед романтичних партнерів. Вони поділяли в середньому 44% мікроорганізмів ротової порожнини. На думку дослідників, найімовірніше пояснення — поцілунки.

Для дослідження науковці проаналізували 1644 парні зразки слини та калу. Вони хотіли зрозуміти, як саме мікроорганізми передаються між здоровими людьми та яким чином мігрують усередині організму — від ротової порожнини до кишківника.

Цікаво, що ступінь спорідненості майже не мав значення. Брати й сестри, батьки та діти, а також просто співмешканці демонстрували подібний рівень обміну бактеріями. Головним фактором виявилося саме спільне проживання. “Те, з ким ми вирішуємо ділити житло, може суттєво впливати на наш мікробіом, а отже — і на здоров’я”, — пояснив один з авторів роботи Вітор Гайдріх.

Мікробіом людини — це величезна спільнота бактерій, вірусів, грибків та інших мікроорганізмів, які населяють організм. Він формується з перших днів життя під впливом способу народження, харчування в дитинстві, раціону, способу життя та навколишнього середовища.

Науковці припускають, що бактерії передаються під час повсякденних контактів. Люди разом готують їжу, користуються спільною ванною кімнатою, торкаються однакових поверхонь і предметів. Усе це створює численні можливості для міграції мікроорганізмів.

Одним із несподіваних результатів стало те, що бактерії кишківника передаються майже так само активно, як і бактерії ротової порожнини. Дослідники очікували значно більшої різниці.

Ще цікавішим виявилося інше спостереження. Вчені встановили, що найкраще між людьми поширюються ті види бактерій, які раніше пов’язували з погіршенням здоров’я.

Серед них були мікроорганізми, які асоціюються з діабетом другого типу, порушеннями обміну речовин та деякими серцево-судинними проблемами. У ротовій порожнині серед найбільш “комунікабельних” виявилися навіть бактерії, які в попередніх дослідженнях пов’язували з колоректальним раком.

Втім, тут важливо зробити уточнення. Дослідження не доводить, що спільне проживання викликає ці захворювання. Науковці лише зафіксували, що окремі бактерії, які раніше пов’язували з певними хворобами, легше передаються між людьми. Причини такого явища поки що залишаються предметом подальших досліджень.

Одне з можливих пояснень — припущення самих авторів роботи. Вони вважають, що такі мікроорганізми можуть бути більш стійкими до стресових умов і тому краще виживають під час передачі від людини до людини. Однак ця гіпотеза потребує додаткового підтвердження.

Дослідники переконані, що нові дані можуть допомогти в розвитку майбутніх методів лікування, пов’язаних із мікробіомом, зокрема пробіотичних терапій та пересадки кишкової мікрофлори.

Виходить, що спільне життя залишає слід не лише у спогадах, звичках чи сімейних фотоальбомах. Частинка наших сусідів, друзів або коханих може буквально оселятися всередині нас — на рівні, який неможливо побачити неозброєним оком.

Як розповідало BitukMedia, швейцарські вчені з інституту медичної мікробіології створили сховище мікробіоти. Ці зразки, як сподіваються, одного разу зможуть врятувати людство від вимирання.