Дослідники з США та Мексики використовують штучний інтелект (ШІ), навчений на людській мові, для розшифровки “мови” собак. Результати виглядають багатообіцяючими, а отже сучасні нейромережі можуть стати ключем до розуміння мов тварин, принаймні деяких з них.
Про це розповідає Techxplore.
Вчені зосередилися на виявленні певних емоцій у гавкоті собаки, таких як агресія, нейтральні емоції, негативний вереск та гарчання. Дослідники зібрали звуки 74 собак різних порід, віку та статі у різних контекстах та ввели їх у модель машинного навчання.
Модель Wav2Vec2 навчали на двох різних наборах даних: один повністю складається з гавкання собак, а інший спочатку використав 1000 годин людської мови, а потім донавчився на гавкоті собак. Дивно, але модель, попередньо навчена людської мови, показала кращі результати.
Як кажуть вчені, перші результати обнадійливі. Модель досить впевнено розпізнає та інтерпретує нюанси собачого гавкоту, які люди не помічають. Вона інтерпретувала емоційний стан собак, розрізняючи грайливий і сердитий гавкіт, із середньою точністю 70%. Це вказує на те, що закономірності та структури, властиві людському мовленню, можуть бути цінною основою для інтерпретації вокалізації тварин. Крім того, модель визначила породу собаки з точністю 62% та стать – з точністю 69%.
Вчені кажуть: “Це перший випадок, коли методи, які оптимізовані для людського мовлення, були застосовані для розшифрування вокалізацій тварин”.
Дослідники зазначають, що є ще чимало невідомого у поведінці тварин та моделі ШІ можуть прийти на допомогу у вивченні видів, які ділять Землю з людьми. У майбутніх роботах вчені планують розширити кількість собак у вибірці та різних емоційних станів.
Головна проблема, з якою зіткнулися вчені під час навчання моделі ШІ декодування вокалізацій собак — це гострий брак вихідних даних. Якщо в записах людської мови жодного браку вчені не відчувають, то записів собак для навчання ШІ недостатньо.
Можливість інтерпретації “мов” тварин можна використовувати для їх охорони. Якщо вчені розумітимуть, чим занепокоєні тварини, і як вони почуваються, допомогти їм буде простіше.
Раніше Фонд Джеремі Коллера та Тель-Авівський університет запустили конкурс Coller Dolittle Challenge, який пропонує вченим премію у розмірі 10 млн доларів за здійснення міжвидової двосторонньої комунікації. Хоча використання штучного інтелекту не є обов’язковим у рамках “конкурсу”, команда розробників стверджує, що ця технологія може стати ключем до вирішення питання.
Як розповідало раніше BitukMedia, науковці “Львівської політехніки” створили нашийник для котів із ШІ, який перекладає із “котячої” мови. Пристрій інтерпретує звуки, які видає тварина, та дозволяє тримати зв’язок із улюбленцем на відстані.