Людина втратила хвіст через “родича” гена цукрового діабету – науковці

Дослідники із Нью-Йоркського медичного університету Ленґона припускають, що змогли знайти остаточну відповідь, чому люди втратили хвіст під час еволюції. Це відбулося не через мутацію власних генів людини та безхвостих приматів. Причиною називають випадкове потрапляння у геном певної послідовності ДНК підсімейства AluY.

Про це повідомляє New York Post.

Науковці порівняли генотип людей, безхвостих мавп і хвостатих мавп і знайшли, що хвостаті мавпи не мають частини ДНК, яка є у людей і безхвостих приматів.

Зате у людей та безхвостих мавп є велика кількість повторів одного із представників коротких послідовностей кислот ДНК, відомих як AluY.

Сама родина Alu-повторів доволі велика і викликає у людей ряд небезпечних генетичних захворювань: рак молочної залози, цукровий діабет ІІ типу, саркома Юнга тощо. AluY – це лише невелика група у своєму складному сімействі.

А хвіст “обрубала” людині лише одна конкретна послідовність із підсімейства AluY.

Ймовірно, цей елемент ДНК посприяв також тому, що у людини, шимпанзе та горил утворився куприк замість хвоста, кажуть науковці.

Унікальність випадку полягає у тому, що цей представник AluY – інтрон. Такі елементи не несуть інформації людини і видаляються, коли відбувається передача спадкової інформації у клітині. Але саме його присутність у ланцюжках ДНК спричинила зникнення хвоста у людини.

Дослідники припускають, що ця частина генокоду виникла не в результаті мутації, а випадково потрапила у клітини людини ззовні і вбудувалася в людську ДНК. Це сталося у древні часи, коли види лише формувалися. Сталося це 20-25 млн років тому.

Однак, невідомо, чому люди та безхвості примати вирішили, що життя без хвоста – це еволюційна перевага.

Як повідомляло BitukMedia, у Китаї народилася перша у світі мавпа-химера із подвійним набором ДНК. 67% її тіла генетично належить інший особині. Аби досягнути цього, науковці підсадили другий геном в ембріон.