У Великій Британії на аукціоні продали середньовічний науковий прилад, якому 712 років. Йдеться про хорарний квадрант, і він найстаріший з виявлених в Англії. Артефакт обійшовся новому власнику в 126 тисяч фунтів стерлінгів. То що воно таке?
Про це розповідає Smithsonian Magazine.
Проданий з торгів хорарний квадрант виготовили у 1311 році. У XIV столітті він допомагав визначати час за висотою та положенням сонця, а також дату Великодня.
Хорарний квадрант – це мідна пластина у формі чверті кола з нанесеними на неї різними мітками та шкалами. За останніми можна було розраховувати висоту об’єкта, положення сонця та час. На такому сонячному годиннику також є лінії, які ділять час між сходом і заходом на 12 однакових відрізків – це умовні “години”. Через це виходило, що влітку, коли світловий день довший, кожна година довша, ніж узимку, коли сонце сідає раніше.
Прилад мав практичне значення, адже денне світло відігравало вирішальне значення для виконання робіт. На іншому боці пластини квадранта є покажчик, що обертається — свого часу з його допомогою вираховували дату християнського Великодня.
Прилад з радіусом трохи більше 5 см легко поміщався в долоню. За словами наукового експерта аукціонного дому Christie’s, інструмент свого часу революційно вплинув на науку, а сьогодні – на наше розуміння історії науки.
“Це схоже на середньовічний комп’ютер, – зазначив Джеймс Хіслоп, голова відділу науки та природної історії аукціону Christie’s. — Ці квадранти, мабуть, були інструментами торговців, високопоставлених церковників та вчених”. Не дивно, що покупець заплатив за цінний артефакт понад 150 тис. доларів.
За даними фахівців, подібні хорарні квадранти вперше згадуються в рукописах IX–X століття з Багдада. Тоді місто було міжнародним центром наук та освіти. Інноваційні віяння зі Сходу потрапляли до Європи через Піренейський півострів, який тоді був під владою мусульманських еміратів.
Щодо Європи, першу відому згадку про квадранти виявили у Франції – в описі XIII століття астронома та перекладача арабських трактатів Профатіуса (Якова ібн-Тіббона). До середини XIV століття вони були популярні у вищих колах, зокрема кілька таких інструментів отримала у подарунок дружина англійського короля Едуарда II.
Вважається, що згодом прилади широко поширились світом, хоча досі знайдено лише кілька ранніх хорарних квадрантів. Два найвідоміших знаходяться у музеях у Лондоні та Флоренції. Третій виявили у 2015 році поблизу августинського монастиря в Англії. Всі вони дуже схожі на пристрій, проданий на нещодавньому аукціоні. Отже, є припущення, що колись могла існувати професійна майстерня з виробництва цих наукових приладів, про яку історики досі не знають. Або навіть про одного невідомого майстра.
За словами наукового експерта аукціону Christie’s, продавець придбав квадрант близько двадцяти років тому і не знав, що це. Тільки цього року його дослідили і зарахували до колекції рідкісних середньовічних наукових інструментів. Вчені зазначають, що кожна така знахідка розширює розуміння тогочасної науки.
Як розповідало раніше BitukMedia, у Бельгії знайшли фрагмент загадкового артефакту, відомого як римський додекаедр. Знайдений у полі уламок, як очікують, допоможе знайти відповідь на запитання: навіщо дві тисячі років тому на півночі Європи робили такі фігурки?