Полювання на невловимих: біологи з георадаром зазирнули у нори рідкісних вомбатів (ВІДЕО)

Найбільший у світі рийний травоїдний ссавець переживає не найкращі часи: у дикій природі їх залишилося лише 315 особин. Тепер вчені залучили новітню георадарну технологію (GPR), щоб відстежувати квінслендського вомбата Йдеться про сумнозвісну сором’язливу істоту, яка проводить близько 18 годин на день глибоко в підземних норах.

Про це розповідає New Atlas.

Квінслендські вомбати (Lasiorhinus krefftii) є одними з найрідкісніших у світі ссавців. Міжнародний союз охорони природи відніс їх до категорії видів на межі зникнення. У дикій природі їхня кількість скоротилася до 315 особин. А все через те, що велика частина природного ареалу вомбатів була використана під пасовиська. Зробили всій внесок і хижаки. Плюс жорстка конкуренція з боку інших травоїдних тварин. Все це призвело до того, що на сьогодні квінслендські вомбати зустрічаються рідше, ніж гігантські панди або суматранські тигри.

В Австралії воліли б захистити рідкісних вомбатів, але є суттєва перешкода – надто мало відомостей про них та їхні звички. Квінслендські вомбати проводять у своїх норах по 18 годин на добу, виходячи лише вночі на полювання. 

У новому дослідженні вчені з Австралійської охорони дикої природи (AWC), Фонду вомбатів (TWF) і Департаменту довкілля та науки Квінсленду (DES) використали радіолокаційну технологію для дослідження нір вомбатів, які розташовані на глибині близько 3,5 м. Дослідження проводили в заповіднику Річард Андервуд, де раніше була створена успішна популяція цих тварин.

Аби дізнатися більше про вомбатів та розробити кращі підходи до захисту їхньої популяції, біологи дослідили майже 30 квадратних км площі заповіднику у Квінсленді.

Георадар дав вченим можливість створити тривимірні мапи нір глибиною до 3,5 м та довжиною у понад 90 м. Дослідники сподіваються, що завдяки новим даним про нори вони зможуть побудувати для вомбатів помешкання і в інших регіонах Австралії, де зараз вони не зустрічаються.

Раніше вомбати були широко поширені по всій східній Австралії, проте з 1982 року їх можна зустріти лише в лісі Еппінг в Квінсленді. За словами співавторки дослідження Лінн Броснан з The Wombat Foundation, цей проєкт є вельми захопливим, оскільки вченим уперше вдасться “зазирнути за лаштунки”.

Система GPR використовує радіолокаційні імпульси для створення тривимірних карт нір у реальному часі. Після цього дослідники порівняли сховки тварин, вириті природним шляхом, і стартові будиночки, створені вченими, щоб полегшити тваринам переїзд у новий дім.

Як зазначає Фокус, квінслендські вомбати є найкрупнішими з трьох видів австралійських вомбатів. Вони відрізняються широким носом, загостреними вухами, м’яким сірим хутром і чорними плямами на очах. Вчені говорять, що тварини можуть важити близько 30 кг, а тривалість їхнього життя може досягати близько 30 років. Вомбати мають деякі унікальні риси, але, мабуть, найвідоміша з них – екскременти кубічної форми.

Як розповідало раніше BitukMedia, орнітологи повернули до Нової Зеландії рідкісних нелітаючих птахів такахе. Їх вважали вимерлими з 1898 року. Вчені відновлювали їхню популяцію більше півстоліття.