Американська норка наново “відрощує” свій мозок, але є умова

Тікаючи у дику природу з ферм, колись одомашнені норки здатні заново “відрощувати” мозок. Такий висновок зробили дослідники з Інституту поведінки тварин Макса Планка. Тобто, так званий, ефект одомашнення обротний, принаймні, в норок.

Про це розповідає Phys.

У всіх колись одомашнених людиною тварин є родичі в дикій природі. І ті, й інші суттєво відрізняються один від одного. Наприклад, розміром мозку: у домашніх він менший, ніж у вільних родичів та їхніх спільних предків. Досі вважали, що зменшення мозку у тварин у процесі еволюції або одомашнення/розведення на фермах є процесом одностороннім. І що тварини ніколи не повертаються до розмірів та форм предків, навіть якщо знову опиняться у дикому середовищі та житимуть там поколіннями. 

Однак ефект одомашнення, схоже, можна обернути. Принаймні, згідно з дослідженням Інституту поведінки тварин імені Макса Планка, це вдалося зробити американській норці (Neovison vison). Як з’ясували вчені, популяції, що втекли з неволі, змогли відновити майже повний розмір мозку своїх диких предків впродовж кількох десятків поколінь. 

За словами експертів, вивчити це питання завжди було складно, але американська норка для дослідження розмірів мозку підійшла ідеально. Є популяція родом з Північної Америки (дикі предки), яку близько століття тому завезли до Європи та одомашнили для хутрового звірівництва на фермах (домашні). І є тварини, які втекли на волю та поширилися Європою, утворивши дикі популяції вже там (знов дикі).

Таким чином, норки забезпечили команду дослідників трьома розділеними популяціями, а американські та європейські музеї та ферми запропонували достатню кількість черепів тварин для вимірювань. 

І ці вимірювання підтвердили, що мозок норок, вирощених на фермах, у ході розведення зменшився на 25%, порівняно з дикими предками з Америки. Однак у диких норок в Європі він майже повністю повернувся до колишніх розмірів за 50 поколінь життя на волі. 

Діна Дехманн, керівник групи в Інституті поведінки тварин Макса Планка, припускає, що норки можуть відновлювати розміри мозку, “тому що в їхню систему вбудований гнучкий розмір мозку”. Доктор Дехманн з колегами раніше виявляли у землерийок, кротів, ласок феномен Денеля: у тварини перед зимівлею зменшується розмір життєво важливих органів (мозку, серця, легень), а навесні знову збільшується. Це допомагає їм пережити складні погодні умови. Такі сезонні зміни притаманні й норкам. На думку авторів, саме цією гнучкістю і обумовлена оборотність процесів з мозком при одомашнюванні та здичавінні.

Вчені відзначають, що при поверненні в дику природу норці, очевидно, знадобився мозок, здатний справлятися зі складнішими умовами виживання.

Як розповідало раніше BitukMedia, вчені виявили у диких слонів цілу низку рис, притаманних одомашненим тваринам. На це вказують чимало особливостей їхньої анатомії, фізіології, поведінки і навіть генетичної адаптації. Відкриття ще раз підкреслює неабиякий інтелект слонів і ставить їх на один щабель з людиною та бонобо.