“Вони ж діти” – 101-річний волонтер допомагає ЗСУ

Житель села Олешин на Хмельниччині 101-річний Іван Давидович Піхурець займається волонтерством – коле волоські горіхи, якими пригощає військових. Його родина готує для українських воїнів тушкованку, копченості та інші страви.

Про це розповідає Суспільне.

У 24 роки Івана Давидовича німці примусово вивезли до Чехії для ремонту залізниці. Чоловік пригадує, що жив у бараках, де зі щілин зі стін падав сніг, а їжу давали із черв’яками.

“Лінію залізничну ремонтували – ту знімали, а нову укладали. У таборі були поляки й росіяни, а ми – винятково з Поділля. Привезли нам їсти й відкрили ті бідони – каша така рідка. До тієї каші – ячмінні крупи й з капустою, а там хробаки білі з чорними головами. А їсти то охота”, – пригадує він.

Табір звільнили американці на День народження Івана Давидовича – 6 травня, який того року співпав із православним Великоднем.

Після війни він повернувся до села та працював у колгоспі. 1947-го одружився. Має чотирьох дітей, наймолодший син Григорій народився 1956-го. Пригадує, що батько був строгим, але люблячим.

Невістка Марія каже, що довгожителя до волонтерства сподвигла повномасштабна війна. Допомагає родині волонтерити у міру своїх можливостей.

“Це ж вони діти якихось мамів, татів. Мама дивиться, щоб не впав, щоб не вдарився, а цей гад вбиває вочевидь”, — каже Іван Піхурець.

Як повідомляло BitukMedia, Максим Стахів із села Сопошин на Львівщині, якому два з половиною роки, волонтерить у місцевому гуманітарному штабі із перших днів початку повномасштабного вторгнення. У штабі кажуть, що хлопчик надихає усіх.