Телескоп “Джеймс Вебб” надіслав на Землю фотографію Урана

Неймовірний інфрачервоний знімок сьомої планети Сонячної системи зробив телескоп “Джеймс Вебб”. Це крихітне на перший погляд зображення може багато розповісти про Уран.

Про це розповідає NASA. 

Інфрачервоний космічний телескоп “Джеймс Вебб” продовжує свою роботу зі зйомки не лише далеких зірок, а й планет Сонячної системи. Після Юпітера та Нептуна телескоп сфотографував Уран – сьому планету від Сонця.

Уран оточений системою слабких кілець, але помітити їх складно. До сьогодні їх могли бачити лише космічний корабель “Вояджер-2” під час його польоту у 1986 році та обсерваторія Кек. Тепер це зміг зробити і телескоп “Джеймса Вебба”.

Використання камери ближнього інфрачервоного діапазону (NIRCam), встановленої на телескопі, дозволило отримати яскравий знімок з деякими цікавими деталями атмосфери Урану. Велика світло-сіра область у правій частині є так званою “полярною шапкою”, що виникає, коли полюси Урану освітлюються Сонцем, і зникає з приходом осені. Вчені розраховують, що знімки “Вебба” допоможуть пояснити природу цього явища. Дві невеликі яскраві плями на краю полярної шапки і зліва від неї — це хмари, які, як вважається, утворюються в зонах штормової активності.

На знімку добре видно 11 з 13 кілець, що оточують планету. Проблема не в тому, що два недостатньо слабкі. Деякі з них насправді є надто яскравими для космічного телескопа, тому вони зливаються в єдиний об’єкт. Дев’ять з видимих кілець є основними кільцями, тоді як два — розсіяні пилові кільця, розташовані близько до планети.

Якщо ви бачили попередні знімки Урана з “Вояджера-2”, планета виглядає як гладка аквамаринова сфера. Але інфрачервоне випромінювання показує, що під гладкою поверхнею кипить атмосфера.

Люди змогли побачити планету Уран тільки з винаходом телескопа. Це була величезна подія, яку можна порівняти з відкриттям Америки або з першими польотами людей у космос.

Як не дивно, але Уран виявили випадково, під час систематичного спостереження за зірками. Уран – сьома за віддаленістю від Сонця планета. Він входить до четвірки планет-гігантів, що знаходяться у зовнішній частині Сонячної системи. Уран рухається навколо Сонця орбітою, розташованої приблизно посередині між орбітами сусідніх планет – Сатурна, що знаходиться ближче до Сонця, і Нептуна.

Хоча Уран – третя за величиною планета Сонячної системи, він розташований настільки далеко від Землі, що практично недоступний для спостереження неозброєним оком. Його ледве можна побачити у вигляді дуже маленької зірочки, але треба точно знати місце, де він знаходиться в даний момент. Через таку складність спостережень Уран був відкритий лише наприкінці XVIII століття – нещодавно порівняно з ближчими до Землі планетами, добре видимими неозброєним оком і відомими людям вже кілька тисячоліть.

Як розповідало раніше BitukMedia, портфоліо космічного телескопа “Джеймс Вебб” поповнилось вражаючою світлиною тисячі галактик одночасно, але на першому плані спіральна галактика. Від нас її відділяє 1 млрд світлових років.