Команда дешифрувальників-аматорів випадково знайшла у Національній бібліотеці Франції стіс старовинних зашифрованих текстів. Десятки років ніхто не підозрював, що рукописи з архівів — це секретні листи опальної шотландської королеви Марії Стюарт. Що і кому писала королева, яка жила у в’язниці і загинула на пласі?
Про це розповідає Science Alert.
За відкриттям стоять криптограф і комп’ютерник Джордж Ласрі, піаніст і професор музики Норберт Бірман, а також фізик і патентознавець Сатосі Томокії.
Йдеться про серію секретних листів, написаних Марією Стюарт, королевою Шотландії, за роки до її страти у 1587 році. Трійця дешифрувальників натрапила на архів випадково. Листи, написані опальною королевою Шотландії з в’язниці, були настільки добре зашифровані, що в Національній бібліотеці Франції не змогли розібратися, з чим насправді мають справу, і помилково помістили їх у розділ “Відносини з Італією в першій половині XVI ст.”. Саме тому їх так довго не вдавалось знайти, вважають фахівці.
Коли захоплені дешифруванням старовинних документів Ласрі, Бірман і Томокії, працюючи в архіві, натрапили на стос цих листів, вони зрештою зрозуміли, що жодного відношення до Італії ті не мають. Тексти були написані французькою, але закодовані за допомогою дуже складного шифру. В його основі – таємничі символи.
Тріо дешифрувальників за допомогою спеціальних комп’ютерних програм та інших технік змогло декодувати загалом понад 50 тисяч слів. Яким же було їхнє здивування, коли автором листів виявилась Марія Стюарт.
П’ятдесят п’ять листів, написаних королевою Шотландії у період між 1578 і 1584 роками, були переважно адресовані Мішелю де Кастельно де ла Мовісьєру, послу Франції у Лондоні. Історики давно підозрювали, що між Марією, яка провела в увязненні в Англії останні 19 років свого життя, аж до страти 8 лютого 1587 року, і де Кастельно де ла Мовісьєром існувало листування, проте воно вважалось загубленим.
Експерт і біограф Марії Стюарт Джон Ґай називає відкриття “казковим” і “літературною та історичною сенсацією”. “Це найважливіша нова знахідка, яка стосується Марії, Королеви Шотландії, за 100 років. Мені завжди було цікаво, чи можуть оригінали листів де Кастельно знайтись одного дня, поховані в Національній бібліотеці Франції (BNF) або, можливо, десь ще, невпізнані через шифрування. І тепер вони з’явилися”, – зазначає дослідник.
У листах Марія дякує французькому дипломату за підтримку, скаржиться на погане самопочуття та умови ув’язнення, обговорює політичну ситуацію та спроби домовитись з англійською королевою Єлизаветою І про своє звільнення, непокоїться про сина, Джеймса, якого в неї забрали в однорічному віці. Згодом Джеймс став одночасно королем Шотландії Яковом VI та королем Англії Яковом I.
На думку Ласрі та його колег, їм вдалося знайти лише частину листування. Інші зашифровані листи Марії Стюарт поки вважаються загубленими, але не виключено, що вони теж рано чи пізно спливуть в архівах.
Нагадаємо, Марія Стюарт народилася королевою Шотландії у 1542 році, але більшу частину свого життя їй судилось провести в ув’язненні. Спочатку в Шотландії її утримували протестантські революціонери, а потім в Англії – двоюрідна сестра королева Єлизавета I. Остання вбачала в ній загрозу трону. Марія була католичкою, і прихильники її релігії в Англії вважали, що вона має бути лідером нації.
Впродовж свого життя Марія брала участь у кількох спробах католицьких повстань. Листи Марії у зовнішній світ не завжди були зашифровані “на совість”. Багато разів їх перехоплювали або просто повертали до неї. У 1585 році у Марії Стюарт змінився тюремник – суворий чоловік намагався припинити будь-яке приватне спілкування своєї підопічної. Коли Марія спробувала підтримати змову 1586 року, яка б повернула її на трон, її видав шпигун. Наступного року Марію Стюарт стратили за зраду. Її трагічна доля, сповнена цілком “літературних” за драматизмом поворотів і подій, приваблювала письменників романтичної і наступних епох.
Як розповідало раніше BitukMedia, двоє вчених – історик та криптоаналітик – зуміли розшифрувати листа іспанського імператора Карла V, написаного 1547 року. Адресатом був іспанський посланець при дворі французького короля.