Штучний інтелект допоміг ідентифікувати давно забутий шедевр Рафаеля

Картина невідомого походження, ймовірно, є шедевром Рафаеля, заявили дослідники з Великої Британії. Допомагають встановити істину технології розпізнавання облич та штучного інтелекту (ШІ). Йдеться про картину епохи Відродження, що отримала назву “Тондо де Бресі”. Її активно вивчають вже понад 40 років.

Про це розповідає Smithsonianmag.

У 1981 році колекціонер Джордж Лестер Вінворд придбав картину невстановленого авторства. Дивлячись на обличчя Діви Марії та Ісуса, Вінворд помітив дивовижну схожість з двома фігурами в центрі іншої картини – “Сікстинської Мадонни”. Це двометровий шедевр епохи Відродження, написаний Рафаелем приблизно у 1513 році.

Вінворд був переконаний, що за обома роботами стоїть один художник. Але мистецтвознавці та експерти були іншої думки. Суперечливе полотно назвали копією картини вікторіанської епохи. “Тондо де Бресі” – таку назву отримала робота. І тільки зараз сучасні технології, схоже, стали на бік колекціонера й змогла підтвердити здогади Вінворда. 

Дослідники з Університету Ноттінгема та Університету Бредфорда використали систему розпізнавання облич зі штучним інтелектом (ШІ), щоб визначити ймовірного творця полотна. Система, розроблена Хасаном Уґейлом, професором візуальних обчислень у Бредфорді, використовує DNN. Це глибока нейронна мережа, яка ідентифікує закономірності у зображеннях та відео. Система точніше людського ока змогла проаналізувати подібність картини з іншою, створеною Рафаелем.

Уґейл зазначив, що системі розпізнавання облич допомагає штучний інтелект, “завдяки якому мільйони зображень облич передаються алгоритму, який вивчає “глибокі” риси та характеристики людського обличчя”. “Ці риси можуть бути фізичними атрибутами (наприклад, форми, кольори та текстури обличчя), але також включають багато (потенційно тисячі рис), які неможливо описати візуально чи фізично. У цьому сенсі аналіз, проведений за допомогою цих систем розпізнавання обличчя, може порівнювати два зображення обличчя набагато більш детально і може перевершити людський”.

Технологія виявила, що “Тондо де Бресі”, на якій намальовані жінка і дитина, дуже схожа на “Сікстинську Мадонну” Рафаеля, на якій також зображені дуже схожі жінка і дитина. Якщо два обличчя схожі більш ніж на 75%, Уґейл вважає їх ідентичними. У цьому випадку інструмент виявив, що дві Мадонни були схожі на 97%, тоді як дві версії немовляти Ісуса – на 86%.

Незадовго до своєї смерті у 1997 році Джордж Лестер Вінворд створив фонд де Бресі, пожертвувавши свої картини організації. Він хотів, аби дослідники продовжували розкривати таємниці картини. Відтоді вчені вивчають “Тондо де Бресі” вже 40 років.

Аналіз за допомогою ШІ є останнім з серії відкриттів, зроблених протягом цих десятиліть. “Тондо де Бресі” є одним із найбільш обговорюваних і науково перевірених шедеврів епохи Відродження. Серед таких відкриттів є також висновок експерта з молекулярної спектроскопії Хоуелла Едвардса. Він проаналізував пігменти фарби й знайшов докази того, що робота містила певні кольори та хімічні речовини, які були характерні для мистецтва епохи Відродження, а не для пізніших епох. 

Як повідомляло раніше BitukMedia, британські вчені виявили під шаром іншої картини раніше невідомий твір Ван Гога. Художник використав своє полотно повторно. У роботі з відтворення допомагав штучний інтелект.