Побут, страхи і сміх у місті, яке росіяни не окупували, але оточили майже з усіх боків

У спецпроєкті «Вижити» BitukMedia розповідає історії, які мають бути почутими та які ми всі ніколи не маємо права забути.

У новому епізоді спецпроєкту “Вижити” – історія репортерки з Чернігова. Про батьків в окупації і без зв’язку, ворожі літаки над містом, сигарети і пошук їжі та виїзд до Львова.

Чернігів із перших днів повномасштабного російського вторгнення опинився лоб до лоба з ворогом. Росіяни чи то хотіли пробити через місто собі дорогу до Києва, чи то хотіли “для галочки” загарбати місто, яке в українській історії було і є фортецею, але вже 25 лютого російські війська були за 10-15 км від Чернігова.

“Коли зникла повністю вода, у нас залишалося трохи у пляшках і кількох банках. І вночі коти бігали, перевернули воду. І в нас залишилося тільки в одній банці половинка. І… я заплакала”, – розповідає Віра, яка вивезла з Чернігова собаку з поламаною лапою і повернулася додому та провела там найважчий блокадний період.

Також ви можете прослухати історію у Apple Podcasts, Google Podcasts, Spotify та Megogo.

Якщо хочете стати нашими героями – пишіть нам свої історії виживання у цій війні: bituk.media@gmail.com.