Щури вподобали Моцарта – у тварин виявили здатність рухатися в такт музиці (ВІДЕО)

Досі вважалось, що почуття такту та ритму в музиці – навичка, властива лише людям. Однак нове дослідження переконує, що щури також мають цю здатність. Відкриття вчених з Токійського університету (Японія) пропонує глибше розуміння тваринного розуму та витоків музики та танцю.

Про це розповідає Washington Times. 

Вчені з’ясували, що людей та гризунів ріднить вроджене почуття ритму. Причому і для людини, і для щурів існує той самий оптимальний темп музики, під який їм зручніше рухатися. А отже, у цьому випадку мозок представників різних видів працює однаково.

Дослідники провели експеримент за участі 20 людей та 10 щурів. На голови гризунів одягли мініатюрні бездротові акселерометри. Вони дозволяють відстежувати навіть найдрібніші рухи. У навушники учасників дослідження, що належать до вигляду Homo sapiens, також були вбудовані акселерометри.

Пацюкам включали Born This Way Леді Гагі, Another One Bites the Dust Queen, Beat It Майкла Джексона, Sugar Maroon 5 і фортепіанну сонату Моцарта. “Виграв” останній. Представникам обох видів програвали хвилинні уривки з Сонати для двох фортепіано ре мажор Моцарта у чотирьох різних темпах — уповільненому, оригінальному, а також прискореному вдвічі та в чотири рази.

Виявилося, що і щури, і люди мимоволі посмикують головою в такт музиці. “Щури демонстрували вроджену — тобто без будь-якої підготовки чи попереднього впливу музики — синхронізацію ударів”, — зазначив доктор Хірокадзу Такахаші.

Вчені припустили, що щури віддали б перевагу швидшій музиці, оскільки їхні тіла, включно з серцебиттям, працюють у швидшому темпі, ніж людські.

Проте результати показали, що і для гризунів, і для людини оптимальним з цієї точки зору є оригінальний темп музичного твору — 132 удари на хвилину. Чим швидше звучала музика, тим важче учасникам експерименту було потрапляти в такт і тим рідше вони кивали головою.

Дослідники припустили, що цей ритмічний інтервал — 120–140 ударів на хвилину — є константою, вбудованою в мозок і людини, і тварин. Саме на цю частоту налаштована слухова кора, що обробляє звукову інформацію.

Це відкриття може означати, що здатність реагувати на музику поширена серед тварин набагато ширше, ніж вважали досі.

“Музика чинить сильний вплив на мозок і глибоко впливає на емоції та пізнання”, — додав доктор Хірокадзу Такахаші. Хоча в минулому демонструвались тварини, які танцюють під музику — у соцмережах є повно таких роликів — дослідження японських фахівців є одним з перших наукових праць цього явища.

Тепер команда планує дослідити, як інші музичні властивості (мелодія та гармонія) пов’язані з динамікою мозку. “Ще мене як інженера цікавить використання музики для щасливого життя”, – підсумував Такахаші.

Як повідомляло раніше BitukMedia, якщо в музичній композиції є настільки низькі звукові частоти, що люди їх навіть не чують, активність на танцполі зростає майже на 12%, встановили нейробіологи з Університету МакМастер (Канада). Басові ноти можуть покращувати почуття ритму та змушувати людей рухатися спонтанно.