Подорож “Ланчбокса”: старовинний фотоапарат з вічної мерзлоти викриє таємниці льодовиків

У серпні вчені та шукачі пригод знайшли фотоапарат моделі “Ланчбокс”, покинутий американським дослідником Бредом Уошберном в канадській Арктиці у 1937 році. Всередині камери знайшлась плівка. Вчені планують проявити її і використати для створення фільму про експедицію. А простеживши шлях фотоапарату, дослідники змогли дізнатися, як змінився найнепередбачуваніший льодовик Північної Америки за останні вісім десятиліть.

Про це розповідає Business Insider.

Влітку 1937 року легендарний канадський фотограф, картограф та альпініст Бредфорд Уошберн потрапив у буревій під час експедиції до арктичних регіонів Канади. Негода змусила його покинути все важке спорядження. Через 85 років, у серпні 2022-го, команда вчених, альпіністів та гірських дослідників нарешті відшукала залишену схованку.

Уошберн та його колега Роберт Бейтс у червні 1937 року спробували підкорити один із найвищих піків північноамериканського континенту – гору Лукейнія заввишки 5240 метрів. Недоступна вершина розташована в глибині покритого вічними льодами гірського хребта Сейнт Елайас на кордоні Аляски та канадської території Юкон.

Уошберн і Бейтс вели фото- і кінозйомку.  Експедицію переслідували невдачі. Але попри постійну загрозу сходження лавин і погану погоду, дослідникам таки вдалось дістатися вершини Лукейнії.

Зворотній шлях був вкрай важким. Уошберн і Бейтс прийняли рішення залишити дуже важкі фотоапарати та кінокамери в схованці. Її зробили у кризі льодовика Уолш, одного з найвіддаленіших льодовиків планети. Таке рішення врятувало чоловікам життя –  вони змогли подолати горами відстань у майже 160 кілометрів і вийти до поселення індіанців.

Навесні 2022 року відомий канадський альпініст Гріффін Пост поставив собі за  мету знайти фотоапарати Уошберна. Він спорядив експедицію на льодовик Уолш, проте її спіткала невдача. «Це все одно, що знайти голку у копиці сіна. За 85 років з льодовиком багато чого могло статися», – пояснив Пост.

Але чоловік не здався. З двух наступних спроб друга, серпнева, виявилась вдалою. А все завдяки точним розрахункам однієї з постійних учасниць експедицій, гляціолога Дори Медржицької.

Уолш – льодовик специфічний. На відміну від інших, він не пересувається з постійною швидкістю, а робить “стрибки” кожні кілька десятиліть. Взявши до уваги розташування уламків скель по ходу руху льодовика, Медржицька змогла розрахувати, де приблизно має знаходитися схованка зараз.

У передостанній день третьої експедиції, коли надії майже не залишилось, Гріффін Пост та його колеги таки знайшли обладнання Уошберн. За вісім з половиною десятиліть воно перемістилось разом з льодовиком на 22 кілометри від тієї точки, де його закопали.

Коли за кілька тижнів обладнання витягли з льоду, виявилося, що в одній з кінокамер все ще знаходиться плівка. Пост планує проявити її і використати для фільму про експедицію Уошберна та Бейтса.

Але є в цьому відкритті й інший, найцінніший, результат. І це сам шлях, який сховок пройшов разом з льодовиком за 85 років. Ця унікальна інформація важлива для розуміння того, як поводяться льодовики й Уолш зокрема, наголошує Медржицька.

Як повідомляло раніше BitukMedia, найпівнічніший острів у світі виявився шматком айсберга, що прикинувся суходолом. З сенсаційним висновком допомогли географам дослідники космосу. Фахівці Національного космічного інституту Технічного університету Данії (DTU Space) приєдналися до нової експедиції в Арктику.