антарктична станція «Академік Вернадський»

Добавки не буде або справжній забіг на виживання. На острові Галіндез біля станції "Академік Вернадський" зафільмували момент, коли дорослий пінгвін після годування раптом починає тікати від власного нащадка.

Навіть на краю світу є місце, де майорить український прапор. До 30-річчя антарктичної станції "Академік Вернадський" "Укрпошта" презентує нову поштову марку — про людей, науку і країну, яка присутня в Антарктиці вже три десятиліття.

Екіпаж українського криголама "Ноосфера" розгорнув прапор 32-ї окремої артилерійської бригади морської піхоти ВМС ЗСУ в Антарктиді. Цей стяг пройшов великий шлях від Одеси, щоб зрештою замайоріти на українській станції "Академік Вернадський".

Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) запустив власну лабораторію полярної біології для аналізу зразків, привезених з Антарктики. Це стало важливим кроком для розвитку наук про життя — одного з ключових дослідницьких напрямів Центру.

Команду річної експедиції на станцію "Академік Вернадський" уперше очолить жінка. Керівницею 31-ї Української антарктичної експедиції у 2026–2027 роках стане метеорологиня Анжеліка Ганчук.

Одразу три види пінгвінів, що гніздують поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський", потрапили в один кадр полярників. Усі вони належать до одного роду — Pygoscelis, але відрізняються зовнішністю, поведінкою та стратегіями життя в суворих умовах Антарктики.

Українські полярники опублікували добірку світлин незвичайних льодових і снігових див. Попри "смачні" назви — млинці, пончики, намисто — йдеться про природні явища, які виникають за рідкісного поєднання погодних умов. Деякі з них можна побачити не лише в Антарктиці, а й в Україні — була б сніжна зима.

Пінгвін із GPS-трекером і мінікамерою на спині — це не екзотика і не забаганка вчених. Так науковці збирають ключові докази, які можуть вирішити долю морських заповідників Антарктиди. До цього міжнародного дослідження долучилися й українські полярники.

Поки в Україні зима, у субантарктичних пінгвінів біля української станції "Академік Вернадський" — найвідповідальніший період року. Тут одночасно з’являються на світ пташенята, висиджуються яйця і навіть формуються нові кладки.

Там, де Сонце може не сходити або не заходити цілу добу, а айсберги змушують маневрувати годинами, український криголам "Ноосфера" вперше вийшов за Південне полярне коло. Судно вже забезпечує міжнародні дослідження в одному з найменш доступних регіонів планети.

Документальний фільм Антона Птушкіна "Антарктида" тепер доступний на стримінговій платформі Netflix та на YouTube. За час українського прокату стрічка зібрала понад 2 млн гривень на підтримку полярників, які після початку повномасштабної війни служать у Збройних силах України.

Що може бути символічнішим за нове життя напередодні Дня Антарктиди? Цими вихідними на острові Галіндез українські біологи зафіксували вилуплення субантарктичного пінгвінятка біля станції "Академік Вернадський". Перший малюк сезону! І це сталося значно раніше, ніж у попередні роки.

Попри високі снігові замети, субантарктичні пінгвіни біля станції "Академік Вернадський" вже масово відклали яйця — і тепер ретельно їх оберігають. На відео, знятому біологинею Зоєю Швидкою, пташиний батько або мама завзято гріє яйце, сидячи просто в "сніговій трубі", яку птахи самі протоплюють теплом свого тіла.

Як виглядає "старт" у воду для кількох сотень пінгвінів? Це не просто стрибок — це момент сміливості й довіри всередині зграї. Геофізик Альберт Грабовецький побачив його на власні очі о п’ятій ранку на причалі "Вернадського" і зафільмував захопливе відео пінгвінячого плюху в океан.

Ще не встиг розтанути антарктичний лід, а у водах біля антарктичної станції "Академік Вернадський" уже помітили перших китів. Чому горбані повернулися до Антарктиди раніше, ніж зазвичай — і чи свідчить це про зміни клімату?