Вівторок, 19 Травня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 9

Робот проти кабанів: гуманоїд влаштував несподіване “полювання” у середмісті (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - edwardwarchocki


Робот, який мав просто гуляти містом і спілкуватися з людьми, раптом узяв на себе нову роль. У Варшаві (Польща) гуманоїд погнав диких кабанів просто з парковки — і це відео вже облетіло мережу. Хто цей новий “герой” міських вулиць?

Про це розповідає The Standard.

У столиці Польщі з’явився гуманоїдний робот на ім’я Едвард Вархоцький. Цього разу він привернув увагу не розмовами з перехожими, а справжньою гонитвою за дикими кабанами.

Відео, зняте у Варшаві, швидко стало “вірусним”: на ньому видно, як робот переслідує групу тварин на порожній парковці. Кабани тікають кілька десятків метрів, поки не зникають на вулиці. У соцмережах Едварда жартома написали, що він “заганяє кабанів назад у ліс”.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Edward Warchocki (@edwardwarchocki)

Йдеться про модель Unitree G1, створену китайською компанією Unitree Robotics. Водночас “характер” робота — справа рук польських розробників, які й перетворили його на публічну особистість.

Це не перший вихід Едварда “в люди”. Він уже неодноразово з’являвся на вулицях Варшави, спілкувався з перехожими, брав участь у телешоу і навіть зустрічався з урядовцями. Завдяки цьому робот поступово здобув популярність і став своєрідною міською атракцією.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Edward Warchocki (@edwardwarchocki)

Дикі кабани для Польщі — звична картина, пише видання. Вони часто заходять у міста у пошуках їжі, іноді створюючи небезпеку для людей. Але цього разу несподіваним “відлякувачем” став саме робот.

Компанія Unitree Robotics, яка створила G1, входить до так званої групи “Шість маленьких драконів Ханчжоу” — технологічних компаній Китаю, що швидко зростають.

І хоча поява роботів на вулицях вже не дивина, історія з Едвардом показує: інколи вони можуть виконувати ролі, про які розробники навіть не здогадувалися.

Як розповідало BitukMedia, у Пекін готуються до незвичного півмарафону — цього разу дистанцію у 21 км долатимуть не люди, а гуманоїдні роботи. Участь у змаганні візьмуть понад 70 команд.

Просто в дорозі: у поїзді Івано-Франківськ — Черкаси народилася дитина

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - ілюстративне/ Укрзалізниця

Непередбачена зупинка, яка могла б налякати пасажирів, обернулася щасливою новиною. У поїзді просто під час руху народився новий українець — і його першою “станцією” став Фастів.

Про це пише Укрзалізниця.

Ранок для пасажирів поїзда №44 сполученням Івано-Франківськ — Черкаси почався з несподіваної зупинки у Фастові. В умовах постійної загрози дронів такі паузи вже не дивують, але цього разу причина була зовсім іншою — і значно радіснішою.

Як повідомили в “Укрзалізниці”, перед самим прибуттям до Фастова просто у вагоні народився хлопчик.

Події розгорталися стрімко. Начальник поїзда заздалегідь попередив медиків, і вже за три хвилини після зупинки на пероні чергували парамедики. Саме їм передали маму з новонародженим із 12-го вагона.

Пологи почалися ще до прибуття — тож допомогу довелося надавати прямо у дорозі. Поїзна бригада разом із пасажирами не розгубилися і забезпечили необхідну домедичну підтримку.

На момент висадки і мама, і немовля почувалися добре — їхній стан лікарі оцінили як задовільний.

“Прикмет на такий випадок багато, але ми просто побажаємо малюку рости здоровим і якнайшвидше повернутися до наших дитячих вагонів — зустрінемо вже як свого 😉”, – радісно додали в УЗ.

Як розповідало BitukMedia, переселенець з Донеччини, який віз усі свої пожитки в старому ВАЗі, отримав в подарунок від співвласника Monobank Олега Гороховського новий пікап.

“Матріарх” з курника: 15-річна Герті стала найстарішою куркою у світі

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Вона не несе яєць, майже нічого не бачить — і все ж б’є рекорди. Курка Герті прожила довше, ніж більшість собак і котів, пережила чотири “покоління” співмешканців і навіть напад у власному курнику. Тепер їй аплодує світ.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

Американська курка на ім’я Герті офіційно стала найстарішою у світі — і це не перебільшення. У листопаді минулого року її внесли до Книги рекордів Гіннеса, коли їй виповнилося 15 років і 100 днів. Так вона обійшла попередню рекордсменку — курку Перл з Техасу — більш ніж на пів року.

Герті — породи сібрайт, невелика декоративна курка з коричнево-чорним візерунком на пір’ї. Вона з’явилася у житті свого господаря Френка Турека ще у 2010 році — разом із сімома іншими курчатами, яких він замовив онлайн. Щойно пташенята вилупилися, їх відправили поштою, і вже 27 липня чоловік забрав коробку з писклявими малюками.

З перших місяців Герті вирізнялася: була меншою за інших, але дуже фотогенічною та кмітливою. З роками вона пережила зміну чотирьох “поколінь” курей у господарстві. Деякі птахи помирали, інших віддавали через агресивність, але Герті залишалася — і фактично стала “матріархом” курника.

Господар жартує, що у неї навіть був “комплекс Наполеона”: маленька, але з характером. Одного літа вона навіть почала кукурікати, як півень — таке іноді трапляється у курниках без самців. А ще несла менші яйця, які, за словами Френка, мали насиченіший смак.

З віком здоров’я Герті погіршилося. Вона перестала нести яйця, почала гірше рухатися, а згодом — і втрачати зір. У 2024 році ситуація стала критичною: молодші та більші кури почали її клювати. На Різдво стався найгірший інцидент — птаха сильно травмували, фактично здерши частину шкіри з голови.

Френк врятував улюбленицю: заніс до будинку, обробив рани й облаштував їй нове житло — у великій клітці, яка раніше належала собаці. Відтоді Герті живе окремо, у безпеці та комфорті.

Тепер її дні проходять спокійно: вона відпочиває, слухає звуки міста і проводить час поруч із величезним догом на ім’я Мейзі. Герті любить людське товариство — відповідає на своє ім’я тихим “пуп-пуп-пуп” і навіть “розмовляє”, якщо з нею співати чи говорити. Часто засинає на руках у господаря, згорнувшись клубочком і сховавши голову під крило.

Попри сліпоту, курка продовжує дивувати. Нещодавно вона самостійно навчилася знову залазити на жердину — хоча раніше їй доводилося допомагати щовечора.

Френк переконаний: секрет довголіття Герті — у простих речах. Надійний курник, захист від хижаків, сухе і тепле місце без протягів. За його словами, більшість курей гине саме через напади або погані умови, але його господарство добре укріплене — навіть яструби не можуть дістатися всередину.

Цього липня Герті виповниться 16 років — і вона вже стала живою легендою.

Як розповідало BitukMedia, вчені з Бристольського університету (Велика Британія) з’ясували, що ніжний контакт із людиною може викликати позитивні емоції у курчат. Дослідження дає нове розуміння того, як ранній досвід взаємодії з людьми впливає на добробут сільськогосподарських тварин.

Олег Гороховський з Monobank подарував переселенцю з Донеччини нову автівку

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Олег Гороховський

Іноді одна історія в центрі міста може змінити чиєсь життя — буквально за кілька днів. Переселенець з Донеччини, який віз усі свої пожитки в старому ВАЗі, отримав в подарунок новий пікап.

Завдяки співвласнику Monobank Олегу Гороховському 70-річний Микола Михайлович став володарем нового Peugeot Landtrek.

Історія Миколи Михайловича стала відомою після відео в соцмережах: чоловік їхав через Київ, коли його авто зламалося просто посеред дороги. У багажнику — не просто речі, а ціле життя: побутова техніка, особисті речі, 18 курей і собака.

Виявилось, це була вже не перша його втеча від війни. Спочатку чоловік із дружиною покинув Донеччину та оселився на Чернігівщині. Але й там їх наздогнали обстріли — дружина загинула. Після цього Микола Михайлович знову зібрав усе, що мав, і рушив у пошуках безпечнішого місця.

У Києві розгубленого чоловіка помітив перехожий і викликав патрульних. Поліцейські допомогли — відбуксирували машину до сервісу. Але на цьому історія не завершилась.

Відео з чоловіком побачив Олег Гороховський, пообіцяв нову автівку – і дотримав слова: Микола Михайлович отримав новенький пікап Peugeot Landtrek в комплектації “ЛЮТИЙ”.

За словами бізнесмена, авто має економний двигун — витрати пального приблизно такі ж, як у старого “Жигуля”. Тож нова машина стане не лише комфортнішою, а й практичною у використанні.

“Дякую Миколі за термосок з домашніми яйцями, тушонкою, медом та щучою ікрою, все зʼїм 😁 Неймовірно світла людина!”, – написав Гороховський.

Історія, яка почалася зі зламаного авто, закінчилась новим стартом — і доказом того, що іноді достатньо одного небайдужого погляду, щоб усе змінилося.

“Виграв у лотерею двічі”: як пересадка від брата допомогла позбутися ВІЛ

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - з відкритих джерел

Іноді наука працює як диво. Але цього разу — з подвійною удачею. У Норвегії зафіксували унікальний випадок одужання від ВІЛ.

Про це розповідає France24.

В столиці Норвегії лікарі заявили про унікальний випадок: 63-річний чоловік фактично позбувся ВІЛ після пересадки стовбурових клітин від власного брата. Про цей випадок повідомили медики з Лікарні Університету Осло.

Цей чоловік, відомий як “пацієнт з Осло”, жив із ВІЛ з 2006 року. А у 2017-му йому діагностували ще й смертельно небезпечне захворювання — мієлодиспластичний синдром. Саме для лікування раку крові лікарі й вирішили провести трансплантацію.

Проблема була в донорі: для успішного результату потрібна рідкісна мутація гена CCR5, яка блокує проникнення вірусу в клітини. Така особливість є лише приблизно у 1% жителів Північної Європи.

Донором мав стати той, хто міг допомогти з обома станами, але відповідного кандидата не знайшли — тож обрали старшого брата.

І саме тут сталося несподіване: вже в день операції лікарі дізналися, що донор має рідкісну генетичну мутацію CCR5, яка ускладнює вірусу імунодефіциту можливість проникати в клітини. “Ми не знали про це заздалегідь. Це було неймовірно”, — розповів лікар Андерс Ейвінд Майре.

Після трансплантації імунна система пацієнта фактично “перезапустилася” — її повністю замінили клітини донора. Через два роки чоловік припинив приймати антиретровірусні препарати, і з того часу вірус в його організмі не виявляють — ні в крові, ні в кістковому мозку, ні в кишківнику. За словами лікарів, “для всіх практичних цілей” пацієнт вважається вилікуваним. “Це було як виграти в лотерею двічі”, – згадує Майре слова норвежця,

Цей випадок став ще одним у низці подібних — після так званого “берлінського пацієнта” Тімоті Рея Брауна, якого оголосили вільним від вірусу ще у 2008 році. Згодом подібні історії фіксували у Лондоні, Нью-Йорку, Женеві та інших містах.

Втім, лікарі наголошують: такий метод не є універсальним лікуванням. Пересадка стовбурових клітин — складна і ризикована процедура, яку застосовують лише у випадках, коли пацієнт має також важкі онкологічні захворювання крові.

Попри це, кожен подібний випадок — важливий для науки. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Microbiology, може допомогти краще зрозуміти механізми ВІЛ і наблизити створення доступного лікування для мільйонів людей.

Сам пацієнт, ім’я якого не розголошують, почувається добре і, за словами лікарів, “має більше енергії, ніж знає, куди її подіти”. І, здається, вже не вважає себе пацієнтом.

Як розповідало BitukMedia, в Японії схвалили перші у світі методи лікування, що використовують індуковані стовбурові клітини (iPS) — технологію, яка дозволяє створювати нові клітини для відновлення пошкоджених органів. Йдеться про дві терапії: одну для пацієнтів із хворобою Паркінсона, іншу — для людей із тяжкою серцевою недостатністю.

Небо над “Вернадським” дивує: після білої веселки — місячний вінець

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Сергій Якущенко, НАНЦ

Над українською антарктичною станцією знову “розмалювало” небо — і цього разу це не веселка, а ще рідкісніше явище.

Про це розповідають у НАНЦ.

Українські дослідники зі станції “Академік Вернадський” зафіксували ще одне незвичайне атмосферне явище — вінець навколо Місяця.

Він виглядає як світлі або райдужні кільця, що розташовуються зовсім близько до місячного диска. І хоча на перший погляд може нагадувати гало, це зовсім інше явище.

Як пояснюють у Національному антарктичному науковому центрі, вінець утворюється тоді, коли світло проходить крізь тонкий шар хмар або туману з дуже дрібних крапель води чи крижаних кристалів. Світлові промені огинають ці частинки — відбувається дифракція, яка й створює характерні кольорові кільця.

Чим однорідніші ці мікрокраплі або кристали, тим чіткішими та яскравішими стають кольори. В ідеальних умовах вінець може повторювати всі відтінки веселки, а навколо джерела світла іноді формується кілька таких кілець — зазвичай до трьох.

Інколи форма вінця виглядає нерівною — це трапляється, коли частинки у хмарах мають різний розмір.

Полярники окремо наголошують: вінець не варто плутати з гало. Останнє виникає через заломлення світла у великих кристалах льоду та розташовується значно далі від джерела світла. У випадку вінця — навпаки: він компактніший і формується завдяки дифракції.

Фото – Сергій Якущенко/ НАНЦ

Це вже не перше атмосферне диво, яке останнім часом спостерігають біля станції. Як розповідало BitukMedia, минулого тижня тут фіксували рідкісну білу веселку — ще одне оптичне явище, пов’язане з мікроскопічними краплями вологи в повітрі.

Схоже, небо над “Вернадським” вирішило показати весь свій арсенал ефектів — і робить це максимально видовищно.

Муркотлива столиця: гігантські коти захопили місто на свята

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - SCMP

Цього року в одному мегаполісі світу вирішили: досить великодніх зайців — час для котів. І місто буквально замуркотіло.

Про це розповідає SCMP.

У Гонконгe цього Великодня головними зірками були не традиційні кролики, а коти. Місто прикрасили десятки інсталяцій і муралів із пухнастими героями — від гігантських фігур до артоб’єктів у стилі класичного живопису.

Найбільше уваги привертає восьмиметровий рудий кіт в Міжнародному аеропорту Гонконгу. Його вуха й хвіст рухаються, а поруч встановлений інтерактивний екран.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Little Miss Dynamite (@sza_shee)

Проєкт під назвою A Moment to Purr створений для створення затишної атмосфери для пасажирів. За задумом адміністрації аеропорту, об’єкт має дарувати мандрівникам відчуття тепла під час перебування в терміналі. Технічне рішення інсталяції дозволяє відвідувачам не лише спостерігати за об’єктом, а й взаємодіяти з ним.

Концепція проєкту базується на ідеї віртуального домашнього улюбленця. Пасажири можуть керувати діями цифрового кота за допомогою спеціально облаштованого кіоску. Мандрівники вишикуються в черги, щоб зробити фото або просто “погратися” після перельоту.

Тим часом у культурному серці міста West Kowloon Cultural District розляглися одразу три гігантські надувні коти. Інсталяція під назвою The Cats that Slept for a Thousand Years реагує на дотики: тварини “муркочуть” і рухаються, викликаючи захват у відвідувачів.

Фото – Dickson Lee

В районі Яу Ма Тей митці переосмислили класичний шедевр “Зоряна ніч” — але з котами. А в готелі Silvermine Bay з’явився гігантський 3D-мурал із котом, що спить догори черевом.

Чому саме коти? За словами психологів, це відображення стилю життя мешканців міста. На відміну від собак, коти менш вимогливі та краще “вписуються” у ритм перевантаженого мегаполіса. Вони ніби втілюють те, чого багатьом бракує — спокій і життя у власному темпі.

Фото – Sam Tsang

Крім естетики, є й економіка. Так звана “котяча індустрія” у Гонконзі вже перевищує 2,4 млрд гонконгських доларів на рік. У місті близько 100 тисяч власників котів, і кожен витрачає в середньому близько 2000 доларів щомісяця на свого улюбленця.

Популярність котів видно і в соцмережах: найбільші тематичні спільноти налічують сотні тисяч підписників — у рази більше, ніж у груп про собак чи птахів.

Тож цього року Великдень у Гонконзі був не про вухатого зайця. Це свято, яке м’яко ступає лапами і муркоче на кожному кроці.

Пізнє щастя: найстарший дідусь вперше взяв онуку на руки

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Чарльз з сином та онукою. Фото - Книга рекордів Гіннеса

Він став батьком у 55, а дідусем — тоді, коли інші вже давно бавлять правнуків. І тепер його історія — офіційний рекорд.

Про це розповідає сайт Книги Гіннеса.

Коли в родині народжується дитина — це завжди подія. Але для австралійця Чарльза Сміта це стало ще й світовим рекордом.

Його син Ешлі разом із дружиною Анною стали батьками маленької Айли 29 серпня 2025 року. У цей момент Чарльзу був 91 рік і 209 днів — і він офіційно став найстаршим у світі чоловіком, який вперше став дідусем, за даними Книги рекордів Гіннеса.

Сам Чарльз до цього звання ставиться спокійно. Каже, головне — не рекорд, а родина. Але емоції від першої зустрічі з онукою приховати не може.

“Я взяв її на руки і не хотів віддавати назад. Хіба що коли треба було міняти підгузки”, — жартує він.

Новоспечений дідусь обрав для себе не класичне “grandpa”, а більш тепле “Poppy”. І, схоже, це ім’я вже припало до душі маленькій Айлі — вона сміється, коли бачить його у фірмовому капелюсі.

Історія Чарльза — про пізні, але не менш сильні зв’язки. Він сам став батьком у 55 років, працював у сфері автоспорту, зокрема змагань на кшталт Гран-прі, а сьогодні веде активне життя: подорожує Австралією у кемпері та виходить у море.

Його син каже, що батько не просто енергійний — іноді навіть активніший за молодших. А невістка додає: коли вперше почула, що майбутній свекор “трохи старший”, навіть не повірила — настільки він жвавий.

У родині жартують: якби Айла народилася трохи раніше, рекорду могло б і не бути.

Але для самого Чарльза це не має значення. “Вона — моя онука. Рекорд чи ні — це моя сім’я”, — каже він.

Як розповідало BitukMedia, в США родина всиновила свого 74-річного друга — і встановила світовий рекорд.

За рік до ювілею: в зоопарку відсвяткували день народження найстарішої горили світу (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Markus Schreiber/AP Photo/picture alliance

Вона пережила епохи, яких не пам’ятають навіть люди. У Берліні відсвяткували 69-річчя горили Фату. Такий вік для її виду вважається майже неможливим.

Про це розповідає EuroNews.

У Берлінському зоопарку відзначили 69-й день народження Фату — найстарішої у світі горили, яка живе в неволі. Для порівняння: у дикій природі ці тварини зазвичай доживають до 35–40 років.

Святкування обійшлось без солодкого — з огляду на поважний вік і стан здоров’я іменинниці. Замість торта Фату отримала щедрий “шведський стіл” з улюблених овочів: помідорів чері, буряка, цибулі-порею та салату. І жодного цукру — доглядачі суворо стежать за її дієтою.

Фату належить до виду західна рівнинна горила. Вона потрапила до тодішнього Західного Берліна ще у 1959 році — під час холодної війни. Тоді їй було приблизно два роки.

Її історія — майже пригодницький роман. За даними Книги рекордів Гіннеса, маленьку горилу могли впіймати у Західній Африці, після чого французький моряк обміняв її, щоб розрахуватися за борг у барі в Марселі. Згодом тварину викупив торговець і продав зоопарку.

Сьогодні Фату живе окремо від інших горил і віддає перевагу спокою. Вона втратила зуби, має артрит і проблеми зі слухом, але залишається у доброму гуморі та навіть проявляє характер — доглядачі називають її трохи впертою, але дружньою.

У 2024 році Фату стала найстарішою мешканкою зоопарку після смерті фламінго Інгo, якому було щонайменше 75 років.

Її довге життя — результат постійного догляду, ветеринарної допомоги та адаптованих умов. І хоча воно минуло в неволі, у Берліні кажуть: Фату вже давно заслужила спокійну старість і максимум турботи.

Редакція BitukMedia вже розповідала докладно про цю довгожительку із зоопарку – минулого року, коли Фату відзначала 68-річчя.

Як розповідало BitukMedia, черепаха Джонатан, найстаріша відома наземна тварина у світі, став несподіваною жертвою шахраїв. У соцмережі X з’явився фейковий акаунт, який видавав себе за його ветеринара і повідомив про смерть тварини, одночасно збираючи пожертви у криптовалюті.

Українські марки знову на п’єдесталі: міжнародне визнання у Празі та від ООН

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Телеграм / Igor Smelyansky

“Укрпошта” отримала одразу дві міжнародні відзнаки за свої марки — і це не просто про дизайн, а про сенси, які Україна доносить світу.

Про це у Телеграмі повідомив генеральний директор АТ “Укрпошта” Ігор Смілянський.

Марка “Податки. Армія. Перемога”, створена у співпраці з парламентським комітетом, здобула перше місце в категорії “Найцікавіше дизайнерське рішення” на престижному конкурсі Praga Ars Philatelica у Празі.

Фото – Укрпошта

Автором дизайну є художник Олександр Нікітюк, який також працював над марками “Воїни Світла. Воїни Добра” та “Залізні обіймашки +1440”.

Ще одну нагороду принесла марка “Мелітополь — це Україна!”, авторкою якої є Наталія Кохаль. Вона посіла друге місце у категорії “Найкраща офсетна марка світу” на конкурсі, який організовує Всесвітній поштовий союз.

Смілянський зазначив, що міжнародне визнання українських марок має важливе символічне значення, адже воно нагадує світові про тимчасово окуповані українські міста, зокрема Мелітополь і Маріуполь.

В “Укрпошті нагадують: рівно чотири роки тому, 12 квітня 2022 року, з’явилася легендарна марка “Русскій воєнний корабль, іді…”, яка стала глобальним символом українського спротиву. Відтоді українська філателія не просто розвивається — вона перетворилася на інструмент культурної дипломатії.

“Укрпошта” вже готує нові випуски — і, схоже, нові міжнародні перемоги не змусять себе чекати.

Як розповідало BitukMedia, у Києві презентували марку, присвячену героям розмінування — тим, хто очищає країну від смертоносних пасток війни. Новий поштовий випуск називається “Повертаємо до життя: герої розмінування”. 

“Як свої діти”: як жінка стала “мамою” для двох хижих кішок (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Олександр Гордієнко/ Суспільне Миколаїв

Що робити, коли дикі хижаки залишаються без матері? У Миколаєві їх забрали додому — і виростили поруч із людьми. Працівниця зоопарку вигодувала рись Марисю та пуму Аміну.

Про це розповідає “Суспільне. Миколаїв”

Працівниця Миколаївського зоопарку виходила двох диких кішок — рись Марисю та пуму Аміну, від яких відмовилися матері. Перші місяці життя тварини провели не у вольєрі, а вдома — у справжній людській родині.

Рись Марися прожила з матір’ю лише два тижні — потім та перестала її годувати. Пума Аміна народилася передчасно, і її мати відмовилася від дитинчати з перших днів. У природі це не рідкість: тварини можуть залишати слабших або тих, кого не здатні вигодувати.

Коли стало зрозуміло, що без допомоги людини малюки не виживуть, їх взяла під опіку заступниця завідувачки відділу хижих тварин Тетяна Сінджоян.

Обох малюків почали вигодовувати штучно. Спершу — у зоопарку, а згодом Тетяна забрала їх до себе додому. Там і почалося життя, більше схоже на людське, ніж на дике.

“Годували їх, як своїх дітей. Кожні дві години, навіть уночі прокидалися. Давали спеціальне молоко, стимулювали, як це робить мама в природі”, — розповідає жінка.

У квартирі разом із родиною та домашнім котом Марисю й Аміну виховували чотири місяці. Кіт допоміг привчити їх до лотка, а сама Тетяна — до поїздок у машині. Щоб не залишати малюків самих, вона щодня брала їх із собою на роботу.

Аміна полюбляла сидіти на задньому сидінні авто, тоді як Марися обирала переднє. Вони спали поруч із людьми, дружили з усіма мешканцями дому, а рись навіть “дивилася” телевізор.

Фото – з особистого архіву Тетяни Сінджоян

Зараз обидві тварини вже живуть у вольєрі зоопарку. Марисі — дев’ять місяців, Аміні — вісім. Вони залишаються нерозлучними і щодня виходять на прогулянки разом зі своєю “другою мамою”.

“Поки що вони одна без одної нікуди. Дві сестри”, — каже Тетяна.

Попри те, що тварини поступово адаптуються до життя у зоопарку, вони впізнають жінку, відгукуються на свої імена і радо йдуть із нею гуляти. Історія, яка почалася з відмови, зрештою стала історією про довіру — і про те, як дика природа іноді знаходить порятунок поруч із людиною.

Як розповідало BitukMedia, працівниці звіринцю у Луцьку на 7 місяців “всиновили” мавпеня капуцина. 

“Країна супергероїв”: НБУ випустив монету на честь українських зброярів

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - НБУ

Їхня робота не завжди помітна, але саме вона змінює хід війни. Українським зброярам — тим, хто створює силу оборони — НБУ присвятив нову пам’ятну монету.

Про це розповіли в Нацбанку України.

Національний банк України презентував нову пам’ятну монету “Країна супергероїв. Дякуємо зброярам!”, присвячену українським фахівцям оборонно-промислового комплексу. Її випуск приурочили до Дня працівника ОПК, який відзначили напередодні.

Монету під час урочистих заходів представив заступник голови НБУ Олексій Шабан. За його словами, українські зброярі сьогодні є одними з ключових фігур у зміцненні обороноздатності країни.

“Значна частина озброєння, що використовується на фронті, вже українського виробництва — і цей показник зростає. Попри складні умови, інженери й конструктори створюють рішення, які безпосередньо впливають на хід бойових дій”, — зазначив Шабан.

Фото – НБУ

Йдеться про широкий спектр розробок: від безпілотників і наземних роботизованих комплексів до артилерійських боєприпасів, бронетехніки, ракетного озброєння та систем радіоелектронної боротьби. Український оборонпром, за словами представників НБУ, став не лише опорою фронту, а й одним із драйверів економіки.

Нова монета має номінал 5 гривень і виготовлена з нейзильберу. На її аверсі зображено орнамент української вишивки, який поступово переходить у “піксель” — символ трансформації сили від традиції до сучасних технологій. Внизу розміщено напис: “Дякуємо зброярам!”.

На реверсі — постать зброяра, який працює над створенням безпілотника. Це узагальнений образ українських інженерів і технічних спеціалістів, чиї ідеї стають інструментами захисту держави.

Тираж монети становитиме до 75 тисяч екземплярів. Придбати її можна буде вже у травні — в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів.

Як розповідало BitukMedia, Національний банк продовжив торішню традицію і вводить в обіг пам’ятну монету у формі писанки. Вона має назву “Великодня радість. Писанка” та прославляє традиційні старовинні орнаменти Полісся.

Не лише коти й собаки: вчені довели, що дотики роблять курчат щасливішими

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - University of Bristol

Чи можуть курчата відчувати щось схоже на радість від людського дотику? Нове дослідження показує: так — і цей ефект може змінити підхід до вирощування тварин. Адже, яки виявилось, отримувати задоволення від мʼякої взаємодії з людиною можуть не лише коти та собаки.

Про це розповідає Eurek Alert.

Вчені з Бристольського університету (Велика Британія) з’ясували, що ніжний контакт із людиною може викликати позитивні емоції у курчат. Дослідження, опубліковане в журналі Animal Welfare, дає нове розуміння того, як ранній досвід взаємодії з людьми впливає на добробут сільськогосподарських тварин.

Раніше було відомо, що контакт із людиною може знижувати страх і стрес у тварин. Але чи сприймають вони таку взаємодію як щось приємне — залишалося під питанням.

Щоб це перевірити, дослідники використали метод “умовної переваги місця” — підхід, який допомагає зрозуміти, які спогади викликають у тварин позитивні асоціації. В експерименті взяли участь 20 курчат, яких помістили у спеціальну установку з двома камерами, позначеними різними кольорами.

В одній камері курчат ніжно гладили, спокійно розмовляли з ними та взаємодіяли. В іншій — людина просто була поруч, але без контакту.

Після серії таких “сеансів” курчат знову протестували. Результат був однозначним: вони значно частіше обирали місце, де раніше отримували ніжну взаємодію з людиною. Водночас уникнення “нейтральної” камери не спостерігалося — тобто птахів приваблював саме позитивний досвід, а не відштовхував інший.

Керівник дослідження Бен Лекорпс пояснив, що такі результати свідчать: навіть прості, спокійні дотики можуть формувати у тварин позитивне ставлення до людей і покращувати їхній емоційний стан.

На думку науковців, це відкриття може вплинути на практики утримання тварин у фермерстві, допомагаючи зробити їх більш гуманними і водночас ефективними.

Як розповідало BitukMedia, дослідження показало, що коні відчувають емоції людей.

Лелеки знову вдома: українська родина відновила гніздо після пожежі

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Суспільне Вінниця

Вогонь знищив лелече гніздо за лічені хвилини. Але історія на цьому не закінчилась — на Великдень птахи повернулися парою туди, де, здавалося, вже нічого не лишилося.

Про це розповідає “Суспільне. Вінниця”.

У місті Ямпіль, що на Вінниччині, подружжя Івана та Тетяни Загробських відновило лелече гніздо, яке згоріло через коротке замикання на електроопорі. І вже за тиждень після цього птахи повернулися — причому не поодинці, а парою.

Пожежа сталася наприкінці березня. Іван Загробський помітив дим на стовпі неподалік будинку та кинувся рятувати гніздо. Але зробити це було майже неможливо: конструкція швидко зайнялася, а сама опора перебувала під напругою.

“Гніздо було сухе і горіло дуже швидко. Викликали пожежну машину – приїхали швидко, але вже не було, що рятувати. Гніздо згоріло вщент”, — згадує чоловік.

Найбільше його вразив момент, коли лелека повернувся на місце згарища. “Коли побачив, як лелека прилетів до згорілого гнізда, на душі стало важко. Шкода його. Як наших людей, які залишилися без дому, який будували все життя”, — каже Іван.

Тетяна Загробська розповіла, що лелеки селяться біля їхнього дому не перший рік. “Ми бачимо цих лелек щороку, відколи тут живемо. Вони прилітали ще до війни. Вже як рідні стали”, — сказала жінка.

Птах ще деякий час намагався самостійно відбудувати житло: носив гілки, сідав на сусідні опори, шукав місце. Але вітер зносив конструкцію, і зрештою лелека зник майже на два тижні.

Тоді подружжя вирішило втрутитися. 4 квітня разом із комунальниками, електриками та зварювальником вони почали відновлювати гніздо.

На металевій основі закріпили конструкцію з арматури, вплели гілки верби, додали мох і сухе гілля. Частину роботи залишили самим птахам.

“Ми хотіли просто дати їм шанс. Щоб знати — зробили все, що могли”, — пояснює Іван.

У соцмережах їм писали, що лелеки нібито не повертаються на згорілі гнізда, писали про “погану прикмету”. Але вже 11 квітня один птах знову сів у нову домівку. А на Великдень — повернувся вдруге, вже з парою.

Тепер лелеки активно добудовують гніздо: носять гілки, укріплюють конструкцію, облаштовуються.

“Ця історія не про нас, а більше про них. Бо лелеки – це про віру. Ми раді, що це сталося, що все було недаремно. Радіємо, що вони повернулися до нас. Лелеки дають надію. Людям зараз дуже потрібна душевна радість. Це про віру, що все буде Україна. І що завжди треба залишатися людьми”, — каже Іван Загробський.

Подружжя загребських і лелече гніздо. Фото – Суспільне Вінниця

Подружжя вже планує облаштувати ще кілька гнізд поруч, адже нове місце зацікавило й інших птахів.

Як розповідав Анатолій Подобайло, науковий співробітник Національного природного парку “Пирятинський”, на прикладі відомих лелек-стрімерів – лелеки завжди повертаються до гнізда, яке вважають своєю власністю. “Для лелек головний ресурс – це гніздо: тільки там самка може відкласти яйця, і тільки в гнізді самець може виростити своїх дітей. Без гнізда життя нема”, – каже науковець.

Як розповідало BitukMedia, в одному з сіл Бучанського району Київщини місцеві жителі звернулися до енергетиків, аби врятувати лелече гніздо, яке опинилося просто над електромережами.

Нашестя динозаврів: університет встановив кумедний світовий рекорд (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - ucalgary/ Richard Coffey (Dinos)

Коли університет святкує ювілей, це може виглядати як сцена з доісторичного фільму. У Канаді сотні “динозаврів” зібралися в одному місці — і це не жарт.

Про це розповідає портал UPI.

В Університеті Калгарі відсвяткували 60-річчя гучно — настільки, що це дійство потрапило до Книги рекордів Гіннеса. На території кампусу зібралися 682 людини в костюмах динозаврів і встановили новий світовий рекорд.

Масове збіговисько “динозаврів” відбулося біля будівлі бібліотеки. Учасники — студенти, викладачі та мешканці міста — прийшли в образах різних доісторичних істот, перетворивши подію на яскраве шоу.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений University of Calgary Dinos (@ucalgarydinos)

Цим вони перевершили попередній рекорд — 468 людей у костюмах динозаврів, який торік встановив Cox Science Center and Aquarium у США.

Президент університету Ед МакКолі жартома прокоментував подію: мовляв, старий рекорд “вимер”. За його словами, це приклад того, як університетська спільнота може об’єднатися навколо спільної ідеї — навіть такої незвичної.

Досягнення офіційно підтвердив запрошений представник Книги Гіннеса.

Схоже, у Калгарі знайшли ідеальний спосіб поєднати науку, гумор і святкування — і зробили це по-справжньому доісторично масштабно.

Як розповідало BitukMedia, 1 273 фанати динозаврів влаштували танцювальну вечірку у тематичному парку Legoland California Resort у США. 

1...8910...582Page 9 of 582

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання