Тисячі людей 13 березня вийшли у центр Херсона на мітинг проти російської окупації. Учасники вигукують «Херсон — це Україна».
Про це повідомили «Суспільне Херсон» та медіаплатформа «Вгору».
Символічно, що саме 13 березня 1944 року Херсон звільнили від нацистських окупантів під час Другої світової війни.
На мітингу люди тримають українські прапори, а також плакати «Херсон — це Україна»
У Києві підготували двотижневий запас необхідних продуктів для мешканців столиці, які залишились у місті, на випадок блокади.
Про це повідомили у Київській міській держадміністрації.
«Місто підготувалося до можливих дій у разі блокади. Ті два мільйони киян, які не полишили свої домівки, не залишаться сам-на-сам у разі погіршення ситуації. Столична влада у співпраці з бізнесом зробила максимум для того, щоб відкрились магазини та аптеки, а ціни у них зберігались на доступному рівні», — йдеться у повідомленні.
Як саме планують розподіляти ці запаси, якщо така потреба виникне, поки не відомо.
У КМДА подякували українським та закордонним партнерам, які змогли у найкоротший термін забезпечити великі та маленькі магазини найнеобхіднішими товарами й організували їх майже безперебійну доставку.
Влада столиці закликала мешканців за можливості не тільки купувати все необхідне у магазинах, а й оплачувати комунальні послуги, які надаються у повному обсязі.
Раніше міський голова Віталій Кличко заявляв, що в Києві залишилося приблизно два мільйони жителів — з міста виїхав кожен другий.
Україна здобула золоту медаль в останній змагальний день на Паралімпійських іграх у Пекіні. Тож українська збірна завершує цьогорічні змагання з 29 нагородами та на другому місці медального заліку.
«Золото» в останній змагальний день завоювала українська команда у відкритій естафеті (лижні перегони). Україну представляли Дмитро Суярко (клас із порушенням зору), Григорій Вовчинський (клас стоячи), Василь Кравчук (клас сидячи) і Анатолій Ковалевський (клас із порушенням зору).
Друге і третє місце посіла Франція та Норвегія.
Ukraine 🇺🇦 end their excelllent #ParaNordic campaign with another #Gold!#Beijing2022 #WinterParalympics @ukrparalympic pic.twitter.com/dXwDGIDQjY
— Paralympic Games (@Paralympics) March 13, 2022
Також в останній змагальний день відбулась змішана естафета. Українська команда посіла четверте місце.
Тож українська збірна завершує Паралімпійські ігри з рекордними для зимової Паралімпіади 29 медалями: 11 золотих, 10 срібних та 8 бронзових. Наші спортсмени посіли друге місце в загальному медальному заліку. Перше місце у Китаю: їхні спортсмени завоювали 61 медаль (18 золотих, 20 срібних і 23 бронзові).
Паралімпійські ігри у Пекіні офіційно тривали з 4 по 13 березня. За цей час розіграли 78 комплектів нагород у шести видах спорту.
Україна на Паралімпіаді представлена у двох видах спорту: парабіатлоні та лижних перегонах. На змаганнях виступили 20 українських параспортсменів.
Від цьогорічних змагань відсторонили спортсменів із росії та білорусі через повномасштабне вторгнення рф в Україну.
Чи достатньо потужні санкції цивілізований світ наклав на Росію і наскільки швидкий та сильний ефект вони матимуть? Аналіз.
Поки що проти окупантів запровадили фінансові та торговельні санкції. Перші мають найшвидший ефект, бо фінанси – це кровоносна система економіки, яка одразу реагує на будь-які зміни.
Торговельні санкції менш швидкі, але разом із фінансовими надійно придушують економічну активність.
В історії було чимало воєн, які мали торгове підґрунтя. Достатньо згадати англо-нідерландські війни у 17-18 столітті за право торгувати з колоніями, або опіумні війни в Китаї у 19 столітті. Тому санкції, які обмежують торгівлю певної країни, самі по собі є формою війни.
Що стосується обмежень на пересування, наприклад, авіасполучення, то в короткостроковій перспективі такі санкції малоефективні. Тим паче, що їх відчують лише ті росіяни, які можуть дозволити собі туристичні подорожі закордон. А таких менше 5%.
Однак в довгостроковій перспективі їх наслідки будуть руйнівними для нації окупантів, адже вони позначаться на культурних та інтелектуальних можливостях цілих поколінь. Саме через свою “м’яку дію” західні країни не запроваджують візові режими з диктаторською Росією. Поки що.
Звісно, цивілізований світ хотів би, аби наслідки санкції були швидкими, а їх вплив вимірювався не місяцями, а тижнями. Тож, які втрати для економіки агресора можна очікувати, і коли вони настануть?
Це дуже складне питання, точна відповідь на яке залежить від багатьох чинників. Однак можна спробувати описати їх проводячи аналогії з практики.
Росія вже стала найбільш підсанкційною країною світу – проти неї введено більше санкцій, ніж проти Північної Кореї та Ірану.
Якраз в контексті останнього деякі аналогії видаються доречними. Але почати варто з Канади.
Як було
За розміром ВВП Росія та Канада співставні – 1,5 трлн дол та 1,6 трлн дол відповідно. При цьому кореляція динаміки розвитку економіки обох країн після дефолту РФ 1998 року перевищує 95%, що є ознакою того, що останні більш ніж 20 років періоди зростання і спаду в Росії нічим не відрізнялися від Канади.
Тобто, на Росію принципово не тиснули інші, ніж звичайні економічні чинники. І ні про які більш-менш серйозні санкції у зв’язку з анексією Криму та окупацією частин Донецької та Луганської областей у 2014 році говорити не доводиться.
Крім того, це вказує на потужну інтегрованість РФ у світову економіку, передусім, через постачання сировинних ресурсів. Виділяється хіба що трохи більша волатильність російської економіки, у порівнянні канадською.
З 2013 року по 2020 рік ВВП Росії упав з 2,3 трлн дол до 1,5 трлн дол, або на 35%. Основною причиною цього стало падіння цін та попиту на енергоносії у світі – знову ж таки висока кореляція цін на нафту і економіки в цілому.
Санкції проти агресора у 2014 році особливо не послабили окупантів. Звідси й відсутність страху російської верхівки стосовно нових обмежень у зв’язку із вторгненням до України.
З точки зору ВВП на душу населення (12 тис дол) та за паритетом купівельної спроможності (30 тис дол) Росія останні двадцять років подібна до Польщі – доволі комфортний рівень.
Як буде
А тепер про Іран. Іран і Росія схожі за структурою експорту: нафта і газ займають в ньому близько 70%. І в обох країнах подібна вага експорту в структурі ВВП – близько 30%.
В обох дуже висока так звана нафтова рента, тобто прибуток від продажу нафти в структурі ВВП за вирахуванням собівартості: в Ірану цей показник близько 20%, а у РФ – 10%.
Для порівняння в Канади нафтова рента становить не більше 1,5%, хоча за покладами “чорного золота” ця країна посідає третє місце у світі (9,7%), тоді як Іран – четверте (9%), а Росія – шосте (6,2%).
Тобто, у випадку Росії та Ірану ідеться про так звану “голландську хворобу” – залежність від експорту невеликої кількості видів сировини та подальшого імпорту всього необхідного ззовні.
Але на відміну від Росії, яка мала тривалий період “вгодованих років”, Іран потерпав від санкцій, набір яких дуже подібний до сучасного російського.
Історія санкцій проти Ірану заглиблюється на чотири десятиріччя назад, утім розглянемо яскравий приклад 2012 року. Тоді ЄС заборонив імпорт іранської нафти – це третина від експортованих Іраном обсягів (США наклали ембарго задовго до того).
Тоді ж багато іранських банків відключили від SWIFT та заморозили банківські активи на суму понад 100 млрд дол. Ще раніше США заборонили будь-які інвестиції в ісламську державу, а також постачання технологій для модернізації нафтової сфери. Тобто, “санкційне меню” давно відоме і добре випробуване.
Якщо порівняти, то поки що немає заборони на імпорт російських вуглеводнів в ЄС, але натомість заморожено активи Центробанку РФ. Чи рівноцінно це? Питання дискусійне, але можна стверджувати, що принаймні подібно за впливом.
Які наслідки
В результаті всіх цих санкцій ВВП Ірану за перший же рік упав, за різними даними, від 10% до 24%. І ефект продовжився – за наступні три роки падіння ВВП склало 38%. При цьому інфляція також пробивала стелю й у 2012 році перевалила за 40%. Тож наявні в Росії 20% – це лише початок.
За оцінками міжнародних організацій, починаючи з 2012 року, економіка Ірану упала від третини до двох третин, а середньорічна інфляція становила 35-45%.
Зростання цін найбільше торкнулося харчових продуктів та вартості житла. Багато іноземних бізнесів покинули країну. Зубожіння населення сягнуло критичного рівня та призвело до заворушень та значної хвилі еміграції.
Можливості Ірану досягати своїх стратегічних цілей вкрай обмежені, а чи не єдиним торговим партнером країни залишився Китай.
Рано чи пізно система знаходить нову точку рівноваги. Питання в тому, де саме буде ця точка, і чи зможе Росія перелаштуватися. Наприклад, санкції з Ірану поступово знімали, але на це пішли роки.
На зміну старим приходили нові обмеження. До цього часу не вдалося досягти макроекономічної стабілізації – інфляція досі зашкалює. За 10 років іранський ріал знецінився відносно долара в чотири рази.
Що далі
Достеменно ніхто не знає, як ситуація розвиватиметься далі. Однак, зрозуміло, що російська економіка наразі переживає неймовірний шок.
Російська нафта зараз продається з великим дисконтом, тобто РФ не отримує переваг від надстрімкого стрибка на ринку енергоносіїв. При цьому росіяни сподіваються, що торгівля нафтою і газом від них нікуди не подінеться.
Утім додаткові витрати однозначно призведуть до продажу російських енергоносіїв нижче ринкових цін, що в кінцевому підсумку негативно впливатиме на ВВП. Крім того, відсутність необхідних інвестицій призводитиме до зростання собівартості та фактичної деградації галузі.
В середньому протягом 2021 року Росія експортувала щодня приблизно 4,6 млн барелів нафти. Іран уже заявив, що найближчим часом готовий наростити експорт своєї нафти на світові ринки.
Навіть якщо Іран збільшить видобуток на 1 млн барелів на день, то це дозволить стабілізувати ситуацію на ринках. Без сумніву, повністю відмовитися від російських енергоносіїв європейці наразі не готові. І зараз це найбільший ризик для санкцій.
Але якщо застосувати пояснену вище аналогію, то Росія отримає такі наслідки:
✔ серія дефолтів – за суверенним і корпоративними боргами;
✔ ВВП нижче 1 трлн дол вже у 2023-2024 роках, або 6-7 тис дол на душу населення з подальшою тенденцією до погіршення;
✔ нестримну інфляцію біля 30-40%;
✔ курс в районі 200-250 рублів за долар;
✔ розмивання золотовалютних резервів майже до нуля;
✔ дефіцит товарів першої необхідності;
✔ соціальну нестабільність та загрозу територіальній цілісності.
Росіяни тішать себе казками про імпортозаміщення: буцімто в Ірані з’явився власний інтернет, замість YouTube – Aparat, замість Facebook – Cloob, замість App Store – Cafe Bazaar.
Напевне, окупанти створять “Станицу Лапоть” або щось на кшталт цього. Цікаво, що на момент відключення від SWIFT Іран також розвивав свою систему здійснення платежів, але вона так і не набула поширення в міжнародній торгівлі.
І наостанок – ризики
Наші партнери хочуть допомогти Україні в такий спосіб, щоб самим довелося платити по мінімуму. Це розуміють в Росії та грають в покер – у кого першого здадуть нерви. Важливо не допустити обходу санкцій через треті сторони, а особливо через Китай.
Можливість продавати енергоносії за світовими цінами дозволить Росії викарабкатися з прірви. Тому, звичайно, Іран і Венесуела мають бути повністю залучені, включно зі стратегічними запасами нафти розвинутих країн.
Останнє та найважливіше. Відчутний ефект від запровадження санкцій трапиться найраніше у квітні, а по факту – осінню цього року.
Тобто, Україна має виграти війну з ірраціональним злом, по суті, сам на сам.
Санкції великою мірою допоможуть уникнути поновлення агресії. А якщо в Росії знайдеться хтось адекватний – то й припинити її. Адже ВВП Ірану виріс після скасування санкцій одразу на 13%.
Павло Матюша, МВА HEC Paris, менеджер зі стратегії в міжнарождній компанії
«Нова пошта» відновила відправлення за кордон з 12 березня. Виняток – Молдова.
«Ми знаємо, що у багатьох зараз є родичі або друзі за кордоном, яким потрібно відправити щось важливе: документи, речі першої необхідності або улюблену іграшку дитини. З 12 березня, ми відновлюємо доставку відправлень за кордон (за винятком Молдови)», – повідомили в Facebook.
ЩО ТРЕБА:
Перелік активних відділень оновлюють щоденно за посиланням.
…А не NO. Песимізм з питання приєднання України до Євросоюзу, який, схоже, свідомо нагнітається в деяких ЗМІ, не має жодних вагомих підстав
У ніч з 10 на 11 березня у знаменитому Версалі відбувся екстрений саміт лідерів ЄС, присвячений питанням, які поставила російська агресія проти України. Утім одним з найбільш спірних положень, що обговорювалися, стало питання щодо прагнення України вступити до ЄС форсованими темпами. Дискусія за закритими дверима щодо цього тривала 5 годин. Ухвалене рішення щодо нашої європерспективи звучить наступним чином:
«Європейська Рада визнала європейські прагнення та європейський вибір України, як зазначено в Угоді про асоціацію. 28 лютого 2022 року президент України, реалізуючи право України обирати свою долю, подав заявку України на вступ до Європейського Союзу. Рада ЄС без зволікань запропонувала Єврокомісії подати свій висновок щодо цієї заяви відповідно до відповідних положень Договорів ЄС. До винесення цього висновку вже відтепер ми будемо ще більше зміцнювати наші зв’язки та поглиблювати наше партнерство, щоб підтримати Україну на її європейському шляху. Україна належить до нашої європейської родини».
У рішенні, як відзначають експерти, є низка позитивних зсувів у порівнянні з попередніми формулюваннями, однак в ньому немає посилань на статтю 49 Договору ЄС щодо процедури приєднання, а також немає ані позитивних, ані негативних згадок про «пришвидшену процедуру вступу», якої прагнула Україна. Через це низка ЗМІ, вітчизняних в тому числі, свідомо чи ні, але спробували нагнати песимізму, замайорівши категоричними за тональністю заголовками: «Євросоюз абсолютно нічого не погодив щодо України», «ЄС не хоче прийматиме Україну до себе швидко» тощо.
Спробуємо з’ясувати, що ж насправді Україні приніс саміт у Версалі? Що з нашою подальшою євроінтеграцією, на якому етапі сьогодні перебуває цей процес?
«Про рішення, яке лідери ЄС ухвалили у Версалі, ще 16 днів тому можна було лише мріяти»
«Рішення саміту ЄС складається всього із п’яти пунктів, чотири з яких стосуються України. Ключові для нас – чотири абзаци передостаннього пункту. Якщо тлумачити їх загалом, виходячи при цьому з контексту, в якому ухвалювалося рішення, то висновок напрошується однозначний: ніякої зради немає. ЄС започаткував процедуру підготовки України до членства в ЄС», – коментує Укрінформу політолог-міжнародник, дипломат Вадим Трюхан.
Європейська рада, по-перше, визнала європейський вибір України. По-друге, каже він, заявка на членство, підписана президентом України, НЕ ВІДКИНУТА, а, навпаки, сприйнята.
По-третє, Європейська рада доручила Єврокомісії підготувати свій висновок щодо заявки України. Зрозуміло, що ця робота займе не один місяць, і, в умовах війни, буде доволі багато складнощів в комунікації.
«Однак процес перейшов із політичної – в технічну площину, і це беззаперечний позитив», – наголосив дипломат.
І, по-четверте…
«Фактично, лідери ЄС взяли на себе зобов’язання, не очікуючи висновку ЄК, значно посилити підтримку України. Декому, звичайно, хотілося б, щоби вже сьогодні був підписаний Акт про приєднання України до ЄС. Але так не буває. Слід чітко усвідомити, що про рішення, яке 10 березня ухвалили у Версалі, ще 16 днів тому можна було лише мріяти. І завдання України скористатися ним сповна, відкинувши будь-які натяки на невдоволення чи критику» – акцентує Вадим Трюхан.
«Маємо доволі непогане просування вперед»
«За підсумками саміту можна виокремити кілька надзвичайно позитивних для нас речей. По-перше, всі країни Європейського союзу різко та однозначно, тобто вже без будь-яких дипломатичних формулювань, засудили агресію росії проти України», – каже міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир Огризко.
Засудження агресії рф вже стало нормою поведінки всіх європейських країн. Жаль, звісно, що лише зараз і при таких обставинах.
По-друге, продовжує дипломат, всі країни ЄС сказали, що не лише не зменшать, а ще більше посилять тиск проти росії.
«Це означає, що санкції, які вони уже запровадили, не є останніми. І що найближчим часом вони будуть дивитися і думати, яким чином ці санкції можна зробити ще болючішими для російського режиму. Це, як мені видається, великий плюс», – підкреслив пан Огризко.
По-третє, всі країни ЄС одностайно сказали, що вони підтримували, підтримують і підтримуватимуть Україну – як зараз, так і в майбутньому.
«Вони сказали, що приймуть програми відбудови нашої держави після того, як війна завершиться. Вони сказали, що розроблять спеціальний план для реконструкції зруйнованих українських міст та сіл, а також інфраструктури», – додав експерт.
По-четверте, в підсумковому документі саміту чітко і ясно сказано, що Україна належить до європейської сім’ї.
«Хоча, звісно, в самій заяві не сказано, що починається процес переговорів про вступ, але… Це означає, що Європейська рада, що глави держав визнають, що Україна – це політична, економічна, ідеологічна, історична, культурна територія Європи. І хоча, повторюся, немає прямого посилання на відповідні статті, зокрема на статтю 49 Договору ЄС щодо процедури приєднання, але є доручення Єврокомісії вивчити заявку України, яка подана і підписана главою нашої держави у відповідності з тими самими статтями, про які ми говоримо», – наголосив пан Огризко.
Отже, каже він, це рішення усіх країн-членів ЄС, яке означає, що – так, ми все підтвердили, ми все пообіцяли, ми засудили росію, а тепер – ми даємо доручення нашому виконавчому органу – фактично уряду Євросоюзу – розібратися з усіма правовими підставами, а також рекомендувати нам прийняти остаточне рішення.
«Це означає, що тепер українській дипломатії треба дуже серйозно «взятися» за Єврокомісію, за всіх єврокомісарів, треба провести з ними відповідну роботу по роз’ясненню того, що і чому ми, українці, хочемо, – зауважив дипломат. – Це не те, звісно, чого ми хотіли відразу, але, водночас, зовсім не те, що нам колись на таких самітах писали і говорили. Тож в підсумку, можна говорити про доволі непогане просування вперед. Думаю, якщо брати в пропорціях від бажаного – це 60/40. Не так уже й погано, як комусь може здаватися».
«Україна отримала «зелене світло». Рішення версальського саміту для нас уже є позитивним»
«Одразу після початку війни відбулося засідання Європарламенту, де було ухвалено історичне рішення по Україні. Зараз же європейські лідери думають, як це все реалізувати на практиці. Україна вимагала й, мабуть, обґрунтовано, прискореного членства в ЄС. І цю позицію, фактично, підтримує вся Східна Європа. Західна ж – більш обережна», – каже політолог-міжнародник Петро Олещук.
За його словами, існує ряд причин – від електоральних та економічних і до, загалом, банального побоювання що-небудь вирішувати під час активної фази бойових дій.
«Саме тому, ухвалене на версальському саміті рішення ЄС виявилося компромісним. Так, в ньому задекларовано європейську перспективу України. Так, вочевидь, це менше від того, на що ми розраховували. Втім, направду, це рішення для нас уже є позитивним, ми отримали «зелене світло». Раніше від подібних формулювань європейці в будь-яких спосіб старанно відмовлялися. Тому, в даному разі, я б не кричав про якусь надзвичайну перемогу, але й зраду так само б не шукав».
ЄС, продовжує пан Олещук, на сьогодні змушений в прискореному режимі адаптуватися до нових реалій.
«До речі, як цього і вимагала наша держава, питання України все ж відокремили від Грузії та Молдови. Гадаю, це варто сприймати як сигнал про те, що українське питання вирішуватиметься набагато швидше та позитивніше. Отже, відносно рішення ЄС – маю стриманий оптимізм», – додав експерт.
Принципові для України питання в ЄС вже ухвалено, а от щодо конкретних дат, термінів та наповнень – це все залишається питанням дискусії.
«Головне – що в ЄС уже зламано психологічний бар’єр відносно приналежності України до Європи», – наголошує Петро Олещук.
А тому – за підтримки багатьох наших союзників, а їх у нас в ЄС чимало, ми зможемо розвинути відповідний рух в напрямку повноцінного входження в європейську сім’ю.
Мирослав Ліскович. Київ
Є декілька варіантів, як можна вести комунікацію та викликати екстрені служби.
1. Стаціонарні телефони
За наявності стаціонарного телефону у вашому житлі, або у сусідів (знайомих, друзів), працюватиме безперебійний зв’язок з екстреними службами та іншими абонентами стаціонарного і мобільного зв’язку.
2. Мессенджери
Зв’язок можна підтримувати за допомогою месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram, Signal, Messenger Facebook, Instagram тощо. Вони працюватимуть за наявності доступу до інтернету. За необхідності виклику екстрених служб за допомогою будь-якого месенджера, попередньо необхідно дізнатись номери телефонів, за якими зареєстровано роботу месенджерів відповідних служб або знайти посилання на профілі офіційних сторінок в соціальних мережах. Цю інформацію можна отримати на офіційних сайтах екстрених служб (відомств) або зателефонувавши за номерами: 101, 102, 103, 104, 112.
3. Радіозв’язок– рація
Для цього на мобільний телефон (смартфон) необхідно попередньо встановити спеціальні месенджери, наприклад: Voxer Walkie Talkie, Walkie Talkie, Two Way: Walkie Talkie.
Проте у цьому випадку ваше спілкування не буде приватним. Його зможе прослухати будь-хто, якщо випадково чи навмисно потрапить на ту саму частоту. Перевага такої комунікації у тому, що ви можете бути на зв’язку одночасно з усіма учасниками діалогу. Для організації такого зв’язку потрібно домовитись з абонентами про виділений канал (простими словами частоту або діапазон) для спілкування. Частота (діапазон) обирається абонентами довільно.Радіус дії таких месенджерів варіюється від 60 до 100 метрів і залежить від можливих перешкод, оскільки найчастіше їх робота побудована на основі технології Bluetooth (у підвальному приміщенні, дальність зв’язку може зменшуватись до кількох метрів). Будь-які месенджери краще завантажити заздалегідь.
4.За відсутності будь-якого зв’язку та доступу до інтернету в ДСНС рекомендують безпечно переміститися до найближчого об’єкту зі стаціонарним телефоном або радіозв’язком. Це можуть бути будівлі органів місцевого самоврядування, відділення пошти, пожежно-рятувальні частини, відділки поліції, станції швидкої медичної допомоги, представництва інших силових відомств (Нацгвардія, СБУ, ЗСУ, Поліція охорони).
Якщо в кризовій ситуації ні у вас, ні у ваших близьких не буде жодних технічних засобів зв’язку, потрібно попередньо домовитись про місце та час зустрічі. Якщо ви плануєте евакуацію в конкретне місце – визначте точку та час збору і домовтесь, що будете чекати там, наприклад, протягом 24 годин, а потім вирушите далі до наступного пункту призначення. Маленьким дітям варто покласти в кишеню або вшити в одяг записку із повним ім’ям дитини, її батьків чи інших контактних осіб, адресу та телефони. Дітей шкільного віку варто попередити, як діяти в разі, якщо не буде зв’язку.
У роду «Грома» всі чоловіки – військові. Ця традиція тягнеться з часів Речі Посполитої. Він і сам відмінником випускався з Національної академії НГУ дев’ять місяців тому – у червні 2021 року. Сьогодні «молодий лейтенант» перетворився на безжального винищувача російської техніки та піхоти.
Бойовий командир, який опинився у своїй стихії, – таку оцінку гвардійцю «Грому» дають всі, хто його знає. Напрямок, на якому працює його підрозділ разом зі Збройними силами України, перетворився на справжню «м’ясорубку» для російських окупантів, зокрема тих, що чинили свої нелюдські злочини на Донбасі та у Сирії. Тут, на передовій, «Гром» відкрив у собі надзвичайно корисні «скіли» – проводити «зачистки» та захоплювати техніку ворога. Годі й говорити, що такі вилазки – дуже небезпечні. Вони потребують неймовірного фарту, здатності блискавично приймати адекватні ситуації рішення і, головне, діяти з абсолютно «холодним» розрахунком. Результати цих виходів – говорять самі за себе.
«Ми в них «віджали», на цей момент, два танки – Т-72 і Т-80 БВМ, а ще МТЛБ – одну одиницю. Зараз розбираємось, чия установка С-300 (з усією її комплектацією), яку ми вчора знайшли на позиціях. А ще підібрали дві зенітні установки ЗУ-23-2. Також багато у них відбираємо стрілецької зброї, боєприпасів, які вони кидають, коли тікають. Оце їхні магазини, підходять до нашого автомата. Це – трофеї після зіткнення з їхньою групою глибинної розвідки. Ми їх зустрічаємо вогнем і мечем», – перелічує гвардієць «Гром». Він також додає, що вони проти росіян широко використовують вогневі засоби країн NATO, які дозволяють нищити броньовану техніку.
На «нуль» гвардієць «Гром» потрапив вже у першу добу. Мав вогневий контакт у різних місцях Харкова. Своє перше бойове хрещення «Гром» прийняв разом із батьком. Він військовий у відставці, який взяв до рук зброю, аби боронити своє місто.
«У перші дні війни, під час нападу на Харків, при спробі прориву наших позицій, я залишився на позиції разом зі своїм водієм бронеавтомобіля та чотирма бійцями строкової служби. А також на позиції був мій батько. Він прикривав нашу групу, щоб ми зайшли в тил противника та дали їм жорсткої відсічі. Пізніше дізнався, що у мене батько загинув під час прориву противника, – поділився «Гром» особистим болем. Він також додав – У той день ми спалили їхню техніку: один МТЛБ, два ГРАДи, «підвозку» снарядів. Тому вони понесли набагато більше втрат, ніж наші сили».
«Гром» пообіцяв собі й далі нищити всіх, хто прийшов на його землю зі зброєю, крім тих, що здаються у полон. Додає, що нещодавно на них вийшло з піднятими руками приблизно півтори десятки російських військовослужбовців. За їхніми словами, їм дійшло, що краще потрапити в полон до українців, ніж холонути непохованим у спаленій техніці.
«З перших днів війни ми разом зі Збройними силами даємо відсіч противнику, який наступає на Харків. На даному напрямку росіяни зазнають великих втрат, що по техніці, що по живій силі. Вони відправляють свою молодь на смерть. Фактично, вони йдуть на безглузде самогубство. Наразі, вони дещо змінили тактику – тепер не підходять навіть на відстань пострілу з автомата. Натомість стріляють по житлових масивах з великокаліберних гармат, самохідних установок, з мінометів та бомблять авіацією», – розповідає лейтенант.
Гвардієць вийшов на волонтерів, і вони залюбки допомагають його підрозділу обладнанням, екіпіруванням тощо. Зокрема тому, що бачать високу ефективність від своєї праці: «Гром» та його бійці прекрасно роблять «двісті».
У Польщі від самого початку повномасштабної російсько-української війни волонтерська ініціатива набула неймовірного розмаху. З’явилися організації, чати та групи для координування допомоги українцям: збір та логістика гуманітарки, створення місць обігріву та тимчасового поселення у прикордонних містах, на вокзалах, психологічна допомога, транспортування та проживання на території всієї Польщі.
«Хто що має, те і приносить»
1 березня я зі своєї подругою Валентиною та собакою Лакі приїхала до Вроцлава. Одразу після прибуття ми пішли допомагати на склад збору і сортування гуманітарної допомоги.
Цей склад — такий собі початковий рівень, через який проходить вся гуманітарка. Люди приносять усе, що можуть, у пакетах і сумках. Волонтери сортують за призначенням, складають у великі коробки та підписують польською та українською мовами.
«Я випадково побачив, що вантажать машину з гуманітаркою, запитав, куди. Мені сказали адресу, я приїхав і почав допомагати, вже другий день їжджу різними складами… Я дуже вражений поляками. І молоді хлопці, і жінки після роботи їдуть сюди та працюють до ночі, все це збирають, розкладають. Хто що має, те і приносить», — ділиться українець Андрій, який вже кілька років живе у Польщі, а зараз приєднався до допомоги.
Далі вже відсортовану гуманітарну допомогу транспортують до більших складів, де її збирають із різних польських міст і країн (зазвичай це великі склади у прикордонних містах). Польське місто Ряшів (як і, наприклад, Перемишль) стало на час повномасштабної війни дуже важливим транспортним та координаційним вузлом.
Засновник і координатор польської організації BLAGODAR Богдан розповів нам, що до Ряшева доставляють багато вантажів із Німеччини, Фінляндії, Іспанії, Чехії, Франції, США. Сюди також прибуває велика кількість українців, які тікають від війни. Найважливіше завдання адміністрації міста й волонтерських ініціатив — організувати роботу так, щоб уся гуманітарна допомога вирушила за призначенням через кордон з Україною, а люди змогли трохи перепочити, отримати всю необхідну інформацію й відправились до інших міст.
Тут усюди вказівки українською
Тим часом залізничний вокзал Перемишля щодня приймає тисячі українців, які прибувають зі Львова у заповнених вщент потягах.
«В “Інтерсіті” провідник постійно оголошував, щоб люди поступалися одне одному місцями для сидіння й кожен міг трохи перепочити. Ми з 12-ї години ночі тягнулись у цьому потязі й аж до світанку, чекали довго на щось… Коли приїхали в Перемишль і відчинилися двері, то нам одразу дали коробку з бутербродами, коробку з солодощами, воду. Відчувалася величезна турбота», — поділилася з нами киянка Тамара, що потягом разом із дочкою та сином приїхала до Перемишля.
Після висадки з поїзда українців одразу супроводжують волонтери. Вони зустрічають, роздають їжу та напої, пригощають дітей солодким, а домашніх тварин — кормом. Тут усюди ми бачимо вказівки українською мовою, а половина волонтерів — українці, які знають польську і відчайдушно хочуть допомагати.
Усіх волонтерів можна легко впізнати за яскравими жилетами. На спині написана мова, якою володіє волонтер. На вокзалі є кілька координаційних точок із буклетами, адресами та контактами, куди можна звернутися по допомогу у пошуку транспорту або житла. Проїзд на потягах Intercity та TLK по всій Польщі для українців безкоштовний до 25-го березня (тільки другий клас, за наявності паспорта). Квитки можна отримати у касах вокзалів, або вже на борту потяга у провідника. Місцеві мобільні оператори Play та Рolsat роздають стартові пакети для українців. Крім цього, деякі люди з табличками зустрічають переселенців, пропонуючи безоплатні транспорт та житло.
Уже забагато допомоги, волонтерів і місць для розміщення
«Ми приїхали сюди, як і всі українці, від війни. Перевозили своїх дітей, чужих дітей, і нашу онкохвору коліжанку. Сидіти тут просто так ми теж не можемо, тому обійшли сьогодні всі волонтерські пункти й нас відправили на вокзал. Оскільки ми знаємо польську мову, бо ми зі Львова, то допомагаємо нашим жінкам порозумітися з поляками, яким ми дуже вдячні. Розказуємо, що робити, куди йти, працюємо перекладачами», — розказала львів’янка-волонтерка Ірина.
Ірина також розказала, що Польща здебільшого координує поселення в усій країні на державному рівні, тому волонтерам сказали не пропонувати людям варіанти від приватних осіб. Бо потреб у додатковому розміщенні наразі немає. Так само вже забагато й самих волонтерів, і «гуманітарки». Кількість готових допомагати — більша, ніж потрібно, і можуть координувати організації та міська адміністрація.
Команда BetterMe у співпраці з авторами телеграм-каналу «Павлуша і Ява» додала новий розділ із дитячими аудіоказками українською мовою у додаток BetterMe: Mental Health.
Про це повідомили в Освітньому центрі Верховної Ради України.
У додатку ви також знайдете дихальні практики, медитації, афірмауії та курси для підтримки ментального здоров’я.
BetterMe: Mental Health є безкоштовним на території України.
Завантажити можна у Google Store та AppStore.
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гросі наголосив, що на захопленій росіянами Чорнобильської АЕС технічні фахівці розпочали ремонтні роботи пошкоджених електромереж.
Про це повідомила пресслужба МАГАТЕ.
“Ремонтні роботи будуть продовжені попри складну ситуацію за межами АЕС”, – наголосив Гросі.
Зазначається, що в ході розпочатих 10 березня робіт вдалося відремонтувати одну секцію, але відсутність електроенергії за межами майданчика свідчить про наявність пошкоджень в інших місцях.
У МАГАТЕ додали, що з 9 березня резервним живленням ЧАЕС забезпечують аварійні дизель-генератори, доставлено на об’єкт і додаткове паливо.
Як повідомлялося, ЧАЕС була захоплена російськими військами 24 лютого. З 4 березня під контролем російської армії перебуває ЗАЕС. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі 10 березня наполягав на негайному виведенні росією своїх військ з Чорнобильської та Запорізької АЕС для запобігання ядерній катастрофі в Європі.
Держспецзв’язку надав 5 порад, яких варто дотримуватись, щоб завжди бути на зв’язку та не шкодити іншим.
“Ці всі поради зменшують навантаження на мережі мобільних операторів і дозволяють тримати зв’язок.Чим краще в нас працюватиме інтернет, тим більше росіян дізнаються дорогу, якою пішов російський корабель.”, – ідеться у повідомленні.
Тож, що варто знати користувачам інтернету:
12 березня о 9:00 відкрилася низка гуманітарних коридорів. Вони зокрема допоможуть евакуюватися людям із Запоріжжя, Сум та Гостомеля.
Про це вона повідомила міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
Гуманітарні коридори 12 березня:
Люди будуть евакуюватися автобусами, які нададуть місцеві військово-цивільні адміністрації, а також на особистому транспорті. Верещук сподівається, що все мине вдало і росія дотримається зобов’язань щодо припинення вогню.
«Укрзалізниця» запустила новий сайт, на якому буде надавати актуальну інформацію щодо міжнародних та евакуаційних маршрутів.
Про це повідомила пресслужба «Укрзалізниці».
На сайті представлять графік руху міжміських, приміських та евакуаційних рейсів. Також пасажири можуть дізнатися про рух міжнародних потягів.
«Укрзалізниця» буде надавати інформацію про черги на пунктах пропусків та правила перетину кордону. Крім цього, буде надаватися інформація про кількість евакуйованих українців у межах країни та за кордон. Посилання на сайт тут.
За словами прессекретаря компанії Анастасії Золотарьової, новий сайт створили для того, щоб діти з постраждалих міст змогли безпечно виїхати, а потім повернутися для відновлення України.
Як раніше повідомляло BitukMedia, у ніч проти 24 лютого президент росії володимир путін у відеозверненні заявив про початок «спеціальної військової операції» проти України. У низці українських міст прогриміли вибухи.
Перші удари окупанти завдали о 5 ранку по військовій інфраструктурі: аеродромах, центрах військового управління та складах ресурсів. В Україні запровадили воєнний стан. Більшість областей України та декілька міст окремими рішеннями ввели комендантську годину.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що президент Володимир Зеленський віддав наказ завдавати окупантам максимальних втрат.
У Генштабі повідомили про втрати російських окупантів з 24 лютого по 6 березня: понад 11 000 людей, 285 танків, 985 бойових броньованих машин, 109 артилерійських систем, 21 засіб ППО, 44 літаки, 48 гелікоптерів тощо. Дані уточнюються.
За дорученням президента України наступного тижня (з 7 березня) запрацює оновлена програма «єПідтримка» — кожен найманий працівник і ФОП, у якого війна забрала роботу, зможе отримати 6,5 тисяч гривень.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
За його словами, програма працюватиме через додаток «Дія» за аналогією з виплатами за вакцинацію. Незабаром Міністерство цифрової трансформації має повідомити деталі, як саме оформити допомогу.
«Це зараз. Але надалі кожен із вас має почати працювати заради України та нашої перемоги. Я вдячний кожному, хто в той чи інший спосіб допоміг нашій героїчній армії, а також допомагає людям, які опинилися в скрутних умовах руйнування й окупації. Тепер нам потрібно відновлювати виробництва там, де це можливо», — наголосив прем’єр-міністр.
Він також зазначив, що Україна має швидко переходити до «економіки воєнного стану» — тобто відбудувати ефективну роботу всіх необхідних підприємств, мобілізувати ресурси й створити нову логістику.
Шмигаль закликав місцеві органи влади регіонів у тилу забезпечити людей роботою. Прем’єр-міністр також звернувся до бізнесу із закликом відновити виробництва, якщо в регіоні немає небезпеки.
Крім того, українців не будуть штрафувати, якщо ті невчасно сплатять за комунальні послуги — таке рішення ухвалив уряд, повідомив на брифінгу 6 березня міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
Як раніше повідомляло BitukMedia, у ніч проти 24 лютого президент росії володимир путін у відеозверненні заявив про початок «спеціальної військової операції» проти України. У низці українських міст прогриміли вибухи.
Перші удари окупанти завдали о 5 ранку по військовій інфраструктурі: аеродромах, центрах військового управління та складах ресурсів. В Україні запровадили воєнний стан. Більшість областей України та декілька міст окремими рішеннями ввели комендантську годину.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що президент Володимир Зеленський віддав наказ завдавати окупантам максимальних втрат.
У Генштабі повідомили про втрати російських окупантів з 24 лютого по 6 березня: понад 11 000 людей, 285 танків, 985 бойових броньованих машин, 109 артилерійських систем, 21 засіб ППО, 44 літаки, 48 гелікоптерів тощо. Дані уточнюються.
©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
