Вівторок, 7 Квітня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 37

Українському малюку зробили надскладну операцію – її визнали найкращою у світі

0
Фото - Центр Дитячої Медицини. Західноукраїнський Спеціалізований Центр

Історія хвороби маленького пацієнта з Івано-Франківська підкорила світову медичну спільноту. На 10-му Міжнародному ортодонтичному конгресі в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) надскладну операцію немовляті, яку провели лікарі з різних країн, визнали найкращою у світі.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook “Центр дитячої медицини. Західноукраїнський Спеціалізований Центр”.

На 10-му Міжнародному ортодонтичному конгресі в Ріо-де-Жанейро лікарка з Туреччини Beyçe Karaman представила клінічний випадок лікування маленького українського пацієнта Центру дитячої медицини. Її доповідь отримала нагороду за найкращий клінічний кейс року — серед лікарів із десятків країн.

Малюк із Івано-Франківська народився з двобічною щілиною губи та піднебіння (тип 3) — складною вродженою патологією, яка потребує поетапного, тривалого і командного лікування. “Ще під час вагітності родина звернулася до нас за консультацією. На перші дні життя ми вже розпочали підготовку до операції”, — розповів дитячий і пластичний хірург Орест Лешневський.

“За 3D-скануванням, проведеним в Івано-Франківську, у Туреччині було надруковано індивідуальні NAM-пластини, які допомогли підготувати дитину до операції. Щоб доставити їх в Україну наші лікарі організували складну міжнародну логістику – справжню “медичну спецоперацію”, – йдеться у дописі Центру.

Протягом трьох місяців батьки дбайливо доглядали за пластинами, приїжджали на огляди, підтримували кожен етап підготовки. Зрештою у віці 4 місяців малюкові виконали першу операцію — одномоментну хейлопластику двобічної щілини губи. Операцію провели спільно з професором Dr. Hakan Ağır у Центрі дитячої медицини.

Результати вже зараз вражають, хоча попереду ще кілька хірургічних етапів.

До цього проєкту долучилися фахівці з різних міст і країн. 

Зокрема: 

  • медзаклад Acıbadem Altunizade Hastanesi; 
  • ЛНМУ імені Данила Галицького;
  • Yeditepe Üniversitesi (Стамбул);
  • професор Derya Germec;
  • Медичний центр “Ехомед”;
  • Центр практичної стоматології (м. Івано-Франківськ);
  • Андрій Кузик, Наталія Прокопчук, Галина Солонько, Вікторія Іванчишин, Оксана та Андрій Гніді — усі вони працювали разом заради маленького пацієнта.

“Ця історія наочно демонструє, що сучасне лікування складних вроджених патологій можливе лише завдяки мультидисциплінарному підходу, міжнародній співпраці та величезному людському теплу”, – підсумували у Центрі дитячої медицини.

Те, що сталося в Ріо, — це не просто нагорода. Це визнання професіоналізму українських лікарів на світовому рівні. І доказ: там, де є команда, партнерство і тепло — шанс на здорове життя з’являється навіть у найскладніших випадках.

Як розповідало BitukMedia, 12-річний Максим Цуцман з Івано-Франківщини, який має рідкісне генетичне захворювання – м’язову дистрофію Дюшена – отримав ін’єкцію препарату Zolgensma. Це одна з найдорожчих геннотерапій у світі, що може зупинити прогресування хвороби.

У страху очі великі: Маус офіційно “не лев”

0
Зображення - Chat GPT 5

Лев у лісах Ірландії? Місцеві були впевнені, що бачили хижака з гривою, і поліція навіть розпочала розслідування. Та коли “хижак” нарешті знайшовся, з’ясувалося: це — дуже дружелюбний ньюфаундленд на ім’я Маус. Як пес став “королем лісу” і зіркою мережі?

Про це розповідає CorkBeo.

У графстві Клер, на заході Ірландії, поліція розслідувала відео з нібито “левом”, який прогулювався у місцевих лісах. Очевидці були впевнені, що бачили великого хижака з гривою, і навіть лісники на початку не виключали, що це може бути справжній лев, який якимось чином опинився на волі.

Відео зняв водій вантажівки, який транспортував деревину. Раніше робітники також повідомляли, що бачили “когось великого” між деревами, але здалеку — тож припускали, що це міг бути великий олень.

Фото – John O’Reilly

“Ми бачили тварину раніше, але дуже здалеку. Вважали, що це просто олень. А потім з’явилося відео — і почалося обговорення”, — розповів лісничий Джон О’Рейлі.

Поліція графства (Gardaí) підтвердила, що отримала кілька повідомлень та розпочала перевірку. Однак відповідь виявилася несподіваною — і дуже милою.

“З’ясувалося, що це просто Маус – надзвичайно відданий пес породи ньюфаундленд з новою зачіскою”, — повідомили правоохоронці.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений GardaInsta_Clare (@gardainsta_clare)

Маус справді має густу шерсть. Йому зробили стрижку, яка з певного ракурсу надає йому вигляду “міні-лева” — з гривою і довгим хвостом.

Поліція додала, що пес — “дуже дружелюбний хлопець” і, схоже, неймовірно радий своїй новій популярності.

Ньюфаундленди — великі, сильні та надзвичайно лагідні собаки, відомі своєю здатністю рятувати людей на воді. Вони історично виконували роль робочих та рятувальних собак і мають репутацію нянь для дітей.

“Маус просто тішиться увагою і дуже радий своєму вірусному моменту”, — зазначили в поліції.

Як розповідало BitukMedia, реалістичні макети алігаторів злякали відвідувачів парку у США. Протягом кількох тижнів занепокоєні мешканці міста Меса дзвонили в 911, щоб повідомити про хижаків в озері. Між тим, останніх підкинули у воду задля зручності черепах.

Між Моррісоном та Золя: Париж оголосив лотерею за місця на історичних цвинтарях

0
Кладовище Пер-Лашез. Фото - GettyImages

Що може бути більш незвичайним, ніж можливість виграти місце … для свого поховання? Парижани тепер мають шанс на останній спочинок поряд з такими великими постатями, як Джим Моррісон, Оскар Уайльд чи Едіт Піаф. Як? Завдяки лотереї, яка має на меті відновити історичні могили в одному з найбільш відомих міських цвинтарів.

Про це розповідає CNN.

Мешканці Парижа можуть отримати унікальну можливість стати власниками місця на одному з найбільш знаменитих кладовищ французької столиці, а отже бути похованими поруч з видатними постатями, такими як Джим Моррісон, Оскар Вайльд, Едіт Піаф, Жан-Поль Сартр, Сімона де Бовуар, Еміль Золя та багато інших. Це приз незвичної лотереї.

Метою незвичної ініціативи є не тільки надання парижанам унікальної можливості, а й відновлення старих могил, які перебувають у занедбаному стані. Як заявили в міській раді, це стане можливим завдяки лотереї, що дасть шанс виграти одне з 30 місць на трьох відомих кладовищах Парижа.

До 31 грудня мешканці Парижа можуть подати заявку на участь у лотереї, за допомогою якої обрані особи отримають можливість придбати та відновити одне з 30 місць знаменитих кладовищ – Пер-Лашез, Монпарнас і Монмартр.

Вартість відновлення вже існуючої могили становить 4 000 євро (приблизно 4 600 доларів США), і переможці лотереї повинні будуть покрити ці витрати на реставрацію. Після цього їм буде запропоновано придбатити лізинг на могилу. Ціна лізингу починається з 976 євро (приблизно 1 120 доларів США) за контракт на 10 років і зростає до 17 668 євро (приблизно 20 290 доларів США) за вічне право на місце для поховання.

Згідно з повідомленням міської ради, цвинтарі в межах міста Парижа були майже заповнені ще з початку 20-го століття. Очищення відкинутих могил було ускладнене місцевими законами, які регулюють володіння землею, на якій знаходяться поховання. Сьогодні, після багатьох років пошуків рішення, у Парижі оголосили про лотерею, щоб реставрувати старі могили, на яких більше ніхто не був похований, і дати новим власникам можливість отримати місце для поховання.

У лотереї можуть брати участь лише мешканці Парижа, і реєстрація коштує 125 євро (приблизно 144 долари США).

Цим проєктом міська влада намагається вирішити кілька проблем: не тільки дати мешканцям Парижа можливість бути похованими в історичних кладовищах, але й допомогти зберегти культурну спадщину міста, відновлюючи старовинні гробниці.

Як розповідало BitukMedia, скульптуру легендарного фронтмена The Doors Джима Моррісона несподівано виявили під час обшуку в межах розслідування справи про шахрайство. Йдеться про бюст, викрадений з його могили на Пер-Лашез ще у 1988 році.

“Укол життя”: юний українець отримав рятівну ін’єкцію від хвороби Дюшена

0
Фото - ivanna.tsutsman

Кілька місяців великої спільної боротьби і понад 120 млн гривень, зібраних по всьому світу. 12-річний Максим Цуцман з Івано-Франківщини, який має рідкісне генетичне захворювання – м’язову дистрофію Дюшена – отримав ін’єкцію препарату Zolgensma. Це одна з найдорожчих геннотерапій у світі, що може зупинити прогресування хвороби.

Про це повідомила мама хлопчика, Іванна Цуцман. Вона поділилася відео з лікарні у Дубаї (ОАЕ), де відбулася процедура. За її словами, цей день став одним з найемоційніших у житті родини.

“Дякуємо, любі. Обіймаємо всім серцем. Любимо щиро вас. Разом ми величезна дружня сім’я”, — сказала Іванна.

Збір на лікування тривав п’ять місяців. За цей час тисячі українців, волонтерів, митців, військових, спортсменів, компаній та благодійних організацій об’єдналися заради одного — подарувати 12-річному Максиму з Рожнятова шанс.

“Від ранку посмішка на моєму обличчі і сльози щастя. Ми це зробили — зібрали 120 мільйонів гривень на “укол життя” для Максимка”, — написала Іванна Цуцман 30 липня.

Мама зізнається, що родина шукала можливість лікування три роки у різних країнах. І лише тепер у хлопчика з’явився шанс уповільнити або зупинити розвиток хвороби. “Завдяки людям, нам вдалося зібрати таку велику суму. Ми відчуваємо підтримку і молитви кожного”, — додала Іванна.

М’язова дистрофія Дюшена — рідкісне невиліковне генетичне захворювання, що щодня погіршує стан м’язів і скорочує тривалість життя. Воно вражає лише хлопчиків і призводить до повної втрати м’язової функції. Хвороба швидко прогресує в підлітковому віці, і без лікування більшість дітей із таким діагнозом не доживають до 18 років.

Препарат Zolgensma замінює дефектний ген, який спричиняє руйнування м’язів. Це терапія, яка здатна зупинити прогресування хвороби, але ефективною вона є лише до певного віку: чим раніше дитина отримує його, тим вищі шанси зберегти м’язову функцію, здатність ходити, ковтати та дихати.

Зараз родина Цуцманів очікує перших позитивних змін і спостерігає за станом хлопчика.

Ця історія — про силу солідарності. Про те, як незнайомі люди можуть стати однією великою родиною. І про надію, яка справді здатна лікувати.

Як розповідало BitukMedia, у Львові брат віддав нирку, аби врятувати старшу сестру.

“Травми любощів”: знайдено спосіб відрізнити самців та самок динозаврів

0
На ілюстрації зображено Edmontosaurus annectens, гадрозавра з пізньої крейди в Північній Америці. Зображення - Roman Garcia Mora/Stocktrek Images/Getty Images

Чи можна визначити стать динозавра просто за слідами на його хвості? Палеонтологи десятиліттями ламали голову над тим, як відрізнити “його” від “неї” серед викопних кісток. І тепер з’явилася гучна підказка: у динозаврів на хребцях хвоста виявили повторювані загоєні травми. Нове дослідження стверджує: це — “мітки” від спарювання. І вони можуть належати саме самицям.

Про це розповідає CNN.

Питання про те, як розрізнити самців і самиць динозаврів, довгий час залишалося майже нерозв’язним. М’які тканини статевих органів у викопних рештках не зберігаються, а відмінності у кістках зазвичай пояснювали віком або видом, а не статевою приналежністю. Навіть викопні зразки з яйцями трапляються надзвичайно рідко.

Нове дослідження, опубліковане у журналі iScience, показало, що спарювання деяких динозаврів було настільки жорстким, що самки отримували переломи хвоста. Ці давні “травми любощів” можуть допомогти вченим змінити підхід до морфології динозаврів.

Йдеться про гадрозаврів — травоїдних “качкодзьобих” динозаврів, які масово населяли планету в пізньому крейдовому періоді (100,5–66 млн років тому). Вчені помітили, що у багатьох їхніх викопних решток є характерні загоєні травми на хребцях хвоста — точніше, на невисоких відростках між крижами і серединою хвоста.

Приклади хребців гадрозавра з переломами, що загоюються, свідчать про те, що на них тиснула зовнішня сила. Фото – Filippo Bertozzo/iScience

Ще у 1980-х канадський палеонтолог Даррен Тенк вперше звернув увагу на однакові ушкодження на хвостових хребцях гадрозаврів, знайдених в Альберті. Він припустив, що травми могли виникати під час спарювання, коли самець підіймався на самицю та притискав її хвіст вагою свого тіла. Його гіпотеза довго залишалася неперевіреною через брак даних і комп’ютерних моделей.

У 2019 році фламандський дослідник Філіппо Бертоццо під час експедиції до росії натрапив на такі самі травми в іншого виду гадрозаврів — Olorotitan arharensis. Він об’єднався з Тенком, і команда проаналізувала майже 500 хвостових хребців гадрозаврів у музеях Північної Америки, Європи та росії.

Виявилось, що у різних видів і з різних регіонів травми були однаковими: переломи верхівок відростків хребців, ознаки загоєння, інколи — навіть повторні травми.

Моделювання показало: ці пошкодження не могли виникнути через бійки, падіння, наступання одне на одного, пересування чи полювання.
Натомість найкраще їх пояснює саме процес спарювання, коли самець своїм тілом тисне на хвіст самиці. І оскільки травми загоєні, вони не були смертельними.

“Гіпотеза про спарювання наразі найкраще пояснює наші спостереження. І те, що ми знаходимо ці травми серед різних видів і в різних місцях, вказує: це не випадковість, а стабільний елемент поведінки”, — каже Бертоццо.

Подібна поведінка може здатися ризикованою для виживання виду, однак у природі такі “агресивні залицяння” трапляються і зараз. Морські леви, черепахи та деякі птахи теж відомі досить грубою поведінкою під час парування.

Що це означає для науки? Якщо припущення підтвердиться, такі травми можуть стати ознакою саме самиць у скам’янілостях. Це може докорінно змінити розуміння: статевих ролей у динозаврів, відмінностей у формах черепів і гребенів, класифікації видів, де раніше статевий диморфізм плутали з “новими видами”.

Але вчені наголошують: потрібні додаткові докази, наприклад, знахідки скелетів із яйцями або з “медулярною кісткою” — тимчасовою тканиною, яка утворюється у самиць птахів та динозаврів перед відкладанням яєць.

Як розповідало BitukMedia, палеонтологи визнали існування міні-версії тиранозавра. Це – нанотиран.

“Нагадують про мир”: мальтіпу Персей став бойовим напарником Грині

0
Фото - Михайло Гришко, 43 ОМБр

На Куп’янському напрямку на передовій вже понад два роки працює незвичний, але дуже скоординований екіпаж. Це водій батальйону безпілотних систем із позивним Гриня та його незмінний штурман, мальтіпу з позивним Персей.

Про це розповіли в Сухопутних військах ЗСУ.

Йдеться не просто про собаку. “Це стратег, психолог і головний контролер перекусів. Кажуть, що ворог боїться не дронів, а Персея, бо його “гав”  — це не просто звук, це сигнал: “Гриня, час діяти!”, – пишуть у відділі комунікацій 43 омбр.

Фото – Михайло Гришко, 43 ОМБр

Попри війну життя не зникає з наших окопів, штабів і польових наметів. “Тварини на фронті — не просто супутники. Вони — частинка мирного, цивільного життя, яку військові зберігають у серці”‚ — розповіли в Сухопутних військах. “Поруч із нашими захисниками вони завжди нагадують про мир: хвостаті, вухаті, пухнасті друзі ділять із ними бліндажі, чергування і короткі хвилини відпочинку”.

Тварини поряд із військовими ділять із захисниками холод, втому, нічні чергування і короткі хвилини, коли можна перевести подих. Вони нагадують: за цими рубежами є світ, де люди обіймаються, варять каву, збираються біля столу — і якого треба дочекатися.

Військові кажуть, що тварини допомагають не втрачати рівновагу: коли поряд хтось маленький, теплий і довірливий — пам’ятаєш, заради чого стоїш. Часто цих хвостатих рятують буквально з-під обстрілів і виносять на руках.

І навіть у найскладніших обставинах залишається місце для ніжності, гумору і дружби, яку не здатні зламати ані вибухи, ані холод, ані війна.

Раніше BitukMedia розповідало про пса на ім’я Каштан, який служить разом із бійцями танкового батальйону 41 окремої механізованої бригади, єнотиху на ім’я Моллі з 65-ї окремої механізованої бригади “Великий Луг”. А у “Сталевій Сотці” третій рік поспіль служить волинянка Людмила. Жінка долучилася до війська разом зі своїм котом Ґріджьо.

“Веселі старти”: українські полярники показали, як зграя пінгвінів пірнає в океан (ВІДЕО)

0
Фото - НАНЦ

Як виглядає “старт” у воду для кількох сотень пінгвінів? Це не просто стрибок — це момент сміливості й довіри всередині зграї. Геофізик Альберт Грабовецький побачив його на власні очі о п’ятій ранку на причалі “Вернадського” і зафільмував захопливе відео пінгвінячого плюху в океан.

Про це полярники НАНЦ розповідають на своїй сторінці у Facebook.

Раніше українські зимівники з “Вернадського” вже показували, як кількасот пінгвінів чимчикують островом Галіндез до улюбленої точки на березі. Проте тоді птахи довго вагалися — і моменту їхнього стрибка у воду побачити не вдалося. Але тепер геофізик 30-ї Української антарктичної експедиції Альберт Грабовецький дочекався свого кіномоменту.

Чому пінгвіни тягнуть час перед зануренням? Вчені припускають, що птахи чекають на того самого першого, найсміливішого. Адже саме він ризикує найбільше: в океані чатують хижаки — передусім морські леопарди. Тож перший стрибок може бути фатальним. Інколи пінгвіни навіть підштовхують одне одного — ніби перевіряючи, кому випаде честь (або ризик) почати.

Але щойно перший птах торкається води — уся зграя стрімко рушає за ним. Це не лише інстинкт гуртування, а й елемент стратегії виживання. Якщо занурюватися і полювати гуртом, ризик для кожного окремого птаха менший: хижак може вхопити когось одного, але решта спокійно матиме час на трапезу. А головний делікатес сезону — криль.

Зараз на Галіндезі — близько 7 тисяч пінгвінів. Вони активно гніздують і вже почали відкладати яйця. Це найважливіший період року, сповнений руху, турботи та змагання за їжу.

Як розповідало BitukMedia, біля антарктичної станції “Академік Вернадський” пінгвіни відклали своє перше яйце сезону. І знову — на тому самому місці, де торік з’явилася перша кладка.

Кошеням, яке розмалювали фломастерами, опікуватимуться зоозахисники

0
Фото - соцмережі

Кошеня, якого дитина зі Львівщини розмалювала фломастерами, перебуватиме на перетримці у зооволонтерів до рішення суду. Малюк в безпеці, спокійний й активно грається з іншими тваринами.

Про це “Суспільному” повідомила голова ГО “Зелена сила” та зоозахисниця Андріана Байло.

“Йому три місяці. Імені він не має. На відео видно, що в тій родині котик був млявим, безсилим, не міг навіть утекти чи опиратися. Воно бідне просто терпіло. А зараз бігає, їсть, грається з іншим кошеням”, — розповіла зоозахисниця.

Котика вже відмили від фарби. Попереду — нове життя і, можливо, невдовзі зʼявиться нова домівка.

“Кошенятко будемо прилаштовувати, але поки нема рішення суду — не можемо цього робити. Дуже багато людей уже написали, що хочуть його забрати. Та прилаштовувати треба відповідально, щоб це не було емоційне рішення”, — пояснила Байло.

Вона також підкреслила, що це перший випадок на Львівщині, коли тварину вилучили до рішення суду. “Таке трапляється дуже рідко. Є багато ситуацій, коли тварини потребують вилучення, але це складно організувати — не вистачає притулків, а поліції непросто розпочати процес. Зазвичай ми чекали рішення суду. А щоб вилучили раніше — вперше. Хоча в цьому випадку родина добровільно віддала кошеня поліції”, — каже зоозахисниця.

У поліції Львівщини підтвердили, що на батька дитини склали два адмінпротоколи: за ч.1 ст.184 КУпАП (невиконання батьківських обов’язків) — штраф до 1700 грн; та за ч.1 ст.89 КУпАП (жорстоке поводження з тваринами) — штраф 5100 грн.

Нагадаємо, поліцейські Львівщини звернули увагу на відео жорстокого поводження з котом у соцмережах – маленька дівчинка розмальовує кошеня. Дитина бере тварину за шию та тикає їй фломастерами в очі. Батько дівчинки не зупинив доньку, а натомість зняв відео, яке й опублікував. Правоохоронці встановили, що батьком дитини є 30-річний житель Золочівського району.

Мати дитини стверджує, що пояснила дітям про те, як варто поводитися із тваринами. За її словами, пізніше кота помили, а фарба з фломастерів була нетоксичною, тому улюбленцю “нічого не сталося”.

“Це сталося вдома – діти гралися, не розуміючи, що своїми діями можуть нашкодити тварині. Чоловік, на жаль, виклав відео у TikTok без усвідомлення, як його можуть сприйняти інші […] Я розумію, що відповідальність лежить на нас, дорослих. І мені справді прикро, що ситуація викликала такий негативний резонанс. Ми зробили висновки, і я щиро прошу вибачення за цю необачність”, – написала жінка.

Як розповідало BitukMedia, яскраво-зелений голуб, який привернув увагу перехожих у центрі британського міста, став вірусною зіркою TikTok. Проте його популярність викликає серйозне занепокоєння в зоозахисників. Фахівці б’ють на сполох: інтернет-тренди можуть загрожувати дикій природі.

Без собаки, але з повідком: на зміну хобіхорсингу приходить … хобідогінг (ВІДЕО)

0
Так виглядає хоббідоггінг. Фото - Jason Tschepljakow / DPA

Повідок, нашийник, команда “Сидіти!”. А де ж собака? Хобіхорсинг вже в минулому. У Німеччині набуває популярність хобідогінг – прогулянки з уявним собакою. І хоча більшість реагує на це сміхом чи подивом, його авторка, 65-річна тренерка тварин Барбара Герлінґер, запевняє: усе серйозно.

Про це розповідає Stern.

“Жодних податків за собаку. Жодних рахунків від ветеринара. Ніякої шерсті на килимах, гавкоту чи слідів брудних лап”, — жартують учасники. Бо головна особливість тренду — собаки не існує. Вона лише в уяві.

Після hobby horsing, де дорослі стрибають з палицями-конячками, прийшов час для hobby dogging — дресирування без собаки. Звучить як жарт з TikTok, але виглядає майже правдоподібно: у містечку Бад-Фрідріхсхалл поблизу Гайльбронна тепер можна “вигулювати” уявного пса під керівництвом професійного інструктора.

Суть проста і водночас абсурдна. Людина виходить на вулицю зі справжнім повідцем, але без вихованця. Чоловік поводиться так, ніби пес поряд: віддає команди, зупиняється, щоб “дочекатися, поки той обнюхає кущ”, і навіть хвалить за послух. Прихильники запевняють, що така прогулянка приносить спокій, а оточуючі отримують привід усміхнутися.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Pack Dog Training 🇨🇦🍉🏳️‍🌈🏳️‍⚧️ (@the_pack_dog_training)

Коментарі у соцмережах — один дотепніший за інший: “Що б вони там не курили — хочу те саме!”, “Зняв із собаки шлею, тепер не можу знайти її вдома”, “Світ остаточно збожеволів”. Та Барбара Герлінґер лише усміхається.

Вона сама створює спецкурси з хобідогінгу — із фішками, бар’єрами й великою дозою уяви. “Хоп! Хоп! Молодець!”, — гукає вона, поки учасники перестрибують невеликі перешкоди з порожніми повідками. Потім “погладжують повітря” біля ніг і дістають уявні ласощі. “Гарний песик! Правильно зробив!” — чути у залі. І, здається, навіть чується уявне важке дихання.

“Так, це трохи дивно, — зізнається Герлінґер. — Але що сьогодні не дивно? Ми живемо у дивному світі”. Ідея народилася випадково — у місцевому клубі, під келих вина. Спочатку це був жарт, але Барбара побачила у ньому сенс: “Проблема ніколи не у собаці — вона завжди на іншому кінці повідка. Це про концентрацію, дисципліну й психічну рівновагу.”

Тепер її курси використовують “уявних псів” як ментальну підготовку перед справжнім дресируванням. “Коли собаки нема, ніхто не відволікається. Ти мусиш контролювати себе — поставу, голос, рухи. 20 хвилин такої концентрації — це непросто,” — пояснює вона.

Після того, як Барбара з сином виклала кілька відео в мережу, одне з них набрало п’ять мільйонів переглядів. Про Hobby Dogging уже написали ЗМІ США та Японії. “Так, ми всі трохи ненормальні, — сміється вона, роздаючи повідки. — У тебе ротвейлер? Тоді візьми більший.”

61-річна Аннєт Гількерт, одна з учасниць, “вигулює” свою уявну боксерку на ім’я Шанталь. Колись у неї була справжня собака з таким самим ім’ям. “Я не просто тримаю повідок. Моя Шанталь має характер, і я з нею розмовляю. Це допомагає мені тренуватися перед тим, як візьму на прогулянку свою справжню Мотхен,” — каже жінка. Її пес Мотхен тим часом терпляче чекає у машині. І хто знає — махає хвостом схвально чи крутить головою з подивом?

Психологи погоджуються: уявна взаємодія може знімати тривожність і давати відчуття піклування. “Це форма емоційного тренування, – зазначають фахівці. – Вона допомагає відчути контроль над ситуацією та налагодити контакт хоча б із самим собою”.

@stuttgarterzeitung Nach Hobby Horsing nun Hobby Dogging: Gassi gehen ohne Hund, aber mit Leine und Halsband. Das klingt verrückt. Doch Barbara Gerlinger, eine Hundetrainerin aus Bad Friedrichshall bei Heilbronn, ist überzeugt davon. Ihre Videos auf TikTok und Instagram dazu gehen aktuell viral. Was haltet Ihr von Hobby Dogging? 🐕   #heilbronn #Hobby #Hund #hobbydogging ♬ Originalton – StZ

Поки хобідогінг не досяг масштабів хобіхорсингу, але вже встиг вийти за межі Німеччини. Схожі ініціативи з’являються у Чехії, Фінляндії та Нідерландах.

Тож якщо на прогулянці ви раптом зустрінете людину з порожнім повідцем, не поспішайте сміятися. Можливо, він просто вигулює уявного друга – найвідданішого з усіх, хто ніколи не підведе.

“Я вийшла заміж, а не продалася”: молоді наречені переписують шлюбні традиції

0
Фото - stock.adobe.com

Молоді американські наречені дедалі частіше порушують вікову традицію –  відмовляються брати прізвище чоловіка. Для мілініалок та представників покоління Z це не бунт, а свідоме рішення зберегти свою ідентичність. Бо “я – це я”, навіть після “так”.

Про це розповідає The New York Post.

“Для дівчат, які не змінили своє прізвище після весілля — скажіть, чому”, — запитала блогерка Люсі у своєму відео, яке набрало понад 438 тис. переглядів.
“Я ніколи не розглядала такий варіант, — каже вона. — Це моє ім’я, дане мені при народженні. Навіщо змінювати його заради когось іншого?”

Її слова спричинили справжню хвилю обговорень у соцмережах. Коментаторки погоджувалися: жінка не зобов’язана відмовлятися від своєї ідентичності лише тому, що виходить заміж.

“Це старомодна традиція, що походить із часів, коли жінок вважали власністю чоловіків. А люди – не власність”, — написала одна користувачка TikTok.
Інша додала: “Я вийшла заміж, а не продалася”.

Дехто пояснює своє рішення іронічно: “50% — фемінізм, 50% — ненависть до паперової тяганини”, — пожартувала одна коментаторка, натякаючи на складну бюрократію зміни документів. А інша відверто визнала: “Моє прізвище — Кінг (у перекладі “король”), його — Батлер (“дворецький”). Чому я маю йти на зниження?”.

Паралельно з цією тенденцією дослідження демонструють зростання кількості пар, що взагалі рішучіше переписують правила шлюбу — з першого ж дня. Наречені частіше обирають брючні костюми замість суконь, а дехто з чоловіків залишає престижну роботу, щоб стати “татом у декреті”. І для всіх них важливе одне — право на вибір.

“Я — це я, а не він”, — коротко підсумувала одна з дівчат під вірусним постом Люсі. Саме ця фраза стає своєрідним гаслом нового покоління американок, котре хоче будувати сімʼї без відмови від власної ідентичності, зазначає видання.

Як розповідало BitukMedia, авіакомпанія розбурхала соцмережі через нову програму найму бортпровідниць під назвою “повітряні тітоньки”. Саме вона викликала хвилю обурення. Чи справді це крок до рівності, чи просто елегантно загорнутий стереотип?

Жадан виставив Медаль Свободи на аукціон заради дітей військових

0
Фото - Сергій Жадан [офіційна сторінка]/ Facebook

Сергій Жадан передає свою Медаль Свободи на аукціон. Письменник, музикант і військовий збирає кошти на літній табір для дітей бійців бригади “Хартія”.

Про це Сергій Жадан повідомив на своїй сторінці у Facebook .

Йдеться про медаль, яку Жадан отримав на “Іграх свободи” у польському місті Лодзь. Одразу після нагородження він пообіцяв передати її на добру справу. 

Отримати відзнаку можна, зробивши донат від 200 гривень на банку Жадана та поширивши допис про збір.

“Усі зібрані кошти підуть на проведення літнього табору для дітей військовослужбовців “Хартії” “Хартизяки”. Діти бійців не мають почуватись забуто і загублено – це наша робота і наш обов’язок”, – анонсував письменник. “Кожен твій донат допомагає зробити літо для дітей військових справді теплим, добрим і сповненим радісних вражень”.

“Ігри свободи” заснували в пам’ять про людей, які зробили вагомий внесок у захист і поширення демократичних цінностей — свободи, незалежності народів та поваги до прав людини.

51-річний Сергій Жадан мобілізувався до лав 13-ї бригади Національної гвардії України “Хартія” у червні 2024 року.   В інтерв’ю виданню Vogue музикант наголосив, що служить не на бойовій посаді: його відповідальність – це комунікації, а також Радіо “Хартія”, незалежне онлайн-медіа, яке він заснував торік із командою журналістів та військовослужбовців.

Як розповідало BitukMedia, під час концерту гурту “Жадан і Собаки” в Рівному юна волонтерка Олександра Данилюк передала FPV-дрон для 13-ї бригади Національної гвардії України “Хартія”.

Юний інноватор із Рівненщини створив із LEGO тренажер для реабілітації ветеранів (ВІДЕО)

0
Фото - скрін "Суспільне"

Якщо реабілітаційна техніка здається справою дорослих, то дев’ятикласник із Клеваня довів протилежне. 15-річний Андріан Гордійчук розробив із конструктора LEGO діючий макет тренажера для відновлення ніг і вже готується надрукувати його у 3D-версії.

Про це розповідає “Суспільне. Рівне”.

“Я живу поруч із госпіталем ветеранів війни і щодня бачу людей, які потребують реабілітації. Хотів створити щось, що допоможе їм швидше відновитися”, — розповів школяр.

Його винахід — це прототип тренажера для відновлення м’язової сили, рухливості колінного суглоба та стопи. Пристрій працює на базових деталях LEGO: трьох сервомоторах (двох великих і одного малого) та контролері LegoHub, який дозволяє керувати рухами конструкції.

За словами наставника, Віталія Переходька, заступника директора Клеванського обласного наукового ліцею, проєкт під назвою StepUp створювався два місяці. “Головна перевага цього тренажера — доступність і простота у використанні. Він не потребує спеціального персоналу, а вартість такого прототипу може становити від 1,5 до 4 тисяч гривень. Аналогів в Україні поки немає”, — зазначив педагог.

За свою розробку Андріан потрапив до переліку найкращих юних новаторів України та отримав срібну медаль у фіналі всеукраїнського конкурсу від Малої академії наук.

Наступний крок — створення 3D-моделі і виготовлення першого діючого тренажера. Після закупівлі потужнішого обладнання команда планує протестувати його у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни.

Директор закладу Андрій Бурачик уже зацікавився винаходом:
“Ми найближчим часом обов’язково оглянемо цей пристрій і перевіримо його ефективність для реабілітації наших пацієнтів”, – зазначив він.

Як розповідало BitukMedia, у львівському Центрі UNBROKEN втілили мрію 40-річного захисника України Миколи Шота — ветерана, який втратив на війні всі кінцівки. Чоловік отримав нові постійні протези ніг зі спеціальним військовим дизайном, що став для нього символом незламності.

Веслуй, Ґері, веслуй: затятий гарбузовий моряк знову встановив світовий рекорд (ВІДЕО)

0
Фото - Noah Thomas / OPB

Коли човен – це гарбуз, а замість моря – річка! Американський фермер і ентузіаст гігантських овочів Ґері Крістенсен (Gary Kristensen) знову вийшов у плавання у своєму овочевому судні і побив власний рекорд. Що змушує людину плисти понад 20 годин, сидячи всередині гарбуза?

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

Американець Ґері Крістенсен з Орегону знову встановив світовий рекорд. 24 травня він проплив у гігантському гарбузі, який сам і виростив, 94,26 км. Його човен під назвою Marchflower, названий на честь легендарного корабля Mayflower, став новою сенсацією на річці Колумбія.

Цим запливом Ґері побив власний рекорд 2023 року, коли він у човні Punky Loafster подолав 73,5 км. Від старту до фінішу чоловік веслував понад 20 годин, доводячи, що навіть гарбуз може бути надійним транспортом, якщо підійти до справи з фантазією. До речі, Punky Loafster  – це вигадане слово, гра на основі англійських pumpkin (гарбуз) і lobster (омар). Крістенсен навмисно назвав свій човен у кумедний спосіб, бо гарбузовий транспорт нагадував одночасно і човен-гарбуз, і омара, що пливе.

Американець вирощує гігантські гарбузи ще з 2011 року. Він розповідає, що вирішив повторити спробу, бо вважав: попередній результат можна поліпшити, якщо стартувати навесні, коли течія сильніша. Найбільшим викликом стало виростити гігантський гарбуз узимку — адже для весняного плавання плід мав бути “готовий” уже в травні. “Це було найважче, але й найбільш надихаюче завдання,””— каже рекордсмен.

Своєму човну він дав назву Marchflower (“Березнева квітка”). Гарбуз було запилено у березні, а зібрано в травні. Цей плід виявився на 136 кг легшим за попередній, тож сидіти всередині було менш зручно, проте Крістенсен не здавався.

“Після минулого разу я навчився краще стежити за припливами — це допомагає веслувати ефективніше,” — каже він. Ґері планував подолати удвічі більшу відстань, але змушений був зупинитися, коли гарбуз дістав пошкодження під час короткої зупинки. “Я пошкодив борт, коли намагався прив’язати човен, тому вирішив не ризикувати. Але наступного року хочу повторити спробу.”

У своїх рекордних запливах він не сам. Обидва рази поруч був його товариш Девід Начанд, який супроводжував гарбузовий човен на катамарані. “Без Девіда це було б небезпечно. Він передавав мені їжу, стежив за навігацією, прикривав від хвиль великих суден і координував зв’язок із берегом. Без його допомоги я не впорався б,” — зізнався Ґері.

До слова, у назві човна американець зробив посилання до корабля Mayflower — англійського торгового судна, на якому англійці в 1620 перетнули Атлантичний океан і заснували одне з перших британських поселень в Північній Америці.

Як розповідало BitukMedia, у місті Туалатін в штаті Орегон, США пройшла Регата Західного узбережжя на гарбузах-велетнях (West Coast Giant Pumpkin Regatta). Щороку ця регата доводить, що навіть гарбуз може стати човном, якщо мати достатньо віри у божевільні ідеї.

“Повітряні тітоньки”: авіакомпанія розбурхала соцмережі через нову програму найму бортпровідниць

0
Фото - соцмережі

У Китаї новий тренд в авіації: тепер бортпровідниць набирають не лише серед молодих дівчат, а й серед жінок, які мають сім’ї та дітей. Назва нової програми – “повітряні тітоньки”. Саме вона викликала хвилю обурення. Чи справді це крок до рівності, чи просто елегантно загорнутий стереотип?

Про це розповідає SCMP.

Китайська авіакомпанія Spring Airlines, що базується в Шанхаї, спровокувала гарячу дискусію після оголошення про набір бортпровідниць, яких назвала “повітряними тітоньками” (air aunties). За новими правилами, компанія шукає жінок віком від 25 до 40 років, бажано заміжніх або з дітьми. Кандидатки мають мати вищу освіту, зріст від 162 до 174 см і досвід роботи з клієнтами. Загалом планують взяти на роботу 30–60 жінок.

Для китайської авіації це незвичне рішення — традиційно компанії набирають молодих жінок віком 18–25 років. У Spring Airlines пояснили, що прагнуть розширити можливості для жінок 30+ років, адже вони приносять із собою “життєвий досвід та емпатію”, що допомагає краще піклуватися про дітей і літніх пасажирів.

Рекрутери зазначили, що такі працівниці мають природну витримку, терпіння й відчуття відповідальності. Компанія підкреслила, що цей крок є частиною політики підтримки гендерного різноманіття і створення нових шансів для тих, хто після шлюбу чи декрету прагне повернутися на роботу.

Втім, соціальні мережі вибухнули критикою — новину переглянули понад 70 млн разів. Головна суперечка точиться навколо самої назви “повітряні тітоньки”. Чимало користувачів назвали її принизливою. “Це звучить зневажливо. Навіщо підкреслювати, що жінка заміжня або має дітей?” — написала одна з коментаторок. Інші зазначають, що слово “тітонька” у китайській культурі асоціюється з хатніми обов’язками, а не з професійністю.

У Spring Airlines заявили, що не мали на меті образити жінок. Їхні умови праці, оплата та кар’єрні можливості не відрізняються від звичайних бортпровідниць. У компанії пояснили, що термін air auntie має історичне походження, мовляв, у 1990-х роках у Китаї так називали колишніх текстильниць, яких після масових скорочень брали працювати стюардесами.

Нині в авіакомпанії вже працює 88 таких “повітряних тітоньок”, і 74% із них обіймають керівні посади. Одна з бортпровідниць розповіла: “Ми маємо перевагу над випускницями — ми вже виховували дітей, доглядали старших, вміємо працювати в команді. Ми стаємо для колежанок старшими сестрами”.

Компанія навіть запровадила знижені навчальні збори для кандидаток старшого віку, хоча поки не повідомила, чи планує брати на роботу чоловіків.

У соціальних мережах думки розділились: одні вітають такий крок як прогрес — перехід від культу молодості до визнання досвіду, інші вважають, що навіть найкраща ініціатива втрачає сенс, якщо супроводжується застарілою мовою. “Якщо прагнете рівності, називайте всіх просто бортпровідниками, без ярликів”, – пишуть користувачі.

Як розповідало BitukMedia, Hainan Airlines, один з найбільших китайських авіаперевізників, оголосив про запровадження нових вимог для бортпровідників. Передусім це стосується ваги. Якщо їхня вага перевищить встановлений ліміт, співробітників усунуть від польотів і посадять на дієту під наглядом.

“Рік Коня”: НБУ представив нову пам’ятну монету з серії “Східний календар”

0
Зображення - НБУ

Вогонь, рух і свобода — саме такими енергіями буде сповнений 2026 рік. За східним календарем це рік Вогняного (Червоного) Коня, і Національний банк України вже представив пам’ятну монету, що втілює символику нового циклу. Чи принесе вона удачу тим, хто вірить у силу знаків і натхнення?

Про це повідомляє Нацбанк. 

Кінь — сьомий знак східного календаря, що уособлює активність, життєлюбство, незалежність, витривалість і цілеспрямованість. А ще — динаміку, рішучість і прагнення до свободи. Саме ці риси втілено в новій монеті Національного банку України — “Рік Коня”, яка поповнить улюблену серед колекціонерів серію “Східний календар”.

За китайською астрологією 2026 рік пройде під знаком Вогняного (Червоного) Коня, тож дизайн монети створено з урахуванням елементу вогню — сили, руху й трансформації.

На реверсі зображено стилізований символ східного календаря 2026 року — коня на тлі підкови. Підкова символізує удачу та захист, яких українці сьогодні зичать і собі, і своїм захисникам.

Під зображенням розміщено три крапки — символ продовження боротьби, нескінченної віри та руху вперед. Грива коня передає динаміку руху “за вітром” або “проти вітру” — як метафору внутрішньої сили, спротиву та прагнення до свободи.

На аверсі – 12 символів східного календаря, розташованих по колу.
У центрі – стилізований годинник зі стрілкою, що вказує на головуючий у 2026 році знак китайського зодіаку — Коня.

Авторка художнього рішення — Марина Куц, скульптор — Володимир Атаманчук.

Пам’ятна монета “Рік Коня” вводиться в обіг 3 листопада 2025 року.
Її номінал — 5 гривень, тираж — 80 тисяч штук у сувенірній упаковці. Придбати монету можна буде в інтернет-магазині НБУ з 4 листопада, а також у банках-дистриб’юторах.

Як розповідало BitukMedia, Національний банк України представив новий набір пам’ятних монет “Мешканці морських глибин”, який нагадує: Чорне й Азовське моря — це не лише відпочинок і спогади, а частина природної спадщини, яку варто берегти.