Вівторок, 19 Травня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 3

346 днів на позиції: піхотинець із Часового Яру став Героєм України

0
Фото - 24 ОМБр імені короля Данила/ Facebook

Майже рік — без повноцінної ротації, в умовах постійних штурмів, стрілецьких боїв, дронів, спроб ворога підійти впритул. Український піхотинець Сергій Криніцький із позивним “Сєронька” провів 346 днів на одній із найнебезпечніших позицій у Часовому Яру. За цей час він знищив 23 окупантів, ще шістьох узяли в полон. Тепер воїну присвоєно звання “Героя України”.

Історію бійця розповіли в 24-й ОМБр імені короля Данила.

Сергій служить у 2-му механізованому батальйоні бригади. Його позиція була однією з передових у районі Часового Яру — ділянці, де російські війська постійно намагалися прорвати українську оборону.

“Коли доходило до зіткнення — не було думки тікати. Була думка: встояти, втримати позицію і вижити”, — згадує військовий.

За словами Сергія Криніцького, під час одного зі штурмів до укриття підійшли дев’ятеро російських військових. Двох він знищив у ближньому бою, ще сімох — разом із побратимами.

Чоловік розповідає, що спочатку складав тіла загиблих окупантів біля позиції, але згодом їх стало настільки багато, що довелося прикопувати їх поруч. “Щоб противник по скупченню своїх загиблих не зрозумів, де я сиджу”, — пояснив військовий.

Ротація на позиції довгий час була майже неможливою через постійне полювання ворожих дронів. Водночас залишити рубіж не можна було — від нього залежала оборона сусідніх позицій.

Саму позицію українські військові утримували близько 400 днів. Сергій перебував там 346.

За цей час “Сєронька” очолив відбиття щонайменше шести штурмів переважаючих сил противника. Як наголошують у бригаді, ворогу так і не вдалося прорвати оборону на цій ділянці.

Боєць каже, що сучасний піхотинець має контролювати буквально все навколо — небо, землю, рацію і ситуацію на всі 360 градусів.

Із позиції Сергія вивели лише тоді, коли подальше утримання рубежу втратило сенс. Перед виходом військовий знищив укриття, щоб воно не дісталося ворогу.

Нині захисник проходить лікування та реабілітацію. Після відновлення планує повернутися до служби й передавати свій бойовий досвід новим бійцям.

Після виходу з позиції Сергій Криніцький отримав відзнаку Президента України “За оборону України”, а також першу відзнаку бригади — “Пам’ятний нагрудний знак військової частини” №001.

Указом Президента України №362/2026 від 5 травня 2026 року старшому солдату Сергію Криніцькому присвоїли звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка”.

Як розповідало BitukMedia, капітан 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Олексій Михайлов з позивним “Ботанік” отримав звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка”. Військовий безперервно перебував на передових позиціях і керував обороною свого підрозділу протягом 343 днів.

32-річний українець отримав титул “тренер року” в Австрії

0
Фото - ФБУ - Федерація баскетболу України

Молодий український тренер Клим Артамонов отримав звання найкращого тренера сезону в чемпіонаті Австрії. 32-річного фахівця відзначили після блискучого виступу його команди Kapfenberg Bulls у регулярному сезоні 2025/26.

Про це повідомили у Федерації баскетболу України.

Під керівництвом українця “Капфенберг булз” завершив регулярний чемпіонат на першому місці. Команда здобула 21 перемогу у 30 матчах і стала одним із головних фаворитів сезону.

У плейоф клуб теж стартував упевнено: у чвертьфінальній серії “Буллз” із рахунком 3:0 перемогли “Трайскірхен лайонз” (Traiskirchen Lions) та вийшли до півфіналу. Наступним суперником команди стане UBSC Graz.

Особливо вражає те, що Артамонов очолив “Капфенберг” лише в грудні 2024 року. За відносно короткий час українському тренеру вдалося не просто стабілізувати гру команди, а зробити її лідером чемпіонату.

Для українського фахівця це одна з найгучніших міжнародних відзнак у кар’єрі. Його успіх уже активно обговорюють у спортивних колах, адже молодому тренеру вдалося швидко адаптуватися в іноземному чемпіонаті та привести команду до серії переконливих результатів.

Тепер “Капфенберг” продовжує боротьбу за чемпіонський титул, а сам Артамонов — за ще гучніше визнання вже на європейському рівні.

У минулому Клим Артамонов – колишній професійний гравець у баскетбол. Грав на позиції розігруючого захисника. Вважався сильним плеймейкером — тобто гравцем, який організовує атаки команди та віддає результативні передачі. Виступав за низку українських та закордонних клубів, зокрема за “Черкаські Мавпи”, БК “Одеса”, МБК “Миколаїв”, а також у чемпіонатах Литви та Франції. Неодноразово викликався до лав національної та молодіжних збірних України з баскетболу.

Фото – ФБУ – Федерація баскетболу України

Артамонова називають представником нової хвилі українських тренерів — молодих спеціалістів, які активно використовують сучасну аналітику, інтенсивний стиль гри та швидку адаптацію до європейського баскетболу.

Його успіх в Австрії став одним із найпомітніших міжнародних досягнень українських баскетбольних тренерів останніх років.

Як розповідало BitukMedia, українська футболістка Ніколь Козлова змогла виграти головну індивідуальну нагороду сезону, навіть не догравши його до кінця. Її визнали найкращою футболісткою сезону в Шотландії.

“Я молилася хоча б про одну дитину”: жінка стала мамою п’ятьох малюків одразу

0

Понад десять років вона молилася хоча б про одну дитину. А коли нарешті почула омріяне “ви вагітні”, навіть не уявляла, що незабаром стане мамою одразу п’ятьох малюків.

Про це повідомляє BBC.

В Ефіопії у регіоні Харарі 35-річна Бедрія Адем народила рідкісних природних п’ятірнят — чотирьох хлопчиків і дівчинку. Лікарі кажуть: шанс завагітніти п’ятірнею без штучного запліднення надзвичайно малий — приблизно один випадок на 55 мільйонів.

Малюки з’явилися на світ у Hiwot Fana Specialized Hospital шляхом кесаревого розтину. Кожен із новонароджених важить від 1,3 до 1,4 кг. За словами медиків, діти перебувають у стабільному стані та мають хороші шанси на здоровий розвиток.

“Я не можу описати своє щастя словами”, — сказала жінка в коментарі журналістам. Вона зізналася, що роками переживала через неможливість завагітніти і навіть уникала людей через постійний тиск з боку оточення.

“Я молилася лише про одну дитину, а Аллах дав мені п’ятьох”, — сказала Бедрія. За її словами, у селі постійно обговорювали те, що вона не може народити. Чоловік підтримував дружину і казав, що їм достатньо його дитини від попереднього шлюбу, але сама жінка дуже болісно переживала безпліддя.

“Я 12 років жила з болем, ховалася від людей і постійно молилася”, — розповіла породілля. Фото – Haramaya University Hiwot Fana Comprehensive Specialized Hospital

Лікарі наголошують: вагітність настала природним шляхом. Це важлива деталь, адже багатоплідні вагітності часто пов’язують із процедурою ЕКЗ — штучного запліднення. Однак у цій лікарні такі процедури взагалі не проводять.

Медичний директор лікарні повідомив, що жінка перебувала під постійним наглядом під час вагітності. Спочатку лікарі вважали, що вона носить чотирьох дітей. Про п’ятого малюка стало відомо вже під час пологів.

Новонароджених назвали Наїф, Аммар, Мунзір, Назіра та Ансар.

Фото – Haramaya University Hiwot Fana Comprehensive Specialized Hospital/ Facebook

Попри радість, родина тепер хвилюється, як впоратися з таким великим поповненням. Бедрія каже, що працює фермеркою і не знає, як забезпечити п’ятьох немовлят. Водночас вона сподівається на допомогу громади та держави.

Історія жінки вже викликала великий резонанс у соцмережах та медіа — не лише через рідкісний випадок народження природної п’ятірні, а й через її багаторічну боротьбу за можливість пізнати материнство.

Як розповідало BitukMedia, одинадцята дитина стала справжнім рекордсменом навіть для досвідченої мами. На Житомирщині жінка народила хлопчика вагою майже шість кілограмів — і зробила це природним шляхом.

Вимкнений не до кінця: науковці з’ясували, що відбувається з мозком під анестезією

0
Фото ілюстративне. Science Photo Library / Getty Images

Під час операції під загальним наркозом людина нічого не відчуває і не пам’ятає. Але чи означає це, що мозок повністю “вимикається”? Нове дослідження американських учених ставить це під сумнів.

Про це розповідає EuroNews.

Науковці заявляють: навіть під глибокою анестезією мозок може продовжувати розпізнавати звуки, аналізувати мову і навіть “передбачати” наступні слова у фразі.

Йдеться саме про обробку інформації мозком, а не про те, що пацієнти усвідомлюють почуте або пам’ятають розмови лікарів після пробудження. Дослідники наголошують: свідомість під наркозом відсутня, але окремі нейронні процеси продовжують працювати.

Результати дослідження опублікували у науковому журналі Nature. Команда вчених з Медичного коледжу Бейлора (Х’юстон, штат Техас) вивчала роботу мозку семи пацієнтів, яким проводили операції через епілепсію.

Для дослідження лікарі використовували спеціальні мікрозонди — надтонкі кремнієві голки, які дозволяють “слухати” активність окремих нейронів. Під час наркозу пацієнтам відтворювали звуки та уривки подкастів.

В одному з експериментів люди чули однакові сигнали, які час від часу змінювалися іншим звуком. Виявилося, що приблизно 71% нейронів реагували на звуки загалом, а чверть — помічали саме “незвичний” сигнал. Ба більше, мозок із часом починав краще розпізнавати ці зміни.

Ще цікавіші результати дали експерименти з мовленням. Коли пацієнтам вмикали подкасти, мозок реагував на окремі слова та структуру речень майже в реальному часі. Дослідники стверджують, що мозок навіть намагався “вгадувати”, яке слово пролунає наступним, спираючись на контекст.

“Таке прогнозування ми зазвичай пов’язуємо зі станом уважності та неспання. Але тут воно відбувалося під час несвідомого стану”, — пояснив один з авторів роботи, професор Бенджамін Гайден.

Його колега, нейрохірург Самір Шет, каже: результати свідчать, що мозок під наркозом набагато активніший, ніж вважалося раніше.

Втім, дослідники застерігають: це не означає, що люди “все чують” під час операції або можуть потім згадати розмови медиків. Науковці лише довели, що окремі ділянки мозку продовжують технічно обробляти інформацію навіть без свідомості.

Також поки невідомо, чи відбуваються подібні процеси під час звичайного сну або в інших несвідомих станах. Для цього потрібні додаткові дослідження.

Фактично робота відкриває новий погляд на те, як працює людський мозок у критичних станах — і наскільки “тихим” він є, коли ми самі про це навіть не здогадуємося.

Як розповідало BitukMedia, дослідники з Вищої школи передових досліджень IMT у місті Лука (Італія) проаналізували понад 3700 описів сновидінь і дійшли висновку: сни формуються під впливом особистості, емоцій і життєвого досвіду, а не випадкових факторів на кшталт їжі перед сном.

Без мами серед вогню: у зоні відчуження врятували червонокнижне лосеня (ВІДЕО)

0
Фото - ДСНС України

Серед чорної випаленої землі, диму та вогню рятувальники помітили маленьке лосеня, яке, ймовірно, втратило маму під час масштабної пожежі у Чорнобильському лісі. Налякану і знесилену тварину вдалося врятувати просто під час ліквідації займання.

Про порятунок повідомили у ДСНС.

За словами надзвичайників, лосеня зустріли вогнеборці під час роботи у Чорнобильській зоні відчуження на Київщині, де триває велика лісова пожежа. Малюк залишився сам серед згарища й не міг вижити без допомоги людей.

Рятувальники напоїли тварину водою та винесли із небезпечної території. Після консультацій із лісівниками, ветеринарами та зоологами вирішили передати лосеня фахівцям для подальшого догляду.

У ДСНС пообіцяли стежити за долею врятованого малюка й надалі розповідати про його стан.

Лось є червонокнижною твариною в Україні, тому порятунок такого малюка став особливо емоційною історією на тлі масштабного лиха.

Тим часом ситуація у Чорнобильській зоні залишається складною. Станом на ранок 8 травня вогонь охопив уже понад 1100 гектарів лісу, що дорівнює розміру приблизно 1500 футбольних полів, повідомляє ДСНС.

Полум’я швидко поширюється через сильний вітер та тривалу суху погоду. Додаткову небезпеку створює мінна загроза: на багатьох ділянках залишаються вибухонебезпечні предмети, через що рятувальники не можуть безпечно дістатися до окремих осередків займання.

До ліквідації пожежі залучені великі сили ДСНС, спецтехніка та підрозділи інших служб. Надзвичайники працюють у посиленому режимі, щоб стримати поширення вогню.

Як розповідало BitukMedia, до Дніпра з Краматорська евакуювали ворона, який розмовляє з людьми.

“Було страшно”: два алігатори рознесли веранду будинку, з’ясовуючи стосунки

0
Фото ілюстративне

Спершу був дивний гуркіт, потім — тріск розірваної сітки, а далі на терасі почалася справжня битва. Американка, яка кинулася перевіряти, хто ломиться до її будинку серед ночі, замість злодія побачила … двох величезних алігаторів.

Про це розповідає портал UPI.

Незвичний інцидент стався у містечку Аве-Марія у штаті Флорида (США). Місцева мешканка Кейла Берресс перебувала вдома разом зі своєю маленькою дитиною, коли почула дивний шум на заскленій терасі.

За словами жінки, гуркіт ставав дедалі сильнішим, і вона вирішила, що хтось намагається вдертися до оселі. “Я подумала, що хтось лізе в будинок. Я навіть уявити не могла, що це алігатори”, — розповіла американським журналістам Кейла.

Коли жінка визирнула надвір, то побачила двох великих алігаторів, які влаштували справжню бійку просто на її ганку. Рептилії прорвали захисну сітку веранди та трощили все навколо.

Кейла навіть встигла зняти відео, на якому один алігатор кусає іншого за хвіст. За словами жінки, це не виглядало як шлюбний ритуал, який вона раніше бачила у документальних відео про алігаторів. “Там була кров. Один із них схопив іншого за задню частину тіла прямо біля дверей”, — згадує вона.

На місце викликали спеціаліста з вилову диких тварин. Один із алігаторів чинив сильний опір і трощив веранду, поки його намагалися впіймати. Зрештою обох вдалося забрати та перевезти в інше місце.

Після пережитого Кейла попередила сусідів бути особливо уважними. “Це було страшно. Вони дуже швидкі й сильні. Я сказала всім у районі стежити за дітьми та домашніми тваринами”, — каже жінка.

Фахівці нагадують: у Флориді саме триває сезон спарювання алігаторів, який починається у квітні та триває до вересня. У цей період рептилії стають агресивнішими та активно захищають свою територію.

Для жителів Флориди зустрічі з алігаторами — не рідкість. Але бійка двох хижаків просто на домашній веранді — навіть для цього штату видовище доволі екстремальне.

Як розповідало BitukMedia, у Флориді (США) чоловік перервав великодню вечерю, аби зловити величезного алігатора, який завітав до подвірʼя мешканки Джексонвілла. Відео з незвичайною “операцією” моментально стало вірусним у соцмережах.

Ветеран, який натягує тятиву зубами, відкрив власний клуб зі стрільби з лука (ВІДЕО)

0
Фото - Львівська міська рада

Після поранення на фронті лікарі рятували йому життя. Тепер він допомагає іншим повертатися до нього через спорт. У Львові ветеран війни Іван Роман, який втратив на війні руку, ногу та частково зір, відкрив спортивний клуб зі стрільби з лука “Арчері Х-10”. Ідея народилася під час реабілітації — після одного-єдиного пострілу.

Про це повідомляє “Укрінформ”.

38-річний Іван родом із Миколаївщини. На війні він служив водієм у підрозділі аеророзвідки 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Під час бойового завдання ворожий FPV-дрон влучив у лобове скло його автомобіля. Внаслідок вибуху військовий втратив ліву руку, праву ногу та майже повністю зір.

Після важких травм Іван проходив лікування та реабілітацію у Центрі UNBROKEN у Львові. Саме тоді в його житті з’явилася стрільба з лука.

За словами ветерана, до війни він ніколи не займався цим видом спорту. Все змінилося після зустрічі зі срібною призеркою Олімпійських ігор Катериною Дубровіною, яка приїхала до поранених військових із майстер-класом.

“Я зробив свій перший постріл і буквально закохався в це. Тому що, судячи з мого стану, я не дуже багато чим міг займатися. А тут побачив, що можу себе реалізувати”, — розповів Іван.

Його дружина Лариса пригадує: після першого пострілу чоловік мало не впав із крісла, але був настільки щасливим, що вона зрозуміла — це більше, ніж просто нове захоплення.

Щоб продовжити тренування, Іван навчився натягувати тятиву зубами. Згодом почав регулярно займатися з тренером Олегом Авдєнтовим — наставником паралімпійської збірної України зі стрільби з лука. Тепер ветеран бере участь у змаганнях і мріє потрапити до національної паралімпійської команди.

У Львові Іван разом із дружиною відкрив власний клуб “Арчері Х-10”. Тут планують розвивати адаптивний спорт для ветеранів, а також створити окрему секцію для людей із порушеннями зору.

Втім, клуб буде відкритий не лише для військових. Подружжя хоче, щоб це стало простором зустрічі цивільних і ветеранів.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Відділ спорту військових (@lviv_military_sports)

“Ідея полягала в тому, щоб у цьому просторі об’єднувати військових і цивільних. Щоб цивільні більше адаптовувалися до військових. Бо, скоріш за все, соціалізувати потрібно саме цивільних до ветеранів, а не навпаки”, — каже Іван.

Під час відкриття клубу ветеран отримав ще одну хорошу новину: Львівська міська рада оплачуватиме оренду приміщення для спортклубу.

Історія Івана Романа — про людину, яка після фронту та важких втрат не лише повернулася до життя, а й створила місце, де інші теж можуть знайти нову опору.

Як розповідало BitukMedia, український військовий Владислав Шатіло з позивним “Шатя” 3 травня пробіг на протезі повну марафонську дистанцію у 42 км на змаганнях Toronto Marathon у Канаді.

“Яша, їсти!”: до Дніпра евакуювали ворона, який розмовляє з людьми (ВІДЕО)

0
Фото - скрін Суспільне Дніпро

Він називає себе на ім’я, просить їсти та уважно стежить за людьми. Ворона Яшу, який вміє розмовляти, евакуювали з Краматорська до притулку для тварин у Дніпрі. Волонтери кажуть: птах був виснажений, зневоднений і роками жив у неналежних умовах.

Про це розповідає “Суспільне Дніпро”.

Порятунок ворона взяли на себе зооволонтери, які нині доглядають за ним у Дніпрі. За словами волонтера Савелія, до прихистку звернулися евакуаційники. Вони шукали місце для ворона, якого довгий час не могли вивезти з прифронтового Краматорська через постійні обстріли та складну ситуацію в місті.

“Подзвонили й сказали, що знайшли ворона, який розмовляє”, — розповів чоловік.

Як з’ясувалося, Яшу утримували у клітці для папуги та годували кормом для котів. Волонтери кажуть: для ворона це абсолютно непридатні умови. Коли птаха привезли до Дніпра, він був дуже худий і зневоднений.

“Він мало пив води або вода була брудна. Зараз йому вже значно краще”, — каже Савелій.

Тепер Яша живе у просторому вольєрі, де може стрибати, розправляти крила та гратися з іграшками.

Після евакуації ворона оглянув орнітолог. У птаха виявили проблеми з крилами — через тривале життя у тісній клітці вони частково атрофувалися. Деякий час Яша перебував під наглядом у стаціонарі.

Також у нього спостерігається самовищіпування пір’я — це може бути наслідком стресу або неналежного догляду.

Волонтери пояснюють: здатність ворона говорити — не дивина. У природі ці птахи можуть добре копіювати різні звуки, зокрема й людську мову. Втім, за словами Савелія, Яша вимовляє слова переважно у стресових ситуаціях або коли до нього підходять люди.

Саме тому волонтери припускають: можливо, птаха навчали говорити не в найкращий спосіб. Однак це лише припущення, офіційного підтвердження жорстокого поводження немає.

Нині Яша поступово звикає до нових умов і людей. Волонтери кажуть: птах не агресивний, але може клюнути, якщо його налякати.

Поки шукати йому нових господарів не планують. У притулку наголошують: ворон — не домашній птах, а утримання у маленькій клітці для нього небезпечне.

Чи зможе Яша колись повернутися у дику природу — поки невідомо. Це вирішуватимуть пізніше, коли він повністю адаптується і відновить здатність нормально літати.

Як розповідало BitukMedia, травмованого внаслідок ДТП оленя Бориса з Рівненщини вирішили перевезти до Києва для повного медичного обстеження і можливої операції.

“Війни за шезлонги” дійшли до суду: туристу компенсували зіпсовану відпустку

0
Фото - скрін Greens-adventures / YouTube

Прокидатися вдосвіта на морському курорті — не заради світанку чи екскурсії, а щоб встигнути “захопити” лежак біля басейну. Саме так, за словами німецького туриста, минула його сімейна відпустка у Греції. І тепер ця історія закінчилася судом та компенсацією майже у тисячу євро. Як думаєте, хто заплатив?

Про це розповідає EuroNews.

Суд у німецькому Ганновері став на бік туриста, який поскаржився на так звані “війни за шезлонги” — популярну на курортах практику, коли відпочивальники ще до світанку займають лежаки біля басейну, залишаючи на них рушники.

Чоловік, ім’я якого не розголошують, відпочивав із родиною на грецькому острові Кос у 2024 році. За пакетний тур сім’я заплатила понад 7 тис. євро.

За словами туриста, що прозвучали у суді, щодня він витрачав приблизно 20 хвилин лише на пошуки вільних лежаків — навіть попри те, що прокидався о 6 ранку, аби зайняти місце біля басейну. Він також заявив, що через постійну нестачу шезлонгів його діти іноді були змушені лежати просто на землі.

Після повернення чоловік подав позов проти туроператора. Він стверджував: хоча в готелі формально існувала заборона “бронювати” лежаки рушниками, її фактично ніхто не контролював.

Спочатку туроператор погодився компенсувати туристу 350 євро. Але суд вирішив, що цього недостатньо. У результаті родині присудили повернення 986,70 євро, а сам відпочинок суд назвав “дефектним”.

Водночас важливо: йдеться не про повне повернення вартості туру, а лише про часткову компенсацію через неналежні умови відпочинку.

Судді також зазначили: навіть якщо туроператор не керує самим готелем, він усе одно має переконатися, що кількість лежаків є “розумною” щодо кількості гостей.

Так звані “війни за лежаки” давно стали окремим курортним феноменом у Європі. Особливо активно їх обговорювали у 2025 році, коли соцмережі заполонили відео з туристами на іспанському острові Тенерифе.

На одному з роликів відпочивальники буквально бігли навколо басейну, щоб першими кинути рушник на шезлонг. Інші туристи, за повідомленнями медіа, навіть ночували на лежаках, аби не втратити “місце під сонцем”.

@ladbible The sunbed wars begin 💀 (🎥: ViralHog) #ladbible #funnyvideos😂 #benidorm #sunbedwars #holidays #vacation #britsabroad ♬ The Benny Hill Show – The Edwin Davids Jazz Band

У деяких регіонах Іспанії через це вже почали запроваджувати штрафи. За “окупацію” лежаків рушниками туристам можуть виписати штраф до 250 євро.

Чи стане рішення німецького суду прецедентом для інших туристів — поки невідомо. Але ця історія вже привернула увагу туроператорів і готелів, яким, схоже, доведеться серйозніше ставитися до “рушникового бронювання” біля басейнів.

Як розповідало BitukMedia, ще з літа 2025 року популярні європейські курорти запровадили суворі правила для туристів. За, здавалося б, дрібні порушення можна відхопити штраф у сотні й навіть тисячі доларів. Влада нагадує: незнання правил не звільняє від відповідальності, а мета обмежень – приборкати масовий туризм і зберегти спокій місцевих мешканців.

“Псевдо-Нобель” для самого себе: професора звинуватили у вигаданій науковій премії

0
Флоран Монтаклер зі своєю золотою медаллю з філології у 2016 році. Імовірно, це була фальшива нагорода. Фото - Lionel Vadam/L'Est Republicain/MAXPPP

Він роками представлявся лауреатом престижної міжнародної премії, додавав її у своє резюме та будував репутацію успішного науковця. Але коли колеги спробували знайти бодай сліди цієї нагороди, спливла дивна деталь: схоже, “академічний Нобель” міг існувати лише на папері — і створив його сам професор.

Про це розповідає EuroNews.

Скандал зараз розгортається у Франції навколо 56-річного викладача мовознавства Флорана Монтклера. Французькі правоохоронці розслідують справу професора, якого підозрюють у створенні фіктивної “міжнародної премії” з філології — і подальшому нагородженні самого себе цією відзнакою.

Важливо: наразі йдеться саме про підозри та розслідування. Остаточні висновки мають зробити слідчі та суд.

За даними французьких медіа, професор працював в університеті понад 20 років. Але тепер його вже відсторонили від роботи, а Міністерство освіти Франції паралельно проводить власну перевірку.

Слідство вважає, що науковець нібито створив організацію з гучною назвою, яка мала виглядати як престижна міжнародна академічна структура. Після цього ця ж організація оголосила результати “премії”, серед переможців якої опинився сам Флоран Монтклер.

За версією слідства, саме так професор отримав “міжнародне визнання”, яке пізніше використовував у професійній біографії, презентаціях та академічній діяльності.

Флоран Монтаклер під час виступу на TEDxBelfort у 2017 році. Фото – скрін © TEDx YouTube

Журналісти пишуть, що колеги викладача почали підозрювати недобре після того, як спробували перевірити походження нагороди. У наукових колах про неї нібито ніхто не чув — ані у французькій Сорбонні, ані в Оксфорді.

Під час перевірки, про яку повідомляють французькі медіа, не вдалося знайти ані офіційно зареєстрованої організації, ані справжнього журі, ані підтверджень існування фінансування цієї премії. Саме тому французька преса вже охрестила цю історію “фальшивим Нобелем”. Уточнення: йдеться не про справжню Нобелівську премію, а про нібито вигадану “елітну” академічну відзнаку.

Крім цього, правоохоронці перевіряють і деякі інші дані з академічної біографії професора. Зокрема — інформацію про його нібито американський докторський ступінь (PhD — науковий ступінь, аналог українського кандидата або доктора наук залежно від системи). За повідомленнями медіа, існування самого університету, де він міг отримати цей диплом, також викликає питання.

Серед можливих звинувачень, які розглядають слідчі, — підробка документів, використання фальшивих документів, шахрайство та незаконне присвоєння титулів. Поки що судового рішення у справі немає.

Ця історія вже викликала широкий резонанс у Франції, адже йдеться не лише про особисту репутацію одного викладача, а й про довіру до академічного середовища загалом.

У добу, коли будь-яку інформацію можна перевірити за кілька хвилин, навіть дуже продумана “легенда” може розсипатися після одного простого запиту в Google.

Сердечко через “віконце”: немовляті вперше в Україні зробили складну операцію без розрізу грудини

0
Фото - Дитяча Лікарня Святого Миколая

Уявіть: крихітному немовляті потрібно провести надскладну операцію на серці, але замість великого розрізу грудної клітки лікарі роблять лише маленький доступ під пахвою — лише 4 см. Саме так у Львові вперше в Україні врятували 3-місячного Назарчика з критичною вродженою вадою серця.

Унікальну операцію виконали спеціалісти Дитячої Лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова і розповіли про неї в соцмережах.

Мама хлопчика Ольга виїхала з Херсона після чергового російського обстрілу, коли уламки влучили у квартиру. Разом із маленькою донькою вона переїхала до Хмельницького. Там жінка народила сина — і майже одразу дізналася про важкий діагноз.

Назарчик народився з хворим серцем — один робочий шлуночок замість двох. У здоровому органі лівий шлуночок качає артеріальну кров, насичену киснем. А правий — транспортує вже “відпрацьовану” венозну в легені, аби “почистити” її від вуглекислого газу. А у малюка вся кров, і артеріальна, і венозна, змішувалися в єдиному робочому шлуночку і розносилися по всьому організму. Тож малюк страждав від задишки та гіпоксії буквально з перших хвилин життя.

До Львова хлопчика привезли у віці лише одного дня. За словами кардіологині Софії Голик, лікарі спостерігали за дитиною до тримісячного віку, поки критичне падіння сатурації не стало сигналом: операцію більше відкладати не можна.

Медикам потрібно було перенаправити венозну кров в обхід серця — одразу до легень. Таке втручання називається операцією Гленна. В Україні її зазвичай виконують через повне відкриття грудної клітки. Але львівські кардіохірурги наважилися на інше.

Команда під керівництвом дитячого кардіохірурга Олександра Ячніка вперше провела цю операцію малоінвазивно — через невеликий розріз під пахвою.

Лікарі пояснюють: такий метод значно менш травматичний для дитини. Він зменшує крововтрату, потребу у донорській крові та ризик деформації грудини у майбутньому. Крім того, у малюка практично не залишиться великого рубця.

Операція була технічно складнішою для медиків, але безпечнішою для самого пацієнта. На момент втручання Назарчику було три місяці. Тоді він швидко втомлювався, задихався і навіть синів під час годування.

Сьогодні, кажуть лікарі, це вже зовсім інша дитина. “Раніше він випивав пляшечку за кілька разів із перепочинками. А зараз спокійно з’їдає всі 120 грамів одразу і не синіє”, — розповіла мама хлопчика.

Фото – Дитяча Лікарня Святого Миколая

Наразі стан дитини стабільний. Сатурація тримається на рівні 85% — для такої складної анатомії серця це дуже хороший показник. Назарчик став активнішим і нормально дихає.

Попереду на нього ще чекає завершальний етап корекції — операція Фонтена, яку планують провести, коли хлопчик підросте і почне ходити.

У лікарні кажуть: щороку близько 15–20% маленьких пацієнтів кардіохірургічного відділення потребують подібних втручань. Тепер медики сподіваються, що малоінвазивні методи зможуть застосовувати дедалі частіше — всюди, де це дозволятиме анатомія дитини.

Як розповідало BitukMedia, у Львові кардіохірурги провели 12-годинну надскладну операцію і фактично “перекроїли” серце восьмимісячного Іванка із Закарпаття.

10 тонн на шиї: цей силач побив рекорд українця (ВІДЕО)

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Він забрав рекорд в нашого співвітчизника — і зробив це способом, який складно уявити. Силач з невеликого Карибського острова протягнув 10-тонний автобус шиєю. Що стоїть за цим досягненням?

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

49-річний силач Егмонд Моліна встановив новий світовий рекорд, протягнувши автобус вагою майже 10 тонн… лише шиєю.

Спортсмен з Аруби подолав дистанцію у 20 м, зрушивши транспорт вагою 9 860 кг. Рекорд зафіксували 9 січня — і він одразу став одним із найбільш екстремальних у силових дисциплінах.

Цим досягненням Моліна перевершив попередній результат, який належав українцю Дмитру Грунському. У 2024 році він протягнув транспорт вагою 8 060 кг також однією шиєю.

Сам Моліна має вже десяток світових рекордів і носить прізвисько “людський кран”. В активі дужого чоловіка — підняття понад тонни за допомогою спеціального поясу, тяга зубами, пальцем і навіть відкривання пляшок на швидкість.

Однак саме трюк із автобусом він називає одним із найважчих у кар’єрі. Під час виконання мотузка стискала шию і перекривала доступ повітря, тож спортсмену доводилося одночасно тягнути вантаж і контролювати дихання. “Це не лише фізичне, а й психологічне випробування. Треба зберігати спокій, коли тіло працює на межі”, — пояснив він.

За словами силача, шлях до рекордів не обходиться без травм. Під час різних виступів він отримував травми плеча, коліна, щелепи і навіть продовжував тренування з відкритими ранами.

Попри це, Моліна не зупиняється. Каже, що тренування для нього — це майже “інженерний процес”, де він застосовує наукові принципи й поступово адаптує тіло до навантажень.

Свої досягнення спортсмен присвячує родині та своїй батьківщині — невеликому карибському острову з населенням близько 110 тис. людей. За його словами, він хоче довести: навіть із маленького куточка світу можна заявити про себе на глобальному рівні.

Далі у планах — нові рекорди. Зокрема, ще важча тяга одним пальцем. Але після автобуса на шиї здається, що межі тут — питання лише часу.

Як розповідало BitukMedia, вперше в Україні встановили рекорд Гіннеса з командного Truck pull. Богатирі федерації найсильніших атлетів України та перетягування канату UFSA відбуксирували 18-тонну фуру на відстань 20 м. Цим вони перевершили результат збірної Уельсу.

Вишита стрічка пам’яті: як українцям пропонують згадати героїв 21 травня

0
Фото - Меморіал памʼяті / Facebook

Цьогоріч День вишиванки в Україні набуде ще одного, глибшого сенсу. До традиційних святкувань додається новий символ пам’яті — вишита стрічка. Кому і як її пропонують пов’язувати — і чому ця ініціатива може стати новою традицією?

Про це повідомили ініціатори акції.

В Україні запускають нову ініціативу до Дня вишиванки — акцію “Вишита стрічка пам’яті”, присвячену полеглим захисникам і захисницям.

Її суть — проста, але символічна: 21 травня українців закликають пов’язувати вишиті стрічки біля портретів загиблих на алеях героїв, біля пам’ятних дошок на будинках, у школах або на місцях роботи. Такий жест має стати знаком вдячності, пам’яті й зв’язку з тими, завдяки кому країна продовжує жити.

Організатори пояснюють: вишита стрічка — це не просто декоративний елемент. Вона символізує бережність, відповідальність і любов, із якими українці прагнуть зберігати пам’ять про своїх героїв.

Головна мета акції — започаткувати нову традицію вшанування полеглих саме в межах Дня вишиванки, поєднавши культурний символ із пам’яттю про війну.

Долучитися до ініціативи може кожен охочий. Особливо організатори закликають громади, навчальні заклади та культурні інституції підтримати акцію, щоб вона стала частиною спільного досвіду пам’яті.

Ініціаторами акції у 2026 році стали ГО “Всесвітній день вишиванки”, Платформа пам’яті “Меморіал героїв” та Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради.

Стрічку можна зробити власноруч або придбати в магазинах тканин чи товарах для рукоділля. Жодних вимог до вигляду немає — головне, щоб цей жест був щирим.

Ідея проста: пам’ятати людей, завдяки яким сьогодні можна вільно одягати вишиванку.

Кліматична нерівність: що не так зі звичками чоловіків

0
Фото - Shutterstock/ CNN

Хто насправді залишає більший вуглецевий слід — і чому це питання раптом пов’язали зі стилем життя чоловіків? Нове міжнародне дослідження підняло тему, яка може викликати суперечки далеко за межами науки.

Про це розповідає EuroNews.

Група з понад 20 науковців з 13 країн опублікувала дослідження, яке аналізує зв’язок між поведінкою чоловіків і впливом на довкілля. Робота вийшла в журналі Norma: International Journal for Masculinity Studies і охоплює широкий спектр тем — від політики до харчових звичок.

Головний висновок: у середньому чоловіки мають більший “вуглецевий слід”, ніж жінки. Це пов’язують передусім зі способом життя — зокрема, частішим використанням транспорту, більшою кількістю подорожей і вищим споживанням м’яса.

Один із прикладів — дослідження у Франції, де проаналізували дані 15 тис. людей. Воно показало, що чоловіки створюють приблизно на 26% більше викидів, ніж жінки, саме через харчування і транспорт.

Дослідники також звернули увагу на інший аспект — ставлення до кліматичних змін. За їхніми даними, чоловіки в середньому менше переймаються глобальним потеплінням, рідше підтримують екологічну політику, менш охоче змінюють свої щоденні звички.

Окремі роботи пояснюють це так званим “стресом маскулінності” — коли чоловіки уникають екологічних рішень (наприклад, “зелених” продуктів), щоб не виглядати “надто м’якими” або “нечоловічими”.

Крім того, чоловіки частіше працюють у галузях із великим впливом на довкілля — важкій промисловості, агросекторі, видобувній сфері чи транспорті. Саме ці індустрії формують значну частину глобальних викидів.

Однак автори дослідження наголошують: ситуація не є однозначною. Найбільший негативний вплив пов’язують передусім із заможними чоловіками в розвинених країнах. Водночас у різних частинах світу дедалі більше чоловіків долучаються до екологічних ініціатив і намагаються змінювати підходи до споживання.

“Є достатньо доказів того, що певні моделі поведінки шкодять клімату. Але дивує, що це майже не обговорюється на рівні політики”, — зазначає соціолог Джефф Герн.

Дослідження піднімає незручне, але важливе питання: чи варто говорити про клімат не лише мовою технологій і політики, а й через повсякденні звички — і навіть соціальні ролі?

Як розповідало BitukMedia, з 1 травня Амстердам став першою столицею у світі, яка повністю заборонила публічну рекламу м’яса та продуктів, пов’язаних із викопним паливом. З білбордів, зупинок і станцій метро зникли оголошення про бургери, бензинові авто, авіаперельоти та круїзи. Міська влада пояснює: це частина кліматичної стратегії. Амстердам планує стати вуглецево нейтральним до 2050 року, а також удвічі скоротити споживання м’яса серед мешканців.

Борщ біля Колізею: у Римі відкрили ресторан української кухні

0
Фото - ristorante.anastasia

У Римі неподалік Колізею тепер можна скуштувати борщ і вареники. В столиці Італії відкрився український ресторан “Анастасія” — заклад, який має на меті познайомити світ із національною кухнею. Чому цей проєкт називають мрією, що здійснилася, і як українські страви адаптують для іноземців?

Про це власник ресторану Микола Олексів розповів виданню Posteat.

Новий ресторан став другим у мережі: перший працює неподалік Неаполя, у містечку Квальяно (Qualiano). Втім, саме відкриття у столиці Італії власник Микола Олексів називає ключовим етапом. Ресторани названі на честь доньки ресторатора – Анастасії.

За його словами, ідея з’явилася ще близько десяти років тому. Пошук приміщення в центрі Рима зайняв кілька років — і був непростим. Конкуренція за локацію виявилася настільки високою, що за неї боролися одразу кілька претендентів. “Це не просто відкриття ресторану — це роки роботи, ризику і віри”, — зазначає ресторатор.

Заклад працює з акцентом на популяризацію української кухні серед туристів і місцевих. У меню — як класичні страви, так і адаптовані варіанти, зрозумілі міжнародній аудиторії. Серед позицій — борщ, вареники, деруни, голубці, холодець і котлета по-київськи. На старті відвідувачам пропонують близько 35 страв, а середній чек становить приблизно 40 євро.

Фото – ristorante.anastasia

На відкриття завітали представники української дипломатичної та культурної спільноти.

Власник пояснює: Рим обрали не випадково. Великий туристичний потік і численна українська діаспора створюють можливість не лише розвивати бізнес, а й популяризувати українську культуру.

Ресторан розташований за адресою Via del Gazometro 34 і вже приймає перших гостей.

Українська кухня дедалі частіше виходить за межі країни і стає частиною світового гастрономічного простору. Історія “Анастасії” — ще один приклад того, як через їжу можна розповідати про країну без слів.

Як розповідало BitukMedia, ресторан української кухні Sino в Лондоні потрапив до гастрономічного путівника Michelin. Це одна з найвищих відзнак у світі кулінарії. Вона означає, що заклад пройшов сувору та анонімну оцінку інспекторів Michelin і відповідає міжнародним стандартам якості.

Перший крок до гастрономічного “Оскара” зробив і лондонський “Татар Бунар”: український ресторан потрапив до гіда Michelin.