Неділя, 29 Червня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 3

“Вуличні коти і де їх шукати”: американець написав путівник мандрівника-котомана

0
Фото - Instagram/ owtk

Джефф Богл із Філадельфії (США) кілька років подорожував різними країнами і шукав вуличних котів. Свій досвід він зібрав у книзі “Вуличні коти та де їх шукати”, яка вийде 19 серпня.

Про це повідомляє The Washington Post.

За словами автора, книга об’єднала два його захоплення — котів та подорожі. Ідея народилась після поїздки до Стамбула: тоді він повернувся з тисячами фотографій котів. Пізніше він відібрав понад 20 місць у США, Європі, Азії, на Близькому Сході та у Північній Африці, де можна зустріти вуличних тварин.

Богл присвятив книгу своїй кішці Тіллі, з якою жив у молодості. Вона, за його словами, навчила зупинятися та помічати прості речі. Американець вважає, що коти допомагають сповільнитись у поїздках.

До путівника увійшли не лише описи локацій, а й тематичні місця — котокафе, музеї, фестиваль кішок у Бельгії та готелі, де мешкають відомі хвостаті.

Зображення – Amazon

У книжці — десятки кольорових фотографій пухнастих мешканців вулиць, котиків у кафе, на підвіконнях, на ринках і біля руїн видатних памʼятних місць.

Окремий розділ присвячений правилам спілкування з тваринами — зі зручними порадами для подорожей: як безпечно знайомитися з вуличними котами, як допомогти вуличним тваринам, до кого звернутися у разі потреби, та які організації займаються порятунком котів.

Автор радить не чіпати кицьку одразу, а спочатку сісти, простягнути руку і дати їй її обнюхати. Богл зізнався, що єдиний раз порушив це правило й отримав подряпину

“Ця книга — любовне послання до котів і до тих, хто мріє побачити світ не лише очима туриста, а й серцем друга для кожного мурчика. Вона для тих, хто мріє мандрувати світом слідами котів, підтримувати їх та дізнаватися більше про культурний сенс і турботу про цих незалежних, але таких чутливих створінь” – йдеться в анотації до книги на Amazon.

Твір Джеффа Богла називають ідеальним подарунком для мандрівників, котоманів, волонтерів і всіх, хто не може пройти повз кота на вулиці.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Jeff Bogle (@owtk)

Як розповідало BitukMedia, британські блакитні коти Луї та Тодд стали справжніми мандрівниками: за два роки вони відвідали 10 країн світу. Їхній господар, 27-річний Лазар Йоксімович, витратив на авіаперельоти та ветеринарні документи понад $23 тис. Власник зізнається, що вже не уявляє мандрівок без хвостиків — каже, що його коти обожнюють подорожувати.

Лелеченята з Полтавщини отримали “паспорти”: відбулося кільцювання пташенят Грицика та Одарки

0
Фото з камери відеоспостереження за гніздом Грицика та Одарки, 20.06.2025

У селі Леляки на Полтавщині відбулася науково-природнича подія – кільцювання лелеченят із гнізда знаменитої пари лелек-стрімерів Грицика та Одарки. Онлайн за процедурою стежила майже тисяча глядачів. Тепер чотири пташенята мають офіційні “пташині паспорти” у вигляді кілець на лапках.

Про це розповіла на своїй сторінці у Facebook Ірина Саражинська.

20 червня 2025 року Національний природний парк “Пирятинський” знову став епіцентром події, що поєднала науку, екологію й увагу інтернет-спільноти.

Науковці Віталій Казанник та Анатолій Подобайло в оточенні студентів-практикантів кільцювали чотирьох дітей Грицика та Одарки.

Фото – Іра Саражинська/ Facebook

Маленькі лелеки отримали по два кільця: металеве (на ліву ногу) та пластикове зеленого кольору (на праву ногу), які вільно обертаються навколо ноги пташеняти вище суглоба. Кожне з них має унікальний ідентифікаційний номер. Кільця були надані Андрієм Бокотеєм.

Це вже третє щорічне кільцювання пташенят у цьому ж гнізді. Науковці також провели детальні антропометричні вимірювання: визначили масу тіла, довжину дзьоба (від кінчика до місця росту пір’я) та довжину лівого крила – до першого першорядного махового пера.

Ті самі кільця. Фото – Іра Саражинська/ Facebook

Результати вимірювань:

  • Перше лелеченя: 3130 г, кільця Х1167 (метал), Х0217 (зелене).
  • Друге лелеченя: 3105 г, кільця Х1168 (метал), Х0218 (зелене).
  • Третє лелеченя: 2970 г, кільця Х1169 (метал), Х0219 (зелене).
  • Четверте лелеченя: 2780 г, кільця Х1170 (метал), Х0220 (зелене).

Процес кільцювання – це не лише символічний момент, а й важлива частина наукової роботи: це спосіб дослідити життя птахів без шкоди для них. “Воно як білий рюкзачок у світі пташок — непомітне для лелеки, але дуже інформативне для орнітологів”, – пишуть автори Інстаграм-сторніки @lelekagricko.

Унікальний код відкриває величезний масив інформації про: маршрути міграцій, тривалість життя, вірність гнізду, вибір партнера.

І от тепер цьогоріч народжені лелеченята, ще не здатні до польоту, вже мають свої номери — ніби паспорти, з якими вони вирушать у свою першу велику мандрівку.

Камера спостереження, встановлена біля гнізда, зафіксували яскраві моменти процесу кільцювання. Подія вкотре підтвердила, наскільки важливою є участь громадськості в охороні природи та збереженні біорізноманіття.

Як розповідало BitukMedia, на ставку в американському місті Медісон, штат Вісконсин, трапилось справжнє пташине диво: пара канадських журавлів (Grus canadensis) виховує гусеня канадської гуски. Унікальна сімейна ідилія не лише зворушує, а й дивує навіть досвідчених орнітологів: подібні випадки міжвидового усиновлення серед птахів є надзвичайно рідкісними.

Загиблий у Києві американський волонтер приїхав до України через розчарування Трампом, – NYT

0
Фото - Julie Haugen

62-річний американець Фред Ґренді загинув під час масштабної російської атаки на Київ. Художник і волонтер приїхав до України, бо не міг змиритися з тим, що США можуть відмовитися від підтримки українців у війні. Його серце було з тими, хто бореться за свободу.

Про це розповідає The New York Times.

Фред Ґренді, американський митець і волонтер із штату Орегон, загинув цього тижня внаслідок одного з наймасштабніших повітряних ударів рф по Києву. Разом із ним загинули ще щонайменше 27 людей, а десятки дістали поранення.

Ґренді приїхав до Києва наприкінці травня — буквально напередодні свого 62-річчя. За словами його старшої сестри Сієцькі Рід, він був розчарований політичним розворотом США і не міг залишатися осторонь. За часів колишнього президента Джозефа Байдена Сполучені Штати були найбільшим союзником України. Але президент Трамп підтримав президента росії володимира путіна, повторював тези Кремля та публічно критикував президента України Володимира Зеленського.

“Він (Фред Ґренді, – ред.) був людиною, яка дуже хотіла змінити світ на краще. Я спілкувалася з ним близько п’яти днів тому, і він сказав, що почувається саме там, де має бути. І сподівався залишитися ще на п’ять чи шість місяців, щоб допомагати”, – згадує 75-річна сестра, яка живе неподалік від міста Бенд (штат Орегон, США).

В Україні Фред допомагав розбирати завали після попередніх атак. Жінка додала, що її брат волонтерив у благодійній організації в Києві, хоча не відомо, в якій саме. Декілька організацій залучають волонтерів. Він казав сестрі, що мешкає у готелі. Жартував, що коли дрони пролітали над його готелем, хотів кидатися в них вішаками.

Загибель Ґренді стала рідкісним випадком смерті іноземного цивільного внаслідок ракетного удару. У Державному департаменті США підтвердили факт загибелі американця в Києві 18 червня. Українська влада повідомила, що він помер від осколкових поранень.

Фред Ґренді народився в місті Ґрантс-Пасс, Орегон, і виріс у великій родині з п’ятьма сестрами та братом. Його батько працював електриком на великих інфраструктурних об’єктах, тому сім’я часто переїжджала. Фред усе життя займався творчістю — виготовляв яскраві металеві квіти, вивіски з дерева, шпаківні. Був художником, який “виживав завдяки креативності”, як каже його близька багаторічна подруга Джулі Гауген. Чоловік був одружений один раз, але шлюб не вдався. Дітей не мав. 

Він брехав про свій вік, бо вважав себе вічно 39-річним, згадує сестра. На його сторінці у Facebook — фото з червоним носом клоуна, блискучі піджаки, подорожі в кабріолетах і напис з печива-передбачення: “На вас чекає удача, і ви подолаєте багато труднощів”. У листопаді минулого року він продав свій будинок у штаті Вірджинія, трохи пожив у родичів у Вашингтоні, а потім вирушив у подорож Європою — побував у Франції, Німеччині, Польщі, і зрештою — в Україні.

“Ми страшенно пишаємося ним. І так само боляче від усвідомлення втрати”, — сказала його сестра Сієцька Рід.

Масована атака, що забрала його життя, тривала майже дев’ять годин. Російські ракети й дрони уразили понад два десятки об’єктів у різних районах Києва. Найбільше жертв — у дев’ятиповерховому житловому будинку на заході столиці.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, за даними ООН, загинули понад 13 300 українських цивільних. Але реальні цифри, ймовірно, значно більші, пише The New York Times. І хоча іноземні волонтери вже гинули в боях, Фред Ґренді, імовірно, став першим американським цивільним, убитим саме під час повітряного удару по столиці України.

Його життєва філософія, його доброта і рішучість залишають по собі слід навіть після смерті — як символ людяності у часи темряви.

“Америка – це не тільки Трамп. Америка – це справжні люди. Як Фред…”, – написав на своїй сторінці у Facebook блогери, а тепер і військовослужбовець Сергій Марченко. Він закликає всіх написати пару слів для сім’ї пана Ґренді за те, що “він робив для нас – абсолютно чужих для нього людей. Будь ласка, давайте віддамо шану цьому світлому чоловіку”.

Як розповідало BitukMedia, Фумінорі Цучіко, волонтеру з Японії, який з початку повномасштабної війни підтримує українців, зареєстрували місце проживання у Харкові на основі тимчасової посвідки. Також йому оновили ідентифікаційний код.

Вакцина від ВІЛ? Нова ін’єкція знижує ризик зараження майже до нуля

0
Фото - Gilead Sciences

Вперше в історії США схвалили ін’єкцію, яку потрібно вводити лише двічі на рік і яка майже повністю запобігає інфікуванню ВІЛ. Препарат Yeztugo від компанії Gilead Sciences обіцяє стати проривом у боротьбі з вірусом, що забрав мільйони життів у всьому світі. Однак його майбутнє залежить від ціни, яку виставлять виробники.

Про це розповідає Science Alert.

Управління США з контролю якості продуктів і ліків (FDA) офіційно схвалило препарат Yeztugo – першу ін’єкцію від компанії Gilead Sciences, яку вводять раз на шість місяців для профілактики ВІЛ. У клінічних випробуваннях ін’єкція показала ефективність понад 99,9% у запобіганні зараженню серед дорослих та підлітків. “Це історичний день у багаторічній боротьбі з ВІЛ”, – заявив генеральний директор Gilead Деніел О’Дей.

Діюча речовина препарату – ленакапавір, що діє як потужна превентивна терапія, аналогічна до вакцини. Його вже було схвалено для лікування ВІЛ, але тепер препарат здобув “зелене світло” і для препрофілактичного використання (PrEP).

У Gilead Sciences провели два масштабні клінічні випробування. Перше охоплювало понад 2 тисячі жінок у країнах Африки південніше Сахари. Жодного випадку інфікування – 100% ефективність. У другому дослідженні, яке включало понад 2 тисячі чоловіків та небінарних людей, зафіксували лише два випадки зараження — тобто ефективність склала 99,9%, і знову результат виявився кращим за показники популярної щоденної таблетки Truvada.

Серед побічних ефектів пацієнти найчастіше повідомляли про легкі реакції у місці ін’єкції, головний біль та нудоту.

Ці результати були опубліковані в The New England Journal of Medicine, а журнал Science визнав ленакапавір “Проривом року” у 2024 році.

Попри обнадійливі результати, майбутнє Yeztugo може затьмарити висока ціна. Gilead ще не озвучила остаточну вартість, але аналітики прогнозують, що у США препарат може коштувати близько $25 тис. на рік.

Для порівняння, раніше схвалений довготривалий препарат каботегравір, який вводиться кожні два місяці, обходиться у десятки тисяч доларів на рік і поки що не став масовим рішенням у світі. А ціна ленакапавіру як препарату для лікування ВІЛ наразі становить $39 тис. на рік.

Активісти закликають Gilead знизити ціну, аби нова терапія стала справжнім проривом, а не лише прерогативою для багатих країн.

“Навіть держави з високим рівнем доходу не зможуть забезпечити масове використання препарату за такою ціною”, – наголосив професор Ліверпульського університету Ендрю Гілл, чия команда довела, що препарат можна виробляти лише за $25 на рік на людину.

Gilead уже уклала угоди з шістьма фармкомпаніями для виробництва дженериків Yeztugo у 120 країнах із низьким і середнім рівнем доходу — після затвердження місцевими регуляторами.

Дженерик – це лікарський препарат, який має той самий склад і діючу речовину, що й оригінальний брендований препарат, але виготовляється іншою компанією після завершення терміну патентного захисту. Він так само ефективний, але зазвичай дешевший, бо не включає витрати на розробку та рекламу.

А поки триває підготовка до масового виробництва, компанія також домовилась із Глобальним фондом (створеним ООН у партнерстві зі США, PEPFAR та іншими організаціями) про постачання дози препарату для двох мільйонів людей.

Втім, програму PEPFAR, що тривалий час була ключовим донором у боротьбі з ВІЛ/СНІДом, було частково скорочено за президентства Дональда Трампа, що викликає побоювання щодо подальшого фінансування.

Отже, якщо Yeztugo стане доступним для широкого кола людей, це може змінити правила гри в боротьбі з ВІЛ у світі. Але лише за умови, що ціна буде справді доступною. Як підсумувала заступниця генерального секретаря ООН Вінні Б’яніма: “Це може бути саме той інструмент, який допоможе зупинити нові випадки зараження. Але лише якщо його зроблять доступним для всіх”.

Як розповідало раніше BitukMedia, науковці підтвердили одужання від ВІЛ в уже п’ятого пацієнта у світі. Йому допомогла трансплантація стовбурових клітин. Медики наголошують, що чоловік дійсно видужав, а не перебуває у стані ремісії. 

“Опір забуттю”: НБУ вшанував митців Розстріляного відродження

0
Зображення - НБУ

Національний банк України випустив дві пам’ятні монети, присвячені Миколі Хвильовому та Юліану Шполу — митцям Розстріляного відродження. Це перші монети нового тематичного напряму, що віддає шану поколінню українських інтелектуалів, знищених радянським режимом у 1930-х роках.

Про це йдеться на сайті НБУ.

19 червня 2025 року Національний банк України ввів в обіг дві пам’ятні монети — “Розстріляне відродження. Микола Хвильовий” та “Розстріляне відродження. Юліан Шпол”. Вони відкривають нову серію, присвячену митцям, чиї імена та творчість були на десятиліття стерті з культурної пам’яті тоталітарною машиною.

“Це не просто монети — це документ, свідчення та опір забуттю”, — наголосив Голова НБУ Андрій Пишний під час презентації, що відбулася в межах IX Щорічної дослідницької конференції, організованої спільно з Нацбанком Польщі.

Фото – НБУ

На заході були присутні творці фільму “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” — режисер Тарас Томенко та продюсер Олег Щербина. Їхня стрічка розповідає про трагічну долю мешканців харківського Будинку “Слово” — осередку творчої еліти доби Відродження, перетвореного на місце безмовного терору.

“Ці монети — як вистріли крізь мовчання. Вони виводять із тіні розстріляних митців, які були серцем українського ренесансу”, — сказав Томенко.

Монети номіналом 5 гривень виготовлено з нейзильберу, кожна — тиражем до 75 тис. примірників у сувенірному пакованні. Гурт рифлений, обидві оздоблені кольоровим друком.

Аверс спільний: стилізований напис “СЛОВО”, де в текстурі літер проглядаються паростки озимини — символ нового покоління. Літера “О” прострелена, з неї стікає кров — як образ нищення митців.

На реверсі монети, присвяченої Миколі Хвильовому (справжнє ім’я — Микола Фітільов), на дзеркальному тлі зображено стилізований портрет письменника. Символічна композиція передає глибокий зміст: обличчя ніби ув’язнене серед кам’яних плит неправильної форми, що відображають спроби тоталітарного режиму знищити пам’ять про митця.

“Микола Хвильовий – ключова постать культурного відродження, один із засновників української пореволюційної прози, поет і публіцист. Його діяльність сприяла утвердженню україноцентризму й інтеграції національної культури у світовий контекст. Передчасна загибель митця стала символом краху ідеалів українського націонал-комунізму та завершенням епохи українського національного відродження 1920–1930-х років”, – йдеться на сайті НБУ. 

Монета, присвячена Юліану Шполу (справжнє ім’я — Михайло Яловий), передає його образ через текстуру корозії — як метафору витіснення, але не знищення. Поет, прозаїк, драматург і кіносценарист він належав до провідних діячів літературного процесу в Україні, очолював ВАПЛІТЕ (Вільну академію пролетарської літератури) та написав перший український формалістичний роман “Золоті лисенята” (1929).

Автори проєкту: Володимир Таран, Олександр і Сергій Харуки, скульптори — Анатолій Демяненко та Володимир Атаманчук.

Починаючи з 20 червня 2025 року, монети можна придбати в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банках-дистриб’юторах, перелік яких є на сайті Нацбанку.

Як розповідало BitukMedia, Національний банк України вшанував традиційне українське мистецтво писанкарства срібною пам’ятною монетою номіналом 10 гривень. Її випущено до знакової події — включення української писанки до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Завдяки посмертному донорству юнак, який загинув у ДТП, врятував три життя

0
Фото - Дитяча Лікарня Святого Миколая/ Facebook

16-річний хлопець, який загинув унаслідок дорожньої аварії, став донором для трьох пацієнтів — двох дітей і дорослої жінки. У Центрі трансплантології Першого медичного об’єднання Львова зазначають: це лише друга трансплантація в історії клініки, коли донором стала дитина.

Про це повідомили у Дитячій лікарні святого Миколая.

Минулого тижня у Львові сталася трагедія — 16-річний юнак потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Попри всі зусилля лікарів, врятувати його не вдалося: на третю добу медики констатували смерть мозку. Однак навіть після смерті хлопець зробив неможливе — врятував життя одразу трьом людям.

Його родина, подолавши неймовірний біль втрати, дала згоду на посмертне донорство. Завдяки цьому рішенню медики Першого медичного об’єднання Львова змогли здійснити трансплантацію двох нирок і печінки.

Кому подароване життя:

Фото – Дитяча Лікарня Святого Миколая/ Facebook

15-річна Діана з Івано-Франківська з дитинства страждала на хронічний гломерулонефрит. Через важке захворювання нирок дівчинці тричі на тиждень доводилося проходити гемодіаліз – процедуру штучного очищення крові. Першу трансплантацію вона вже пережила, однак аутоімунне захворювання знищило донорський орган. Нову нирку Діані пересадили в Центрі UNBROKEN. Лікарі сподіваються, що друга спроба буде успішною. “Наразі нова нирка добре працює”, пишуть у лікарні. Тепер підлітка мріє про прості речі — наприклад, випити цілу склянку води, адже через несправність власних нирок досі їй дозволяли робити лише по кілька ковточків.

Фото – Дитяча Лікарня Святого Миколая/ Facebook

4-річний Тихон із Дніпра народився з вадами сечовидільної системи, через які змушений був проходити діаліз ще до свого першого дня народження. Завдяки трансплантації нирки він нарешті може жити без катетерів і бути звичайною дитиною. Тепер малюк мріє поплавати в басейні — вперше у своєму житті. Тихон — наймолодший пацієнт в історії лікарні, який отримав донорську нирку.

31-річна жінка із первинним біліарним цирозом — хронічним аутоімунним захворюванням — отримала печінку. Після операції вона почувається добре та готується до виписки.

“І принагідно висловлюємо вдячність батькам загиблого юнака за згоду на посмертне донорство. Співчуваємо вашій утраті. І дякуємо за можливість допомогти тим дітям, яких ще можна врятувати”, пишуть в Центрі трансплантології Першого медичного об’єднання Львова.

BitukMedia приєднується до слів вдячності та висловлює щирі співчуття родині загиблого. Їхній вибір — це приклад людяності, що дає шанс іншим жити.

Як розповідало BitukMedia, українець, який півтора року жив з механічним серцем, отримав другий шанс на життя. Рятівну пересадку донорського органу просто в ніч на Святого Миколая виконали кардіохірурги Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова.

Чи зможе гусеня стати журавлем? Пташина пара виховує дитинча іншого виду (ВІДЕО🔥)

0
Фотографка Маржорі Райн першою побачила гусеня в гнізді журавлів. Фото - Marjorie Rhine/ Facebook

На ставку в американському місті Медісон, штат Вісконсин, трапилось справжнє пташине диво: пара канадських журавлів (Grus canadensis) виховує гусеня канадської гуски. Унікальна сімейна ідилія не лише зворушує, а й дивує навіть досвідчених орнітологів: подібні випадки міжвидового усиновлення серед птахів є надзвичайно рідкісними.

Про це розповідає Smithsonian magazine.

Коли місцева фотографка Маржорі Райн побачила, як журавель зігріває під крилами пташеня, вона очікувала побачити традиційного “журавлика”. Натомість звідти визирнуло яскраво-жовте пухнасте гусеня. “Це було щось неймовірне. Мозок просто не міг цього осягнути”, — розповіла вона журналістам.

Фото – Marjorie Rhine/ Facebook

Пара журавлів виховує гусеня, яке повністю сприймає їх як своїх батьків. Орнітологи не мають точної відповіді, як саме це сталося: або гуска знесла яйце у журавлиному гнізді, або ж журавлі зайняли чуже гніздо, в якому вже було яйце… У будь-якому разі після вилуплення гусеня відбулося явище імпринтингу: воно запам’ятало журавлів як своїх батьків і поводиться так, ніби належить до їхнього виду.

Це лише третій зафіксований випадок такого міжвидового усиновлення: попередні сталися у Мічигані (2019 рік) та у тому ж Медісоні (2023 рік). На жаль, у двох попередніх випадках гусенята не вижили. Одне загинуло з невідомої причини, інше — після нападу собаки.

Наразі журавлі піклуються про гусеня так само, як і про власне пташеня: годують, захищають, навчають. Навіть відганяють від нього біологічних батьків — пару гусей, яка намагалася повернути дитинча. “Тато-журавель з могутніми крилами одразу ставав на захист”, — каже фотограф Алан Ґінсберґ, який спостерігав кілька таких конфліктів.

Міжвидова родина. Фото – Alan Ginsberg/ Facebook
Фото – Alan Ginsberg/ Facebook

На воді гусеня почувається чудово, легко плаває навколо своїх незграбних у воді прийомних батьків. Однак на суші йому доводиться нелегко – короткі лапки не дозволяють йому встигати за довгоногими журавлями.

Попереду в гусеняти ще чимало труднощів, вказують орнітологи. Журавлі й гуси мають кардинально різні способи харчування, поведінку й маршрути міграції. Гусеня, яке зазвичай мало б пастись, тепер їсть черв’яків і комах, яких йому приносять журавлі. А коли настане час летіти у вирій, може виникнути інша проблема: журавлі мігрують на більші відстані, пізніше восени та на висоті до 5 тис. футів — значно вище, ніж літають гуси.

Попри це, вчені сподіваються на краще. “Можливо, коли подорослішає, це гусеня приєднається до інших гусей”, — припускає дослідниця Енн Лейсі. А її колега, орнітолог Майкл Ворд додає: “Воно не приречене. Шанси малі — але вони є”.

Цей унікальний випадок став магнітом для орнітологів, фотографів і просто допитливих людей. “Це нагадує мені про радість бути в природі й дивуватися тому, на що вона здатна”, — підсумовує фотограф Ральф Руссо, який роками знімає журавлині родини.

До речі, обидва види — і журавлі, і канадські гуси — ще 50 років тому були майже зниклими в регіоні. Їхня чисельність відновилася завдяки охороні довкілля та обмеженому полюванню: журавлів — з менш ніж 20 тис. у 1979 році до 110 тис. у 2023-му; гусей — з 1,2 млн у 1970-х до близько 7 млн зараз. І сьогодні саме завдяки цій природоохоронній історії ми можемо спостерігати такі маленькі дива.

Як розповідало BitukMedia, у зоопарку Нью-Йорка (США) вперше за 30 років вилупилося пташеня королівського кондора. Аби не вважало людей своєю “родиною”, маля вигодовують за допомогою реалістичної ляльки, схожої на дорослого птаха.

Guinness у келиху… з морозивом: запустили вірусний молочний коктейль на основі легендарного стауту

0
Фото - The Black Tap

У Лондоні презентували незвичну новинку — молочний коктейль на основі Guinness. Його вже назвали “десертом, що перевертає уявлення про пиво”, а в соцмережах точаться суперечки: шедевр чи харчове божевілля? Втім, за калорійністю він поступається… половині пляшки вина.

Про це розповідає видання The Drinks Business.

Знамените темне пиво з Ірландії отримало нове — солодке і калорійне — втілення. У лондонських закладах мережі The Black Tap з’явився Guinness Milkshake, що вже став вірусним у соцмережах.

У складі незвичного коктейлю пів пінти Guinness (або безалкогольної версії Guinness 0.0), м’яке морозиво, крапелька шоколадного соусу і щедра хмарка зі збитих вершків.

У The Black Tap зазначають, що цей десерт “офіційно схвалений Guinness”. І хоча деякі критики встигли назвати напій “монстром” і навіть stout-rageous (гра слів на кшталт “жахливий стаут”), інші — у захваті від незвичного поєднання.

Найсміливішим гурманам ресторан пропонує ще й Guinness CrazyShake — варіацію з “ванільним краєм” келиха, обгорнутим у білий шоколад, тортом з Guinness та шоколадним брауні зверху. За задумом, край келиха стилізовано під “шапку” пива Guinness.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений LickyPlate (@lickyplate)

“Пінта? Десерт? Торт? А навіщо обирати щось одне? Це Guinness, якого ви ще не куштували!” — жартують у The Black Tap.

Багато хто впевнений, що такий коктейль – справжня глікемічна бомба. Попри жваві суперечки в Мережі (на кшталт: “Замовте одразу цукровий діабет до цього коктейлю”), звичайний Guinness Milkshake не такий уже й страшний для фігури. В The Drinks Business вже підрахували його калорійність: приблизно 273 ккал — це менше, ніж у половині пляшки вина:

  • Пів пінти Guinness: 105 ккал
  • Одна кулька ванільного морозива: 83 ккал
  • Збиті вершки: 40 ккал
  • Шоколадний соус: 45 ккал

Для порівняння: півпляшки білого вина містить близько 281 ккал, а червоного — 285 ккал.

Фото – The Black Tap

Втім, молочний коктейль значно перевищує вино за вмістом цукру та насичених жирів, тож це варіант для рідкісного частування, а не щоденної рутини.

Подавати Guinness Milkshake будуть у тому самому барі до кінця місяця, але схоже, що його не так вже й складно повторити в домашніх умовах.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Historic Pub Crawls® (@historicpubcrawls)

Як розповідало BitukMedia, спробувати коктейль за £1 тис. пропонує своїм постояльцям та гостям ресторан готелю Merchant, що у Белфасті (Північна Ірландія). І хоча з такою ціною напій ще не в книзі рекордів Гіннеса, він вже перевершив свій власний рекорд.

“Мій символ боротьби”: ветеран, який втратив усі кінцівки, зробив перші кроки на нових протезах (ВІДЕО)

0
Фото - скрін "Суспільне"

У львівському Центрі UNBROKEN втілили мрію 40-річного захисника України Миколи Шота — ветерана, який втратив на війні всі кінцівки. Чоловік отримав нові постійні протези ніг зі спеціальним військовим дизайном, що став для нього символом незламності.

Про це розповіли у Національному реабілітаційному центрі UNBROKEN.

Цими днями у львівському Центрі UNBROKEN відбулася надзвичайно важлива подія: пацієнт Микола Шот, який під час бойових дій втратив усі кінцівки, зробив перші кроки на нових протезах ніг. Цього моменту він чекав з особливим трепетом

За словами самого Миколи, він дуже хотів, аби його нові протези були не просто функціональними, а й мали глибоке особисте значення. Тому він замовив спеціальний дизайн — куксоприймачі розфарбовані у військовий піксель.

“Це буде мій символ боротьби та незламності. Я хотів, щоб було саме так. І протезист Олесь Солодуха втілив це у реальність”, – вдячністю промовляє Микола.

Команда фахівців Центру UNBROKEN, як завжди, підійшла до завдання не лише професійно, а й з теплом. Над створенням протезів працювали інженери, реабілітологи та медики. А результат — не просто технічний засіб, а важливий крок до повноцінного життя і внутрішнього відновлення.

У перші хвилини ходьби на нових протезах Миколу переповнювали емоції. Реабілітаційний центр показав у своїх соцмережах відео з щирою радістю та першими кроками ветерана.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений UNBROKEN Ukraine (@unbroken.ukraine)

Микола Шот із Новояворівська, що на Львівщині – боєць 93 бригади “Холодний Яр”. Він втратив всі свої кінцівки внаслідок мінометного обстрілу поблизу Часового Яру в лютому 2024-го. Після поранення він перебував у комі та пройшов через численні операції. Перші протези Миколі встановили у США, після чого він повернувся до України для подальшої реабілітації.

Попри важку травму, ветеран докладає неймовірних зусиль, аби адаптуватися до життя в нових обставинах, і мріє взяти участь у Паралімпійських іграх, пише “УП.Життя”.

У центрі Миколу Шота називають “символом незламності”. Кажуть, його шлях до відновлення – один із прикладів нездоланного духу українських захисників.

Як розповідало BitukMedia, юному бійцю провели унікальну реконструкцію обличчя після травми на фронті.

Трохи магії п’ятниці, 13-го: працівники аеропорту знайшли діамант

0
Фото ілюстративне. Автор - CATHERINE MCQUEEN / GETTY IMAGES

Працівники міжнародного аеропорту Піттсбурга (США) довели: людяність і наполегливість можуть творити справжні дива. Після кількох годин пошуків вони знайшли діамант із обручки пасажирки, який зник під час отримання багажу.

Про це розповідає портал UPI.

П’ятниця 13-го стала справжнім випробуванням для мешканки Піттсбурга Ейпріл Шмітт. Повернувшись із ділової поїздки з Лос-Анджелеса, вона підійшла до багажної каруселі в аеропорту, аби забрати валізу, коли її рука потрапила між валізою та краєм конвеєра. Швидко висмикнувши руку, вона не одразу помітила губу. Але вже дорогою додому зрозуміла — зник діамант з її обручки, подарованої чоловіком у 1992 році.

Жінка негайно повернулася до аеропорту та ініціювала пошуки. До неї приєдналися співробітники технічного відділу аеропорту: інженер, електрик та ще двоє їхніх колег. Попри те, що сама Шмітт покинула аеропорт ні з чим після півтори години безуспішних пошуків, чоловіки не здалися: вони зняли панелі з багажної каруселі й прочісували буквально кожен сантиметр простору.

Приблизно через чотири години Шмітт отримала дзвінок — діамант знайдено! “Дві склеєні скотчем разом палички для фарби, якими вичищають бруд з-під каруселі, – ось як вони його насправді і знайшли”, – розповів інженер Том Ріордан.

“Це повернуло мені віру в людяність, чесно кажучи, — сказала Шмітт. — Ці чоловіки не знали мене зовсім. Не знали, як довго я одружена, нічого не знали про мій камінь чи про його цінність — емоційну або фінансову. Але це не мало значення. Вони просто хотіли зробити правильну справу”.

Американка розповіла журналістам, що чоловік освідчився їй з цією обручкою понад 30 років тому, у п’ятницю, 13 березня, і вони пізніше одружилися в п’ятницю, 13 листопада 1992 року. Потім діамант з обручки загубився — і пізніше дивовижним чином був знайдений — і теж у п’ятницю, 13-го, яку забобонні люди вважають нещасливим днем.

Це вже не перший випадок, коли працівники аеропорту Піттсбурга рятують загублені коштовності. У 2023 році інша пасажирка, Крістен Тунно, втратила діамант із каблучки, подарованої їй 99-річною бабусею. Тоді його на підлозі вбиральні знайшла співробітниця служби підтримки клієнтів.

Як розповідало BitukMedia, сміттярі із американського штату Нью-Гемпшир перебрали 20 тонн відходів, аби знайти обручку. Її випадково загубила місцева мешканка, коли її партнер викидав сміття.

А підліток з металошукачем вчасно нагодився на пляжі Південної Кароліни. Хлопець прийшов на допомогу чоловіку, який геть невчасно загубив обручку, з якою збирався зробити коханій пропозицію.

У жінки, визнаної мертвою в лютому, народилася дитина

0
Фото ілюстративне

У Джорджії (США) народилася дитина, матір якої визнали померлою ще в лютому. Протягом кількох місяців жінку тримали підключеною до апарату життєзабезпечення – лише заради вагітності. Немовля зараз у реанімації, а суспільство вимагає перегляду законів, які поставили плід вище за права самої жінки.

Про це пише The Guardian.

У США з’явився на світ хлопчик, якого народила жінка з мертвим мозком. 13 червня медики штату Джорджія зробили екстрений кесарів розтин 31-річній Адріані Сміт, яка перебувала на апаратах життєзабезпечення з лютого. Новонароджений, якого назвали Ченс (у перекладі — “Шанс”), важить 1 фунт 13 унцій (приблизно 820 грамів) і зараз перебуває в неонатальній реанімації.

“Він бореться. Він буде жити. Ми просто просимо молитися нього”, — сказала мати Сміт, Ейпріл Ньюкерк, в ефірі місцевого телеканалу, який першим розповів цю резонансну історію.

За словами Ньюкерк, її донька звернулася до лікарів ще в лютому з сильним головним болем. Їй призначили ліки та відпустили додому. Але вже наступного ранку Адріану доправили назад до лікарні — вона задихалася. Діагноз: тромби в судинах головного мозку. За кілька годин після повторної госпіталізації лікарі констатували смерть мозку пацієнтки.

Тим не менш, її не відключили від апаратів. Родині повідомили, що згідно із законами штату Джорджія щодо абортів, Адріана Сміт має залишатися підключеною до систем життєзабезпечення — задля збереження плоду. Відповідно до закону, чинного у штаті з 2019 року, “особистість плоду” має юридичні права, а переривання вагітності після 6-тижневого терміну заборонене.

Сім’я жінки була не проти народження дитини, однак обурювалася тим, що в них відібрали можливість самостійно приймати рішення. “У нас не було вибору чи права голосу з цього приводу. Ми хочемо дитину, це частина моєї доньки. Але рішення мало бути за нами, а не за державою”, – зазначала матір Андріани Сміт Ейпріл Ньюкірк, яка тепер стане опікуном свого онука. Сміт відключили від апарату минулого вівторка, 17 червня.

Адріана Сміт зі своїм старшим сином перед госпіталізацією. Фото – GoFundMe

Пресслужба лікарні, де перебувала Сміт, заявила, що медики діяли відповідно до законів штату. Водночас офіс генерального прокурора Джорджії Криса Карра офіційно заявив, що закон штату не вимагає підтримувати жінок на апаратах після смерті мозку. Представниця прокурора пояснила, що відключення від апаратів життєзабезпечення у таких випадках не є “навмисним перериванням вагітності”.

Цей випадок спричинив нову хвилю обговорень щодо меж і наслідків законів, що забороняють аборти, та доктрини “особистості плоду”, яку часто критикують борці за репродуктивні права жінок. Вони попереджали: коли права ненародженої дитини ставляться вище за права живої жінки, подібні трагедії — лише питання часу.

Як розповідало BitukMedia, вперше в історії Рівненського обласного перинатального центру на світ з’явилася дитина, зачаття якої відбулося після смерті батька. Малюк Юрчик народився 20 травня 2025 року — рівно за рік після того, як його батько, військовий Юрій, загинув, захищаючи Україну.

Вікна вбивають мільярд птахів на рік: орнітологи знають, як це виправити

0
Каролінський поплітник (Thryothorus ludovicianus) у вікні. Фото - Kristi Blokhin/Shutterstock

В університеті Міссісіпі (США) довели, що спеціальне скло з візерунком здатне врятувати життя десяткам мільйонів птахів. Просте рішення — крихітні крапки на склі — допомагає пернатим уникати смертельних зіткнень із вікнами.

Про це розповідає видання Phys.

Університет Міссісіпі став майданчиком для важливого дослідження, яке довело: так зване “пташине” скло, тобто скло з нанесеним точковим візерунком, рятує життя. За словами професора біології Джейсона Хуксема, вікна — головна антропогенна загроза для птахів. За оцінками Служби охорони рибних ресурсів і дикої природи США, щороку через зіткнення зі склом гине понад 1 млрд птахів тільки у США.

Оглушений зіткненням дрізд, який влетів у вікно в парку Інсайт. Фото – University of Mississippi

У межах курсу з орнітології студенти професора Хуксема протягом п’яти тижнів цієї весни щодня перевіряли 11 університетських будівель і зафіксували 69 загиблих птахів, серед яких були лісовий дрізд, північний кукліло (вид зозулеподібних птахів родини зозулевих, – ред.) та світлобровий червоїд.

“Проблема більшості вікон у тому, що вони відбивають природне середовище. Вони буквально перетворюються на дзеркала: видно дерева, небо, і птахи летять на повній швидкості просто у скло”, — пояснює професор.

Найчастіше трагедії стаються під час сезонних міграцій — навесні та восени. Причина — саме у великих сучасних скляних фасадах, які стали архітектурним стандартом.

Втім, рішення є. Нанесення спеціальних візерунків зробить скло видимим для птахів та збереже прозорість для людей. Так зване fritted glass, скло з нанесеним точковим візерунком, дозволяє птахам вчасно розпізнати перешкоду. За словами дослідників, таке скло може запобігти понад 90% зіткнень. Винахід дозволить легко модернізувати існуючі будівлі.

У 2020 році на південній стіні юридичного факультету університету, де було зафіксовано велику кількість смертельних зіткнень, встановили точкові наліпки. Під час цьогорічного дослідження жодного загиблого птаха біля цієї будівлі не знайшли.

Це вікно в юридичному центрі Роберта К. Хаята при Університеті Міссісіпі колись було одним із найнебезпечніших місць у кампусі для птахів, але додавання точкових наклейок значно зменшило кількість зіткнень. Фото – University of Mississippi

Ще один об’єкт кампусу, де врахували безпеку птахів — це Центр науки та інновацій Джима й Томаса Даффів. Архітектор університету Чед Хантер зазначив, що нині під час проєктування нових будівель усе більше уваги приділяють екологічному впливу — зокрема, вибору скла.

“Ми шукаємо баланс між природним освітленням, енергоефективністю та безпекою для дикої природи”, — сказав Хантер.

Професор Хуксема закликає не лише заклади освіти, а й власників будинків зменшити ризики: “У моєму будинку теж були трагічні випадки. Але є прості рішення — наклейки, сітки, візерунки. Вони реально працюють”.

Висновок очевидний: навіть кілька крапок на склі можуть врятувати пташине життя — і це найменше, що люди можуть зробити для збереження диких видів у міському середовищі.

Як розповідало BitukMedia, у Сіднеї місцеві папуги какаду не просто окраса парків — вони ще й вміють вмикати питні фонтани, сконструйовані для людей. Австралійські дослідники зафіксували, як ці кмітливі птахи опанували механізм подачі води й влаштовують собі імпровізовані “водні вечірки”.

“Ніколи не треба здаватися”: черепаха Голіаф став батьком у 135

0
Фото - Zoo Miami/ Facebook

У найстаршого мешканця зоопарку Майамі — гігантської галапагоської черепахи на ім’я Голіаф — подвійне свято: 135-й день народження і перше в житті батьківство. Це також перший випадок, коли в Zoo Miami (США) народилося потомство одного з найрідкісніших видів черепах на планеті.

Про це розповідає The New York Post.

15 червня в Zoo Miami відзначили виняткову подію: 234-кілограмовий галапагоський черепаха Голіаф святкував не лише свій 135-й день народження, а й перший у житті День батька. Адже на початку місяця він уперше пізнав батьківство — з восьми яєць, відкладених ще 27 січня, одне успішно вилупилось 4 червня.

Фото – Zoo Miami/ Facebook

Це історична подія не лише для самого Голіафа, а й для зоопарку: вперше в Zoo Miami вилупилося дитинча черепахи галапагоського виду, що перебуває під загрозою зникнення. Як зазначають працівники зоопарку, новонароджене маля почувається добре та перебуває в окремому вольєрі, а батьки перебувають у публічній експозиції та почуваються чудово.

“Голіаф — мій герой, і я впевнений, що він стане для багатьох джерелом натхнення, — цитує New York Post представника зоопарку Майамі Рона Магілла. — Він живий доказ того, що було б бажання, а спосіб, як його здійснити, знайдеться. Ніколи не треба здаватися!”

Фото – Zoo Miami/ Facebook

За офіційними записами, Голіаф народився на острові Санта-Крус у Галапагоському архіпелазі між 1885 і 1890 роками. У 1929 році його перевезли до Бронксського зоопарку в Нью-Йорку, а з 1981 року він мешкає у Zoo Miami.

Співробітники зоопарку кажуть: за минулі майже 45 років Голіаф кілька разів спарювався з різними самками, але жодна з них не дала потомства. Пощастило з нинішньою партнеркою — Sweet Pea (Мила Горошинка). Новоспечена матуся теж не така й молода: за різними оцінками, їй від 85 до 100 років.

Галапагоські черепахи — один із найбільших і найстарших видів тварин на планеті. Їхня популяція різко скоротилася через діяльність людини, завезених хижаків, а нині — через зміну клімату та втрату природного середовища.

У дикій природі новонароджені черепахи ростуть без участі батьків, тож так буде і в Zoo Miami — але під наглядом фахівців. А для Голіафа батьківство на 135-му році життя стало справжньою перемогою довголіття, любові і наполегливої роботи зі збереження видів.

Раніше BitukMedia розповідало про схожу “історичну подію” у зоопарку Філадельфії, де вперше в його історії вилупилися дитинчата західної галапагоської черепахи острова Санта-Крус. Цей вид перебуває на межі зникнення.

Таємниця скелі: знайшли рунічний камінь із християнською молитвою

0
Фото - Ryan Primrose

У канадській глибинці, неподалік містечка Вава в Онтаріо, дерево, що впало, відкрило скелю з найдовшим рунічним написом у Північній Америці — і єдиним у світі, де повністю викарбувано молитву “Отче наш”. Археологи вже 7 років досліджують загадкову знахідку, що пов’язана зі шведськими торговцями ХІХ століття.

Про це розповідає Аrkeonews.

Археологи розшифрували код із 255 загадкових символів, висічених на камені в Канаді понад 200 років тому. Напис виявили в 2018 році після того, як дерево, що впало, оголило напис неподалік міста Вава (Wawa) в Онтаріо.

Йдеться про камінь зі складною рунічною композицією — 255 символів, викарбуваних у прямокутнику розміром 1,2 на 1,5 м. Поруч — зображення човна з 16 фігурами та 14 хрестиками.

Це відкриття стало справжнім викликом для науковців, і першими, хто його серйозно дослідив, були Райан Прімроуз та Девід Гадзала з Центру археологічної освіти Онтаріо. Вони зберігали знахідку в таємниці, доки не змогли провести достатній обсяг аналізу. Прімроуз швидко ідентифікував символи як скандинавські руни — варіант латинського фуртарку, поширеного в Скандинавії століттями.

Для підтвердження автентичності дослідники звернулися до одного з провідних світових фахівців з рун — професора Уппсальського університету (Швеція) Генріка Вільямса. У дощовий день він особисто прибув на місце й дослідив напис — під тентом, з ліхтариком, протягом кількох годин. Саме він зробив сенсаційний висновок: перед нами — повний текст “Отче наш” шведською мовою, викарбуваний рунами системи, створеної шведським ученим Йоганнесом Буреусом у XVII столітті.

За словами Вільямса, це — унікальний артефакт: “У Канаді є 11 об’єктів, про які стверджують, що на них є руни, але справжніми є лише п’ять. І лише один — цей камінь із Вави — містить повну версію “Отче наш” і є найдовшим рунічним написом на континенті”.

Зображення човна з 16 фігурами та 14 хрестиків поруч інтригує ще більше. Чому саме ця молитва? Чому в цьому місці?

Прімроуз припускає, що камінь могли залишити шведські працівники компанії “Гудзонова затока” (Hudson’s Bay Company). У 1800-х роках компанія наймала шведів для роботи на віддалених торгових постах. Це дозволяє припустити, що різьблення міг зробити один із них. Ймовірно, це був акт особистої віри — можливо, місце молитов чи спільного зібрання, або ж духовний прояв якогось самітника.

Артефакт пролежав під ґрунтом, можливо, його навіть навмисно заховали. Жодних інших об’єктів поруч не знайшли.

Фото – Центр археологічної освіти Онтаріо / Ryan Primrose

Хоча вік напису лише близько 200 років, він від того не менш цінний. “Загадка не зникає лише тому, що напис не такий старий, як ми сподівались. Чому саме тут? Чому ця молитва? Запитань більше, ніж відповідей”, — коментує Вільямс.

Зараз Прімроуз працює з власником землі над перетворенням місця на туристичну історико-культурну локацію. Вони подали заявку на оренду та шукають фінансування для збереження пам’ятки, включно із захисним накриттям для каменю. Плани на відкриття — вже до кінця літа.

Як розповідало BitukMedia, біля берегів Колумбії знайшли скарби корабля, що затонув понад 300 років тому. Вони належать іспанському галеону “Сан-Хосе”. Судно перевозило до 200 тонн золота, срібла та обробленого дорогоцінного каміння. Колумбія мріє перетворити знахідку на музей, але Іспанія вже висуває свої претензії.

Лемур-довгожитель Стампі увійшов до Книги рекордів Гіннеса у 39 років

0
Фото - Five Sisters Zoo/ Facebook

У зоопарку Five Sisters в Шотландії справжнє свято — місцевий улюбленець, кільцехвостий лемур на ім’я Стампі, не тільки відзначив 39 років, а й офіційно став рекордсменом Книги рекордів Гіннеса як найстаріший живий лемур у неволі.

Про довгожителя розповідає сайт Книги рекордів.

Народжений приблизно у червні 1986 року в графстві Суррей (Велика Британія), Стампі переїхав до Шотландії та з 2005 року мешкає у Five Sisters Zoo. Свою кличку він отримав через дещо вкорочений хвіст.

Сьогодні рекордсмен ділить вольєр із двома синами — 21-річним Редом і 20-річним Джуліаном, які також досягли поважного віку для свого виду Lemur catta.

Попри свій вік, який вдвічі перевищує середню тривалість життя кільцехвостих лемурів у дикій природі (до 20 років, у неволі — 20–25 років), Стампі залишається активним і життєрадісним. За словами старшої доглядачки зоопарку Ґемми Варлі, Стампі — “дуже милий хлопець, який обожнює ніжитися на сонечку та ласувати солодкою картоплею. Його улюблена зелень — гілки верби”. А на день народження йому приготували “торт” із спеціального корму для приматів, яким він поділився із синами.

Хоча Стампі має певні вікові зміни — погіршення зору, артрит і потребу в щоденних ліках, він демонструє стійкість і довіру до людей. Він дозволяє доглядачам проводити огляд, контролювати його вагу та навіть підстригати нюхові залози.

Своїм довголіттям Стампі зобов’язаний не лише природі, а й турботі з боку команди зоопарку. “Ми щасливі бути частиною його життя вже понад 20 років. Його рекорд — це визнання і для нас, і для всієї нашої спільноти”, — зазначив Ґері Карран, один із керівників зоопарку.

За життя Стампі став батьком 11 лемурят. Його велика родина вже включає 25 онуків, 6 правнуків і одну праправнучку. Всі правнуки нині мешкають у грецькому Attica Zoo.

Фото – Five Sisters Zoo

І хоча Стампі — офіційний рекордсмен, подібні випадки хоч і рідко, але траплялися. Наприклад, у зоопарку Isle of Wight у Великій Британії жила самка білолобого бурого лемура Белла, яка дожила до 38 років і померла у 2020-му. А ще один кільцехвостий лемур, народжений у зоопарку Філадельфії в 1967 році, прожив щонайменше до 37-річного віку, згідно з офіційними зоологічними звітами.

Редактор Guinness World Records Адам Мілвард, який займався верифікацією рекорду, зазначив: “Жити понад десяток років більше за середню тривалість життя — це досягнення для будь-якого виду. Стампі дійсно заслужив на визнання, і ми щиро сподіваємося привітати його і з 40-річчям наступного року”.

@lbcnews Meet Stumpy. He’s just become the world’s oldest Lemur in captivity. His keepers at a zoo in West Lothian have been helping him celebrate with a cake and a Guinness World Record. #stumpy #lemur #zoo ♬ original sound – LBC News

Раніше BitukMedia розповідало про найстарішого мишака у світі та найстарішого лінивця.