Українські школярі блискуче виступили на Європейській олімпіаді зі штучного інтелекту 2026 (European Olympiad in Artificial Intelligence), здобувши дві золоті медалі та друге місце в командному заліку. Один із представників збірної України став абсолютним переможцем змагань, випередивши всіх учасників.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці “Всеукраїнські олімпіади з інформатики”.
Олімпіада проходила з 14 до 19 липня у румунському місті Клуж-Напока. Цьогоріч у ній взяли участь 94 школярі з 24 країн Європи.
Найкращий результат показав Роман Мєламуд, випускник Маріупольського ліцею міста Києва. Він не лише виборов золоту медаль, а й посів перше абсолютне місце, набравши найбільшу кількість балів серед усіх учасників олімпіади. Його тренером є Валентин Мельник.
Ще одну золоту нагороду для України здобув Ростислав Ябченко, учень 11 класу Ліцею №145 міста Києва. Його також підготував тренер Валентин Мельник.
До складу української команди також увійшли:
Андрій Татарінов — учень 10 класу Кременчуцького ліцею “Політ” (тренери — Валентин Мельник та Антон Яструб);
Владислав Дахно — учень 11 класу Ліцею №145 міста Києва (тренер — Валентин Мельник).
Завдяки високим індивідуальним результатам українська збірна посіла друге місце в командному заліку, підтвердивши високий рівень підготовки молодих фахівців у сфері штучного інтелекту.
Європейська олімпіада зі штучного інтелекту — міжнародне змагання для школярів, під час якого учасники демонструють знання та навички у галузі сучасних технологій, машинного навчання й алгоритмічного мислення.
Як розповідало BitukMedia, школярі з України стали одними з найкращих на престижній виставці інновацій в Європі.
Вже понад сто років Антикітерський механізм називають першим аналоговим комп’ютером людства. Він умів передбачати затемнення та відстежувати рух небесних тіл. Але нове дослідження несподівано поставило під сумнів одну з головних тез: чи міг цей складний пристрій взагалі працювати так, як вважають сьогодні?
Понад 120 років тому випадкова знахідка біля берегів Греції перевернула уявлення про можливості античної цивілізації. Виявилося, що ще понад дві тисячі років тому люди створили складний механічний пристрій, здатний обчислювати рух Сонця й Місяця та передбачати сонячні й місячні затемнення. Саме тому сьогодні Антикітерський механізм часто називають першим аналоговим комп’ютером в історії людства.
Його знайшли у 1901 році водолази, які шукали морські губки біля грецького острова Антикітера. На дні моря вони натрапили на затонулий римський корабель. Серед амфор, бронзових статуй та інших артефактів лежав сильно пошкоджений шматок дерева й бронзи, який спочатку не викликав особливого інтересу. Лише через роки дослідники зрозуміли, що перед ними не випадковий уламок, а надзвичайно складний механізм.
Сьогодні артефакт зберігається в Національному археологічному музеї в Афінах. За оцінками археологів, його виготовили приблизно між 150 і 100 роками до нашої ери — майже тоді ж, коли затонув корабель.
Хто саме створив механізм, достеменно невідомо. Одна з найпоширеніших гіпотез пов’язує його з грецькими колоніями Коринфа, зокрема із Сиракузами, де працював знаменитий давньогрецький учений Архімед. Проте ця версія поки не має остаточного підтвердження.
Всередині пристрою містилося понад 30 бронзових зубчастих коліс, які людина приводила в рух вручну. Вони дозволяли визначати положення Сонця, Місяця та відомих на той час планет. На передній частині механізму була невелика кулька, пофарбована наполовину в білий, наполовину в чорний колір. Вона показувала фазу Місяця.
На зворотному боці розміщувалися круглі шкали, які допомагали відстежувати довгі природні цикли, визначати дати затемнень і навіть позначали календар загальногрецьких спортивних змагань.
Розгадати принцип роботи пристрою вдалося далеко не одразу. Механізм пролежав у морській воді понад дві тисячі років, тому майже повністю вкрився корозією й розпався на десятки уламків.
У 1959 році британський фізик Дерек де Солла Прайс почав детально його досліджувати. Згодом разом із грецьким фізиком Харалампосом Каракалосом він уперше використав рентгенівське та гамма-сканування, щоб “зазирнути” всередину механізму.
Саме тоді стало зрозуміло, наскільки складною була його конструкція. Науковці виявили 82 фрагменти пристрою та десятки шестерень. Деякі з них мали 127 або навіть 235 зубців — надзвичайно високу точність для свого часу.
Передня панель реконструкції 2007 року
Саме через цю знахідку у 2017 році компанія Google присвятила Антикітерському механізму спеціальний святковий логотип (doodle), назвавши його першим механічним комп’ютером.
Втім, далеко не всі загадки вже розгадані. Подальші комп’ютерні моделі, створені дослідниками Тоні Фрітом та Александром Джонсом, показали, що механізм міг не зовсім точно визначати положення Марса. Похибка могла сягати майже 38 градусів.
На думку авторів дослідження, це пояснюється не помилками майстрів, а рівнем розвитку астрономічних знань у Давній Греції.
Ще одна гіпотеза, висунута в новішому дослідженні, припускає, що навіть незначна похибка під час виготовлення деталей могла призводити до заклинювання механізму. Через це вчені досі сперечаються, чи працював він бездоганно в реальному житті, чи був радше демонстрацією інженерної майстерності. Важливо: ця версія також поки що не вважається остаточно доведеною.
Попри численні запитання, інтерес до Антикітерського механізму не згасає. У різних країнах створюють його діючі копії для музеїв та навчальних центрів.
Один із таких проєктів реалізували в Мексиці. Його автори сподіваються, що знайомство з найдавнішим механічним “комп’ютером” надихне нове покоління інженерів і науковців.
Як зазначає дослідник Рауль Перес Енрікес, Антикітерський механізм дозволяє буквально зазирнути в те, як люди понад дві тисячі років тому уявляли будову Всесвіту, коли в центрі світу, за їхніми переконаннями, перебувала Земля. Саме тому ця знахідка й сьогодні залишається одним із найвражаючих свідчень інженерного таланту античної цивілізації.
Як розповідало BitukMedia, звичайне занурення любителя дайвінгу перетворилося на відкриття, яке може змінити уявлення про судноплавство Середньовіччя. Те, що спершу виглядало як звичайні дерев’яні уламки на дні Боденського озера, виявилося рештками корабля, який пролежав під водою понад шість століть.
Звичайне занурення любителя дайвінгу перетворилося на відкриття, яке може змінити уявлення про судноплавство Середньовіччя. Те, що спершу виглядало як звичайні дерев’яні уламки на дні Боденського озера, виявилося рештками корабля, який пролежав під водою понад шість століть.
Як повідомляє EuroNews, у Боденському озері на півдні Німеччини підводні археологи виявили дерев’яні залишки середньовічного корабля, який, за попередніми даними, затонув між 1420 і 1450 роками. Відкриття стало несподіванкою навіть для самих дослідників, адже спочатку вони припускали, що судно належить до значно пізнішого періоду.
Про знахідку розповів професор Тобіас Пфледерер із Баварського товариства підводної археології. За його словами, усе почалося з повідомлення місцевого дайвера, який добре знав цю ділянку озера неподалік міста Ліндау, поблизу кордону з Австрією. Він давно підозрював, що під шаром мулу можуть ховатися залишки старовинного судна.
Під час перших занурень археологи не були впевнені, що мають справу саме з кораблем. Дерев’яні конструкції могли виявитися будь-якими іншими залишками. Однак коли з дна почали проглядатися кілька шпангоутів (несучих елементів корпусу, які виконують роль своєрідних “ребер” корабля) – сумнівів майже не залишилося.
За попередніми оцінками, судно мало від 8 до 12 м завдовжки і близько 3 м завширшки.
Найбільше археологів здивував його вік. Вони очікували знайти судно Нового часу, адже середньовічні кораблі в Боденському озері трапляються надзвичайно рідко. До цього було відомо лише про чотири подібні знахідки.
Для визначення віку дослідники взяли невеликий зразок деревини одного зі шпангоутів. Після аналізу методом радіовуглецевого датування (С14) стало зрозуміло, що корабель походить із XV століття.
Поки що науковці здійснили лише два занурення. Вони створили детальні фотографії об’єкта та провели його первинне обстеження. Попереду — значно більше досліджень.
Попри цінність знахідки, піднімати корабель на поверхню найближчим часом не планують. За словами професора Пфледерера, це потребувало б надзвичайно дорогих робіт із консервації деревини. “Немає кращого способу зберегти корабель, ніж залишити його під водою, бажано під шаром осаду”, — пояснив дослідник.
Фото – BGfU/ Facebook
Натомість археологи розглядають можливість провести локальні розкопки безпосередньо на дні озера. Це допоможе точніше встановити конструкцію судна та його реальні розміри.
Боденське озеро — найбільше озеро Німеччини, береги якого також належать Австрії та Швейцарії. Останніми роками рівень води тут неодноразово опускався до історично низьких позначок, що може сприяти виявленню нових археологічних пам’яток.
Дослідники сподіваються, що нова знахідка допоможе краще зрозуміти, якими були кораблебудування та торгівля на Боденському озері в пізньому Середньовіччі. Адже кожен подібний корабель – це рідкісне свідчення життя людей понад шістсот років тому.
Як розповідало BitukMedia, cтудент із Ізраїлю пірнув у море і помітив у піску руків’я меча. Виявилося, що це зброя часів хрестоносців, яка пролежала на дні Середземного моря майже тисячу років.
На площі Митній у Львові з’явилася нова мистецька інсталяція “Пройти через…” українського художника і скульптора Михайла Деяка. П’ятиметровий об’єкт із нержавіючої сталі присвячений досвіду подолання труднощів, змін і надії на новий початок.
Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.
Інсталяцію встановили з ініціативи галереї ZAG, а її розміщення погодив виконавчий комітет Львівської міськради.
За словами автора, робота народилася з роздумів про те, через що сьогодні проходять українці. “Ми проходимо складний і найстрашніший шлях, який тільки може бути. Але проходимо цей шлях як суспільство, бо рухаємося до Європейського Союзу. Мій проєкт — про всі наші спільні проходження”, — зазначив Михайло Деяк.
Художник також наголосив, що для Львова ця інсталяція має особливе значення, адже місто стало прихистком для багатьох внутрішньо переміщених українців і підприємств, які були змушені евакуюватися через війну.
У Львівській міській раді зазначають, що символічна арка має спонукати до роздумів про життєві зміни та випробування. “Кожного дня людина індивідуально через щось проходить. Сім’я, країна, народ — усі через щось проходять. Але через щастя теж важко пройти. Лише від того, як ми йдемо сьогодні, залежить, що буде далі”, — сказав директор департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк.
Фото – Михайло Деяк/ Facebook
Вперше проєкт “Пройти через…” представили у 2025 році на руїнах Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, значну частину якої було зруйновано російським ракетним ударом.
П’ятиметрова конструкція з полірованої нержавіючої сталі нагадує ворота або портал. Її деформовані форми символізують тиск, руйнування та боротьбу, а простір між двома частинами уособлює можливість рухатися вперед, попри пережиті випробування.
Особливістю інсталяції стала дзеркальна поверхня, яка відображає місто, небо та перехожих. Завдяки цьому мистецький об’єкт постійно змінюється, взаємодіючи з навколишнім простором і людьми, які проходять крізь нього.
Служба безпеки України заявила про успішну спецоперацію на території Росії, під час якої було уражено стратегічний бомбардувальник Ту-95 на військовому аеродромі “Енгельс” у Саратовській області. За інформацією спецслужби, літак, який використовувався для ракетних ударів по Україні, зазнав критичних пошкоджень.
За даними відомства, далекобійні безпілотники СБУ подолали близько 800 кілометрів до цілі. Попередньо повідомляється, що внаслідок удару бомбардувальнику повністю відірвало хвостову частину, через що він зазнав критичних пошкоджень.
У СБУ зазначають, що саме цей літак регулярно залучали до масованих ракетних атак по українських містах.
Спецслужба повідомила, що операцію провели на виконання завдань Президента України, спрямованих на зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора.
У СБУ наголосили, що продовжують системно уражати ключові елементи російської військової інфраструктури. У відомстві підкреслили, що знищення кожного стратегічного бомбардувальника означає десятки ракет, які не будуть випущені по Україні, а також завдає РФ багатомільйонних збитків.
“Російська стратегічна авіація більше не може почуватися у безпеці навіть на своїх найвіддаленіших військових аеродромах”, – пише пресслужба.
Роботизована ліана в дії. Фото - REUTERS / Kim Soo-hyeon
Що, якби захисний костюм або дощовик могли вдягатися самі? Така ідея, яка ще донедавна здавалася фантастикою, вже отримала реальне втілення. Дослідники з Південної Кореї та США представили технологію, що дозволяє одягу буквально “заповзати” на людину лише за кілька секунд.
Дослідники з Корейського передового інституту науки і технологій (KAIST) спільно з колегами зі Стенфордського університету розробили роботизовану технологію, яка дозволяє людині вдягнути костюм без допомоги рук чи сторонніх людей.
Основою системи стали м’які та гнучкі пневматичні “ліани”, вбудовані в тканину. Коли в них подають стиснене повітря, вони поступово підтягують одяг до тіла, ніби плющ, що підіймається по стіні.
За словами провідного автора дослідження Кім Нам Гюна, ідея виникла з повсякденної ситуації. “Я їхав велосипедом, коли раптом почався дощ. Тоді й подумав, що було б зручно, якби дощовик міг одягатися сам просто під час руху”, — розповів дослідник.
Розробники пояснюють, що “робот-ліана” рухається не всім корпусом, а лише росте своїм кінчиком, поступово вивертаючи тканину назовні й натягуючи її на людину. Саме такий принцип дозволяє системі повторювати форму тіла та стабільно працювати навіть тоді, коли людина рухається. На повне вдягання костюма потрібно приблизно 10 секунд.
Ще одна особливість розробки — відсутність складних алгоритмів керування. За словами професора цивільної та екологічної інженерії KAIST Рю Джі Хвана, технологія натхненна тим, як росте звичайний плющ. Завдяки цьому “ліана” здатна проходити крізь вузькі отвори, змінювати напрямок відповідно до форми поверхні та рухатися навіть по слизьких, липких чи похилих ділянках.
Найближчим практичним застосуванням автори бачать допомогу людям похилого віку та людям з інвалідністю, яким важко самостійно вдягатися.
Втім, потенційних сфер використання значно більше. Такі костюми можуть стати у пригоді працівникам підприємств із виробництва мікрочипів, де необхідно швидко вдягати стерильний захисний одяг, а також рятувальникам і працівникам екстрених служб, яким у критичних ситуаціях важлива кожна секунда.
На думку професора Рю, стрімкий розвиток штучного інтелекту часто зміщує увагу виключно на програмне забезпечення. Нова розробка демонструє, що не менш важливими залишаються й інженерні рішення, які дозволяють створювати принципово нові можливості для людини.
Поки що технологія перебуває на стадії досліджень, і про її комерційне впровадження не повідомляється. Однак розробники вважають, що роботизований одяг може знайти застосування в багатьох сферах, де потрібне швидке й безпечне вдягання без використання рук.
Як розповідало BitukMedia, інженери створили “ніжного робота” – він працюватиме з продуктами.
Колобус конгенсіс, відомий на місцевому рівні як Ліквелі, має ефектне чорне обличчя з рожево-помаранчевими губами. Фото - Junior Amboko
Одна нечітка фотографія, зроблена високо в кронах дерев, майже два десятиліття не давала спокою науковцям. Лише через 18 років досліджень вони змогли довести: на знімку був не просто рідкісний примат, а невідомий науці вид.
Міжнародна команда дослідників офіційно описала новий вид мавп, який майже 20 років залишався загадкою для науки. Новий примат отримав назву Colobus congoensis, а місцеві жителі з народу баланга давно називали його ліквелі.
Відкриття зробили в тропічних лісах Демократичної Республіки Конго, на території сучасного Національного парку Ломамі. Це лише шостий відомий науці вид мавп роду колобусів, які мешкають винятково в Африці.
За словами співавторки дослідження, наукової співробітниці Єльського університету Джулії Аренсон, відкриття нового виду приматів – надзвичайно рідкісна подія. “Наші дослідження, проведені різними методами, привели до одного висновку: ліквелі — це окремий вид колобусів, якого наука досі не знала. Відкриття нового виду приматів трапляється надзвичайно рідко, особливо якщо йдеться про популяцію, про яку раніше нічого не було відомо”, — зазначила вона.
Історія відкриття розпочалася ще у 2008 році, коли дослідники сфотографували високо серед дерев незнайому чорну мавпу. Знімок був занадто нечітким, щоб визначити, чи справді це невідомий вид.
Лише через десять років науковцям знову вдалося побачити загадкову тварину. Саме тоді розпочалося масштабне дослідження. З 2018 до 2022 року експедиції обстежували ліси, записували характерні звуки приматів, аналізували генетичний матеріал і спілкувалися з місцевими жителями.
Colobus congoensis and C. satanas в дикій природі.
За цей час вчені зафіксували 114 зустрічей із новими мавпами на території близько 1700 кв. км. Попри це тварини залишалися надзвичайно невловимими.
Цікаво, що серед мешканців 52 навколишніх сіл лише жителі восьми впізнали ліквелі, хоча місцеві громади добре знають фауну своїх лісів.
Новий вид вирізняється кількома характерними рисами. У мавп темне хутро, яскраво-помаранчеві губи та дуже незвичайний голос.
Під час досліджень науковці записали їхні гучні крики, які описують як ревіння, схоже на кумкання жаби. Саме ці звуки стали одним із важливих доказів того, що йдеться про окремий вид.
Дослідники наголошують, що ліквелі живе на дуже обмеженій території між трьома притоками річки Конго. Через полювання та розширення людської діяльності популяція перебуває під загрозою. Саме тому автори дослідження рекомендують надати новому виду статус виду, що перебуває під загрозою зникнення. За словами професора антропології Єльського університету Еріка Капріка, це відкриття має не лише наукове, а й природоохоронне значення.
Науковці сподіваються, що офіційне визнання Colobus congoensis приверне увагу до необхідності охороняти Національний парк Ломамі, який залишається одним із найменш досліджених куточків африканських тропічних лісів і, можливо, приховує ще чимало невідомих науці видів.
Як розповідало BitukMedia, у національному парку Вірунґа на сході Демократичної Республіки Конго зафіксували одну з найрідкісніших подій у дикій природі — гірська горила народила двійнят. Йдеться про регіон, який роками потерпає від збройного конфлікту.
Більшість дев’ятирічних дітей збирають іграшки або колекціонують наліпки. А цей школяр вирішив зібрати… справжній музей. Захоплення динозаврами перетворилося на справу, яка принесла йому світовий рекорд, а тепер допомагає рятувати історію рідного містечка.
Дев’ятирічний Андерсон Тейлор з містечка Кембридж у штаті Іллінойс (США) офіційно увійшов до Книги рекордів Гіннеса як наймолодший у світі куратор музею серед чоловіків. На момент відкриття власного музею хлопчику було лише 9 років і 340 днів.
Свій Cambridge Natural History Museum він відкрив 10 серпня 2024 року. Андерсон є не лише його засновником, а й єдиним власником і куратором.
У музеї представлені скам’янілості, мінерали, археологічні артефакти, природничі експонати та освітні виставки, присвячені історії Землі й природі.
За словами хлопчика, усе почалося після подорожі до Шотландії. “Коли я побував у Staffin Dinosaur Museum, саме це надихнуло мене створити власний музей. Динозаврами та скам’янілостями я захоплююся все своє життя”, — розповів він представникам Книги рекордів Гіннеса.
Шлях до власного музею виявився непростим. Спочатку Андерсон проводив численні лекції у сільській адміністрації свого містечка, розповідаючи про динозаврів і викопні рештки. Згодом йому вдалося знайти приміщення.
Будівля має цікаву історію: колись тут були пожежна частина та сільська рада, а тепер вона стала музеєм природничої історії.
Після відкриття місцеві жителі почали активно підтримувати юного ентузіаста. Люди приносили експонати, музейні вітрини та інше обладнання, а вже приблизно через місяць проєкт почав отримувати фінансування.
Сьогодні Андерсону вже 11 років, і він не збирається зупинятися. Наразі хлопець проводить кампанію зі збору коштів, щоб викупити будівлю, де розташований музей. Йому вже вдалося зібрати 20 тис. доларів.
У майбутньому рекордсмен мріє стати професійним палеонтологом і присвятити життя вивченню динозаврів та викопних тварин.
Історія Андерсона стала ще одним прикладом того, як дитяче захоплення може перерости у справжню справу життя. Поки його ровесники лише мріють про майбутню професію, юний американець уже керує музеєм, проводить екскурсії та популяризує науку, надихаючи інших дітей цікавитися історією нашої планети.
Як розповідало BitukMedia, 12-річний школяр піднявся на найвищі вершини Карпат і встановив рекорд України.
Вони з’явилися на світ із яєць, важать зовсім небагато й поки що ховаються від відвідувачів. Народження цих крихітних єхидн вже назвали історичною подією: вперше в Північній Америці від однієї самки за один шлюбний сезон вилупилися одразу двоє дитинчат. Один малюк росте поруч із мамою, а за життя другого нині борються ветеринари.
У зоопарку Сан-Дієго (San Diego Zoo Safari Park) повідомили про унікальне поповнення — там вилупилися двоє дитинчат єхидни, яких називають puggles. Це перший випадок в історії зоопарків, що входять до Асоціації зоопарків і акваріумів (AZA) у Північній Америці, коли від однієї самки за один період розмноження успішно вилупилися одразу двоє малюків.
Єхидни – одні з найдивовижніших ссавців на планеті. Разом із качкодзьобом вони належать до небагатьох сучасних яйцекладних ссавців. У природі ці тварини мешкають в Австралії та на острові Нова Гвінея.
Матір’ю малюків стала самка на ім’я Кетрін. Після вилуплення долі дитинчат склалися по-різному. Один малюк залишається разом із матір’ю в підземній норі, де вона доглядає за ним природним способом.
Друге дитинча виявилося значно меншим за брата чи сестру, тому фахівці вирішили перевести його до ветеринарного центру Harter Veterinary Care Center, щоб дати йому більше шансів на виживання.
Зараз ветеринари ретельно стежать за його розвитком. Зокрема, вони регулярно проводять ультразвукові дослідження шлунка, щоб визначити, як швидко організм перетравлює молочну суміш. Це дозволяє лікарям підібрати оптимальний режим годування й максимально наблизити догляд до природних умов.
У зоопарку наголошують, що отримані під час виходжування дані допоможуть покращити догляд за єхиднами не лише в Сан-Дієго, а й у межах усієї програми зі збереження австралійських видів.
Поки що обидва малюки живуть за лаштунками й не доступні для відвідувачів. Вони продовжують рости та проходять важливі етапи розвитку під постійним наглядом фахівців.
Єхидни належать до найбільш незвичайних тварин світу. Їхнє тіло вкрите голками, вони риють землю сильними лапами, а їжу знаходять за допомогою довгого липкого язика.
На відміну від більшості ссавців, самки відкладають яйце, з якого приблизно через десять днів вилуплюється крихітне дитинча. Перші місяці життя малюки проводять у норі або спеціальній сумці на тілі матері, поки не зміцніють достатньо, аби почати самостійне життя.
Як розповідало BitukMedia, у зоопарку іспанської Валенсії на світ з’явилися троє дитинчат бородавочника – тварини, яку багато хто впізнає завдяки мультфільму “Король Лев”.
Капела Медічі — меморіальна каплиця, створена за задумом італійського скульптора і художника Мікеланджело Буонарроті в місті Флоренція. Фото - mamiko_0907
Боротьба за престол, підозри у братовбивстві, раптова смерть подружжя та численні теорії змови. Понад 400 років історики не могли дійти згоди, що насправді сталося з представниками династії Медічі. Здавалося, ця історична загадка назавжди залишиться без відповіді, але сучасна генетика несподівано втрутилася у справу XVI століття.
Понад 400 років смерть великого герцога Тосканського Франческо I Медічі залишалася однією з найгучніших загадок епохи Відродження. Він і його дружина Б’янка Каппелло захворіли під час перебування на віллі в Поджо-а-Каяно неподалік Флоренції та після кількох днів тяжких страждань померли майже одночасно.
Ще сучасники припускали, що причиною могла бути малярія. Подружжя мало характерні симптоми — насамперед періодичну гарячку. Крім того, маєток розташовувався поблизу боліт і рисових полів, де було багато комарів, переносників хвороби.
Втім, майже одразу виникла інша, набагато драматичніша версія. Підозра впала на молодшого брата герцога Фердинандо Медічі, який після смерті Франческо став правителем Тоскани. За чутками, він міг отруїти брата миш’яком, щоб усунути суперника в боротьбі за владу. Підозри підігрівало й те, що Фердинандо відвідував подружжя незадовго до їхньої хвороби.
Дискусія тривала століттями. Починаючи з 2004 року, коли в межах проєкту Medici Project відкрили 49 родинних поховань Медічі, науковці неодноразово досліджували останки. Частина робіт підтверджувала малярію, але токсикологічне дослідження, опубліковане у 2006 році, навпаки, підтримало версію про отруєння миш’яком.
Тепер міжнародна команда дослідників із Єльського університету та Університету Пізи застосувала сучасні методи аналізу стародавньої ДНК. Науковці дослідили невеликі фрагменти кісткової тканини, які збереглися після ексгумації.
Результати, опубліковані в журналі iScience, показали наявність генетичних слідів паразитів роду Plasmodium, які викликають малярію. Ба більше, дослідники виявили одразу два види паразита – Plasmodium falciparum та Plasmodium malariae. Це може свідчити, що Франческо одночасно хворів на дві форми малярії.
Також вчені проаналізували останки ще одного представника родини – кардинала Джованні Медічі, молодшого брата Франческо, який помер за 25 років до нього після подорожі узбережжям Тоскани. В його останках теж знайшли ДНК паразита малярії, причому штаму, який раніше не був відомий науці.
За словами авторів дослідження, історичні документи також добре узгоджуються з цією версією. Лікарі Медічі описували симптоми, характерні саме для малярії, а також згадували тодішні методи лікування, зокрема кровопускання, яке сьогодні відоме як процедура, що лише погіршувала стан хворих.
Втім, навіть автори нового дослідження не стверджують, що історію остаточно розкрито. “Ми можемо сказати, що вони хворіли на малярію. Але не можемо довести, що їх точно не отруїли”, – визнають дослідники.
Перший автор роботи Александр Очоа зазначає, що генетичні докази значно зменшують простір для припущень про змову, але повністю не виключають можливості отруєння.
Останки Франческо I Медічі. Фото – Division of Paleopathology, University of Pisa
Такої ж думки дотримуються й незалежні експерти. Вони пояснюють: виявлення ДНК збудника означає, що людина була інфікована, але саме по собі ще не доводить безпосередню причину смерті.
Водночас професорка Донателла Ліппі з Університету Флоренції, яка була співавторкою дослідження 2006 року, не погоджується з новими висновками. Вона, як і раніше, вважає, що Франческо помер від отруєння миш’яком.
На її думку, історичні документи з Ватиканської бібліотеки описують симптоми — висипання на шкірі, набряки та гарячку, — які більше відповідають гострому отруєнню. Крім того, вона звертає увагу, що тіло герцога добре збереглося, а кисті рук були сильно стиснуті, що також може узгоджуватися з дією миш’яку.
Автори нового дослідження відповідають, що ці ознаки можуть мати й інші пояснення. Зокрема, Франческо Медічі захоплювався алхімією та регулярно працював із різними хімічними речовинами, які теж могли вплинути на його здоров’я.
Попри те, що суперечка навряд чи завершиться найближчим часом, нова робота стала важливим кроком у дослідженні історичних епідемій. Науковці наголошують, що аналіз стародавньої ДНК допомагає не лише перевіряти давні історичні версії, а й краще зрозуміти, як поширювалася малярія в Європі в епоху Відродження. За словами дослідників, саме такі технології дедалі частіше дозволяють знаходити відповіді на питання, які століттями залишалися лише предметом здогадів і гіпотез.
Як розповідало BitukMedia, Туринська плащаниця, яку пов’язують із похованням Ісуса Христа, знову здивувала науковців. Новий аналіз ДНК виявив на реліквії сліди арахісу, бананів, котів, курей і щонайменше 14 людей. Чому ці знахідки не доводять підробку, але відкривають нові сторінки її історії?
Лише кілька крапель крові можуть змінити все життя дитини. В Англії запроваджують обов’язковий скринінг новонароджених на рідкісне генетичне захворювання, яке сьогодні можна ефективно лікувати, якщо виявити його до появи симптомів.
В Англії з жовтня 2027 року всіх новонароджених перевірятимуть на спінальну м’язову атрофію (SMA). Йдеться про рідкісне спадкове захворювання, яке поступово руйнує м’язи та у найтяжчих формах без лікування може призвести до смерті дитини в перші роки життя. Про це оголосило Міністерство охорони здоров’я та соціального забезпечення Великої Британії.
Пацієнтські організації назвали рішення “історичним моментом”, адже рання діагностика дає дітям шанс вирости без важких проявів хвороби завдяки сучасній генній терапії.
Спінальна м’язова атрофія трапляється приблизно в однієї дитини з 10 тисяч новонароджених. У середньому у Великій Британії щороку народжується близько 48 дітей з таким діагнозом.
Хвороба вражає нервові клітини, які керують рухами м’язів. Через це у немовлят слабшають руки й ноги, їм важко тримати голову, сидіти, повзати чи ходити. Також можуть виникати проблеми з ковтанням і диханням. Якщо захворювання не виявити вчасно, воно може призвести до смерті дитини ще до дворічного віку.
Виявлятимуть SMA під час стандартного “тесту з п’ятки” (heel-prick test), який усі новонароджені проходять приблизно на п’ятий день після народження. Для аналізу достатньо кількох крапель крові. Зараз цей тест використовують для виявлення десяти інших захворювань, серед яких муковісцидоз, серпоподібноклітинна анемія та вроджений гіпотиреоз.
Перший етап нової програми стартує вже у жовтні 2026 року. Спочатку обстеження охопить близько 72% новонароджених завдяки роботі семи лабораторій. Такий підхід викликав критику громадських організацій, які попереджали про ризик так званої “поштової лотереї”, коли можливість пройти тест залежить від регіону проживання.
Після цього влада ухвалила рішення зробити програму загальнонаціональною. До жовтня 2027 року до неї залучать усі 13 лабораторій країни, що дозволить щороку перевіряти приблизно 560–570 тисяч новонароджених.
Генеральний директор благодійної організації Spinal Muscular Atrophy UK Джайлз Ломакс назвав це рішення величезним кроком уперед. “Тисячі дітей отримають шанс на ранню діагностику та доступ до лікування, яке може змінити їхнє життя”, — зазначив він.
Схожу думку висловив і керівник Muscular Dystrophy UK Енді Флетчер, який назвав впровадження загального скринінгу “історичною подією” для всіх родин, яких торкнулася ця хвороба.
Важливу роль у просуванні цієї ініціативи відіграла британська співачка, колишня учасниця гурту Little Mix Джесі Нельсон. Її доньки-близнючки Оушен Джейд і Сторі Монро мають діагноз спінальної м’язової атрофії. У червні артистка публічно розкритикувала рішення запровадити тестування лише в окремих регіонах.
Після оголошення про загальнонаціональний скринінг Нельсон заявила, що це “день надії” для всіх сімей. “Це не змінить майбутнє наших дітей, але означає початок кращого майбутнього для всіх родин, які зіткнуться зі SMA у майбутньому”, — сказала співачка.
Варто зауважити, що скринінг не означає автоматичного лікування. Він лише дає змогу виявити СМА ще до появи симптомів. Але саме при цьому захворюванні час має вирішальне значення: якщо терапію розпочати в перші тижні життя, дитина може розвиватися майже так само, як її здорові однолітки. Якщо ж лікування запізниться, втрачені рухові нейрони вже неможливо відновити.
Водночас генна терапія та інші сучасні препарати для лікування СМА є одними з найдорожчих у світі. Наприклад, препарат Zolgensma коштує понад 2 млн доларів за одноразове введення, хоча існують і інші варіанти лікування, які також є дуже дорогими.
Саме тому британські благодійні організації називають рішення про загальний скринінг історичним: у Великій Британії після підтвердження діагнозу діти можуть отримати лікування через державну систему охорони здоров’я (NHS). Без такого доступу сам по собі скринінг мав би значно меншу цінність.
Як розповідало BitukMedia, кілька місяців великої спільної боротьби і понад 120 млн гривень, зібраних по всьому світу. 12-річний Максим Цуцман з Івано-Франківщини, який має рідкісне генетичне захворювання – м’язову дистрофію Дюшена – отримав ін’єкцію препарату Zolgensma. Це одна з найдорожчих геннотерапій у світі, що може зупинити прогресування хвороби.
20-річний Мессі і 5-місячний Ямаль. Фото - Joan Monfort/AP
Іноді одна випадкова фотографія здатна розповісти історію, в яку важко повірити. У 2007 році 20-річний футболіст Ліонель Мессі купав п’ятимісячного хлопчика під час благодійної фотосесії. Минуло 19 років і тепер вони виходять один проти одного у фіналі чемпіонату світу з футболу. Здається, такого сценарію не зміг би вигадати навіть Голлівуд.
У неділю, 19 липня, на стадіоні MetLife Stadium у штаті Нью-Джерсі збірні Іспанії та Аргентини зустрінуться у фіналі чемпіонату світу-2026. Особливого символізму цьому матчу додає історія Ліонеля Мессі, восьмиразового володаря “Золотого м’яча” та одного з найвидатніших футболістів в історії, та Ламіна Ямаля, якого вже вважають головним футбольним вундеркіндом сучасності.
Ще у 2007 році фотограф Жоан Монфорт організував благодійну фотосесію для календаря, який спільно випускали фонд FC Barcelona, UNICEF та газета Sport. Сім’ї для фотосесії обирали жеребкуванням серед мешканців району Рокафонда (Rocafonda) міста Матаро, де тоді жила родина Ламіна Ямаля.
За задумом календаря кожен футболіст позував з дитиною, а Мессі випало фотографуватися саме з маленьким Ламіном.
Мессі тоді було лише 20 років. Він уже двічі став чемпіоном Іспанії та виграв Лігу чемпіонів, але ще не був тією легендою світового футболу, якою став згодом.
Під час фотосесії Мессі купав п’ятимісячного Ламіна у пластиковій дитячій ванночці в роздягальні стадіону “Камп Ноу”. Цей знімок прикрасив січневу сторінку календаря 2008 року, після чого майже два десятиліття залишався лише сімейною реліквією.
Лише після стрімкого злету кар’єри Ламіна Ямаля фотографію знову знайшли й вона стала вірусною, адже виявилося, що немовля на руках у молодого Мессі — майбутня зірка світового футболу.
20-річний Мессі і 5-місячний Ямаль. Фото – Joan Monfort/AP
Фотограф Жоан Монфорт у своїх інтервʼю згадував, що Мессі почувався трохи ніяково, бо не мав досвіду поводження з такими маленькими дітьми й спочатку не знав, як правильно тримати немовля під час зйомки. Саме ця природна незграбність зробила кадри особливо щирими.
Сьогодні ж це фото називають одним із найпророчіших спортивних кадрів XXI століття. У певному сенсі ця історія не така вже й випадкова. Обидва футболісти — вихованці знаменитої академії Ла Масія.
Мессі приєднався до системи “Барселони” у 13 років і дебютував за головну команду у 17. Ламін Ямаль потрапив до академії у сім років, а у 15 вже став наймолодшим футболістом XXI століття, який вийшов на поле у футболці “Барселони”.
Згодом саме Ямаль успадкував легендарний десятий номер, під яким Мессі майже два десятиліття творив історію каталонського клубу. Тепер учень зустрічається на полі з людиною, яку вважає своїм футбольним кумиром.
До фіналу команди прийшли різними шляхами. Іспанія досить впевнено обіграла Францію з рахунком 2:0. Один із голів був забитий після пенальті, призначеного за фол саме проти Ямаля.
Аргентині довелося значно складніше. У півфіналі команда поступалася Англії, але змогла зрівняти рахунок на 85-й хвилині, а вже у компенсований час забила переможний м’яч. Голи записали на свій рахунок Енцо Фернандес і Лаутаро Мартінес.
Для 39-річного Мессі це вже третій фінал чемпіонату світу. У 2014 році він поступився Німеччині, а у 2022-му здобув омріяний титул, перемігши Францію в серії пенальті. Тепер аргентинець має шанс вдруге поспіль стати чемпіоном світу.
Для Ламіна Ямаля, якому 13 липня виповнилося лише 19 років, це перший фінал світової першості.
Коли журналісти DAZN показали Ямалю знамените фото з дитинства, футболіст відповів із посмішкою: “Я трохи виріс. І Лео теж”. Він також зізнався, що давно чекав можливості зіграти проти свого кумира.
Як розповідало BitukMedia, під час візиту Папи Лева XIV до Барселони фотограф випадково зафіксував зворушливий момент зустрічі понтифіка з семирічним хлопчиком. За кілька днів ця світлина облетіла соцмережі, а пошуки родини дитини перетворилися на справжній цифровий детектив із участю X, Instagram і навіть ChatGPT.
Люк Скайвокер і Дарт Вейдер протистоять у фільмі «Зоряні війни: Епізод V – Імперія завдає удару у відповідь». Фото - EVERETT COLLECTION
Для фанатів “Зоряних війн” це один з найважливіших предметів у всій кіносазі. Саме цей світловий меч Люк Скайвокер тримав у руках під час легендарної дуелі з Дартом Вейдером, яка завершилася фразою “Я – твій батько”. На аукціоні в США реквізит продали за суму, що значно перевищила очікування, і він встановив новий світовий рекорд для предметів зі Star Wars.
Оригінальний світловий меч Люка Скайвокера, яким користувався Марк Гемілл у фільмі Star Wars: Episode V – The Empire Strikes Back (“Імперія завдає удару у відповідь”), продали на аукціоні Heritage Auctions за 3,75 млн доларів.
За даними аукціонного дому, це новий світовий рекорд для реквізиту зі Star Wars, який використовувався безпосередньо на знімальному майданчику.
Саме цим мечем Люк Скайвокер бився з Дартом Вейдером у кульмінаційній сцені фільму 1980 року. Під час поєдинку Вейдер відрубує Люкові руку та виголошує одну з найвідоміших реплік в історії кіно: “Я — твій батько”.
Перед торгами експерти оцінювали лот приблизно в 1–2 млн доларів, однак фінальна ціна майже вдвічі перевищила верхню межу прогнозів.
Попередній рекорд серед реквізиту “Зоряних війн” належав оригінальній моделі винищувача X-wing, яку використовували у космічній битві першого фільму 1977 року. Її продали у 2023 році за 3,13 млн доларів.
У Heritage Auctions назвали світловий меч “одним із найважливіших артефактів Star Wars, що збереглися донині”. “Це не просто реквізит. Це справжній шматочок сучасної міфології”, — заявив віцепрезидент аукціонного дому Джо Маддалена.
Світловий меч створили на основі модифікованого фотографічного спалаху Graflex — саме такі пристрої використовували для виготовлення перших мечів у класичній трилогії. Разом із ним продавалася й оригінальна конструкція для ефекту відрубаної руки, створена легендарним гримером Стюартом Фріборном.
Фріборн працював над образами Йоди та багатьох інших персонажів франшизи. Після його смерті у 2013 році артефакт залишався в колекції, яка й стала джерелом нинішнього аукціонного продажу.
Торги проходили в межах великого аукціону голлівудських пам’яток Heritage Auctions. Окрім меча Люка Скайвокера, на продаж виставили капелюхи з “Чарівника країни Оз” та “Віллі Вонки і шоколадної фабрики”, говерборди з “Назад у майбутнє 2”, килим із “Великого Лебовські” та чоботи Сильвестра Сталлоне з фільму “Роккі 3”.
Світловий меч Люка Скайвокера не став найдорожчим предметом у всесвіті Star Wars загалом — цей рекорд належить оригінальному постеру до “Нова надія”, проданому за 3,875 млн доларів. Однак серед екранного реквізиту саме меч із легендарної сцени на хмарному місті Беспін тепер посідає перше місце.
Як розповідало BitukMedia, на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку скелет тиранозавра продали за рекордні 50,13 млн доларів.
Фото - В. Зубкович/ Нобельський національний природний парк/ Facebook
Червонокнижного чорного лелеку помітили у гнізді на багатовіковому дубі в Нобельському національному природному парку на Рівненщині. Для науковців така знахідка — не просто цікаве спостереження, а свідчення того, що тут і досі збереглися цінні природні екосистеми.
Про знахідку повідомили у Нобельському національному природному парку.
Рідкісного птаха вдалося зафіксувати під час польових досліджень. Гніздо чорного лелеки розташоване на старому дубі поблизу водно-болотних угідь — саме такі місця є природним середовищем існування цього виду, пише “Суспільне Рівне”.
За словами старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу парку Івана Зубковича, це не перший випадок, коли чорного лелеку спостерігають на території Нобельського НПП. Водночас кожна така зустріч є дуже цінною, адже цей птах веде потайний спосіб життя, уникає людей і рідко трапляється на очі навіть досвідченим орнітологам.
Чорний лелека занесений до Червоної книги України. На відміну від добре знайомого білого лелеки, він не селиться поруч із людськими оселями, а обирає глухі ліси, заболочені місцевості та важкодоступні ділянки природи.
Фахівці пояснюють, що присутність цього виду є своєрідним індикатором здорової екосистеми. Якщо чорний лелека облаштовує тут гніздо, це означає, що в парку збереглися малопорушені ліси, чисті водно-болотні угіддя та достатня кормова база.
Саме тому нове спостереження стало доброю новиною не лише для орнітологів, а й для всіх, хто опікується збереженням дикої природи України. Чорний лелека відіграє важливу роль у підтриманні природного балансу, а його присутність підтверджує високу природоохоронну цінність території Нобельського національного природного парку.
Як розповідало BitukMedia, у центрі Чорнобиля зафіксували несподівану і знакову подію — до міста повернулися білі лелеки. Одразу шість птахів сіли відпочити на дах адміністративної будівлі біля меморіалу “Зірка полин”. За даними Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, це справжня сенсація: востаннє гніздування білого лелеки в межах міста фіксували близько 20 років тому.
Два роботи Unitree G1 виконують операції в реальному часі в новому дослідженні Каліфорнійського університету в Сан-Дієго. Фото - ARCLAB
Чи зможуть роботи одного дня самостійно оперувати людей? До цього ще далеко, однак дослідники вже зробили важливий крок. Вперше в історії два людиноподібні роботи успішно виконали хірургічну операцію на живому організмі.
Команда дослідників з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (США) повідомила про успішний експеримент, під час якого два гуманоїдні роботи виконали лапароскопічне видалення жовчного міхура.
Що сталося насправді
Попри гучні заголовки, експеримент має кілька дуже важливих обмежень.
Факт: операцію проводили не людині, а свині.
Факт: роботи не діяли самостійно. Ними в режимі реального часу повністю керували досвідчені хірурги за допомогою дистанційного керування.
Факт: під час операції роботи були додатково закріплені страховими тросами, щоб випадкове падіння не зашкодило тварині.
Попри це дослідники називають експеримент важливою віхою у розвитку роботизованої медицини.
Під час операції роботи виконували всі основні етапи процедури: відводили тканини, розсікали їх, накладали кліпси та видаляли жовчний міхур.
Водночас автори дослідження, результати якого опубліковано в журналі Nature, прямо зазначають: до використання таких роботів у лікарнях ще потрібно подолати низку серйозних технічних викликів.
Особливу увагу фахівців привернув ще один факт. Замість дорогих спеціалізованих медичних комплексів дослідники використали серійних гуманоїдних роботів Unitree G1, які коштують менш ніж 20 тис. доларів.
Це невеликі роботи заввишки близько 1,5 ме та вагою приблизно 32 кг. Вони обладнані рухливими “трьохпальцевими” кистями, камерами глибини та системою тривимірного сканування простору.
На думку авторів роботи, якщо навіть відносно недорогі гуманоїдні роботи вже здатні виконувати настільки складні маніпуляції під контролем людини, то більш досконалі моделі можуть значно розширити можливості медицини.
Чому це важливо
Сьогодні роботизовані операції вже давно не є новиною. У багатьох лікарнях світу працює система da Vinci, яка допомагає хірургам виконувати надзвичайно точні втручання.
Однак da Vinci— це спеціалізований медичний комплекс, створений виключно для операцій. Він коштує мільйони доларів і не здатний виконувати інші завдання.
Гуманоїдні роботи можуть виявитися універсальнішими. Теоретично вони здатні пересуватися лікарнею, користуватися звичайними інструментами, відкривати двері, переносити обладнання та виконувати різні види роботи.
Де такі роботи можуть стати незамінними? Саме це було головною метою дослідження.
Науковці хотіли з’ясувати, чи можна в майбутньому використовувати роботів там, де поруч немає лікаря.
Наприклад, у віддалених населених пунктах; у невеликих лікарнях із браком хірургів; на полярних станціях; під час космічних місій.
Якщо операцією дистанційно керуватиме досвідчений спеціаліст, пацієнтам не доведеться долати сотні кілометрів лише для нескладного втручання.
Чи скоро роботи оперуватимуть людей самостійно? Поки що — ні.
Факт: дослідження довело лише те, що гуманоїдний робот під повним контролем людини може успішно виконувати складні хірургічні маніпуляції на живих тканинах.
Припущення: автори статті вважають, що в майбутньому такі системи можуть отримати більше автономності й допомагати лікарям ще ефективніше. Однак це лише перспектива, а не підтверджений факт.
Отже, говорити про повністю автономних роботів-хірургів поки зарано. Проте нинішній експеримент демонструє, що технології стрімко розвиваються і можуть змінити медицину значно швидше, ніж здавалося ще кілька років тому.
Як розповідало BitukMedia, в Японії вирішили довірити важку фізичну роботу… роботам. Вже з травня в одному з найбільших аеропортів країни гуманоїдні машини почнуть переносити багаж пасажирів і вантажі. Це експеримент, який може змінити роботу аеропортів у майбутньому.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
