Середа, 15 Жовтня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 3

Переможниця хвиль: білка на водних лижах збирає аншлаги на ярмарку (ВІДЕО)

0
Фото - Twiggy The Water Skiing Squirrel

Ні, це не жарт. Найпопулярніша зірка ярмарку в Північній Кароліні — не співак і не ілюзіоніст, а… білка, яка катається на водних лижах! Маленька Твіггі роками підкорює серця глядачів своїми трюками. Але чи знали ви, що все почалося з урагану?

Про це розповідає портал UPI.

На ярмарку Carolina Classic Fair у Вінстон-Сейлемі головною зіркою стала пухнаста спортсменка — Твіггі, білка на водних лижах.

Під час відкриття ярмарку вона викликала справжній ажіотаж — натовпи глядачів спостерігали, як крихітна білка тримає баланс на мініатюрних лижах і розтинає хвилі. Twiggy виступатиме кілька разів на день до завершення заходу.

Це вже не перша Twiggy у світі воднолижного спорту. Першу білку з таким іменем усиновили Лу Енн та Чак Бест у 1979 році — після того, як ураган Девід вибив маля з гнізда у Флориді. З того випадку все й почалося: подружжя тренувало білок кататися на воді, і Twiggy стала справжньою легендою американських шоу.

Лу Енн Бест за життя виховала вісім білок-лижниць, перш ніж піти на пенсію. Сьогодні справу продовжує її син, Чак Бест-молодший, який мандрує США з новою Twiggy — вже восьмою у білчиній “династії спортсменок”.

Окрім видовищності, шоу Twiggy має просвітницьку мету: воно популяризує правила безпеки на воді. Білка завжди виходить на воду у маленькому рятувальному жилеті, нагадуючи дітям, що навіть найвідчайдушніші плавці мають дбати про безпеку. “Вона допомагає навчати через усмішку — і це працює”, — кажуть організатори шоу.

Слоган білявого шоу Wear your life jacket — even Twiggy does! (“Носи рятувальний жилет — навіть Twiggy його носить!”).

Нинішня Twiggy має власний сайт, сторінки у соцмережах і фан-клуб. За понад сорок років вона зібрала тисячі шанувальників і стала національною улюбленицею США. “Вона наче поєднує в собі Спайдермена, серфера і домашнього улюбленця”, — жартують фанати.

Як розповідало BitukMedia, чотирилапий Джеррі зі США довів: аби надихати світ, не обов’язково вміти говорити. Маленький такса перетворив гру з пластиковими пляшками на унікальну суперсилу – і став рекордсменом Гіннеса.

Ковток, який міг стати останнім: 17-річна дівчина ледь не загинула після купання в озері

0
Фото - Дитяча Лікарня Святого Миколая

Звичайне купання в озері закінчилося для 17-річної Анастасії з Тернополя боротьбою за життя. Після того, як дівчина випадково ковтнула воду, її організм уразила смертельно небезпечна бактерія — лептоспіра. У поєднанні з двома вірусними інфекціями це спричинило критичне ураження печінки.

Про це повідомляє дитяча лікарня святого Миколая, яка входить до складу Першого медоб’єднання Львова.

В останній місяць літа студентка першого курсу Анастасія поїхала з мамою відпочити до Тернополя. Під час купання в центральному міському озері дівчина випадково ковтнула воду — і, як з’ясувалося згодом, саме тоді в організм потрапила небезпечна бактерія, яку до водойми занесли заражені птахи або ж гризуни.

Інкубаційний період тривав близько двох тижнів. Потім — гарячка під 40 °C, біль у горлі, різке погіршення стану й госпіталізація. У лікарні діагностували генералізовану інфекцію: окрім лептоспірозу, в організмі виявили цитомегаловірус і вірус Епштейна–Барра. Разом вони спричинили тяжке ураження печінки.

“Печінка практично перестала функціонувати. Через падіння рівня білків, що відповідають за згортання крові, з’явилася загроза внутрішніх кровотеч. Рідина почала накопичуватися біля серця та в легенях. Ми навіть готувалися до трансплантації печінки від батька, який терміново приїхав з фронту”, — розповіла завідувачка Центру педіатрії Лікарні Святого Миколая Яна Долинна.

Фото – Дитяча Лікарня Святого Миколая

Упродовж трьох тижнів лікарі Дитячої лікарні Святого Миколая у Львові боролися за життя дівчини. Їй вводили противірусні та антибактеріальні препарати, переливали плазму й альбумін, відновлюючи життєво важливі показники крові.

І диво сталося — стан Насті стабілізували, і трансплантація не знадобилася. “Якби родина звернулася пізніше, це могло б закінчитися поліорганною недостатністю та смертю”, – кажуть медики.

Анастасія пропустила своє перше студентське 1 вересня, але тепер найголовніше — вона жива. Попереду тривале відновлення, проте небезпека минула.

“Наші лікарі бажають Насті швидше зміцніти та почати насолоджуватися студентським життям!”, пишуть у лікарні.

Як розповідало BitukMedia, у Львові брат віддав нирку, аби врятувати старшу сестру.

“Мобілізований” кіт повернувся додому: фінал історії Мурчика, який став героєм соцмереж

0
Фото ілюстративне. weareallaboutcats.com

Котика, якого нібито “мобілізували” на Київщині чоловіки у військовій формі, повернули господарям. Інцидент, що почався як курйозне відео, спричинив справжній скандал і навіть офіційну заяву від обласного військкомату.

Схоже, що історія з “мобілізованим” Мурчиком завершилася щасливо. “Котика повернули. Всім дякую за теплі слова та підтримку, всім гарного та спокійного вечора”, – написала в закритому чаті села Богданівка Броварського району власниця тварини.

За день до цього у мережі з’явилося відео – двоє чоловіків нібито у військовій формі підбирають кота з вулиці й хутко зникають на легковику. Користувачі одразу жартома охрестили побачене “мобілізацією кота” співробітниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) Київської області.

За інформацією місцевих мешканців, чоловіки були напідпитку й начебто хотіли зробити “подарунок дитині”. Спершу планували взяти тварину з притулку, але не доїхали і просто забрали кота з вулиці, передає ТСН. Згодом викрадачі нібито вимагали видалити відео з чату села, перш ніж повернуть пухнастого “призовника”. І це додатково загострило скандал, інформує Фокус.

Київський обласний ТЦК та СП відреагував того ж дня, спростувавши будь-яку причетність до викрадення тварини. У відомстві наголосили, що форма чоловіків на відео не відповідає статутній і назвали поширення подібних матеріалів “ворожою пропагандою”, спрямованою на дискредитацію працівників ТЦК – військових, які комплектують армію.

Не припускаючи, що підпис про “мобілізацію” кота може бути жартівливим, в Київському обласному ТЦК та СП сприйняли історію вкрай серйозно, заявивши, що згадка про військове відомство “свідчить про важку світоглядну ваду нашого суспільства”.

Сподіваємось, Мурчик вже оговтався від пригоди й повернувся до звичного сільського життя. От тільки тепер в нього новий статус – справжнього зіркового кота українського інтернету.

Нобелівську премію-2025 з медицини вручили за новаторське відкриття про імунні клітини

0
Зображення - Nobel Prize/ Facebook

Стартував Нобелівський тиждень. Лауреатами Нобелівки з фізіології та медицини у 2025 році стали Марі Брунков з Інституту системної біології (США), Фред Рамсделл з Інституту імунотерапії раку Паркера (США) та Шимон Сакагучі з Університету Осаки (Японія). Науковців відзначили “за відкриття у сфері периферичної імунної толерантності”.

Про це повідомляється на сайті Нобелівської премії.

Премію присуджено за відкриття, пов’язані з механізмом периферичної імунної толерантності – процесу, який захищає організм від аутоімунних реакцій. За словами голови Нобелівського комітету Олле Кемпе, дослідження лауреатів допомогли зрозуміти, як імунна система підтримує баланс між захистом від інфекцій та запобіганням ушкодженню власних тканин.

Оголошення лауреатів з медицини відкрило Нобелівський тиждень. 7 жовтня стане відомий володар премії з фізики, 8 жовтня – з хімії, 9 жовтня – з літератури. Премію миру оголосять 10 жовтня в Осло, а нагороду з економічних наук вручать 13 жовтня. Церемонія нагородження відбудеться 10 грудня у Стокгольмі.

Нобелівську премія з фізіології та медицини присуджує Каролінський інститут ще з 1901 року. Комітет оцінює як фундаментальні, так і прикладні дослідження, чергуючи напрямки за роками.

З 1901 по 2024 рік Нобелівську премію з медицини присуджували 115 разів, а її лауреатами стали 229 науковців. Премію не присуджували дев’ять разів, зокрема під час Першої та Другої світових війн. Якщо комітет вважає, що жодна робота не заслуговує відзнаки, призовий фонд переноситься на наступний рік.

Наймолодшим лауреатом залишається Фредерік Г. Бантінг, який отримав нагороду у 1923 році у 31 рік за відкриття інсуліну. Найстаршим – Пейтон Раус, якому премію присудили у 1966 році у 87 років.

Нагадаємо, 2024 року нагорода дісталася Віктору Ембросу та Гері Равкану за відкриття мікроРНК, а 2023-го – Каталін Каріко та Дрю Вайсману за розробки, що стали основою мРНК-вакцин проти COVID-19.

У 2022 році лауреатом став Сванте Паабо за вивчення геному неандертальця та денісівської людини. А у 2021-му – дослідники з США Девід Джуліус і Ардем Патапутян. Премію їм присудили за відкриття рецепторів температури і дотику.

Нова страва зі світу високої кухні — йогурт, який зробили… мурахи. Їжа майбутнього чи божевілля кухарів?

0
Ресторан Alchemist. Фото - Sorren Gammelmark

Десерти та коктейлі на основі “мурашиного йогурту” – не вигадка. У Копенгагені (Данія) двічі відзначений зірками Michelin ресторан Alchemist здивував світ новою гастрономічною ідеєю. Як мурахи потрапили до меню і що спільного між червоними лісовими комахами, молоком, наукою та дорогими ресторанними стравами?

Про це розповідає CNN.

Ця історія почалася у ресторані Alchemist у Копенгагені – закладі, який має дві зірки Michelin і входить до п’ятірки найкращих у світі. Тут їжа – це експеримент і мистецтво. Іноді – навіть наукове.

Цей експеримент народився випадково: одного дня один з кухарів помітив, що молоко згорнулося, коли в холодильнику поряд з ним виявили мураху. Це дрібниця надихнула команду разом із вченими з харчування, мікробіологами та антропологами провести серію дослідів.

Як з’ясувалося, червоні лісові мурахи містять у собі мікроорганізми, які можуть запустити ферментацію молока – так само, як це робили стародавні народи тисячі років тому, використовуючи трави, шишки чи листя.

Дослідники вирушили до села в Болгарії, де колись існувала традиція готувати йогурт із допомогою мурашиних колоній. Разом із місцевими мешканцями вони відтворили цей стародавній спосіб: надоїли свіже молоко, додали чотири живі мурахи, накрили банку марлею і закопали її просто у мурашнику. Наступного дня молоко перетворилося на густу, трохи кислу масу — початкову форму йогурту.

Щоб перевірити смак і кулінарні можливості нового інгредієнта, команда Alchemist приготувала три страви:

  • “Ant-wich” — морозиво з овечого йогурту, ферментованого мурахами, між печивом у формі мурахи;
  • “Сир маскарпоне з козячого молока”, де замість звичних ферментів використали висушених мурах. На смак він нагадував витриманий сир пекоріно;
  • “Молочний коктейль”, у якому замість лимону для згортання молока застосували сушених мурах, додавши бренді та абрикосовий лікер. Напій виявився “шовковистим і лимонно-кислим, але складнішим за смаком, ніж цитрусовий”.

Науковці повторили експеримент у стерильних умовах — уже з мурахами сестринського до болгарського виду. Виявилося, що саме живі мурахи працюють найкраще: вони вводять у молоко молочну та оцтову кислоти, запускаючи природне згортання. А сушені та заморожені комахи такого ефекту не дають і навіть можуть заносити небажані бактерії.

Дослідники попереджають: експериментувати вдома не варто. Червоні дерев’яні мурахи можуть переносити небезпечного для людини паразита, і безпечно працювати з ними можна лише в лабораторії.

Європейські червоні лісові мурахи — вид, занесений до списку тих, що перебувають під загрозою зникнення. Тож про масове виробництво “мурашиного йогурту” не йдеться. Але вчені переконані: бактерії з мурах можуть допомогти створювати нові типи ферментованих продуктів, корисні для мікробіому людини. Тому вчені планують вивчати їх далі.

“Мурахи можуть стати джерелом бактерій, які змінять наше уявлення про їжу. Це природний, різноманітний світ мікроорганізмів — і, можливо, майбутнє здорового харчування”, — сказала дослідниця Набіла Родрігес Валерон.

Речник ресторану Alchemist повідомив CNN, що морозиво Ant-wich подавали в ресторані близько року, і відвідувачі його “дуже високо оцінили”.

Як розповідало BitukMedia, співзасновник Microsoft Білл Гейтс підтримав американський стартап Savor зі міста Сан-Хосе (Каліфорнія). Розробники технології стверджують, що зможуть створювати продукт, аналогічний вершковому маслу, лише з молекул вуглекислого газу та водню. Видобувати їх будуть з повітря та води.

Таємний мільйонер зі шваброю: навіщо заможний чоловік працює прибиральником?

0
Зображення - META AI

Він заробляє щорічно понад $200 тис. від інвестицій та оренди, але обрав просту роботу прибиральника, бо вірить, що вона тримає його здоровим і дає сенс. “Невидимий мільйонер” з Японії Коїчі Мацу­бара доводить, що життя може бути повноцінним без блиску і пафосу.

Про це розповідає SCMP.

56-річний житель Токіо Коїчі Мацу­бара заробляє приблизно 30 млн єн на рік ($203 тис) завдяки нерухомості й інвестиціям. Незважаючи на це, він продовжує працювати прибиральником — не з необхідності, а щоб бути активним, здоровим і бути корисним. 

Він прибирає громадські простори й виконує базове обслуговування у житловому будинку: працює три дні на тиждень по чотири години. Зарплатня за таку роботу і таке навантаження становить приблизно 100 тис єн на місяць ($680). Це значно нижче від середнього доходу в Токіо (близько 350 тис єн або $2,400). 

Мацу­бара виріс у сім’ї з одним батьком, змалку навчився економити. Після середньої школи працював на фабриці, де отримував скромну зарплату (180 тис. єн або $1,220 на місяць).

З часом він накопичив близько 3 млн єн ($20 тис), придбав свою першу квартиру-студію. “В той час ринок нерухомості досяг дна”, – згадує чоловік. Японець достроково виплатив іпотеку та згодом придбав ще кілька квартир. Зараз йому належать сім квартир у Токіо та передмістях, а також акції та фонди.

Незважаючи на свої статки, Мацубара обирає скромний спосіб життя: живе у недорогій квартирі, сам готує собі їжу і вже понад десять років не купує нового одягу. Ще він користується базовим не дорогим смартфоном і здебільшого пересувається велосипедом 

Робота прибиральника для нього важлива не через гроші: вона підтримує фізичну активність, ранкову рутину, дисципліну, сенс. “Кожного ранку встаю, прибираю – і відчуваю, що добре”, – каже Мацу­бара. 

Вийти на пенсію він планує у 60 років. Мета Мацубари – жити повноцінним життям, не демонструючи свого багатства.

Історія “невидимого мільйонера” викликала ажіотаж у соціальних мережах. “Він раціональний і вміло керує своїм статком”, – написав один коментатор.

“Щоденне прибирання – це ще й форма душевного здоров’я та добрий спосіб тренування тіла”, – пише інший. “Не варто недооцінювати прибиральницю чи офіціанта. Невидимий мільйонер може бути просто поряд з вами”, – додав ще один інтернет-користувач.

В Японії нетрадиційний спосіб життя, як у Мацубари, не рідкість, пише видання. Так 75-річний чоловік, відомий як “Бог безкоштовних речей”, вже десять років використовує купони та безкоштовні пропозиції замість грошей. Повідомляється, що він володіє акціями понад 1000 компаній, а його статки перевищують 100 млн єн ($700 тис. доларів США).

Як розповідало BitukMedia, 35-річний Мін Хенцай з китайської провінції Сичуань вже чотири роки живе самотою у власноруч облаштованій печері. Він вважає роботу й шлюб “марною тратою часу та грошей”. Між тим, життя відлюдника несподівано зробило з нього зірку соцмереж.

Хто шукає, той знаходить: мисливці за скарбами підняли з дна океану “іспанське золото” 1715 року (ВІДЕО)

0
Фото - 1715 Fleet - Queens Jewels, LLC/ Facebook

Понад три століття хвилі Атлантики ховали свій блискучий секрет — золото і срібло з кораблів іспанської флотилії, потопленої ураганом 1715 року. Цього літа дайвери нарешті знайшли частину цього міфічного скарбу. Це монети загальною вартістю близько мільйона доларів.

Про це повідомляє CNN.

Команда підводних дослідників із компанії 1715 Fleet – Queens Jewels LLC під час занурень біля східного узбережжя Флориди знайшла понад тисячу золотих і срібних монет, викарбуваних у колоніях Іспанії — Болівії, Мексиці та Перу. Орієнтовна вартість скарбу становить 1 млн доларів, повідомили представники компанії.

Це не перша знахідка у водах, які давно отримали назву “Берег скарбів”. Саме тут, 31 липня 1715 року, потужний ураган розтрощив цілу флотилію іспанських галеонів, що прямували до Європи, навантажені золотом, сріблом і коштовностями з Нового Світу. Тоді десятки тонн скарбів опинилися на дні Атлантики — і відтоді не дають спокою поколінням шукачів пригод.

“Кожна монета — це шматочок історії, відчутний зв’язок із людьми, які жили й працювали в епоху розквіту Іспанської імперії. Знайти одразу тисячу таких артефактів — це неймовірна рідкість”, — розповів директор операцій компанії Сал Гутусо.

Команда Гутусо використовує підводні металодетектори, спеціальні насоси для очищення піску та флотилію катерів, щоб обстежувати морське дно. За законом Флориди, близько 20% знайдених артефактів передається державі для дослідження або виставок у музеях. Решта ділиться між компанією та її підрядниками.

“Ми хочемо робити все правильно. Ці скарби — не просто метал, це історія Флориди й Іспанії. І найкраще, що вони врешті потраплять у музеї”, – каже Гутусо.

Фото – 1715 Fleet – Queens Jewels, LLC/ Facebook

За понад 300 років з “флотилії 1715 року” вже підняли мільйони доларів у золоті монетах. Між тим, вважається, що значна частина скарбів досі залишається під товщею піску й мулу.

Минулого року влада Флориди навіть повернула частину вкрадених артефактів — кілька десятків монет, які незаконно винесли дайвери. Один із підозрюваних виявився родичем члена команди, що офіційно мала дозвіл на пошук.

“Це відкриття – не просто про блиск монет. Це історія про долі моряків, про ураган, який змінив торгові шляхи, і про те, як океан три століття зберігав їхні таємниці”, — додав Гутусо.

Фахівці припускають, що ще близько 70% скарбів 1715 року залишаються нерозкритими. І поки хвилі “Берега скарбів” тихо піняться під сонцем, пошуки триватимуть.

Як розповідало BitukMedia, біля берегів Колумбії знайшли скарби корабля, що затонув понад 300 років тому. Вони належать іспанському галеону “Сан-Хосе”. Судно перевозило до 200 тонн золота, срібла та обробленого дорогоцінного каміння. Колумбія мріє перетворити знахідку на музей, але Іспанія вже висуває свої претензії.

Бешкетникам тут не місце: чорного лебедя-агресора виселили з міста

0
Фото - Paul Roebuck/ Facebook

Дев’ять місяців він тримав у страху місцевих птахів, намагаючись втопити білих лебедів і залицяючись до їхніх самиць. Тепер чорного лебедя Реджі, відомого серед місцевих як “Містер Термінатор”, офіційно виселили з британського Стратфорда-на-Ейвоні.

Про це розповідає BBC.

Птаха упіймав доглядач лебедів Сіріл Бенніс. За його словами, рішення про “операцію з виселення” було непростим, але необхідним, адже поведінка Реджі стала небезпечною і для місцевих птахів, і для людей.

Реджі був місцевою знаменитістю. Австралійський чорний лебідь з’явився на річці Ейвон минулого року, і містяни зустріли його як дорогого гостя.

Фото – Paul Roebuck

“Усі приходили до Стратфорда, щоб подивитися на чорного лебедя. Але згодом ми почали хвилюватися, що він надто освоївся”, – розповів Бенніс виданню The Independent.

І не дарма хвилювалися. З часом лебідь почав нападати на місцевих самців, намагався топити їх і залицятися до самиць. “Це був справжній жах. Ввечері він ставав іншим — агресивним, непередбачуваним. Спробував втопити кількох білих лебедів. Абсолютно дике видовище”, — зізнався Бенніс.

Попри обурення шанувальників Реджі, місцева влада ухвалила рішення переселити птаха до Центру водоплавних у Девоні. Там він житиме серед інших чорних лебедів — подалі від річкових “суперників”.

Фото – Stratford Herald
Фото – BBC

Бенніс зізнається, що спіймати “Містера Термінатора” було непросто. “Цей хлопець боровся як скажений. Але тепер він у безпеці. Для нього це найкраще, – каже Бенніс. – Там у нього буде стільки друзів, що він ще подумає: навіщо я взагалі провів дев’ять місяців у Стратфорді?”

Попри скажену вдачу птаха, мешканці зізнаються, що встигли прив’язатися до чорного лебедя. “Він тероризував усіх, але ми його любимо. Сумно, що він поїде — хоча, мабуть, для річки це краще”, — сказав один із місцевих жителів.

Як розповідало BitukMedia, у США притулок для тварин шукає нову домівку для 20-річного папуги на ім’я Гендрікс. Хоч птах і пережив серйозне виснаження, найбільше зооактивістів Род Айленду хвилює не це — а його словниковий запас, який “тягне” на рейтинг 18+.

“Покора на випередження”: американські школи вилучають книги Стівена Кінга

0
Фото - скрін соцмережі

“Короля жахів” зробили ворогом шкільних бібліотек. Стівен Кінг став автором №1 у списку заборонених книжок у США. Чому твори майстра жахів опинилися в епіцентрі культурних воєн і хто насправді вирішує, що підліткам можна читати, а що ні? Чого ж насправді бояться цензори — монстрів із його романів чи правди про суспільство?

Про це розповідає AP.

У США знову заговорили про цензуру в шкільних бібліотеках. За новим звітом PEN America Banned in the USA, найбільш заборонюваним автором у 2024–2025 навчальному році став Стівен Кінг. Його книги вилучали зі шкільних бібліотек 206 разів.

Загалом зафіксовано понад 6 800 випадків тимчасових або постійних заборон. Це менше, ніж у попередньому році (понад 10 000), але все ще у кілька разів більше, ніж ще кілька років тому, коли PEN навіть не вів такої статистики.

Найбільше заборон припадає на три штати — Флориду, Техас і Теннессі. Там діють або ухвалюються закони, що зобов’язують вилучати “небажані” твори. Водночас інші штати, як-от Іллінойс, Меріленд чи Нью-Джерсі, ухвалюють протилежні закони — ті, що захищають бібліотеки від свавільних заборон.

“Це дедалі більше нагадує історію про дві країни”, — каже Кейсі Міхан, директорка програми Свобода читання у PEN America. За її словами, навіть у межах одного штату ситуація різниться: у Флориді одні округи активно забороняють книги, інші ж — відмовляються від цензури.

Найбільше постраждали такі твори Стівена Кінга, як “Керрі” та “Протистояння”. Загалом під забороною опинилися 87 його творів.

Але Кінг — не єдиний. Серед табуйованих творів — “Механічний апельсин” Ентоні Берджесса, “Назавжди” Джуді Блум, “Дихай” Дженніфер Нівен та “Продана” Патрісії МакКормік. Також під заборони потрапили десятки книжок Сари Дж. Маас і Джоді Піколт.

Причини заборон найчастіше однакові: теми ЛГБТК+, питання раси й расизму, сцени насильства та сексуального насильства. Часто книги вилучають навіть без скарг — наперед, “з перестороги”. PEN називає це “покорою на випередження” — коли школи знімають книжки з полиць через страх тиску чи політичних переслідувань.

До заборон долучається й федеральна влада. Міністерство освіти припинило ініціативу адміністрації Байдена щодо перевірки легальності цензури й навіть назвало тему “вигадкою”. Свою частку вніс і Пентагон: він вилучив сотні книжок із бібліотек для дітей військових як частину кампанії проти “антиамериканських” ідей.

Дані PEN America не охоплюють усі штати — наприклад, щодо Огайо, Оклахоми чи Арканзасу немає повної картини. Організація визнає, що реальна кількість заборон може бути ще більшою.

“Стає дедалі важче точно оцінити масштаб кризи, — каже Міхан. — Наші дані — це лише зріз того, що ми змогли підтвердити через публічні джерела чи журналістські розслідування”.

Таким чином, Стівен Кінг, автор, який звик лякати читачів вигаданими монстрами, сам став символом нового “жаху” в американській культурі — цензури, що розділяє країну на дві протилежні реальності.

“Тепер я найзабороненіший автор у Сполучених Штатах – 87 книг. Чи можу я запропонувати вам взяти одну з них і подивитися, через що всі ці скарги і скиглення? Самовдоволені книжкові цензори не завжди
можуть досягти свого. Це все ще Америка, чорт забирай”, – зреагував письменник у соцмережі X.

Як розповідало BitukMedia, письменниця Вікторія Амеліна стала лауреаткою британської премії Джорджа Орвелла посмертно. Вона загинула 2023 року під час російського обстрілу Краматорська. Британську нагороду за політичну літературу українці присудили за книгу Looking at Women, Looking at War (“Дивлячись на жінок, які дивляться на війну”).

Ярмарок овочів-велетнів: городники знову переписали історію світових рекордів – 7 за день

0
Фото - Three Counties/ Facebook

Гігантські моркви довжиною з вудку, гарбузи вагою з міні-авто і перці, схожі на батони. Щороку у вересні британські фермери вимірюють свої овочі-велетні. Цьогоріч на чемпіонаті в Молверні встановили одразу сім світових рекордів!

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

Щоосені у Великій Британії проходить подія, яка збирає найзатятіших городників з усієї країни. Це Національний чемпіонат Великої Британії з вирощування овочів-велетнів CANNA, що відбувається під час Молвернського осіннього шоу в графстві Вустершир.

Тут змагаються не лише гарбузи й кабачки — у кожній із десятків категорій на кону світові рекорди, які фіксують представники Книги рекордів Гіннеса.

Змагання не для слабкодухих. Адже транспортувати гігантські овочі, які іноді важать сотні кілограмів, — справжній квест: потрібні і вантажівки, і крани. А будь-яка тріщина під час перевезення може миттєво позбавити фермера шансів на виграш.

На виставці суддя оглядає зразки, оцінює їхній стан і розміри за допомогою рулетки або ретельно відкаліброваних ваг, щоб визначити, чи встановили вони новий рекорд — британський, європейський чи світовий.

2025 року Книгу рекордів Гіннесса представляв старший головний редактор Адам Міллуорд (Adam Millward). Він разом із головним суддею Національного чемпіонату CANNA UK Себастьяном Сускі (Sebastian Suski) зареєстрував аж сім нових рекордів. Усі городники-переможці – британці.

  • Найдовша редиска — 7,848 м (Джо Атертон, якого вже прозвали “Королем довгих овочів”);

  • Найдовший баклажан — 49 см (Пітер Глейзбрук, він же отримав титул за найвищу стручкову квасолю — 8,006 м);
  • Найдовший кабачок — 1,454 м (Марк Беггс);
  • Найдовший солодкий перець — 26,7 см (сім’я Форті);
  • Найважчий корінь селери — 8,01 кг (Кріс Марріот. Чоловік перевершив власний рекорд, встановлений за два тижні до того);
  • Найвища рослина люфи — 11,672 м (Грем Баррат).

Серед фаворитів традиційно опинився Пітер Глейзбрук із Ноттінгемширу, який вже має майже 30 титулів і став інтернет-мемом після фото з гігантською цибулею.

Марк Беггс із Дорсету теж не полишає амбіцій: хоча він здобув титул за найдовший кабачок, омріяна перемога у категорії “найважчий” вислизнула з рук — його 111-кілограмовий гігант програв нинішньому рекордсмену лише кілька кілограмів.

Фермер не здається: “Моя мрія — повернути світовий рекорд за найважчий кабачок. І я не зупинюся, поки не зроблю це”, — заявив Беггс.

Своєрідний тріумф відсвяткував і Грем Баррат, який, окрім рекордної висоти люфи, зібрав і “врожай” інших титулів — за найдовшу й найважчу люфу. Він пояснює успіх кліматом: м’яка весна і тепле літо цього року сприяли “екзотам”.

Попри нові досягнення, деякі старі рекорди роками залишаються неперевершеними — наприклад, найбільша картопля (4,98 кг) від того ж Глейзбрука зразка 2011 року.

Не менш вражаючими були й гігантські гарбузи. Брати Патон із Гемпшира представили 1117-кілограмову “гарбузове крісло” — однак до власного національного рекорду 2022 року їм забракло майже сотні кілограмів. Світовий же титул наразі утримує американець Тревіс Джінгер з Каліфорнії, який у 2023 році виростив гарбуз вагою 1246,9 кг.

Молвернське шоу довело: овочі можуть бути не просто їжею, а справжнім спортом, наукою і видовищем. І хто знає, які ще рекорди чекають на світ у наступному сезоні?

Як розповідало BitukMedia, українець з Індіани виростив сонях, що побив світовий рекорд.

Меседж проти політики Трампа: Папа Римський благословив брилу льоду

0
Фото - скрін YouTube

Лев XIV, перший американський Папа Римський, почав свій понтифікат з критики Дональда Трампа та скептиків глобального потепління. І зробив це в спосіб, якого від нього ніхто не чекав – він благословив брилу льоду.

Про це розповідає Daily Mail.

Папа Лев XIV, перший американський понтифік в історії, розпочав своє служіння з потужного і водночас дивакуватого жесту: він благословив величезну брилу льоду, привезену з гренландського льодовика. Так глава Римо-католицької церкви висловив протест проти скептиків, які заперечують глобальне потепління, та нагадав про екологічну спадщину свого попередника – Папи Франциска.

“Ми вселимо надію, вимагаючи від лідерів сміливих невідкладних дій. А ви приєднаєтесь до нас?”, – сказав Папа римський, благословляючи заморожену воду.

Лев XIV головував на всесвітньому форумі на честь десятиліття послання Папи Франциска Laudato Si (“Хвала Тобі”) на південь від Риму. Це послання, в якому проголошуються турбота про планету та моральний неспокій, дало початок глобальному громадському руху.

Звертаючись приблизно до тисячі представників екологічних організацій, понтифік закликав вимагати від урядів прийняття більш суворих екологічних стандартів, щоб пом’якшити завдані планеті збитки. Лев XIV висловив сподівання, що майбутня конференція ООН з клімату “прислухається до плачу Землі та сліз нужденних”. У форумі також взяв участь актор та колишній губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеггер.

Понтифік прямо нагадав про тих політиків, які “насміхаються з очевидних ознак кліматичних змін” і “звинувачують бідних у тому, що найбільше шкодить саме їм”. І хоча імен він не називав, очевидною була відсилка до Дональда Трампа, який нещодавно під час виступу в ООН назвав глобальне потепління “вигадкою”.

Символічне благословення відбулося на сцені, де поруч із кригою стояли тропічні папороті. Цей контраст мав підкреслити масштаби кліматичної катастрофи.

Лев XIV також підтвердив курс на екологічні реформи у самому Ватикані: найближчим часом там планують збудувати сонячну ферму, яка дозволить зробити Святе місто першою у світі вуглецево-нейтральною державою.

Як пише видання, 69-річний Роберт Превост із Чикаго, який узяв ім’я Лев XIV, вважається “мовчазним реформатором”, що продовжує курс свого попередника. Вже у перші дні понтифікату він дав зрозуміти: уникати гострих тем не буде.

Його слова God bless you all («Бог благословить вас усіх»), сказані журналістам у Ватикані після обрання, сприйняли як непрямий меседж на адресу США і критиків кліматичної політики. А благословення криги стало не лише гучним символом, а й викликом для тих, хто й досі вважає глобальне потепління міфом.

Як розповідало BitukMedia, Ватикан канонізував “покровителя інтернету” Карло Акутіса. 15-річний підліток став першим святим-міленіалом у католицькій церкві.

Середньовічний must-have: знайдено інструмент для ідеального проділу

0
Фото - сайт Національних музеїв Шотландії

У стінах легендарного замку Ейлен-Донан археологи натрапили на незвичайну річ — гребінь XIII століття, яким мешканці фортеці укладали волосся. Це перший подібний артефакт, знайдений у Шотландії, і лише третій у всій Великій Британії.

Про це розповідає сайт Національних музеїв Шотландії.

Під час розкопок на території замку Ейлен-Донан, що вважається одним із символів Шотландії, дослідники виявили унікальний артефакт — середньовічний інструмент для волосся, відомий як гравуар. Його виготовили з рога благородного оленя.

За словами археологів, гравуар використовували для створення вишуканих зачісок і точного розділення проділів. Особливість знахідки — художнє оформлення: інструмент виконаний у формі людської постаті в капюшоні, яка тримає книгу.

Предмет має виняткове значення, адже це лише третій гравуар, відомий у Великій Британії, і перший, знайдений саме у Шотландії.

“Ейлен-Донан уособлює саму сутність шотландського замку, його образ упізнаваний у всьому світі. Та водночас ми досі знали небагато про повсякденне життя в його стінах у XIII–XIV століттях”, — зазначила головна попечителька фонду Conchra Міранда ван Лінден.

Фото – highlandcandlecompany.com

Гребінь став частиною великої колекції предметів, які проливають світло на побут середньовічних мешканців замку. Серед інших артефактів — прикраси, ігрові фішки, музичні інструменти та предмети для святкових бенкетів.

Розкопки проводила організація FAS Heritage. Сам замок Ейлен-Донан, розташований на мальовничому острові серед гірських озер, добре відомий кіноманам: він не раз з’являвся у голлівудських фільмах.

Як розповідало BitukMedia, з “сестри” “Титаніка” підняли перші артефакти.

“А як я житиму без неї?”: брат віддав нирку, аби врятувати старшу сестру

0
Фото - Перше медичне об'єднання Львова

Вона ще у 24 роки втратила зір через діабет, а минулого року почула страшний вирок: нирки працюють лише на 10%. Життя Ірини могло обірватися будь-якої миті. Але врятував молодший брат. 29-річний чоловік пожертвував свою нирку сестрі.

Операцію виконали спеціалісти Центру трансплантології Першого медобʼєднання Львова, повідомили у соцмережах закладу.

39-річна Ірина Губенко з Дніпра з дитинства бореться з цукровим діабетом. У 24 роки вона втратила зір.

Найбільш вразливі органи у діабетиків – це очі та нирки. І минулого року, під час звичайної перевірки в санаторії, лікар приголомшив жінку: “А чому ви ще не на діалізі? Ваші нирки працюють лише на 10%”. Без діалізу або трансплантації шансів в жінки не було.

Її молодший брат, 29-річний Микита, не вагався жодної миті. “Я навіть не думав. Це моя сестра – найрідніша людина. Вона завжди була поруч зі мною. Бо як я житиму без неї?” – каже чоловік.

Мати Ірини та Микити у розпачі звернулася по допомогу у Facebook. Саме там порадили їхати до Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова – закладу, де виконують найбільше пересадок органів в Україні.

Після аналізів та тестів з’ясувалося: брат ідеально підходить донором. 23 вересня львівські трансплантологи провели операцію з пересадки нирки. Забір органа виконали лапароскопічним методом – через кілька проколів, що дозволяє донору швидше відновитися.

Вже наступного дня пересаджена нирка почала працювати в організмі Ірини. А за тиждень брат і сестра повернулися додому – у Дніпро.

Сьогодні жінка знову усміхається, будує плани і називає брата своїм янголом.
“Він подарував мені життя. І я ніколи цього не забуду”, – каже Ірина.

Центр трансплантології працює на базі Першого медобʼєднання Львова — найбільшого медичного закладу України.

Фото – Перше медичне об’єднання Львова

Як розповідало BitukMedia, у Запоріжжі знову сталося диво медицини й людяності. 58-річний чоловік, у якого після інсульту медики констатували смерть мозку, став донором двох нирок. Його родина зробила шляхетний вибір – у найважчий момент подарувати шанс на життя іншим.

“Незрівнянний світ краси” знову зазвучить: легендарний альбом Назарія Яремчука перевидадуть

0
Зображення - Марія Яремчук

Легендарний голос Карпат повертається на вінілі. Співачка Марія Яремчук анонсувала перевидання культового альбому свого батька Назарія Яремчука “Незрівнянний світ краси”. Він вперше вийшов ще у 1980 році та понад чотири десятиліття залишався недоступним для нових слухачів.

Про це співачка розповіла у своїх соцмережах.

Офіційний реліз заплановано на 21 жовтня. Треклист платівки повністю відтворює оригінальне видання і складається з 9 пісень, виконаних Назарієм Яремчуком разом із вокально-інструментальним ансамблем “Музики”, чернівецьким ансамблем “Жива вода” та струнною групою Київського камерного оркестру.

“Оригінальний вініл, випущений 45 років тому, сьогодні практично неможливо знайти – він існує лише у поодиноких примірниках в інтернеті. Тож я вирішила виправити цю історичну несправедливість. Адже цей альбом – справжня перлина української класики, один із кращих у музичній дискографії того часу. Це молодий Яремчук, це фанк, соул, оркестровий фолк-поп і, звісно, незрівнянний світ краси Карпат. Ця платівка – суцільне естетичне задоволення”, – наголосила Марія Яремчук.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений mariya yaremchuk (@m_yaremchuk)

Альбом “Незрівнянний світ краси” вперше побачив світ на студії “Мелодія” у 1980 році. Його назва перегукується з однойменною піснею, створеною ще у 1969-му Левком Дутківським та Анатолієм Фартушняком. Тоді композиція стала справжнім гімном завдяки фільму “Червона рута” та увійшла в історію української естради. Проте відтоді альбом жодного разу не перевидавався. 

Візуальне оформлення теперішнього перевидання створив український художник Даніель Скрипник, який працював із The Weeknd, Imagine Dragons, Брітні Спірс, Біллі Айліш та іншими світовими зірками.

Проєкт Re:Yaremchuk, започаткований Марією, системно відкриває спадщину легендарного співака, який пішов з життя у 1995 році, для нових поколінь. у 2024 році співачка представила документальний фільм “Яремчук: Незрівнянний світ краси”, що зібрав у прокаті понад 15 млн грн. Через рідкісні архівні кадри, відверті інтерв’ю та особисті щоденники стрічка розповідає про Назарія Яремчука – першу українську попзірку. Стрічку можна подивитися на платформі Netflix.

Разом з фільмом вийшов музичний альбом переспівів Re: Yaremchuk. Спродюсувала збірку також Марія Яремчук. До альбому увійшло 10 треків Яремчука, які у власному стилі переспівали Jamala, Kazka, Volodymyr Dantes, Adam, O.Torvald, Balsam, Pianoбой, Друга ріка, Ivan Navi та Tember Blanche.

Як розповідало BitukMedia, у 2004 році документальний фільм “Яремчук: Незрівнянний світ краси”, знятий Артемом Григоряном, став найкасовішим у своєму жанрі. За три тижні у прокаті він зібрав понад 10 мільйонів грн. А у 2025-му його потіснила у національному кінопрокаті документалка Антона Птушкіна  “Антарктида”.

Келих для господаря і келих для кота: у Новій Зеландії створили pet-friendly вино (ВІДЕО)

0
Фото - muttleysbrewingco/ Instagram

У Новій Зеландії з’явився на диво оригінальний продукт — безалкогольне вино для собак і котів. Чи стане воно новим хітом серед пухнастих гурманів та їхніх господарів? І про який секретний інгредієнт, зрештою, йдеться?

Про це розповідає Straits Times.

У Новій Зеландії з’явився новий тренд для власників домашніх тварин — “вино” для котів і собак. Напій, що не містить ані краплі алкоголю, виготовлений на основі котячої м’яти. Ідея виявилася настільки вдалою, що виробники вже планують експансію на світові ринки, зокрема до Японії, США та Австралії.

Новинку пропонує компанія Muttley’s Estate, яка отримала свою назву на честь улюбленого пса дитинства співзасновника Джона Робертса. В асортименті “пухнасті вина” з дотепними назвами на основі гри слів: Sauvignon Bark (“Совіньйон гавкіт”) та Purrno Noir (“Мууррно нуар”).

“Іноді просто приємно розслабитися з келихом вина поруч із улюбленцем”, — розповів 32-річний Робертс в інтерв’ю Kyodo News.

У Новій Зеландії 150 мл такого вина коштує 12,99 NZD (приблизно 7 євро). Наразі купити напій можна лише на батьківщині вина, але тривають переговори про вихід на ринки інших країн.

Поштовхом для створення екзотичного продукту стала спостережливість дружини Джона — 32-річної Кортні. Жінка звернула увагу на популярність “пива для собак”, виготовленого на основі м’ясного бульйону. “А чому б не зробити аналог у такий країні вин, як Нова Зеландія?”, — подумала вона.

Секретним інгредієнтом пара обрала котячу м’яту (Nepeta cataria). Йдеться про вид трав’янистих рослин родини глухокропивові, який поширений в Європі та Азії, широко натуралізований й культивований. Nepeta cataria відома здатністю робити котів грайливішими й піднімати їм настрій. На собак цей інгредієнт діє інакше — допомагає розслабитися.

За словами Робертса, після пандемії Covid-19 у багатьох сім’ях із тваринами зріс рівнень стресу. Домашні улюбленці відчували паніку господарів, а з поверненням людей на роботу почали страждати від тривожності сепарації. Саме тому напій замислювали як спосіб полегшити стрес і для тварин, і для їхніх власників.

Розробляючи рецептуру, Робертс спирався на досвід роботи у сімейному бізнесі з виробництва ветеринарних препаратів. Вина мають різні “обороти” котячої м’яти, щоб задовольнити смаки як вибагливих котів, так і собак з ніжнішим шлунком.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Muttley’s Brewing Co. (@muttleysbrewingco)

Розробники наголошують: напої на основі котячої м’яти можуть допомагати тваринам поліпшити настрій, зняти стрес і навіть підтримати травлення.

Як розповідало BitukMedia, на щорічній всесвітній виставці споживчої електроніки CES-2024 презентували незвичайний винахід від стартапу Flappie. Це “розумні” дверцята для хатніх котів і кішок на вільному вигулі. Пристрій позбавляє господарів неприємних сюрпризів. Наприклад, через такі двері тварина не пронесе всередину свою здобич.