Субота, 14 Лютого, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 3

Коли індики переходять у наступ: місто потерпає від агресивних птахів (ВІДЕО)

0
Фото - скрін соцмережі

Доставка пошти в одному з районів Вісконсину (США) перетворилася на екстремальний вид спорту — усе через диких індиків. Птахи вирішили, що люди на їхній території зайві. А тому влаштовують погоні за листоношами й не гребують лякати школярів.

Про це розповідає портал UPI.

Мешканці містечка Джейнсвілл на півдні американського штату Вісконсин зіткнулися з несподіваною проблемою — агресивною зграєю диких індиків, які нападають на людей, блокують рух транспорту та навіть переслідують працівників пошти.

Місцевий житель Лоренс Маєр зафільмував, як індики женуться за листоношею просто посеред вулиці. За його словами, жертвою пернатих хуліганів став і його 8-річний син. “Коли він переходив дорогу, індики почали гнатися за ним. Це страшно. Вони величезні — майже зростом з мою дитину. Коли розпушують пір’я, виглядають дуже загрозливо”, — розповів Маєр місцевому телеканалу.

Чоловік каже, що раніше ставився до птахів із симпатією. “Я люблю дику природу. Спочатку індики були чимось цікавим, оживляли район. Але з часом вони стали справжньою проблемою: перекривають дороги, провокують аварії й нападають на людей”, — зазначив він.

Біолог Департаменту природних ресурсів Вісконсину Джейсон Коттер пояснює, що взимку індики справді збиваються у зграї, однак така агресивна поведінка — радше виняток. “Ми чули про зграї індиків у міських районах, але ці птахи в Джейнсвіллі справді вирізняються — вони заважають людям виходити з авто, лякають дітей і нападають на поштарів”, — сказав Коттер.

Фахівець радить мешканцям намагатися виглядати більшими — наприклад, носити з собою парасолю або інші предмети, які можуть налякати птахів.

У Департаменті природних ресурсів Вісконсину повідомили, що вже консультуються зі Службою дикої природи Міністерства сільського господарства США. Один із можливих варіантів розв’язання проблеми — переселення агресивної зграї в іншу місцевість.

Як розповідало BitukMedia, поштар з Массачусетсу (США) став жертвою незвичного “робочого інциденту” – під час доставки його атакувала зграя диких індичок. Ба більше, ця курйозна сцена потрапила на камери відеоспостереження. Тепер чоловік отримує нескінченні жарти від друзів та знайомих.

Коли кішці все, а родичам — ніц: заповіт Карла Лагерфельда оскаржують у суді

0
Фото - © Abaca

Навколо імені легендарного дизайнера Карла Лагерфельда знову спалахує гучний скандал. Через сім років після його смерті заповіт модельєра офіційно оскаржують у суді. Це може кардинально змінити долю його статків у 200 млн євро.

Про це розповідає The Times.

Заповіт було складено у 2016 році й уже тоді він викликав резонанс: Лагерфельд не залишив нічого своїм кровним родичам, передавши майже весь спадок людям, яких називав своєю “справжньою родиною”. Серед спадкоємців — багаторічний асистент дизайнера Себастьян Жондо, похресник Гадсон Кеніг (якому на момент смерті Лагерфельда у 2019 році було 11), а також моделі Бред Кеніг і Батіст Джіабіконі (перший господар Шупетт).

Окремим пунктом у заповіті згадувалась улюблена кішка модельєра — Шупетт. Для неї Лагерфельд передбачив близько 1,5 млн доларів, будинок із садом та довічну опіку своєї колишньої домробітниці Франсуази Какот. Умови життя тварини були прописані настільки детально, що нинішній судовий спір не впливає на її статус.

Розкішний спосіб життя Шупетт давно став легендою у світі моди: вона літала приватними літаками, подорожувала у дизайнерській переносці Louis Vuitton вартістю близько 2 тис. євро, їла з господарем за одним столом із срібного посуду та спала під подушками. Сам Лагерфельд жартував, що його кішка “жила як утриманка”.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Choupette Lagerfeld (@choupetteofficiel)

На сьогодні юридичний конфлікт стосується решти спадщини. За даними британських ЗМІ, заповіт оскаржує невідомий заявник, що автоматично відкриває можливість його перегляду. Якщо суд визнає документ недійсним за французьким спадковим правом, майно можуть розподілити між найближчими родичами модельєра.

У Карла Лагерфельда не було дітей, а обидві його сестри померли раніше. Потенційними спадкоємцями в такому разі стають племінники та племінниці, зокрема ті, які мешкають у США. Водночас відомо, що дизайнер десятиліттями не підтримував із родичами близьких стосунків: востаннє він бачився із сестрою ще у 1974-му.

Додаткову загрозу для спадщини становить податкове розслідування. Французька влада з’ясовує, де Лагерфельд фактично проживав — у Парижі чи Монако. Якщо буде доведено, що його основним місцем проживання була Франція, сума можливих податкових донарахувань може сягнути 20–40 мільйонів євро.

Поки юристи та потенційні спадкоємці сперечаються за мільйони, найбагатша фігура цієї історії залишається осторонь конфлікту. Кішка Карла Лагерфельда, як і задумував дизайнер, продовжує жити у “шоколаді” — без жодних ознак фінансових проблем.

Як розповідало BitukMedia, суд у Франції ухвалив несподіване рішення: оштрафував жінку за витівки її кота! Ціна завданої пухнастим шкоди – 1250 євро. Тепер ця історія може стати прецедентом для майбутніх судових справ із домашніми улюбленцями.

“Не біологічна аномалія”: вчені вивчають феномен 82-річного ультрамарафонця (ВІДЕО)

0
Фото - MARTINA SÁENZ (FISSAC)

Іспанські та італійські науковці досліджують феноменальну фізичну форму 82-річного ультрамарафонця Хуана Лопеса Гарсії. Вони прагнуть зрозуміти, як людський організм може зберігати здоров’я та витривалість у похилому віці.

Про це розповідає у The Washington Post.

Хуан Лопес Гарсія — чинний світовий рекордсмен у віковій категорії 80–84 роки на дистанції 50 км. У 2024 році він також виграв чемпіонат світу з марафону у своїй віковій групі, показавши результат 3:39:10 і встановивши європейський рекорд.

Його історія вражає ще більше з огляду на те, що до 66 років Хуан ніколи серйозно не займався спортом. Все життя він працював автомеханіком у Толедо, а біг уперше спробував уже після виходу на пенсію. Першу милю тоді він навіть не зміг подолати.

Відтоді він підсів і зараз, у 82 роки, все ще бігає зі темпом, який вражає наукову спільноту. Хуан бігає заради задоволення, заради відповідальності та заради любові: його дружина з інвалідністю потребує його піклування, і чим він здоровіший, тим більше він може їй допомогти.

Сьогодні ж науковці називають його прикладом “успішного старіння”. Результати дослідження, опубліковані в січні 2026 року в журналі Frontiers in Physiology, показали: аеробна витривалість Лопеса Гарсії відповідає рівню здорових чоловіків 20–30 років. Його показник VO₂ max, ключовий індикатор роботи серцево-судинної системи, є найвищим з усіх, коли-небудь зафіксованих у людей віком за 80 років.

Фото -Clarissa Brusco

Вчені також встановили, що його м’язи надзвичайно ефективно засвоюють і використовують кисень, що дозволяє тривалий час підтримувати високий темп бігу. Під час рекордного ультразабігу він утримував середній темп 5 хвилин 44 секунди на кілометр.

Водночас інші параметри — біомеханіка руху, економічність бігу, поріг лактату — виявилися цілком типовими для добре тренованих спортсменів старшого віку. Це, за словами дослідників, свідчить про те, що феномен не є “біологічною аномалією”.

Лопес Гарсія пробігає 65 км на тиждень у звичайний період і майже вдвічі більше перед змаганнями. Основу складають тривалі помірні пробіжки, інтервальні тренування та силові вправи з власною вагою. Харчується він звичайною середземноморською їжею і працює з професійним тренером.

Сам спортсмен зізнається: його початкова мета була значно скромнішою — “просто трохи підтримати здоров’я”.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Fissac (@fissac_es)

Дослідники переконані: хоча генетика відіграє роль, приклад Хуана Лопеса Гарсії показує, що високий рівень фізичної форми у старшому віці — не виняток, а реальна можливість.

“Ще не так давно вважалося, що серйозні фізичні навантаження для літніх людей — це небезпечно або марно. Це хибне уявлення”, — зазначають автори дослідження.

Сам Лопес радить починати повільно: зі швидкої ходи, а згодом — бігу.
“Ніколи не пізно”, — повторюють і вчені, які продовжують вивчати його феномен і готують нові публікації.

У свої 82 Хуан каже, що не відчуває себе старим і зупинятися не збирається.

Як розповідало BitukМedia, 78-річний бігун на довгі дистанції з Нової Зеландії Мейнард Вільямс довів, що справжня витривалість не має віку. Він став найстарішим чоловіком, який виконав черевну планку — і тримав її не три, як вимагалося, а понад 30 хвилин! Його рекорд офіційно зафіксували у Книзі рекордів Гіннеса.

Іграшка трилапої собаки Вікі рятуватиме інших тварин

0
Фото - animalism.shop

Благодійний бренд Animalism by UAnimals створив м’яку іграшку — копію трилапої собаки Віккі. За цим милим образом стоїть непроста історія порятунку, болю та відновлення. 100% прибутку з продажу цієї іграшки перекажуть на порятунок тварин.

Про це розповіли в UAnimals.

Віккі евакуювали з прифронтового Добропілля у вкрай важкому стані. У тварини були серйозні травми, а лапа — майже відірвана. Врятувати кінцівку не вдавалось, тож лікарі ухвалили складне рішення про ампутацію. Попереду на собаку чекало ще одне випробування — лікування пошкодженого хребта. Віккі тривалий час носила спеціальний корсет, і тоді лікарі не могли з упевненістю сказати, чи зможе вона колись знову ходити.

Та Віккі змогла. Вона відновилася і, попри втрату лапи, виросла напрочуд активною та спритно, що на Київщині. Там Віккі настільки полюбили, що зрештою вона знайшла справжній дім — очільниця притулку прихистила собаку у себе.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений UAnimals (@uanimals.official)

Історія Віккі надихнула благодійний бренд Animalism by UAnimals створити м’яку іграшку, яка символізує витривалість, турботу й другий шанс.

Іграшка має ніжно-бежеве хутро зі світло-коричневими плямами. На шиї у неї — підвіска на оксамитовій стрічці з її ім’ям “Вікі”.

Придбати копію Віккі можна в Animalism by UAnimals — 100% прибутку з продажу спрямовують на порятунок тварин.

“Це чудова можливість одночасно і підтримати своїм внеском ще й тварин, і на прикладі іграшки пояснити своїй малечі “чому всі важливі та цінні, не дивлячись на зовнішні особливості”, – пишуть творці іграшки. 

Як розповідало BitukMedia, на Вінницькому вокзалі завдяки небайдужим пасажирам та залізничникам врятували вагітну собачку. Тварину відігріли у “Пункті незламності” та передали зооволонтерам.

“Серце розміром з горішок”: врятували немовля вагою 1100 грамів із критичною вадою

0
Фото - Інститут серця МОЗ України

Можете собі уявити малюка, який важить трохи більше кілограма? Його серце — розміром із маленький горішок! А ще є вроджена вада, що не залишає шансів без негайного втручання. Саме такого немовляти 3 лютого доправили з Полтавського перинатального центру до Інституту серця МОЗ України.

Про це розповідають у медзакладі.

Дитина важила лише 1100 грамів. Тканини настільки тонкі, що, за словами лікарів, нагадували вологий пергамент.

“Оперувати немовлят з такою вагою вкрай складно: кожен шовчик та маніпуляція вимагають ювелірної і злагодженої роботи цілої команди, де кожен знає свою роль і діє синхронно з іншими”, – розповідають в Інституті серця.

Над порятунком малюка працювала мультидисциплінарна команда Інституту серця. Усі дії були злагоджені до секунди — і саме це дало шанс на життя.

Операція пройшла успішно. Наразі малюк перебуває у відділенні під постійним наглядом медиків. Невдовзі крихітного пацієнта планують перевести назад до Полтавського перинатального центру для подальшого відновлення та реабілітації.

В Інституті серця подякували керівництву та лікарям Полтавського перинатального центру за співпрацю та оперативні дії, а також команді, яка безпосередньо брала участь у порятунку немовляти.

“Кожен день для цього малюка зараз — маленька перемога. Кожен вдих — ще один крок уперед. І попереду в нього — ціле життя”, – радіють медики.

Раніше BitukMedia розповідало про Артемчика — передчасно народженого хлопчика з Рівненщини. Шанс на порятунок з’явився у Львові, коли лікарям Дитячої Лікарні Святого Миколая вдалося встановити справжню причину його дихальної недостатності.

Втекла й напророкувала зиму: містечко отримало несподіваного “бабака” (ВІДЕО)

0
Фото - Gagne Homestead And Rescue

У канадському містечку Алмонте День бабака відзначили без бабака, проте з ему. Страус втекла з притулку, пробіглась вулицями й “офіційно оголосила” ще шість тижнів зими.

Про це розповідає портал UPI.

Незвичний інцидент стався в Алмонте, провінція Онтаріо. Мешканка місцевого притулку для тварин Gagne Homestead and Rescue — самка ему на ім’я Ензо — вирішила влаштувати незапланований забіг містом, спричинивши хвилю здивування серед місцевих жителів.

У притулку з гумором перепросили громаду за “несподіваний клопіт”, який викликала втеча птаха. За словами представників організації, забіг Ензо співпав з Днем бабака — і вони жартома назвали це “офіційним оголошенням”.

“Після ретельного спостереження за своєю тінню Ензо офіційно заявила: попереду ще шість тижнів зими”, — написали в притулку на сторінці у Facebook.

Зображення – Gagne Homestead And Rescue/ Facebook

До пошуків долучилися небайдужі мешканці міста. Зрештою, страусу ему вдалося безпечно повернути додому, де на неї чекав інший птах — ему на ім’я Блу.

У притулку запевнили, що Ензо почувається добре, а також пообіцяли вжити додаткових заходів безпеки, щоб у місті більше не було “незапланованих синоптиків”.

Як розповідало BitukMedia, у США бабак Філ з Панксатоні традиційно побачив свою тінь і “подовжив” зиму ще на шість тижнів.

Віддати обличчя: медики провели унікальну трансплантацію (ВІДЕО)

0
Фото - Vall d'Hebron

Жінка, яка вирішила піти з життя за процедурою асистованої смерті, зробила останній вибір — подарувати своє обличчя іншій. Так в Іспанії вперше у світі відбулася унікальна трансплантація.

Про це розповідає Reuters з посиланням на лікарню Vall d’Hebron у Барселоні.

В Іспанії медики здійснили унікальну операцію — першу у світі трансплантацію обличчя від донора, який заздалегідь погодився на пожертву тканин перед процедурою асистованої смерті (евтаназії).

Складна операція передбачала пересадку композитних тканин центральної частини обличчя. До неї залучили близько сотні фахівців, серед яких — хірурги, психіатри та імунологи. За словами координаторки трансплантацій лікарні Елізабет Навас, рішення донорки вразило всю медичну команду.

“Людина, яка вирішила піти з життя, віддала одне зі своїх останніх бажань незнайомці й подарувала їй другий шанс такого масштабу”, — зазначила вона.

Обличчя донорки дісталось жінці на ім’я Карме, яка втратила тканини обличчя через бактеріальну інфекцію після укусу комахи. Ураження позбавили її можливості нормально говорити, їсти та бачити. “Тепер коли я дивлюся в дзеркало, починаю знову впізнавати себе”, — сказала Карме, додавши, що відновлення проходить успішно.

Кармен з донорським обличчям посередині. Фото – GIANLUCA BATTISTA

Для трансплантації обличчя донор і реципієнт мають збігатися за статтю, групою крові та мати схожі розміри голови. В цьому випадку пересадили шкіру, жирову тканину, периферичні нерви, мімічні м’язи та кістки обличчя, які мали залишитися функціональними.

Іспанія вже понад 30 років залишається світовим лідером у сфері трансплантації органів. У 2021 році країна стала четвертою в ЄС, яка легалізувала евтаназію. Лікарня Vall d’Hebron виконала половину з усіх шести трансплантацій обличчя, проведених у країні, а у 2010 році саме тут здійснили першу у світі повну трансплантацію обличчя.

Точну дату операції не розголошують із міркувань приватності, однак відомо, що вона відбулася восени 2025 року. За офіційними даними, минулого року в Іспанії виконали близько 6 300 трансплантацій органів, а у 2024-му 426 людей скористалися правом на асистовану смерть.

Цей випадок вже називають етичним і медичним рубежем, що може змінити підхід до донорства у країнах, де дозволена асистована смерть.

Як розповідало BitukMedia, мати двох захисників України померла від інсульту, але врятувала трьох людей, зокрема двох дітей.

Українська адреса в Антарктиці: Укрпошта випускає марку до 30-річчя “Вернадського”

0
Зображення - Національний антарктичний науковий центр/ Facebook

Навіть на краю світу є місце, де майорить український прапор. До 30-річчя антарктичної станції “Академік Вернадський” “Укрпошта” презентує нову поштову марку — про людей, науку і країну, яка присутня в Антарктиці вже три десятиліття.

Про це розповідають у НАНЦ.

6 лютого виповнюється 30 років від дня, коли Велика Британія безкоштовно передала Україні антарктичну наукову станцію “Фарадей”, згодом перейменовану на “Академік Вернадський”. Відтоді українські науковці безперервно працюють у найхолоднішому регіоні планети, проводячи дослідження, важливі для всього людства.

На честь ювілею “Укрпошта” анонсувала випуск спеціальної поштової марки, присвяченої станції. Вона розповідає не лише про науку, а й про унікальне життя на невеликому острові в Антарктиці, де поруч із дослідниками мешкають тисячі тварин.

Головним героєм марки став тюлень Ведделла, один із символів Антарктики. Також на зображенні є пінгвіни, яких на острові, де розташований “Вернадський”, нині понад 10 тисяч.

“Ця марка — про людей, які працюють на краю світу. І про Україну, яка там є”, — зазначають в “Укрпошті”.

Спецпогашення марки відбудеться 6 лютого. Придбати новинку можна буде:на сайті postmark.ukrposhta.ua, у відділеннях “Укрпошти”, у філателістичних крамницях.

Пропонований поштовий набір включає аркуш “30 років Антарктичній станції “Академік Вернадський””, конверт “Перший день”, тематичну картку.

Україна в Антарктиці: 30 років науки без перерв

На станції українці не лише продовжили, а й значно розширили дослідження, додавши до геофізичних і метеорологічних комплексні біологічні. Як зазначає сайт “Укрпошти”, наші вчені вивчають майже всю геосферу — від живих організмів до клімату, океану, магнітних полів і космічної погоди.

Дослідження на “Вернадському” тривають цілорічно й не припинялися навіть під час війни з росією та пандемії COVID-19. Деякі ряди спостережень на українському “Вернадському” — найдовші в Антарктиці: кліматичні дані вимірюють з 1947 року, магнітне поле Землі — з 1954-го, концентрацію озону — з 1957 року. Ці дослідження, що дозволяють відстежувати зміни нашої планети, є важливим внеском України у світову науку.

Дослідження тривають цілорічно і не припинялися навіть під час повномасштабної війни росії проти України та пандемії COVID-19.

Як розповідало BitukMedia, у день свого 32-річчя “Укрпошта” оголосила про оновлення візуального стилю. Новий логотип і шрифт мають посилити українську ідентичність компанії та поступово замінять попередній бренд без витрат на масштабний ребрендинг.

“Ні, не сьогодні”: підліток проплив 4 км, щоб урятувати родину в океані

0
Колаж - Daily Mail

Чотири години у холодній воді, сильні хвилі й єдина думка — встигнути. Біля узбережжя Західної Австралії 13-річний підліток здійснив майже неймовірне. Він проплив кілька кілометрів до берега, аби врятувати свою родину, яку відносило в океан.

Про це розповідає Daily Mail.

Інцидент стався поблизу Квіндалупа, що за 250 кілометрів на південь від Перта. Родина з чотирьох людей вийшла на воду на каяках і сапбордах, коли сильний вітер почав стрімко зносити їх у відкрите море.

13-річний хлопець першим зрозумів небезпеку. Він зіскочив зі свого каяка й поплив до берега. Перші два кілометри долав у рятувальному жилеті, але згодом скинув його, вирішивши, що з ним не зможе дістатися суші.

“Я просто казав собі: “не сьогодні, не сьогодні!”. Плив брасом, кролем, на спині. Коли дістався берега — впав без сил. А потім ще пробіг два кілометри, щоб знайти телефон”, — розповів хлопець телеканалу Sky News. Весь заплив зайняв близько чотирьох годин.

Тим часом його родина — 47-річна мати, 12-річний брат та 8-річна сестра — дрейфували у морі. Зрештою їх віднесло на 14 км від берега, де вони трималися за один сапборд. За словами рятувальників, жінка кілька годин поспіль утримувала дітей на плаву в складних погодних умовах.

На пошуки залучили водну поліцію Західної Австралії, волонтерів морської служби порятунку та гелікоптер. Родину виявили менш ніж за годину (близько 20:30) і доправили на берег рятувальним катером.

Командир служби Naturaliste Marine Rescue Пол Бресленд назвав дії підлітка “надлюдськими”: “Він плив перші дві години в жилеті, а потім вирішив, що так не виживе — і поплив далі без нього. Це справді щось неймовірне”.

Поліція також відзначила холоднокровність хлопця: він надав рятувальникам точні описи каяків і дошок, що значно пришвидшило пошук. “Його рішучість і мужність урятували життя матері та молодших дітей”, — заявив інспектор поліції Південно-Західного округу Джеймс Бредлі.

Після порятунку всіх чотирьох оглянули парамедики та доправили до лікарні. Уже за кілька днів родину виписали, і вони особисто подякували рятувальникам.

Рятувальники окремо наголосили: використання рятувальних жилетів відіграло ключову роль у виживанні родини — і має стати нагадуванням для всіх, хто виходить на воду.

Як розповідало BitukMedia, віднесений ураганом в океан чоловік вижив завдяки холодильнику.

Застиглі й небезпечні: що провокує ігуанопад у Флориді (ВІДЕО)

0

Уявіть: ідете собі вулицею — і раптом з дерева падає 10-кілограмова ігуана. Не фантазія, а реальність для мешканців Флориди, де через рідкісне похолодання рептилії буквально “вимикаються” і валяться з гілок.

Про це розповідає BBC.

Через холодний фронт температура в окремих районах Флориди опустилася нижче 10°C. Для зелених ігуан, які є холоднокровними тваринами, це означає стан так званого холодового заціпеніння (cold stun).

Як пояснюють у природоохоронних службах штату, ігуани є ектотермами — температура їхнього тіла залежить від навколишнього середовища. Під час різкого похолодання їхній метаболізм сповільнюється, серцебиття та дихання стають слабшими, а м’язи — практично некерованими.

У результаті рептилії, які зазвичай гріються на деревах, втрачають здатність утримуватися на гілках — і просто падають додолу.

За даними Служби охорони риби та дикої природи Флориди, станом на зараз мешканці вже передали владі понад 2 тисячі “застиглих” ігуан. Агентство закликає людей не лякатися, але бути обережними: випадки травм від падіння рептилій фіксувалися, хоча офіційної статистики немає.

Фото – Joe Raedle / Getty

Біологиня Наталі Клонч з Національного дослідницького центру дикої природи USDA пояснює, що саме падіння ігуан — наслідок того, що цей вид живе в кліматі, який не є для нього природним.

“Cold stun трапляється з багатьма рептиліями, але падіння з дерев — результат того, що ігуани оселилися поза межами свого природного ареалу і не мають тут достатньо хижаків”, — зазначає вона.

Попри вигляд “непритомних”, ігуани можуть досить швидко прийти до тями, щойно температура підвищиться. Саме тому фахівці не радять переносити їх у будинки чи автомобілі. Вони можуть різко отямитися і почати захищатися — зубами, кігтями та сильним хвостом, – розповідає National Geographic.

Зелені ігуани не є корінним видом для Флориди — їх завезли сюди ще у 1960-х роках. З того часу вони активно поширилися, завдаючи шкоди інфраструктурі та місцевим екосистемам. Через це їх дозволено виловлювати на приватних територіях, за умови дотримання гуманних методів.

Втім, екологи зазначають: саме нездатність переносити холод поки що стримує поширення ігуан на інші регіони США. Тож “ігуанопад” для Флориди — не лише курйоз, а й своєрідний природний запобіжник.

Як розповідало BitukMedia, у затоці Сан-Франциско ледь живі білки “лякають людей”: в містах можна помітити тваринок, які розпластались на землі. Так білки рятуються від рекордної спеки, – заспокоюють зоологи.

Екіпаж криголаму “Ноосфера” підняв прапор українських артилеристів в Антарктиці

0
Фото - екіпаж "Ноосфера"/ Facebook

Екіпаж українського криголама “Ноосфера” розгорнув прапор 32-ї окремої артилерійської бригади морської піхоти ВМС ЗСУ в Антарктиді. Цей стяг пройшов великий шлях від Одеси, щоб зрештою замайоріти на українській станції “Академік Вернадський”.

Про це повідомили в ВМС.

Ініціативу реалізували на прохання самих військових за сприяння керівництва Одеської спілки ветеранів та інвалідів АТО. Артилеристи передали свій прапор екіпажу судна, щоб він здійснив подорож до Південного океану.

Моряки розгорнули знамено на тлі антарктичних краєвидів, щоб продемонструвати єдність із захисниками, які боронять Україну.

“Цей прапор у Південному океані — символ нашої незламності та віри у перемогу. Навіть на краю світу ми пам’ятаємо про тих, завдяки кому ми можемо працювати під українським стягом”, – подякував одеський екіпаж криголаму “Ноосфера”.

Фото – екіпаж “Ноосфера”.

Як розповідало BitukMedia, НАНЦ відкрив власну лабораторію для аналізу біологічних зразків з Антарктики.

Ледь не помер через… персикову кісточку: врятували чоловіка з рідкісним ускладненням

0
Фото - Лікарня Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Різкий біль у животі, підозра на камінь у жовчному і поїздки між лікарнями. Те, що виглядало як типовий гастроентерологічний випадок, у підсумку виявилося справжньою медичною несподіванкою — причиною загрозливого стану стала звичайна персикова кісточка.

Про це розповіли у лікарні Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Пан Григорій відчув сильний біль у животі ще на Різдво. Спершу вирішив, що просто переїв, прийняв ліки та знеболювальне. Але біль не минав, тож чоловік звернувся до районної лікарні.

Під час ендоскопії лікарі виявили утворення до 4 см у просвіті дванадцятипалої кишки, яке описали як “жовчний конкремент”. Медики запідозрили жовчну норицю та направили пацієнта до Львова.

У львівській лікарні додаткові обстеження — комп’ютерна томографія та повторна ендоскопія — вказували на холедоходуоденальну норицю. Втім, спроби захопити або видалити утворення були безуспішними. Зрештою чоловік звернувся до Університетської лікарні.

Поки пацієнт переходив від одного медзакладу до іншого, “камінь” почав спричиняти серйозні ускладнення: часткову непрохідність дванадцятипалої кишки, формування дивертикула та пролежня її стінки. Як наслідок — порушився відтік жовчі, розвинулася механічна жовтяниця та холангіт.

“Ми бачили на КТ, що “конкремент” нестандартний — із повітрям у центрі. Але навіть не уявляли, що витягнемо персикову кісточку. Це було цілковитою несподіванкою”, — розповідає керівник клініки хірургії Назар Була.

За словами лікарів, кісточка могла перебувати в кишківнику роками. Сам пацієнт стверджує, що останнім часом персиків не їв. Та факт залишається фактом: стороннє тіло вже почало загрожувати життю чоловіка і згодом могло призвести до перитоніту.

Медики виконали малоінвазивне ендоскопічне втручання. Операція тривала до години, пройшла без розрізів і проколів — кісточку дістали через рот та одразу ж очистили жовчні протоки. Щоб жовч знову могла вільно циркулювати, пацієнту встановили спеціальний розширювач (стент). Григорій швидко пішов на відновлення.

Лікарі вкотре наголошують: навіть, здавалося б, дрібні симптоми не варто ігнорувати — іноді за ними може ховатися реальна загроза життю.

Як розповідало BitukMedia, 56-річний мешканець Львівщини, батько двох військовослужбовців, отримав нове серце у Львові. Його стан різко погіршився після сильного стресу, пов’язаного з війною та тривожним очікуванням звісток із фронту.

Українські ветерани з ампутаціями підкорили зимову Говерлу

0
Фото - Levitate Ukraine/ Facebook

Група ветеранів з ампутаціями здійснила зимове сходження до найвищої точки України. Попри складні погодні умови та високий сніг, військові з проєкту Second Wind підкорили Говерлу.

Про це розповідає Levitate Ukraine.

В заході взяло участь 17 ветеранів. Частина з них піднялася на вершину. Маршрут долали за умов висоти снігу до двох метрів, прокладаючи шлях крок за кроком. Для пересування використовували льодоступи та трекінгові палиці. У межах поїздки ветерани відпрацьовували командну взаємодію й навички пересування в складному зимовому середовищі.

“Першого дня піднялися від бази “Заросляк” до метеостанції Пожижевська. Наступного, розділилися на групи за рівнем досвіду. Частина групи, яка регулярно тренується та бере участь у програмах Second Wind Club, здійснила сходження на найвищу точку України — Говерлу (2061 м). Пишаємось нашими героями!”, – написав Олександр Педан, який був частиною групи.

Сходження відбувалося у спокійному темпі, з повагою до фізичного стану кожного учасника, з належним супроводом і увагою до безпеки. Тут не про рекорди — тут про підтримку, довіру й внутрішню готовність зробити крок уперед.

Разом з українськими військовими з спільноти Second Wind у сходженні на Говерлу взяв участь амбасадор Levitate Крістофер Грінвуд. Він – британський ветеран, який втратив ногу під час бойових дій у Запорізькій області. Тепер чоловік з ампутацію гомілки використовує активну протезну стопу.

Таке тренування в умовах зимових гір розвиває фізичну витривалість та психологічну стійкість. Для військових з протезуванням це ще й спосіб відновлення через рух, природу та підтримку поруч.

Second Wind Club — спільнота військовослужбовців та ветеранів/ок з протезами, які прагнуть вести активний спосіб життя та займатися спортом. Серед ініціатив — водні сплави, походи, скелелазіння (Київ, Львів, Дніпро). Обіцяють активності доповнювати.

Як розповідало BitukMedia, 41-річний ветеран війни Микола Шот, який втратив обидві руки та ноги внаслідок бойового поранення, вперше в Україні став на лижі та проїхав маршрутами гірськолижних трас.

24 години у воді: в Україні зафіксували рекорд ультразапливу

0
Фото - Crazy Challenge

У Києві зафіксували новий національний рекорд України — найдовшу дистанцію естафетного запливу в басейні, подолану за 24 години. Йдеться про майже 90 км. Це перший подібний рекорд в Україні.

Про це розповіла Вєтрова Лана на своїй сторінці у Facebook.

Ультразаплив відбувався з 31 січня на 1 лютого 2026 року в басейні “Планета Спорт”.

У змаганнях взяли участь 46 плавців з Києва, Черкас, Хмельницького та Львова. Шестеро спортсменів долали дистанцію у соло-форматі, решта змагалися в естафетних командах. У складі львівської команди виступали четверо ветеранів війни.

Рекордсменами України визнано аматорську команду LevelUp, яка за 24 години пропливла 89 кілометрів 600 метрів.

У соло-форматі найкращий результат показала Анна Панфілова. Вона пропливла 40 кілометрів 400 метрів за добу.

Фіксація рекорду проходила за всіма вимогами регламенту. Протягом доби вели безперервний хронометраж, контролювали склад естафетних команд, дотримання правил та точність підрахунку дистанції.

За словами організаторів, такі формати важливі не лише з погляду спортивного результату. “У час, коли країна живе в умовах постійного стресу, такі формати змагань формують культуру витривалості та взаємної підтримки. Вони показують, що ми здатні об’єднуватися навколо складних цілей”, – написала керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

Раніше в Україні фактично не існувало регулярних аматорських 24-годинних ультразапливів у басейні. Цей формат нині розвиває команда Crazy Challenge, яка формує його як окремий напрям витривалого плавання.

Фото – Лана Вєтрова

Ініціативу восени 2024 року заснували тренери київської команди Pasya Team — Сергій Пасічник та Олександр Дяченко. Організатори вже анонсують підготовку наступного ультрамарафону на воді.

Цьогорічний рекордний заплив відбувся у колаборації з брендом Ohueno.

Як розповідало BitukMedia, вперше в історії України відбувся масовий добовий заплив на відкритій воді під назвою Crazy Challenge. 16–17 серпня на озері Блакитне у селі Підгірці на Київщині спортсмени долали дистанції до 74 км і за добу встановили одразу три національні рекорди.

Метеоролог з нори: бабак побачив тінь — залишайтесь у шапках (ВІДЕО)

0
Фото - Jeff Swensen / Getty Images

Костюми, циліндри, тисячі глядачів — і легендарний бабак, який помиляється частіше, ніж вгадує. У США Філ з Панксатоні традиційно побачив свою тінь і “подовжив” зиму ще на шість тижнів.

Про це розповідає портал UPI.

Філа дістали з нори вранці понеділка на пагорбі Gobbler’s Knob у місті Панксатоні, штат Пенсильванія. Його “прогноз” перед багатотисячним натовпом оголосив чоловік у смокінгу та циліндрі — незмінний елемент церемонії Дня бабака.

Згідно з традицією, якщо бабак бачить свою тінь, зима триватиме ще щонайменше шість тижнів. Утім, наукові дані ставлять точність таких прогнозів під сумнів. Дослідження Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), оприлюднене у 2025 році, показало, що точність передбачень Панксатонського Філа за останні десятиліття становить близько 35%.

Попри сумнівну статистику, День бабака залишається популярною традицією у США та щороку збирає тисячі глядачів і мільйони переглядів у медіа.

Фото – Jeff Swensen / Getty Images

Водночас найбільш “точним” метеобабаком у США визнали така зі Стейтен-Айленд. За даними NOAA, його прогнози справджувалися у 85% випадків. Цьогоріч Чак також побачив свою тінь і погодився з Філом — зима, за його версією, ще не відступає.

Погодився з “колегами” й український Тимко. Як розповідало BitukMedia, Харківщина знову офіційно запитала у бабака про весну — і відповідь виявилася не надто оптимістичною. Бабак Тимко IV побачив свою тінь, а це означає: тепло, за його прогнозом, прийде лише за шість тижнів.