Четвер, 24 Вересня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 24

Один з “Привидів Києва”: Валентин Коренчук став Героєм України посмертно

0
Фото - Командування Повітряних Сил ЗСУ / Air Force Command of UA Armed Forces

У перші години повномасштабного вторгнення він одним із перших підняв винищувач у небо над столицею. За два роки війни здійснив десятки бойових вильотів, збивав літаки, ракети й дрони та став одним із символів української бойової авіації. Тепер військовому льотчику Валентину Коренчуку на позивний “Бджоляр” посмертно присвоїли найвище державне звання — Герой України.

Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №475/2026 від 3 червня 2026 року, яким командиру ескадрильї 40-ї бригади тактичної авіації “Привид Києва” полковнику Валентину Коренчуку присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Із початком великої війни “Бджоляр” одним із перших вступив у бій за українське небо. Лише за першу добу повномасштабного вторгнення він виконав п’ять бойових вильотів, беручи участь у відбитті атаки на Київ.

За інформацією Повітряних сил, за час служби полковник здійснив понад 80 бойових вильотів, із яких 73 були безпосередньо пов’язані зі знищенням ворожої техніки та прикриттям українських військ. Загалом у бойовому небі він провів близько 300 годин.

Особливо відомим став епізод на підступах до Києва, коли льотчик, маневруючи своїм літаком, змусив російський штурмовик Су-25 втратити керування і розбитися, не використавши жодного боєприпасу.

У Повітряних силах також зазначають, що Валентин Коренчук був одним із перших українських пілотів, які опанували сучасні авіаційні засоби ураження західного виробництва, зокрема французькі керовані авіабомби AASM-250 HAMMER, та ефективно застосовували їх проти окупантів.

Втім, бойова робота була лише частиною його служби. Полковник активно підтримував реформування української військової авіації та був одним із прихильників переходу на західні літаки, зокрема F-16. Він представляв українську сторону під час міжнародних зустрічей із делегаціями Франції, Польщі та Японії.

Окрім цього, “Бджоляр” займався військово-патріотичним вихованням молоді. Він проводив уроки мужності для школярів, допомагав створювати тематичні музейні експозиції та долучився до появи відомого муралу “Привид Києва” на столичному Подолі. Як член наглядової ради громадської організації “Захисники неба” опікувався підтримкою побратимів, поранених військових і родин загиблих захисників.

Полковник Валентин Коренчук загинув 27 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання. У нього залишилися дружина та троє дітей.

У Командуванні Повітряних сил наголошують, що ім’я Валентина “Бджоляра” Коренчука назавжди залишиться в історії української авіації як символ професійної майстерності, відваги та незламності.

Як розповідало BitukMedia, український піхотинець Сергій Криніцький із позивним “Сєронька” провів 346 днів на одній із найнебезпечніших позицій у Часовому Яру. За цей час він знищив 23 окупантів, ще шістьох узяли в полон. Тепер воїну присвоєно звання “Героя України”.

Лікарі не стримували емоцій: нова пігулка подвоїла тривалість життя онкопацієнтів

0

Цей вид раку роками вважали одним із найпідступніших і найважчих для лікування. Більшість пацієнтів дізнаються про діагноз надто пізно, коли хвороба вже поширилася організмом. Але тепер у лікарів з’явився привід для обережного оптимізму: новий препарат у формі щоденної таблетки під час клінічних випробувань зміг удвічі збільшити тривалість життя пацієнтів.

Про це розповідає The Guardian.

Нова таблетка під назвою daraxonrasib може стати одним із найважливіших проривів у лікуванні раку підшлункової залози за останні десятиліття. Про це свідчать результати клінічного дослідження, представлені на щорічній конференції Американського товариства клінічної онкології (ASCO) у Чикаго.

Рак підшлункової залози вважається одним із найсмертоносніших видів онкологічних захворювань. Лікарі пояснюють це тим, що хворобу часто виявляють уже на пізніх стадіях. За даними дослідників, понад половина пацієнтів отримують діагноз лише після того, як рак встигає поширитися за межі органа.

У випробуванні взяли участь близько 500 пацієнтів із поширеною формою захворювання. Результати виявилися настільки вражаючими, що незалежні експерти назвали їх “революційними”.

Люди, які приймали daraxonrasib, у середньому жили 13,2 місяця після початку лікування. Для порівняння: пацієнти, які отримували стандартну хіміотерапію, жили в середньому від 6,6 до 6,7 місяця.

“Ці результати змінюють правила гри”, — заявила докторка Рачна Шрофф, керівниця онкологічного відділення Центру боротьби з раком Університету Аризони (США), яка не брала участі в дослідженні.

За її словами, за 16 років роботи з пацієнтами, хворими на рак підшлункової залози, вона рідко бачила настільки обнадійливі результати. Лікарка навіть зізналася, що розплакалася, коли вперше ознайомилася з даними дослідження.

Ще одна незалежна експертка, головна медична директорка ASCO докторка Джулі Гралоу, назвала новий препарат справжнім “геймчейнджером” — тобто відкриттям, яке може кардинально змінити підходи до лікування.

А тепер докладніше. Daraxonrasib працює інакше, ніж традиційна хіміотерапія. Препарат націлений на білок KRAS, який фактично “підживлює” ріст більшості пухлин підшлункової залози.

Саме мутації в гені KRAS виявляють більш ніж у 90% пацієнтів із найпоширенішою формою цього раку. Через такі зміни клітини отримують постійний сигнал до росту та поділу, що сприяє розвитку пухлини. Новий препарат блокує роботу цього білка, фактично позбавляючи рак одного з головних механізмів росту.

Важливо зазначити, що наразі йдеться саме про результати клінічного випробування. Попри дуже обнадійливі дані, препарат ще не став стандартом лікування у світі. Для остаточного підтвердження ефективності та безпеки можуть знадобитися додаткові дослідження й регуляторні погодження.

Втім, фахівці вже називають отримані результати одним із найважливіших досягнень у боротьбі з раком підшлункової залози за багато років.

Для тисяч пацієнтів, які щороку стикаються з цим діагнозом, це може означати появу нового шансу там, де донедавна можливості лікування були вкрай обмеженими.

Раніше BitukMedia розповідало про препарат амівантамаб (amivantamab). Що робити, коли рак повертається, а стандартні методи лікування вже не працюють? Для сотні пацієнтів із таким діагнозом відповіддю стала експериментальна ін’єкція, яка в окремих випадках змусила пухлини повністю зникнути. Лікарі називають отримані результати одними з найобнадійливіших за останні роки.

Унікальна перната родина: на Київщині разом виховують чотирьох лелечих сиріт (ВІДЕО)

0
Фото - скрін "Садиба Нюшанік"

У цієї історії міг бути зовсім інший фінал. Але зусиллями людей одне крихітне лелеченя вагою лише 23 грами та ще троє сиріт із різних куточків України отримали другий шанс на життя. Тепер вони ростуть разом у незвичайній пернатій родині, яку для них створили зооволонтери з Київщини.

У ГО “Садиба Нюшанік” цей сезон мав стати особливим. 13-річна лелека Ципа вперше в житті знайшла пару, побудувала гніздо й відклала яйця. Але замість щасливої сімейної історії працівникам притулку довелося пережити справжню драму.

Як розповіли зооволонтери, Ципа понад десять років жила у центрі порятунку і лише цього року вирішила створити родину. Її обранцем став дорослий лелека, який потрапив до притулку минулого року після важкої черепно-мозкової травми. Птах постраждав від удару струмом, мав серйозне пошкодження ока і повністю втратив на нього зір.

Для працівників “Садиби Нюшанік” стало несподіванкою, що пара швидко склалась та відклала чотири яйця.

Одне за одним вилупилися троє малюків. Проте незабаром доглядальники помітили, що Ципа, схоже, не має материнського досвіду. Вона приносила їжу до гнізда, але відразу її викидала, через що пташенята залишалися голодними.

На жаль, проблему виявили занадто пізно. Спершу підписники сторінки притулку припускали, що небезпеку для малюків можуть становити коти. Але справжній винуватець виявився зовсім іншим…

Справа в тому, що обидва дорослі птахи – Ципа і її “кавалер” – не літають через травми, тому для них облаштували спеціальне безпечне наземне гніздо у відкритому вольєрі. У притулку пояснювали: навіть невелика висота могла стати для таких птахів небезпечною.

Але всіх ризиків передбачити не вдалося. Лиха накоїв ручний крук, який свого часу потрапив до “Садиби” від українських військових. За словами волонтерів, про птаха дбав майже весь підрозділ, тому він зовсім не боявся людей.

У центрі крук швидко прославився своїм непростим характером. Він чіплявся до інших круків, хапав їх за хвости, а згодом знайшов отвір у сітці та втік. Кілька тижнів птах жив на території садиби, влаштовуючи справжні витівки: перевертав відра з рибою у вольєрах, тягав із сусідніх дворів м’ячі, дитячі іграшки, шкарпетки й капці, а одного разу навіть розніс по полю посадкову цибулю господарів.

Потім крук зник. Волонтери вже зраділи, коли побачили, що він літає у лісі разом із дикими родичами. Але коли ті почали доглядати власне потомство, “армійський” птах повернувся назад.

Саме тоді сталася трагедія.

За словами волонтерів, коли вони зрозуміли, що малюки недоїдають, було вже запізно: пташенята опинилися поза гніздом і стали жертвами крука. Це був лише короткий проміжок часу, коли за камерами спостереження ніхто не стежив.

“Коли Ірина прийшла подивитися на лелек, крук в саме цей час схопив останнього малюка та поніс до лісу((( В сльозах побігла за паркан, але нікого не знайшла. В гнізді залишилося тільки одне яйце…”, – йдеться у дописі.

А вже наступного дня після цієї трагедії вилупилося четверте лелеченя.

Цього разу волонтери постійно стежили за малюком і швидко помітили, що він не може самостійно їсти. Пташеня забрали з гнізда. Воно важило лише 23 грами.

Незадовго до цього до центру потрапили ще троє осиротілих лелеченят із різних міст України. Так вони стали однією великою родиною.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Садиба Нюшанік. Допомога птахам. Громадська організація (@sadyba_nyushanik)

Спочатку Ірина і Валерій розглядали можливість повернути малюків Ципі, але відмовилися від цієї ідеї. За їхніми словами, самець-батько поводився агресивно й намагався нашкодити пташенятам.

Зараз четверо лелеченят підростають разом з іншими дорослими птахами у безпечному місці. Контакт із людьми мінімізують, щоб вони зберегли природну поведінку й згодом могли повернутися у дику природу.

А що ж Ципа, яка дивом пізнала материнство у 13 років? “Вони з чоловіком і досі в гнізді, але вже живуть своє життя без турбот”, – відповіла Ірина Снопко на запитання підписниці під дописом.

У центрі зізнаються: ці дні були для них “суцільним жахом і сумом”. Але попри всі випробування, ця історія завершилася на світлій ноті: четверо маленьких лелек знайшли нову родину і шанс одного дня піднятися в небо та приєднатися до вирію.

Як розповідало BitukMedia, у знаменитому лелечому гнізді на Полтавщині цього року підростають четверо пташенят замість п’ятьох. Одне з яєць у пари лелек Одарки та Грицика, за словами фахівців, завмерло.

Тисячолітня історія у 104 знахідках: музей отримав унікальну колекцію артефактів кам’яної доби

0
Фото - Сарненський історико-етнографічний музей

Колись ними розпалювали вогонь, обробляли деревину чи готувалися до полювання. Сьогодні ж ці маленькі крем’яні предмети стали безцінними свідками життя людей, які населяли українське Полісся тисячі років тому.

Фонди Сарненського історико-етнографічного музею поповнилися унікальною археологічною колекцією, знайденою під час дослідження пам’ятки “Угли І”.

Про це повідомили в музеї.

До музейної збірки передали 104 артефакти доби мезоліту — періоду середньої кам’яної доби, що настав після завершення льодовикового періоду.

Серед знахідок — крем’яний нуклеус (камінь-заготовка для виготовлення знарядь), пластини, відщепи, уламки, луски та різноманітні інструменти праці.

За словами фахівців, ці предмети належать до кундаївської, або яніславицької, культурної традиції. Саме її представники жили на території сучасного Полісся багато тисяч років тому та залишили після себе характерні крем’яні вироби.

Кожен із переданих експонатів допомагає краще зрозуміти, як жили, працювали та виживали люди в далекому минулому.

Археологічна пам’ятка “Угли І”, де були виявлені артефакти, є важливим джерелом для вивчення найдавнішої історії Рівненського Полісся.

У музеї наголошують, що такі надходження мають велике значення не лише для науковців. Вони дозволяють зберігати культурну спадщину та робити її доступною для широкого загалу через майбутні виставки й освітні програми.

Працівники закладу також подякували археологам і дослідникам, які передали колекцію до музейних фондів, за співпрацю та внесок у збереження історії краю.

Адже кожен такий невеликий крем’яний уламок — це не просто камінь. Це мовчазне свідчення того, що тисячі років тому на землях сучасної Рівненщини вже жили люди, які залишили по собі сліди, здатні розповідати свої історії й сьогодні.

Як розповідало BitukMedia, іноді справжні історичні відкриття приходять не з археологічних експедицій, а від людей, які просто не проходять повз знахідки. Цього разу унікальний артефакт XI століття передав до музейного фонду заповідника на Сумщині військовий. Йдеться про візантійську мідну монету XI століття.

Автобус №666 знову їде до Геля: повернули маршрут, який називали “Шосе до пекла”

0
Фото - PKS GDYNIA

Щоб гучно прорекламувати туристичний маршрут, іноді достатньо лише правильно підібрати номер автобуса. У Польщі вирішили повернути один із найвідоміших рейсів країни — автобус №666, який прямує до курортного містечка Гель (пол. Hel). Саме через таке поєднання цифр і назви його давно охрестили “Шосе до пекла”.

Про це розповідає BBC.

Міжнародний перевізник FlixBus оголосив про запуск нового маршруту під номером 666, який з’єднає Краків із містом Гель на узбережжі Балтійського моря.

Подорож триватиме близько 13 годин. Автобус також зупинятиметься у Варшаві та низці інших великих польських міст.

Цей маршрут має свою довгу й доволі скандальну історію. Раніше його обслуговувала місцева транспортна компанія PKS Gdynia. Саме тоді номер 666 викликав хвилю обурення серед частини релігійно налаштованих громадян.

Причина проста: у християнській традиції число 666 часто називають “числом звіра”, а назва міста Hel для англомовних людей майже збігається зі словом Hell — “пекло”.

Фото – PKS GDYNIA

Хоча польське місто Гель не має жодного стосунку до потойбіччя, поєднання назви й номера маршруту здалося багатьом занадто провокативним. У 2023 році під тиском численних звернень перевізник навіть змінив номер автобуса з 666 на 669.

Тоді представники компанії пояснювали, що протягом багатьох років регулярно отримували листи з проханням відмовитися від “сатанинської” нумерації. Одна з релігійних організацій навіть звинувачувала транспортників у “поширенні сатанізму”.

Втім, новий оператор вирішив повернути легендарний номер. Представник FlixBus Александер Каленік відкрито заявив, що число 666 обрали свідомо як маркетинговий хід, який має привернути увагу до популярного літнього маршруту.

І, схоже, задум спрацював: новина про повернення рейсу вже активно обговорюється у польських та міжнародних медіа.

Сам Гель — цілком реальне місто на краю однойменного півострова завдовжки близько 35 км, що простягається в Гданській затоці на півночі Польщі. Це популярний морський курорт, відомий своїми широкими піщаними пляжами, старовинною архітектурою та центром реабілітації тюленів, який приваблює тисячі туристів.

Факт залишається фактом: автобус №666 справді повертається на маршрут до Хеля. А ось чи стане він черговим туристичним хітом завдяки своїй скандальній репутації, покаже вже найближчий літній сезон. Зрештою, далеко не щодня можна купити квиток на “Шосе до пекла” і при цьому опинитися на мальовничому балтійському пляжі.

Як розповідало BitukMedia, дві літери — і ціла судова війна. Невеликий сімейний бренд лікерів з Португалії понад рік судився з модним гігантом Louis Vuitton через логотип. Французький люксовий бренд заявляв, що це копія його знаменитої емблеми. Але суд несподівано став на бік виробників домашніх лікерів, меду та печива.

“Уроки мужності”: Global Teacher Prize Ukraine вперше відзначить педагогів, які стали на захист країни

0
Фото - Global Teacher Prize Ukraine

У воєнний час чимало українських учителів змінили класні журнали на військові, а шкільні дзвінки — на сигнали тривоги та бойові чергування. Тепер їхню службу хочуть відзначити окремою нагородою.

Національна премія Global Teacher Prize Ukraine оголосила про створення нової спеціальної номінації — “Вчитель-захисник”. Вона покликана відзначити педагогів, які нині захищають Україну або вже повернулися до роботи в школі після військової служби.

Переможець нової номінації отримає грошову винагороду у розмірі 500 тисяч гривень, повідомляє “УП. Життя” з посиланням на організаторів премії.

За словами засновниці Global Teacher Prize Ukraine та громадської спілки “Освіторія” Зої Литвин, ця відзнака народилася із сучасної української реальності. “Коли вчителі змінили шкільний розклад на графік чергувань у ЗСУ або, завершивши службу, повернулися до дітей, ці історії стають найважливішими уроками сьогодення”, — зазначає вона.

Участь у номінації можуть взяти педагоги, які нині проходять військову службу, ветерани, які повернулися до викладання, а також ті, хто наразі не працює у школі, але поєднав свій професійний шлях із освітою та захистом країни.

Подати кандидатуру можна до 1 липня. Причому зробити це має право не лише сам претендент, а й його колеги, учні, друзі чи рідні.

Вчитель історії та військовослужбовець Олександр Чучаєв, який двічі був фіналістом Global Teacher Prize Ukraine, переконаний, що професії педагога й захисника мають багато спільного.

“Учитель і захисник для мене — це дві ролі однієї відповідальності. Одна захищає державу фізично, інша формує стійкість, мислення та цінності тих, хто будуватиме її завтра”, — говорить він. За його словами, війна показала, що освіта також стала одним із фронтів, адже саме вчителі допомагають дітям зберігати відчуття нормальності й віру в майбутнє навіть у найскладніші часи.

Цього року Global Teacher Prize Ukraine відбудеться вже вдесяте. Українська премія є частиною міжнародної нагороди Global Teacher Prize, заснованої у 2014 році філантропом Санні Варкі для відзначення найкращих педагогів світу.

Головний переможець національної премії традиційно отримує один мільйон гривень. Окрім нової категорії, існують й інші спеціальні номінації, серед яких — “Вчитель математики”, “Вчитель доброчесності”, “Вибір серцем” та інші. Їхні лауреати можуть отримати до 500 тисяч гривень або освітню подорож.

Нова ж відзнака має ще одну важливу місію — нагадати, що сьогодні в Україні вчителі не лише навчають, а й захищають майбутнє країни у найпрямішому сенсі цього слова.

До запуску ініціативи військовослужбовці та учасники об’єднання “Культурні сили” презентували спеціальне відео, присвячене освітянам, які тримають оборону країни.

Як розповідало BitukMedia, вчитель фізичної культури, який втратив руку на фронті, через 5 місяців після реабілітації зміг закинути баскетбольний м’яч у кошик. У Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ захиснику встановили біонічну кінцівку.

Острів для інтровертів: продають віддалений куточок дикої природи (ВІДЕО)

0
Фото - onthemarket.com

Уявіть місцину, де немає сусідів, автомобільного шуму, рекламних щитів і навіть дороги до будинку. Лише океан, скелі, морські птахи та вітер. Саме такий куточок зараз шукає нового власника — і коштує він менше, ніж середній будинок у багатьох регіонах Великої Британії.

Про це розповідає EuroNews.

У Шотландії на аукціон виставили приватний острів Маллаграх (Mullagrach Island), розташований біля дикого північно-західного узбережжя країни. Стартова ціна лота становить 350 тис. фунтів стерлінгів, або близько 405 тис. євро.

Острів займає площу майже 36 гектарів та входить до архіпелагу Саммер-Айлс. Це найпівнічніший острів групи, який вважають одним із найбільш віддалених і маловідомих куточків Шотландії.

Дістатися сюди можна лише водою — човном із материкових населених пунктів Аллапул або Олд-Дорні. Для тих, хто не звик чекати на гарну погоду, є ще один варіант — гелікоптер.

Місцеві краєвиди настільки цінні, що острів входить до території першого в Шотландії геопарку ЮНЕСКО. На Маллаграсі є піщані пляжі, стрімкі скелі, печери та затишні бухти. Навесні й улітку острів вкривається польовими квітами та густими травами.

Не менш вражаючим є і місцевий тваринний світ. Біля берегів можна побачити тюленів, дельфінів, видр, сірих гусей, а іноді навіть малих полосатиків — китів, які рідко підпливають близько до людей.

Попри свою віддаленість, острів не є безлюдним. На ньому вже стоїть невеликий дерев’яний будинок, цілком пристосований для проживання. Котедж обладнаний кухнею, обідньою зоною, двома спальними місцями та дров’яною піччю. Великі панорамні вікна відкривають краєвид на узбережжя та море. Електроенергію забезпечують сонячні панелі, а зовні розташований компостний туалет. Також працює система збору дощової води.

Фото – Savills

Втім, певні побутові компроміси залишаються. Питну воду власнику доведеться привозити із собою, адже місцева система збору води не призначена для споживання без додаткового очищення.

За словами агентства Savills, будинок продається разом з усім внутрішнім обладнанням і готовий як для короткочасного відпочинку, так і для тривалого проживання.

Факт залишається фактом: за суму, за яку в багатьох країнах можна придбати звичайний будинок або квартиру, новий власник отримає цілий острів.

Чи стане Маллаграх домівкою для любителя усамітнення, письменника, екотуриста чи просто заможного мрійника — поки що невідомо. Але шанс стати господарем власного острова трапляється значно рідше, ніж купівля чергової квартири з видом на сусідній будинок.

Як розповідало BitukMedia, мрія про власний острів у Середземному морі раптом стала значно доступнішою. У Греції на аукціон виставили приватний острів Макрі зі стартовою ціною лише у 247 тис. євро. 

Гігант з річки Ваал: рибалка спіймав одного з найбільших сомів своєї країни

0
Фото - sportvisunie.nl

Іноді найприкріше в рекордах — це те, що їх можуть побити буквально у вас на очах. Саме така історія сталася з двома друзями-рибалками в Нідерландах, де боротьба за найбільшого сома країни несподівано перетворилася на дружнє суперництво.

У містечку Додевард на річці Ваал рибалка Мохаммед Массауді спіймав гігантського сома завдовжки 2,49 м. Цей улов став новим національним рекордом Нідерландів.

До цього рекорд належав його другу та постійному партнеру по риболовлі Полу Брімсу. Нещодавно він виловив сома довжиною 2,47 м і вже мріяв незабаром перевершити власне досягнення.

Втім, доля розпорядилася інакше.

Під час ретельно спланованої риболовлі Мохаммед використовував ехолот — спеціальний прилад для пошуку риби під водою. Зрештою його наживкою зацікавився справжній річковий гігант.

Після напруженої боротьби рибалці вдалося витягнути на берег сома завдовжки 2,49 м — на два сантиметри більше за попередній рекорд. Найцікавіше, що допомагав витягувати рекордний улов саме Пол Брімс — людина, чий рекорд щойно був перевершений.

За інформацією нідерландських ЗМІ, Пол сприйняв поразку спокійно і одним із перших привітав друга з досягненням.

Для нього рекорди взагалі стали справою багатьох років. Раніше рибалка поступово покращував власні результати: спочатку спіймав сома завдовжки 2,42 м, а згодом підняв планку до 2,47 м.

Тепер же офіційним рекордсменом має стати Мохаммед Массауді. Саме його ім’я внесуть до реєстру національних рибальських рекордів.

Втім, історія на цьому не закінчується.

Після вимірювання та фіксації рекорду сома не залишили на суші. Його повернули назад до річки Ваал, де він продовжить жити й набирати вагу. Тож не виключено, що через кілька років ця сама риба знову стане причиною нового рекорду.

До речі, великі соми вже не вперше потрапляють у новини Європи. Минулого року в озері Бромбахзеє в Німеччині 90-кілограмовий сом став відомим через напади на відпочивальників. За повідомленнями поліції, риба поводилася агресивно та кусала плавців. Зрештою її застрелили правоохоронці.

На щастя, рекордсмен із Нідерландів виявився значно миролюбнішим і після короткої фотосесії просто повернувся на глибину.

Як розповідало BitukMedia, 34-річний рибалка Шон Інг упіймав найбільшого сома (Silurus glanis) у Великій Британії. Його улов завдовжки майже 2,5 м заважив 68 кг. “Мрією, що стала дійсністю” назвав чоловік своє досягнення.

Українець із повним парезом кінцівок шукає роботу через соцмережі (ВІДЕО)

0
Фото - скрін "Суспільне Полтава"

Коли Олександр Бужинський написав у Facebook, що шукає роботу, він не очікував, що його допис розлетиться по всій Україні. Та найбільше дивує навіть не це, а те, як саме чоловік сьогодні працює за комп’ютером.

Житель Полтавщини має інвалідність І групи А та повний парез кінцівок. Проте це не завадило йому освоїти спеціальні smart-окуляри, які дозволяють керувати комп’ютером рухами голови.

Про свій досвід Олександр розповів в інтерв’ю “Суспільному Полтава”.

“Рух голови — це рух стрілочки, мишки на екрані. Зубами я натискаю, це кнопочка вводу, ліва кнопка мишки. Я вже пристосувався. Мабуть, пальцями повільніше набирав тексти в звичайному житті, ніж зараз зубами”, — говорить чоловік.

Освоєння незвичного обладнання зайняло близько пів року. Лише після цього він вирішив активно шукати роботу в інтернеті.

Олександр зізнається, що не очікував такої реакції на свій допис у соцмережах. Після публікації до нього почали звертатися люди з усієї країни.

Щоправда, серед справжніх пропозицій траплялися й сумнівні схеми швидкого заробітку. “Були такі: “Вклади 200 доларів, я тобі зароблю десь 10 тисяч”. Не цураються люди заробити на кому завгодно”, — розповідає він.

Нині чоловік уже проходить стажування, працює над отриманням гранту для запуску власної справи та активно вивчає можливості штучного інтелекту.

Його життя кардинально змінилося після нещасного випадку під час відпочинку біля річки. Під час стрибка у воду Олександр отримав важку травму шийного відділу хребта. “Це було на очах моєї доньки. Під час пірнання в воду я почув звук, ніби лущать горіхи в руках. Так, мабуть, ламаються хребці в шиї”, — згадує він.

Два роки тому чоловік повернувся додому після тривалої реабілітації. До травми працював у сфері торгівлі, а тепер будує нове професійне життя практично з нуля.

Факт залишається фактом: сучасні технології вже сьогодні дозволяють людям із важкими порушеннями рухливості працювати і навчатися.

Як розповідало BitukMedia, ветеран, який натягує тятиву зубами, відкрив власний клуб зі стрільби з лука.

Невідомий Кузьма: у мережі показали тизер нового документального фільму “Страшно веселий”

0

Минуло вже понад десять років відтоді, як Україна втратила Кузьму Скрябіна. Але його голос, жарти та погляд на життя досі залишаються близькими для мільйонів людей. Незабаром шанувальники матимуть нагоду побачити артиста таким, яким його мало хто знав.

У мережі з’явився перший тизер документального фільму “Кузьма: Страшно веселий”, присвяченого Андрію Кузьменку — співзасновнику та незмінному фронтмену гурту “Скрябін”.

Українська прем’єра стрічки запланована на 13 серпня. Водночас фільм покажуть ще у двадцяти країнах світу.

Над проєктом працювала студія Knife! Films, яка вже відома українським глядачам документальними хітами “Яремчук. Незрівнянний світ краси” та “Океан Ельзи: Спостереження шторму”.

Режисером нової стрічки став Артем Григорян. За словами творців, підготовка фільму вимагала масштабної роботи з архівами. Команда переглянула понад 400 годин відео- та аудіозаписів, а також опрацювала понад 22 тис. фотографій.

Саме тому автори обіцяють показати матеріали, які раніше не потрапляли у публічний доступ. Глядачі побачать не лише сценічний образ Кузьми, а й моменти з його повсякденного життя, які досі залишалися за кадром.

Творці описують фільм як своєрідну подорож життям Андрія Кузьменка — від хлопця з Новояворівська до людини, яка стала однією з найвпливовіших постатей української попкультури.

Продюсер стрічки Максим Сердюк розповів, що команда свідомо відмовилася від традиційного формату біографічного документального кіно. Замість сухого переказу фактів автори прагнули створити ефект особистої зустрічі з Кузьмою.

За їхнім задумом, глядач має не просто дізнатися історію музиканта, а провести час разом із ним: почути його голос, побачити живі емоції та відкрити для себе маловідомі сторінки життя артиста.

Чи стане “Кузьма: Страшно веселий” такою ж подією для українського документального кіно, як попередні музичні стрічки студії, поки що сказати важко. Це стане зрозуміло вже після прем’єри.

Проте факт залишається фактом: новий фільм обіцяє показати Кузьму не лише як музичну легенду, а насамперед як людину, яку країна досі пам’ятає і за якою сумує.

Як розповідало BitukMedia, документальний фільм “2000 метрів до Андріївки” українського режисера Мстислав Чернов здобув престижну телевізійну премію “Еммі”. Стрічка перемогла у номінації “Видатна режисерська робота”. 

Один папуга проти цілого району: птах оголосив війну автомобілям

0
Так виглядає папуга-паракетт. Фото ілюстративне

Коли екзотичного птаха вперше помітили на вулицях шотландського міста Інвернесс, місцеві жителі були в захваті. Але захоплення швидко змінилося роздратуванням. Тепер папугу звинувачують у тому, що він пошкодив автомобілів на тисячі фунтів стерлінгів і перетворив життя цілого району на справжню гру в хованки.

Про це розповідає BBC.

Незвичайний порушник спокою оселився в районі Лохарділ на околиці міста Інвернесс. Від лютого цього року мешканці регулярно помічають папужку, який літає між будинками та проявляє особливий інтерес до припаркованих автомобілів.

За словами місцевих жителів, птах методично розгризає гумові ущільнювачі на вікнах машин і нищить щітки склоочисників. На багатьох автомобілях залишаються великі вирвані шматки гуми.

Мешканка району Кетлін Маккіннон каже, що слово “папуга” вже стало майже лайкою для місцевих водіїв.

“Цей маленький хлопець сіє справжній хаос серед автомобілів”, — розповіла вона в ефірі BBC Radio Scotland. Цікаво, що сама жінка жодного разу не бачила птаха за роботою. Лише наслідки його діяльності.

Фото – Victoria Powell

Інша мешканка району, Кріссанн Робертсон, згадує, що коли папуга вперше з’явився на вулиці, всі вважали його милим і незвичайним гостем.”Ми думали, який він красивий. А потім побачили, що він робить із машинами”, — бідкається вона.

За її словами, збитки можуть обчислюватися тисячами фунтів. Один із сусідів нібито витратив близько 800 фунтів стерлінгів на ремонт пошкодженого автомобіля. Водночас ця сума не була офіційно підтверджена й ґрунтується на розповідях місцевих жителів.

Деякі власники авто вже почали вкривати свої машини брезентом або спеціальними тентами, намагаючись уберегтися від нападів крилатого шкідника.

Особливого драматизму ситуації додає те, що папуга час від часу зникає на кілька тижнів.”Ми думаємо, що він уже полетів назавжди. А наступного дня хтось вибігає на вулицю і кричить: “Він повернувся!”» — розповідає Робертсон.

Місцеві жителі зверталися до природоохоронних організацій, проте допомогти їм поки що ніхто не зміг.

У міській раді Інвернесса також повідомили, що не втручатимуться в ситуацію, оскільки йдеться про дикого птаха.

Фахівці NatureScot визнають, що достеменно невідомо, чому папуги та деякі інші птахи так люблять автомобільні двірники та гумові деталі. Існує кілька теорій.

Згідно з першою, птахи атакують власне відображення, сприймаючи його як суперника на своїй території. Інша версія припускає, що їх приваблюють жири або мінерали, які містяться в гумі. Третє пояснення значно простіше: папугам просто нудно, і вони таким чином розважаються та досліджують навколишній світ.

Фото – Angus Chisholm

Важливо зазначити, що це лише припущення науковців. Точної причини поведінки конкретного птаха в Інвернессі наразі не встановлено.

За даними орнітологів, папуги-паракети є єдиними папугами, які сформували стабільні дикі популяції у Великій Британії. Найчастіше їх можна побачити в районі Лондона та на південному сході Англії. У Шотландії вони трапляються значно рідше.

Саме тому місцеві жителі підозрюють, що інвернеський бешкетник може бути домашнім улюбленцем, який колись утік від власників. Однак це також поки що лише припущення.

Тож поки одні мешканці району намагаються захистити свої автомобілі, а інші полюють за фото знаменитого папуги, сам винуватець галасу продовжує з’являтися і зникати без попередження.

І схоже, що наразі саме він залишається головним господарем парковок у Лохарділі.

Музей подав заяву до поліції через зникнення найдорожчого банана у світі

0

Як викрасти твір мистецтва вартістю 5,8 млн євро? У цьому випадку достатньо було просто зняти зі стіни банан. Саме так, ймовірно, вчинив невідомий відвідувач французького музею, залишивши працівників шукати не лише злодія, а й один із найвідоміших артоб’єктів XXI століття.

Про це розповідає EuroNews.

Філія Центру Помпіду в місті Мец повідомила про зникнення роботи “Комік” (Comedian) італійського художника Мауріціо Каттелана. Йдеться про знаменитий банан, приклеєний до стіни скотчем, який давно став одним із найбільш обговорюваних творів сучасного мистецтва.

Зникнення помітив охоронець музею у неділю, 31 травня. Після цього адміністрація закладу подала кримінальну заяву щодо крадіжки невстановленою особою.

У музеї пояснили, що цього разу вирішили звернутися до правоохоронців, оскільки особу порушника поки не встановлено, а тому неможливо навіть вступити з ним у діалог. Крім того, адміністрація нагадала, що це вже не перший інцидент із твором.

Втім, саму експозицію відновили дуже швидко. Річ у тім, що банан у роботі Каттелана регулярно замінюють на новий приблизно кожні три дні, щоб фрукт залишався свіжим.

Попри те що багатьом “Комедіант” здається просто бананом на стіні, його вартість оцінюють у 5,8 млн євро. Причина полягає не у фрукті як такому, а в концепції твору, сертифікаті автентичності та чітких інструкціях щодо його демонстрації.

За правилами художника, будь-який банан має бути закріплений на висоті 1,72 м від підлоги під кутом 37 градусів. Саме ця система інструкцій і є частиною мистецького твору.

“Комік” викликає суперечки від моменту своєї першої появи на ярмарку Art Basel у Маямі у 2019 році. Тоді робота пропонувалася покупцям за 120 тис. доларів і миттєво стала світовою сенсацією.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений David Datuna (@david_datuna)

Відтоді банан неодноразово опинявся в центрі скандалів. У тому ж 2019 році перформансист Девід Датуна просто з’їв його на очах у публіки, пояснивши свій вчинок голодом. У 2023 році схожий випадок стався в музеї в Сеулі, де відвідувач також вирішив скуштувати експонат.

А торік у музеї в Меці один із гостей знову з’їв банан. Тоді Каттелан жартома заявив, що розчарований: відвідувач з’їв лише фрукт, а клейку стрічку залишив на місці. У тому випадку музей не став звертатися до поліції.

Попри всі ці пригоди, вартість роботи продовжує зростати. У 2024 році криптопідприємець Джастін Сан придбав одну з версій “Комедіанта” за 5,8 млн євро. Після покупки він також демонстративно з’їв банан перед телекамерами.

Сам Каттелан давно відомий своїми провокаційними роботами, які змушують людей сперечатися про природу мистецтва та його цінність. Серед його найвідоміших творів — повністю функціональний золотий туалет “Америка”, виготовлений із 18-каратного золота.

Цей експонат також потрапив у кримінальну хроніку. У Великій Британії його викрали під час виставки, а згодом суд визнав винними двох чоловіків. Золотий унітаз розібрали на частини, і дорогоцінний метал так і не вдалося повернути.

Що сталося з бананом із музею в Меці цього разу — поки невідомо. Факт полягає в тому, що твір зник, а музей звернувся до поліції.

А ось чи став банан здобиччю колекціонера, жартівника або чергового голодного відвідувача — наразі лише припущення. Особу викрадача поки що не встановлено.

Як розповідало BitukMedia, картина, яку колись могли б назвати просто “хаотичними плямами фарби”, щойно увійшла в історію світового артринку. Роботу американського художника Джексона Поллока продали на аукціоні у Нью-Йорку за 181 млн доларів — це абсолютний рекорд для митця.

Крок за кроком до одужання: олень Борис демонструє прогрес після лікування (ВІДЕО)

0
Фото - Wild Animals Rescue Center

Ще недавно він зовсім не міг спиратися на травмовану ногу. А тепер робить свої перші невпевнені, але такі важливі кроки. У Центрі порятунку диких тварин поділилися радісною новиною про оленя Бориса, який поступово відновлюється після важкої травми.

За словами фахівців, після аварії Борис отримав перелом ноги. Загоєння тривало довго, а через те, що тварина не могла користуватися травмованою кінцівкою, м’язи почали атрофуватися.

Ситуацію ускладнював і загальний стан оленя. Після травми він був виснаженим, що також впливало на процес відновлення.

Однак тривале лікування, посилене харчування та постійний догляд дали результат. У центрі повідомили, що Борис нарешті почав наступати на травмовану ногу та робити перші кроки, спираючись на неї.

Особливу роль у його відновленні працівники центру відводять догляду, який забезпечувала пані Наталя. Саме завдяки цілодобовій турботі та наполегливій роботі вдалося досягти перших помітних успіхів.

Тепер на Бориса чекає наступний етап реабілітації. Працівники центру сподіваються, що перебування у відкритому вольєрі допоможе тварині швидше набратися сил. Сонячне світло, свіже повітря та більше простору для руху мають сприяти поступовому відновленню ослаблених м’язів.

У Центрі порятунку диких тварин не приховують емоцій і зізнаються, що радіють кожному новому досягненню свого підопічного.

“Неймовірно радіємо кожному успіху нашого оленя та продовжуємо крок за кроком рухатися до його відновлення”, — повідомили у центрі.

Як розповідало BitukMedia, на Тернопільщині поліцейські кінологи врятували травмовану косулю, яку випадково помітили просто посеред поля під час тренувань зі службовими собаками. Тварина була настільки знесилена, що не могла самостійно рухатися.

Картину Івана Марчука продали на Sotheby’s за рекордні 96 тисяч євро

0
Фото - Sotheby’s

Ще до початку торгів експерти давали картині цілком оптимістичний прогноз. Але фінальна ставка перевершила очікування. Роботу одного з найвідоміших українських художників сучасності Івана Марчука продали на аукціоні Sotheby’s за 96 тисяч євро — майже 5 млн гривень за нинішнім курсом.

Про успішний продаж повідомили на офіційній сторінці митця у Facebook. Інформація також з’явилася на сайті аукціонного дому Sotheby’s.

“Щойно лот пішов з молотка за 96 000 євро. Особистий аукціонний рекорд на Sotheby’s! Твір перебував у приватній колекції у США. Вітаю нового власника!” — написав Іван Марчук.

Йдеться про картину “Щедра планета”, яку художник створив у 1994 році під час свого перебування у США. За словами митця, натюрморт був написаний у Нью-Йорку в період його еміграції.

Фото – Sotheby’s

Перед аукціоном експерти Sotheby’s оцінювали роботу у 40–60 тис. євро. Втім, під час торгів фінальна ціна піднялася до 96 тис. євро, суттєво перевищивши верхню межу прогнозу.

Полотно виконане олією та має розмір 91 на 91 см. До продажу картина перебувала у приватній американській колекції.

“Sotheby’s, лот №19. Сьогодні завершуються торги на платформі найвідомішого аукціону світу, і мій твір здобуде нову оселю. У кожної картини, як і у кожної людини, своя доля… Саме “Щедра планета” могла б багато розповісти про своє кольорове заокеанське життя. Створена у серці Нью Йорку, вона 32 роки когось втішала й надихала, пробуджувала спогади і мрії. Таке покликання мистецтва”, – написав художник напередодні торгів.

Іван Марчук є одним із найвідоміших українських художників у світі. Його творчий доробок налічує тисячі робіт, а сам митець став автором унікальної техніки “пльонтанізм”. Ця назва походить від західноукраїнського діалектизму “пльонтати” (плести, плутати). Картини, створені в цьому стилі, складаються з густого переплетення найтонших кольорових ліній, створюючи ефект мережива, об’ємності та сяйва. Завдяки цій техніці роботи художника здаються живими і наповненими внутрішнім світлом.

Новий результат став особистим рекордом художника на торгах Sotheby’s. Водночас це ще одне свідчення зростаючого інтересу міжнародного артринку до українського мистецтва.

Як розповідало BitukMedia, у 2024 році картину Марчука “Зійшов місяць над Дніпром” продали на Goldens за рекордну для українських художників суму в 300 тис. доларів.

Ми – Саллівани: майже дві тисячі людей з одним прізвищем встановили світовий рекорд

0
Зображення - O’Sullivan Clan Gathering/ Facebook

Щоб потрапити до Книги рекордів Гіннеса, іноді не потрібно ані бігти марафон, ані будувати гігантські конструкції. Достатньо мати правильне прізвище. Саме так вчинили сотні людей в Ірландії, які довели: родинні зв’язки можуть бути рекордними. Недарма їхнє прізвище пов’язують із “очима яструба”.

Про це розповідає EuroNews.

У портовому містечку Каслтаунбер (графство Корк) на південному заході Ірландії встановили новий світовий рекорд з найбільшої кількості людей з однаковим прізвищем, які одночасно зібралися в одному місці.

Переможцями стали носії прізвищ О’Салліван (O’Sullivan) та Салліван (Sullivan). Загалом на рекордну зустріч прибули 1848 людей, що дозволило перевершити попереднє досягнення та офіційно потрапити до Книги рекордів Гіннеса.

До цього рекорд належав родині Галлагерів (Gallaghers). У 2007 році в ірландському місті Леттеркенні зібралися 1488 людей з прізвищем Галлагер, і це досягнення трималося майже 19 років.

Організатори заходу повідомляли, що на зустріч попередньо зареєструвалися понад 3350 однофамільців з прізвищами О’Салліван або Салліван. Тому ще до початку події шанси на новий рекорд були великі. “Навіть якщо прийде половина зареєстрованих, ми все одно будемо у виграші”, — говорив організатор зібрання Джим О’Салліван.

У підсумку на території місцевої початкової школи зібралося достатньо учасників, щоб перевершити результат Галлагерів.

Для офіційного підтвердження рекорду представники Книши рекордів Гіннеса проводили ретельну перевірку. Учасників перераховували, а також перевіряли їхні документи, щоб переконатися, що всі справді мають необхідне прізвище.

На святкування прибули люди не лише з різних куточків Ірландії. Частина учасників подолала тисячі кілометрів, прилетівши з Нової Зеландії, Австралії, Канади та США.

Господинею урочистостей стала очільниця клану Салліванів — Келлі Салліван. Вона отримала символічний ланцюг влади під час церемонії в Бостоні у 2023 році. Звертаючись до присутніх, Келлі Салліван сказала, що почувається щасливою бути частиною великої родини Салліванів та О’Салліванів, яку назвала командою, “яку неможливо перемогти”.

За даними генеалогічної бази Forebears, у світі налічується понад пів мільйона людей із прізвищами Салліван та О’Салліван. Найбільше їх проживає на південному заході Ірландії та серед ірландської діаспори в Північній Америці.

Саме прізвище походить від давньогельського слова Ó Súileabháin. Його приблизно перекладають як “той, хто має очі яструба” або “гострозорий”.

Факт залишається фактом: рекорд уже офіційно зафіксований представниками Гіннеса. А ось чи захочуть тепер Галлагери повернути собі титул та організувати ще масштабнішу зустріч — поки що лише припущення. Втім, в Ірландії вже жартують, що м’яч тепер на їхньому полі.

Як розповідало BitukMedia, в Японії діє закон, який зобов’язує подружжя мати однакові прізвища. Саме він, як вказують вчені з Токійського університету, може спричинити зникнення більшості з них. А тому до 2351 року всі японці матимуть прізвище Сато.