У Міссурі (США) відзначили 41-й день народження унікальної черепахи на ім’я Пінат. Її панцир має форму “вісімки”, що зробило тварину символом боротьби з засміченням довкілля.
У Центрі збереження природи Powder Valley Conservation Nature Center у Міссурі відбулася незвичайна подія – святкування дня народження черепахи Пінат. Це червоновуха черепаха (red-eared slider), яка прославилася завдяки своєму дивовижному панциру, схожому на арахіс або цифру вісім.
Свято тривало чотири години та включало різноманітні активності: виготовлення вітальних листівок, уроки з екологічної свідомості, розмальовки й інтерактив “Їж як черепаха”. А особливою “родзинкою” стало частування у стилі Пінат: відвідувачам показали, що черепахи їдять у природі, зокрема, хробаків і коників.
За словами представників Департаменту охорони природи Міссурі, незвичайна форма панцира Пінат виникла через пластикове кільце від пакування напоїв. Коли черепаха була ще зовсім маленькою, вона застрягла в одному з них. З часом її панцир зростав, деформуючись навколо.
“Її панцир у формі вісімки – наслідок того, що вона проповзла крізь пластикове кільце ще в юному віці. Коли панцир ріс, він обвив цей предмет і сформував унікальну форму. Тепер ця особливість стала її суперсилою”, — йдеться у заяві департаменту.
Пінат давно стала “екологічною знаменитістю” й нагадує мешканцям та туристам про шкоду сміття для дикої природи. Її історія вже багато років використовується як приклад того, чому не можна залишати пластик у довкіллі.
Попри свій солідний вік, Пінат залишається справжнім символом екологічної відповідальності. Як зазначають організатори, “вона вже давно не підліток, але її потужне послання продовжує нагадувати людям: сміття має бути на своєму місці”.
Як розповідало BitukMedia, зоорятувальники із Південної Кароліни у США витягли із дренажної труби алігатора. Припускають, він застряг там ще у жовтні минулого року під час сезону дощів та так і просидів пів року.
Він почав сходити на вершини у три роки й уже здолав понад 700 гірських піків. Дев’ятирічний Френкі Макміллан з британського містечка Госфорт став справжнім феноменом альпінізму: цього літа хлопчик підкорив одразу три європейські гіганти, серед яких найвища вершина Словаччини.
Френкі Макміллан – школяр із британського графства Камбрія. У свої дев’ять років він вже має за плечима понад 700 сходжень. Цього літа разом із мамою, Басею, він підкорив 15 вершин, з яких 11 сягали вище 2000 метрів.
Серед його нових досягнень – Герлах у Словаччині (2655 м), Риси в Польщі (2499 м) та Снєжка в Чехії (1603 м). Для Басі ця експедиція стала особливою, адже вона виросла у Польщі й здійснила давню мрію піднятися в Татри.
“Коли ми сиділи на вершині, я сказала Френкі: “Я не можу повірити, що ми тут — і що я поруч із тобою, а тобі всього дев’ять”. Це завжди здавалося чимось доступним лише досвідченим альпіністам. Але ось ми тут. І якщо чесно, він упевненіший за мене”, – розповіла Бася.
Хлопчик почав ходити у гори у три роки й майже все життя проводить серед скель. Цього літа на них чекали одні з найскладніших випробувань, зокрема сходження на гору Мніх (2068 м), яка вимагає лазіння по вертикальній скелі з використанням мотузок і шоломів.
Особливим викликом став підйом на Риси (гора в Карпатах, у Високих Татрах. Знаходиться на кордоні Польща — Словаччина), що зайняв 12 годин, а також штурм Герлаха — настільки суворої вершини, що словацькі рейнджери перевіряють у туристів наявність дозволів і гідів перед стартом маршруту.
Попри довгі дні, ранні підйоми та навіть ризик зустріти ведмедів, мати з сином вже планують наступні походи.
Френкі також досяг третього рівня Національної програми спортивного скелелазіння та підписав контракт із Athlete Media Group. Він став єдиною дитиною у списку спортсменів цієї агенції та отримав почесну місію представляти мету ООН щодо здоров’я і благополуччя, надихаючи інших на активний спосіб життя.
Раніше цього року хлопчик прославився як наймолодший у світі альпініст, який двічі здолав усі 214 вершин Вейнрайта — випробування, що у дорослих займає цілі роки, а то й усе життя. Тепер він почав третій обхід і ставить амбітну ціль — піднятися на кожну з цих вершин… 100 разів.
А вже наступного літа Френкі з мамою готують масштабне благодійне сходження й шукають спонсора, який допоможе реалізувати цей проєкт. Слідкувати за їхніми пригодами можна на сторінці хлопчика в Instagram.
Як розповідало BitukMedia, альпіністка Антоніна Самойлова стала першою українкою, яка підкорила п’ять найвищих вершин світу.
Десятки історій кохання змінила війна, але цю зробила ще міцнішою. 28-річний Олександр, головний сержант танкового батальйону 157-ї окремої механізованої бригади, одружився зі своєю коханою Наталею та здійснив мрію дружини – весільну фотосесію на бойовому танку Т-64.
Про це розповідає інформаційне агентство АрміяInform.
Познайомилися Олександр і Наталія у 2022 році в інтернеті, вже після початку широкомасштабного вторгнення. “Я поспілкувався з дівчиною десь тижні два і зрозумів, що це – моя людина”, — пригадує військовий. Його обраниця зізнається: “Коли ми почали спілкуватися, то зрозуміла, що в нього є ті риси характеру, які мені подобаються. З ним дуже комфортно… Ми давно планували взяти шлюб, і просто в рандомний день вирішили: “Ну пішли? Пішли””.
Ідея весільної фотосесії на бронетехніці належить Наталії. “Так і сказала: хочу фотосесію на танку, такого ні в кого немає”, – сміється Олександр.
Військовий шлях танкіста розпочався ще у 2020 році. Спершу строкова служба, потім контракт. У повномасштабній війні він встиг побути і в піхоті, і в артилерії, і в ролі інструктора. Наприкінці 2024 року Олександр перейшов до бойової бригади. “Найскладніше на війні — це саме життя. Воно дає досить нечіткі гарантії завтрашнього дня, ти не розумієш, що буде далі, а коли ти у війську — ти собі не належиш. Є наказ: сьогодні ти тут, а завтра — там. Жити потрібно сьогодні”, – каже захисник.
Для Наталії життя з військовим – теж випробування. “Складно, але не так, як тим, чиї кохані у полоні або безвісти зниклі. Я вдячна, що хоча б періодично бачу його. Навіть смс “доброго ранку” чи “добраніч” від нього — велика підтримка”.
Попри всі труднощі, пара вирішила зробити крок у спільне майбутнє. “Сім’я — це важливий крок для кожного, коли ти знаходиш собі людину, яка тебе розуміє, сприймає, не хоче ніяк трансформувати під себе. Ви просто живете, як воно є – і відчуваєте від цього насолоду”, – каже танкіст.
“Усі переживають відстань по-різному… Перші рази, коли він їхав, я плакала. Але зараз я просто приймаю те, що доведеться ще трішки його почекати. Тому буду чекати стільки, скільки треба”, – обіцяє молода дружина.
Як розповідало BitukMedia, курсант освідчився своїй коханій просто під час випробувань на полігоні.
Мофід у Північній Кореї, завершивши свою одіссею по 195 країнах. Фото - Cameron Mofid
25-річний Кемерон Мофід, який страждає від ОКР, став наймолодшим чоловіком, який відвідав усі країни світу – 195. Американець вирішив податися у мандри, щоб відволіктися від нав’язливих думок під час пандемії. П’ять років потому, у квітні 2025-го, він завершив свою подорож у Пхеньяні.
У травні 2020 року, під час першого локдауну в Маямі (США), 20-річний студент Камерон Моффід залишився сам у квартирі й відчув, що його обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) стає нестерпним. “Нав’язливі думки, що змушують знову і знову мити руки чи прокручувати розмови в голові, посилилися до паралічу”, — згадує він.
Щоб відволіктись, хлопець почав переглядати сайти з мандрівками. І натрапив на факт, який змінив його життя: в космосі побувало більше людей, ніж у всіх 195 країнах світу. “На той момент лише близько 300 людей бачили весь світ. Я зрозумів: хочу зробити щось неможливе й побити рекорд”, – розповідає Моффід.
Студент вирішив дотримуватися правил спільноти Nomad Mania, які є жорсткішими за вимоги Книги рекордів Гіннеса: не лише виходити з аеропорту, а й проводити у кожній країні кілька днів.
На те, щоб побачити всі країни світу, Мофідові знадобилося три роки. З 2020-го до 2022-го він встиг накопичити гроші, закінчити університет достроково і розробити план поїздки.
Починаючи з 2023 року, Мофід їхав у подорожі на кілька місяців, відвідуючи “від семи до 20 країн”, а потім повертався до рідного міста, щоб підзаробити. “Зазвичай, як тільки я повертався додому з однієї поїздки, я був такий схвильований, що наступного ранку планував наступну”, – зізнається Мофід.
Його маршрут проліг через 145 нових країн. Були й небезпечні пригоди:
У Джибуті (держава на півночі Африканського Рогу) його відправили до місцевої в’язниці після того, як він сфотографував продавця кхат,
В Афганістан він потрапив через прикордонний пункт Торкхам, замаскувавшись під місцевого, але одразу був затриманий пакистанською поліцією,
У Нігерії він побачив нетрі Макоко, де понад 100 тис. людей живуть над каналізаційними водами. Там він заснував благодійний фонд Humanity Effect, який згодом побудував дві школи та дитячий притулок.
Попри небезпеки, чоловік бачив неймовірну гостинність у різних куточках світу. “У Суринамі мені дали прихисток у хатині під час бурі, а в Багдаді кожен пригощав чаєм, дізнавшись, що я американець”, – розповідає він.
Найтриваліша поїздка чоловіка тривала три місяці: “Я почав з Оману, потім побував в Ірані, Дубаї, Вірменії, Грузії, Азербайджані та росії, а потім автобусом і пішки дістався Естонії”.
6 квітня 2025 року, лише через кілька тижнів після свого 25-річчя, Камерон відвідав останню країну — Північну Корею. У складі міжнародної делегації він взяв участь у марафоні в Пхеньяні, ставши одним з перших іноземців, які потрапили туди за шість років. “Коли на стадіоні 50 тисяч людей кричали й аплодували, я подумав, що навіть можу виграти цей забіг!” — згадує він.
Моффід розповідає, що мандрівки стали для нього своєрідною “експозиційною терапією”: життя серед бруду, комах чи без водопостачання допомогло йому впоратися з ОКР. “Зараз мій розлад у найкращому стані. Я навіть бачу його як суперсилу – саме невгамовна цікавість дала мені сили відвідати всі країни світу”, – каже він.
Він визнає: рекорд уже могли перевершити молодші мандрівники. Але для нього важливішим за титул стало саме пережите. “Подорожі вчать емпатії та розумінню того, що світ не чорно-білий. А ще вони показують, наскільки багато ми не знаємо”, — додає він.
До слова, в Україні мандрівник теж був. Пост про візит до Львова датований вереснем 2024 року.
Попереду у Камерона нові плани. Але спершу, зізнається, треба закрити одну прогалину: попри всі 195 країн — він жодного разу не був у Нью-Йорку.
Як розповідало BitukMedia, 44-річний данець завершив свою епічну навколосвітню подорож тривалістю у десятиліття. Тепер Тор Педерсен стверджує, що став першим мандрівником, який зумів відвідати кожну країну світу і при цьому діставався туди як завгодно, але не в літаках.
Троє українських ветеранів 24 серпня, у День Незалежності України, перепливли легендарний Босфор (Туреччина) на дистанції 6,5 км — з Азії до Європи. Серед учасників були двоє “суперів” із ампутованими кінцівками.
“Для хлопців було принциповим пройти дистанцію на рівні з нормотиповими людьми, тому вони свідомо не вказали факт інвалідності під час реєстрації. Ще за день до старту їх могли дискваліфікувати, а зараз ми захоплюємось їхніми результатами!”, – пишуть у всеукраїнському центрі воєнної травми, що спеціалізується на протезуванні, реконструктивній хірургії, реабілітації та психологічній підтримці постраждалих від війни.
Отже результати ветеранів:
Павло Товстик — 1 година, 23 хвилини. Після підриву на міні та ампутації ноги він повернувся у воду через два місяці;
Боєць, триатлоніст Олег Церковний фінішував із результатом — 1 година, 24 хвилини. Він пройшов бої, пережив дві контузії;
Олександр Дашко, який має ампутацію вище коліна, подолав дистанцію запливу за півтори години. У квітні він піднявся до базового табору Евересту, а тепер — переплив Босфор.
“Це не просто про спорт. Це про відновлення після війни, про силу характеру та приклад для всіх нас. Дякуємо, що надихаєте!”, – зазначили у Superhumans.
Заплив організували центр воєнної травми Superhumans, ГО “Один за одного” та спортивний клуб Capital TRI.
Як розповідало BitukMedia, ветеран з протезами рук і ніг станцював із дружиною на її день народження.
Картину «Квіти у горшку» Марії Примаченко продали на аукціоні за $60 000. Це – рекорд для її робіт на комерційних аукціонах
Десятки лотів, напружені торги й рекордна ціна за твір легендарної української художниці Марії Примаченко. У Львові відбувся четвертий аукціон дому “Меркурій” під назвою “Українське мистецтво незалежності”.
Найгучнішим лотом стала картина Марії Примаченко “Квіти у горшку”, яку продали за 60 тис. доларів США – у чотири рази дорожче від стартової ціни.
Як повідомили в аукціонному домі, учасники торгів були переважно з Києва, Дніпра та Одеси, більшість – онлайн. Кожного покупця супроводжував персональний артменеджер.
Саме за роботу Примаченко розгорнулася найзапекліша боротьба. За словами директорки Mercury Art Center Лілії Михайлик, уперше на торгах також придбали картину молодого художника Нікіти Цоя – Beautiful but dysfunctional N2 за 1500 доларів.
Загалом у програмі представили 41 твір сучасного та класичного українського мистецтва, дев’ять із них знайшли нових власників.
Марія Примаченко «Голуб миру», 1993 (ціна молотка – $12000)
Захід приурочили до Дня Незалежності України. В експозиції поєднали знані імена митців, які стали символами епохи, та молодих художників, які лише виборюють місце на артринку. Важливо, що цей аукціон став першим колекційним, а не благодійним, для дому “Меркурій”.
“Цей аукціон — нагода побачити, як змінювались теми й форми, як нові покоління митців шукали мову для розмови зі своїм часом, і як після 2014-го, а особливо після 2022 року, мистецтво стало інструментом пам’яті та опору”, – йдеться у дописі “Меркурію”.
Фото – аукціонний дім “Меркурій”
Аукціонний дім “Меркурій” працює у Львові з серпня 2024 року та вже зібрав у своїй колекції понад 6 тисяч робіт українських митців ХХ–ХХІ століть.
Фото – аукціонний дім “Меркурій”
Як розповідало BitukMedia, до Національного художнього музею повернули картину, викрадену в Другу світову.
Палеонтологи оголосили про відкриття нового виду динозавра з унікальною ознакою — “вітрилом” на спині. Istiorachis macarthurae жив понад 120 млн років тому неподалік південного узбережжя Англії.
Про це пише CNN з посиланням на Лондонський музей природної історії.
Кістки динозавра знайшли на острові Уайт. Цей острів біля південного узбережжя Англії понад 120 мільйонів років тому був домівкою для численних родичів ігуанодонів — травоїдних динозаврів, які жили з пізнього юрського до раннього крейдяного періоду.
Істота отримала назву Istiorachis macarthurae на честь британської яхтсменки-рекордсменки Еллен Макартур, яка і знайшла рештки 40 років тому. Спершу знахідку відносили до одного з уже відомих видів ігуанодонтіїв. Але під час повторного вивчення доктор у відставці Джеремі Локвуд, який працює над дисертацією, помітив надзвичайно довгі нейральні відростки хребців — ознаку, що відрізняла цього динозавра від інших. Ці видовжені хребцеві відростки утворювали щось на кшталт вітрила на спині.
“Саме ця особливість дозволила виділити його в окремий вид. Тварина була заввишки близько двох метрів і важила приблизно тонну”, – пояснив Локвуд.
Для чого динозавру бур це “вітрило”? Науковці поки що не мають однозначної відповіді. Однією з версій є припущення, що воно могло виконувати роль “сексуального сигналу” — як хвіст павича, допомагаючи приваблювати партнерів або впізнавати представників свого виду.
Інші гіпотези (наприклад, терморегуляція) Локвуд вважає малоймовірними: вітрило з густою сіткою судин було б надто вразливим у разі пошкодження.
Джеремі Локвуд з хребтом Istiorachis macarthurae. Фото – University of Portsmouth
Знахідка Istiorachis macarthurae свідчить, що на острові Вайт у ранній крейдяний період існувало різноманітне і багате на види середовище. “Я впевнений, що в найближчі роки тут буде ще чимало відкриттів”, – наголосив Локвуд.
Як розповідало BitukMedia, новий вид крилатого ящера, що ширяв небом понад 200 мільйонів років тому, виявили в Аризоні. Його рештки збереглися завдяки вулканічному попелу — і це найдавніший птерозавр, знайдений на території Північної Америки.
Львів накрив синьо-жовтий дим. На горі Баба Род, заввишки 294 метри, прикордонники 7-го Карпатського загону влаштували символічну акцію – створили живий прапор України.
Відео опублікував 7-й прикордонний Карпатський загін на своїй сторінці у Facebook.
Величні хмари синього та жовтого диму здійнялися над містом, формуючи потужний візуальний образ єдності та незламності. Як зазначили у відомстві, з вершини гори заввишки 294 метри відкривається панорама Львова – від Високого Замку до районів Знесення, Підзамчого та Замарстинова. Тут встановлено пам’ятний хрест та державний прапор, які уособлюють силу та незалежність України.
Особливого сенсу акції додала Ірина Гах – дружина Героя України Романа Гаха, який шість годин утримував рубіж на Луганщині та загинув за свободу. Саме вона запалила синю і жовту димові шашки, передавши символічний вогонь пам’яті від тих, хто віддав життя, до тих, хто продовжує боротьбу.
Дим, що здіймається в небо, став образом непокірної волі. Під цим прапором ми стоїмо. Із цим прапором йдемо в бій. І з цим прапором – до перемоги, – наголосили у прикордонному загоні.
“Наш прапор – символ свободи, єдності та незламності. Прикордонники – перша лінія його захисту”, – наголосив заступник начальника загону з морально-психологічного забезпечення полковник Сергій Шаповал.
Учасники акції стали у формації прапора, підкресливши, що синьо-жовтий стяг – це не лише символ держави, а й жива історія та сила духу, яка об’єднує покоління.
Дим, що здійнявся у небо, став образом нескореної волі: під цим прапором стоїмо, з цим прапором йдемо у бій і з цим прапором – до перемоги, – наголосили у прикордонному загоні.
Як розповідало BitukMedia, “Укрпошта” започатковує нову традицію: до Дня Незалежності щороку випускатиме марки, присвячені подіям, які стали визначними для України протягом року. До 34-річчя Незалежності виходить поштова марка на честь спецоперації СБУ “Павутина”.
23 серпня 1991 року у звичайному зошиті народився історичний документ — Акт проголошення незалежності України. Саме в ньому дисидент, борець за свободу та народний депутат Левко Лук’яненко зробив перші записи чернетки. Тепер цей “Зошит Незалежності” відтворила мережа “Сільпо” у співпраці з родиною Лук’яненка.
“Mи в “Сільпо” об’єдналися з родиною пана Левка і відтворили цей легендарний зошит. Палітурку з примітками Лук’яненка. Чернетку акта на другій сторінці. І додали багато пустих сторінок. Щоб на них писали ви. Конспекти. Ідеї. Рішення. Думки. Вірші. Формули. Мрії. А одного дня, можливо, текст, який теж змінить долю країни”, – йдеться у дописі “Сільпо”.
На фото новинку тримає онук Лук’яненка — Остап, який нині боронить Україну на фронті. “Він завжди казав і знав точно, що Україна переможе. Незалежно від того, чи це буде на його віку, чи на наступних поколіннях”, – згадує онук слова дідуся.
“Зошит Незалежності” вже доступний у всіх супермаркетах “Сільпо”, на сайті та у застосунку. Там можна побачити і віртуальне звернення самого Левка Лук’яненка.
Увесь прибуток від продажу зошита піде до Асоціації родин захисників “Азовсталі” — на відновлення звільнених з полону українських воїнів та підтримку їхніх сімей.
У серпні 1991 року народний депутат та дисидент Левко Лук’яненко написав у звичайному шкільному зошиті чернетку Акта проголошення незалежності України, – розповідає “ШоТам”. Текст підготовили під час канікул Верховної Ради після спроби державного перевороту в Москві, щоб депутати терміново могли ухвалити документ.
“У нас настільки унікальний момент, що ми повинні вирішити основне завдання: проголосити Україну самостійною державою. Якщо ми зараз цього не зробимо — не зможемо ніколи”, — пояснював Лук’яненко.
Як розповідало BitukMedia, “Укрпошта” започатковує нову традицію: до Дня Незалежності щороку випускатиме марки, присвячені подіям, які стали визначними для України протягом року. До 34-річчя Незалежності виходить поштова марка на честь спецоперації СБУ “Павутина”.
Типова червона вулична поштова скринька в Данії. Фото - Henrik Petit/PostNord
Паперові листи йдуть в історію. Принаймні у Данії. На вулицях Копенгагена вже демонтують червоні поштові скриньки, а державний поштовий оператор PostNord оголосив: наприкінці року країна остаточно припиняє доставку листів. Таким чином завершиться понад 400-річна історія традиційної кореспонденції у країні.
Поштар Герман Мояно сім років працює у PostNord і зізнається: колись він відчував, що несе людям важливі повідомлення, а нині – здебільшого рахунки. “Я бачу, як кількість листів зменшується щороку. А останні кілька років – просто стрімко”, – каже він.
Статистика це підтверджує: у 2000 році данці відправили 1,4 млрд листів, а у 2023-му — лише 110 млн. У середньому кожен мешканець країни отримує лише один лист на місяць.
Причина — цифровізація, яка за два десятиліття обвалила кількість відправлень на понад 90%.
З припиненням поштової служби PostNord скоротить 2 200 працівників, натомість відкриє близько 700 нових вакансій у більш прибутковому напрямі — доставці посилок. “Данці майже не пишуть листів, натомість шалено люблять купувати онлайн. Ми рухаємося туди, де є попит”, – пояснює керівник PostNord Данії Кім Педерсен.
PostNord вже інвестує в автоматизацію сортування, а з вулиць датських міст забирають близько 1500 червоних поштових скриньок.
Свою роль зіграли й ціни: у 2024 році вартість відправлення одного листа зросла до 29 данських крон (понад $4,5).
Крім того, Данія входить до країн із найвищою цифровізацією. За цим показником вона поступається лише Південній Кореї. В цій європейській країні вже більше 10 років майже все робиться через смартфон: від банківських операцій до спілкування з державними установами.
Але зовсім без листів Данія не залишиться: приватний оператор DAO перебере на себе доставку. Компанія вже готує нове сортувальне обладнання й планує взяти на роботу ще 250 людей. Минулого року DAO доставила 21 млн листів, а з 2026-го очікує приріст у 30–40 млн.
Втім, асоціації літніх людей побоюються, що мешканцям сільських територій буде складніше користуватися поштовими послугами, адже скриньок стане менше.
Падіння обсягів листування — не лише данська історія. У Німеччині, Великій Британії та США поштові оператори теж масово скорочують персонал і рідше доставляють листи.
При цьому Німеччина та Швейцарія поки що зберігають систему паперової кореспонденції. Експерти вважають, що за Данією аналогічні кроки зроблять й інші держави ЄС.
Як розповідало BitukMedia, королівська пошта Великої Британії вимушена закрити поштову скриньку, яка вже майже сто років вмонтована в цегляну стіну в селі Сторрінгтон (Західний Сассекс). Справа в тому, що пошту людей нищать голодні равлики. Черевоногим дуже смакує один інгредієнт.
Канадська політикиня Марва Різкі вирішила попрощатися зі своєю політичною кар’єрою і зробити це оригінально. Вона водночас одягнула 360 краваток і потрапила до Книги рекордів Гіннеса.
Марва Різкі (Marwah Rizqy), членкиня Національних зборів Квебеку, раніше оголосила, що не балотуватиметься на виборах 2026 року. Аби відзначити роки своєї роботи в політиці, вона взяла участь у зйомках популярного канадського телешоу Infoman і спробувала перевершити рекорд, який у 2023-му встановив бразилець Давід Апресіду дос Сантос Араужо — 330 краваток.
“Я прийняла цей виклик, щоб показати: жінки нічим не поступаються чоловікам, і жінки теж можуть носити багато краваток”, – сказала Різкі представникам Guinness World Records.
Щоб перевищити попередній результат, політикині знадобилося 48 хвилин. Коли на ній вже було 330 краваток, з-під них ледь визирало обличчя. Та вона не зупинилася і додала ще 30 — таким чином встановивши новий світовий рекорд.
Як розповідало BitukMedia, не кожен світовий рекорд встановлюють у бігових кросівках. Шкільний учитель з Великої Британії довів це, подолавши стометрівку навкарачки швидше за всіх у світі.
“Укрпошта” започатковує нову традицію: до Дня Незалежності щороку випускатиме марки, присвячені подіям, які стали визначними для України протягом року.До 34-річчя Незалежності виходить поштова марка на честь спецоперації СБУ “Павутина”.
Про це повідомив у Telegram генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський.
Першою такою маркою стала операція СБУ “Павутина” – унікальна спецоперація, яка вже увійшла в історію. Саме тоді українська спецслужба по суті “відправила” понад 40 літаків стратегічної авіації рф за “русским воєнним кораблем” і на весь світ показала можливості України.
“Ми пишаємося, що працювали над цією маркою спільно з командою СБУ. Кожну деталь було опрацьовано на підставі фактів та матеріалів, наданих безпосередніми учасниками операції”, – заявили в “Укрпошті”.
Президент Володимир Зеленський раніше нагородив команду СБУ на чолі з генерал-лейтенантом Василем Малюком відзнакою “Національна легенда України”.
Марка “Павутина” вже відсьогодні доступна у відділеннях “Укрпошти” та онлайн. Втім, спецпогашення, враховуючи специфіку теми, відбудеться у незвичному форматі — його деталі обіцяють розкрити згодом.
Як розповідало BitukMedia, вірш, що став оберегом і закляттям українців, отримав філателістичне втілення. “Укрпошта” повідомила про випуск нових марок за мотивами резонансного вірша Людмили Горової “Буде тобі, враже, так, як відьма скаже”, написаного у перші дні повномасштабного вторгнення.
Пес на ім’я Зія, бельгійський малінуа з Каліфорнії, став цьогорічним лауреатом престижної премії Hambone Award. Йдеться про нагороду, яку щороку вручають домашнім улюбленцям за “несподівані, дивні й абсолютно неймовірні” історії, що призвели до звернення по медичну допомогу.
Зія прославився після того, як під час прогулянки став між своїм господарем Тімом і розлюченим биком, який несподівано з’явився на стежці в Північній Каліфорнії.
“Поки власники рятувалися, бик вдарив собаку в щелепу, вибивши зуб і відправивши його на термінове лікування до ветеринарної клініки. Завдяки професійній допомозі ветеринарів Зія повністю одужав і тепер сподівається, що майбутні прогулянки обійдуться без рогатих суперників”, – зазначили у пресрелізі компанії Nationwide Pet Insurance, засновника премії.
Зія здобув перемогу у фінальному онлайн-голосуванні, випередивши дев’ятьох інших претендентів.
“Зв’язок між Тімом і Зією дозволив їм підтримувати одне одного навіть у ситуації, коли бик несподівано опинився поруч під час ранкової прогулянки. Завдяки ветеринарній допомозі та страховці Nationwide ця історія про небезпечну пригоду має щасливий фінал”, — зауважила головна ветеринарна директорка Nationwide Емілі Тінчер.
Престижна американська премія Hambone Award відзначає найбільш неймовірні та кумедні пригоди домашніх улюбленців вже 17-й рік поспіль. Вона прославилася своєю місією нагороджувати “за несподіване, незвичне і геть божевільне”. Hambone Award названа на честь собаки, який свого часу з’їв цілу святкову шинку, опинившись випадково замкненим у холодильнику.
Серед фіналістів були й інші вражаючі історії: та
Цьогоріч серед фіналістів — справжня колекція абсурдних і водночас милих випадків:
Вош, пес-метис із Теннессі, який так захопився поїданням цикад у дворі, що втратив апетит,
Салем, кіт із Нью-Йорка, якого господарі підозрювали у проковтуванні AirPod, але після численних обстежень “зниклий” навушник так і не знайшли,
Озі, йоркширський тер’єр із Каліфорнії, який розібрав пульт від телевізора і, ймовірно, проковтнув батарейку (згодом її виявили під диваном).
Медді, бульдог із Вірджинії, отруївся після того, як з’їв… опудало алігатора.
Хейзел, мікс дога і сенбернара з Нью-Джерсі, постраждала від укусу бабака у власному дворі,
Фокстрот, дог Фокстрот з Техасу, що вихопив з рук господаря цілу ніжку індички і проковтнув її цілком,
Дюк з Огайо, метис лабрадора, який примудрився проковтнути цілу голову лопатки від кухонної лопатки, злизуючи з неї арахісове масло,
Бун, золотистий ретривер із Нью-Джерсі, обпікся гарячим курячим шматком і мало не вдавився кісткою,
Беллa, гаванезе з Іллінойсу, наїлася квітковою композицією й отримала серйозний розлад шлунку.
Усі тварини завдяки ветеринарам повністю одужали.
Проголосувати за фіналістів можна було на сайті премії до 12 серпня. А головною зіркою цього року беззаперечно став Зія — пес, який довів, що навіть у найнебезпечнішій ситуації відданість сім’ї сильніша за страх.
Як розповідало BitukMedia, дворічна англо-французька бульдогиня Петунія з Орегону (США) отримала титул “Найпотворнішого собаки світу-2025”.
У зоопарку Філадельфії (США) справжня сенсація – від пари західних черепах Санта-Крус, кожній з яких близько 100 років, народилося аж 16 малюків! Це перше потомство самки на прізвисько Моммі, яка мешкає в зоопарку з 1932 року.
Вперше за майже століття Моммі (“Матуся”) пізнала материнство. Черепаха оселилась в зоопарку 93 роки тому, але не приносила потомства, аж поки майже п’ять років тому із зоопарку та саду Рівербенкс, що у Колумбії, Південна Кароліна, не привезли Абраццо. Ці 16 черепашенят – їхні перші дітлахи.
Тепер діти столітніх батьків стали не лише гордістю Філадельфії, а й важливим внеском у збереження рідкісного виду.
Моммі (“Матуся”). Фото – AP Photo/Matt Rourke
“Ця тварина живе в нашому зоопарку з 1932 року, і тепер вона буде представлена тут, сподіваємося, ще сто років, адже її нащадки стали частиною нашої колекції”, – розповіла директорка відділу герпетології зоопарку Лорен Огастін.
Малюки з’являлися на світ поступово: чотири самички ще навесні, троє самців у квітні, потім друга кладка Моммі подарувала ще трьох самичок у червні й шістьох самців улітку. Для зручності догляду за кожним малюком використовують безпечний різнокольоровий лак для кігтів, аби відрізняти їх одне від одного.
Деякі черепашенята вже отримали імена: Зі, Джеймс, Колетт, Соледад, Ізабель, Роджер, Фаусто, Кальдеро, Лі, Маріґолд Падлфут і Келпі. Чотирьох самичок, які з’явилися першими, назвали на честь героїнь серіалу “Золоті дівчатка” – Дороті, Роуз, Бланш та Софія. А ще один самець отримає ім’я за результатами спеціального конкурсу для донорів.
Фото – Philadelphia Zoo/ Facebook
Малюки залишатимуться у Філадельфії щонайменше рік, після чого їх розподілять по різних зоопарках для посилення програми збереження виду. Повідомляється, що дитинчата добре їдять і ростуть.
Західні черепахи Санта-Крус — один із 13 живих видів галапагоських черепах, що мешкають на семи островах архіпелагу в Тихому океані біля берегів Еквадору. Це найбільші наземні черепахи у світі, що можуть жити до 200 років.
До речі, у зоопарку Філадельфії живуть і дві гігантські альдабрські черепахи Вільма та Бетті.
І, як розповідало BitukMedia, у зоопарку Маямі цього літа вперше став батьком 135-річний самець галапагоської черепахи Голіаф.
Фото - Кінологічний центр поліції в Київській області/ Facebook
Історія зі щасливим фіналом: пес із Французького іноземного легіону, який втік під час переїзду, знайшовся у лісі біля Бородянки. Його власник – військовий із Франції – приїхав за чотирилапим другом, щойно отримав добру звістку.
У Київській області завершилася історія пошуків тактичного пса, який загубився під час війни. Собака родом з Франції, у шлеї та з чіпом, зник, коли його власник, боєць Французького легіону, перебував на лікуванні й доручив побратимам доглядати за улюбленцем. Під час переїзду тварина вирвалася та втекла.
Зник пес у столиці, а знайшовся за десятки кілометрів – у лісі біля Бородянки. Саме там його підібрали й передали до Кінологічного центру поліції Київщини.
Як тільки військовий упізнав свого чотирилапого напарника на відео з центру, він негайно приїхав, аби забрати собаку. Після звірки інформації, наданої власником, і даних із чіпа, знайда повернувся до свого господаря.
“Та добре все, що добре закінчується”, – підсумували у Кінологічному центрі поліції.
Як розповідало BitukMedia, у 65-й окремій механізованій бригаді “Великий Луг” з’явилась незвичайна військова – єнотиха на ім’я Моллі. Маленьке звірятко не лише підкорило серця бійців, а й отримала неофіційне звання “сержантки” за те, що забезпечує психологічне розвантаження бійців.