Двоє людей можуть курити десятиліттями, жити в однакових умовах і мати схожий спосіб життя. Але один так і не захворіє на рак, тоді як в іншого хвороба все ж розвинеться. Чому так? Нове дослідження допомогло наблизитися до відповіді на це давнє запитання.
У той час, коли більшість випускників лише обирають майбутню професію, американець Натан Томас вже викладав у коледжі. У 18 років він став наймолодшим професором-чоловіком в історії, побивши рекорд, який протримався понад три століття.
Він важить менше за шоколадний батончик, літає самостійно і буквально переслідує свою здобич у повітрі. Французький стартап презентував незвичайний дрон. Ця крихітка буквально збиває комарів у повітрі і має замінити хімічні інсектициди.
Понад дві доби без сну, 160 км крижаної води, виснаження до галюцинацій і лише кілька ковтків Coca-Cola на фініші. Польський плавець Бартломей Кубковський здійснив те, що не вдавалося йому чотири попередні рази.
На тлі рекордної спеки в Японії презентували пристрій, що на перший погляд здається жартом. Це одномісна металева кабіна на коліщатках, занурення в яку дарує відчуття перебування на полиці супермаркету поруч з продуктами. Проте за цим дивакуватим виглядом ховається потужне та екологічне рішення, здатне врятувати життя тим, хто змушений працювати під відкритим сонцем.
Ведмідь дякує рибалкам за порятунок, птахи ніжно ховають пташенят від дощу, а хижак мирно товаришує зі своєю здобиччю. Такі відео збирають мільйони переглядів, але правда в тому, що їх ніколи не існувало. Науковці попереджають: штучний інтелект починає змінювати наше уявлення про дику природу.
Щороку тисячі велосипедистів стикаються з неприємною дилемою: або носити з собою важкий арсенал із U-подібного замка для рами та додаткових тросів для коліс, або ризикувати залишитися без улюбленого транспорту. Однак іспанський стартап Corda знайшов спосіб вирішити цю проблему одним помахом руки — вони розробили пристрій, який може самотужки захистити весь велосипед, та ще й змусить спітніти навіть найдосвідченіших крадіїв.
Його називають одним з символів української технологічної переваги у війні. Саме цей безпілотник став учасником найгучніших операцій у Чорному морі, а тепер його зображення з’явилося на новій пам’ятній монеті Національного банку України.
Ворожий "шахед", який мав нести смерть, несподівано став колискою нового життя. У Національному природному парку "Тузлівські лимани" пара сільських ластівок облаштувала гніздо просто на уламках російського безпілотника й уже готується виростити там другий виводок пташенят.
Майже через три десятиліття після виходу друком роман Валерія Шевчука "Око прірви" отримає нове життя — вже мовою кіно. Над екранізацією історично-містичної антиутопії працює український режисер Ангел Ангелов, для якого ця стрічка стане дебютом у повнометражному ігровому кіно.
Рентген не показав жодної проблеми, а під час прослуховування легень лікарі також не почули тривожних змін. Здавалося, небезпека минула. Та вже за кілька годин однорічній дівчинці знадобилася складна операція, яка тривала півтори години.
Минуло чотири роки від однієї з найтрагічніших сторінок російсько-української війни. Відтепер у самому центрі Києва з'явилося місце, яке щодня нагадуватиме про українських військовополонених, які загинули внаслідок російського теракту в Оленівці, та про тих, хто досі залишається в російському полоні.
Евакуація пораненого з поля бою часто перетворюється на смертельний ризик для всієї медичної команди, яка вирушає йому на допомогу. Але що, якби замість людей у найнебезпечнішу зону мовчки заїжджав броньований робот, безпечно забирав бійця у високотехнологічну капсулу та привозив його до лікарів, поки оператори керують процесом із безпечного укриття? Українські розробники втілили цю ідею в життя, створивши комплекс, здатний витягувати воїнів навіть з-під носа у ворожих дронів.
Вона потрапить до гаманців українців вже найближчим часом. Але це не просто ще одна монета номіналом 10 гривень. Її створили як нагадування про тисячі військових і цивільних українців, які були страчені, закатовані або загинули в російському полоні.
Коли секундомір відраховує 60 хвилин, а кожні дев’ять секунд потрібно знову й знову підіймати власне тіло над перекладиною, звичайне тренування перетворюється на справжнє випробування людської волі. Саме на такий надскладний штурм зважився український захисник, аби вписати ім'я свого полеглого побратима у світову спортивну історію.