Яєчні тарти, прикрашені смаженими водяними жуками-плавунцями, почали продавати у місті Фошань китайської провінції Гуандун. Зовні комахи нагадують великих тарганів, тому місцеві жителі неофіційно називають їх “водяними тарганами”. Незвичний десерт з’явився в меню закладу в жовтні й швидко завірусився у соцмережах.
Про це пише видання VICE.
Жуки-плавунці вважаються місцевим делікатесом і використовуються в традиційній китайській медицині. Їм приписують здатність живити шкіру й нирки, покращувати кровообіг, допомагати при застої крові, а також зміцнювати м’язи й кістки. Водночас такі властивості є традиційними уявленнями, а не доведеним медичним ефектом, пише South China Morning Post.
Незвичний топінг вже зацікавив відвідувачів з інших міст. Заради тартів до району Шунде приїжджають навіть із Гонконгу та Пекіна. Заклад також відвідав італійський інфлюенсер.
Власник ресторану з прізвищем Пан пояснив, що ідея виникла завдяки його знайомству з традиційними інгредієнтами кантонської кухні та бажанню по-новому подати місцеві страви.
За словами Пана, приготування десерту вимагає ретельної роботи. Спочатку він дезодорує жуків, щоб усунути болотяний запах, а потім смажить їх за ретельно контрольованої температури до хрусткої скоринки, залишаючи крильця цілими. Це потрібно як для смаку, так і для візуального ефекту. Готових “тарганів” викладають на теплу, наповнену заварним кремом основу для тарта.
За описами тих, хто вже скуштував страву, смажені комахи хрумтять і нагадують на смак картопляні чипси. Сама ж основа тарта з яєчним кремом зберігає свій традиційний смак.
Порція з трьох тартів коштує 28 юанів — трохи більше ніж чотири долари або майже 200 гривень. Пан каже, що продає близько 20 наборів на день.
Попри неоднозначну реакцію в інтернеті, незвичний десерт продовжує привертати увагу охочих скуштувати щось нове.
Шунде, район міста Фошань, відомий своєю кантонською кухнею, а з 2014 року входить до Мережі креативних міст ЮНЕСКО. Тож місцеві кухарі й надалі шукають способи переосмислити традиційні продукти — навіть якщо результатом стає десерт, на який не кожен наважиться поглянути, не кажучи вже про те, щоб покласти собі до рота.
У китайських соціальних мережах багато людей зізнаються, що їм некомфортно через цей десерт.
“Я навіть не можу на нього дивитися, не кажучи вже про те, щоб його їсти”, – написав один користувач.
“”Водяні таргани – це все ще таргани. Я ніколи не прийму їх як їжу”, – сказав інший.
Третій коментатор написав: “Я ніколи їх не куштував, але знаю, що водяних тарганів використовують у китайській гастрономічний терапії. Їм також потрібна дуже чиста вода для розмноження, і вони стають дедалі рідкіснішими та дорожчими”.
Але навіть негативні коментарі Пана не зупиняють. Чоловік каже, що продаватиме свої тарти і далі, а ще продовжуватиме розробляти інноваційні страви з дієтичним терапевтичним ефектом.
Як розповідало BitukMedia, тисячі туристів цього літа відвідали берлінський Музей огидної їжі, де зібрали майже сотню незвичних страв з різних країн. Експозиція показує, чому сир із личинками чи ферментована риба можуть бути предметом національної гордості, а не лише шоком для іноземців.