“Хотів пограти з читачем”: лауреат найпрестижнішої літературної премії Франції зізнався у використанні ШІ

Чи може кілька втручань штучного інтелекту стати приводом для скандалу навколо найпрестижнішої літературної нагороди Франції? Письменник Філіпп Женада отримав Гонкурівську премію 2026 року, а вже наступного дня зізнався, що тричі звертався до ChatGPT під час роботи над романом-переможцем. Одного разу він навіть вставив у книжку речення, створене чатботом. За його словами, хотів в такий спосіб “пограти з читачем”.

Про це повідомляє EuroNews.

62-річний Філіпп Женада (Philippe Jaenada) зізнався в цьому в ефірі радіостанції France Inter. За його словами, штучний інтелект допоміг йому в кількох різних ситуаціях. Зокрема, письменник попросив ChatGPT написати речення, яке потім додав до роману “Незнайомка з набережної Жавель” (L’Inconnue du quai de Javel). Про цей експеримент він розповів журі премії лише під час оголошення результатів. “Якщо це спливе, я знатиму, від кого саме”, — пожартував автор.

Ще в одному випадку Женада використав чатбота, щоб посміятися з його схильності видавати абсурдні відповіді на запитання про технічні дані. Також письменник звертався до штучного інтелекту для пошуку технічної інформації.

Він не вважає, що від нової технології варто відмовлятися. На думку Женада, її потрібно визнавати, вчитися нею користуватися й контролювати, а не дозволяти їй замінювати людину. “Вона має бути корисною”, – наголосив письменник.

Його зізнання швидко розійшлося соціальними мережами й викликало суперечливі реакції. Одні користувачі вважають, що штучний інтелект поступово стане звичним інструментом для авторів — так само, як сьогодні перевірка правопису. Інші розчаровані й переконані, що письменники мають створювати тексти самостійно, докладаючи власних зусиль. Дехто навіть запитує, чи не втратили автори здатність писати без допомоги технологій.

Менше з тим, Філіп Жанада став лауреатом цьогорічної Гонкурівської премії за роман “Незнайомка з набережної Жавель”. Це історія про нерозкрите вбивство молодої жінки, тіло якої знайшли на набережній Сени в Парижі наприкінці 1950-х років. Жанада починає розслідувати справу від першої особи. Письменник вивчає судові документи й архіви поліції, а також повертається до місць, де жила Луїза.

У книжці обсягом 528 сторінок письменник повертається до теми кримінальних загадок, які досліджував і в попередніх творах. Серед його відомих книжок — “Сулак” (Sulak, 2013), “Маленька самиця” (La Petite Femelle, 2015) та “Сокира” (La Serpe, 2017).

Женада змінив торішнього лауреата Гонкурівської премії Лорана Мовіньєра, який отримав нагороду за роман “Порожній дім” (La maison vide). Женада переміг із рахунком шість голосів журі проти трьох у свого головного конкурента Сільвена Прудома.

Гонкурівську премію вважають найпрестижнішою літературною відзнакою Франції. Її грошова частина символічна — переможець отримує чек на 10 євро, однак нагорода здатна різко збільшити продажі книжки. Роман Мовіньєра, наприклад, розійшовся накладом майже 640 тис. примірників.

Гонкурівську премію заснували за заповітом Едмона де Гонкура 1892 року, а вперше вручили 21 грудня 1903-го. За правилами, один письменник може отримати її лише раз у житті. Історичним винятком став Ромен Гарі: він здобув нагороду 1956 року під власним ім’ям, а 1975-го — під псевдонімом Еміль Ажар. А 1951 року Жульєн Грак став першим автором, який відмовився від премії, протестуючи проти ролі літературних журі, комерціалізації літератури та “виробництва успіху”.

Нинішнє зізнання Женада пролунало на тлі іншої гучної історії про штучний інтелект у літературі. Ще кілька тижнів тому увагу французького книжкового світу привернув канадсько-гаїтянський письменник Тейлісон Орельєн. Його роман “Це було або так, або смерть” (C’était ça ou mourir) спочатку вважали одним із фаворитів літературного сезону. Однак журі Гонкурівської премії виключило книжку з другого списку претендентів після підозр у масштабному використанні ШІ. Згодом до цього додалися звинувачення в плагіаті.

Орельєн зрештою визнав, що звертався до ШІ для досліджень. Його давнє канадське видавництво Éditions du Boréal припинило співпрацю з автором і заявило, що не перевидаватиме книжку. Ця історія розпалила дискусію про межі використання ШІ та майбутнє письменницької професії.

Як розповідало BitukMedia, на тлі гучних скандалів у світі престижних книжкових премій у Франції стартував запуск абсолютно нового конкурсу. Тепер автори, які створюють художні твори в тандемі з алгоритмами, зможуть офіційно поборотися за публікацію. Днями офіційно стартував прийом заяв на здобуття премії Prix Pascal de Littérature IA, яка винагороджуватиме художню прозу, створену за допомогою великих мовних моделей.