Молекули як права і ліва рука: двоє вчених отримали Нобелівську премію з хімії

У хімії існують молекули, які мають дві форми, що є дзеркальним відображенням одна одної — приблизно як права і ліва рука. Чому в природі майже завжди переважає лише одна з таких форм, учені намагалися зрозуміти понад століття. Нобелівську премію з хімії 2026 року присудили дослідникам, чиї роботи допомогли пояснити, як така особливість могла виникнути.

Лауреатами стали французький хімік Анрі Б. Каган та японський науковець Кенсо Соаї. Вони отримали премію за роботи в галузі асиметричної хімії — науки, яка вивчає, як створювати молекули переважно в одній із двох можливих дзеркальних форм.

Премію оголосили в середу в Королівській академії наук Швеції у Стокгольмі. Лауреати розділять між собою грошову винагороду в 12 млн шведських крон — близько 1,2 млн доларів.

У центрі їхньої роботи — явище, яке називають хіральністю. Простими словами, деякі молекули можуть існувати у двох варіантах, які мають однаковий склад, але розташовані у просторі як дзеркальні відображення. Вони схожі між собою, але накласти одну на іншу так само, як праву руку на ліву, неможливо.

Це має велике значення для живих організмів. У природі молекули часто зустрічаються переважно лише в одному з двох можливих “дзеркальних” варіантів. Таке явище називають гомохіральністю.

Чому природа віддає перевагу саме одній формі, довгий час залишалося загадкою для вчених.

“Анрі Каган і Кенсо Соаї запропонували розв’язання хімічної загадки, якій понад століття: як гомохіральність може виникати спонтанно”, – заявив голова Нобелівського комітету з хімії Гайнер Лінке.

Каган у 1980-х роках знайшов способи керувати хімічними реакціями за допомогою різних каталізаторів. Це дозволило отримувати значно більшу кількість однієї з двох дзеркальних форм молекул.

Згодом Соаї розвинув цю ідею та створив хімічну реакцію, під час якої утворювалася лише одна з двох можливих дзеркальних форм. Нобелівський комітет зазначив, що до цього нікому, крім самої природи, не вдавалося досягти такого результату.

Робота вчених відкрила нові можливості для дослідження того, як могла виникнути складність молекулярного світу. Зокрема, вона допомагає краще зрозуміти одну з фундаментальних особливостей хімії живих організмів — чому молекули життя мають переважно одну “орієнтацію”.

За словами Девіда Пендлбері, керівника аналітичних досліджень Інституту наукової інформації Clarivate, значення цих відкриттів формувалося протягом десятиліть.

Він наголосив, що цьогорічна премія демонструє: фундаментальні наукові дослідження, які спочатку можуть здаватися суто теоретичними, іноді розкривають свій справжній вплив лише через багато років.

Як розповідало BitukMedia, загадкові частинки з космосу стали ключем до нового способу досліджувати Всесвіт. Нобелівську премію з фізики 2026 року отримав бельгійський астрофізик Френсіс Гальзен, який заклав основу для створення величезної обсерваторії в антарктичному льоду.