“Примарні” частинки з космосу: Нобелівську премію з фізики отримав учений, який навчився їх ловити

Вони майже не взаємодіють із речовиною і можуть пролетіти крізь планету, ніби її не існує. Але саме ці загадкові частинки з космосу стали ключем до нового способу досліджувати Всесвіт. Нобелівську премію з фізики 2026 року отримав бельгійський астрофізик Френсіс Гальзен, який заклав основу для створення величезної обсерваторії в антарктичному льоду.

Про лауреата оголосили у вівторок у Королівській академії наук Швеції у Стокгольмі.

Гальзен, професор Університету Вісконсину-Медісона, ще у 1988 році представив план створення незвичайної обсерваторії. Він запропонував використати величезний масив антарктичного льоду як своєрідний детектор для частинок, які називаються нейтрино.

Сьогодні ця система відома як IceCube Neutrino Observatory — нейтринна обсерваторія IceCube. Її датчики заховані глибоко в прозорому льоду Антарктиди.

Принцип роботи ґрунтується на рідкісній властивості нейтрино. Коли така частинка стикається з атомним ядром, виникає короткий спалах світла. Його можуть зафіксувати датчики, розташовані в льоду.

Саме так дослідники отримують інформацію про частинки, які прибувають на Землю з найвіддаленіших куточків космосу.

Нейтрино часто називають “примарними” частинками. Вони практично не мають маси та не мають електричного заряду, а головне — надзвичайно слабо взаємодіють із речовиною. Тому можуть проходити крізь зірки, планети та навіть цілі галактики, майже не змінюючись.

Ця особливість робить їх надзвичайно цінними для астрономів. Звичайне світло може поглинатися або змінюватися на шляху від космічного об’єкта до Землі. Нейтрино ж здатні долати найекстремальніші середовища й приносити інформацію про події, які відбуваються далеко у Всесвіті.

Саме тому робота Френсіса Гальзена стала основою для нового способу вивчення космосу — фактично нового виду астрономії.

Голова Нобелівського комітету з фізики Марк Пірс заявив, що Гальзен очолив міжнародну команду дослідників та інженерів, які створили “фантастичний інструмент” для досліджень. За його словами, наполегливість і наукове бачення вченого проклали шлях до нового виду астрономії.

Сам Гальзен дізнався про нагороду телефоном, перебуваючи в Італії. Він назвав перемогу великим сюрпризом і задоволенням. За словами науковця, коли проєкт лише починався, багато хто вважав його цікавою ідеєю, але мало хто був упевнений, що вона взагалі спрацює. Сам Гальзен також не був у цьому впевнений. “Це була своєрідна пригода, де успіх не був гарантований”, — розповів він на Нобелівській пресконференції.

Редактор Physics Today Річард Фіцджеральд зазначив, що Нобелівська премія рідко дістається одній людині за проєкт такого масштабу. За його словами, над створенням обсерваторії працювали сотні людей, однак усе почалося з ідеї одного науковця.

Тепер IceCube дає змогу дослідникам використовувати не лише світло, а й нейтрино для спостереження за Всесвітом. Саме це, на думку Нобелівського комітету, відкриває шлях до абсолютно нового способу дослідження космосу.

Як розповідало BitukMedia, окремі клітини мозку можна змусити реагувати на світло — і завдяки цьому дослідники отримали новий спосіб вивчати, як працюють пам’ять, емоції та поведінка. Саме за відкриття, які зробили такий метод можливим, троє науковців отримали Нобелівську премію з фізіології або медицини 2026 року.