Що, якби харчування у перші роки життя могло впливати на психічне здоров’я навіть через десятиліття? Нове дослідження вчених виявило зв’язок між кількістю цукру в раціоні на початку життя та ризиком тривожності у дорослому віці.
Дослідники з Університету Суррея (Велика Британія) проаналізували медичні дані 46 448 людей, які народилися у країні між жовтнем 1951-го та березнем 1956 року. Саме цей період виявився своєрідним природним експериментом: у країні діяли післявоєнні обмеження на споживання цукру, які поступово скасували у 1953-му
Британський уряд запровадив цукрові пайки ще у 1940 році через Другу світову війну. Для дорослих вони становили приблизно 40 грамів цукру на день. Після завершення війни обмеження продовжували діяти, а згодом їх скасували.
Завдяки цьому вчені змогли порівняти людей, які перебували в умовах обмеженого споживання цукру ще в утробі матері та протягом перших місяців або років життя, з тими, хто народився вже після завершення пайкового періоду.
Особливу увагу приділили так званим першим 1000 дням життя — періоду від зачаття приблизно до двох із половиною років. Це час інтенсивного розвитку мозку, тому харчування в цей період може мати довготривале значення.
Найпомітніша різниця стосувалася людей, які перебували під дією цукрових обмежень найдовше — під час внутрішньоутробного розвитку та до двох років після народження. У них виявили нижчу схильність до солодкої їжі в дорослому віці та нижчий ризик тривожності.
За даними дослідження, ризик тривожності у цій групі був приблизно на 33% нижчим, ніж у людей, які не переживали періоду цукрового нормування. Аналіз показав, що цей зв’язок залишався навіть після врахування того, скільки цукру люди споживали вже в дорослому віці.
Відрізнявся і вік, в якому людям вперше діагностували тривожність. У групі з найдовшим періодом обмеження споживання цукру медіанний вік початку тривожності становив близько 62 років, тоді як у тих, хто не зазнав таких обмежень, — близько 55 років.
Водночас із депресією ситуація виявилася складнішою. Спочатку дослідники також побачили нижчий ризик цього розладу в людей, які довше перебували в умовах цукрового нормування. Однак після додаткового статистичного аналізу, зокрема врахування харчування в дорослому віці, цей зв’язок ослаб і перестав бути статистично значущим. Саме тому автори вважають результати щодо тривожності більш переконливими, ніж щодо депресії.
Дослідники також вивчили дані про мозок частини учасників. Вони виявили відмінності в об’ємі сірої речовини у 80 із 139 досліджених ділянок мозку між групами з різною тривалістю цукрового нормування. Після додаткового аналізу 11 ділянок мали статистично значущі відмінності між більшістю груп із нормуванням та групами без нього.
Один із можливих механізмів дослідники пов’язують із розвитком мозку в ранньому віці. Попередні роботи, на які вони посилаються, свідчать, що раціон із великою кількістю цукру може впливати на системи мозку, пов’язані з серотоніном — речовиною, яка бере участь у регуляції настрою.
При цьому автори не стверджують, що дитячий цукор безпосередньо “викликає” тривожність через багато років. Їхнє дослідження є спостережним: тривалість впливу цукрового нормування визначали за датою народження, а не за точними записами того, скільки цукру кожна дитина фактично споживала. Крім того, разом із завершенням нормування змінювалися й інші умови життя, тому повністю відокремити вплив цукру від інших факторів неможливо.
“Знання повного впливу цукру на наше фізичне та психічне здоров’я протягом життя може допомогти формувати політику у сфері громадського здоров’я та змінити наш раціон”, – зазначила провідна авторка дослідження Хана Навратілова.
За словами старшого автора роботи, професора Нофара Гейфмана, після завершення нормування учасники дослідження почали споживати більше цукру, але особливості харчування в ранньому віці все одно виявилися пов’язаними з показниками психічного здоров’я через багато років.
Як розповідало BitukMedia, вчені знайшли несподіваний зв’язок між режимом харчування і депресією. Те, що багато хто вважає дрібницею — кава замість сніданку, вечеря опівночі чи хаотичні перекуси, — може впливати не лише на шлунок, а й на психіку.